- Книга пам'яті Запорізької політехніки
- Підготовка до ЗНО
- Новини та події
- Конференції
- Бібліотека
- Каталог
- Репозитарій
- Періодика
- Партнери
- Брендбук
- Освіта для бізнесу
- Дитячо-юнацький науковий університет
- Сертифікація з енергоефективності
- Міжнародні проекти
- Поточні науково-дослідні роботи, грантові та стипендіальні конкурси
- Дистанційне навчання
- Охорона праці
- Вакансії
- Накази та розпорядження
- Запобігання та протидія корупції
- Підвищення кваліфікації
Теорія пружності є частиною загальної науки про міцність, жорсткість і стійкість споруджень. Ці ж питання розглядаються в опорі матеріалів в основному для стрижневих систем на основі допущень, що спрощують модель деформування. В теорії пружності використовуються більш загальні гіпотези й для розробки методів розрахунку застосовується більше строгий математичний апарат. Це дозволяє одержувати більш точні рішення в порівнянні з опором матеріалів, а також розглядати завдання, які не можуть бути вирішені методами опору матеріалів (зокрема, розрахунок масивних тіл, пластинок і оболонок).
Мета та завдання вивчення дисципліни. Теорія пружності розглядає тіла довільної форми під впливом різноманітних розподілених та зосереджених навантажень та можливо нерівномірно розповсюдженої температури. В опорі матеріалів застосовуються багато спрощуючих припущень, що дозволяє вивчати досить прості та надійні методи, які дають можливість проводіть розрахунки з необхідною для практичного застосування точністю. У теорії пружності теж допустімо використання окремих спрощень, але завжди обґрунтовується можливість їх застосування. Теорія пружності вимагає якомога точних розв’язків, що викликає застосування більш складного та різноманітного математичного апарату, використання прібліжних та чисельних методів розрахунку. Вищий ступень узагальнення, точність і коло охоплених задач визначає застосування результатів теорію пружності не лише для інженерних потреб а також для наукових досліджень.
Предмет вивчення у дисципліні. Теорія пружності є розділ механіки деформованого твердого тіла, який вивчає напруження й деформації, що виникають як у стані усталеної пружної рівновагі, так і в динаміці процесу. При цьому матеріал за частую наділяється властивістю ідеальної пружності, тобто здатності самочинно повностью відновляти первісну форму після ліквідації причин, що викликали деформацію. Але в деяких випадках можлива поява необратімих деформацій повзучості та пластичності.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 120 годин / 4 кредити ECTS.
Форма підсумкового контролю успішності навчання – екзамен.
Засоби діагностики успішності навчання - захист ІДЗ, рубіжні тестові контролі.
Викладач – доцент, к.т.н. Бобраков А. А.
Метою викладання навчальної дисципліни «Інженерна геологія і основи механіки грунтів» є надання студентам теоретичних знань, що дозволяють їм самостійно оцінювати геологічні процеси та геологічні особливості території з метою раціонального використовування та охорони геологічного середовища.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Інженерна геологія і основи механіки грунтів» є:
- здобуття теоретичних знань з питання геологічної будови Землі та геологічних процесів;
- здобуття теоретичних знань що до основ динаміки підземних вод;
- здобуття теоретичних знань що до визначення состава, будови, стану та властивостей гірських порід (грунтів);
- оволодіння навичками дослідження закономірностей просторової зміни інженерно-геологічних умов та їх оцінювання;
- оволодіння навичками визначати та аналізувати умови порушення міцності, стійкості і деформації товщі ґрунтових основ під впливом прикладених навантажень від будівель та споруд.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати:
- загальні відомості про Землю і склад земної кори;
- породоутворюючі мінерали і гірські породи;
- ендогенні й екзогенні геологічні процеси;
- основи динаміки підземних вод;
- состав, будову, стан та властивості гірських порід (грунтів);
- теоретичні відомості що до інженерно-геологічних процесів та явищ;
- основи розрахунку напружено-деформованого стану грунтової основи.
вміти:
- оцінювати природний стан піщаних і глинистих грунтів;
- надавати будівельну характеристику основним групам грунтів;
- аналізувати режими підземних вод та визначати притікання води до будівельних котлованів;
- визначати фізичні та механічні властивості грунтів;
- розраховувати напружено - деформований стан ґрунтової основи та масивів грунту;
- оцінювати умови міцності та стійкості грунтів.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 120 годин / 4 кредити ECTS.
Форма підсумкового контролю успішності навчання – залік.
Засоби діагностики успішності навчання - захист ДКР, рубіжні тестові контролі.
Викладач – доцент, к.т.н. Грін О.О.
Метою викладання навчальної дисципліни «Архітектура виробничих будівель і споруд» є формування у студентів теоретичних знань і набуття ними практичних навичок проектування виробничих будинків, допоміжних будинків та приміщень, включаючи основи фізико-технічних принципів проектування структурних частин будинків і споруд.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Архітектура виробничих будівель і споруд» є:
- використовуючи інформацію, що до правил проектування промислових будівель і споруд, з урахуванням технологічного процесу в них, розробляти оптимальні проектні архітектурні рішення;
- вирішувати питання, що пов'язані з забезпеченням санітарно-технічних вимог до виробничих будівель і споруд;
- розробляти об'ємно планувальні та конструктивні рішення промислових будівель і споруд. Вміти застосовувати принципи проектування допоміжних будівель і приміщень промислових підприємств, прив’язування будівель до існуючої забудови;
- вміти розробляти архітектурну частину робочих проектів (розрахунки та креслення) виробничих будівель згідно вимог державних стандартів, включаючи основи фізико-технічних принципів проектування структурних частин будинків і споруд .
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати: основи проектування, об`ємно-планувальних і конструктивних рішень в промислових і адміністративно-побутових будинках; технічна експлуатація, ремонт і реконструкція будівель.
вміти: комплексно застосовувати придбані знання при розробці проектів (архітектурно-будівельної частини) виробничих споруд.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 180 години / 6 кредитів ECTS.
Форма підсумкового контролю успішності навчання – екзамен.
Засоби діагностики успішності навчання – курсовий проект, лабораторні роботи, рубіжні тестові контролі.
Викладач – ст. викладач Іщенко О. С.
Метою викладання навчальної дисципліни «Технологія будівельного виробництва» є знати основи технології будівельних процесів, навчити студентів обґрунтуванню методів виконання процесів. В результаті вивчення дисципліни студент повинен оволодіти вмінням та знанням в проектуванні будівель, споруд, використовувати нормативно-технічну документацію, розробляти проекти.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Технологія будівельного виробництва» є:
- керуючись нормативними матеріалами, враховуючи архітектурно - планувальну і конструктивну частину проекту, базу будівельної організації, в умовах проектної організації: розробляти технологічні карти на нескладні будівельні процеси; вибирати машини, механізми та інженерне обладнання для виконання технологічного процесу будівельного виробництва;
- забезпечувати дотримання вимог технології при виконанні будівельних процесів.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати: основні положення і задачі будівельного виробництва, технічне і тарифне нормування; види і особливості будівельних процесів при зведенні будівель і споруд, потрібні ресурси; вимоги до якості будівельної продукції і методи її забезпечення; вимоги і забезпечення охороні праці; зміст, порядок розробки та впровадження проектів організації робіт (ПОР) та виконання робіт (ПВР); передові методи виконання робіт та поняття комплексної механізації робіт.
вміти: опанувати методами будівництва, та зведення різних об’єктів з врахуванням скорочення термінів будівництва, підвищення рівня механізації та продуктивності праці, здешевлення будівельних робіт; встановити склад будівельних операцій і процесів; обґрунтовано вибирати метод виконання будівельних процесів, необхідні машини і механізми, технологічну оснастку; розробляти технологічні карти на виконання технологічних процесів.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 180 години / 6 кредитів ECTS.
Форма підсумкового контролю успішності навчання – екзамен.
Засоби діагностики успішності навчання – курсовий проект, рубіжні тестові контролі.
Викладач – професор, к.т.н. Жван В. Д., ст. викладач Іщенко О. С.
Спеціальний курс з будівельної механіки включає розрахунок статично невизначних стержневих систем методами сил та переміщень, розрахунок на рухоме навантаження, стійкість стержневих систем. Вивчення цих курсів необхідне для розрахунків на міцність, жорсткість та стійкість при проектуванні, будівництві, реконструкції та експлуатації будівель і споруд. Цей курс є основою для вивчення таких курсів, як динаміка споруд, металеві та залізобетонні конструкції, будівельна техніка, випробування конструкцій та ін.
Мета та завдання вивчення дисципліни - визначати зусилля та переміщення в статично невизначних балках, рамах, фермах, арках; виконувати розрахунок стержневих систем на рухоме навантаження; мати уявлення про загальні рівняння будівельної механіки; визначати критичне навантаження для прямих стиснутих стержнів та рам.
Предмет вивчення у дисципліні - метод сил та метод переміщень для розрахунку статично невизначних систем; метод ліній впливу для розрахунку стержневих систем на рухоме навантаження; загальні рівняння будівельної механіки; основні методи розрахунку стержневих систем на стійкість.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 150 години / 5 кредитів ECTS.
Форма підсумкового контролю успішності навчання - екзамен.
Засоби діагностики успішності навчання - захист ІДЗ, рубіжні тестові контролі.
Викладач - доцент, к.т.н. Бобраков А. А.
Мета та завдання вивчення дисципліни «Електротехніка в будівництві»: теоретична та практична підготовка бакалаврів вказаних фахів в галузі електротехніки в таких межах, щоб вони були спроможними в подальшій діяльності при виконанні своїх фахових завдань вибирати необхідне електричне обладнання, електровимірювальні приладі, вміти їх технічно правильно експлуатувати, а також були спроможними формувати сумісно з інженерами електриками технічні завдання на розробку електричних частин технологічного обладнання.
Метою даного курсу є:
- надання студентам базових знань в області електротехніки, що сприятиме вирішенню фахових питань, пов’язаних з вибором електричного обладнання та його експлуатацією;
- підготовка фахівця, що зможе сумісно з інженерами-електриками формувати технічні завдання на розробку електричної частини технологічного обладнання.
Предметом вивчення у дисципліні є електричні кола, трансформатори, електричні машини та електропривод.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 90 години / 3 кредити ECTS.
Форма підсумкового контролю успішності навчання - залік.
Засоби діагностики успішності навчання - рубіжні тестові контролі.
Викладач - професор, д.т.н. Доненко В. І.
Метою викладання навчальної дисципліни «Архітектура будівель та споруд» є одержання студентами сучасними знань з історії та теорії архітектури в її розвитку; з основ і методів розробки об’ємно-планувальних та конструктивних рішень будівель і споруд, а також з фізико-технічних основ їх проектування.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Архітектура будівель та споруд» є:
- керуючись нормативними положеннями, згідно з завданням на проектування, на підставі об'ємно-планувальних рішень в умовах проектної організації:використовувати об’ємно-планувальні рішення для подальшого проектування будівельних об'єктів;
- класифікувати елементи будівель за їх функціональним призначенням;
- вміти розробляти архітектурну частину робочих проектів (розрахунки та креслення) житлових будівель згідно вимог державних стандартів.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати: основу нормативно-технічної літератури системи будівництва та архітектури і вміти її застосовувати на практиці; особливості розробки об’ємно-планувальних і конструктивних рішень будівель і споруд; типові і прогресивні конструкції ,які застосовуються для зведення будівель і споруд.
вміти: зрозуміти центральне місце предмета в здобутті професійних знань, умінь і навичок з проектування громадських і промислових будівель, конструювання та об’ємно - розпланувального вирішення їх, а також особливостей роботи конструктивних елементів будівель.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 180 години / 6 кредитів ECTS.
Форма підсумкового контролю успішності навчання - екзамен.
Засоби діагностики успішності навчання - захист лабораторних робіт, рубіжні тестові контролі, курсовий проект.
Викладач - професор, к.т.н. Жван В. Д.
Метою викладання навчальної дисципліни «Будівельні машини та обладнання» є формування у майбутніх фахівців умінь і знань з сучасних методів застосування будівельної техніки, особливостей їх будови та для механізованого виконання будівельних робіт для зведення, реконструкції об'єктів промислового, цивільного та комунального призначення.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Будівельні машини та обладнання» є:
- теоретична та практична підготовка студентів з питань: перспективних напрямків застосування машин і механічного устаткування у промисловому, цивільному і комунальному будівництві; технології виконання механізованих робіт; основ технічної експлуатації машин і устаткування;
- керуючись нормативними матеріалами, враховуючи архітектурно - планувальну і конструктивну частину проекту, базу будівельної організації, в умовах проектної організації: розробляти технологічні карти на нескладні будівельні процеси.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати: будову і правила ефективності експлуатації основних типів сучасних будівельних машин; особливості роботи та основні типи окремих вузлів та агрегатів будівельної техніки; основи економічної ефективності комплексної механізації будівельних робіт; основні напрямки розвитку будівельної техніки.
вміти: аналізувати вихідні дані та розраховувати продуктивності основних видів будівельних машин; виконувати вибір оптимальних варіантів механізації різних будівельних процесів.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 120 години / 4 кредитів ECTS.
Форма підсумкового контролю успішності навчання - залік.
Засоби діагностики успішності навчання - захист лабораторних робіт, рубіжні тестові контролі.
Викладач – доцент, к.т.н. Кулік М. В.
Метою викладання навчальної дисципліни «Будівельне матеріалознавство» є надання студентам теоретичних знань в галузі сучасного будівельного матеріалознавства, спрямованих на висвітлення взаємозв'язку між властивостями будівельних матеріалів та їхнім складом і будовою, ознайомлення з фізико-технічними та експлуатаційними властивостями будівельних матеріалів, основами технології їх виробництва і областями застосування з урахуванням умов експлуатації.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Будівельне матеріалознавство» є:
- здобуття теоретичних знань з питання взаємозв’язку складу, структури і властивостей матеріалів із прогнозуванням поводження виробів та конструкцій на їх основі;
- здобуття теоретичних знань з питання основ виробництва конструкційних та оздоблювальних матеріалів;
- оволодіння навичками доцільного вибору переважно прогресивних матеріалів, які знижують матеріаломісткість конструкцій, забезпечуючи потрібну міцність;
- здобуття навичок використання матеріалів, які одержані за енергозберігаючими технологіями, з місцевої сировини або з відходів промисловості, з урахуванням екологічних вимог;
- здобуття навичок використання спеціальних матеріалів, які підвищують комфортність приміщень, сприяють збереженню тепла, захищають від шуму;
- оволодіння навичками застосування ефективних шляхів і засобів підвищення довговічності та надійності матеріалів в конструкціях.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати :
- склад, структуру і властивості будівельних матеріалів;
- основи виробництва конструкційних та оздоблювальних матеріалів;
- теоретичні відомості вибору прогресивних будівельних матеріалів;
- теоретичні відомості про застосування ефективних шляхів і засобів підвищення довговічності та надійності матеріалів в конструкціях.
вміти :
- визначати оптимальний склад і структуру будівельних матеріалів;
- прогнозувати властивості будівельних матеріалів ;
- здійснювати вибір прогресивних матеріалів, які знижують матеріаломісткість конструкцій, забезпечуючи потрібну міцність;
- вибирати ефективні шляхи і засоби підвищення довговічності та надійності матеріалів в конструкціях;
- використовувати спеціальні матеріали, які підвищують комфортність приміщень, сприяють збереженню тепла, захищають від шуму;
- використовувати матеріали, одержані за енергозберігаючими технологіями, з місцевої сировини або відходів промисловості, з урахуванням екологічних вимог;
- здійснювати наукові дослідження в області будівельних матеріалів.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 150 години / 5 кредитів ECTS.
Форма підсумкового контролю успішності навчання - екзамен.
Засоби діагностики успішності навчання - захист лабораторних робіт, рубіжні тестові контролі.
Викладач - доцент, к.т.н. Щербина Л. В.
Навчальна дисципліна "Основи системного аналізу" містить відомості, необхідні сучасному інженеру для обґрунтованого наукового аналізу, концептуального та практичного проектування, ефективного керування реальними системами, що використовуються в практиці сучасного управління. У ході вивчення даної дисципліни студенти одержують можливість системно осмислити та комплексно застосувати багато конкретних знань, умінь і навичок, отриманих при вивченні попередніх математичних дисциплін.
Метою викладання навчальної дисципліни є оволодіння основними поняттями та методологією системного аналізу та одержання навичок рішення завдань по дослідженню систем.
Основними завданнями вивчення дисципліни:
- формування світоглядних уявлень про системність всесвіту та людської діяльності в ньому;
- виявлення ролі та місця системного аналізу в системі прикладних наук;
- ознайомлення з методами вивчення та аналізу систем;
- вивчення послідовності та змісту етапів аналізу систем;
- вивчення особливостей впровадження результатів системного аналізу в практику.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 60 годин / 2 кредити ECTS.
Форма підсумкового контролю успішності навчання - залік.
Засоби діагностики успішності навчання - захист лабораторних робіт.
Викладач - професор, д.т.н. Антипенко Є. Ю.
