Ви є тут

Головна

 Метою викладання дисципліни є формування у студентів навичок проектування РТК та підготовки технологічної інформації для написання керуючої програми в кодах ISO 7-bit та автоматизованої програми мовою АРТ.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- основні напрямки розвитку САПР.

- принципи побудови САПР;

- принципи утворення необхідних баз даних і робота з ними;

- особливості структури САПР для різних типів виробництва;

 

вміти:

-  самостійно написати керуючу програму в кодах ISO 7-bit;

-  описати траєкторію руху інструменту за допомогою мови програмування АРТ;

-  відпрацювати на комп’ютері запрограмовану мовою АРТ траєкторію і отримати керуючу програму.

Викладач дисципліни: Пухальська Гульнара Вікторівна, доцент кафедри "Технологія машинобудування" 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітній ступень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 2

0505 Машинобудування та металообробка

За вибором

Напрям підготовки: 6.050502 "Інженерна механіка"

Змістових модулів – 2

 Кваліфікація (професійне спрямування): 311 Технічний фахівець в галузі фізичних наук і техніки (3115 Технічний фахівець – механік)

Рік підготовки:

4-й

5-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання –

Семестр

Загальна кількість годин – 144

8-й

9-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 3 самостійної роботи студента – 10.8

Освітньо-кваліфікаційний рівень:бакалавр з технології машинобудування

24 год.

8 год.

Практичні, семінарські

год.

год.

Лабораторні

12 год.

6 год.

Самостійна робота

108 год.

130 год.

Індивідуальні завдання:  год.

Вид контролю: іспит

Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота

 
Сума

Змістовий модуль №1

Змістовий модуль №2

T1

Т2

T3

Т4

T5

Т6

T7

Т8

T9

 

5

8

10

11

12

11

14

15

14

100

 

Метою викладання  є системне дослідження характеристик поверхневого шару і витривалості деталей після фінішних операцій технологічного процесу із застосуванням оздоблювально-зміцнюючих методів обробки.            

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

-  технологічні особливості методів ППД;

-  закономірності формування характеристик поверхневого шару деталей ГТД після фінішної обробки;

-  методи дослідження характеристик поверхневого шару та витривалості деталей енергетичних установок;

вміти:

-  правильно призначити метод ППД;

-  обгрунтувати вибір режимів ППД;

-  за отриманими даними побудувати епюру залишкових напружень.

Викладач дисципліни: Пухальська Гульнара Вікторівна, доцент кафедри "Технологія машинобудування"

Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, освітній ступень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 4,5

Галузь знань: 0505 Машинобудування та металообробка

За вибором

Напрям підготовки: 6.050502 "Інженерна механіка"

Змістових модулів – 3

 Кваліфікація (професійне спрямування): 311 Технічний фахівець в галузі фізичних наук і техніки (3115 Технічний фахівець – механік)

Рік підготовки:

4-й

4-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання –

Семестр

Загальна кількість годин – 162

7-й

7-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 самостійної роботи студента – 11.8

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

 

Бакалавр з технології машинобудування

16 год.

6 год.

Практичні, семінарські

год.

год.

Лабораторні

16 год.

4 год.

Самостійна робота

130 год.

152 год.

Індивідуальні завдання:  год.

Вид контролю: залік

Розподіл балів, які отримують студенти:

Поточне тестування та самостійна робота

 
Сума

Змістовий модуль №1

Змістовий модуль №2

Змістовий модуль №3

T1

Т2

T3

Т4

Т5

T6

Т7

T8

 

 

 

8

9

12

14

13

14

14

16

 

 

100

 

Мета: надати теоретичні та практичні знання математичних основ криптографії, криптографічних перетворень інформації, оцінки їх криптостійкості та використання, стеганографічного захисту інформації, методів вбудування інформації в файли та їх використання, оцінок стійкості методів вбудування інформації.
Завдання: отримання теоретичних та практичних знань математичних основ криптографії, криптографічних перетворень інформації, оцінки їх криптостійкості та використання, стеганографічного захисту інформації, методів вбудування інформації в файли та їх використання, оцінок стійкості методів вбудування інформації, ознайомлення з сучасними криптосистемами; уміння їх застосовувати в процесі професійної діяльності.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
основні поняття, положення та алгоритми теорії чисел, основні алгебраїчні структури, елементи теорії складності, алгоритми розв’язання задач, пов'язаних із криптографією; загальні криптоперетворення, основні класи шифрів і типові криптографічні протоколи, системи шифрування з відкритим ключем, криптографічні стандарти, методи криптоаналізу, основні поняття комп’ютерної стеганографії, методи вбудовування інформації та їх оцінки, атаки на стегосистеми, особливості застосування стегосистем.
вміти:
використовувати математичні методи при розв’язанні практичних задач криптографії; проводити дешифрування найпростіших шифрів, будувати моделі шифрів, використовувати стандартні криптографічні алгоритми та протоколи, використовувати методи вбудовування інформації в файли. 
Викладач дисципліни: Козіна Галина Леонідівна, доцент кафедри захисту інформації.

Мета: надати теоретичні та практичні знання математичних основ стеганографічного захисту інформації, методів вбудування інформації в файли та їх використання, оцінки стійкості методів вбудування інформації.
Завдання: отримання загальних знань з теоретичних та практичних знань математичних основ стеганографічного захисту інформації, методів вбудування інформації в файли та їх використання, оцінки стійкості методів вбудування інформації, ознайомлення з сучасними стеганосистемами; уміння їх застосовувати в процесі професійної діяльності.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
основні поняття комп’ютерної стеганографії, методи вбудовування інформації та їх оцінки, атаки на стегосистеми, особливості застосування стегосистем, методи аналіза стегосистем.
вміти:
використовувати методи вбудовування інформації в файли, проводити стегоаналіз файлів.
Викладач дисципліни: Козіна Галина Леонідівна, доцент кафедри захисту інформації.
 
Список рекомендованих навчально-методичних робіт:
 
Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни “Прикладна криптологія” для студентів спеціальності 6.170101 "Безпека інформаційних і комунікаційних систем " і з дисципліни “Криптографія і стеганографія” для студентів спеціальності 6.170102 "Системи технічного захисту інформації" для всіх форм навчання. Частина 1 /Укл.: Г.Л.Козіна, Г.І.Нікуліщев. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2015. – 55 с.
 

Мета: надати теоретичні та практичні знання математичних основ криптографії, криптографічних перетворень інформації, криптоалгоритмів та криптопротоколів, оцінки їх криптостійкості та використання.
Завдання: отримання загальних знань з теоретичних та практичних знань математичних основ криптографії, криптографічних перетворень інформації, криптоалгоритмів та криптопротоколів, оцінки їх криптостійкості та використання, ознайомлення з сучасними криптосистемами; уміння їх застосовувати в процесі професійної діяльності.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
основні поняття, положення та алгоритми теорії чисел, основні алгебраїчні структури, елементи теорії складності, алгоритми розв’язання задач, пов'язаних із криптографією; загальні криптоперетворення, основні класи шифрів і типові криптографічні протоколи, системи шифрування з відкритим ключем, криптографічні стандарти, методи криптоаналізу.
вміти:
застосовувати стандартні криптографічні алгоритми та протоколи для захисту інформації, застосовувати типові методи криптографічного аналізу.
Викладач дисципліни: Козіна Галина Леонідівна, доцент кафедри Захисту інформації.
 
Список рекомендованих навчально-методичних робіт:
 
Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни “Прикладна криптологія” для студентів спеціальності 6.170101 "Безпека інформаційних і комунікаційних систем " і з дисципліни “Криптографія і стеганографія” для студентів спеціальності 6.170102 "Системи технічного захисту інформації" для всіх форм навчання. Частина 1 /Укл.: Г.Л.Козіна, Г.І.Нікуліщев. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2015. – 55 с.
 

Мета: надати теоретичні та практичні знання математичних основ криптографії, криптографічних перетворень інформації, криптоалгоритмів та криптопротоколів, оцінки їх криптостійкості та використання.
Завдання: отримання загальних знань з теоретичних та практичних знань математичних основ криптографії, криптографічних перетворень інформації, криптоалгоритмів та криптопротоколів, оцінки їх криптостійкості та використання, ознайомлення з сучасними криптосистемами; уміння їх застосовувати в процесі професійної діяльності.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
основні поняття, положення та алгоритми теорії чисел, основні алгебраїчні структури, елементи теорії складності, алгоритми розв’язання задач, пов'язаних із криптографією; загальні криптоперетворення, основні класи шифрів і типові криптографічні протоколи, системи шифрування з відкритим ключем, криптографічні стандарти, методи криптоаналізу.
вміти:
застосовувати стандартні криптографічні алгоритми та протоколи для захисту інформації, застосовувати типові методи криптографічного аналізу.
Викладач дисципліни: Козіна Галина Леонідівна, доцент кафедри захисту інформації.
 
Список рекомендованих навчально-методичних робіт:
 
Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни “Криптографічні засоби захисту інформації” для студентів спеціальностей 6.170101 "Безпека інформаційних і комунікаційних систем " і 6.170102 "Системи технічного захисту інформації", до лабораторних робіт з дисципліни “Методи криптоаналізу” для магістрів спеціальності 8.160105 "Захист інформації в комп’ютерних системах та мережах". Частина VI /Укл.: Г.Л.Козіна, Г.В. Неласа. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2012. – 54 с.

Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни "Криптографічні засоби захисту інформації": для студентів спеціальностей 6.170101 "Безпека інформаційних і комунікаційних систем " і 6.170102 "Системи технічного захисту інформації". Ч. 4 / уклад.: Г. Л. Козіна, Т. В. Романчук.- Запоріжжя: ЗНТУ, 2009.- 46 с.
 

Метою дисципліни є знайомство студентів з елементами теорії електромагнітного поля, вивчення властивостей та параметрів електромагнітних хвиль в різних середовищах та на межах розділу середовищ, а також ознайомлення з теорією випромінення та оцінкою просторових та енергетичних параметрів випромінювачів, ознайомлення студентів з сучасними системи автоматизованого проектування, формування у студентів знань, необхідних для автоматизованого рішення типових завдань проектування НВЧ схем.
 
Загальною задачею вивчення дисципліни є формування у студента комплексу знань з властивостей електромагнітних хвиль та навиків з їх технічних застосувань для оцінки випромінювальних та екранувальних властивостей елементів апаратури.
Знання, одержані за вивчення курсу, використовуються у дисциплінах:
- засоби приймання та обробки інформації в системах технічного захисту інформації;
- засоби передавання інформації в системах технічного захисту інформації.
 
Викладач дисципліни: Романенко Сергій Миколайович, доц., к.ф.-м.н., кафедра захисту інформації.

Метою викладання дисципліни є надання теоретичних та практичних знань щодо існуючих стандартних математичних методів перетворення та стиснення зображень, а також нових методів на основі фрактального та вейвлетного підходів.

Внаслідок вивчення дисципліни студенти повинні:

Знати основні поняття перетворення Фур’є, фрактальної геометрії та теорії вейвлетов, методи кодування та перетворення інформації, сучасні методи стиснення зображень, методи стиснення на основі фрактального та вейвлетного перетворень.

Вміти використовувати методи перетворення та стиснення зображень, проводити аналіз ефективності стиснення файлів зображень.

 

Викладач дисципліни: Романенко Сергій Миколайович, доцент кафедри захисту інформації

 

Опис навчальної дисципліни

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна фор­ма навчання

Кількість кредитів – 3

Галузь знань:

1701 «Інформаційна безпека»

нормативна

Напрям підготовки:

6.170102 «Системи технічного захисту інформації, автоматизація її обробки»

Модулів – 1

Кваліфікація (професійне

спрямування):

3439 Фахівець із організації захисту інформації з обмеженим доступом

Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

1

2

1

2

Індивідуальне науково-дослідне завдання –

Семестр

Загальна кількість годин - 108

9

 

11

 

Лекції, год.

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2,2

самостійної роботи студента – 2,3

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр з систем технічного захисту інформації

 

16

 

8

 

Практичні, семінарські, год.

 

 

 

 

Лабораторні, год.

16

 

6

 

Самостійна робота, год.

76

 

94

 

Індивідуальні завдання:

- год.

Вид контролю: екзамен письмовий, залік.

Розподіл балів, які отримують студенти

Залік

Поточне тестування та самостійна робота

Сума

Змістовий модуль №1

Змістовий модуль № 2

Т1-Т4

Л1

Т5-Т8

Л2-Л3

100

20

30

20

30

 

 

 

Метою дисципліни „Схемотехніка пристроїв технічного захисту інформації ” є вивчення студентами теоретичних та практичних основ схемотехніки, ознайомлення студентів з сучасними системи автоматизованого проектування РЕА, формування у студентів знань, необхідних для автоматизованого рішення типових завдань проектування аналогових та цифрових електронних схем.

 

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

– будувати лінійні та нелінійні схеми перетворення інформації з застосуванням операційних підсилювачів з врахуванням заданої точності та частотних властивостей;

–     будувати функціональні вузли аналогової електроніки (генератори синусоїдальних  та не сину­соїдальних коливань, мультивібратори, фільтри, компаратори, аналогові перемикачі, тощо) з заданими характеристиками;

– будувати нескладні малопотужні  вторинні  джерела живлення і розраховувати його параметри, забезпе­чувати захист джерел живлення;

– розраховувати динамічні параметри цифрового сигналу та виконувати аналіз електричних схем логічних  еле­ментів;

– виконувати розрахунок стандартних цифрових вузлів (генераторів, формувачів імпульсів, допоміжних схем, тощо) з врахуванням  особливостей елементної бази, що використовується.

 

Викладач дисципліни: Романенко Сергій Миколайович, доцент кафедри захисту інформації

Опис навчальної дисципліни

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна фор­ма навчання

Кількість кредитів – 9.5

Галузь знань:

1701 «Інформаційна безпека»

нормативна

Напрям підготовки:

6.170102 «Системи технічного захисту інформації, автоматизація її обробки»

Модулів – 2

Кваліфікація (професійне

спрямування):

3439 Фахівець із організації захисту інформації з обмеженим доступом

Рік підготовки:

Змістових модулів – 4

1

2

1

2

Індивідуальне науково-дослідне завдання –

Семестр

Загальна кількість годин - 342

3

4

3

4

Лекції, год.

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 4,4

самостійної роботи студента – 5,5

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр з систем технічного захисту інформації

 

32

16

4

8

Практичні, семінарські, год.

 

 

 

 

Лабораторні, год.

32

32

4

6

Самостійна робота, год.

62

168

136

202

Індивідуальні завдання:

- год.

Вид контролю: екзамен письмовий, залік.

Розподіл балів, які отримують студенти

Залік

Поточне тестування та самостійна робота

Сума

Змістовий модуль №1

Змістовий модуль № 2

Т1-Т6

Л1-Л3

Т7-Т10

Л4-Л6

100

30

20

30

20

 

Екзамен

Поточне тестування та самостійна робота

Підсумко­вий тест (екзамен)

Сума

Змістовий модуль 3

Змістовий модуль 4

20

100

Т11-Т18

Л7-Л9

Т19-Т30

Л10-Л13

20

20

20

20

 

 

Метою викладання дисципліни «Методологія наукових досліджень» є надання уявлення про види й стратегії досліджень в галузі технічних наук, ознайомлення студентів із принципами планування й проведення досліджень, з методами одержання, аналізу й представлення даних,  що отримані у результаті емпіричних або теоретичних методів дослідження, спостереження або експерименту.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

 

Знати: Основні етапи розвитку методології науки, класифікацію наукових проблем, методи емпіричного дослідження (спостереження та експеримент), індуктивні методи дослідження, вимоги до наукових гіпотез, методологічні та евристичні принципи побудови гіпотез, методи перевірки та підтвердження гіпотез, роль законів у науковому дослідженні, методи аналізу та побудови теорії.

 

Вміти: Використовувати знання сутності, принципів, методів, особливостей наукового пізнання для вивчення і розв’язання проблем забезпечення інформаційної безпеки та захисту інформації, розвивати творче, діалектичне мислення та наукове передбачення роз витку процесів та явищ у галузі інформаційної безпеки та захисту інформації

На основі володіння науковою методологією організовувати процес дослідження у галузі інформаційної безпеки та захисту інформації від постановки наукових проблем до розробки принципів реалізації теоретичних знань, на основі принципу доказовості наукових знань забезпечувати достатність наукового обґрунтування істинності знань при проведенні дослідження. 

Викладач дисципліни: Лізунов Сергій Іванович, к.т.н, доц., доцент кафедри захисту інформації.

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 4

Галузь знань

1701 «Інформаційна безпека»

Нормативна

 

Напрям підготовки

6.170101 «Безпека інформаційних і телекомунікаційних систем»

Модулів – 2

Спеціальність (професійне

спрямування):

8.17010101 «Безпека інформаційних і телекомунікаційних систем»

 

Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

5-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________

                                          (назва)

Семестр

Загальна кількість годин - 120

10-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 3

самостійної роботи студента - 6

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

магістр з безпеки інформаційних і комунікаційних систем

26 год.

 год.

Практичні, семінарські

12 год.

 год.

Лабораторні

 год.

 год.

Самостійна робота

80 год.

 год.

Індивідуальні завдання: 2 год.

Вид контролю: залік

 

Розподіл балів, які отримують студенти

 

Поточне тестування та самостійна робота

Сума

Змістовий модуль №1

Змістовий модуль № 2

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

T6

100

10

20

20

20

15

15

 

Т1, Т2 ... Т6 – теми змістових модулів.

Сторінки