Ви є тут

Головна

Мета викладання дисципліни: сформувати фундаментальні теоретичні знання і практичні навики в області базових принципів створення клієнтських і серверних додатків з використанням інтерфейсу «сокетів».

Внаслідок вивчення дисципліни студенти повинні:

Мати уявлення:

  • про основні методи та способи розробки нових перспективних програмних продуктів для широкого кола задач в середовищі локальних мереж та Інтернет;
  • про перспективи розвитку та використання сучасних мережевих технологій для обробки інформації в корпоративних інформаційно-аналітичних системах;
  • про принципи створення одно і багато - потокових TCP і UDP серверів з використовування різних методів вводу-виводу;
  • про безпеку та надійність мережевих додатків.

Знати:

  • функціонування протоколів IP, TCP, UDP, ICMP;
  • роботу сучасних клієнт-серверних систем;
  • сучасні види технологій та моделі мережевих додатків.

Вміти:

  • створювати клієнтські і серверні додатки з використанням протоколів IP, TCP, UDP і інтерфейсу «сокетів» в середовищі ОС Linux;
  • уміти створювати багатопотокові серверні додатки з використанням методик синхронного і асинхронного вводу-виводу в середовищі ОС Linux;
  • уміти створювати захищені клієнтські і серверні додатки з використанням інтерфейсу «сокетів» і бібліотеки SSL;
  • створювати клієнтські і багатопотокові серверні додатки на об'єктно-орієнтованій мові Java;
  • використовувати сучасні інструменти для відладки клієнтських і серверних додатків.

Мета викладання дисципліни:

Вивчення сучасних теоретичних, методичних і алгоритмічних основ розробки мобільного програмного забезпечення для його використання під час розв'язання прикладних і наукових завдань в області інформаційних систем і технологій у майбутній професійної діяльності.

Внаслідок вивчення дисципліни студенти повинні:

Мати уявлення:

  • про основні методи та способи розробки нових перспективних програмних продуктів для широкого кола задач;
  • про перспективи розвитку та використання сучасних мобільних пристроїв для обробки інформації в корпоративних інформаційно-аналітичних системах.

Знати:

  • основні можливості застосування мобільних пристроїв, методи пошуку та обробки інформації;
  • основи функціонування мобільних пристроїв та принципів їх взаємодії;
  • особливості додатків для мобільних пристроїв та етапи їх проектування; засоби розробки мобільних рішень;
  • основні операційні системи (платформи) для мобільних пристроїв і особливості їх функціонування.

Вміти:

  • розробляти додатки для мобільних пристроїв на розповсюджених мовах та технологіях програмування;
  • здійснювати аналіз можливостей сучасних інструментальних середовищ розробки програм для мобільних пристроїв та їх інсталяцію на ПК;
  • користуватися раніше складеними програмами і здійснювати супровід програм, вносити зміни в програму, виконувати відлагодження програм за допомогою інструментальних засобів;
  • встановлювати програмні продукти на мобільних пристроях.

Мати навички:

  • створення різноманітних архітектур програмного забезпечення, технологій створення додатків, які широко використовуються в сучасних мобільних платформах а також техніки їх відлагоджування.

Мета викладання дисципліни:

Вивчення базового устрою популярних мобільних платформ і можливостей, які надає дана платформа для розробки мобільних систем, одержання практичних навичок по створенню інтерфейсів користувача і сервісів у вигляді додатків для мобільних пристроїв, зокрема мобільних телефонів, GPS навігаторів та кишенькових персональних комп’ютерів.

Внаслідок вивчення дисципліни студенти повинні:

Мати уявлення:

  • про основні методи та способи розробки нових перспективних програмних продуктів для широкого кола задач;
  • про перспективи розвитку та використання сучасних мобільних пристроїв для обробки інформації в корпоративних інформаційно-аналітичних системах.

Знати:

  • основні можливості застосування мобільних пристроїв, методи пошуку та обробки інформації;
  • основи функціонування мобільних пристроїв та принципів їх взаємодії;
  • особливості додатків для мобільних пристроїв та етапи їх проектування; засоби розробки мобільних рішень;
  • основні операційні системи (платформи) для мобільних пристроїв і особливості їх функціонування.

Вміти:

  • розробляти додатки для мобільних пристроїв на розповсюджених мовах та технологіях програмування;
  • здійснювати аналіз можливостей сучасних інструментальних середовищ розробки програм для мобільних пристроїв та їх інсталяцію на ПК;
  • користуватися раніше складеними програмами і здійснювати супровід програм, вносити зміни в програму, виконувати відлагодження програм за допомогою інструментальних засобів;
  • встановлювати програмні продукти на мобільних пристроях.

Мета викладання дисципліни

Метою вивчення дисципліни „Програмування інтернет-застосувань” є опанування теорії, методик та отримання досвіду з проектування та програмування інформаційних вузлів мережі Internet (WEB-сайтів).

Внаслідок вивчення дисципліни студенти повинні:

Мати уявлення:

  • про структуру інформаційних сайтів, особливості їх реалізації, принципи розповсюдження інформації в інтернет.

Знати:

  • основні етапи створення програмного продукту;
  • методи та засоби тестування розробок;
  • способи ефективної реалізації WEB-інтерфейсу до баз даних;
  • протоколи обміну інфоромацією між клієнтськими браузерами та WEB серверами.

Вміти:

  • розробляти модель та структуру інформаційного вузла Internеt;
  • інтегрувати зовнішні дані, програмні продукти до інформаційного вузла Internet;
  • розробляти інтерактивні WEB-сторінки для локальних комп’ютерних мереж та мережі Internet в процесі підготовки довідково-рекламної інформації за допомогою програмних і технічних засобів;
  • використовуючи текстові, графічні та HTML-редактори, технології розподілених застосувань;
  • використовувати сучасні засоби графічного моделювання та дизайну в умовах проектування WEB-сторінок та WEB-застосувань за допомогою мов сценаріїв, використовуючи технології розподілених застосувань для інтерактивної взаємодії користувача з WEB-сторінками.

Мати навички:

  • орієнтування та використання сучасних напрямків розвитку WEB технологій;
  • використання основних методів і засобів проектування програмного забезпечення WEB сайтів;
  • використання додаткових бібліотек та пакетів при програмуванні;

Мета вивчення дисципліни

Ознайомити студентів з основами побудови комп’ютерних мереж, засобами комунікаційної техніки, концепціями побудови локальних і глобальних комп’ютерних мереж. Вивчити сучасні комп’ютерні технології й основні засоби забезпечення їх працездатності. Ознайомитися із програмним забезпеченням мережевих технологій і тенденціями його розвитку на сучасному етапі. Дати практичні навички проектування корпоративної комп’ютерної мережі стосовно до умов конкретного об’єкта.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен

Знати:

  • основні засоби комунікаційної техніки, їхні характеристики й класифікацію;
  • призначення, особливості функціонування й концепції побудови локальних і глобальних комп’ютерних мереж;
  • основні технології локальних комп’ютерних мереж і особливості їхнього застосування;
  • основи організації й функціонування глобальних комп’ютерних мереж і послуги, що надаються користувачам такою мережею;
  • склад і призначення програмних засобів, що забезпечують ефективну й безперебійну роботу сучасних комп’ютерних технологій.

Вміти:

  • обирати й обґрунтовувати вибір моделі побудови проектованої комп’ютерної мережі, мережевої архітектури, типу кабельної системи, конфігурації мережевого устаткування, необхідного для забезпечення нормальної роботи мережі;

Мета - надання майбутньому спеціалісту чіткого розуміння про моделі і методи та програмні засоби для роботи із нейронними мережами, зокрема при вирішенні завдань побудови інтелектуальних систем.

Завдання - надання студентам комплексу знань, необхідних для розуміння проблем, які виникають під час побудови та при використанні сучасних програмних систем, що вирішують інтелектуальні завдання, та ознайомити студентів з основними принципами побудови нейронних мереж. У процесі вивчення дисципліни у студента повинні сформуватися знання, уміння та навички, необхідні для створення програмних засобів із застосуванням нейронних мереж.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • нейромережні методи інтелектуальної обробки даних;
  • методи обробки результатів нейромоделювання;
  • критерії оцінювання точності і адекватності нейромоделей;
  • типи нейромоделей;
  • елементи теорії штучних нейромереж;
  • розподільні обчислення на основі нейронних мереж;
  • основні поняття та визначення нейроiнформатики;
  • моделi нейроелементiв та їхнi властивостi;
  • моделi та методи навчання штучних нейромереж;
  • сучаснi програмнi засоби для побудови нейромережевих моделей;
  • критерiї порiвняння моделей та методiв навчання нейромереж;

вміти:

  • володіти методами та технологіями організації та застосування даних у задачах штучного інтелекту;
  • застосовувати емпіричні методи та засоби інженерії програмних засобів для створення інтелектуальних cистем;
  • розв'язувати математичні задачі шляхом створення відповідних застосувань;
  • здійснювати вибір програмних засобів для вирішення задач штучного інтелекту;
  • порівнювати методи та моделі штучного інтелекту;
  • вирішувати задачі автоматизації підтримки прийняття рішень, розпізнавання образів, діагностики, rласифікації та аналізу даних;
  • аргументовано переконувати колег у правильності пропонованого рішення, вміти донести до інших свою позицію;
  • визначати та вимірювати атрибути якості моделей штучного інтелекту та програмних засобів, що їх реалізують;
  • використовувати методи ідентифікації та класифікації інформації;
  • ідентифікувати параметри математичної моделі, аналізувати адекватність моделі реальному об’єкту або процесу;
  • розробляти розподілені системи штучного інтелекту в умовах обмеження ресурсів та необхідності декомпозиції задач обробки інформації;
  • будувати моделі прийняття рішень на основі нейромереж ;
  • порівнювати методи навчання та моделі нейромереж;
  • вирішувати задачі автоматизації підтримки прийняття рішень, розпізнавання образів, діагностики, класифікації та аналізу даних на основі нейромереж.
  • обґрунтовувати та аналiзувати вибiр конкретного типу моделi та методу навчання нейромережi для вирiшення вiдповiдних практичних задач;
  • використовувати сучаснi програмнi засоби для моделювання нейромереж та вирiшення оптимiзацiйних задач на основi еволюцiйного пiдходу;
  • створювати програми на алгоритмiчних мовах програмування для побудови та використання нейромережевих моделей багатомiрних залежностей за точковими даними;
  • здiйснювати пiдготовку та первинну обробку даних для побудови нейромережевих моделей;
  • використовувати нейроннi мережi та еволюцiйнi алгоритми для вирiшення практичних задач технiчної та бiомедичної дiагностики, прогнозування у економiцi, технiцi, соцiологiї.
  • подавати результати нейрообчислень у графічній та табличнiй формах;
  • аналiзувати результати побудови та використання нейромережевих моделей й вирiшення оптимiзацiйних задач на основi еволюцiйних алгоритмів.

Мета викладання дисципліни

Метою вивчення дисципліни „Мобільні операційні системи та GPS” є опанування теорії, методик та отримання досвіду з проектування та програмування мобільних операційних систем а також використання спеціалізованих апаратних та мобільних ресурсів в задачах позиціонування.

Внаслідок вивчення дисципліни студенти повинні:

Мати уявлення:

  • про типи та види операційних систем, особливості їх реалізації, принципи GPS навігації.

Знати:

  • основні принципи побудови операційних середовищ та систем;
  • принципи побудови спеціалізованих апаратно-програмних мобільних платформ збирання, обробки та передачі даних;
  • алгоритми, покладені в основу операційних середовищ та систем;
  • алгоритми обробки інформації різних типів даних (кодування, позиціонування, голосової або аудіо, графічної та символьної інформації);

Вміти:

  • проводити аналіз побудови та функціонування різних спеціалізованих апаратно-програмних платформ збирання, обробки та передачі даних;
  • проводити порівняльний аналіз побудови різних мобільних операційних систем і середовищ та окремих системних ресурсів;
  • - реалізовувати основні алгоритми, що покладені в основу мобільних операційних середовищ і систем на мові програмування "С" та "С++".

Метою курсу є вивчення математичного апарату подання знань у системах штучного інтелекту.

Внаслідок вивчення дисципліни студенти повинні:

  • розуміти проблеми, які виникають під час побудови та при використанні сучасних систем штучного інтелекту;
  • ознайомитися з основними принципами побудови баз знань;
  • знати особливості основних математичних моделей подання знань.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні

знати:

  • формально-логічні засади систем штучного інтелекту;
  • етапи проектування баз знань експертних систем;
  • принципи побудови баз знань;
  • математичні методи подання знань в експертних системах;
  • основні принципи побудови продукційних моделей;
  • основні принципи побудови семантичних мереж;
  • основні принципи побудови фреймових моделей;
  • методи інтелектуальної обробки даних;
  • основні операції та визначення нечіткої логіки;
  • стратегії та методи виведення для моделей подання знань;

вміти:

  • проектувати елементи математичного та лінгвістичного забезпечення обчислювальних систем
  • проектувати людино-машинний інтерфейс інформаційних систем
  • розробляти семантичні портали знань
  • розробляти та застосовувати моделі представлення знань, стратегії логічного виведення, технологій інженерії знань, технологій і інструментальних засобів побудови інтелектуальних систем
  • вибирати формальний апарат для подання знань в умовах розробки експертних систем, виходячи з особливостей застосувань;
  • аналізувати та застосовувати існуючі, а при необхідності створювати нові, засоби реалізації дескриптивних моделей та стратегій і методів виведення для логічних, продукційних, мережних та об’єктних моделей подання знань в умовах автоматизованого або неавтоматизованого проектування за допомогою сучасних програмних і технічних засобів, використовуючи процедури вибору та проектування;
  • будувати продукційну модель знань для розв’язання задач з області штучного інтелекту за допомогою формальних мов, використовуючи факти та правила;
  • здійснювати вибір програмних засобів для створення баз знань;
  • розробляти бази знань за інформацією, отриманою з різноманітних джерел або експертів в умовах багатоекспертного середовища за допомогою мов подання знань, мов програмування штучного інтелекту, використовуючи методи виведення і прийняття рішень з нечіткими та конфліктуючими знаннями, методи оптимізації рішень;
  • розробляти базу знань в умовах проектування інтелектуальних систем за допомогою відповідного програмного забезпечення, використовуючи результати обстеження, запити, особливості обраного способу подання знань;
  • розробляти експертні системи за знаннями експертів предметної галузі в умовах слабо структурованих предметних галузей за допомогою оболонок експертних систем, використовуючи технології набуття експертних та емпіричних знань, методи розпізнавання образів;
  • розробляти засоби придбання знань та механізм пояснень в умовах розробки експертних систем та рішення задач з області штучного інтелекту за допомогою програмного забезпечення;
  • розробляти стратегії та методи виведення для логічних, продукційних, мережних та об’єктних моделей подання знань;
  • розробляти, оцінювати та використовувати механізми логічного виведення в умовах розробки систем штучного інтелекту.

Мета викладання дисципліни - вивчення методів побудови та аналізу математичних моделей, технологічних процесів, виробництва, вивчення побудови програмних комплексів для математичного моделювання.

Завдання вивчення дисципліни:

Внаслідок вивчення дисципліни студенти повинні:

- вивчити моделі, засновані на теоретичних закономірностях;

- отримати практичні навики побудови статистичних моделей дійсних процесів;

- освоїти методи розробки програмних засобів для вирішення задач із використанням математичних моделей.

Метою курсу є вивчення загальних принципів побудови та функціонування інтелектуальних систем, математичних методів моделювання актів інтелектуальної діяльності, надбання практичних навичок розробки, відлагодження та використання програмних засобів з елементами штучного інтелекту.

Завдання вивчення дисципліни

Внаслідок вивчення дисципліни студенти повинні:

  • розуміти проблеми, які виникають під час побудови та при використанні сучасних систем штучного інтелекту;
  • ознайомитися з основними принципами побудови систем штучного інтелекту;
  • ознайомитися з основними математичними методами моделювання актів інтелектуальної діяльності.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні

знати:

  • типи моделей штучного інтелекту;
  • алгоритми та розв'язання задач штучного інтелекту;
  • відмінності між звичайними та інтелектуальними системами;
  • принципи побудови систем штучного інтелекту;
  • класифікацію задач та видів систем штучного інтелекту;
  • основні визначення та методи теорії розпізнавання образів;
  • принципи створення гібридних інтелектуальних систем на основі розпізнавання образів;
  • принципи та критерії аналізу алгоритмів штучного інтелекту;
  • застосування дисперсійного аналізу та теорії кореляції при вирішенні задач розпізнавання образів;
  • основи моделювання;
  • дерева пошуку, представлення графів, обхід в глибину та в ширину;

вміти:

  • володіти методами та технологіями організації та застосування даних у задачах штучного інтелекту;
  • застосовувати емпіричні методи та засоби інженерії програмних засобів для створення інтелектуальних систем;
  • моделювати різні аспекти інтелектуальної системи, для якої створюється програмний засіб;
  • розв'язувати математичні задачі шляхом створення відповідних застосувань;
  • здійснювати вибір програмних засобів для вирішення задач штучного інтелекту;
  • будувати моделі прийняття рішень на основі теорії розпізнавання образів, нейромереж та нечіткої логіки;
  • порівнювати методи та моделі штучного інтелекту;
  • створювати гібридні інтелектуальні системи;
  • вирішувати задачі автоматизації підтримки прийняття рішень, розпізнавання образів, діагностики, класифікації та аналізу даних;
  • аргументовано переконувати колег у правильності пропонованого рішення, вміти донести до інших свою позицію;
  • визначати та вимірювати атрибути якості моделей штучного інтелекту та програмних засобів, що їх реалізують;
  • володіти методами та технологіями об'єктно-орієнтованого програмування для вирішення задач штучного інтелекту.

Сторінки