Ви є тут

Головна » Факультети » Гуманітарний

Кафедра українознавства та загальної мовної підготовки

Емблема кафедри «Українознавство та загальна мовна підготовка»

Кафедра «Українознавство та загальна мовна підготовка» (УЗМП)

Рік початку діяльності: 1939

Положення про кафедру українознавства та ЗМП

Керівництво:

Завідувач кафедри: д-р іст. наук, професор Шаповалов Георгій Іванович

 

Контактні дані:

адреса кафедри: вул. Жуковського 64, м. Запоріжжя, Україна, 69063
аудиторія (кабінет): 269 (завідувач), 270 (викладацька)
тел.: +38(061)7642314, +38(061)7698336 (завідувач); +38(061)7698375 (викладацька)
e-mail: kafedra_ukr_zn@zntu.edu.ua

Уквітчана Україна в серці і на колоритних полотнах геніальної народної художниці Катерини Білокур

Demo

Українська земля багата на таланти. Потужний патріотичний потенціал й унікальну національну енергетику утверджують справжні Берегині. Серед них і відома у всьому світі своєю самобутньою творчістю українська мисткиня Катерина Білокур - неповторна "чарівниця з Богданівки", як метафорично назвав її Олесь Гончар. Своє життя (07.12.1900 – 10.06.1961) художниця присвятила створенню полотен з неповторною красою й багатствами рідної української природи. Під дотиком її пензля буденні речі поставали як вінець творіння працелюбної людини. Кожна квіточка на її картинах співає гімн Життю, гімн яскравій красі України. А своє духовне кредо Катерина Білокур, хоч і не мала можливості здобути освіту та навіть без паспорту була, окреслила переконливо: "Віруєш, малюючи картину, в рід людський і в людяність людини!". Тож свої полотна художниця від Бога щедро засівала квітковою різнобарвною красою - мальвами і калиною, жоржинами і барвінком, крученими паничами і соняшниками, колоссям жита і пшениці, ромашками, чорнобривцями... Її полотна - це квітучий рай на українській землі, де квіти, як і люди, мають душу; де квіти, як і діти, беззахисні; де квіти - це рідна Україна. Адже, як писав Василь Симоненко, "квіти часто нам говорять втричі більше, ніж слова".

11 грудня 2024 р. ці таємниці унікального, потужного, натхненного й життєдайного мистецтва Катерини Білокур постали предметом професійного інтересу і жвавого обговорення під час організованої доцентом нашої кафедри Галиною Онуфрієнко інтерактивної віртуальної презентації в навчальних групах студентів 1-2 курсів ФБАД, які здобувають вищу бакалаврську освіту за популярними в усьому сучасному світі спеціальностями "Дизайн" й "Архітектура та містобудування". Зі вступною натхненною промовою і заключним словом виступила модератор заходу Галина Онуфрієнко. Студентка групи ФБАД-533 Віталіна Башеєва ознайомила з матеріалами підготовленої з науковим керівником презентації на пошану Катерини Білокур "З Україною в серці і художній творчості". Студенти-першокурсники Костянтин Барняк, Микита Кривохлябов, Анастасія Коломоєць, Крістіна Коломоєць, Агата Миргородська, Поліна Перетятько, Марія Сиромолотова захопилися інтерактивними завданнями і впоралися з ними. Активну участь у технічній підготовці заходу взяли студенти групи ФБАД-534 Костянтин Барняк та Уляна Погорєлова.

Фокус уваги цього цікавого культурно-виховного заходу про життєдайність творчості геніальної української художниці, яка самотужки вивчила ази і нюанси малювання, сама робила пензлі та фарби і три картини якої "Цар-колос", "Берізка", "Колгоспне поле" сам Пабло Пікассо на Міжнародній виставці у Парижі в 1954 р. високо оцінив, був скерований на вельми актуальні для сучасної творчої молоді проблеми: Як досягти своєї мрії в складних умовах сьогодення? Як зберегти силу духу і знайти можливості для самореалізації попри перешкоди й відсутність підтримки? Як взаємодіють вербальні і візуальні засоби трансляції почуттів, думок, уявлень? Як навчитися максимально точно висловлюватися мовою кольору, форми, композиції, квітів? Пригадали і важливі в пошуках свого призначення та шляху до мрії твердження як самої художниці, так і відомих письменників про художницю. Катерина Білокур про силу духу: "Доля випробовує тих, хто вирішив іти до великої мети, але сильних духом не спіймає ніхто, вони зі стиснутими руками вперто і сміливо ідуть до наміченої мети. І тоді доля винагороджує їх сторицею і відкриває перед ними всі таємниці дійсно прекрасного і незрівнянного мистецтва”.

Відома українська письменниця Оксана Забужко про талант Катерини Білокур: "Це – геній, поставлений в умови, що унеможливлювали самореалізацію: вона не мала паспорта, була фактично «прикріплена» до свого колгоспу, до того ж, вона була жінкою – у неї не було шансів. І ось ця жінка з її неймовірною, просто скаженою гордістю і впертістю, одна проти системи, проти спільноти і проти родини, з якою теж треба було воювати за право бути собою". Нині колекція полотен Катерини Білокур зберігається в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Шанувальники творчості великої української художниці мають можливість оглядати й онлайн її унікальні роботи, сповнені великої любові до України.

Відгуки учасників інтерактивної віртуальної презентації

Цей захід дозволив глибше ознайомитися з творчістю видатної української художниці та її внеском у розвиток наївного мистецтва. Для мене, як майбутнього дизайнера, це був не лише захоплюючий досвід, а й практичний урок: я мала можливість не лише краще зрозуміти філософію мистецтва Катерини Білокур, а й спостерігати, як кольори в її роботах передають емоції та глибокі символічні значення. Також історія Катерини Білокур надихає: попри всі труднощі, вона продовжувала малювати, доводячи, що справжнє мистецтво — це вираження душі, а не просто техніка (Перетятько Поліна, ФБАД-534).

Презентація і бесіда про Катерину Білокур справили сильне враження завдяки гармонійному поєднанню естетики та інформації. Особливе захоплення викликав формат інтерактивних завдань, які заохочуючи студентську аудиторію до активного діалогу(Микита Кривохлябов, ФБАД-534).

Інтерактивний захід з презентацією про Катерину Білокур був надзвичайно пізнавальним та надихаючим, спонукаючи до подальшого дослідження творчості цієї видатної художниці, а доповідач зміг не лише передати знання, але й пробудити інтерес до теми, що є ознакою високого рівня майстерності в публічному виступі (Коломоєць Крістіна, БАД-534).

Минуле – сучасне – вічність: сторінками творів письменників Запорізького краю

Demo

Поезія варта того, щоб бути постійною супутницею в нашому житті, надихати, підтримувати, навчати та любити. Вона формує світогляд і уяву, прищеплює любов до рідного краю, до людей, до Батьківщини. Саме знайомству з поетичною творчістю митців Запорізького краю був приурочений міжфакультетський культурно-виховний захід «Минуле – сучасне – вічність: сторінками творів письменників Запорізького краю», який відбувся 9 грудня 2024 року. Зважаючи на формат проведення, долучилися до обговорення в онлайн-режимі близько ста учасників. Презентації історії розвитку літературного процесу на Запоріжжі, розповіді про літературознавчу й поетичну спадщину запорізьких митців, аналіз їх творчості з декламуванням поезій та виконанням пісень, на слова запорізьких майстрів слова, підготували студенти різних факультетів: Шаповал Данило (ЕТФ-414), Богма Аріна (ЕТФ-514), Тищенко Дмитро (ЕТФ-414), Деміхова Валерія (ФБТЕ-1214), Симоненко Нікіта (ФКНТ-214), Якименко Микита (ФКНТ-134). Присутні мали змогу ознайомитися з розвитком літературного процесу Запоріжжя як багатогранного та різнопланового явища, яке представлене цілою плеядою письменників. В упорядкуванні та підготовці різних фрагментів і слайдів для презентацій взяли участь доц., к. філол. н. Біленко Т.Г. та ст. викл. Миронюк Л.В.

 

На заході поділилася своїми спогадами поетеса, членкиня Національної спілки письменників України, голова Запорізького осередку Об’єднання молодих батьків «Берегиня Роду» Яна Яковенко, наголосивши на важливості збереження національної ідентичності через слово. Торкнулися серця щирі слова письменниці про роль літератури у вихованні молоді. По-особливому прозвучали вірші з вуст поета, члена Національної спілки письменників України, голови Запорізької обласної організації українських націоналістів Михайла Буряка. У цей нелегкий час він знайшов у собі сили долучитися до заходу та подарувати часточку своєї душі присутнім. Надзвичайну атмосферу створив поетично-музичний виступ письменниці, композиторки Ольги Ліщук. Гості прочитали власні поетичні твори, поділилися думками щодо важливого значення поезії в житті, прозвучали пісні на вірші запорізьких поетів.

Організувала та провела захід філологічна секція кафедри українознавства та загальної мовної підготовки гуманітарного факультету. Зустріч була теплою та невимушеною. Завідувачка сектору абонементу художньої літератури Федько Наталія Іванівна ознайомила всіх присутніх з роботою бібліотеки НУЗП, із творчістю письменників Запорізького краю, підготувавши відеоряд поетичних зустрічей, виставки книг. Наразі проведення таких заходів надзвичайно важливе, оскільки народ, який у такий важкий час продовжує навіть у бункерах створювати шедеври, від яких шкіра вкривається сиротами, писати вірші, вивертаючи свою душу й серце, не здолати нікому!

Я був приголомшений глибиною змісту та емоційною насиченістю культурно-виховного заходу завдяки поєднанню історії, культури та сучасної літературної творчості. Захід об’єднав різні покоління, висвітливши історичні, літературні та духовні аспекти української культури. Зустріч із видатними поетами: Михайлом Буряком, Ольгою Ліщук та Яною Яковенко – додала тепла до моєї душі та надихнула на переосмислення уявлень щодо ролі поета в сучасному суспільстві. Їхні виступи мене дуже зацікавили та насамперед нагадали про важливість збереження національної ідентичності через слово. Слухаючи виступ Михайла Буряка, я відчув сум і біль, адже його син зник безвісти. Водночас, я маю непохитну надію, що в нього та в його родини все буде добре. Михайло на мене справив сильне враження, оскільки він, незважаючи на труднощі, все одно прийшов на зустріч та зачитав рядки старих поезій, що звучали як голос справжнього патріота, який навіть у найважчі часи знаходить у слові спосіб підтримати інших. Його щирість була одним із тих моментів, які неможливо забути. Ольга Ліщук поділилася спогадами про своє дитинство та особистий досвід становлення як письменниці. Особливо вразило читання віршів та виконання пісень, оскільки спроба передати всі емоції слухачеві була надзвичайно сильною. Яна Яковенко з палким патріотизмом наголосила на важливості мовної культури та творчості, пояснила, чому це важливо сьогодні. Захід став для мене не лише пізнавальним, а й натхненним досвідом, спонукає долучатися до культурної спадщини України (Король Дмитро, СН-114). 

Дякую організаторам за чудовий захід, який був проведений на високому рівні. Створено привітну атмосферу, що сприяло активній взаємодії між учасниками. Доповідачі були професіоналами своєї справи, а матеріали, які вони представили, цікаві та корисні. Цікаво було послухати поезію у виконанні Ольги Ліщук, особливо під гітару. Загалом, захід сподобався, адже це один з небагатьох, на яких студенти дізнаються саме про рідний край, його культурну спадщину. Прослухане заохочує дізнатись більше про письменників, чия творчість пов’язана із Запоріжжям (Лютий Олександр, БК-814). 

Захід, присвячений історії розвитку літературного процесу на Запоріжжі, зокрема спадщині місцевих письменників, справив на мене сильне позитивне враження. У межах програми відбулися презентації, поетичні читання, виставки творів, розповіді про творчий шлях видатних митців, а також виступи сучасних авторів, таких як: Яна Яковенко, Михайло Буряк і Ольга Ліщук. Учасники заходу продемонстрували щиру любов до літератури, талант і натхнення. Мені сподобалося, як гармонійно поєдналися доповіді студентів і виступи поетів. Це дозволило поглянути на літературу Запорізького краю як на живу, динамічну й актуальну частину нашої культури. Особливо вразили виконані пісні на вірші сучасних митців — це було щиро й емоційно (Тищенко Микита, СН-114).

Хотів би висловити велику подяку організаторам за проведення заходу, присвяченому літературним традиціям Запорізького краю, його духовним аспектам. Я зміг поринути в дивовижний світ художньої творчості письменників. Зустріч була насичена цікавими моментами: від виставки робіт митців слова до захопливого знайомства з їх творчою спадщиною через презентації, відеоматеріали та поетичні читання. Особливо вразив виступ Яни Яковенко, поетеси та голови Запорізького відділення Об'єднання молодих батьків "Берегиня Роду". Її пристрасть і відданість українській літературі та культурі передавалися присутнім. Цей захід справив неймовірне враження, зануривши мене у світ поезії, залишивши слід у моєму серці (Ібадов Телман, ЕТФ-414).

Захід залишив дуже позитивні враження. Він був цікавим, насиченим і надихаючим. Його організація на високому рівні, а створена атмосфера сприяла спілкуванню, обміну думками та культурному збагаченню. Темою заходу була історія розвитку літератури Запорізького краю та її внесок у становлення української культури й літератури загалом. Особлива увага приділялася етапам розвитку літератури: від часів козацтва до сьогодення. Учасники заходу ділилися знаннями про творчість видатних письменників Запорізької області, а також презентували сучасну літературну спадщину регіону. Програма заходу включала як інформаційні доповіді, так і виступи гостей-поетів, читання віршів і виконання пісень. Найяскравішими моментами заходу були виступи гостей. З особливим захопленням я слухав розповіді сучасних поетів, які не лише поділилися власним літературним досвідом, а й декламували свої вірші, наповнені емоціями та глибоким змістом. Виконання пісень на слова цих авторів створило неймовірно теплу й душевну атмосферу, що надовго залишиться в пам’яті. Особисто для мене ця зустріч стала справжнім відкриттям. Вважаю, що подібні заходи є надзвичайно актуальними, адже вони сприяють підвищенню інтересу до рідної культури, розвивають любов до читання й шанування української літературної спадщини (Бредун Максим, БК-614).

 

День Збройних Сил України

6 грудня в Україні відзначають День Збройних Сил — свято справжньої мужності, героїзму, незламності і відваги, , яке від часу його заснування зустрічали з гордістю та пошаною. Особливого значення День Збройних Сил України набув від 2014 року, після початку збройної російської агресії проти українського народу та держави. Тоді воїни Збройних Сил України з честю виконали своє призначення, зупинивши підступного ворога на сході країни. Воістину загальнонаціональним це свято стало після початку широкомасштабного нападу російської федерації на Україну. Сьогодні ми вдруге відзначаємо День Збройних Сил України в умовах великої війни за державний суверенітет і незалежність України, за право українського народу на вільне життя у вільній країні.

Збройні Сили — це міцний щит і разючий меч України. Мужні воїни української армії, найкращі сини і дочки українського народу, твердо тримають ворожий удар і безжально б’ють ворога, неухильно наближаючи перемогу. Українська армія – сила і гордість нашої держави. Українські військові довели, що вони найвідважніші, вольові і незламні, найдосвідченіші, найпрофесійніші воїни у світі. Непоборні ті збройні сили, які єдині зі своїм народом Непереможна та армія, що боронить рідну землю. Нездоланне те військо, яке б’ється за світло проти темряви що боронить рідну землю. Вітаємо всіх доблесних і хоробрих чоловіків і жінок, які потужною стіною захищають свою рідну Україну від окупанта! Тож сили вам, натхнення, невпинного руху вперед до Перемоги! Неможливо висловити словами нашу безмежну вдячність.

Слава Збройним Силам України!

Майстер-класи з української мови

Уже другий рік поспіль викладачі кафедри українознавства та загальної мовної підготовки беруть активну участь у проведенні майстер-класів для учнів шкіл Запорізької області. Доценти кафедри Катерина Бондарчук та Ірина Воронюк упродовж листопада - грудня 2024 р. провели з майбутніми абітурієнтами 16 занять. На зустрічах викладачі ознайомили школярів із цікавинками української мови, зокрема з особливостями наголошування слів, з лексичним розмаїттям, граматичною специфікою мови, правописними новаціями тощо. Деякі теми розроблено навіть у кількох версіях – відповідно до віку школярів, адже запити на зустрічі з викладачами «Запорізької політехніки» зростають, долучаються не лише випускники шкіл, а й учні середньої ланки, практикуми з ними відбуваються у формі гри, у динамічному інтерактивному форматі. Зокрема, майстер-класи доцентка Катерина Бондарчук провела в таких школах: №98 – 8-і класи; №97 – 7-8-і класи; №107 – 10-А клас (13 листопада 2024 р.); №107 – 10-Б клас, 10-В клас; №46 – 5-А клас (27 листопада 2024 р.); Оріхівський ліцей «Сузір’я» – 10-і та 11-і класи (4 грудня 2024 р.). Доцентка Ірина Воронюк провела майстер-класи у таких школах: №47 – 5-і класи (28 листопада 2024 р.); «Сузір’я» – 11-і класи (заплановано заняття 9 грудня 2024 р.); №107 – 10-і класи (11 листопада 2024 р.); №107 – 10-і класи (13 листопада 2024 р.); №107 – 6-і класи (15 листопада 2024 р.).

Майстер-класи Катерини Бондарчук та Ірини Воронюк є пізнавальними і цікавими, супроводжуються яскравими презентаціями, діти залюбки долучаються до діалогу і жвавої дискусії. Крім власне занять з української мови, проводиться профорієнтаційна робота, під час якої знайомлять учнів зі спеціальностями НУ «Запорізька політехніка», особливостями навчально-виховного процесу та організацією дозвілля, широкими перспективами майбутнього працевлаштування. Наприкінці таких тренінгів особливо приємно чути щирі слова подяки і захоплення від директорів закладів, класних керівників, учителів-філологів, що разом із дітьми також присутні на майстер-класах. А це означає, що профорієнтаційна робота рухається у правильному напрямку.

Різдвяно-новорічні свята

З 1 вересня 2023 р. Православна церква України та Греко-католицька почали відзначати релігійні свята за новоюліанським календарем, як і вся Європа. Першим зимовим святом, яке здавна шанували українці, є День святого Миколая (нині 6 грудня замість 19 грудня), що уособлювало любов до дітей, особливо слухняних, та щедрі подарунки. Різдво Христове, одне з найбільших свят, триває три дні (нині 25-27 грудня замість 7-9 січня), започатковуючи Різдвяно-новорічні святки, що «не бувають без колядки». Усі вечори називали святими, і після заходу сонця не дозволялося прясти, шити, плести, щоб «нечиста сила нитки не плутала і худоба в господарстві добре велася».

У цей період, від Різдва до Водохреща, не можна було виносити сміття з хати, щоб «долю не винести за поріг». Навіть вечорниці по хатах на той час припинялися, змінювалося і традиційне вітання. З півночі Святвечора (нині 24 грудня замість 6 січня) і до півночі Бабиного вечора (нині 5 січня замість 18) кланялися зі словами «Христос народився», а відповідали «Славімо його!». Від Різдва до Водохреща православні утримувалися від пиятики, вважаючи, що горілка – теж вода, тому поки не освячена, вона «зілля сатани і пити не можна, бо з розуму зведе». Наші пращури вважали, що якщо на Святвечір за родинним столом мир і благодать – увесь рік буде таким; якщо хтось кричатиме, вередуватиме, накличе напасть, і не дай Боже сваритися чи свистіти в хаті, бо «душу загризеш і все майно просвищеш». На Святвечір не радили нікому нічого позичати або щось давати з хати, крім дарунків колядникам, бо потім «цілий рік щось буде зникали з двору». Який настрій на Святвечір – такий буде і впродовж року, а хто в цей день встане ранесенько, той цілий рік буде спритним до будь-якого діла. Якщо у цей вечір з’їсти зубок часнику і запити свяченим медом, хвороби не будуть чіплятися протягом року. На Щедрий вечір (31 грудня замість 13 січня) готують масні страви. Колись обов’язково ставили на стіл горнятко з медом, щоб «у родині не було сварки», а матері вмочували палець у мед і робили дівчаткам хрещики на чолі, аби «так хлопці любили, як бджоли мед». Наші предки вірили, що опівночі на Меланку (31 грудня замість 13 січня) розкривається небо і можна попросити у Бога про найзаповітніше; молодь збиралася гуртами і ходила по хатах рядженими щедрувальниками, причому заходили лише до тих хат, де були дівчата на виданні.

Святом Водохреща, або Богоявлення (6 січня замість 19), завершувався барвистий каскад численних Різдвяно-новорічних свят. Так і казали: «Іван Предтеча Сина Божого похрестив і двері святам зачинив». Набирав повсякденної чинності новий зимовий звичай, відомий під назвою «м’ясниці», які славилися щедрістю сватань, заручень та весіль. Недарма казали: «Водохрещі ведуть сватів у гості». У цей день пополудні дівчата навідувалися до ополонки, у якій святили воду, і вмивалися, щоб мати «рум’яні лиця і бути свіжими, як вода-йорданиця», а матері вели маленьких дітей, аби «вмилися, набралися од води сили і мали не лиш очка ясні, але й личка красні». Тож бажаю всім набратися доброго здоров’я, гарно провести свята у дружному родинному колі! Усім миру, якнайшвидшої перемоги, возз’єднання всіх у родинах!

Катерина Бондарчук, доцент кафедри українознавства та ЗМП

«Тіні забутих предків»: діалог літератури й кіно

Demo

2024 рік багатий на знаменні дати та ювілеї. Серед них – 160-річчя М.Коцюбинського і 100-ліття С.Параджанова Що їх об’єднує? Любов до України, українці, голос предковіччя.

Аристократ духу, чарівник українського слова Михайло Коцюбинський є майстром модерністської прози, у якій сплелися слово, музика та яскраві візуальні образи. Його повість «Тіні забутих предків» стала перлиною української класики, у ній автор показав нам увесь світ як казку, повну чудес, таємничу, цікаву й страшну.

Безсмертною і всесвітньо відомою повість про дивовижне життя гуцулів зробив режисер Сергій Параджанов, увічнивши її в однойменному фільмі, який сьогодні визнаний найкращим в історії українського кіно. Він зібрав навколо себе талановитих Івана Миколайчука, Ларису Кадочникову, Юрія Іллєнка, Мирослава Скорика, Юрія Якутовича, така когорта творців «Тіней забутих предків» принесла фільму безліч перемог і нагород на міжнародних конкурсах і фестивалях. А відмова режисера від дубляжу стрічки московською мовою було нечуваним зухвальством у 60-ті.

Вірменин сакартвельського походження Саркіс Параджанян, який, як він сам говорив, сидів у російській в’язниці за український націоналізм, – це геніальний деміург, містифікатор, творець українського поетичного кіно. Він відмовився від показу звичних для радянського мистецтва пласких статичних образів. Вони в нього динамічні, об’ємні, глибокі. Наступного, 2025, року українці згадуватимуть 60-ті роковини прем’єри фільму «Тіні забутих предків», під час якої відбулася важлива для того часу акція протесту Івана Дзюби, Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола та інших проти політичних арештів української інтелігенції.

Із нагоди цих дат кафедра українознавства та загальної мовної підготовки провела 26-29 листопада низку активностей зі студентами НУ «Запорізька політехніка». Зокрема студенти І курсу гуманітарного, інженерно-фізичного та факультету бізнес-технологій та економіки разом зі своїм викладачем, к.філол.н.., доц. Іриною Воронюк поринули у світ двох митців, погортали сторінки їхнього життєпису і творчого шляху, заслухали цікаві повідомлення з яскравими презентаціями, подивилися уривки з фільму, послухали музику до стрічки. Також студенти з викладачем мали змогу попрацювати у віртуальній взаємодії на інтерактивних дошках, за допомогою онлайн-інструментів створити ментальну карту, публічну діаграму, скласти кроссенс. Співпраця в режимі реального часу зробила виховний захід не лише пізнавальним, а і сучасним.

Доц. кафедри УЗМП Ірина Воронюк

Міжфакультетський культурно-виховний захід «Я сміявся і плакав з любові»

Demo

13 листопада 2024 року минуло 135 років від дня народження українського письменника, дотепного гумориста й дошкульного сатирика Остапа Вишні. З нагоди цієї знаменної дати філологічною секцією кафедри українознавства та загальної мовної підготовки гуманітарного факультету було проведено міжфакультетський культурно-виховний захід «Я сміявся і плакав з любові». У заході взяли участь студенти 1 курсу ФІБЕК, МФ, ЕТФ, ФКНТ, ФУФКС, ФСН. Доцентка кафедри українознавства та загальної мовної підготовки Тетяна Катиш розповіла присутнім цікаві факти про письменника, про комічні й драматичні обставини його творчого та особистого життя. Студенти підготували цікаві презентації про життєвий і творчий шлях Остапа Вишні, прозвучали гуморески та усмішки у виконанні першокурсників. Особливий інтерес присутніх викликала аудіокнига «Мисливські усмішки», уривки з якої в майстерному виконанні актора Петра Панчука прозвучали на заході. Студенти дізналися чимало нового, переконавшись у тому, що Остап Вишня – один із найбільш яскравих українських літераторів ХХ століття.

Хотіла б висловити велику подяку організаторам за проведення заходу, присвяченому 135-річчю від дня народження українського гумориста Остапа Вишні. Я змогла поринути в дивовижний світ його творчості. Під час зустрічі звучали аудіозаписи, на яких сучасні актори та майстри слова декламували уривки з найвідоміших гуморесок митця. Захопливе знайомство з творчою спадщиною Остапа Вишні через презентації, відеоматеріали та дискусію нікого не залишило байдужим (Богма Аріна, ЕТФ-514).

Велика подяка організаторам заходу, присвяченого творчості Остапа Вишні. Було дуже цікаво й змістовно, дізнався багато нових фактів про життєвий та творчий шлях письменника. Особливо сподобалися гуморески та усмішки, які читали студенти. Хотілося б, щоб було побільше таких заходів, до яких долучали першокурсників (Щедрий Микита, БК-814).

Я долучився до культурно-виховного заходу як учасник і глядач та отримав чимало позитивних емоцій. Чудово структурований сценарій, що поєднав у собі презентації про біографію Остапа Вишні й цікаві факти з його життя, гуморески у звукозаписі акторів та виконанні студентів нашого університету. Велика подяка організаторам та команді студентів за те, що створили такий неповторний та незабутній досвід для присутніх. Дякую за надану можливість узяти участь у цьому заході, я отримав новий досвід і неймовірне задоволення (Козак Валерій, МФ-314).

День пам’яті жертв Голодомору

23 листопада Україна та світ вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Ми згадуємо про мільйони людських життів, які Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів. Цього року ми втретє вшановуватимемо жертв комуністичного геноциду в умовах повномасштабної геноцидної війни росії проти України. Трагічні події, які ми переживаємо, засвідчують: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – гідно вшановані.

 

Україна пережила цілих три Голодомори в ХХ столітті: у 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 роках. Але на юридичному та законодавчому рівні статус "Голодомор" має лише геноцид 1932-1933 рр. Щодо подій 1921–1923 і 1946–1947 років, то вони кваліфікуються як масовий голод, геноцидний характер якого наразі не доведено. Тож вживання слова "голодомори" у множині нівелює поняття Голодомору 1932-1933 рр. як геноциду. У 1932–1933 роках комуністичний тоталітарний режим вчинив злочин геноциду проти Українського народу. Сьогодні його спадкоємець – рашистський режим прагне знову вчинити на українській землі геноцид.

Штучно створений голод 1932-1933 років був, безумовно, найстрашнішим геноцидом в історії України, який призвів до численних жертв серед її населення. Його організувала радянська влада з метою придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян. Керівництво Радянського Союзу довгий час приховувало факт масової загибелі українців від штучного голоду. Лише за часів незалежності України почалося розслідування масштабів голоду в 1932-1933 роках. Жертвами того терору стали мільйони людей на території України та Кубані. Метою злочину було знищення українського народу як національної групи. Комуністичний тоталітарний режим через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій проти незгодних створив для українців умови, не сумісні із життям. Тобто розрахунок був на фізичне знищення нашої нації. За оцінками Міжнародної асоціації дослідників Голодомору 1932–1933 років в Україні, тоді від голоду померли 10,5 мільйона українців. Найбільше постраждали колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). Саме на них припадає 52,8% загиблих.

Перше вшановування жертв голодомору відбулось у 1998 році згідно з указом тодішнього президента Леоніда Кучми. І лише у травні 2007 року Віктор Ющенко законодавчо ввів сучасну назву і дату Дня пам'яті жертв Голодомору-геноциду. За рік до цього Верховна Рада України ухвалила закон "Про Голодомор 1932–1933 років в Україні", згідно з яким саме цей Голодомор був визнаний актом геноциду українського народу. Сьогодні росіяни знову застосовують проти українців знайомі їм методи геноциду. Їхня мета - це знищити українців, їхню ідентичність, культуру, мову. Нинішня війна Росії проти України спрямована не лише на позбавлення України своєї території та незалежності. Її мета - винищення українців як нації. Державі-терористу мало тих 10 мільйонів жертв - вона хоче знищити всіх свідомих українців. Інформаційні кампанії періоду Голодомору та нинішньої російської агресії дуже схожі. І тоді, і тепер Росія розвернула масштабні дезінформаційні та пропагандистські кампанії для підготовки російської аудиторії до скоєння чи схвалення звірств, а також приховування злочинів. Як тоді, так і нині Росія розраховує на атмосферу байдужості на заході, силу страху перед своєю міццю та намагається створити паралельну штучну інформаційну реальність, далеку від дійсності. Та сьогодні весь цивілізований світ допомагає Україні, а ми, українці, маємо власну державу, Збройні сили, згуртовані та всі разом працюємо на перемогу. І завдяки цьому успішно протистоїмо путінському геноциду. Пам’ятаючи про злочини комуністичного тоталітарного режиму, сьогодні ми всі сили спрямовуємо на підтримку наших захисників. Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!

 

День Гідності і Свободи

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го.

У цей день українці вшановують пам’ять про людей, які під час Революції Гідності та Помаранчевої революції стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини й громадянина, національних інтересів держави та її європейського вибору.

День Гідності та Свободи почали відзначати з 2014 року – в річницю початку Євромайдану. Свято з'явилось після відповідного указу п'ятого президента П. Порошенка і було встановлене "з метою утвердження в Україні ідеалів свободи та демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об'єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року — лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини та громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору".

21 листопада 2013 року, на майдан Незалежності у Києві вийшли кілька сотень людей, щоб висловити свій протест проти рішення влади, яке загрожувало Україні втратою незалежності та перекреслювало її європейське майбутнє. Того листопадового вечора ніхто не здогадувався, що в історії не тільки України, а й усього світу починається новий етап і що події, які відбуватимуться наступні 94 дні – перший крок на шляху до драматичних геополітичних змін. Їх тригером стало продовження боротьби українського народу, що велася не за матеріальні блага чи владу, а духовні цінності – Гідність і Свободу. Цінності, про які у Європі не говорили, бо вважали їх очевидними, про які в росії мовчали, бо вважали їх небезпечними. Ми продемонстрували Європі та всьому демократичному світові, що бачимо наше майбутнє в Європейському Союзі та що за це майбутнє ми готові боротися. Ми розпочали шлях реформ, які мають остаточно змінити наше суспільство та засвідчити повний розрив із складним спадком радянщини, де вияв Гідності та Свободи був злочином, за який державна машина карала на смерть. Ми сформулювали нашу національну ідею – Гідність і Свобода України. Ця ідея викристалізувалася суспільством на Майдані. Не в один момент, а впродовж тривалої і виснажливої боротьби – усі три місяці, доки тривала Революція Гідності, українці дискутували, сперечалися, обговорювали – якою має бути країна, за яку вони боролись і готові були віддати життя. Так, у вирі борні, з багатоголосся поглядів і цінностей, Майдан витворив спільний для всіх українців ідеал майбутньої України. Цей ідеал був сформульований двома ємкими словами: Гідність і Свобода. Так звучить наша національна ідея. Те, що втримало нашу оборону в найважчі часи, і що дасть нам силу перемогти – Гідність і Свобода. Наша зброя заряджена нашою гідністю і жагою свободи.

Участь у церемонії підбиття підсумків обласного конкурсу для обдарованої молоді у галузі науки -2024

Demo

15 листопада 2024 р. відбулася з 13-30 урочиста церемонія підбиття підсумків обласного конкурсу для обдарованої молоді у галузі науки - 2024, на яку були запрошені переможці в номінаціях, наукові керівники переможців, члени конкурсної комісії. Серед запрошених - доцент нашої кафедри Галина Онуфрієнко.

Відкрив церемонію начальник Управління молоді, фізичної культури та спорту ЗОДА Олександр Злобенець, привітавши запрошених зі здобутими науковими досягненнями та окресливши актуальні завдання молодіжної науки в Запорізькому регіоні. Цього року на конкурс від студентства було подано 167 наукових робіт, в категорії молодих спеціалістів і молодих вчених - 29. Відзначено як найбільші за кількістю учасників такі номінації конкурсу: технічні науки, економічні науки. Відбулося й вручення дипломів переможцям у номінаціях та подяки їхнім науковим керівникам і членам конкурсної комісії. Із натхненними привітаннями й порадами молоді в дослідженнях у царинах науки і техніки виступили ректори ЗВО Запорізької області.

Всеукраїнська наукова конференція "Література й історія" (14.11.-15.11.2024 р.)

Demo

Demo

14 листопада 2024 р., з 10-00 розпочалася в онлайн та офлайн форматах Всеукраїнська наукова конференція "Література й історія", об'єднавши літературознавців, мовознавців, істориків з академічних установ НАН України, університетів з усіх регіонів України, а також з університетів Франції, Німеччини, Польщі, Словаччини. Пленарне засідання відкрив проректор з наукової роботи ЗНУ, професор Васильчук Г.М. З вітальними словами виступили декан філологічного факультету ЗНУ, доцент Ірина Бондаренко і завідувач кафедри української літератури ЗНУ, доцент Наталія Горбач. Тема першої доповіді з відеопрезентацією на пленарному засіданні конференції вразила унікальними фактами - "Запорозька Січ у поезії Української повстанської армії" львівського науковця, кандидата філологічних наук, доцента Будного Василя. У контексті проблематики сьогодення особливу увагу учасників привернули на пленарному засіданні виступ доктора філологічних наук, гостьового професора Інституту україністики Варшавського університету Оксани Пухонської "Травматичне минуле в літературі про Україну" і доповідь доцента Наталії Горбач "Простір спогадів у книзі Г.Вернера " Сконструйований меноніт: історія, пам'ять і Друга світова війна".

Участь із доповідями у цій науковій конференції до 95- річчя філологічного факультету ЗНУ, який всі викладачі секції ЗМП нашої кафедри закінчували в різні роки, взяли доцент Галина Онуфрієнко (секція 2) та старший викладач Ліна Миронюк (секція 1). Програма конференції насичена : 10 секцій актуальної проблематики в межах теми наукової конференції. 15 листопада на учасників конференції чекають публічна лекція "Биківня - територія пам'яті", вебінар " Діалог історії та сучасності: особливості вивчення історичних творів у школі" та зустріч із письменницею Лорою Підгорною.

І етап ХV Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка

Demo

9 листопада 2024 року в Національному університеті «Запорізька політехніка» відбувся І (внутрішньоуніверситетський) етап ХV Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, який організувала та провела кафедра українознавства та загальної мовної підготовки гуманітарного факультету.

Тарас Григорович Шевченко, як і сучасні герої гордої і незламної України, полеглі за нашу свободу, живуть посеред нас, додають сміливості та впевненості в боротьбі з нашими відвертими й прихованими ворогами. Поезія Тараса Шевченка як ніколи є актуальною, вона надихає українців на боротьбу, а проведення Конкурсу є сьогодні надзвичайно важливим, бо сприяє формуванню нового етичного мислення й поширенню українських цінностей, стимулює студентську молодь вивчати українську мову та літературу.

У Конкурсі взяли участь представники майже всіх факультетів – кращі знавці української мови нашого закладу відповідно до гуманітарного та технічного профілів навчання в кількості 19 осіб, серед них: Тихоновський Влад (ІФ-514), Харіна Поліна (КНТ-224), Ковтун Вікторія (БАД-532), Черненко Дмитро (М-614), Коломєйцева Валерія (ГФ-314), Нерезова Вікторія (БТЕ-1114), Тогобицька Єлизавета (БТЕ-1114), Данівська Єлизавета (БТЕ-0614), Кротова Ніка (БАД-513), Прядун Аліна (М-814), Губа Сергій (КНТ-214), Мазуренко Анастасія (ГФ-114), Мохонь Юлія ( СН-123), Штапура Анастасія (КНТ 214), Чакмазова Катерина (КНТ-124), Дудіна Софія (ГФ-314), Дев'ятка Єгор (КНТ 114), Вялкова Марія (СН-114), Кліщевська Софія (КНТ-134). Доцентка кафедри українознавства та загальної мовної підготовки Тетяна Біленко пояснила всі організаційні питання та ознайомила з темами конкурсних робіт, які спонукали глибинно осмислити багатогранність творчості Українського Генія. Наступне завдання, над яким працювали учасники, розкривало геніальність літературної спадщини Великого Кобзаря, проєкцію його творів на сьогодення.

За результатами перевірки конкурсних робіт студентів висококваліфіковане журі визначить переможців, які матимуть нагоду взяти участь у наступному етапі конкурсу. Шевченків світ понад часом, тому кожне нове покоління вбачає в ньому цінності своєї доби й переконується, як важливо жити Шевченківськими заповітами. Віримо в нашу правду й силу і в безсмертне слово Кобзаря!

Модераторка конкурсу Тетяна Біленко

Секція ХХ Загальноуніверситетської наукової студентської конференції «Актуальні проблеми інтернаціональної лексики в українській літературній мові»

Demo

5 листопада 2024 р. до Дня української писемності та мови було проведено одну із секцій ХХ Загальноуніверситетської наукової студентської конференції «Актуальні проблеми інтернаціональної лексики в українській літературній мові» – економічну локацію. Під керівництвом доцентів кафедри українознавства та загальної мовної підготовки Катерини Бондарчук та Ірини Воронюк, а також старшого викладача Ліни Миронюк студенти факультету бізнес-технологій та економіки і гуманітарного факультету підготували наукові доповіді із зазначеної проблематики на прикладі мови свого майбутнього фаху.

Доповідачі спробували розібратися у нюансах термінів «мовні запозичення», «інтернаціоналізми», «міжнародні слова», «інтерлексеми», розглянули терміни-інтернаціоналізми в сучасній економічній термінології, їх лексико-семантичні групи , класифікацію за походженням, словотвірні особливості. Юні науковці заглибилися в явище міжмовної омонімії, ознайомилися з поняттям псевдоінтернаціоналізмів (на прикладі митної справи та менеджменту), визначили особливості перекладу інтернаціональної лексики (на прикладі індустрії гостинності). Не залишилася осторонь і проблема впливу глобалізації суспільства на усну та писемну комунікацію, студенти простежили її позитивні та негативні риси. Аліна Прокопенко (ГФ-114), Діана Шаповалова (ГФ-114), Матвій Кушпарь (ФБТЕ-0314), Вікторія Нерезова (ФБТЕ-1114), Єлизавета Данівська (ФБТЕ-0614), Іван Кікоть (ФБТЕ-0514), Андрій Штепа (ФБТЕ-1814), Софія Давідова (ФБТЕ-1114), Катерина Колядко (ФБТЕ-0814), Валерія Демихова (ФБТЕ-1214) власними доповідями засвідчили високу мовну грамотність, знання мови фаху, вміння ґрунтовно аналізувати, продемонстрували ораторські чесноти.

Модератор секції к.філол.н., доц. Ірина Воронюк

Міжфакультетський круглий стіл «Мова у вимірах сьогодення: мовознавчий талінгводидактичний аспекти»

5 листопада 2024 року серед заходів до Дня української писемності та мови кафедра українознавства та загальної мовної підготовки організувала й провела інтелектуально-духовний міжфакультетський круглий стіл на тему: «Мова у вимірах сьогодення: мовознавчий та лінгводидактичний аспекти», у якому взяли участь близько сімдесяти студентів різних факультетів нашого університету. Метою проведення конференції було залучення студентів до науково-дослідницької діяльності, прагнення засвідчити важливість державної мови, презентувати й апробувати наукові дослідження. Відкрила захід керівниця відділу наукової роботи студентів Сніжана Вичужаніна, яка привітала учасників міжфакультетського круглого столу й закцентувала на важливості проведення відповідного заходу, наголосила на винятковому значенні рідної мови не лише в національних культурних традиціях, але й в геополітичному вимірі; подякувала ЗСУ за можливість працювати на майбутнє. Засідання круглого столу стало майданчиком для виступів, презентацій студентів багатьох напрямів. До обговорення мовознавчих проблем долучилися бакалаври першого курсу, які прагнуть поглиблено вивчати багатство українського слова.

Учасники зосередилася на дослідженні таких питань, як формування термінологічної системи: Сидоренко Тетяна (КНТ – 134) «Вторинна номінація як один із способів творення комп'ютерної термінології»; Савка Діана (БТЕ-1214) «Інтернаціоналізми в економічній термінології: особливості відтворення українською мовою»; порушення норм культури мовлення: Мащенко Аліна (СН-114) «Некоректна лексика в сучасній медіакомунікації: етичні норми та мовна практика»; вплив сучасних подій на особливості функціонування мови: Холодулін Іларіон (БК-814) «Вплив соціальних мереж на українську мову»; відображення національної соціокультурної специфіки: Карпенко Ян (КНТ – 124) «Віддзеркалення національної соціокультурної специфіки у фразеологізмах медіадискурсу»; Кулик Ірина (СН-114) «Вплив вербальних та невербальних засобів комунікації на формування етнічних стереотипів американського й українського етносу»; Лютий Олександр (БК-814) «Етика та етикет у діловому спілкуванні з іноземцями»; репрезентації мовної особистості в інтернет-просторі: Свергун Євгеній (КНТ – 134) «Нікнейм геймера як специфічна форма самопрезентації особистості в інтернет-комунікації»; Дев’ятка Єгор (КНТ – 114) «Емотивна лексика на позначення емоцій задоволення й смутку (на матеріалі постів в Інстаграм)»; становлення культурної та гендерної ідентичності особистості: Чакмазова Катерина (КНТ – 124) «Гендерні особливості в мовній комунікації (на матеріалі комп’ютерного дискурсу)»; Вовк Єгор (ЕТФ – 714) «Значення гендерних маркерів при перекладі офіційно-ділових промов». Актуальність тематики, наукова новизна, вдалий виклад матеріалу, ораторська майстерність доповідачів, на належному рівні підготовлені електронні презентації – це ті риси, які вирізняли виступи більшості учасників цьогорічного міжфакультетського круглого столу.

Активну допомогу студентам у підготовці матеріалів для доповідей та в оформленні презентацій надали наукові керівники: доц., к. філол. н. Біленко Т.Г., доц., к. філол. н. Катиш Т.В., ст. викл. Миронюк Л.В. Сподіваємося, що молоді люди й надалі продовжуватимуть філологічні дослідження в тісному взаємозв’язку із сучасним життям українського суспільства. Представлені різновекторні наукові доповіді студентів підтвердили важливість проведення подібних заходів, які сприяють формуванню якісного фахівця в умовах викликів сьогодення.

Модераторка Тетяна Біленко

Участь у ХХ Всеукраїнській науково-практичній конференції "Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи"

Demo

До Дня української писемності та мови 31 жовтня 2024 р. у Києві відбулася в офлайн й онлайн форматах ХХ Всеукраїнська науково-практична конференція "Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи".

З доповідями на пленарному засіданні ювілейної конференції виступили академік НАПрН України, член-кореспондент НАПН України Михайло Костицький, завідувач відділу Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, професор Ігор Усенко, директор Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України академік Богдан Ажнюк, директор Українського мовно-інформаційного фонду НАН України професор Володимир Широков. До участі в обговоренні актуальних проблем стандартизації української правничої термінології долучилися мовознавці й юристи з різних наукових установ та науково-педагогічні працівники ЗВО, співпраця яких здатна сприяти збереженню й розвитку української мови.

Згідно з програмою конференції відбулося обговорення актуальних проблем за такими чотирма напрямами: 1. Науково-теоретичні засади юридичної лінгвістики. 2. Розвиток юридичної термінології на сучасному етапі.3. Педагогічний, юридичний, мас-медійний аспекти використання української мови. 4. Правові аспекти функціонування української мови в умовах воєнного стану.

У конференції в межах її першого напряму взяла участь доцент кафедри українознавства та ЗМП Галина Онуфрієнко з науковою доповіддю про актуалітети й змістові модулі інтегрованих дисциплін на засадах юридичної лінгвістики для студентів, магістрантів та аспірантів юридичних факультетів.

Внутрішньоуніверситетський етап ХХV Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика

29 жовтня 2024 року в Національному університеті «Запорізька політехніка» уже традиційно стартував І, внутрішньоуніверситетський етап ХХV Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. Організувала та провела цей конкурс кафедра українознавства та загальної мовної підготовки гуманітарного факультету. Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика щороку незмінно стартує 27 листопада, у День української писемності та мови та має на меті утвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу серед молоді, виховання поваги до традицій українського народу.

Відкриття конкурсу в Національному університеті «Запорізька політехніка» цьогоріч відбулось у дистанційному форматі. Участь у конкурсі взяла студентська молодь з різних факультетів університету. Конкурс знавців української мови є особливо актуальним у період війни, у час, коли мова стає зброєю та кордоном, що відмежовує нас від ворога та його впливу. Доцентка кафедри українознавства та ЗМП Тетяна Катиш роз’яснила учасникам усі організаційні моменти. Завдання були спрямовані на перевірку знань учасників з лексикології, морфології, синтаксису, норм правопису. За результатами оцінювання студентських робіт журі (доц. Тетяна Біленко, доц. Тетяна Катиш, ст. викл. Ліна Миронюк) визначить переможців серед студентів факультетів НУ «Запорізька політехніка», які вже незабаром матимуть змогу взяти участь у наступному, обласному, етапі конкурсу. Модераторка конкурсу Тетяна Катиш

Участь у експертній роботі в складі обласної конкурсної комісії обласного конкурсу для обдарованої молоді в галузі науки 2024 (номінація "Філологічні науки")

На виконання рішення Запорізької обласної ради від 15.02.2022 р. "Про обласну цільову програму "Молодь Запорізького краю на 2022 - 2026 роки", з метою підтримки обдарованої молоді у галузі науки та визначення лауреатів обласного конкурсу був затверджений наказом ЗОДА склад конкурсної комісії у 2024 р.

Упродовж трьох днів з 29 жовтня 2024 р. у затвердженому складі активно працювала конкурсна комісія, у роботі якої Запорізьку політехніку представляла Галина Онуфрієнко в номінації філологічні науки : 1) молоді вчені з науковими ступенями кандидата або доктора філологічних наук; 2) студенти бакалаврату, магістранти, аспіранти. За визначеними оргкомітетом обласного конкурсу сімома об'єктивними критеріями було проаналізовано 8 наукових робіт, поданих від 4 -х університетів Запорізької області: Запорізької політехніки (2 роботи), ЗНУ (2 роботи), Мелітопольського державного педагогічного університету (3 роботи) , Бердянського державного педагогічного університету (1 робота).

Тематика цьогорічних конкурсних робіт вирізнялася актуальністю, наявністю елементів наукової новизни, коректністю й структурованістю викладеного матеріалу. Обсяг наукових робіт - не менше 25 с., втім обсяг більшості робіт був помітно більшим. Оголошення цьогорічних результатів щорічного унікального конкурсу ЗОДА для обдарованої молоді в галузі науки відбудеться на урочистій церемонії підбиття підсумків конкурсу 15 листопада.

Щорічна наукова студентська конференція до Дня української писемності та мови

Demo

Demo

25.10.2024 у Запорізькій політехніці стартувала щорічна наукова студентська конференція до Дня української писемності та мови, організована за планом наукової роботи в університеті. Цьогорічна назва конференції в умовах інтенсивних глобалізаційних процесів і масштабної інформатизації - "Актуальні проблеми інтернаціональної лексики в українській літературній мові".

Активну участь у перший день конференції взяли студенти 1-3 курсів ГФ та БАД. Засідання першої локації "Інтернаціональна лексика у фокусі сучасного українського мовознавства і в професійній комунікації " відкрила її модератор і науковий керівник доповідачів - доцент Галина Онуфрієнко, акцентувавши увагу на тому, що українська мова - духовний щит, символ нескореності українського народу. Акумулюючи досвід суспільства, забезпечуючи зв’язок між поколіннями та зберігаючи багатовікову пам’ять народу, українська мова водночас змінюється в просторі й часі, реагуючи на всі зміни в соціумі та мовній свідомості її носіїв. Тож особливе значення проблема інтернаціоналізмів в українській мові має нині, коли інтеграційні процеси у сферах науки і техніки сягнули досить високого рівня і розвиваються далі.

З урочистим привітанням до учасників звернулася керівник відділу наукової роботи студентів Сніжана Вичужаніна, зазначивши важливість активної участі студентів у наукових конференціях і круглих столах до Дня української писемності та мови, які ініціює кафедра українознавства та ЗМП.

На цій локації виступили з самостійно підготовленими відеопрезентаціями та із залученням методів інтерактивних технологій студенти 1-3 курсів: Дзецина Катерина (ГФ-313), Дудіна Софія (ГФ-314), Коломєйцева Валерія (ГФ-314), Ковтун Вікторія (БАД-532), Кротова Ніка,(БАД- 523), Погорелова Уляна (БАД-534). Студенти обговорювали питання сучасної міжнародної лексики в сучасному українському соціумі та у професійній сфері, поняттєвий зміст популярних нині в освітньо- науковому дискурсі міжнародних термінів, відмінності інтернаціоналізмів від псевдоінтернаціоналізмів, функції інтернаціональних слів у мас-медійному просторі, інтернаціоналізми у творчості українських письменників і в поезії Тараса Шевченка. Презентації доповідачів вирізнялися оригінальністю й інформативністю та стануть корисним ресурсом для здобувачів вищої освіти і в навчальному процесі, і в обраній професійній діяльності.

Наступного тижня відбуватиметься обговорення проблематики конференції студентами інших факультетів Запорізької політехніки на актуальних локаціях, які проведуть всі викладачі секції ЗМП. Пленарне засідання заплановане на 01.11. 2024 р. з 12-00 на платформі Google meet.

 

У межах щорічної університетської декади до Дня української писемності та мови кафедра українознавства та загальної мовної підготовки гуманітарного факультету провела ювілейну студентську наукову конференцію, яка стартувала 25 жовтня 2024 р.

Цьогорічна тема конференції вельми актуальна в наш час інтенсивних глобалізаційних процесів, масштабної інформатизації, активізації міжнародної комунікації у просуванні міжнародних проєктів. Пленарне засідання, п'ять факультетських локацій (ГФ, БАД, БТЕ, МФ, КНТ і БК) конференції та одна гостьова локація відбулися в онлайн форматі.

Учасників пленарного засідання привітали декан ГФ професор Микола Дєдков, декан факультету БТЕ професор Олена Васильєва, керівник відділу наукової роботи студентів Сніжана Вичужаніна. Зі вступним словом "Українська мова - зброя, українська мова - ліки, українська мова - символ нескореності українського народу" виступила модератор конференції, доцент Галина Онуфрієнко.

На пленарному засіданні 1 листопада виступили з доповідями студенти 1-3 курсів із різних факультетів університету. Актуальна для здобувачів вищої освіти інформація гармоніювала з креативними за змістом віртуальними презентаціями, які вражали своєю оригінальністю: "Українська мова у сучасному глобалізаційному просторі" (Хмура Микита, БТЕ-0113), "Інтернаціональна лексика в творчості Кобзаря" (Коломєйцева Валерія, ГФ-314), "Інтернаціональна лексика у сучасному соціумі: подорож крізь мовні кордони (Ковтун Вікторія, БАД-532), "Функціювання інтернаціональної лексики в мас-медійному просторі: від статусу сленгу до мовної норми" (Дзецина Катерина, ГФ-313), "Мозаїка есе в науково-освітньому просторі" (Кротова Ніка, БАД-513), "Мовні запозичення, інтернаціоналізми, інтерлексеми: термінологічні нюанси" (Прокопенко Аліна, ГФ-114), "Терміни-інтернаціоналізми в сучасній економічній термінології" (Нерезова Вікторія, БТЕ-1114), "Гендерні особливості в мовній комунікації на прикладі комп'ютерного дискурсу" (Чакмазова Катерина, КНТ-124), "Основні засоби передачі інтернаціоналізмів українською мовою на матеріалі речень з англомовних науково-технічних текстів" (Черненко Дмитро, МФ-614).

Тематика доповідей на факультетських локаціях ураховувала спеціальності, за якими навчаються студенти. Засідання першої локації "Інтернаціональна лексика у фокусі сучасного українського мовознавства і в професійній комунікації" (студенти 1-2 курсів ГФ) відбулося 25.10.2024 р., і його урочисто відкрила Сніжана Вичужаніна, зазначивши важливість активної участі студентів у наукових конференціях і круглих столах до Дня української писемності та мови, які щороку ініціює кафедра українознавства та ЗМП.

Модератор цієї локації доцент Галина Онуфрієнко акцентувала увагу на провідних функціях української мови в соціумі, яка, акумулюючи досвід суспільства та забезпечуючи зв’язок між поколіннями, водночас змінюється в просторі й часі, реагуючи на всі зміни в соціумі та мовній свідомості її носіїв. Тож особливе значення проблема інтернаціоналізмів в українській мові має нині, коли інтеграційні процеси у сферах науки і техніки сягнули досить високого рівня і розвиваються далі.

Доповідачі Дудіна Софія, Дудкіна Поліна, Жилянська Єва, Дзецина Катерина виступили із самостійно підготовленими відеопрезентаціями про поняттєвий зміст популярних нині в освітньо-науковому дискурсі міжнародних термінів майстер-клас та рейтинг, про відмінності інтернаціоналізмів від псевдоінтернаціоналізмів, функції інтернаціональних слів у мас-медійному просторі, інтернаціоналізми давньогрецького та латинського мовного походження. Ці презентації доповідачів - корисний інтелектуальний ресурс для здобувачів вищої освіти і в навчальному процесі, і в обраній професійній діяльності.

Друга локація "Інтернаціональні терміни в професійній комунікації у сфері дизайну" (студенти 1-3 курсів БАД, модератор - доцент Галина Онуфрієнко) відбулася 30.10.2024 р. З актуальними для обраної професії презентаціями виступили студенти Барняк Костянтин, Погорелова Уляна, Ковтун Вікторія, Кротова Ніка, обговоривши актуальність міжнародних термінів сфери графічного дизайну в повсякденному спілкуванні, поняттєвий зміст інтернаціоналізмів латинського походження в освітній та науковій сферах.

На гостьовій київській локації (модератор - доцент, професор кафедри мовної підготовки Анжела Красницька) виступили з доповідями про інтернаціоналізми в офіційно-діловому та науковому стилях української мови студенти другого курсу Навчально-наукового інституту права та психології Войнова Аміна, Палій Єлизавета, Слепко Ангеліна.

Засідання третьої локації "Інтернаціоналізми та псевдоінтернаціоналізми в лексичному складі мови" (модератор - доцент Ірина Воронюк) та четвертої локації "Інтернаціоналізми і терміни іншомовного походження в економічній термінології" (модератори - доцент кафедри Катерина Бондарчук, ст. викладач кафедри Ліна Миронюк) відбулися 05.11.2024 р. Студенти-першокурсники факультету БТЕ Кушпарь Матвій, Савка Діана, Демихова Валерія, Беденко Евеліна, Банківська Єлизавета, Кікоть Іван, Гуцель Владислава, Заліська Кіра, Штепа Андрій обговорили актуальні питання функціювання термінів іншомовного походження в українській літературній мові та економічній термінології. Студенти познайомилися з критеріями розмежування інтернаціоналізмів і псевдоінтернаціоналізмів, особливостями перекладу інтернаціональної лексики у сфері індустрії гостинності.

П'ята локація "Мова у вимірах сьогодення" (модератори - доценти Біленко Т.Г. і Катиш Т.В.) відбулася 5 листопада з 8-30 в групах першокурсників факультетів КНТ та БК. Студенти Карпенко Ян, Вовк Єгор, Свергун Євгеній, Сидоренко Тетяна, Дев'ятка Єгор, Лютий Олександр, Холодулін Іларіон зосередили увагу в своїх презентаціях на особливостях мови медіадискурсу та фразеологізмах, обговорили вплив соціальних мереж на українську мову, особливості комп'ютерної термінології, значення гендерних маркерів при перекладі.

Завершилася конференція оглядом віртуальних презентацій до Дня української писемності та мови, підготовлених колективом університетської наукової бібліотеки НУ "Запорізька політехніка" в електронному ресурсі, та тематичних матеріалів у глобальному міжнародному онлайн-сервісі YouTube.

Упродовж наукової комунікації на конференції панувала дружня атмосфера, відбувалося активне обговорення актуальних питань функціювання мови в професійній сфері. В умовах тривалого воєнного стану наукова конференція в онлайн форматі об'єднала студентів, які зараз перебувають у різних куточках країни та навіть за її межами. Українська мова нині звучить по всьому світу. І наша мова - наша вербальна зброя, наша мова - ліки, адже сильна мова - міцна держава!

 

25-й РАДІОДИКТАНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ

Із нагоди Дня української писемності та мови 25 жовтня 2024 року викладачі кафедри українознавства та ЗМП разом зі студентами та тисячами українців у всьому світі долучилися до традиційного найбільшого україномовного флешмобу — Радіодиктанту, який об’єднує нас у прагненні зберігати та розвивати рідну мову. Диктант – це не тільки про знання правопису, правил, стилістичних аспектів української мови, про вміння відрізняти, чути, слухати й загалом відчувати мову. Всеукраїнський диктант єдності – це про нашу місію й завдання берегти важливу особливість ідентичності, бо ми розуміємо, що українська мова є чи не першим аспектом того, ким ми є сьогодні у світі.

Радіодиктант національної єдності був започаткований командою «Українського радіо» у 2000 році та став найбільшим щорічним флешмобом. Викладачі кафедри українознавства та загальної мовної підготовки із задоволенням відгукнулися на запрошення компанії ТРК CITY MALL, яка організувала пряму відеотрансляцію Всеукраїнського радіодиктанту на своїй локації, до спільного написання диктанту. Були створені всі умови для безпечного процесу та гарного настрою.

Експертними партнерами проєкту виступили доцентки Бондарчук К.С., Біленко Т.Г., Катиш Т.В. Вони забезпечили належний рівень виконання роботи та здійснюють перевірку диктанту, за результатами якої висококваліфіковане журі визначить переможців, які отримають призи від ТРК CITY MALL та брендів партнерів заходу. Цьогорічний диктант став неабияким пунктуаційним і орфографічним викликом як для викладачів, так і для студентів. Учасники зазначили, що пунктуація таки була складною для написання Радіодиктанту, але відчуття єднання з українцями всього світу компенсувало напругу та загалом мотивувало до роботи над собою, аналізу помилок і ще кращого вивчення мови.

Онлайн-семінару «Інноваційні підходи до вдосконалення мовної грамотності»

24 жовтня 2024 року о 10:00 викладачі філологічної секції долучилися до онлайн-семінару «Інноваційні підходи до вдосконалення мовної грамотності», який був організований Вищою школою публічного управління спільно з НАДС та Національна комісія зі стандартів державної мови та покликаний підвищити рівень володіння державною мовою за допомогою сучасних технологій. Учасники представили інноваційні підходи щодо вдосконалення володіння державною мовою та підвищення ефективності роботи з документами за допомогою сучасних технологій. Програма охоплювала використання інтерактивних платформ для самостійного вдосконалення мовних навичок і підвищення ефективності роботи з текстами.

Доц.кафедри УЗМП Тетяна Біленко

Доповідачі заходу порушували юридичні, управлінські та мовні питання в контексті проблематики семінару. Розглянули особливості стандартизації, зокрема на прикладі документообігу та Українського правопису. Попри певні проблеми з організацією (вчасно не надано код доступу, понад тисячу учасників, через що періодично від’єднувало від семінару), захід був цікавим і корисним, враховуючи специфіку змісту програми з УМПС для студентів НУЗП.

Доц.кафедри УЗМП Ірина ВОРОНЮК

Участь у міжнародній науковій конференці «ЛІНГВОСФЕРА УЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРА»

Demo

У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася 11-12 жовтня 2024 р. Перша міжнародна наукова конференція «ЛІНГВОСФЕРА УЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРА», присвячена вшануванню пам’яті професора Костянтина Тищенка. У роботі конференції узяли участь науковці з усіх українських та багатьох європейських університетів.

Від Запорізької політехніки участь із доповіддю "Мовнокомунікативна компетентність здобувачів наукового ступеня доктора філософії у фокусі сучасної лінгводидактики" узяла доцент нашої кафедри Галина Сергіївна Онуфрієнко. У видавничо-поліграфічному центрі «Київський університет» друком вже вийшло наукове видання зі статтями за матеріалами цієї актуальної за проблематикою конференції. У статтях мовознавців висвітлено актуальні теоретичні і прикладні проблеми сучасного мовознавства й методики викладання мов у ЗВО, різноманітні аспекти творчого доробку професора Костянтина Тищенка; окреслено перспективи подальших теоретико-прикладних досліджень у царині порівняльного мовознавства в глобальному масштабі.

Профорієнтація 11.10.2024

Demo

11 жовтня відбулась 2024 р. зустріч зі здобувачами освіти ІІ курсу ВСП ЗГФК НУ «Запорізька політехніка», організована доцентом кафедри українознавства та ЗМП Спудкою І.М. Кафедру «Іноземна філологія та переклад» представляв доц. Мелещенко А.І., який ознайомив здобувачів освіти з освітніми програмами: «Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська)» та «Германські мови та літератури (юридичний переклад включно)». Дякуємо директорці ВСП ЗГФК НУ «Запорізька політехніка» Ірині Клімовій та заступниці директора з НМР Лілії Берзучко за надану можливість ознайомити здобувачів освіти ВСП ЗГФК НУ «Запорізька політехніка» з освітніми програмами кафедри «Іноземна філологія та переклад» Гуманітарного факультету НУ «Запорізька політехніка».

День захисників і захисниць України

1 жовтня в Україні відзначається День захисників і захисниць, християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці та День козацтва. Це свято запроваджено 2014 року на вшанування мужності та героїзму захисників і захисниць незалежності та територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві.

 

В Українській традиції це свято пов’язане з Днем Покрови Пресвятої Богородиці. Тому, у 2023 році День захисників і захисниць перенесено з 14 на 1 жовтня з переходом Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на Новоюліанський стиль календаря.

Ідея заступництва Божої Матері – захисниці від ворогів – має глибоке коріння. Пресвяту Богородицю дуже шанували козаки, а Покрова для них була одним із найвеличніших свят, за що й отримала другу назву – Козацька Покрова. Козацькі традиції бережуть і розвивають сучасні захисники і захисниці України.

Це свято має під собою чи то легенду, чи то реальну подію, яка відбулася в стародавньому Царгороді (Константинополі), коли місто було оточене чужинцями. Пiд церковним склепiнням на всенічній службі у Влахернському храмі явилася Пресвята Богородиця в оточеннi ангелiв, пророкiв i апостолiв і накрила вірян дивовижної краси омофором. Це видіння було провістю перемоги – невдовзі ворог відступив, і місто було врятоване. Відтоді Покрова асоціюється із заступництвом і захистом від ворога як видимого, так і невидимого.

З давніх-давен Богородиця була покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Саме на свято Покрови в Україні відбувалася Велика рада, на якій обирали гетьмана і визначали, як козацтву жити далі. Запорізькі козаки мали на Січі церкву на честь Богородиці-Покрову, а також ікону її Покрова. Ідучи в похід на ворога, козаки відправляли молебень до своєї Покровительки. Повернувшись щасливо з походу, складали їй подяку.

Вже у ХХ столітті козацькі традиції боротьби за незалежність України наслідували вояки Армії Української Народної Республіки та Української повстанської армії. Не випадково днем офіційного створення УПА було обрано свято Покрови.

День захисників і захисниць – передусім свято тих, завдяки кому ми зберігаємо незалежність, маємо змогу жити повсякденним життям – працювати, творити, відпочивати, виховувати дітей.

У цей день ми вшановуємо сучасних захисників і захисниць України та українських героїв різних епох. Сучасні воїни примножують і розвивають тисячолітні українські військові традиції. Дякуємо всім, хто боронить нашу незалежність і маємо згадати кожного, хто віддав життя за Україну.

Це свято – ще одна можливість подякувати Силам оборони України.Наша подяка – не щось абстрактне і безособове, адже в кожного з нас є рідні, друзі, колеги, які стоять на захисті нашої країни і свободи.

Ми маємо забезпечувати нашій армії міцний тил – кожен у свій спосіб, але з максимальною самовіддачею, так, щоб це посилювало наших оборонців і наближало перемогу.

Українська армія береже імена героїв минулих епох – від воїнів-русичів і козаків до січових стрільців, вояків армії УНР, УПА та воїнів армій антигітлерівської коаліції під час Другої світової війни. Тяглість поколінь знайшла відображення і в елементах одностроїв – головний убір “мазепинка”, нарукавний тризуб. Гасло “Слава Україні! – Героям слава!” стало офіційним вітанням українського війська.

Війна формує та гартує українську націю. Звитягою, винахідливістю та самовідданістю нинішні захисники і захисниці завоювали найвищий рівень довіри в українців. Цим ми викликаємо повагу і в світі. Віримо, що нинішні захисники та захисниці здобудуть перемогу. Слава і низький уклін нашим захисникам і захисницям!!! Слава України! Героям слава!!!

 

Роковини трагедії у Бабиному Яру

Бабин Яр - одне з найвідоміших пам'ятних місць, пов'язаних із людською трагедією. У роки Другої світової війни це місце нацистського геноциду. Тут, починаючи з 29 вересня 1941 року і до жовтня 1943 року, нацистська окупаційна влада знищила понад 100 тис. осіб.

Бабин Яр у світі здебільшого відомий як місце масового знищення єврейського населення в столиці України. Насправді ж, він став великою братською могилою для людей багатьох національностей, у тому числі й українців, які на той час волею долі опинилися у цьому місті.

Тому саме 29 вересня, Україна та весь цивілізований світ вшановує пам’ять жертв масових розстрілів…

Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру 29–30 вересня 1941 року став символом «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення людей.

Розстріли в урочищі розпочалися відразу після вступу нацистів та їхніх союзників до Києва у вересні 1941 року і відбувалися чи не щоденно до завершення окупації міста.

Найтрагічнішими стали 29–30 вересня, коли вбили майже 34 тисячі євреїв – мешканців Києва. В німецьких донесеннях цю операцію назвали «гросакцією» («велика акція», від нім. Großaktion). Формальним приводом для неї стала радянська диверсія зі знищення Хрещатика 24 вересня.

Нацистська операція в Бабиному Яру 29–30 вересня стала однією з наймасштабніших каральних акцій Другої світової війни. Більшість населених пунктів України мають свої більші чи менші «бабині яри» – місця нацистських розстрілів євреїв та інших жертв.

День пам'яті жертв Бабиного Яру є важливим для того, щоб згадати перш за все тих людей, які стали жертвами геноциду, і забезпечити поширення інформації про цю трагедію серед наступних поколінь.

Цей день є знаковим для українського народу і світової спільноти як символ пам'яті, свідомості та пошани до всіх жертв такого терору. Він нагадує нам про непохитність цінностей, які ми повинні оберігати, і про необхідність запобігати подібним злочинам.

Не можливо забути Бучанську різанину, Ірпінську трагедію, вбивства на Чернігівщині та Сумщині, жахи Маріуполя з авіаударами по пологовому будинку та Драмтеатру, безжальний розстріл на вокзалі в Краматорську, звірства на окупованих територіях, які відбуваються сьогодні.

Мир, безпека й рівновага в Європі та світі можливі тільки після того, як Україна переможе у війні, а всіх злочинців буде належно покарано.

24 серпня Україна святкує 33-у річницю Незалежності.

День Незалежності України - щорічне свято в Україні, яке відзначають 24 серпня з нагоди ухвалення у 1991 році Акта проголошення незалежності України на позачерговій сесії Верховної Ради УРСР. Абсолютною більшістю голосів (346 голоси віддано «за» незалежність, і лише 1 — «проти») було ухвалено Акт проголошення незалежності України. Постановою Верховної Ради УРСР «Про проголошення незалежності України» від 24 серпня 1991 р. ухвалено рішення щодо проведення всеукраїнського референдуму на підтвердження Акта. Цей документ проголосив створення самостійної української держави.

 

Акт початку 1990-х - не єдина спроба узаконити незалежність України: упродовж буремного 20 ст. різні регіони України оголошували про створення самоврядних держав. Три з них припадали на 1918 рік, зокрема, у січні цього року Українська Народна Республіка оголосила свій Четвертий Універсал.

«Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною Вільною Суверенною Державою Українського Народу. Зо всіма сусідніми державами як-то: Росія, Польща, Австрія, Румунія, Туреччина та інші, ми хочемо жити в згоді і приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя Самостійної Української Республіки, — власть у ній буде належати тільки Народові України», - йдеться в документі.

У той же рік проголосила незалежність й Західноукраїнська народна республіка, яка проіснувала недовго: УНР більшовики захопили у 1920 році, а державність на заході України не витримала польсько-української війни, тож в липні 1919 року землі Буковини, Галичини й Закарпаття анексували тодішні Польща, Румунія і Чехословаччина.

У 1939 році на території України постала ще одна держава - Карпатська Україна, яка за рік до того здобула автономію у складі Чехословаччини. Однак цей факт не давав спокою Угорщині з її територіальними претензіями. У ніч з 13 на 14 березня угорські частини із гітлерівськими військами вдерлися до Карпатської України і буквально на наступний день Сейм оголосив про незалежність Карпатської України. Але вже 18 березня угорські війська окупували цей регіон.

Але на цьому українська державність не припинила своє існування, оскільки органи цих держав працювали в еміграції.

Чергове проголошення відновлення незалежності Української держави відбулося 30 червня 1941 року у Львові, на той час окупованому німецькими військами. Акт відновлення Української держави виголосив перший заступник провідника ОУН Степана Бандери Ярослав Стецько. Але у плани німців не входило створення самостійної України, тож у вересні 1941 року відбулися арешти та розстріли членів ОУН з боку німців.

І лише за 50 років українці втілили п'яту, найуспішнішу, спробу побудувати власну самоврядну державу: 24 серпня 1991 року Україна здобула довгоочікувану незалежність, яку ми зараз боронимо від нащадків більшовиків.

У цей день ми схиляємо голови перед тими, хто ціною свого життя боронить наш суверенітет. Ми дякуємо тим, хто захищає наших дітей. Ми підіймаємо синьо-жовті прапори на честь нашої свободи. Свободи, яку у нас не відібрати.

З Днем Незалежності! Слава Україні!

 

День Державного прапора України

23 серпня щорічно, починаючи з 2004 року, в Україні вшановують один з трьох ключових державних символів – синьо-жовтий стяг. Це також національний символ. Символ нашої української ідентичності. Символ боротьби за волю.

 

Синьо-жовте поєднання утвердилося як українські національні кольори під час європейської «Весни народів» у 19 столітті. Але загалом ця символіка з нами зі значно давніших часів. Поєднання блакитного тла та жовтого малюнку зустрічається в символіці українських населених пунктів, починаючи з часів Русі. Козаки використовували синє тло та малювали жовті хрести, небесні світила та зброю на полкових і сотенних знаменах.

Під час хвилі європейських революцій 1848 року, названої «Весна народів», синьо-жовтий стяг утвердився вже як прапор українського народу. Тоді, у червні 1848-го, таке знамено вперше підняли над ратушею у Львові. На Наддніпрянщину, яка була в складі Російської імперії, синьо-жовтий прапор як символ української національної боротьби прийшов після подій революції 1905–1907 років. А вже за десятиріччя, у 1917-му, він став офіційним стягом української державності. Під синьо-жовтими прапорами відбувалися маніфестації українців. З ними українські воїни 100 років тому вирушали в бій. У квітні 1918-го синьо-жовті прапори підняли над кораблями Чорноморського флоту у Севастополі.

А після втрати незалежної української держави синьо-жовтий прапор залишався символом національної боротьби та спроб відновити державність у різних регіонах України. Навіть в радянській Україні були спроби піднести національний прапор. 1 травня 1966 року над будинком Київського інституту народного господарства у Києві (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий.

26 квітня 1989-го у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії, а 22 травня того ж року – Шевченківське свято в Києві. 23 березня 1990 року він з’явився над Тернопільською міськрадою; 3 квітня – над Львівською ратушею; 24 липня – урочисто піднятий над Київською міською радою.

4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. А за кілька місяців, 28 січня 1992-го, ВРУ офіційно затвердила його Державним Прапором України.

Відтоді український прапор піднімали над Еверестом. Він майорів на зустріч антарктичним вітрам на станції «Академік Вернадський». Літав у космос з Леонідом Каденюком. Вертолітним ронделем на фюзеляжі пролітав над смарагдовими джунглями Конго в складі миротворчої місії. Піднімався на п’єдестал разом з олімпійськими чемпіонами, починаючи з 1996 року. Стрічками майорів на куртках і рюкзаках протестувальників під час Революції гідності. Нескорено йшов на зустріч солоним вітрам та російським окупантам на тральщику «Черкаси» в Криму. Сьогодні прапор – з нашими військовими на їхніх плечових шевронах, у рюкзаках та на позиціях. Вони бережно підписують його своїми позивними побратимам на пам’ять. Він майорить над вільними і звільненими містами України. А українці на окупованих територіях чекають, коли він знову з гордістю розвіватиметься у їхніх містах, селищах та селах.

 

28 червня – День Конституції України

28 червня цього року Україна відзначатиме 28-му річницю прийняття Конституції – головного нормативно-правового акта держави, який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних органів, права та обов’язки громадян.

 

Наша Конституція визначає, що Україна є правовою державою, яка базується на принципах поваги до особи й недоторканності її прав і свобод, верховенства права, дотримання закону. Вона забороняє дискримінацію. У Конституції закріплений суверенітет Української держави над всією її територією, яка є недоторканною. А захист цього суверенітету і територіальної цілісності є найважливішою функцією держави і справою всього Українського народу. Дієвість цієї норми Конституції українці демонструють на практиці вже майже десять років, боронячи Україну від російської агресії.

Ухвалення Верховною Радою України Основного закону 28 червня 1996 року стало важливим етапом утвердження державності, мало величезне політичне та правове значення для розвитку української політичної нації та громадянського суспільства. Венеціанська комісія визнала нашу Конституцію однією з найдемократичніших у Європі, особливо в частині прав, свобод та обов’язків громадян, які повністю відповідають міжнародним стандартам у галузі конституційного права.

Сьогодні Конституція – ядро нацiональної правової системи України.

Для нас, українців, Конституція – це про права і свободи, це про гідність, цінності, хребет нації, стійкість та нескореність.

Наша Конституція справді зорієнтована на людину, гуманістичні цінності та правові відносини між суспільством і державою. Такою вона є, зокрема, тому, що, попри досвід життя в тоталітарній системі та наявність колоніального минулого, українським землям був властивий пошук норм і засад, які б регулювали взаємодію між населенням і владою. Власне, це також робить нас частиною Європи та істотно відрізняє від Pосії.

Історична довідка

Український конституціоналізм має глибоке історичне коріння, тяглість і свої особливості. Найголовніші з них – український конституціоналізм розвинувся під впливом європейських країн, які першими почали його формувати; заснований на ідеях прав та свобод людини, верховенства права та демократії. Ці засади формувалися протягом століть відповідно до національного характеру українців, способу життя, цінностей і суспільних відносин.

Середньовічна передісторія українського конституціоналізму – від «Руської Правди» до Литовських статутів. «Руська Правда» почала укладатися в ХІ столітті за князювання Ярослава Мудрого. Це перша відома кодифікація права на українських територіях, яка наслідувала законодавчі акти германських та англосаксонських держав Європи. Акцент на правах різних станів, власності, судочинстві. У Литовських статутах було кодифіковано право Великого Князівства Литовського. Три редакції статутів (1529, 1566, 1588 років) написані слов’янською мовою увібрали в себе правові традиції Русі та середньовічної Європи. Встановлювали межі князівської влади і захищали права різних суспільних станів.

Зародження вітчизняної конституційної думки, пов’язане із революцією під проводом Богдана Хмельницького та відродженням козацької державності (2-га половина XVII – XVIIІ століть). Внутрішній устрій, соціально-економічний розвиток, права та вольності козацтва визначали гетьманські універсали, зокрема Богдана Хмельницького, а також міжнародні договори (наприклад, Зборівський між козаками і польським королем Яном Казимиром). Березневі статті Богдана Хмельницького регламентували політичне, правове, фінансове і військове становище України після Переяславської ради. Гадяцький трактат передбачав створення Великого Князівства Руського у складі Речі Посполитої. Вагомою віхою тогочасного розвитку конституційної думки України стала Конституція Пилипа Орлика 1710 року – «Договір та встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою».

За змістом це був документ, який в політико-правових поняттях того часу обґрунтував право України на державну самостійність та її державний устрій. Його прийняття стало справді великою подією, оскільки засвідчувало політичну зрілість козацької держави. «Договір» відображав світоглядні цінності козацької старшини XVII–XVIII століть, її прагнення унормувати життя за власними звичаями, традиціями й законами, враховував також інтереси й інших станів – духовенства, міщанства, купецтва і селянства, об’єднаних у поняття «народ».

Формування конституційних ідей після втрати державності (кінець ХVІІІ – початок ХХ століть). Власні конституційні проєкти розробили Микола Костомаров у «Книзі буття українського народу», Михайло Драгоманов у праці «Вільна спілка», учасник Кирило-Мефодіївського братства Георгій Андрузький у «Начерках Конституції Республіки». Загалом кирило-мефодіївці в умовах посилення реакції в часи імператора Миколи І декларували ідеї республіканського устрою, демократичного правління, громадянських прав, а ідеалом державності у них була федерація слов’янських народів. На Західній Україні тоді сформувалися конституційно-правові погляди соціал-демократів Остапа Терлецького та Івана Франка. На початку ХХ століття під впливом революції 1905–1907 років в Російській імперії на українських теренах конкурували конституційних концепцій – соціал-демократична Михайла Грушевського, консервативна В’ячеслава Липинського та Стефана Томашівського, націократична Миколи Міхновського.

Конституційний процес за доби Української революції 1917–1921 років. 29 квітня 1918 року Мала Рада схвалила «Статут про державний устрій, права і вольності УНР». Цей документ не набув чинності через державний переворот гетьмана Павла Скоропадського. 13 листопада того ж року ухвалили Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії, який слугував конституцією Західноукраїнської Народної Республіки. Проєкти українських конституцій розроблялися навіть тоді, коли шанси відстояти незалежність виглядали примарними. У роки революції з’явилося кілька ґрунтовних розробок, зокрема представлений Урядовою комісією УНР із вироблення Конституції Української Держави. Конституційні проєкти Української революції заклали основи державницької традиції УНР. Подальший розвиток вони отримали в програмних документах Української головної визвольної ради.

Конституційні ініціативи українського визвольного руху ХХ століття. Традиції державного будівництва продовжив 15 березня 1939 року в Хусті Сойм Карпатської України, проголосивши її незалежність і ухваливши два закони зі статусом конституційних, які визначали форму державного правління.

У липні 1944 року неподалік села Недільна на Львівщині відбулися Установчі збори УГВР. Збройна частина українського визвольного руху (УПА) отримала політичне представництво. Ідеологія та принципи формування УГВР були спрямовані на консолідацію всіх національних сил і відзначалися демократичністю. На Зборах ухвалили Універсал, Платформу і Тимчасовий устрій, які також вважаються важливим джерелом української конституційної думки. Вища законодавча влада стала компетенцією Великого збору УГВР, а виконавча – Генерального секретаріату. Президентом УГВР обрали колишнього члена Центральної Ради, уродженця Полтавщини Кирила Осьмака. Українська головна визвольна рада керувала боротьбою УПА до кінця 1950-х років.

В УСРР / УРСР у різний час було ухвалено чотири конституції. Вони хоч і проголошували Україну суверенною державою, але насправді були лише формальним прикриттям колоніального становища України та панування в ній тоталітарного режиму. Основний документ був цілковитою формальністю – передбачав можливість виходу кожної республіки зі складу СРСР, але не надавав жодного механізму.

Новітній конституційний процес нерозривно пов’язаний із відновленням української державності. Творення Конституції розпочалося із ухваленням Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року. З розпадом СРСР та ухваленням Акта проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року національна законотворчість активізувалася.

Всеукраїнський референдум засвідчив підтримку проголошення незалежності України. Більшість країн світу визнали Україну суверенною державою. Робота над прийняттям Основного Закону незалежної України почалася в 1992-му і тривала майже 4 роки. Періодично її супроводжували гострі дискусії, зокрема, – довкола державних символів, державної мови, статусу Криму тощо. Вони, можна сказати, відобразили протистояння між тією частиною політичних сил, які тяжіли до радянського минулого, і тими, що прагнули утвердити і зміцнити незалежну державу.

28 червня 1996 року після безпрецедентного за тривалістю й напругою засідання, що увійшло в історію під назвою «Конституційна ніч», Верховна Рада 315 голосами ухвалила Конституцію України.

В ювілейній збірці есе «Мій Шевченко» автори із Запорізької політехніки

Demo

У Києві в червні 2024 р. друком вийшла унікальна збірка-присвята до 210-ої річниці від дня народження національного генія Тараса Шевченка. Запорізька політехніка в цій ювілейній книзі представлена творчою роботою першокурсниці Кротової Ніки, яку вона підготувала під науковим керівництвом докторки філософії, доцентки нашої кафедри Галини Сергіївни Онуфрієнко. У збірці - кращі за новизною й оригінальністю тексти тих есе, що відзначені дипломом І ступеня на VI Всеукраїнському інтелектуальному конкурсі учнівської та студентської молоді "Мій Шевченко".

 

Іван Світличний — громадський діяч, критик, літературознавець, мовознавець, перекладач, поет…

«Він був світильником, що горів і світився»

Demo

«Все кращого в мені – це Іван. Усе кращого в багатьох інших – од Івана. Він роздарував себе по проскурах…». Так писав Василь Стус про Івана Світличного у листі із заслання у Магаданській області. То хто ж такий Іван Світличний?

 

Імена багатьох шістдесятників відомі нам. Твори славетних Ліни Костенко, Василя Стуса, Василя Симоненка, Миколи Вінграновського, Євгена Гуцала, Івана Драча вивчають у школі. Про решту шістдесятників – знають не всі. Це когорта молодих людей, котрі творили модерне українське суспільство, його культуру на зламі 1960-х років. Шістдесятництво стало символом утвердження національної ідентичности, самобутности українців, боротьби за мову, свободу слова і права людини. Шістдесятники, виступаючи проти тоталітарної системи, що панувала в СРСР, формували суспільство через літературу, мистецтво, публіцистику та громадську діяльність. Подекуди їхній культурний протест переходив у площину політичного, вони, власне, продовжили справу Української повстанської армії. Саме шістдесятники стали ядром майбутнього українського дисидентського руху. Майстри художнього перекладу Микола Лукаш і Григорій Кочур, літературні критики Євген Сверстюк і Михайлина Коцюбинська, публіцисти та правозахисники В’ячеслав Чорновіл і Левко Лук’яненко, художники Алла Горська, Опанас Заливаха, Віктор Зарецький, режисери та актори Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Лесь Танюк, Леонід Осика, Іван Миколайчук, композитори Володимир Івасюк і Мирослав Скорик…. Постать кожного з них та ще й багатьох інших варта окремої розмови. Вони йшли на Голготу, пожертвували власним життям, власною свободою задля утвердження національної ідеї українців.

Іван Світличний був одним із лідерів та ідеологів національно-визвольного руху 60-70-х років ХХ ст. Громадський діяч, критик, літературознавець, мовознавець, перекладач, поет… Народився на Луганщині. І на цьому слід наголосити. Як говорила літературознавець і професор Києво-Могилянської академії Віра Агеєва, «Донбас – це не пацан Вітя Янукович». Справді, Донецька і Луганська області – це справжні патріоти, сини і дочки України Володимир Сосюра, Василь Стус, Іван Дзюба, Грицько Бойко, Емма Андієвська, Микола Руденко, Олекса Тихий, Іван Світличний та багато інших. Як не згадати наше Запоріжжя? Дисидент і правозахисник Петро Григоренко, репресовані мовознавці Олена Курило, Олекса Синявський. А от, скажімо, з Одеси родом ще один репресований мовознавець – Святослав Караванський, який у своїх працях вогнем правди викарбовував національні максими українців.

Тож великий луганець Іван Світличний став потужним світочем у формуванні української національної свідомости. Герой нашої розповіді надзвичайно любив слово, книгу. Написав кандидатську дисертацію з теорії літератури, яку з очевидних причин не допустили до захисту. Був першокласним поетом, також перекладав із польської, словенської, словацької, чеської, сербської, білоруської, французької, італійської, турецької мов. Залишив мовознавчі розвідки, що підтверджують унікальність нашої мови, що ще в ті далекі 60-ті перекреслюють всяких «завідуючіх», «командуючіх» і виводять на гідний п’єдестал питомі лексеми «завідувач» і «командувач».

У київській квартирі подружжя Світличних, яку друзі називали «ластів’ячим гніздом», збиралися однодумці. Спілкувалися, читали унікальну літературу з полиць книгозбірні Івана Світличного, комусь Іван допомагав своїми порадами у літературній творчості. Гостинність господарів вабила. Тут шістдесятники мали прихисток, могли навіть підстригтися чи відремонтувати взуття. Справжнім скарбом для майбутніх поколінь стали аудіозаписи голосів Л.Костенко, В.Симоненка, М.Вінграновського та інших, зроблені Іваном Світличним на магнітофоні. Завдяки Іванові Світличному було налагоджено зв’язок із діаспорою, а також із митцями Заходу України.

А далі – арешти, заслання, табори. Змучений і знищений фізично, Іван лишався сильним внутрішньо. У вірші «Моя свобода» він писав: «НЕСУ СВОБОДУ В СУД, ЗА ГРАТИ, МОЮ ВІД МЕНЕ НЕ ЗАБРАТИ — І ЗДОХНУ, А ВОНА — МОЯ».

27 травня кафедра українознавства та загальної мовної підготовки провела зі студентами нашого університету щиру, трішки щемливу, але надзвичайно пізнавальну зустріч, присвячену 95-річчю від дня народження Івана Світличного. Із цікавими розповідями з презентаціями виступили студенти 1 курсу факультету міжнародного туризму та економіки Поліна Григор’єва, Анна Польська, Крістіна Корнієнко, Ольга Ябченко, Єлизавета Потапенко. Присутні студенти і викладачі мали змогу пробігтися сторінками самовідданого життя і героїчної праці Івана Світличного, почитати його вірші, почути поетичні переклади і порівняти їх з оригіналом, який слухали у виконанні самих зарубіжних авторів. Дякуємо усім учасникам за участь у заході. Нехай кожен із нас візьме від Івана Світличного хоча б трішечки того запалу і небайдужости. Пам’ятаймо його слова: «Вітчизна – це не хтось і десь. Я – теж Вітчизна».

Ірина Воронюк, к.філол.н., доц., доц.кафедри українознавства та загальної мовної підготовки

 

ОДА нагородило переможців інтелектуальних конкурсів

Demo

Від Запорізької політехніки на урочисту церемонію ЗОДА були запрошені переможниця всіх трьох етапів ХІV Міжнародного мовно-літературного конкурсу до 210-річчя від дня народження Тараса Шевченка студентка Вікторія Ковтун і її наукова керівниця - доцентка кафедри українознавства та ЗМП Галина Онуфрієнко.

30 травня 2024 р. заступник голови Запорізької ОДА Михайло Семікін і директорка департаменту освіти і науки ЗОДА Людмила Бухаріна вручили нагороди 32 переможцям учнівських та студентських олімпіад, міжнародних і всеукраїнських інтелектуальних конкурсів. Нагородження відбулося в приміщенні Запорізької обласної універсальної бібліотеки.

Заступник голови Запорізької ОДА Михайло Семікін, привітавши з високими інтелектуальними досягненнями переможців і їхніх наставників, вручив студентам та учням грошові сертифікати, передбачені обласною програмою підтримки обдарованої молоді.

Перемога у VII Міжнародному квест-марафоні 2024

Перемогу і в другому турі VII Міжнародного інтелектуального квест-марафону здобула студентка гр. БАД-532 нашого університету Вікторія Ковтун. З високою перемогою вітаємо Вікторію і її наставницю - докторку філософії, доцентку Галину Онуфрієнко. VII Міжнародний квест-марафон «Чи знаємо ми Тараса Шевченка?» розпочався ще 9 березня 2024 р. під патронатом Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, Фонду Т. Шевченка і Міністерства освіти і науки і присвячений 210-річчю від дня народження геніального Кобзаря. Фінальний тур цього тривалого в часі квест-марафону відбуватиметься на двох платформах: офлайн та онлайн. Тож бажаємо студентці гідно представити Запорізьку політехніку.

>> Більше новин <<

Початок існування кафедри українознавства відноситься щонайменше до 1939 року, коли в Запорізькому інституті сільгоспмашинобудування була створена єдина кафедра суспільних наук; кафедра Основ марксизму-ленінізму. В 1964 р. кафедра була перейменована в кафедру історії КПРС. У січні 1990 р. перетворена в кафедру політичної історії. В 1993 р. згідно з міністерським розпорядженням реорганізована в кафедру українознавства.

3 1994 по 2002 рік кафедра складалася з двох секцій: історичної та філологічної. Остання появилася на кафедрі в результаті приєднання до неї в 1994 р. групи викладачів кафедри російської мови, які займались викладанням української мови серед студентів університету. У 1998 р. до кафедри рішенням ректорату були приєднані і викладачі кафедри російської мови, які навчають іноземних студентів. Таким чином кафедра українознавства перетворилася в одну з найчисельніших кафедр університету. Упродовж 1993-2002 рр. на кафедру було покладено надзвичайно відповідальну функцію, яка полягала у тому, щоб показувати приклад самій і надавати необхідну допомогу іншим кафедрам та структурним підрозділам університету щодо впровадження української мови в навчальний процес і діловодство. Колектив кафедри одним із перших в університеті повністю почав здійснювати навчальний процес українською мовою. З 01.04.2002 р. відбулася реорганізація структурних підрозділів ЗНТУ і на основі філологічної секції кафедри українознавства створено окрему кафедру загальної мовної підготовки, яку очолила ст. викладач Бондарчук К.С. На кафедрі в даний момент працюють в.о. зав. кафедри доктор. іст. наук, професор Шаповалов Г.І., кандидати історичних наук доценти Дєдков М.В, Турчина Л.В., Васильчук Т.В., Бровко Б.А., Чоп В.М.Спудка І.М., старший викладач Сигида Г.А, асистенти Мозуленко Д.І., Коянс А.А., Бондарчук О.А. завідувач лабораторії Шестопалова Л.І., ст. лаборанти Швед Ю.С. Основні навчальні дисципліни, які колектив кафедри викладає студентам усіх спеціальностей очної та заочної форм навчання "Історія України", "Історія української культури". Викладачі кафедри розробили і читають також чимало інших навчальних предметів: "Країнознавство" (доц. Дєдков М.В.), "Дипломатична та консульська служба" (доц. Чоп. В.М.), "Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах" (доц. Турчина Л.В.), "Історія мистецтва та архітектури" (доц. Щербина Т.П.). При методичному кабінеті систематично проводяться групові та індивідуальні консультації, розробляються довідкові та методичні матеріали до тем, що вивчаються, виготовляються та модернізуються стенди, книжковий фонд поповнюється новою навчальною та науковою літературою. Колектив кафедри займається також благодійною діяльністю. Протягом декількох років шефствує над Новомиколаївською школою-інтернатом Мелітопольського району Запорізької області. З ініціативи колективу кафедри у 2005, 2006, 2008 рр. була проведена загальноуніверситетська акція "Подаруємо радість дітям". За час існування кафедри її викладачами було захищено 24 кандидатські дисертації, першим з них у 1953 році це зробив П.Т. Кривчик. З 1985 р. по 1992 р. дисертації на здобуття ступеня кандидата історичних наук захистили викладачі кафедри Т.П. Щербина, М.Д. Ясир, М.В. Дєдков, О.П. Сарнацький, В.В. Кузьменко, Л.М. Бостан, А.П. Чайченко. 3 1993 р. на кафедрі діє аспірантура зі спеціальності 07.00.01 "Історія України". Її випускниками, які захистили кандидатські дисертації, є Турчина Л.В. (1999 р.), Чоп В.М. (2002 р.), Спудка І.М. (2007 р.), Лазнева І.О. (2011 р) (науковий керівник усіх чотирьох - доц. Дєдков М.В.) та Васильчук Т.В. (2007 р.). Кожного року на конкурси студентських наукових робіт подається значна кількість студентських досліджень, виконаних під керівництвом викладачів кафедри. Найбільш вагомий внесок у цю роботу професора Іващенка Ю.В., доцентів Кладової Г.Л., Щербини Т.П., Кузьменко В.В., ст. викладачів Сигиди Г.А., Орла В.К., асистента Мозуленка Д.І. До 100-річчя університету колектив кафедри підготував книгу "Запорізький державний технічний університет. Історичний нарис (1900-2000)". У 2006 році вийшло її друге, доповнене і перероблене, видання "Запорізький національний технічний університет. Історичний нарис (1900-2005)". У 2011 р. вийшло третє, доповнене і перероблене видання "Запорізький національний технічний університет. Історичний нарис (1900-2010)". У 2002 р. в результаті копіткої багаторічної роботи був опублікований написаний викладачами кафедри навчальний посібник "Історія України" який був рекомендований Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. У 2009 році вийшов друком, підготовлений викладачами кафедри, навчальний посібник "Історія зарубіжної культури" з грифом МОН України. Трансформація кафедри політичної історії в кафедру українознавства в 1993 р. стимулювала увагу до такого перспективного напряму наукових досліджень, як вивчення етнокультурних процесів, які відбувалися в такому поліетнічному регіоні, як Південь України. Першим етапом розвитку досліджень з нової наукової проблематики стала розробка держбюджетної теми "Дослідження процесів розвитку культури української нації та культур національних меншин: історія, сучасний стан, перспективи" протягом 1994-1996 рр. Науковий доробок з цієї теми був апробований на науковій конференції, що відбулася 14-15 вересня 1995 р. на базі нашого університету. Науковці кафедри на цьому етапі велику увагу приділили визначенню теоретичних та методологічних засад проведення досліджень етнокультурних процесів, зокрема проблемі врахування основ ментальностей, проблемі культурних взаємообмінів, яка є однією з центральних сукупності проблем культурогенезу української нації, враховуючи значний історичний час її бездержавного існування, включеність до інонаціональних держав. Наступні етапи розвитку і поглиблення досліджень з етнокультурної проблематики знаменувалися проведенням нових конференцій у 1998, 2000, 2001, 2003, 2005, 2007, 2009, 2011, 2013, 2015 рр., які стали традиційними і з регіональних перетворилися на всеукраїнські. У форумах взяло участь понад 700 чол. Після кожної конференції виходив збірник наукових праць її учасників. Кафедра загальної мовної підготовки була створена на базі філологічної секції кафедри українознавства після реструктуризації університету 15 березня 2002 р. Становлення та організацію роботи кафедри очолила відмінник освіти України ст. викл. Бондарчук Катерина Сергіївна. На сьогодні на кафедрі працюють 14 штатних викладачів, серед яких із перших днів її становлення - доценти Гузенко Людмила Миколаївна та Катиш Тетяна Валентинівна, старші викладачі Єршова Валентина Костянтинівна, яка очолює роботу секції викладачів української мови; Брацун Оксана Іванівна, відповідальна за проведення виховної роботи; Ільчук Клавдія Іванівна, Миронюк Ліна Віталіївна, Полежаєва Ніна Антонівна, Сергієнко Галина Олександрівна, викладачі Жавжарова Євгенія Олексіївна, Авєріна Інна Іванівна, завідувач лабораторії Меснянкіна Світлана Валеріївна. З 2003 р. на кафедрі працює досвідчений науковець, канд. філол. наук, доцент Онуфрієнко Галина Сергіївна, яка очолила наукову роботу кафедри, зорема постійного наукового семінару та держбюджетної науково-дослідної роботи. За період роботи склад кафедри поповнювали молоді кадри: Адаменко Ольга Володимирівна, Гура Наталя Петрівна, Хавкіна Олена Миколаївна,Біленко Тетяна Григорівна, Дорошенко Світлана Валеріївна, Бондарчук Ольга Анатоліївна, Воронюк Ірина Олександрівна. Кафедра має вагомий науковий потенціал. За час її існування захистили кандидатські дисертації і стали доцентами Т.Г.Біленко, Т.В. Катиш, О.М. Хавкіна. Працюють над дисертаціями Л.В. Миронюк, О.І. Брацун. Нині доцент О.М. Хавкіна та викладач Н.П. Гура переведені на кафедру "Теорія і практика перекладу". Викладач О.А. Бондарчук навчається в аспірантурі ЗНТУ та працює на кафедрі українознавства, О.В. Адаменко навчається в аспірантурі ЗНУ. У різні роки на кафедрі працювали старший викладач Черкашина Ірина Веніамінівна та Звягіна Ганна Олександрівна. Кафедра здійснює викладання 12 дисциплін за різними формами навчання: українська мова (за професійним спрямуванням) для студентів усіх спеціальностей, а також для молодих учених; сучасна українська мова, теорія мовної комунікації, вступ до мовознавства, сучасна українська література для студентів гуманітарного факультету; вища освіта України та Болонський процес для магістрів; риторика для студентів економічних спеціальностей, науковий стиль української мови для аспірантів; російська та українська мови як іноземні для студентів-іноземців. Крім того, один з основних напрямків роботи це підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання знань слухачів загальнотехнічного факультету з української мови та літератури, англійської та німецької мов. Викладачі кафедри плідно працюють над методичним забезпеченням навчального процесу як студентів денної та дистанційної форм навчання, так і слухачів ЗТФ з усіх дисциплін. Зокрема, в рамках держбюджетної НДР кафедри "Мова науки в лінгвістичному та культурологічному вимірах"; підготовлено і видано низку російсько-українських термінологічних словників за спеціальностями ЗНТУ (Єршова В.К., Катиш Т.В., Миронюк Л.В., Брацун О.І., Адаменко О.В., Дорошенко С.В.), тлумачні словники з економічної термінології (Бондарчук К.С.), теорії мовної комунікації (Онуфрієнко Г.С.) та літературознавства (Полежаєва Н.А.), а також словник-довідник з історії України (Бондарчук О.А.). Викладачами кафедри видано низку навчальних посібників, серед яких і ті, що мають гриф Міністерства освіти і науки України: навчальні посібники "Українська мова для абітурієнтів", "Українська мова. Довідник" (Бондарчук К.С.), "Науковий стиль української мови" та "Риторика" (Онуфрієнко Г.С.). Науковці кафедри беруть участь у наукових конференціях, у тому числі міжнародних. Усі викладачі керують науковою роботою студентів, заохочуючи до неї і слухачів ЗТФ. Уже вісім років поспіль кафедра проводить науково-практичну конференцію для студентів, магістрів та аспірантів з актуальних питань українського мовознавства, в якій беруть участь не лише студенти ЗНТУ, а й інших ВНЗ Запоріжжя, Києва, Дніпропетровська, Кривого Рогу тощо. Підсумком плідної наукової роботи студентів та викладачів кафедри стали неодноразові перемоги в конкурсах на кращу наукову роботу ЗНТУ, конкурсу обдарованої молоді Запорізької облдержадміністрації в номінації "Українознавство", спільні публікації у наукових виданнях. Велика увага приділяється виховній роботі, спрямованій на формування шанобливого ставлення до духовної спадщини українського народу, особливо поваги до рідної мови, прагнення до оволодіння її нормами. Традиційною стала участь у міжнародних конкурсах знавців української мови ім. П. Яцика та Т. Шевченка, в яких наші студенти не раз ставали переможцями в обласному турі. Також проводяться мовно-літературні свята, заходи до визначних подій у літературному та культурному житті України, випуски стіннівок до визначних літературних дат тощо. У найближчі роки кафедра планує: видання навчального посібника з української мови (за професійним спрямуванням), в якому буде відображено досвід роботи кафедри в цьому напрямку; завершення повного методичного забезпечення всіх дисциплін; підвищення наукового потенціалу викладачів кафедри, зокрема захист чотирьох дисертацій. Викладачі і співробітники кафедри завжди в центрі усіх подій, що відбуваються в університеті, віддають свої сили та знання на розвиток науки, а свій досвід для підготовки високопрофесійних і гармонійно розвинутих спеціалістів.

 

Кафедра має дві предметні аудиторії, з яких одна – меморіальна аудиторія ім. Б.В. Гордєєва (зав. кафедри 1981–1993 рр.). Це лекційна аудиторія № 366. Тут проводяться лекції, семінарські заняття, конференції з використанням мультимедійного проектора, DVD з показом фрагментів відеофільмів з історії України, історії української культури, історії мистецтва та архітектури. Навчально-методичний кабінет (аудиторія № 270) оснащений наочними посібниками, стендами, ілюстративним матеріалом з історії України та історії української культури. У цьому кабінеті проходять семінарські заняття. До кожної теми лекції та семінарського заняття підготовлені карти та схеми з історії України та історії української культури.

Прізвище, ім'я, по батькові Вчений ступінь, звання Посада
Дєдков Микола Васильович канд. іст. наук, доцент декан ГФ, професор кафедри українознавства та ЗМП
Васильчук Тетяна Василівна канд. іст. наук, доцент доцент кафедри
українознавства та ЗМП
Коянс Анріс Арвідович асистент кафедри
українознавства та ЗМП
Мозуленко Дмитро Іванович старший викладач кафедри
українознавства та ЗМП
Сигида Галина Анатоліївна старший викладач кафедри
українознавства
Спудка Ірина Миколаївна канд. іст. наук, доцент доцент кафедри
українознавства та ЗМП
Турчина Людмила Валеріївна канд. іст. наук, доцент доцент кафедри
українознавства та ЗМП
Шаповалов Георгій Іванович д-р іст. наук, професор завідувач кафедри
українознавства та ЗМП
Бондарчук Катерина Сергіївна доцент кафедри українознавства та ЗМП
Біленко Тетяна Григорівна кандидат філологічних наук, доцент доцент кафедри українознавства та ЗМП
Воронюк Ірина Олександрівна кандидат філологічних наук доцент кафедри українознавства та ЗМП
Катиш Тетяна Валентинівна кандидат філологічних наук зі спеціальності «Українська мова», доцент доцент кафедри українознавства та ЗМП
Онуфрієнко Галина Сергіївна доктор філософії у філологічних науках, доцент доцент кафедри українознавства та ЗМП
Чоп Володимир Миколайович канд. іст. наук, доцент доцент кафедри українознавства та ЗМП
Миронюк Ліна Віталіївна старший викладач кафедри українознавства та ЗМП
Бровко Борис Аркадійович канд. іст наук, доцент  доцент кафедри українознавства та ЗМП
 Чумаченко Ольга Анатоліївна  доктор філософії в історичних науках, канд.іст.наук, доцент доцент кафедри українознавства та ЗМП

 

Курси, які викладаються кафедрою українознавства та загальної мовної підготовки (філологічна секція)

 

Назва курсу

Усього

(год.)

Лекції

(год.)

Практ.

(год.)

1

Українська мова (за професійним спрямуванням) для студентів усіх спеціальностей, денне відділення, 3 семестр

18

-

16

2

Українська мова (за професійним спрямуванням) для студентів усіх спеціальностей, 4 семестр, денне відділення

54

16

16

3

Українська мова (за професійним спрямуванням) для студентів усіх спеціальностей, 5 семестр, денне відділення

36

-

16

4

Українська мова (за професійним спрямуванням), 3,4,5 семестри, заочне відділення

108

6

-

5

Українська мова (за професійним спрямуванням) для студентів денного відділення, що навчаються за прискореною програмою

40

10

30

6

Вступ до мовознавства,  денне відділення, спеціальність «Переклад»

54

32

-

7

Вступ до мовознавства, заочне відділення, спеціальність «Переклад»)

54

4

-

8

Українська мова (за професійним спрямуванням), ФПДО

54

8

-

9

Риторика, денне відділення, спеціальність «Менеджмент організацій»

72

16

-

10

Риторика, заочне відділення, спеціальність «Менеджмент організацій»

72

4

-

11

Риторика, денне відділення, спеціальність «Маркетинг»

72

16

16

12

Риторика, заочне відділення, спеціальність «Маркетинг»

72

4

4

13

Риторика, аспіранти

54

18

18

14

Науковий стиль української мови, аспіранти

54

18

18

15

Вища школа і Болонський процес, магістри

 54

8

8

16

Російська мова як іноземна,  денна форма навчання, 1-4 курси

632

-

632

17

Російська мова як іноземна, слухачі ПФ

808

-

808

18

Українська мова як іноземна, слухачі ПФ

80

-

80

19

Російська мова як іноземна, магістри

79

-

79

20

Українська мова та література для слухачів 9-місячних підготовчих курсів

156

-

156

21

Українська мова та література для слухачів «Школи вихідного дня» (економіко-гуманітарні спеціальності)

117

-

117

22

Українська мова та література для слухачів «Школи вихідного дня» (технічні спеціальності)

78

-

78

23

Українська мова для слухачів 2-річної школи «Магістр»

171

-

171

24

Українська мова для слухачів «Заочної школи»

65

-

65

25

Англійська мова для слухачів 9-місячних підготовчих курсів (економіко-гуманітарні спеціальності)

156

-

156

26

Англійська мова для слухачів «Школи вихідного дня»

117

-

117

27

Англійська мова для слухачів 2-річної школи «Магістр»

105

-

105

 

 

 

 

 

 

Історія України (детальніше - дивиться файл нижче)

Формується система знань з найбільш актуальних проблем історії України:

  • виникнення і розвиток людського суспільства на українських землях
  • зародження перших форм державності на території України
  • хронологія державотворчих процесів та періодизація історичного процесу
  • витоки української нації та її місце в загальнолюдській історії
  • періоди національно-державного відродження в Україні
  • процеси побудови суверенної держави : в минулому та сьогодні
  • діяльність історичних осіб, політичних партій

Історія української культури (детальніше - дивиться файл нижче)

Вивчаються найбільш актуальні проблеми історії української культури:

  • поняття культури, її структури та функцій
  • причини, час зародження мистецтва, види та жанри мистецтва
  • особливості розвитку культури певних регіонів України з характерним історично визначеним рівнем розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людей та дати уявлення про зв’язок української культури зі світовою
  • найвидатніші культурні досягнення людства в стародавню добу, в період середньовіччя та нового часу, на сучасному етапі
  • витоки, формування, особливості розвитку культури українського народу
  • безперервність і взаємопов’язаність культурного розвитку людства
  • надзвичайна цінність культурного надбання людства і кожного окремого народу

Країнознавство

Предмет передбачає комплексне вивчення основних форм суспільного життя й процесів, які відбуваються в країнах світу. Історія, характерні риси економічного розвитку політичних систем, концептуальних основ і напрямків зовнішньополітичної діяльності та культура складають зміст курсу. Наголос робиться на висвітлення місця і ролі країн у світових процесах, зокрема в контексті взаємозв’язку регіонального і міжнародного розвитку. Розглядаються питання методології вітчизняної та зарубіжної історіографії.

У студентів формуються знання:

  • основних форм суспільного життя і процесів, які відбуваються в країнах світу
  • їх історії
  • характерних рис економічного розвитку
  • політичних систем
  • культури країн відповідного регіону
  • концептуальних основ і напрямків зовнішньополітичної діяльності відповідних країн.

Забезпечується формування умінь:

  • визначити місце і роль відповідної країни у світових процесах
  • характеризувати вплив відповідних регіонів чи країн на розвиток міжнародних відносин
  • застосувати знання особливостей розвитку країн відповідного регіону в організації дипломатичної діяльності.

Дипломатична та консульська служба

Формується система знань щодо специфiчних форм вiдносин суб’єктiв мiжнародного права, зосередившись на найбільш актуальних проблемах:

  • поняття дипломатії та дипломатичної служби, їх структура, методи та цивілізаційні функції
  • причини зародження і розвитку дипломатичної та консульської служб до сучасних форм, перспективи їх подальшої трансформації
  • особливості розвитку дипломатичної та консульської служб у певних регіонах з характерним історично визначеним рівнем розвитку суспільства
  • особливості дипломатичної та консульської діяльності у загальнополітичній та економічній сферах в порівнянні з іншими видами державної служби
  • основні проблеми роботи i аспекти діяльності сучасних дипломатичної та консульської служб провідних країн світу
  • витоки, формування, особливості розвитку дипломатії та дипломатичної служби українського народу та держави
  • основні форми та методи сучасної дипломатичної практики.

Інформаційно-аналітична діяльність у міжнародних відносинах

  • Надаються майбутнім міжнародникам-аналітикам знання та вміння використання інформаційно-аналітичної діяльності у міжнародних відносинах
  • систематизуються ключові категорії (насамперед, у їхньому взаємозв’язку), що використовуються у дослідженнях у сфері зовнішньої політики та міжнародних відносин
  • чітко окреслюється місце і роль інформації у сучасному світі
  • напрацьовуються навички використання конкретних методик обробки інформаційних потоків та підготовки аналітичних матеріалів
  • напрацьовується індивідуальний та колективний досвід інформаційно-аналітичної роботи шляхом моніторингу сучасних політичних процесів, проведення самостійних і спільних розробок навчальних задач і аналізу конкретних політичних ситуацій.

Історія мистецтва та архітектури

Формуються знання з історії мистецтва та архітектури з акцентом на найбільш актуальних проблемах:

  • поняття мистецтва, теорії походження мистецтва, види та жанри мистецтва
  • мистецтво різних історичних епох
  • розвиток художніх стилів в залежності від історичних особливостей епохи
  • найвидатніші культурні досягнення в стародавню добу, в період середньовіччя та нового часу, на сучасному етапі
  • найважливіші художні школи, видатні майстри, їх твори та засоби виконання
  • архітектурні добутки житлового, суспільного та утилітарного призначення, історія будівельної техніки всіх епох.

Сторінки