На секції було заслухано й обговорено 11 доповідей за актуальними темами : Шевченків всесвіт як почасове джерело творчого натхнення дизайнерів; різновиди та функції українських неологізмів в умовах воєнного стану; особливості мовної комунікації на базових локаціях дизайну; проблема самоідентифікації (роман Ю.Андруховича "Московіада"); стилістично забарвлена лексика в журналістських матеріалах про війну; українізми як специфічний стилістичний ресурс; реклама як вияв ставлення до літніх людей; вербальні і невербальні засоби комунікації; роль і функції читання як джерела розвитку комунікативної компетентності; пісенна творчість періоду російсько-української війни.

     Кожний доповідач супроводжував свій публічний виступ презентацією, які вирізнялися в тому числі і за джерелами підготовки:1) розроблені самостійно студентами в процесі наукової роботи; 2) взяті як готові відеоматеріали з інтернет ресурсів. Більшість доповідачів під час своєї презентації були візуалізовані на екрані та вільно, а не зачитуючи написане, викладали підготовлений науковий матеріал, коментували слайди своєї презентації, акцентували увагу слухачів на важливих моментах, відповідали на запитання. Секретар секції упродовж засідання зробила фото з екрану для створення галереї .

     Обговорення доповідей як обов'язковий компонент усіх наукових конференцій відбулося у формі реального діалогу/полілогу. Студенти, викладачі, керівник секції ставили запитання доповідачам, зокрема, такі: чому обрали саме цю тему? як доповідь пов'язана з комунікацією в обраній професії? як довго працювали над темою? яка історія появи окремих новотворів? який фрагмент твору найбільше вразив і чому? з яких джерел взято статистику для таблиць? які бачите перспективи виконаної роботи?наскільки є актуальною обрана тема для вашої спеціальності? Запитання підтвердили, що присутні уважно слухали й обдумували почуте та побачене, що тема зацікавила, що виникла потреба в уточненнях, додаткових поясненнях до слайдів або ж що проблема є дискусійною. Найбільш активно ставили запитання доповідачам першокурсниці з ЮФ Сацюк Анастасія та Ковальська Альбіна. Майже всі доповідачі надали повні відповіді по суті запитань. У своїх відгуках присутні відзначили студентів, у чиїх секційних доповідях висвітлено як найбільш актуальні в наш час проблеми, так й обов'язково прокоментовано слайди презентації та надано повні й коректні відповіді на всі поставлені запитання : Софію Васильченко (ЮФ-111) та Іллю Пархоменка (ФКНТ-212), Вікторію Ковтун (ФБАД-532) і Максима Северина (ФКНТ-132), Маргариту Грицаєнко (ФСН-112) та Олексія Дев'яніна (ФКНТ-132), Ігоря Степанова (ФКНТ- 112), Анастасію Силюкову (ФБАД- 532), Богдана Живолупа (ФКНТ-122). У презентації про рекламу студента Дана Дуліди (ФЕУ- 412) було використано найбільшу кількість відеороликів, картинок з інтернет ресурсів.

     Отже, секція "Професійна комунікація" досягла поставленої комплексної мети як актуальна та ефективна сучасна форма залучення студентів до самостійної наукової роботи в координатах академічної доброчесності і як потужний додатковий ресурс для практичного вдосконаленння тих важливих у кожній професії компетентностей, на які спрямовано матеріали змістових модулів 1 та 2 обов'язкової для всіх здобувачів вищої освіти навчальної дисципліни УМПС : вміти вправно використовувати засоби наукового стилю української літературної мови, самостійно готувати й оприлюднювати публічний виступ з презентацією та коментувати її, за чинними нормами і правилами брати участь у науковій дискусії, формулювати запитання та коректно відповідати на них тощо. Першокурсники зазначили, що вперше взяли участь у науковій конференції і набули потрібного в навчанні та професії досвіду.

Керівник секції - доцент Галина Онуфрієнко, секретар секції - студентка Вікторія Ковтун

     Уважно вислухала всі доповіді з презентаціями. Найбільше сподобалася перша презентація на тему "Шевченків всесвіт як позачасове джерело творчого натхнення дизайнерів української медійної сфери". Доповідачка, студентка першого курсу, в новому ракурсі розкрила тему, було цікаво її слухати, як і нині Тарас Шевченко надихає усіх своїми картинами та як в його віршах знаходять сакральний сенс Збройні Сили України. Спокійно та чітко відповіла на всі запитання, які адресували їй і викладачі, і студенти.(МАРІЧЕВА ДІАНА, ФСН-212)

    Хотів би висловити велику подяку організаторам конференції за можливість виступити й продемонструвати результати нашого дослідження "Самоідентифікація (за романом Юрія Андруховича "Московіада)". Було дуже цікаво й пізнавально слухати доповіді інших учасників, а особливо мені сподобався виступ студентки 2 курсу юридичного факультету Васильченко Софії "Лексичні новотвори в умовах воєнного стану: функції, різновиди, роль у боротьбі українського народу з агресором". Вона проаналізувала появу неологізмів на сучасному етапі, розтлумачила їх значення та походження. Багато з цих слів я і не знав. Дякую за запрошення! (ПАРХОМЕНКО ІЛЛЯ, ФКНТ-212)

     Такі наукові конференції є дієвим способом обміну корисної для студентів інформації, надають можливість поділитися з іншими доповідачами матеріалами самостійної роботи, дізнатися цікаве та нове від студентів іншого фаху. Особливо важливою є робота студентів саме з вивчення проблем термінології, лексики, неологізмів, оскільки маємо усвідомлювати важливість рідної мови, яка насамперед є ідентифікатором нашої нації, вербальним засобом, що боронить на інформаційному фронті нашу країну від агресора в період воєнного стану. (ВАСИЛЬЧЕНКО СОФІЯ, ЮФ-111)

;      Мої враження від участі у першій для мене науковій конференції були дуже позитивними та стимулюючими. Я отримав багато корисної інформації та нових знань з доповідей учасників. Особливо запам'яталася доповідь на тему "Лексичні новотвори в умовах воєнного стану: функції, різновиди, роль у боротьбі українського народу з агресором". Виклад теми був цікавим та практично важливим. Доповідачка вдало змогла розповісти, як умови війни можуть впливати появу нових слів та яку роль вони можуть відігравати в боротьбі з агресором. (ГАМАЮНОВ ВЛАДИСЛАВ, ФСН-212)

Мені дуже сподобалася сьогоднішня конференція. Всі студенти були підготовлені належним чином, але найбільше мені запам'яталася доповідь Вікторії Ковтун з групи БАД-532 на тему "Шевченків всесвіт як позачасове джерело творчого натхнення дизайнерів української медійної сфери". Доповідачка сама розробила презентацію, а не скористалася готовою, в якій переконливо подала свою концепцію сайту, який популяризуватиме творчість Тараса Шевченка в наш час. І це зробила дуже професійно. Її презентація була дуже живою, студентка говорила на основі своїх знань, міркувань, а не зачитувала текст. Ця робота на високому рівні заслуговує уваги інших дослідників. (ДРЯБОВА ХРИСТИНА, ЮФ-112)

     Дуже дякую за надану можливість взяти участь у науковій конференції. Найбільше сподобався виступ Пархоменка Іллі "Проблема самоідентифікації в романі Ю.Андруховича «Московіада», цікава тема, влучні ілюстрації та приклади, чітка позиція щодо обраної теми та впевнена аргументація своїх думок у відповідях на запитання. (СЕВЕРИН МАКСИМ, ФКНТ -132).

     Це перша наукова конференція, на якій я побувала, і вона дуже сподобалася мені, бо всі доповідачі професійно поставилися до презентації своїх доповідей. (КРЮЧКОВА ЯНА, ФСН-212) Уперше побував на такому заході. Більшість наукових виступів було підготовлено на високому рівні. Хотілося виділити доповідь Степанова І. з групи ФКНТ-112 "Стилістично забарвлена лексика в журналістських матеріалах про війну", з якої цікаво було дізнатися про підвищення інтересу до української мови по всьому світу. (ЖИВОЛУП БОГДАН, ФКНТ-122)

     Участь у науковій конференції - новий для мене, проте цікавий і корисний досвід. Під час онлайн зустрічі студентів різних факультетів, спеціальностей та курсів на секції "Професійна комунікація" було обговорено актуальні теми і в період воєнного стану (зокрема, про лексичні новотвори в умовах воєнного стану, їх функції, різновиди і роль у боротьбі українського народу з агресором), і для обраного мною фаху (наприклад, про мовнокомунікативні особливості провідних професійних локацій у сфері сучасного графічного дизайну). Проте сподобалося мені бути не лише слухачкою, а й доповідачкою з креативної науково-дослідної теми, пов'язаної з моїм фахом, - "Шевченків всесвіт як позачасове джерело творчого натхнення дизайнерів української медійної сфери", також готувати фото для галереї й колажів, виконуючи обов'язки секретаря цієї секції. По-перше, цікаво й корисно було більш детально й поглиблено дослідити як біографію Тараса Григоровича, так і наявні в мережі різні сайти, присвячені цій геніальній постаті. По-друге, за творчої підтримки й конкретної допомоги мого наукового керівника - Галини Сергіївни Онуфрієнко, підготувати саму доповідь, розробити концепцію проєкту сайту з популяризації творчості Тараса Шевченка, а потім і саму презентацію нової концепції та вперше взяти участь у науковій конференції загальноуніверситетського рівня. (КОВТУН ВІКТОРІЯ, ФБАД-532)

     На секції панувала поважна, ввічлива та відкрита атмосфера. Участь у роботі секції на конференції ще більше переконала нас, що наукова комунікація - це дуже важлива частина будь-якої професії і що для досягнення успіху в роботі необхідно мати як високий рівень знань та навичок у своїй галузі, так і вміти ефективно спілкуватися з колегами, клієнтами та діловими партнерами. Конференція надала багато важливої інформації про різні аспекти професійної комунікації та спілкувальний досвід, вона була корисною та пізнавальною для нас. (КОВАЛЬСЬКА АЛЬБІНА, САЦЮК АНАСТАСІЯ, ЮФ-112)

На попередньому (університетському) етапі цього щорічного міжнародного конкурсу, який було проведено 29 листопада 2022 р., студентка Вікторія Ковтун теж здобула перемогу, як і студент Ілля Пархоменко з групи КНТ - 212 (наук.кер.- канд.філол.наук, доцент, доцент кафедри українознавства та ЗМП ТЕТЯНА ГРИГОРІВНА БІЛЕНКО).

Обидва тури (онлайн та офлайн) обласного етапу ХІІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка відбулися з дотриманням усіх необхідних безпекових умов для учасників. Організатори конкурсу - департамент освіти і науки Запорізької облдержадміністрації, Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, Запорізький національний університет. Незважаючи на складну обстановку у Запорізькій області, організаторам вдалося спільно з органами управління освітою області, педагогічними колективами, батьківською громадськістю залучити до участі значну кількість здобувачів освіти. Зокрема, за попередніми заявками було зареєстровано близько 700 претендентів - учнів 5-11 класів закладів загальної середньої освіти і студентів закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої (гуманітарний і негуманітарний профілі), вищої освіти (гуманітарний і негуманітарний профілі). Для участі в очному турі обласного етапу цього щорічного з 2010 р. міжнародного конкурсу було відібрано за результатами першого етапу 191 особу, безпосередньо в аудиторії ЗНУ писали роботи 108 здобувачів освіти. Відповідно до високих балів, здобутих на на обох турах ІІ ( обласного) етапу ХІІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка , перше місце присуджено студентці нашого університету ВІКТОРІЇ КОВТУН - здобувачці вищої бакалаврської освіти негуманітарного профілю з навчальної групи ФБАД-532 (наук.кер.- д- р філос. у філол.науках, доцент, доцент кафедри українознавства та ЗМП ГАЛИНА СЕРГІЇВНА ОНУФРІЄНКО). На першому (університетському) етапі цього міжнародного конкурсу, який проведено 29 листопада, студентка Вікторія Ковтун здобула перемогу, як і студент Ілля Пархоменко з групи КНТ - ...2 (наук.кер.- канд.філол.наук, доцент, доцент кафедри українознавства та ЗМП ТЕТЯНА ГРИГОРІВНА БІЛЕНКО). Переможці в різних номінаціях на другому (обласному) етапі ХІІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка рекомендовані до участі у фінальному (загальнодержавному) етапі, який заплановано провести на початку 2023 року. Вітаємо Вікторію Ковтун з перемогою на другому етапі ХІІІ Міжнародного мовно-літературного творчого конкурсу імені Тараса Шевченка, що відбувався очно в навчальній аудиторії, і бажаємо якнайкраще підготуватися до його фінального етапу у 2023 р.

У своєму творчому доробку він возвеличував працю як єдине джерело щасливого життя, особливо якщо ця праця відповідає природнім нахилам, тобто є «сродною», яка «потрібне робить неважким, а важке непотрібним» (байка «Бджола і Шершень»). Поет засуджував лінь, ледарство, крадіжки та інші людські вади. Найбільшим багатством людини, на думку Григорія Савича, є воля, адже ніяке золото не може замінити «вольності», бо «все злото проти свободи – лиш болото» «(ода De libertate)». Це були не просто слова,а стиль його життя, бо свобода означала для нього бути вільним від усього, що пригнічує людину, –грошей, майна, кар’єри, залежності від інших людей. Вільним у всьому залишався Григорій Сковорода все своє життя. В юності він відмовився від кар’єри в Петербурзі при імператорському дворі, спокійно заявивши посланцеві цариці: «Я не покину України – мені моя сопілка й вівця дорожчі царського вінця». У відповідь на спокуси високими світськими посадами Сковорода зазначав, що «світ подібний до театру», і для нього найкраща роль людини «низької, простої, безтурботної, самітної». На пропозицію ченців Києво-Печерської лаври стати «стовпом церкви і прикрасою обителі» прозвучало сковородинське:

«Я стовпотворіння собою умножати не хочу, доволі і вас, стовпів неотесаних, у храмі Божому…».

Не даремно за його заповітом на надмогильному камені висічено: «Світ ловив мене, та не спіймав». Григорій Сковорода залишив по собі багато мудрих висловлювань, що стали афоризмами, і залишаються актуальними на сьогодні:

З усіх утрат втрата часу найтяжча.

Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.

Не за обличчя судіть, а за серцем. Не вчи яблуню родити яблука.

Любов виникає з любові.

Серед мов світу важливе місце посідає українська мова, яка має свою прадавню історію. Вона одна з найбагатших та найдосконаліших на всіх рівнях – фонетичному, лексичному, морфологічному.

Наша мова має три етапи тисячолітньої історії розвитку української орфографії: давньоукраїнський (Х - ХІV ст.), староукраїнський (кінець ХІV ст. - ХVІІІ ст.), новоукраїнський (ХІХ - ХХІ ст.); уже наприкінці ХІ ст. сформувався східнослов’янський узус, який відбивав особливості живомовної звукової системи, поширеної не лише у світському, зокрема діловому письменстві, а й у церковному.

Вивчення української мови особливо актуальне на сьогодні, коли багато українців усвідомлює свою національну ідентичність, повертається до рідних джерел, вивчає українську мову й активно нею спілкується. Доброю традицією в Україні стало написання Радіодиктанту національної єдності, започатковане у 2001 році, до написання якого долучаються сотні тисяч українців усього світу – від України до Канади, Америки, країн Західної Європи... Цього року участь у диктанті, який традиційно проводиться 9 листопада, має ще й велике символічне значення. Диктант об’єднав українців та представників багатьох народів різного віку, і це ще раз підтвердило єдність українського народу та підтримку всього світу в нашій героїчній боротьбі за незалежність і волю нашої Держави. Активну участь у написанні Диктанту взяли викладачі та студенти усіх факультетів нашого університету. Кількість учасників сягає понад 100 осіб. І не важливо, який рівень грамотності виявили студенти, бо найголовніше – це демонстрація поваги, любові до рідної мови, до нашої культури та історії.

Дякуємо всім, хто долучився до цієї акції патріотизму і небайдужості до духовних цінностей України!

На пленарному засіданні виступили юристи та лінгвісти з різних міст України та ЗВО. У центрі уваги науковців постали, зокрема, і такі вельми актуальні в наш час проблеми: - захист української мови в контексті захисту української державності в сучасних умовах (доповідач - професор, доктор юридичних наук, академік НАПрН України, член- кореспондент НАПН України Костицький М.В.), - адаптація українського законодавства до стандартів ЄС: лінгвістично-просвітницький вимір (доповідач - професор, доктор юридичних наук, академік НАПрН України Шакун В.І.), - правові аспекти функціювання української мови в умовах воєнного стану (доповідач - судовий експерт Тернопільського науково-дослідного експертно- криміналістичного центру МВС України Тарнавський Р.В.), - курс "Основи законодавчої лінгвістики" та його роль у професійній підготовці українських нормопроєктувальників (доповідач - головний науковий співробітник відділу теорії та практики законотворчої діяльності Інституту законодавства Верховної Ради України, кандидат філологічних наук, доцент Артикуца Н.В.), - багатоголосся України: дискурс нормативного регулювання (доповідачка - доцентка кафедри української мови НУ" Києво- Могилянська академіїя", кандидатка філологічних наук, доцентка Доценко О.Л.). Матеріали доповідей учасників цієї вже щорічної всеукраїнської науково-практичної конференції вийдуть найближчими днями друком у форматі збірника та в електронному варіанті

Розпочала семінар його організаторка, доцентка кафедри українознавства та ЗМП Онуфрієнко Галина Сергіївна, акцентувавши увагу присутніх на тому, що українська мова – найважливіший національний ідентифікатор, завдяки якому українська нація вирізняється з-поміж інших, усвідомлюючи себе самодостатнім суб’єктом історії, а у воєнний час українська мова як могутня вербальна зброя народу в боротьбі за свою рідну землю нагадує, за влучним порівнянням відомої української соціолінгвістки, професорки НУ" Києво-Могилянська академія" Лариси Масенко, "байрактар", стаючи важливим елементом спротиву; коли під загрозою опиняються людські життя та помешкання, вона залишається «домом буття», прихистком духу, сховищем стійкості та укриттям від смислових руйнувань. Гумор українського народу, за словами професорки Лариси Масенко, став у період воєнного стану в країні своєрідною «смисловою ППО», що допомагає захищатися від російської пропаганди і зберігати силу духу. Зі своїми доповідями у популярному нині форматі презентації виступили студенти різних курсів і спеціальностей. Активну допомогу студентам у підготовці матеріалів для доповідей з наукової, науково-популярної, публіцистичної, культурологічної, художньої проблематики та в оформленні презентацій надали студентам наукові керівники - доцентки кафедри українознавства та загальної мовної підготовки університету Тетяна Григорівна Біленко і Галина Сергіївна Онуфрієнко. Студент-першокурсник Носенко Костянтин ( ГФ-212) переконливо проілюстрував метафоричність нової української лексики, влучно порівнявши її з унікальною мовотворчістю запорозьких козаків; студентка-другокурсниця Васильченко Софія (ЮФ-111) аргументовано поінформувала про найпоширеніші способи творення неологізмів у час воєнного стану в країні та виокремила ті з неологізмів, що можуть потрапити як терміни в юридичний тезаурус; студент Северин Максим (КНТ- 132) у яскравій, колоритній презентації розповів про вплив української фразеології на інші мови світу; студент Пархоменко Ілля (КНТ- 212) побудував свій виступ за матеріалами виконаної для участі в університетському конкурсі наукової роботи про самоідентифікацію за романом Юрія Андруховича "Московіада "; студент Дев'янін Олексій (КНТ- 132) жваво розповів про пісенну творчість української молоді у час війни 2022 року, а студентка Панченко Ірина (КНТ -212) - про нову українську поезію, що віддзеркалює теперішній воєнний час і боротьбу українського народу. Атмосфера на семінарі була активною, творчою, натхненною. Кожному доповідачеві модератори семінару адресували цікаві запитання, зокрема, такі: Яку літературу ви як доповідач опрацювали, щоб підготувати презентацію? Чому обрали саме цю тему для доповіді? Як готували наочність? Що було найскладнішим у підготовці доповіді з презентацією? Чи мали ви попередній досвід публічного виступу? Чи плануєте продовжувати вивчення цієї проблеми? Доповідачі впевнено відповідали на запитання. Слухачі уважно розглядали всі демонстрації на екрані, занотовували корисне та цікаве, щоб після семінару підготувати свої обґрунтовані відгуки у письмовій формі. Резюмуючи роботу наукового семінару, його організаторка поінформувала про різні види студентської наукової роботи у період навчання в університеті, про пріоритети в студентській науковій роботі та академічну доброчесність, надала корисні рекомендації з успішної підготовки до участі з доповідями на секції "Професійна комунікація" на щорічній науковій конференції в університеті "Тиждень науки" у квітні. І доповідачі, і слухачі обмінялися своїми враженнями про свою участь у міжфакультетському студентському науковому семінарі з актуальних проблем функціювання мови в сучасних умовах.

ВІДГУКИ СТУДЕНТІВ

Хотів би висловити велику подяку організаторам наукового семінару за можливість виступити й продемонструвати результати нашого дослідження "Самоідентифікація (за романом Юрія Андруховича "Московіада)". Було дуже цікаво й пізнавально слухати доповіді інших учасників, а особливо мені сподобався виступ студентки 2 курсу юридичного факультету. Вона проаналізували появу неологізмів на сучасному етапі, розтлумачила їх значення та походження. Я багато з них не знав. Дякую за запрошення! (Пархоменко Ілля, ФКНТ-212 )

Доповідь студента ГФ Носенка Костянтина була послідовною та чіткою, підібрана інформація досить корисна та цікава, візуальне оформлення приємне оку. Неабияким плюсом були подані списком використані джерела. Дуже порадувала вступна частина його доповіді та належне звернення до слухацької аудиторії (Супоніна Альбіна, ГФ-312).

Кожна з презентацій на семінарі має свої переваги, але з кожної я зміг дізнатися багато нового. Кожну тему було повністю розкрито, доповіді були виголошені на високому науковому рівні. Найбільше сподобалася доповідь студента КНТ Северина Максима, в якій він розкрив важливу роль української мови в сучасному світі. Я дякую організаторам і студентам, які виступили на семінарі. Бажаю їм успіху в подальших наукових дослідженнях ( Дубінін Ярослав, ЕФ-412а).

Мені дуже сподобалася презентація студентки другого курсу ЮФ Васильченко Софії. Було видно, що вона добре і відповідально працювала над своєю роботою. Все в її презентації було сказано за темою (Кизима Світлана, ГФ-312). Мені сподобався виступ студентки 2 курсу Софії. З її доповіді я дізнався багато нових для мене слів. Її доповідь була дуже інформативна, коротка та зрозуміла завдяки схемі. Сподобалась точність у висловлюваннях, наведення достовірних даних (Шишкін Іван , ЕФ-412А).

Усі студенти, які виступили на цьому семінарі, підготували чудові презентації. Кожен з них успішно впорався з пошуком інформації та статистики. Найбільше мені сподобалося презентація Софії Васильченко . Я дізналася багато нового (Холоста Олеся, ГФ-312).

16.11.2022 року я вперше взяв участь у науковому семінарі до Дня української писемності та мови. Завдяки корисним порадам наукового керівника зумів підготувати презентацію і виступити. Я зрозумів, як правильно зібрати та подати матеріал презентації, як працювати з незнайомими слухачами. Було нелегко, але завдяки допомозі наукового керівника я зміг подолати всі труднощі. Дуже вдячний за надані численні наукові консультації Галині Сергіївні (Носенко Костянтин, ГФ-212).

Розпочала круглий стіл його організаторка і модераторка, доцентка кафедри українознавства та ЗМП Онуфрієнко Галина Сергіївна , акцентувавши увагу присутніх на історії цього державного свята та традиціях його відзначення в нашому університеті. Зі своїми презентаціями до Дня української писемності та мови, що старанно готувалися впродовж місяця, виступили студенти першого курсу ГФ Солоп Богдан (ГФ-112), Носенко Костянтин (ГФ -212 ) та студентка другого курсу ЮФ Васильченко Софія (ЮФ-111). У різних за форматом презентаціях студентів, підготовлених під науковим керівництвом доцента Онуфрієнко Галини Сергіївни, висвітлено актуальні проблеми функціонування та розвитку української мови в умовах воєнного стану, нові тенденції творення лексики. Так, у науковій презентації другокурсниці ЮФ Софії Васильченко йшлося про нову лексику в масмедійних джерелах, яка активно поповнює словниковий склад сучасної української мови саме в публіцистичному функційному стилі, починаючи з 24 лютого 2022. Зібрані приклади неологізмів студентка продемонструвала на екрані, лексичне значення кожного пояснила (серед них - байрактарити, наволонтерити, пінг-понгова дипломатія, діпфейк та інші), прокоментувала підготовлену схему на екрані про види цих неологізмів, відповіла на запитання. Студент Калакай Кирило ( ГФ-212) доповнив прикладами групу неологізмів, що є лексичними запозиченнями на позначення воєнної техніки, якою інші країни надають допомогу Україні. Першокурсник ГФ Богдан Солоп у ґрунтовній науково-популярній презентації про спільне і відмінне у фонетиці та лексиці української й польської мов зосередив увагу учасників на різних етапах взаємодії словникового складу цих слов'янських мов, навівши цікаві приклади взаємовпливу мов, назвавши українські слова та фразеологізми, що запозичені польською мовою, і пояснивши відмінності звукових систем цих мов. У презентації було доцільно використано для демонстрації на екрані різні види наочності: книги, портрети українських дослідників, схеми, таблиці, фотослайди. Богдан переконливо відповів на всі запитання: чому обрав цю тему презентації, як сам вивчає нині польську, у зв'язку з чим висвітлена проблема набула посиленої актуальності для українців, які практичні рекомендації сам може надати з вимови польських звуків. Завершив свою презентацію привітаннями з цим державним святом на українській мові та в перекладі польською. Першокурсник ГФ Носенко Костянтин зробив оглядову презентацію про особливий вид номінацій в новій лексиці , яка з'явилися у 2022 р. як метафоричне віддзеркалення війни . Виступ студента супроводжувався демонстрацією нещодавно укладених журналістами електронних словників нових слів за матеріалами новинних радіопередач і телепрограм, студент вказав сайти, де їх можна знайти, детально пояснив історію появи кожного з них та проілюстрував контексти, в яких вони були використані. Підбиваючи підсумки спілкування у новому для першокурсників форматі круглого столу як колективної форми науково-навчальної комунікації в сучасному закладі вищої освіти, модераторка зазначила, що всі три подані моделі презентації актуальні в кожній професії, сприяючи й ефективності процесу обміну інформацією за допомогою вербальних і невербальних засобів , й переконливості. Атмосфера круглого столу була діловою та активно допомагала процесу засвоєння слухачами нової інформації про найгнучкішу і найдинамічнішу підсистему української мови - лексичну. Учасники записували корисне та цікаве саме для себе, фіксували правильні наголошування в нових для себе словах, вчилися норм техніки мовлення, що важливе для забезпечення якості презентації. Пізніше поділилися враженнями про презентації як ті, хто їх готував та чого навчився, так і ті, хто їх дистанційно слухав та яку інформацію записав.

Відгуки студентів

Мій перший виступ 09.11.2022 з презентацією виявився чудовим досвідом з утримання уваги аудиторії, наголошування на головному, контролю темпу власного мовлення, отримання важливих рекомендацій щодо обраної теми від викладача. Я стала на крок ближче до досконалості мовлення і успішного оратора (Васильченко Софія , ЮФ -111).

9 листопада я вперше виступив з презентацією під керівництвом Галини Сергіївни, яка надала мені велику допомогу у підготовці матеріалу виступу. Було нелегко готуватися , але завдяки порадам наукового керівника зумів подолати труднощі (Носенко Костянтин, ГФ-212).

Це був перший досвід участі у круглому столі з презентаціями, який надав мені корисного досвіду їх проведення. Доповідачі трохи нервували через свій перший виступ. Вся аура, що оточувала нас на той час, була заповнена новими знаннями. Головне, що я занотував - це неологізми. Про деякі з них взагалі не чув до цього. А про деякі, які я знав, було цікаво дізнатися, як вони з'явилися (Шкребтан Микита, ГФ-212).

Я отримав багато нової інформації та набув досвіду з питань організації даного заходу. Я дізнався, що презентація буває декількох видів, що мовцю потрібно не тільки скласти змістову, зрозумілу для легкого сприйняття інформацію, а також вміти гарно її подавати, тобто без довгих пауз, слів-паразитів, чітко і гучно з впевненістю доносити підготовлену інформацію, наводячи різні докази та приклади (Чалих Артем, ГФ -212). Дякую за цікаву конференцію (Пасько Кристина, ФБАД - 812).

(формат проведення конференції буде визначено напередодні конференції – онлайн або офлайн, в залежності від ситуації в країні).

Робота секцій планується за такими напрямами:

1. Громадянське суспільство в етнополітичних процесах в Україні.

2. Етнічна структура населення регіону: історія і культура.

3. Правові аспекти державної етнополітики: еволюція та сучасність.

4. Інтелект та духовність: національний вимір.

5. Етнонаціональний аспект державної мовної й освітньої політики.

6. Південь України в міжнародних відносинах.

Круглий стіл “Врахування етнокультурних особливостей Півдня України при розробленні та проведенні державної етнополітики”.

Робочі мови конференції: українська, англійська.

Матеріали доповідей буде опубліковано у збірнику матеріалів конференції (планується видання матеріалів у «Музейному віснику», на сьогодні триває робота з надання журналу статусу наукового фахового видання).

Для участі в роботі конференції необхідно до 15 вересня 2022 р. надіслати на електронну адресу кафедри українознавства та загальної мовної підготовки (e-mail: kafedra_ukr_zn@zntu.edu.ua): - заявку на участь та відомості про авторів (форма заявки додається); - вичитані та оформлені відповідно до вимог (див. нижче), матеріали доповідей обсягом не більше 0,5 др. арк.(20 тис. знаків); - для учасників без наукових ступенів обов’язково подавати рецензію кандидата або доктора наук. [Відповідальність за зміст та грамотність текстів несуть автори. Матеріали, підготовлені з невиконанням вказаних вимог, не приймаються і не друкуються]. Контактні телефони оргкомітету конференції:

(061) 769-83-75 Меснянкіна Світлана Валеріївна, Шестопалова Людмила Іванівна.

(061) 764-23-14; (068) 879-12-87 Дєдков Микола Васильович, декан гуманітарного факультету;

Відкрила засідання секції її керівник, акцентувавши увагу всіх присутніх на важливості використання достовірних і перевірених фактів у процесі мовної комунікації в усіх професіях та на ролі в цьому контексті щорічної університетської традиції проведення "Тижня науки" в квітні напередодні Дня науки в Україні ( третя субота травня, у 2022р. припадає на 21 травня), висвітливши завдання цьогорічної студентської секції "Професійна комунікація".

Магістрант ГФ Коваленко Єлизавета в доповіді у співавторстві з наук.керівником доц. Г.С.Онуфрієнко всебічно обґрунтувала потужний мовнокомунікативний потенціал традиційних у нашому університеті студентських наукових конференцій до Дня української писемності та мови, які проводяться вже майже 20 років поспіль, і переконала, що для студентів усіх спеціальностей, усіх курсів та форм навчання такі конференції є джерелом набуття необхідного в професії досвіду ефективної публічної комунікації державною мовою.

Другокурсниця з групи ЮФ-310 Кравченко Ганна в доповіді у співавторстві з науковим керівником доц.Г.С.Онуфрієнко висвітлила завдання та особливості професійного спілкування в різних найскладніших ситуаціях у сфері правоохоронної діяльності .

Першокурсники з групи ЕФ-111 Маркін Дмитро, Сіра Валерія, Брабець Олександр у доповідях у співавторстві з науковим керівником доц.Біленко Т.Г. повідомили про творення фемінітивів в англійській та українській мовах на прикладі сфери засобів масової інформації, про неологізми англійського походження в інтернет комунікації, про семантику новотворів в мові мас-медіа.

Студентка Саміленко Ірина з НУВС у доповіді в співавторстві з науковим керівником проф.Красницькою А.В. проаналізувала на прикладі юридичного дискурсу особливості тексту як засобу комунікації

Кожному доповідачеві ставилися різні запитання : щодо вибору теми дослідження та актуальності для обраної професії, про використані приклади та особливості процесу самопідготовки до публічного виступу онлайн, про набутий досвід з наукової роботи .

Отже, на секції було заслухано й обговорено 6 наукових доповідей з актуальних проблем мовної комунікації, професійного спілкування, лексикології сучасної української літературної мови. Кожний доповідач використав чимало цікавих прикладів для ілюстрації мовних явищ, надав корисні рекомендації щодо особливостей спілкування українською мовою. Секретар секції Є.Коваленко фіксувала запитання до доповідачів та здійснила фотозйомку з екрану. Керівник секції підбила підсумки ефективної роботи секції, подякувала доповідачам за успішні публічні виступи , а всім присутнім за уважне ставлення до змісту кожної доповіді , активність при обговоренні різних тем та запропонувала підготувати на підставі своїх вражень відгуки .

Доцент , доктор філос.у філол.наук Г.С.Онуфрієнко проаналізувала НДР за функційним призначенням як когнітивний супертекст та визначила комплекс чинників, прикладні здобутки і перспективи НДР з українського мовознавства і термінознавства в історії Запорізької політехніки з нагоди 30-річчя від часу затвердження в Запорізькому машинобудівному інституті першої держбюджетної НДР лінгвістичної тематики" Лінгвометодичне моделювання української термінолексики інженерно-фізичного профілю".

Доц.Біленко Т.Г. схарактеризувала багатовимірність фахового тексту як інтегративного утворення та докладно окреслила обов'язкові його ознаки.

Проф.кафедри Мантуло Н.Б. поінформувала про результати спільно виконаного з доц.Черновою І.В наукового дослідження функцій та особливостей сучасного академічного тексту.

Доц. Катиш Т.В. окреслила етапи становлення текстології в Україні.

Ст.викладач кафедри Миронюк Л.В. порівняла деякі визначення поняття фаховий текст.

Відбулося й обговорення змісту матеріалів заслуханих наукових доповідей та можливостей їх подальшої публікації в науковій періодиці. У контексті завдань виконуваної колективом секції ЗМП під керівництвом доц.Онуфрієнко Г.С. кафедральної НДР було визначено обов'язкові компоненти змісту підготовлених матеріалів для включення їх у перший розділ НДР "Параметризація змістової і структурної частин фахового тексту в усній та письмовій формах мовної комунікації" , доповнено висновки в матеріалах доповідей. Секретар секції доц.Біленко Т.Г. зробила під час засідання серію фотознімків з екрану для підготовки колективного колажу учасників.

Переможцями Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика стали:

1 місце - Нестеренко В. УФКС310 (керівник – к.філол.н., доц.кафедри УЗМП І.О.Воронюк)

2 місце – Дворак М. ФЕУ 111 (керівник – доц.кафедри УЗМП К.С. Бондарчук)

3 місце – Бочарська А. ГФ321, Дорофєєва С. ГФ321, Думенко А. ГФ311, Кирилов М. ГФ 211 (керівник – к.філол.н., доц., доц.кафедри УЗМП Г.С. Онуфрієнко);

Голубцова В. ЕФ211 (керівник – к.філол.н., доц., доц.кафедри УЗМП Т.Г.Біленко);

Гросу К. ФЕУ 111, Холод Д. ФЕУ 111 (керівник – доц.кафедри УЗМП К.С. Бондарчук);

Сторчак А.УФКС311, Товстоус Т.УФКС311, Петренко А. ІФ 611 (керівник – к.філол.н., доц.кафедри УЗМП І.О.Воронюк);

Гришко Н. КНТ-СП111 ( керівник – к.філол.н., доц., доц.кафедри УЗМП І.В.Чернова);

Кодак І.КНТ511 (керівник – к.філол.н., доц.кафедри УЗМП Т.В.Катиш).

Студентів відзначено також у таких номінаціях

1) «Найкраще власне висловлювання»: Товстоус Т. УФКС 311, Думенко А. ГФ311, Кодак І. КНТ511, Дудіна А. М 811;

2) «Знавець акцентуаційних норм української мови»: Нестеренко В. УФКС310, Товстоус Т. УФКС 311, Філоненко А. ГФ 311, Клєткіна К. ГФ311, Титаренко А. БАД531, Носко А. БАД 531, Маслюк О. БАД 111, Бережна А. БАД 811, Голубцова В. ЕФ211, Кирилов М. ГФ 211, Гросу К. ФЕУ 111, Дворак М. ФЕУ 111, Дудіна А. М 811;

3) «Знавець лексики і фразеології української мови»: Філоненко А. ГФ 311, Бочарська А. ГФ321, Кирилов М. ГФ 211, Терещенко Т. БАД811, Драб А. БАД521, Пічко Г. КНТ151, Мінзак Ю. КНТ521, Голубцова В. ЕФ211, Арцибашева Д. М 811, Гросу К. ФЕУ111, Тендеренко Л. ФЕУ 111, Тарасенко І. ІФ 511, Петренко А. ІФ 611, Товстоус Т. УФКС 311 Солоділова Л. УФКС 310, Нестеренко В. УФКС310, Дорофєєва С. ГФ321, Потяркіна А. ГФ 211, Вербова К. КНТ211, Кодак І. КНТ511;

4) «Знавець етикетних формул звертання української мови»: Шевченко О. ІФ611, Гросу К. ФЕУ111, Цимбал А. ФЕУ 111, Дворак М. ФЕУ 111;

5) «Найкращий літературний редактор»: Сторчак А. УФКС311 Дорофєєва С. ГФ321, Кирилов М. ГФ 21.

Переможцями Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка були визнані такі студенти:

1 місце – Дворак М. ФЕУ – 111(керівник – доц.кафедри УЗМП К.С. Бондарчук)

2 місце – Голубцова В. ЕФ – 211(керівник – к.філол.н., доц., доц.кафедри УЗМП Т.Г.Біленко)

3 місце – Дудіна А. М – 811(керівник – ст.викл. Л.В.Миронюк);

Петренко А. ІФ – 611(керівник – к.філол.н., доц.кафедри УЗМП І.О.Воронюк);

Терещенко Т. БАД – 811 (керівник – к.філол.н., доц., доц.кафедри УЗМП Г.С. Онуфрієнко);

Холод Д. ФЕУ – 111(керівник – доц.кафедри УЗМП К.С. Бондарчук)

Вітаємо наших переможців та всіх учасників! Любіть слово, бережіть слово, плекайте слово!

Члени журі конкурсів

доц.К.С.Бондарчук,

доц.І.О.Воронюк,

доц.Т.В.Катиш,

ст.викл. Л.В.Миронюк

Робочі мови конференції: українська, англійська, російська. Матеріали доповідей буде опубліковано у збірнику матеріалів конференції. Для участі в роботі конференції необхідно до 20 липня 2021 р. надіслати: • на електронну адресу кафедри українознавства та загальної мовної підготовки(e-mail: kafedra_ukr_zn@zntu.edu.ua), а також • поштою на адресу: 69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 64, Національний університет «Запорізька політехніка», кафедра українознавства та загальної мовної підготовки; - заявку на участь та відомості про авторів (форму заявки можна взяти на сайті університету www.zp.edu.ua ); - вичитані та оформлені відповідно до вимог (див. нижче), підписані усіма авторами матеріали доповідей обсягом не більше 0,5 др. арк.(20 тис. знаків); - для учасників без наукових ступенів обов’язково подавати рецензію кандидата або доктора наук. [Відповідальність за зміст та грамотність текстів несуть автори. Матеріали, підготовлені з невиконанням вказаних вимог, не приймаються і не друкуються].

Контактні телефони оргкомітету конференції:

(061) 769-83-75 Швед Юлія Сергіївна, Шестопалова Людмила Іванівна.

(061) 764-23-14 Дєдков Микола Васильович, декан гуманітарного факультету;

(061) 769-82-35 Висоцька Наталя Іванівна, начальник патентно-інформаційного відділу.

Матеріали доповідей повинні відповідати таким вимогам: Відповідно до постанови Президії ВАК України від 15.01.2003 р. № 7-05/1 "Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліків ВАК України" до друку приймаються лише статті, які мають такі необхідні елементи:

> постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями;

> аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор;

> виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття;

> формулювання цілей статті (постановка завдання);

> виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;

> висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку.

Всі статті надаються в електронному та роздрукованому вигляді. Електронний текст статті подається у форматі doc або docх текстового редактору Microsoft Office Word, формат аркушу А4, поля: верхнє та нижнє — по 2 см, ліве — 3 см, праве — 1 см; шрифт Times New Roman, розмір шрифту — 12, міжрядковий інтервал одинарний. Переноси не виставляються! Малюнки надаються окремими файлами в форматі JPEG, TIFF або PSD. Не прийматимуться малюнки, вставлені в текстовий редактор Microsoft Office Word! Прізвище та ініціали виставляються в верхньому правому куту. Нижче має бути розміщена назва статті (прописними, по центру), нижче через рядок розміщується текст статті. Після тексту під заголовком «Бібліографія» подається список використаних джерел та літератури. Резюме надається англійською, російською (для україномовних статей) або українською (для російськомовних статей) мовами.

Список використаних джерел і літератури оформлюється згідно з останніми вимогами ВАК України. Посилання виставляються в середині тексту в квадратних дужках, де вказується номер джерела в списку літератури, номер сторінки: [1, с. 95]. Позиції у списку літератури оформлюються не за алфавітом, а по мірі того, як вони зустрічаються в тексті.

Увага! У випадках посилання на архівні матеріали, в квадратних дужках вказується номер джерела в списку літератури, номер архівної справи та номер аркушу: [5, спр. 654, арк. 11]. ], якщо справи з одного архіву, фонду та опису.

Приклад оформлення списку використаних джерел та літератури

1. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура : навч. посібник / М.В. Кордон.- К.: ЦУЛ, 2003. - 508 с.

2. Абрамович С.Д. Світова та українська культура : посібник для студ. вищих. навч. закл./ С.Д.Абрамович, М.Ю.Чікарькова.- Львів : Світ, 2004. - 344 с.

3. Археологія України : курс лекцій: навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів/ Л.Л.Залізняк, К.П.Бунятян, В.М.Зубар та ін.; за ред. Л.Л.Залізняка. - К.: Либідь, 2005. - 504 с.

4. Історія держави і права України / за ред. А.С. Чайковського - К. : Юрінком Інтер, 2001. – 384 с.

5. Загородній А.Г. Фінансово-економічний словник : основи теорії та практики: підручник/ А.Г.Загородній, Г.Л.Вознюк. - 4-е вид., перероб. і доп. - К. : Знання, 2007. - 1072 с.

6. Бюджетне законодавство Украіни. - К: Юрінком Украіни, 2002. - 416 с. - (Бюлетень законодавства і юридичноі практики Украіни; Вип. 2)

7. Долженко В.Ю. Становление категории "смысл" как проблема историко-психологического исследования : Дис. ... канд. техн. наук: 19.00.01/ В.Ю.Долженко.- М.: РГБ, 2003.- 156 с.

8. Искра Н.Н. Распознавание эмоций на лицах детей раннего возраста : Автореф. ... канд. психол. наук : 19.00.13/ Н.Н.Искра.- СПб.: РГБ, 2006. - 27 с.

9. Мыцик В. Кто основал трипольскую культуру ? / В. Мыцик // Персонал. - 2004. - №10. - С.63-67.

Оргкомітет конференції

Заявка учасника ХIV Всеукраїнської науково-практичної конференції «Південь України в умовах глобальних соціокультурних трансформацій: питання культурної, етнорелігійної, етнічної та національно-громадянської ідентичності» (7-8 жовтня 2021 р.)

1. Прізвище

2. Ім’я

3. По-батькові

4. Місце роботи

5. Домашня адреса

6. Посада

7. Науковий ступінь, вчене звання

8. Назва доповіді

9. Секція, в рамках якої заявляється участь та планується доповідь

10. Варіант участі: а. без доповіді б. з доповіддю в. з публікацією матеріалу доповіді у збірнику матеріалів конференції

11.Телефони (домашній, робочий, мобільний)

12. E-mail

13. Сфера наукових інтересів

Найуспішніші наукові доповіді як співавтори зробили студенти, які вільно викладали напрацьований матеріал, розуміючи використовувані терміни, наводили правильні приклади для підтвердження тез, не зачитуючи текст, відповідали самостійно і переконливо на запитання,а саме :

Гавриш Сергій ( ЮФ-119) , який поінформував про результати здійсненого комплексного дослідження неолексем на позначення кіберзлочинів у сучасному юридичному дискурсі - шляхи їх творення, їх широкий семантичний діапазон, етапи їх термінологізації у сучасній українській мові ;

Коваленко Єлизавета ( ГФ-217), яка ґрунтовно проаналізувала в компаративному аспекті провідні локації мовної комунікації, досліджені нею в науковій роботі, що виборола друге місце в номінації "Гуманітарні науки "за результатами першого етапу Всеукраїнського наукового конкурсу студентських робіт у 2021р.;

Кравченко Ганна ( ЮФ- 310) , яка презентувала класифікацію типових ситуацій професійної мовної комунікації у сфері сучасної правоохоронної діяльності в Україні (науковий керівник і співавтор цих доповідей - доцент Онуфрієнко Галина Сергіївна) .

Азманов Ілля (ФКНТ-130), який у своїй презентації розкрив особливості становлення нашого університету за 120-річну його історію від технічного училища до сучасної "Запорізької політехніки";

Галиш Олег (ФКНТ-120), який проілюстрував історію формування наукової школи "Радіотехніки та інформаційних технологій" на базі НУ"Запорізька політехніка" (науковий керівник і співавтор цих доповідей - доцент Біленко Тетяна Григорівна)

Стойчева Валерія (ФСН-110), яка проаналізувала типи помилок в усному мовленні студентів Запорізького регіону ( науковий керівник і співавтор доповіді - доцент Катиш Тетяна Валентинівна).

Помітними за тематикою були і виступи інших студентів, які проте більшою мірою зачитували підготовлений матеріал, серед них ,зокрема, доповіді Лівіка Миколи (ТФ- 310) про дієслівні інтерфереми в усному мовленні школярів села Шевченкове Пологівського району Запорізької області (науковий керівник і співавтор доповіді - старший викладач Миронюк Ліна Віталіївна) , Олексієнка Кирила(ФУФКС -310) про міждисциплінарні зв'язки у системі логопедичних термінів ( науковий керівник і співавтор доповіді - доцент кафедри Воронюк Ірина Олександрівна).

Не всі заявлені у програмі доповідачі ,на жаль, змогли долучитися до участі в цій науковій студентській конференції.

Отже, тригодинна робота студентської наукової секції в доброзичливій атмосфері колективного обговорення фахових проблем була чітко організованою, ефективною в новому онлайн форматі , злагодженою, насиченою різноманітною пізнавальною інформацією, безперечно корисною та актуальною в обраних доповідачами та слухачами професіях та засвідчила персональні досягнення з набуття доповідачами досвіду з різноманітних за тематикою презентацій, самостійних публічних виступів літературною українською мовою , з участі в науковій бесіді , з уважного аудіювання наукових повідомлень , що в цілому підтверджує продуктивність такої форми позааудиторної роботи в розкритті наукового потенціалу студентів та їх резервні можливості самоактуалізації в професійній комунікації.

Мені сподобалася доповідь Семеної Руслани на тему : «Екологія перекладу в сучасному комунікативному просторі». На мою думку, дуже актуальна тема. Доповідачка добре володіла матеріалом, розкрила практичне значення цієї теми в наш час. Хочу висловити подяку організаторам за надану мені можливість зробити публічну доповідь про сучасну рекламну комунікацію різними мовами (Рильська Діана ,МТЕ- 410).

Доповідь про історію нашого університету була цікаво оформлена як презентація, що дуже важливо для дистанційної наукової конференції , і це було її достоїнством( Чулісова Людмила, ЮФ -110).

Вдячна і за отриману можливість дізнатися багато нового з наукових доповідей студентів, і за надані конкретні рекомендації з мови мого юридичного фаху( Арсененко Карина, ЮФ-110).

Участь у роботі наукової конференції надала можливість зрозуміти, як вони відбуваються навіть в он-лайн форматі (Литвиненко Максим, ЮФ- 110).

Найбільшу увагу привернула доповідь Сергія Гавриша про нові терміни, якими називають в українській мові різновиди кіберзлочинів, та про корисні рекомендації для запобігання кіберзлочинам , як діяти у разі потрапляння в подібні ситуації( Ківа Катерина, ЮФ-110 ) .

Запам'яталася своєю актуальністю доповідь другокурсника ЮФ про кіберзлочини. Він дотримався усіх п'яти підготовчих законів публічного спілкування, точно вживав іншомовні слова, що дуже важливо в цій непростій темі. Це засвідчило велику попередню підготовчу роботу студента. Як майбутній юрист дізнався багато нових юридичних термінів, знання яких знадобиться мені подалі ( Безсонов Юрій, ЮФ- 110).

Хотів би висловити велику подяку організаторам конференції за можливість виступити й продемонструвати найважливіші етапи становлення нашого університету! Було дуже цікаво й пізнавально слухати доповіді інших учасників, а особливо мені сподобався виступ "Типові ситуації й особливості спілкування у сучасній правоохоронній діяльності " Ганни КРАВЧЕНКО , студентки першого курсу ЮФ ,про вербальну і невербальну комунікацію . Її виступ був дуже захопливий, адже вона досить вміло поєднала дві різні теми – засоби спілкування та роботу в органах поліції. Натомість, вона й сама хоче працювати в правоохоронних органах, тому це було вдвічі приємніше слухати. Дякую за запрошення!( Азманов Ілля, ФКНТ-120)

Дякую, що вже другий рік поспіль маю можливість брати участь і в "Тижні науки", і в науковій конференції до Дня української мови та писемності в нашому університеті. Наукова робота з мови фаху дає мені нові знання, допомагає розвинути навички роботи з науковою літературою та навчає правильному спілкуванню : як ефективно комунікувати та впевнено виступати на публіці з професійних проблем, як дотримуватися культури мовлення та не порушувати права і свободи інших людей. Звичайно, хочу подякувати своєму науковому наставнику - доценту Галині Сергіївні Онуфрієнко, завдяки якій добре підготувався і до цієї наукової конференції та під її пильним, але добрим і теплим, наглядом виступив з доповіддю про нові слова в українській мові на позначення кіберзлочинів , та отримав в процесі роботи над темою багато корисної для мене, майбутнього правознавця, і цікавої нової інформації . (Гавриш Сергій, ЮФ-119)

Приємно було вже вчетверте, починаючи з першого курсу, взяти участь як доповідач у секції " Професійна комунікація" на університетському "Тижні науки". Кожного виступу я розширювала свої знання і вміння з публічної наукової комунікації. Усі чотири роки бакалаврату активно займаюся науковою роботою з Галиною Сергіївною Онуфрієнко : спочатку готували доповіді, потім тези доповідей на різні конференції, статті і нарешті конкурсну роботу , що все разом – це вже серйозна база для мого подальшого навчання в магістратурі. Дякую за надану мені таку прекрасну можливість вчитися успішної мовної комунікації і писати наукові тексти під Вашим науковим керівництвом та у співавторстві з Вами, Галино Сергіївно. Дякую за набутий великий і потрібний мені подалі в обраній професії з МЕВ досвід з підготовки наукових виступів і публікацій! (Коваленко Єлизавета, ГФ-217)