Уквітчана Україна в серці і на колоритних полотнах геніальної народної художниці Катерини Білокур

Українська земля багата на таланти. Потужний патріотичний потенціал й унікальну національну енергетику утверджують справжні Берегині. Серед них і відома у всьому світі своєю самобутньою творчістю українська мисткиня Катерина Білокур - неповторна "чарівниця з Богданівки", як метафорично назвав її Олесь Гончар. Своє життя (07.12.1900 – 10.06.1961) художниця присвятила створенню полотен з неповторною красою й багатствами рідної української природи. Під дотиком її пензля буденні речі поставали як вінець творіння працелюбної людини. Кожна квіточка на її картинах співає гімн Життю, гімн яскравій красі України. А своє духовне кредо Катерина Білокур, хоч і не мала можливості здобути освіту та навіть без паспорту була, окреслила переконливо: "Віруєш, малюючи картину, в рід людський і в людяність людини!". Тож свої полотна художниця від Бога щедро засівала квітковою різнобарвною красою - мальвами і калиною, жоржинами і барвінком, крученими паничами і соняшниками, колоссям жита і пшениці, ромашками, чорнобривцями... Її полотна - це квітучий рай на українській землі, де квіти, як і люди, мають душу; де квіти, як і діти, беззахисні; де квіти - це рідна Україна. Адже, як писав Василь Симоненко, "квіти часто нам говорять втричі більше, ніж слова".

11 грудня 2024 р. ці таємниці унікального, потужного, натхненного й життєдайного мистецтва Катерини Білокур постали предметом професійного інтересу і жвавого обговорення під час організованої доцентом нашої кафедри Галиною Онуфрієнко інтерактивної віртуальної презентації в навчальних групах студентів 1-2 курсів ФБАД, які здобувають вищу бакалаврську освіту за популярними в усьому сучасному світі спеціальностями "Дизайн" й "Архітектура та містобудування". Зі вступною натхненною промовою і заключним словом виступила модератор заходу Галина Онуфрієнко. Студентка групи ФБАД-533 Віталіна Башеєва ознайомила з матеріалами підготовленої з науковим керівником презентації на пошану Катерини Білокур "З Україною в серці і художній творчості". Студенти-першокурсники Костянтин Барняк, Микита Кривохлябов, Анастасія Коломоєць, Крістіна Коломоєць, Агата Миргородська, Поліна Перетятько, Марія Сиромолотова захопилися інтерактивними завданнями і впоралися з ними. Активну участь у технічній підготовці заходу взяли студенти групи ФБАД-534 Костянтин Барняк та Уляна Погорєлова.

Фокус уваги цього цікавого культурно-виховного заходу про життєдайність творчості геніальної української художниці, яка самотужки вивчила ази і нюанси малювання, сама робила пензлі та фарби і три картини якої "Цар-колос", "Берізка", "Колгоспне поле" сам Пабло Пікассо на Міжнародній виставці у Парижі в 1954 р. високо оцінив, був скерований на вельми актуальні для сучасної творчої молоді проблеми: Як досягти своєї мрії в складних умовах сьогодення? Як зберегти силу духу і знайти можливості для самореалізації попри перешкоди й відсутність підтримки? Як взаємодіють вербальні і візуальні засоби трансляції почуттів, думок, уявлень? Як навчитися максимально точно висловлюватися мовою кольору, форми, композиції, квітів? Пригадали і важливі в пошуках свого призначення та шляху до мрії твердження як самої художниці, так і відомих письменників про художницю. Катерина Білокур про силу духу: "Доля випробовує тих, хто вирішив іти до великої мети, але сильних духом не спіймає ніхто, вони зі стиснутими руками вперто і сміливо ідуть до наміченої мети. І тоді доля винагороджує їх сторицею і відкриває перед ними всі таємниці дійсно прекрасного і незрівнянного мистецтва”.

Відома українська письменниця Оксана Забужко про талант Катерини Білокур: "Це – геній, поставлений в умови, що унеможливлювали самореалізацію: вона не мала паспорта, була фактично «прикріплена» до свого колгоспу, до того ж, вона була жінкою – у неї не було шансів. І ось ця жінка з її неймовірною, просто скаженою гордістю і впертістю, одна проти системи, проти спільноти і проти родини, з якою теж треба було воювати за право бути собою". Нині колекція полотен Катерини Білокур зберігається в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Шанувальники творчості великої української художниці мають можливість оглядати й онлайн її унікальні роботи, сповнені великої любові до України.

Відгуки учасників інтерактивної віртуальної презентації

Цей захід дозволив глибше ознайомитися з творчістю видатної української художниці та її внеском у розвиток наївного мистецтва. Для мене, як майбутнього дизайнера, це був не лише захоплюючий досвід, а й практичний урок: я мала можливість не лише краще зрозуміти філософію мистецтва Катерини Білокур, а й спостерігати, як кольори в її роботах передають емоції та глибокі символічні значення. Також історія Катерини Білокур надихає: попри всі труднощі, вона продовжувала малювати, доводячи, що справжнє мистецтво — це вираження душі, а не просто техніка (Перетятько Поліна, ФБАД-534).

Презентація і бесіда про Катерину Білокур справили сильне враження завдяки гармонійному поєднанню естетики та інформації. Особливе захоплення викликав формат інтерактивних завдань, які заохочуючи студентську аудиторію до активного діалогу(Микита Кривохлябов, ФБАД-534).

Інтерактивний захід з презентацією про Катерину Білокур був надзвичайно пізнавальним та надихаючим, спонукаючи до подальшого дослідження творчості цієї видатної художниці, а доповідач зміг не лише передати знання, але й пробудити інтерес до теми, що є ознакою високого рівня майстерності в публічному виступі (Коломоєць Крістіна, БАД-534).

Минуле – сучасне – вічність: сторінками творів письменників Запорізького краю

Поезія варта того, щоб бути постійною супутницею в нашому житті, надихати, підтримувати, навчати та любити. Вона формує світогляд і уяву, прищеплює любов до рідного краю, до людей, до Батьківщини. Саме знайомству з поетичною творчістю митців Запорізького краю був приурочений міжфакультетський культурно-виховний захід «Минуле – сучасне – вічність: сторінками творів письменників Запорізького краю», який відбувся 9 грудня 2024 року. Зважаючи на формат проведення, долучилися до обговорення в онлайн-режимі близько ста учасників. Презентації історії розвитку літературного процесу на Запоріжжі, розповіді про літературознавчу й поетичну спадщину запорізьких митців, аналіз їх творчості з декламуванням поезій та виконанням пісень, на слова запорізьких майстрів слова, підготували студенти різних факультетів: Шаповал Данило (ЕТФ-414), Богма Аріна (ЕТФ-514), Тищенко Дмитро (ЕТФ-414), Деміхова Валерія (ФБТЕ-1214), Симоненко Нікіта (ФКНТ-214), Якименко Микита (ФКНТ-134). Присутні мали змогу ознайомитися з розвитком літературного процесу Запоріжжя як багатогранного та різнопланового явища, яке представлене цілою плеядою письменників. В упорядкуванні та підготовці різних фрагментів і слайдів для презентацій взяли участь доц., к. філол. н. Біленко Т.Г. та ст. викл. Миронюк Л.В.

День Збройних Сил України

6 грудня в Україні відзначають День Збройних Сил — свято справжньої мужності, героїзму, незламності і відваги, , яке від часу його заснування зустрічали з гордістю та пошаною. Особливого значення День Збройних Сил України набув від 2014 року, після початку збройної російської агресії проти українського народу та держави. Тоді воїни Збройних Сил України з честю виконали своє призначення, зупинивши підступного ворога на сході країни. Воістину загальнонаціональним це свято стало після початку широкомасштабного нападу російської федерації на Україну. Сьогодні ми вдруге відзначаємо День Збройних Сил України в умовах великої війни за державний суверенітет і незалежність України, за право українського народу на вільне життя у вільній країні.

Збройні Сили — це міцний щит і разючий меч України. Мужні воїни української армії, найкращі сини і дочки українського народу, твердо тримають ворожий удар і безжально б’ють ворога, неухильно наближаючи перемогу. Українська армія – сила і гордість нашої держави. Українські військові довели, що вони найвідважніші, вольові і незламні, найдосвідченіші, найпрофесійніші воїни у світі. Непоборні ті збройні сили, які єдині зі своїм народом Непереможна та армія, що боронить рідну землю. Нездоланне те військо, яке б’ється за світло проти темряви що боронить рідну землю. Вітаємо всіх доблесних і хоробрих чоловіків і жінок, які потужною стіною захищають свою рідну Україну від окупанта! Тож сили вам, натхнення, невпинного руху вперед до Перемоги! Неможливо висловити словами нашу безмежну вдячність.

Слава Збройним Силам України!

Майстер-класи з української мови

Уже другий рік поспіль викладачі кафедри українознавства та загальної мовної підготовки беруть активну участь у проведенні майстер-класів для учнів шкіл Запорізької області. Доценти кафедри Катерина Бондарчук та Ірина Воронюк упродовж листопада - грудня 2024 р. провели з майбутніми абітурієнтами 16 занять. На зустрічах викладачі ознайомили школярів із цікавинками української мови, зокрема з особливостями наголошування слів, з лексичним розмаїттям, граматичною специфікою мови, правописними новаціями тощо. Деякі теми розроблено навіть у кількох версіях – відповідно до віку школярів, адже запити на зустрічі з викладачами «Запорізької політехніки» зростають, долучаються не лише випускники шкіл, а й учні середньої ланки, практикуми з ними відбуваються у формі гри, у динамічному інтерактивному форматі. Зокрема, майстер-класи доцентка Катерина Бондарчук провела в таких школах: №98 – 8-і класи; №97 – 7-8-і класи; №107 – 10-А клас (13 листопада 2024 р.); №107 – 10-Б клас, 10-В клас; №46 – 5-А клас (27 листопада 2024 р.); Оріхівський ліцей «Сузір’я» – 10-і та 11-і класи (4 грудня 2024 р.). Доцентка Ірина Воронюк провела майстер-класи у таких школах: №47 – 5-і класи (28 листопада 2024 р.); «Сузір’я» – 11-і класи (заплановано заняття 9 грудня 2024 р.); №107 – 10-і класи (11 листопада 2024 р.); №107 – 10-і класи (13 листопада 2024 р.); №107 – 6-і класи (15 листопада 2024 р.).

Майстер-класи Катерини Бондарчук та Ірини Воронюк є пізнавальними і цікавими, супроводжуються яскравими презентаціями, діти залюбки долучаються до діалогу і жвавої дискусії. Крім власне занять з української мови, проводиться профорієнтаційна робота, під час якої знайомлять учнів зі спеціальностями НУ «Запорізька політехніка», особливостями навчально-виховного процесу та організацією дозвілля, широкими перспективами майбутнього працевлаштування. Наприкінці таких тренінгів особливо приємно чути щирі слова подяки і захоплення від директорів закладів, класних керівників, учителів-філологів, що разом із дітьми також присутні на майстер-класах. А це означає, що профорієнтаційна робота рухається у правильному напрямку.

Різдвяно-новорічні свята

З 1 вересня 2023 р. Православна церква України та Греко-католицька почали відзначати релігійні свята за новоюліанським календарем, як і вся Європа. Першим зимовим святом, яке здавна шанували українці, є День святого Миколая (нині 6 грудня замість 19 грудня), що уособлювало любов до дітей, особливо слухняних, та щедрі подарунки. Різдво Христове, одне з найбільших свят, триває три дні (нині 25-27 грудня замість 7-9 січня), започатковуючи Різдвяно-новорічні святки, що «не бувають без колядки». Усі вечори називали святими, і після заходу сонця не дозволялося прясти, шити, плести, щоб «нечиста сила нитки не плутала і худоба в господарстві добре велася».

У цей період, від Різдва до Водохреща, не можна було виносити сміття з хати, щоб «долю не винести за поріг». Навіть вечорниці по хатах на той час припинялися, змінювалося і традиційне вітання. З півночі Святвечора (нині 24 грудня замість 6 січня) і до півночі Бабиного вечора (нині 5 січня замість 18) кланялися зі словами «Христос народився», а відповідали «Славімо його!». Від Різдва до Водохреща православні утримувалися від пиятики, вважаючи, що горілка – теж вода, тому поки не освячена, вона «зілля сатани і пити не можна, бо з розуму зведе». Наші пращури вважали, що якщо на Святвечір за родинним столом мир і благодать – увесь рік буде таким; якщо хтось кричатиме, вередуватиме, накличе напасть, і не дай Боже сваритися чи свистіти в хаті, бо «душу загризеш і все майно просвищеш». На Святвечір не радили нікому нічого позичати або щось давати з хати, крім дарунків колядникам, бо потім «цілий рік щось буде зникали з двору». Який настрій на Святвечір – такий буде і впродовж року, а хто в цей день встане ранесенько, той цілий рік буде спритним до будь-якого діла. Якщо у цей вечір з’їсти зубок часнику і запити свяченим медом, хвороби не будуть чіплятися протягом року. На Щедрий вечір (31 грудня замість 13 січня) готують масні страви. Колись обов’язково ставили на стіл горнятко з медом, щоб «у родині не було сварки», а матері вмочували палець у мед і робили дівчаткам хрещики на чолі, аби «так хлопці любили, як бджоли мед». Наші предки вірили, що опівночі на Меланку (31 грудня замість 13 січня) розкривається небо і можна попросити у Бога про найзаповітніше; молодь збиралася гуртами і ходила по хатах рядженими щедрувальниками, причому заходили лише до тих хат, де були дівчата на виданні.

Святом Водохреща, або Богоявлення (6 січня замість 19), завершувався барвистий каскад численних Різдвяно-новорічних свят. Так і казали: «Іван Предтеча Сина Божого похрестив і двері святам зачинив». Набирав повсякденної чинності новий зимовий звичай, відомий під назвою «м’ясниці», які славилися щедрістю сватань, заручень та весіль. Недарма казали: «Водохрещі ведуть сватів у гості». У цей день пополудні дівчата навідувалися до ополонки, у якій святили воду, і вмивалися, щоб мати «рум’яні лиця і бути свіжими, як вода-йорданиця», а матері вели маленьких дітей, аби «вмилися, набралися од води сили і мали не лиш очка ясні, але й личка красні». Тож бажаю всім набратися доброго здоров’я, гарно провести свята у дружному родинному колі! Усім миру, якнайшвидшої перемоги, возз’єднання всіх у родинах!

Катерина Бондарчук, доцент кафедри українознавства та ЗМП

«Тіні забутих предків»: діалог літератури й кіно

2024 рік багатий на знаменні дати та ювілеї. Серед них – 160-річчя М.Коцюбинського і 100-ліття С.Параджанова Що їх об’єднує? Любов до України, українці, голос предковіччя.

Аристократ духу, чарівник українського слова Михайло Коцюбинський є майстром модерністської прози, у якій сплелися слово, музика та яскраві візуальні образи. Його повість «Тіні забутих предків» стала перлиною української класики, у ній автор показав нам увесь світ як казку, повну чудес, таємничу, цікаву й страшну.

Безсмертною і всесвітньо відомою повість про дивовижне життя гуцулів зробив режисер Сергій Параджанов, увічнивши її в однойменному фільмі, який сьогодні визнаний найкращим в історії українського кіно. Він зібрав навколо себе талановитих Івана Миколайчука, Ларису Кадочникову, Юрія Іллєнка, Мирослава Скорика, Юрія Якутовича, така когорта творців «Тіней забутих предків» принесла фільму безліч перемог і нагород на міжнародних конкурсах і фестивалях. А відмова режисера від дубляжу стрічки московською мовою було нечуваним зухвальством у 60-ті.

Вірменин сакартвельського походження Саркіс Параджанян, який, як він сам говорив, сидів у російській в’язниці за український націоналізм, – це геніальний деміург, містифікатор, творець українського поетичного кіно. Він відмовився від показу звичних для радянського мистецтва пласких статичних образів. Вони в нього динамічні, об’ємні, глибокі. Наступного, 2025, року українці згадуватимуть 60-ті роковини прем’єри фільму «Тіні забутих предків», під час якої відбулася важлива для того часу акція протесту Івана Дзюби, Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола та інших проти політичних арештів української інтелігенції.

Із нагоди цих дат кафедра українознавства та загальної мовної підготовки провела 26-29 листопада низку активностей зі студентами НУ «Запорізька політехніка». Зокрема студенти І курсу гуманітарного, інженерно-фізичного та факультету бізнес-технологій та економіки разом зі своїм викладачем, к.філол.н.., доц. Іриною Воронюк поринули у світ двох митців, погортали сторінки їхнього життєпису і творчого шляху, заслухали цікаві повідомлення з яскравими презентаціями, подивилися уривки з фільму, послухали музику до стрічки. Також студенти з викладачем мали змогу попрацювати у віртуальній взаємодії на інтерактивних дошках, за допомогою онлайн-інструментів створити ментальну карту, публічну діаграму, скласти кроссенс. Співпраця в режимі реального часу зробила виховний захід не лише пізнавальним, а і сучасним.

Доц. кафедри УЗМП Ірина Воронюк

Міжфакультетський культурно-виховний захід «Я сміявся і плакав з любові»

13 листопада 2024 року минуло 135 років від дня народження українського письменника, дотепного гумориста й дошкульного сатирика Остапа Вишні. З нагоди цієї знаменної дати філологічною секцією кафедри українознавства та загальної мовної підготовки гуманітарного факультету було проведено міжфакультетський культурно-виховний захід «Я сміявся і плакав з любові». У заході взяли участь студенти 1 курсу ФІБЕК, МФ, ЕТФ, ФКНТ, ФУФКС, ФСН. Доцентка кафедри українознавства та загальної мовної підготовки Тетяна Катиш розповіла присутнім цікаві факти про письменника, про комічні й драматичні обставини його творчого та особистого життя. Студенти підготували цікаві презентації про життєвий і творчий шлях Остапа Вишні, прозвучали гуморески та усмішки у виконанні першокурсників. Особливий інтерес присутніх викликала аудіокнига «Мисливські усмішки», уривки з якої в майстерному виконанні актора Петра Панчука прозвучали на заході. Студенти дізналися чимало нового, переконавшись у тому, що Остап Вишня – один із найбільш яскравих українських літераторів ХХ століття.

Хотіла б висловити велику подяку організаторам за проведення заходу, присвяченому 135-річчю від дня народження українського гумориста Остапа Вишні. Я змогла поринути в дивовижний світ його творчості. Під час зустрічі звучали аудіозаписи, на яких сучасні актори та майстри слова декламували уривки з найвідоміших гуморесок митця. Захопливе знайомство з творчою спадщиною Остапа Вишні через презентації, відеоматеріали та дискусію нікого не залишило байдужим (Богма Аріна, ЕТФ-514).

Велика подяка організаторам заходу, присвяченого творчості Остапа Вишні. Було дуже цікаво й змістовно, дізнався багато нових фактів про життєвий та творчий шлях письменника. Особливо сподобалися гуморески та усмішки, які читали студенти. Хотілося б, щоб було побільше таких заходів, до яких долучали першокурсників (Щедрий Микита, БК-814).

Я долучився до культурно-виховного заходу як учасник і глядач та отримав чимало позитивних емоцій. Чудово структурований сценарій, що поєднав у собі презентації про біографію Остапа Вишні й цікаві факти з його життя, гуморески у звукозаписі акторів та виконанні студентів нашого університету. Велика подяка організаторам та команді студентів за те, що створили такий неповторний та незабутній досвід для присутніх. Дякую за надану можливість узяти участь у цьому заході, я отримав новий досвід і неймовірне задоволення (Козак Валерій, МФ-314).

День пам’яті жертв Голодомору

23 листопада Україна та світ вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Ми згадуємо про мільйони людських життів, які Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів. Цього року ми втретє вшановуватимемо жертв комуністичного геноциду в умовах повномасштабної геноцидної війни росії проти України. Трагічні події, які ми переживаємо, засвідчують: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – гідно вшановані.

День Гідності і Свободи

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го.

У цей день українці вшановують пам’ять про людей, які під час Революції Гідності та Помаранчевої революції стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини й громадянина, національних інтересів держави та її європейського вибору.

День Гідності та Свободи почали відзначати з 2014 року – в річницю початку Євромайдану. Свято з'явилось після відповідного указу п'ятого президента П. Порошенка і було встановлене "з метою утвердження в Україні ідеалів свободи та демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об'єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року — лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини та громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору".

21 листопада 2013 року, на майдан Незалежності у Києві вийшли кілька сотень людей, щоб висловити свій протест проти рішення влади, яке загрожувало Україні втратою незалежності та перекреслювало її європейське майбутнє. Того листопадового вечора ніхто не здогадувався, що в історії не тільки України, а й усього світу починається новий етап і що події, які відбуватимуться наступні 94 дні – перший крок на шляху до драматичних геополітичних змін. Їх тригером стало продовження боротьби українського народу, що велася не за матеріальні блага чи владу, а духовні цінності – Гідність і Свободу. Цінності, про які у Європі не говорили, бо вважали їх очевидними, про які в росії мовчали, бо вважали їх небезпечними. Ми продемонстрували Європі та всьому демократичному світові, що бачимо наше майбутнє в Європейському Союзі та що за це майбутнє ми готові боротися. Ми розпочали шлях реформ, які мають остаточно змінити наше суспільство та засвідчити повний розрив із складним спадком радянщини, де вияв Гідності та Свободи був злочином, за який державна машина карала на смерть. Ми сформулювали нашу національну ідею – Гідність і Свобода України. Ця ідея викристалізувалася суспільством на Майдані. Не в один момент, а впродовж тривалої і виснажливої боротьби – усі три місяці, доки тривала Революція Гідності, українці дискутували, сперечалися, обговорювали – якою має бути країна, за яку вони боролись і готові були віддати життя. Так, у вирі борні, з багатоголосся поглядів і цінностей, Майдан витворив спільний для всіх українців ідеал майбутньої України. Цей ідеал був сформульований двома ємкими словами: Гідність і Свобода. Так звучить наша національна ідея. Те, що втримало нашу оборону в найважчі часи, і що дасть нам силу перемогти – Гідність і Свобода. Наша зброя заряджена нашою гідністю і жагою свободи.

Участь у церемонії підбиття підсумків обласного конкурсу для обдарованої молоді у галузі науки -2024

15 листопада 2024 р. відбулася з 13-30 урочиста церемонія підбиття підсумків обласного конкурсу для обдарованої молоді у галузі науки - 2024, на яку були запрошені переможці в номінаціях, наукові керівники переможців, члени конкурсної комісії. Серед запрошених - доцент нашої кафедри Галина Онуфрієнко.

Відкрив церемонію начальник Управління молоді, фізичної культури та спорту ЗОДА Олександр Злобенець, привітавши запрошених зі здобутими науковими досягненнями та окресливши актуальні завдання молодіжної науки в Запорізькому регіоні. Цього року на конкурс від студентства було подано 167 наукових робіт, в категорії молодих спеціалістів і молодих вчених - 29. Відзначено як найбільші за кількістю учасників такі номінації конкурсу: технічні науки, економічні науки. Відбулося й вручення дипломів переможцям у номінаціях та подяки їхнім науковим керівникам і членам конкурсної комісії. Із натхненними привітаннями й порадами молоді в дослідженнях у царинах науки і техніки виступили ректори ЗВО Запорізької області.

Всеукраїнська наукова конференція "Література й історія" (14.11.-15.11.2024 р.)

14 листопада 2024 р., з 10-00 розпочалася в онлайн та офлайн форматах Всеукраїнська наукова конференція "Література й історія", об'єднавши літературознавців, мовознавців, істориків з академічних установ НАН України, університетів з усіх регіонів України, а також з університетів Франції, Німеччини, Польщі, Словаччини. Пленарне засідання відкрив проректор з наукової роботи ЗНУ, професор Васильчук Г.М. З вітальними словами виступили декан філологічного факультету ЗНУ, доцент Ірина Бондаренко і завідувач кафедри української літератури ЗНУ, доцент Наталія Горбач. Тема першої доповіді з відеопрезентацією на пленарному засіданні конференції вразила унікальними фактами - "Запорозька Січ у поезії Української повстанської армії" львівського науковця, кандидата філологічних наук, доцента Будного Василя. У контексті проблематики сьогодення особливу увагу учасників привернули на пленарному засіданні виступ доктора філологічних наук, гостьового професора Інституту україністики Варшавського університету Оксани Пухонської "Травматичне минуле в літературі про Україну" і доповідь доцента Наталії Горбач "Простір спогадів у книзі Г.Вернера " Сконструйований меноніт: історія, пам'ять і Друга світова війна".

Участь із доповідями у цій науковій конференції до 95- річчя філологічного факультету ЗНУ, який всі викладачі секції ЗМП нашої кафедри закінчували в різні роки, взяли доцент Галина Онуфрієнко (секція 2) та старший викладач Ліна Миронюк (секція 1). Програма конференції насичена : 10 секцій актуальної проблематики в межах теми наукової конференції. 15 листопада на учасників конференції чекають публічна лекція "Биківня - територія пам'яті", вебінар " Діалог історії та сучасності: особливості вивчення історичних творів у школі" та зустріч із письменницею Лорою Підгорною.

І етап ХV Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка

9 листопада 2024 року в Національному університеті «Запорізька політехніка» відбувся І (внутрішньоуніверситетський) етап ХV Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, який організувала та провела кафедра українознавства та загальної мовної підготовки гуманітарного факультету.

Тарас Григорович Шевченко, як і сучасні герої гордої і незламної України, полеглі за нашу свободу, живуть посеред нас, додають сміливості та впевненості в боротьбі з нашими відвертими й прихованими ворогами. Поезія Тараса Шевченка як ніколи є актуальною, вона надихає українців на боротьбу, а проведення Конкурсу є сьогодні надзвичайно важливим, бо сприяє формуванню нового етичного мислення й поширенню українських цінностей, стимулює студентську молодь вивчати українську мову та літературу.

У Конкурсі взяли участь представники майже всіх факультетів – кращі знавці української мови нашого закладу відповідно до гуманітарного та технічного профілів навчання в кількості 19 осіб, серед них: Тихоновський Влад (ІФ-514), Харіна Поліна (КНТ-224), Ковтун Вікторія (БАД-532), Черненко Дмитро (М-614), Коломєйцева Валерія (ГФ-314), Нерезова Вікторія (БТЕ-1114), Тогобицька Єлизавета (БТЕ-1114), Данівська Єлизавета (БТЕ-0614), Кротова Ніка (БАД-513), Прядун Аліна (М-814), Губа Сергій (КНТ-214), Мазуренко Анастасія (ГФ-114), Мохонь Юлія ( СН-123), Штапура Анастасія (КНТ 214), Чакмазова Катерина (КНТ-124), Дудіна Софія (ГФ-314), Дев'ятка Єгор (КНТ 114), Вялкова Марія (СН-114), Кліщевська Софія (КНТ-134). Доцентка кафедри українознавства та загальної мовної підготовки Тетяна Біленко пояснила всі організаційні питання та ознайомила з темами конкурсних робіт, які спонукали глибинно осмислити багатогранність творчості Українського Генія. Наступне завдання, над яким працювали учасники, розкривало геніальність літературної спадщини Великого Кобзаря, проєкцію його творів на сьогодення.

За результатами перевірки конкурсних робіт студентів висококваліфіковане журі визначить переможців, які матимуть нагоду взяти участь у наступному етапі конкурсу. Шевченків світ понад часом, тому кожне нове покоління вбачає в ньому цінності своєї доби й переконується, як важливо жити Шевченківськими заповітами. Віримо в нашу правду й силу і в безсмертне слово Кобзаря!

Модераторка конкурсу Тетяна Біленко

Секція ХХ Загальноуніверситетської наукової студентської конференції «Актуальні проблеми інтернаціональної лексики в українській літературній мові»

5 листопада 2024 р. до Дня української писемності та мови було проведено одну із секцій ХХ Загальноуніверситетської наукової студентської конференції «Актуальні проблеми інтернаціональної лексики в українській літературній мові» – економічну локацію. Під керівництвом доцентів кафедри українознавства та загальної мовної підготовки Катерини Бондарчук та Ірини Воронюк, а також старшого викладача Ліни Миронюк студенти факультету бізнес-технологій та економіки і гуманітарного факультету підготували наукові доповіді із зазначеної проблематики на прикладі мови свого майбутнього фаху.

Доповідачі спробували розібратися у нюансах термінів «мовні запозичення», «інтернаціоналізми», «міжнародні слова», «інтерлексеми», розглянули терміни-інтернаціоналізми в сучасній економічній термінології, їх лексико-семантичні групи , класифікацію за походженням, словотвірні особливості. Юні науковці заглибилися в явище міжмовної омонімії, ознайомилися з поняттям псевдоінтернаціоналізмів (на прикладі митної справи та менеджменту), визначили особливості перекладу інтернаціональної лексики (на прикладі індустрії гостинності). Не залишилася осторонь і проблема впливу глобалізації суспільства на усну та писемну комунікацію, студенти простежили її позитивні та негативні риси. Аліна Прокопенко (ГФ-114), Діана Шаповалова (ГФ-114), Матвій Кушпарь (ФБТЕ-0314), Вікторія Нерезова (ФБТЕ-1114), Єлизавета Данівська (ФБТЕ-0614), Іван Кікоть (ФБТЕ-0514), Андрій Штепа (ФБТЕ-1814), Софія Давідова (ФБТЕ-1114), Катерина Колядко (ФБТЕ-0814), Валерія Демихова (ФБТЕ-1214) власними доповідями засвідчили високу мовну грамотність, знання мови фаху, вміння ґрунтовно аналізувати, продемонстрували ораторські чесноти.

Модератор секції к.філол.н., доц. Ірина Воронюк

Міжфакультетський круглий стіл «Мова у вимірах сьогодення: мовознавчий талінгводидактичний аспекти»

5 листопада 2024 року серед заходів до Дня української писемності та мови кафедра українознавства та загальної мовної підготовки організувала й провела інтелектуально-духовний міжфакультетський круглий стіл на тему: «Мова у вимірах сьогодення: мовознавчий та лінгводидактичний аспекти», у якому взяли участь близько сімдесяти студентів різних факультетів нашого університету. Метою проведення конференції було залучення студентів до науково-дослідницької діяльності, прагнення засвідчити важливість державної мови, презентувати й апробувати наукові дослідження. Відкрила захід керівниця відділу наукової роботи студентів Сніжана Вичужаніна, яка привітала учасників міжфакультетського круглого столу й закцентувала на важливості проведення відповідного заходу, наголосила на винятковому значенні рідної мови не лише в національних культурних традиціях, але й в геополітичному вимірі; подякувала ЗСУ за можливість працювати на майбутнє. Засідання круглого столу стало майданчиком для виступів, презентацій студентів багатьох напрямів. До обговорення мовознавчих проблем долучилися бакалаври першого курсу, які прагнуть поглиблено вивчати багатство українського слова.

Учасники зосередилася на дослідженні таких питань, як формування термінологічної системи: Сидоренко Тетяна (КНТ – 134) «Вторинна номінація як один із способів творення комп'ютерної термінології»; Савка Діана (БТЕ-1214) «Інтернаціоналізми в економічній термінології: особливості відтворення українською мовою»; порушення норм культури мовлення: Мащенко Аліна (СН-114) «Некоректна лексика в сучасній медіакомунікації: етичні норми та мовна практика»; вплив сучасних подій на особливості функціонування мови: Холодулін Іларіон (БК-814) «Вплив соціальних мереж на українську мову»; відображення національної соціокультурної специфіки: Карпенко Ян (КНТ – 124) «Віддзеркалення національної соціокультурної специфіки у фразеологізмах медіадискурсу»; Кулик Ірина (СН-114) «Вплив вербальних та невербальних засобів комунікації на формування етнічних стереотипів американського й українського етносу»; Лютий Олександр (БК-814) «Етика та етикет у діловому спілкуванні з іноземцями»; репрезентації мовної особистості в інтернет-просторі: Свергун Євгеній (КНТ – 134) «Нікнейм геймера як специфічна форма самопрезентації особистості в інтернет-комунікації»; Дев’ятка Єгор (КНТ – 114) «Емотивна лексика на позначення емоцій задоволення й смутку (на матеріалі постів в Інстаграм)»; становлення культурної та гендерної ідентичності особистості: Чакмазова Катерина (КНТ – 124) «Гендерні особливості в мовній комунікації (на матеріалі комп’ютерного дискурсу)»; Вовк Єгор (ЕТФ – 714) «Значення гендерних маркерів при перекладі офіційно-ділових промов». Актуальність тематики, наукова новизна, вдалий виклад матеріалу, ораторська майстерність доповідачів, на належному рівні підготовлені електронні презентації – це ті риси, які вирізняли виступи більшості учасників цьогорічного міжфакультетського круглого столу.

Активну допомогу студентам у підготовці матеріалів для доповідей та в оформленні презентацій надали наукові керівники: доц., к. філол. н. Біленко Т.Г., доц., к. філол. н. Катиш Т.В., ст. викл. Миронюк Л.В. Сподіваємося, що молоді люди й надалі продовжуватимуть філологічні дослідження в тісному взаємозв’язку із сучасним життям українського суспільства. Представлені різновекторні наукові доповіді студентів підтвердили важливість проведення подібних заходів, які сприяють формуванню якісного фахівця в умовах викликів сьогодення.

Модераторка Тетяна Біленко

Участь у ХХ Всеукраїнській науково-практичній конференції "Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи"

До Дня української писемності та мови 31 жовтня 2024 р. у Києві відбулася в офлайн й онлайн форматах ХХ Всеукраїнська науково-практична конференція "Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи".

З доповідями на пленарному засіданні ювілейної конференції виступили академік НАПрН України, член-кореспондент НАПН України Михайло Костицький, завідувач відділу Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, професор Ігор Усенко, директор Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України академік Богдан Ажнюк, директор Українського мовно-інформаційного фонду НАН України професор Володимир Широков. До участі в обговоренні актуальних проблем стандартизації української правничої термінології долучилися мовознавці й юристи з різних наукових установ та науково-педагогічні працівники ЗВО, співпраця яких здатна сприяти збереженню й розвитку української мови.

Згідно з програмою конференції відбулося обговорення актуальних проблем за такими чотирма напрямами: 1. Науково-теоретичні засади юридичної лінгвістики. 2. Розвиток юридичної термінології на сучасному етапі.3. Педагогічний, юридичний, мас-медійний аспекти використання української мови. 4. Правові аспекти функціонування української мови в умовах воєнного стану.

У конференції в межах її першого напряму взяла участь доцент кафедри українознавства та ЗМП Галина Онуфрієнко з науковою доповіддю про актуалітети й змістові модулі інтегрованих дисциплін на засадах юридичної лінгвістики для студентів, магістрантів та аспірантів юридичних факультетів.

Внутрішньоуніверситетський етап ХХV Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика

29 жовтня 2024 року в Національному університеті «Запорізька політехніка» уже традиційно стартував І, внутрішньоуніверситетський етап ХХV Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. Організувала та провела цей конкурс кафедра українознавства та загальної мовної підготовки гуманітарного факультету. Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика щороку незмінно стартує 27 листопада, у День української писемності та мови та має на меті утвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу серед молоді, виховання поваги до традицій українського народу.

Відкриття конкурсу в Національному університеті «Запорізька політехніка» цьогоріч відбулось у дистанційному форматі. Участь у конкурсі взяла студентська молодь з різних факультетів університету. Конкурс знавців української мови є особливо актуальним у період війни, у час, коли мова стає зброєю та кордоном, що відмежовує нас від ворога та його впливу. Доцентка кафедри українознавства та ЗМП Тетяна Катиш роз’яснила учасникам усі організаційні моменти. Завдання були спрямовані на перевірку знань учасників з лексикології, морфології, синтаксису, норм правопису. За результатами оцінювання студентських робіт журі (доц. Тетяна Біленко, доц. Тетяна Катиш, ст. викл. Ліна Миронюк) визначить переможців серед студентів факультетів НУ «Запорізька політехніка», які вже незабаром матимуть змогу взяти участь у наступному, обласному, етапі конкурсу. Модераторка конкурсу Тетяна Катиш

Участь у експертній роботі в складі обласної конкурсної комісії обласного конкурсу для обдарованої молоді в галузі науки 2024 (номінація "Філологічні науки")

На виконання рішення Запорізької обласної ради від 15.02.2022 р. "Про обласну цільову програму "Молодь Запорізького краю на 2022 - 2026 роки", з метою підтримки обдарованої молоді у галузі науки та визначення лауреатів обласного конкурсу був затверджений наказом ЗОДА склад конкурсної комісії у 2024 р.

Упродовж трьох днів з 29 жовтня 2024 р. у затвердженому складі активно працювала конкурсна комісія, у роботі якої Запорізьку політехніку представляла Галина Онуфрієнко в номінації філологічні науки : 1) молоді вчені з науковими ступенями кандидата або доктора філологічних наук; 2) студенти бакалаврату, магістранти, аспіранти. За визначеними оргкомітетом обласного конкурсу сімома об'єктивними критеріями було проаналізовано 8 наукових робіт, поданих від 4 -х університетів Запорізької області: Запорізької політехніки (2 роботи), ЗНУ (2 роботи), Мелітопольського державного педагогічного університету (3 роботи) , Бердянського державного педагогічного університету (1 робота).

Тематика цьогорічних конкурсних робіт вирізнялася актуальністю, наявністю елементів наукової новизни, коректністю й структурованістю викладеного матеріалу. Обсяг наукових робіт - не менше 25 с., втім обсяг більшості робіт був помітно більшим. Оголошення цьогорічних результатів щорічного унікального конкурсу ЗОДА для обдарованої молоді в галузі науки відбудеться на урочистій церемонії підбиття підсумків конкурсу 15 листопада.

Щорічна наукова студентська конференція до Дня української писемності та мови

25.10.2024 у Запорізькій політехніці стартувала щорічна наукова студентська конференція до Дня української писемності та мови, організована за планом наукової роботи в університеті. Цьогорічна назва конференції в умовах інтенсивних глобалізаційних процесів і масштабної інформатизації - "Актуальні проблеми інтернаціональної лексики в українській літературній мові".

Активну участь у перший день конференції взяли студенти 1-3 курсів ГФ та БАД. Засідання першої локації "Інтернаціональна лексика у фокусі сучасного українського мовознавства і в професійній комунікації " відкрила її модератор і науковий керівник доповідачів - доцент Галина Онуфрієнко, акцентувавши увагу на тому, що українська мова - духовний щит, символ нескореності українського народу. Акумулюючи досвід суспільства, забезпечуючи зв’язок між поколіннями та зберігаючи багатовікову пам’ять народу, українська мова водночас змінюється в просторі й часі, реагуючи на всі зміни в соціумі та мовній свідомості її носіїв. Тож особливе значення проблема інтернаціоналізмів в українській мові має нині, коли інтеграційні процеси у сферах науки і техніки сягнули досить високого рівня і розвиваються далі.

З урочистим привітанням до учасників звернулася керівник відділу наукової роботи студентів Сніжана Вичужаніна, зазначивши важливість активної участі студентів у наукових конференціях і круглих столах до Дня української писемності та мови, які ініціює кафедра українознавства та ЗМП.

На цій локації виступили з самостійно підготовленими відеопрезентаціями та із залученням методів інтерактивних технологій студенти 1-3 курсів: Дзецина Катерина (ГФ-313), Дудіна Софія (ГФ-314), Коломєйцева Валерія (ГФ-314), Ковтун Вікторія (БАД-532), Кротова Ніка,(БАД- 523), Погорелова Уляна (БАД-534). Студенти обговорювали питання сучасної міжнародної лексики в сучасному українському соціумі та у професійній сфері, поняттєвий зміст популярних нині в освітньо- науковому дискурсі міжнародних термінів, відмінності інтернаціоналізмів від псевдоінтернаціоналізмів, функції інтернаціональних слів у мас-медійному просторі, інтернаціоналізми у творчості українських письменників і в поезії Тараса Шевченка. Презентації доповідачів вирізнялися оригінальністю й інформативністю та стануть корисним ресурсом для здобувачів вищої освіти і в навчальному процесі, і в обраній професійній діяльності.

Наступного тижня відбуватиметься обговорення проблематики конференції студентами інших факультетів Запорізької політехніки на актуальних локаціях, які проведуть всі викладачі секції ЗМП. Пленарне засідання заплановане на 01.11. 2024 р. з 12-00 на платформі Google meet.

25-й РАДІОДИКТАНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ

Із нагоди Дня української писемності та мови 25 жовтня 2024 року викладачі кафедри українознавства та ЗМП разом зі студентами та тисячами українців у всьому світі долучилися до традиційного найбільшого україномовного флешмобу — Радіодиктанту, який об’єднує нас у прагненні зберігати та розвивати рідну мову. Диктант – це не тільки про знання правопису, правил, стилістичних аспектів української мови, про вміння відрізняти, чути, слухати й загалом відчувати мову. Всеукраїнський диктант єдності – це про нашу місію й завдання берегти важливу особливість ідентичності, бо ми розуміємо, що українська мова є чи не першим аспектом того, ким ми є сьогодні у світі.

Радіодиктант національної єдності був започаткований командою «Українського радіо» у 2000 році та став найбільшим щорічним флешмобом. Викладачі кафедри українознавства та загальної мовної підготовки із задоволенням відгукнулися на запрошення компанії ТРК CITY MALL, яка організувала пряму відеотрансляцію Всеукраїнського радіодиктанту на своїй локації, до спільного написання диктанту. Були створені всі умови для безпечного процесу та гарного настрою.

Експертними партнерами проєкту виступили доцентки Бондарчук К.С., Біленко Т.Г., Катиш Т.В. Вони забезпечили належний рівень виконання роботи та здійснюють перевірку диктанту, за результатами якої висококваліфіковане журі визначить переможців, які отримають призи від ТРК CITY MALL та брендів партнерів заходу. Цьогорічний диктант став неабияким пунктуаційним і орфографічним викликом як для викладачів, так і для студентів. Учасники зазначили, що пунктуація таки була складною для написання Радіодиктанту, але відчуття єднання з українцями всього світу компенсувало напругу та загалом мотивувало до роботи над собою, аналізу помилок і ще кращого вивчення мови.

Онлайн-семінару «Інноваційні підходи до вдосконалення мовної грамотності»

24 жовтня 2024 року о 10:00 викладачі філологічної секції долучилися до онлайн-семінару «Інноваційні підходи до вдосконалення мовної грамотності», який був організований Вищою школою публічного управління спільно з НАДС та Національна комісія зі стандартів державної мови та покликаний підвищити рівень володіння державною мовою за допомогою сучасних технологій. Учасники представили інноваційні підходи щодо вдосконалення володіння державною мовою та підвищення ефективності роботи з документами за допомогою сучасних технологій. Програма охоплювала використання інтерактивних платформ для самостійного вдосконалення мовних навичок і підвищення ефективності роботи з текстами.

Доц.кафедри УЗМП Тетяна Біленко

Доповідачі заходу порушували юридичні, управлінські та мовні питання в контексті проблематики семінару. Розглянули особливості стандартизації, зокрема на прикладі документообігу та Українського правопису. Попри певні проблеми з організацією (вчасно не надано код доступу, понад тисячу учасників, через що періодично від’єднувало від семінару), захід був цікавим і корисним, враховуючи специфіку змісту програми з УМПС для студентів НУЗП.

Доц.кафедри УЗМП Ірина ВОРОНЮК

Участь у міжнародній науковій конференці «ЛІНГВОСФЕРА УЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРА»

У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася 11-12 жовтня 2024 р. Перша міжнародна наукова конференція «ЛІНГВОСФЕРА УЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРА», присвячена вшануванню пам’яті професора Костянтина Тищенка. У роботі конференції узяли участь науковці з усіх українських та багатьох європейських університетів.

Від Запорізької політехніки участь із доповіддю "Мовнокомунікативна компетентність здобувачів наукового ступеня доктора філософії у фокусі сучасної лінгводидактики" узяла доцент нашої кафедри Галина Сергіївна Онуфрієнко. У видавничо-поліграфічному центрі «Київський університет» друком вже вийшло наукове видання зі статтями за матеріалами цієї актуальної за проблематикою конференції. У статтях мовознавців висвітлено актуальні теоретичні і прикладні проблеми сучасного мовознавства й методики викладання мов у ЗВО, різноманітні аспекти творчого доробку професора Костянтина Тищенка; окреслено перспективи подальших теоретико-прикладних досліджень у царині порівняльного мовознавства в глобальному масштабі.

Профорієнтація 11.10.2024

11 жовтня відбулась 2024 р. зустріч зі здобувачами освіти ІІ курсу ВСП ЗГФК НУ «Запорізька політехніка», організована доцентом кафедри українознавства та ЗМП Спудкою І.М. Кафедру «Іноземна філологія та переклад» представляв доц. Мелещенко А.І., який ознайомив здобувачів освіти з освітніми програмами: «Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська)» та «Германські мови та літератури (юридичний переклад включно)». Дякуємо директорці ВСП ЗГФК НУ «Запорізька політехніка» Ірині Клімовій та заступниці директора з НМР Лілії Берзучко за надану можливість ознайомити здобувачів освіти ВСП ЗГФК НУ «Запорізька політехніка» з освітніми програмами кафедри «Іноземна філологія та переклад» Гуманітарного факультету НУ «Запорізька політехніка».

День захисників і захисниць України

1 жовтня в Україні відзначається День захисників і захисниць, християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці та День козацтва. Це свято запроваджено 2014 року на вшанування мужності та героїзму захисників і захисниць незалежності та територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві.

Роковини трагедії у Бабиному Яру

Бабин Яр - одне з найвідоміших пам'ятних місць, пов'язаних із людською трагедією. У роки Другої світової війни це місце нацистського геноциду. Тут, починаючи з 29 вересня 1941 року і до жовтня 1943 року, нацистська окупаційна влада знищила понад 100 тис. осіб.

Бабин Яр у світі здебільшого відомий як місце масового знищення єврейського населення в столиці України. Насправді ж, він став великою братською могилою для людей багатьох національностей, у тому числі й українців, які на той час волею долі опинилися у цьому місті.

Тому саме 29 вересня, Україна та весь цивілізований світ вшановує пам’ять жертв масових розстрілів…

Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру 29–30 вересня 1941 року став символом «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення людей.

Розстріли в урочищі розпочалися відразу після вступу нацистів та їхніх союзників до Києва у вересні 1941 року і відбувалися чи не щоденно до завершення окупації міста.

Найтрагічнішими стали 29–30 вересня, коли вбили майже 34 тисячі євреїв – мешканців Києва. В німецьких донесеннях цю операцію назвали «гросакцією» («велика акція», від нім. Großaktion). Формальним приводом для неї стала радянська диверсія зі знищення Хрещатика 24 вересня.

Нацистська операція в Бабиному Яру 29–30 вересня стала однією з наймасштабніших каральних акцій Другої світової війни. Більшість населених пунктів України мають свої більші чи менші «бабині яри» – місця нацистських розстрілів євреїв та інших жертв.

День пам'яті жертв Бабиного Яру є важливим для того, щоб згадати перш за все тих людей, які стали жертвами геноциду, і забезпечити поширення інформації про цю трагедію серед наступних поколінь.

Цей день є знаковим для українського народу і світової спільноти як символ пам'яті, свідомості та пошани до всіх жертв такого терору. Він нагадує нам про непохитність цінностей, які ми повинні оберігати, і про необхідність запобігати подібним злочинам.

Не можливо забути Бучанську різанину, Ірпінську трагедію, вбивства на Чернігівщині та Сумщині, жахи Маріуполя з авіаударами по пологовому будинку та Драмтеатру, безжальний розстріл на вокзалі в Краматорську, звірства на окупованих територіях, які відбуваються сьогодні.

Мир, безпека й рівновага в Європі та світі можливі тільки після того, як Україна переможе у війні, а всіх злочинців буде належно покарано.

24 серпня Україна святкує 33-у річницю Незалежності.

День Незалежності України - щорічне свято в Україні, яке відзначають 24 серпня з нагоди ухвалення у 1991 році Акта проголошення незалежності України на позачерговій сесії Верховної Ради УРСР. Абсолютною більшістю голосів (346 голоси віддано «за» незалежність, і лише 1 — «проти») було ухвалено Акт проголошення незалежності України. Постановою Верховної Ради УРСР «Про проголошення незалежності України» від 24 серпня 1991 р. ухвалено рішення щодо проведення всеукраїнського референдуму на підтвердження Акта. Цей документ проголосив створення самостійної української держави.

День Державного прапора України

23 серпня щорічно, починаючи з 2004 року, в Україні вшановують один з трьох ключових державних символів – синьо-жовтий стяг. Це також національний символ. Символ нашої української ідентичності. Символ боротьби за волю.

28 червня – День Конституції України

28 червня цього року Україна відзначатиме 28-му річницю прийняття Конституції – головного нормативно-правового акта держави, який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних органів, права та обов’язки громадян.

Іван Світличний — громадський діяч, критик, літературознавець, мовознавець, перекладач, поет…

«Він був світильником, що горів і світився»

«Все кращого в мені – це Іван. Усе кращого в багатьох інших – од Івана. Він роздарував себе по проскурах…». Так писав Василь Стус про Івана Світличного у листі із заслання у Магаданській області. То хто ж такий Іван Світличний?

ОДА нагородило переможців інтелектуальних конкурсів

Від Запорізької політехніки на урочисту церемонію ЗОДА були запрошені переможниця всіх трьох етапів ХІV Міжнародного мовно-літературного конкурсу до 210-річчя від дня народження Тараса Шевченка студентка Вікторія Ковтун і її наукова керівниця - доцентка кафедри українознавства та ЗМП Галина Онуфрієнко.

30 травня 2024 р. заступник голови Запорізької ОДА Михайло Семікін і директорка департаменту освіти і науки ЗОДА Людмила Бухаріна вручили нагороди 32 переможцям учнівських та студентських олімпіад, міжнародних і всеукраїнських інтелектуальних конкурсів. Нагородження відбулося в приміщенні Запорізької обласної універсальної бібліотеки.

Заступник голови Запорізької ОДА Михайло Семікін, привітавши з високими інтелектуальними досягненнями переможців і їхніх наставників, вручив студентам та учням грошові сертифікати, передбачені обласною програмою підтримки обдарованої молоді.

Перемога у VII Міжнародному квест-марафоні 2024

Перемогу і в другому турі VII Міжнародного інтелектуального квест-марафону здобула студентка гр. БАД-532 нашого університету Вікторія Ковтун. З високою перемогою вітаємо Вікторію і її наставницю - докторку філософії, доцентку Галину Онуфрієнко. VII Міжнародний квест-марафон «Чи знаємо ми Тараса Шевченка?» розпочався ще 9 березня 2024 р. під патронатом Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, Фонду Т. Шевченка і Міністерства освіти і науки і присвячений 210-річчю від дня народження геніального Кобзаря. Фінальний тур цього тривалого в часі квест-марафону відбуватиметься на двох платформах: офлайн та онлайн. Тож бажаємо студентці гідно представити Запорізьку політехніку.

>> Більше новин <<

Кафедра має дві предметні аудиторії, з яких одна – меморіальна аудиторія ім. Б.В. Гордєєва (зав. кафедри 1981–1993 рр.). Це лекційна аудиторія № 366. Тут проводяться лекції, семінарські заняття, конференції з використанням мультимедійного проектора, DVD з показом фрагментів відеофільмів з історії України, історії української культури, історії мистецтва та архітектури. Навчально-методичний кабінет (аудиторія № 270) оснащений наочними посібниками, стендами, ілюстративним матеріалом з історії України та історії української культури. У цьому кабінеті проходять семінарські заняття. До кожної теми лекції та семінарського заняття підготовлені карти та схеми з історії України та історії української культури.