Ви є тут

Головна

21-23 жовтня 2015 року відбувся візит координатора проекту TEMPUS ICo-op: «Промислове співробітництво та креативна інженерна освіта на основі дистанційного інженерного та віртуального інструментарію» професора Карстена Хенке (Технічний університет Ільменау, Німеччина) до ЗНТУ.

Згідно з Програмою заходів (pdf, 140 КБ) відбулася урочиста церемонія вручення Сертифікатів викладачам ЗНТУ, які розробили навчальні модулі та прочитали лекції для слухачів пілотного курсу в рамках виконання проекту ICo-op:

Михайло Поляков «Системи керування електричними машинами та апаратами»;

Анжеліка Пархоменко «Технології і системи віртуальної та відділеної інженерії»;

Галина Табунщик «Якість інформаційних систем»;

Андрій Соколов «HR-менеджмент на інноваційних підприємствах»;

Андрій Карпенко «HR-менеджмент на інноваційних підприємствах»;

Денис Василічев «HR-менеджмент на інноваційних підприємствах».

Відповідні Сертифікати отримали викладачі, які взяли участь в розробці навчальних модулів та реалізації пілотних курсів в рамках виконання проекту ICo-op:

Тетяна Ларіонова «Системи керування електричними машинами та апаратами»;

Ольга Гладкова «Технології і системи віртуальної і відділеної інженерії»;

Тетяна Каплієнко «Якість інформаційних систем»;

Олена Васильєва «HR-менеджмент на інноваційних підприємствах».

Кращі студенти кафедри програмних засобів О.Соколянський, С.Курсон, О.Смірнов, які приймали участь в пілотному навчанні та успішно виконали програму, також отримали відповідні Сертифікати.

Відбулася презентація монографії «Віддалений та віртуальний інструментарій в інжинірингу» за загальною редакцією К.Хенке, авторів А. В. Пархоменко, Г. В. Табунщик, М. О. Поляков, О. М. Гладкова, Т. І. Каплієнко, Т. Ю. Ларіонова. Видання здійснено за підтримки міжнародного проекту ICo-op. Книга містить основні концепції використання віртуальних, керованих дистанційно пристроїв, а також розподілених віддалених лабораторій. Розглянуті можливості їх використання при проектуванні вбудованих систем, для розробки систем керування складними електротехнічними установками і комплексами та для оцінювання якості вбудованих систем.

Професор К.Хенке провів майстер-клас для студентів та викладачів ЗНТУ з використання гібридної лабораторії GOLDI, створеної в Технічному університеті Ільменау. Згідно з планом проекту, обладнання та програмне забезпечення GOLDI тепер є на кафедрі програмних засобів ЗНТУ та активно використовується в навчальному процесі.

Разом зі студентами та викладачами кафедри, проф. К.Хенке та його колега Тобіас Вітске виконали налагодження лабораторії.

Гості відвідали лабораторії та кафедри ЗНТУ, зокрема кафедру технології авіаційних двигунів, кафедру електричних та електронних апаратів, кафедру електроприводу та автоматизації промислових установок.


 

 

 

 

 

 

 

 

15 жовтня 2015 року згідно з планом проекту DESIRE «Розробка курсів з вбудованих систем з використанням інноваційних віртуальних підходів для інтеграції науки, освіти та промисловості в Україні, Грузії, Вірменії» відбулася урочиста Церемонія відкриття лабораторії з вбудованих систем та віртуального інжинірингу. З привітаннями до учасників події звернулися ректор ЗНТУ проф. С. Бєліков, координатор проекту Дірк Ван Мероде, проректор з наукової діяльності Ю. Внуков, проректор з науково-педагогічної роботи та питань перспектив розвитку університету Д. Піза та інші.

Створена лабораторія оснащена сучасним обладнанням для навчання вбудованим системам – сервер лабораторії, комп'ютери, різноманітні програмно-апаратні платформи (Arduino, Altera Cyclone, Raspberry Pi), платформи для навчання робототехніці Formula Flowcode Buggy, 3D-принтер Leapfrog Creatr HS, 3D-сканер Gotcha, керовані віддалено експерименти GOLDI.

Гості з IT-компанії Ноосфера (Ю. Пікалов, Т. Буланая, Ю. Вдовиченко, Н. Пянтковська) розповіли про перспективи створення Інжинірингової школи з робототехніки та електроніки на базі ЗНТУ, а також про досвід такого проекту в Дніпропетровському національному університеті.

На протязі двох днів 15-16 жовтня представники партнерських вишів Бельгії провели наступні майстер класи (pdf, 0.57 Мб):

- з використання системи Creo, як інструменту для віртуального прототипування (pdf, 2.1 Мб) (Пітер Аррас, КУ Левен, Бельгія);

- з розроблених курсів у коледжі Томаса Мора. Введення до ECAD (pdf, 3.49 Мб)., Основи VHDL (pdf, 1.99 Мб) (Дірк Ван Мероде, ТММА, Бельгія).

З метою розвитку Системи дистанційного навчання ЗНТУ наші колеги з Київського університету ім. Бориса Грінченка провели 15 жовтня інтенсивний тренінг з використання системи Moodle при підготовці навчальних курсів. В роботі прийняли активну участь представники більшості кафедр та факультетів університету. За успішне та своєчасне (до 1 грудня 2015 року) створення електронних курсів в Системі дистанційного навчання ЗНТУ передбачено видачу відповідних Сертифікатів.

З вересня 2015 року у всіх вишах консорціуму проекту розпочалося пілотне навчання з вбудованих систем. З презентаціями про створені курси та перші здобутки проекту виступили викладачі Запорізького національного технічного університету (проф. Г. Табунщик, доц. С. Морщавка, доц. А. Пархоменко, ст.викл. М. Міщенко), а також студенти кафедри програмних засобів (О. Соколянський, А. Туленков, Д. Кравченко, О. Кравченко, О. Кордій, М. Пустовий, С. Мисюра, Б. Клочко, В. Охмак).

Досвідом виконання проекту поділилися колеги з Донбаської державної машинобудівної академії (проф. О. Тарасов, доц. О. Суботін, доц. П. Сагайда).

Про створені в рамках проекту курси доповіли представники Київського університету ім. Бориса Грінченка (Л. Варченко-Троценко, С. Співак, М. Гладун)

Гарним завершенням напруженої роботи стала екскурсія на острів Хортиця з відвідуванням вистави січових козаків та історико-культурного комплексу «Запорізька Січ».


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Метою викладання дисципліни є теоретична та практична підготовка фахівця щодо проектування раціональних технологічних процесів виготовлення деталей та складальних одиниць, використання прогресивних методів обробки з урахуванням впливу конструкторсько-технологічних факторів на точність і якість виготовлення деталей та складальних одиниць.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

 

знати:

– основні поняття та означення надійності та забезпечення якості машинобудівного виробництва;

– особливості впливу технологічних факторів на точність і якість виготовлення деталей та складання машин;

– методи досягнення необхідної точності і якості механічної обробки;

– особливості впливу технологічних факторів на шорсткість і якість обробленої поверхні;

– методи досягнення необхідної точності при складанні машин.

 

вміти:

– виконувати статистичні і аналітичні дослідження, робити оцінки і аналіз похибок механічної обробки заготовок і похибок складання складальних одиниць і вузлів;

– розробляти схеми установок та базування заготовок для їх обробки;

– виконувати розрахунки і дослідження похибок, обумовлених пружними деформаціями складових технологічної системи, спрацюванням і температурними деформаціями ріжучих інструментів;

– робити оцінку показників технологічної надійності в процесі механічної обробки заготовок;

– вибирати методи досягнення необхідної точності при складанні вузлів;

– виконувати розрахунково-аналітичну і статистичну оцінку показників точності і якості машинобудівного виробництва;

 

Викладач дисципліни: Гончар Наталя Вікторівна, доцент кафедри "Технологія машинобудування"

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітній ступень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 6

Галузь знань: 0505 Машинобудування та металообробка

вибіркова

Напрям підготовки: 6.050502 «Інженерна механіка»

Змістових модулів – 3

Кваліфікація (професійне спрямування): 311 Технічний фахівець в галузі фізичних наук і техніки (3115 Технічний фахівець – механік)

Рік підготовки:

3-й

3-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання –

Семестр

Загальна кількість годин – 180

6-й

6-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 6 самостійної роботи студента – 8.3

Освітній ступень: Бакалавр з технології машинобудування

36 год.

4 год.

Практичні, семінарські

12 год.

2 год.

Лабораторні

24 год.

4 год.

Самостійна робота

108 год.

170 год.

Індивідуальні завдання:

Вид контролю: іспит

Розподіл балів, які отримують студенти

 

Поточне тестування та самостійна робота

 
Сума

Змістовий модуль №1

Змістовий модуль №2

Змістовий модуль №3

T1

T2

T3

T4

T5

Т6

Т7

Т8

Т9

Т10

Т11

Т12

 

8

8

8

8

8

8

8

10

10

8

8

8

100

 

Метою викладання дисципліни є підготовка фахівця для проектування ефективних технологічних процесів (ТП) виготовлення деталей, складальних одиниць і модулів, використання прогресивних методів обробки, високопродуктивного технологічного обладнання та техніко-економічного обґрунтування прийнятих технічних рішень.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

 

знати:

– основні поняття та означення технології машинобудування;

– особливості впливу конструктивно-технологічних факторів на точність і якість виготовлення деталей;

– методи механічної обробки і методи досягнення необхідної точності та якості виготовляємих виробів;

– методики проектування технології механічної обробки заготовок;

– методики призначення припусків і розрахунку технологічних розмірів;

– методики проектування схем настройок різальних інструментів.

 

вміти:

– розробляти маршрутні та операційні технології обробки заготовок;

– вибирати спосіб отримання заготовки та робити його економічне обґрунтування;

– призначати оптимальні умови і режимів механічної обробки;

– виконувати технічне нормування операцій;

– розробляти і вести технологічну документацію.

 

Викладач дисципліни: Гончар Наталя Вікторівна, доцент кафедри "Технології машинобудування"

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітній ступень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 9

Галузь знань: 0505 Машинобудування та металообробка

вибіркова

Напрям підготовки: 6.050502 «Інженерна механіка»

Змістових модулів – 6

Кваліфікація (професійне спрямування): 311 Технічний фахівець в галузі фізичних наук і техніки (3115 Технічний фахівець – механік)

Рік підготовки:

4-й

4-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання –

Семестр

Загальна кількість годин – 270

7-й, 8-й

7-й, 8-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 4 самостійної роботи студента – 8.3

Освітній ступень: Бакалавр з технології машинобудування

54 год.

8 год.

Практичні, семінарські

22 год.

6 год.

Лабораторні

12 год.

2 год.

Самостійна робота

182 год.

254 год.

Індивідуальні завдання: КП - 45 год.

Вид контролю: залік, КП, іспит

Розподіл балів, які отримують студенти

Залік

Поточне тестування та самостійна робота

 
Сума

Змістовий модуль №1

Змістовий модуль №2

Змістовий модуль №3

Змістовий модуль №4

T1

T2

T3

T4

T5

Т6

Т7

Т8

Т9

Т10

Т11

Т12

 

8

8

8

8

8

8

8

10

10

8

8

8

100

 

Іспит

Поточне тестування та самостійна робота

 
Сума

Змістовий модуль №5

Змістовий модуль №6

Т13

T14

T15

T16

T17

T18

 

15

15

15

15

20

20

100

 

Метою викладання дисципліни є вивчення та засвоєння теоретичних основ проектування сучасної технологічної оснастки для зменшення витрат на технологічну підготовку виробництва та його інтенсифікації.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

 

– основи теорії базування;

– правила розрахунку похибок базування, закріплення та установки;

– методику розрахунку пристосувань на точність;

– правила та методику розрахунку сил затиску;

– методику розрахунку затискного пристрою;

– правила та методику конструювання пристосувань;

– специфіку конструювання пристосувань для різних груп верстатів

 

вміти:

– обирати оптимальну схему установки заготовки в пристосуванні;

– визначати похибки базування, закріплення та установки;

– розраховувати пристосування на точність;

– розраховувати необхідної сили затиску та інші силові параметри

– пристосувань;

– розрахунків міцності деталей пристосувань;

– проектувати пристосування.

 

Викладач дисципліни: Каморкін Павло Анатолійович, доцент кафедри "Технологія машинобудування"

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітній ступень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 3,0

Галузь знань: 0505 Машинобудування та матеріалообробка

За вибором

Напрям підготовки: 6.050502 «Інженерна механіка»

Змістових модулів – 2

Кваліфікація (професійне спрямування): 311 Технічний фахівець в галузі фізичних наук і техніки (3115 Технічний фахівець – механік)

Рік підготовки:

4-й

4-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання –

Семестр

Загальна кількість годин – 108

7-й

7-8-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 4 самостійної роботи студента – 2,75

Освітній ступень: Бакалавр з Технології машинобудування

24 год.

4 год.

Практичні, семінарські

12 год.

0 год.

Лабораторні

12 год.

4 год.

Самостійна робота

60 год.

100 год.

Індивідуальні завдання: 12 год.

Вид контролю: іспит

Розподіл балів, які отримують студенти

 

Поточне тестування та самостійна робота

Сума

Змістовий модуль №1

Змістовий модуль №2

T1

T2

Т3

T4

T5

 

20

20

20

20

20

100

 

Метою викладання дисципліни є вивчення та засвоєння студентами теоретичних основ програмування технологічних операцій для обробки заготовок на верстатах з ЧПК для зменшення витрат на технологічну підготовку виробництва та його інтенсифікації.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

 

– основні можливості системи «ГеММа-3D»;

– інтерфейс системи;

– прийоми моделювання об'єктів з використанням 2D та 3D редакторів;

– методи розробки керуючих програм для 2D та 3D об'єктів;

– прийоми програмування багатокоординатної обробки;

 

вміти:

– працювати в системі «Гема-3D»;

– створювати та редагувати 2d та 3d об'єкти;

– моделювати траєкторії руху інструменту;

– створювати та редагувати керуючи програми;

– аналізувати розроблені програми та ін.

 

Викладач дисципліни: Каморкін Павло Анатолійович, доцент кафедри "Технологія машинобудування".

Найменування показників

Галузь знань, спеціальність, рівень вищої освіти, освітній ступінь

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 4

Галузь знань:

13 "Механічна інженерія"

За вибором

Спеціальність: 131 "Прикладна механіка"

Змістових модулів – 2

Другий рівень вищої освіти

Рік підготовки:

5-й

 

Індивідуальне науково-дослідне завдання –

Семестр

Загальна кількість годин – 120

10-й

 

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 3,

самостійної роботи студента – 5,5

Освітній ступінь: магістр з прикладної механіки

14 год.

 

Практичні, семінарські

28 год.

 

Лабораторні

0 год.

 

Самостійна робота 

78 год.

 

Індивідуальні завдання:

Вид контролю: іспит

Розподіл балів, які отримують студенти

 

Поточне тестування та самостійна робота

Сума

Змістовий модуль №1

Змістовий модуль №2

T1

T2

T3

T4

 

25

25

25

25

100

 

Метою викладання  підготувати фахівця для проектування раціональних технологічних процесів виготовлення типових деталей, складальних одиниць машин і механізмів, з використанням прогресивного і високопродуктивного обладнання за допомогою систем автоматизованої конструкторсько-технологічної підготовки виробництва.

Головним завданням цієї дисципліни є оволодіння студентами основними прийомами роботи в програмі Unigraphics NX та SolidWorks. 

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- послідовність процесу створення об’єктів у системах Unigraphics NX та SolidWorks;

- команди та процедури, що є необхідними для побудови та редагування 3D об'єктів.

вміти:

–  задавати конструктивні елементи;

–  формувати технологічні команди в системі АОЕМ.

 

Викладач дисципліни: Козлова Олена Борисівна, ст.викладач кафедри "Технологія машинобудування"

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітній ступень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 7,5

Галузь знань: 0505 Машинобудування та металообробка

нормативна

Напрям підготовки: 6.050502 „Інженерна механіка” 

Змістових модулів – 4

Кваліфікація (професійне спрямування): 311 Технічний фахівець в галузі фізичних наук і техніки (3115 Технічний фахівець – механік)

Рік підготовки:

3-й

3-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання –

Семестр

Загальна кількість годин – 378

5-6-й

5-6-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 3 самостійної роботи студента – 8.8

Освітній ступень: Бакалавр з технології машинобудування

64 год.

10 год.

Лабораторні

год.

год.

Лабораторні

32 год.

10 год.

Самостійна робота

282 год.

358 год.

Індивідуальні завдання: 20 год.

Вид контролю: залік

Розподіл балів, які отримують студенти

 

 

Поточне тестування та самостійна робота

 
Сума

Змістовий модуль №1

Змістовий модуль №2

T1

T2

T3

T4

T5

T6

 

16

17

17

16

17

17

100

 

 

26-29 жовтня 2015 року згідно з планом проекту DESIRE «Розробка курсів з вбудованих систем з використанням інноваційних віртуальних підходів для інтеграції науки, освіти та промисловості в Україні, Грузії, Вірменії» відбулася друга координаційна нарада учасників проекту на базі Грузинського технічного університету (ГТУ) та Тбіліського державного університету (ТДУ), Грузія.

Згідно з Програмою заходів (pdf, 0.129 МБ) відбулися візити до лабораторій вбудованих систем та віддаленої інженерії, створених в рамках проекту на базі ГТУ та ТДУ, а також зустріч з представниками Національного ERASMUS+ офісу Грузії.

Оскільки з вересня 2015 року розпочалося пілотне навчання з вбудованих систем, з презентаціями про створені курси та перші здобутки проекту виступили представники всіх університетів - учасників консорціуму проекту від України, Вірменії, Грузії.

Зі звітом про готовність ЗНТУ до пілотного навчання та розроблені курси (pdf, 4.3 МБ) виступила координатор проекту від ЗНТУ, професор кафедри програмних засобів Галина Табунщик.

Доцент кафедри програмних засобів Анжеліка Пархоменко доповіла про роботу студентів в Лабораторії вбудованих систем та віддаленої інженерії та про найкращі студентські проекти (pdf, 5.4 МБ).

Координатор проекту Дурк ван Мероде звітував перед учасниками зустрічі про поточний стан та планування бюджету проекту на наступні півтора роки.

29 жовтня представники партнерських вишів Бельгії провели наступні майстер класи:

- з використання системи Creo, як інструменту для віртуального прототипування (Пітер Аррас, КУ Левен, Бельгія);

- з розроблених курсів у коледжі Томаса Мора. Введення до ECAD. Основи VHDL (Дірк Ван Мероде, ТММА, Бельгія).

Гарним завершенням напруженої роботи стали екскурсії по старому Тбілісі та до Мцхети.


 

 

 

 

 

 

 Метою викладання дисципліни є формування у студентів навичок проектування РТК та підготовки технологічної інформації для написання керуючої програми в кодах ISO 7-bit та автоматизованої програми мовою АРТ.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- основні напрямки розвитку САПР.

- принципи побудови САПР;

- принципи утворення необхідних баз даних і робота з ними;

- особливості структури САПР для різних типів виробництва;

 

вміти:

-  самостійно написати керуючу програму в кодах ISO 7-bit;

-  описати траєкторію руху інструменту за допомогою мови програмування АРТ;

-  відпрацювати на комп’ютері запрограмовану мовою АРТ траєкторію і отримати керуючу програму.

Викладач дисципліни: Пухальська Гульнара Вікторівна, доцент кафедри "Технологія машинобудування" 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітній ступень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 2

0505 Машинобудування та металообробка

За вибором

Напрям підготовки: 6.050502 "Інженерна механіка"

Змістових модулів – 2

 Кваліфікація (професійне спрямування): 311 Технічний фахівець в галузі фізичних наук і техніки (3115 Технічний фахівець – механік)

Рік підготовки:

4-й

5-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання –

Семестр

Загальна кількість годин – 144

8-й

9-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 3 самостійної роботи студента – 10.8

Освітньо-кваліфікаційний рівень:бакалавр з технології машинобудування

24 год.

8 год.

Практичні, семінарські

год.

год.

Лабораторні

12 год.

6 год.

Самостійна робота

108 год.

130 год.

Індивідуальні завдання:  год.

Вид контролю: іспит

Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота

 
Сума

Змістовий модуль №1

Змістовий модуль №2

T1

Т2

T3

Т4

T5

Т6

T7

Т8

T9

 

5

8

10

11

12

11

14

15

14

100

 

Метою викладання  є системне дослідження характеристик поверхневого шару і витривалості деталей після фінішних операцій технологічного процесу із застосуванням оздоблювально-зміцнюючих методів обробки.            

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

-  технологічні особливості методів ППД;

-  закономірності формування характеристик поверхневого шару деталей ГТД після фінішної обробки;

-  методи дослідження характеристик поверхневого шару та витривалості деталей енергетичних установок;

вміти:

-  правильно призначити метод ППД;

-  обгрунтувати вибір режимів ППД;

-  за отриманими даними побудувати епюру залишкових напружень.

Викладач дисципліни: Пухальська Гульнара Вікторівна, доцент кафедри "Технологія машинобудування"

Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, освітній ступень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 4,5

Галузь знань: 0505 Машинобудування та металообробка

За вибором

Напрям підготовки: 6.050502 "Інженерна механіка"

Змістових модулів – 3

 Кваліфікація (професійне спрямування): 311 Технічний фахівець в галузі фізичних наук і техніки (3115 Технічний фахівець – механік)

Рік підготовки:

4-й

4-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання –

Семестр

Загальна кількість годин – 162

7-й

7-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 самостійної роботи студента – 11.8

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

 

Бакалавр з технології машинобудування

16 год.

6 год.

Практичні, семінарські

год.

год.

Лабораторні

16 год.

4 год.

Самостійна робота

130 год.

152 год.

Індивідуальні завдання:  год.

Вид контролю: залік

Розподіл балів, які отримують студенти:

Поточне тестування та самостійна робота

 
Сума

Змістовий модуль №1

Змістовий модуль №2

Змістовий модуль №3

T1

Т2

T3

Т4

Т5

T6

Т7

T8

 

 

 

8

9

12

14

13

14

14

16

 

 

100

 

Сторінки