Мета - надання майбутньому спеціалісту чіткого розуміння про моделі і методи та програмні засоби для роботи із дискретними структурами, зокрема при вирішенні завдань побудови інтелектуальних систем.

Завдання - є надання студентам комплексу знань, необхідних для розуміння проблем, які виникають під час побудови та при використанні сучасних програмних систем, що вирішують інтелектуальні завдання, та ознайомити студентів з основними принципами побудови дискретних структур. У процесі вивчення дисципліни у студента повинні сформуватися знання, уміння та навички, необхідні для створення програмних засобів із застосуванням дискретних структур та методів виведення.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

• найпростіші методи доказу;
• визначення обчислювальної складності;
• основи елементарної теорії чисел;
• формально-логічні засади програмних систем;
• етапи проектування і принципи побудови баз знань експертних систем;
• математичні методи подання знань в експертних системах;
• стратегії та методи виведення для моделей подання знань;

вміти:

• проектувати елементи математичного та лінгвістичного забезпечення обчислювальних систем;
• проектувати людино-машинний інтерфейс інформаційних систем;
• розробляти семантичні портали знань;
• розробляти та застосовувати моделі подання знань, стратегії логічного виведення, технології інженерії знань, технології та інструментальні засоби побудови інтелектуальних систем;
• вибирати формальний апарат для подання знань в умовах розробки експертних систем, виходячи з особливостей застосувань;
• аналізувати та застосовувати існуючі, а при необхідності створювати нові, засоби реалізації дескриптивних моделей та стратегій і методів виведення для логічних, продукційних, мережних та об’єктних моделей подання знань в умовах автоматизованого або неавтоматизованого проектування за допомогою сучасних програмних і технічних засобів, використовуючи процедури вибору та проектування;
• будувати продукційну модель знань для розв’язання задач з області штучного інтелекту за допомогою формальних мов, використовуючи факти та правила;
• здійснювати вибір програмних засобів для створення баз знань;
• розробляти бази знань за інформацією, отриманою з різноманітних джерел або експертів в умовах багатоекспертного середовища за допомогою мов подання знань, мов програмування штучного інтелекту, використовуючи методи виведення і прийняття рішень з нечіткими та конфліктуючими знаннями, методи оптимізації рішень;
• розробляти оцінювати та використовувати стратегії та методи виведення для логічних, продукційних, мережних та об’єктних моделей подання знань в умовах розробки систем штучного інтелекту.

Мета: ознайомити студентів із основними напрямами розвитку матеріалознавства. Визначити найбільш приоритетні прикладні та наукові завдання сучасного матеріалознавства. Надати загальне уявлення про обсяги та зміст основних спеціальних дисциплін, які вивчаються студентами напряму підготовки «Інженерне матеріалознавство».
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: основні класи матеріалів, які використовують в машинобудуванні, основні особливості отримання матеріалів та покриттів, місце та призначення термічного та хіміко-термічного оброблення в циклі виготовлення виробу, основні відомості про властивості матеріалів, методах їх визначення та контролю, функції інженера-матеріалознавця в наукової та виробничої галузях.
вміти: класифікувати матеріали за призначенням, прогнозувати структурні зміни на стадіях виготовлення виробів для забезпечення необхідного рівня механічних та експлуатаційних властивостей.
Викладач дисципліни: Ткач Дар'я Володимирівна, доцент кафедри «Фізичне матеріалознавство»
 

2018

• M.Frolov. Variation Coefficient and Some Distribution Laws in the Context of Cutting Tools and Other Technical Objects Reliability Modeling (DOI 10.1007/978-3-319-93587-4_2) In: Ivanov V. et al. (eds) Advances in Design, Simulation and Manufacturing. DSMIE 2018. Lecture Notes in Mechanical Engineering. Springer, Cham, 2018

2016

• Фролов М.В. Повышение точности червячных шлицевых фрез путем аппроксимации теоретического профиля участком эвольвенты окружности / М.В.Фролов // Журнал інженерних наук. – Т. 3, №2, 2016 – С. А15 – А19

2015

• Ivschenko L.I Zaporizhzhya National Technical University / L.I.Ivschenko, G.V.Klymenko, V.Y.Klymenko, A.V.Glushko, M.V.Frolov // ENGITEC: achieved results, outcomes and recommendations: Monograph / S.E.Eshkabilov (Ed.) - Dnipropetrovsk: Driant, 2015. – P.29 – 40.
• Фролов М.В. Повышение точности червячных шлицевых фрез путем аппроксимации теоретического профиля участком эвольвенты окружности / М.В.Фролов // Журнал інженерних наук. – Т. 3, №2, 2016 – С. А15 – А19

2012

• Ивщенко Л.И. Структурная самоорганизация деталей трибосопряжений  в условиях сложного термодинамического нагружения / Л.И. Ивщенко, В.В. Цыганов, М.В.Фролов // Вестник ЧДТУ. Серия: Технические науки. – №3, 2012. – С.5 – 11.

2011

• Солоха В.В. Зниження впливу теплових деформацій на точність обробки на токарних верстатах / В.В. Солоха,  В.С. Ліліченко, М.В.Фролов // Нові матеріали та технології в металургії та машинобудуванні. - №2, 2011. – С.69 – 73

1990

• Фролов М.В. Математическое обеспечение автоматизированного проектирования резцов с механическим креплением сменных многогранных пластин для чистовой обработки / М.В.Фролов // Чистовая обработка материалов резанием. – Москва, МДНТП, 1990. – С.102 – 106

1989

• Фролов М.В. Расчет геометрических параметров резца с механическим креплением сменных многогранных пластин / М.В.Фролов // Известия ВУЗов. Машиностроение. – 1989. - №1. – С.122-125.
• Фролов М.В. Критерии оптимизации геометрических параметров резцов с механическим креплением сменных многогранных пластин / М.В.Фролов // Отделочно-чистовые методы обработки и инструменты автоматизированных производств. Межвузовский сборник. – Барнаул, 1989. – С.18-20.
• Фролов М.В. Расчет параметров процесса резания с глубиной, соизмеримой с радиусом при вершине резца / М.В.Фролов, Е.В.Львова // Известия высших учебных заведений. Машиностроение. - 1989. -  № 9. -  C. 127 - 130.