Ви є тут

Головна

Метою викладання дисципліни є вивчення теоретичних та методологічних основ моделювання програмного забезпечення, набуття практичних навичок імітаційного моделювання складних систем, застосування мови моделювання UML та відповідного об'єктно-орієнтованого підходу до моделювання програмного забезпечення.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • основні ідеї та методи аналізу та синтезу складних систем, у тому числі комп'ютерних інформаційних систем, сучасні системи імітаційного моделювання комп'ютерних систем;
  • етапи життєвого циклу програмного забезпечення;
  • методи моделювання складних інформаційних систем;
  • засоби мови UML для моделювання програмного забезпечення;
  • мову специфікації формальної семантики Object Constraint Language (OCL);
  • найбільш відомі об'єктно-орієнтовані CASE-інструменти.

вміти:

  • проводити системний аналіз предметної області;
  • виконувати розробку математичних моделей складних систем;
  • розробляти, відлагоджувати програми імітаційних моделей складних систем та кваліфіковано аналізувати результати моделювання для синтезу нових систем, чи покращення існуючих;
  • виконувати об'єктно-орієнтовану декомпозицію та об'єктно-орієнтований аналіз предметної області, використовуючи ієрархію класів, діаграми процесів та об'єктів;
  • розробляти проект програмної системи на базі технології об'єктно-орієнтованого програмування, використовуючи відповідні діаграми мови UML

Метою викладання дисципліни є формування у студентів знань з основ складання моделей систем різних класів, дослідження цих моделей і обробки результатів досліджень, використовуючи інструментальні засоби імітаційного моделювання

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • методологічні основи моделювання;
  • принципи математичного та імітаційного моделювання систем;
  • методи та етапи дослідження моделей систем;
  • основи планування експериментів з такими моделями;
  • статистичні методи обробки результатів експериментів.

вміти:

  • використовувати методи математичного моделювання при розробці систем;
  • вибирати раціональний підхід до моделювання системи, оцінювати точність і об'єктивність моделі, моделювати вплив на систему, саму систему та її відгук на вплив;
  • здійснювати синтез систем на підставі аналізу результатів моделювання;
  • на практиці застосовувати інструментальні засоби імітаційного моделювання.

Мета: вивчення та практичне засвоєння методів та алгоритмів засобів моделювання виробничих систем для їх застосування при автоматизації виробничої діяльності підприємств.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • основні поняття та визначення виробничих систем;
  • основи технології машинобудування;
  • моделі й методи побудови виробничих систем;
  • сучасні програмні засоби для моделювання виробничих систем;

вміти:

  • організовувати проведення досліджень технічних об'єктів та їх процесів функціонування;
  • розробляти математичні моделі процесів, проводити їх аналіз та дослідження роботи;
  • забезпечувати управління даними про вироби. Забезпечувати управління конфігурацією виробів;
  • вирішувати задачі оптимізації при заданих обмеженнях на основі теорії математичного програмування.

Мета - надання знань, вмінь та навичок, необхідних для збору та представлення інформації у вигляді, придатному для машинної обробки, а також наступного статистичного та інтелектуального аналізу структурованих даних.

Завдання дисципліни полягає в ознайомлення студентів з новітніми концепціями розвитку Всесвітньої мережі World Wide Web, а саме з семантичною павутиною (Semantic web) - технологією, що дозволяє трансформувати інформаційне наповнення Інтернету на глобальну базу знань, методами семантичного та інформаційного пошуку, методами інтелектуального аналізу даних, що використовуються для виявлення знать в мережі Інтернет, методами статистичної обробки даних.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • методи збору, інтеграції та попередньої обробки даних про предметну область досліджень;
  • методи забезпечення інтероперабельності програмних систем;
  • методи представлення даних у вигляді семантичних моделей;
  • інтелектуальні методи аналізу даних;
  • статистичні методи аналізу даних;

вміти:

  • виконувати семантичний опис даних і знань про предметні області комп'ютерних інформаційних технологій;
  • виконувати витяг знань з баз і сховищ даних для розробки та використання математичних моделей і програмного забезпечення шляхом обробки даних з використанням методів математичної статистики, машинного навчання та штучного інтелекту;
  • використовувати моделювання для вирішення задач прогнозування та прийняття рішень в різних предметних областях;
  • використовувати статистичні методи обробки та аналізу результатів досліджень;
  • інтегрувати програмні системи і програми та забезпечити їх інтероперабельність (сумісність);
  • застосовувати набуті знання для здійснення професійної діяльності при розробці, налагодженні та експлуатації інформаційних систем та технологій.

Мета - вивчення методів і інструментів та отримання компетенцій, необхідних для визначення та успішного досягнення цілей проектів з розробки програмного забезпечення шляхом керування обсягом робіт, ресурсами, часом, якістю, ризиками та змінами.

Завдання оволодіти основами управління проектами.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • основні поняття менеджменту проектів;
  • класифікацію проектів та задач менеджменту проектів;
  • системні підходи та методи менеджменту проектів з розробки програмного забезпечення;
  • засади використання прикладних засобів підтримки менеджменту проектів.

вміти:

  • вміти виділяти та класифікувати проекти і задачі менеджменту проектів;
  • використовувати прикладні засоби підтримки менеджменту проектів;
  • розробляти загальний план проекту, що вимагає значного об’єму робіт;
  • використовувати методи керування проектами, як гнучкими, так і традиційними;
  • ефективно оцінювати проектні витрати, використовуючи декілька різних методів одночасно;
  • вимірювати прогрес проекту, продуктивність та інші аспекти процесу розробки програмного забезпечення;
  • використовувати методи аналізу вартості;
  • керувати ризиками, динамічно регулювати плани проекту;
  • ефективно використовувати засоби керування конфігураціями та системи керування змінами;
  • використовувати стандарти керування проектами.

Мета викладання дисципліни

Мета викладання дисципліни - вивчення методів побудови та аналізу математичних моделей, технологічних процесів, виробництва, вивчення побудови програмних комплексів для математичного моделювання.

Завдання вивчення дисципліни:

Внаслідок вивчення дисципліни студенти повинні:

  • вивчити моделі, засновані на теоретичних закономірностях;
  • отримати практичні навики побудови статистичних моделей дійсних процесів;
  • освоїти методи розробки програмних засобів для вирішення задач із використанням математичних моделей.

Метою викладання дисципліни є вивчення теоретичних та методологічних основ ергономічного проектування «людино-машинних інтерфейсів» для взаємодії з будь-якими об'єктами, у тому числі і віртуальними.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • ергономічні вимоги до кожного компоненту системи "людина-машина-середовище" (ЛМС): людини-оператора (обмеження, властиві організму людини, які повинні бути узгоджені з характеристиками технічних засобів і параметрами виробничого середовища), технічних засобів, робочих місць, виробничого середовища;
  • прийоми розробки та оцінки інтерактивного програмного забезпечення, орієнтованого на людину;
  • методи формалізації і моделювання операторської діяльності в ЛМС;
  • засоби створення GUI і UI-середовища програмування;
  • основні напрями ергономічної стандартизації в системі управління якістю продукції.

вміти:

  • проводити системний аналіз ЛМС;
  • оцінювати інтерфейси, використовуючи евристичне оцінювання і методи спостереження за користувачем;
  • проводити прості формальні експерименти з оцінки ергономічних гіпотез;
  • застосовувати орієнтоване на користувача проектування і принципи ергономіки при проектуванні широкого кола програмних інтерфейсів.

Мета: вивчення та практичне засвоєння методів та засобів кросплатформного програмування, а також їх застосування у різних сферах людської діяльності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • особливості кросплатформних систем;
  • засоби розробки кросплатформного програмного забезпечення;
  • вимоги до систем кросплатформної направленості;
  • переваги та недоліки засобів розробки, що дозволяють створювати програмні додатки для будь-яких операційних систем;
  • місце кросплатформної розробки у веб;

вміти:

  • обирати засоби розробки;
  • програмувати універсальні системи;
  • створювати кросплатформні програмні продукти;
  • розгортати кросплатформі системи;
  • розроблювати кросплатформні системи під веб.

Метою викладання курсу є засвоєння студентами загальних принципів побудови та супроводження програмного забезпечення корпоративних систем управління підприємством та здобуття практичних навичок по роботі із відомими програмними системами, що автоматизують управління підприємством.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

знати:

  • загальну схему систем управління виробництвом;
  • структуру і класифікацію інформаційних систем управління підприємством;
  • принципи побудови корпоративних систем управління підприємством;
  • сучасні технології створення корпоративних систем управління підприємством (стандарти IDEF, MPR, MRP II, ERP, OLAP-технологію).

вміти:

  • здійснювати вибір апаратно-програмної платформи для корпоративних систем управління підприємством;
  • використовувати і супроводжувати сучасні корпоративні системи управління підприємством;
  • розробляти власні засоби автоматизації окремих складових частин корпоративних систем управління, зокрема програми для автоматизаціїї обліку кадрів, документообігу, тощо;
  • працювати з сучасними програмними засобами, що застосовуються для аналізу даних та підтримки прийняття рішень в управлінні підприємством.

Мета: вивчення та практичне засвоєння методів та засобів конструювання програмного забезпечення в систематизованому вигляді для їх застосування на процесах розробки програмних систем.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • методи програмування;
  • принципи розробки програмного забезпечення;
  • методики сумісної розробки програм;
  • процеси та інструменти для відлагодження програм;
  • стратегії інтеграції;
  • інструментальні засоби конструювання програмного забезпечення;

вміти:

  • вибирати мови програмування для створення програмного забезпечення;
  • виконувати зборку програм;
  • керувати процесом конструювання програм;
  • обирати методику конструювання.

Сторінки