Ви є тут

Головна

Метою викладання дисципліни є вивчення та практичне засвоєння фундаментальних знань в галузі програмування та алгоритмізації процесів шляхом виконання наступних завдань:

  • отримати базові знання в галузі програмування;
  • вивчити основні поняття, необхідні для конструювання алгоритмів та програм;
  • вивчити основні принципи організації програм мовами програмування С та С++;
  • придбати навички та досвід зі створення елементарних програм мовами програмування С та С++.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • основні типи даних;
  • основні конструкції структурного програмування;
  • фундаментальні структури даних;
  • алгоритми сортування;
  • метод рекурсії;
  • основи введення та виведення даних.

вміти:

  • володіти основами конструювання програмного забезпечення.

Мета: вивчення та практичне засвоєння методів та засобів програмної інженерії в систематизованому вигляді для їх застосування на процесах проектування, тестування та оцінки якості програмних систем.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • технології розробки програмного забезпечення;
  • методи визначення вимог до програмного забезпечення;
  • етапи життєвого циклу програмного продукту;
  • методи проектування програмних систем;
  • інструментальні засоби програмної інженерії;

вміти:

  • аналізувати та будувати моделі предметної області;
  • проектувати програмні системи, використовуючи різні підходи;
  • створювати програми на мовi C#;
  • аналізувати результати побудови та використання програмного забезпечення.

Викладач дисципліни: Олійник Андрій Олександрович, к.т.н., доцент, доцент кафедри програмних засобів.

Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання заочна форма навчання
Кількість кредитів - 5 Галузь знань
0501 «Інформатика та обчислювальна техніка»
Нормативна
Напрям підготовки
6.050103 «Програмна інженерія»
Модулів - 2   Рік підготовки:
Змістових модулів - 2 2-й 2-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання Семестр
Загальна кількість годин - 150 3-й 3-й
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання:
аудиторних - 4
самостійної роботи студента - 8
Освітньо-кваліфікаційний рівень:
бакалавр
12 год. 4 год.
Практичні, семінарські
12 4
Лабораторні
26 год. 6 год.
Самостійна робота
100 год. 136 год.
Індивідуальні завдання: -
Вид контролю: Залік

Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота Сума
Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2
Т1 Т2 Т3 Т4 Т1 Т2 Т3 Т4 100
13 12 13 12 13 12 13 12

Т1, Т2, Т3, Т4 - теми змістових модулів.

Мета - вивчення теоретичних основ та практичних аспектів використання інтелектуальних обчислень для проектування систем штучного інтелекту.

Завдання - надання студентам комплексу знань, необхідних для розуміння проблем, які виникають під час побудови та при використанні сучасних інтелектуальних систем та ознайомити студентів з методами і моделями обчислювального інтелекту. У процесі вивчення дисципліни у студента повинні сформуватися знання, уміння та навички, необхідні для створення програмних засобів з елементами штучного інтелекту для вирішення прикладних задач аналiзу та прогнозування стану складних об'єктiв та процесiв управлiння та проектування.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • методи інтелектуальної обробки даних;
  • основні операції та визначення нечіткої логіки;
  • елементи теорії штучних нейро-нечітких мереж;
  • моделi нейроелементiв та їхнi властивостi;
  • моделi та методи навчання штучних нейро-нечітких мереж;
  • сучаснi програмнi засоби для побудови нечітких моделей;
  • способи видобутку iнформацiї з нейро-нечітких моделей для аналiзу складних залежностей;
  • критерiї порiвняння моделей та методiв навчання нейро-нечітких мереж.

вміти:

  • обирати формальний апарат для подання знань в умовах розробки експертних систем, виходячи з особливостей застосувань;
  • аналізувати та застосовувати існуючі, а при необхідності створювати нові, засоби реалізації дескриптивних моделей та стратегій і методів виведення для нечіткологічних моделей подання знань в умовах автоматизованого або неавтоматизованого проектування за допомогою сучасних програмних і технічних засобів, використовуючи процедури вибору та проектування;
  • будувати нечітку продукційну модель знань для розв’язання задач з області штучного інтелекту за допомогою формальних мов, використовуючи факти та правила;
  • здійснювати вибір програмних засобів для створення нечітких баз знань;
  • розробляти нечіткі бази знань за інформацією, отриманою з різноманітних джерел або експертів в умовах багатоекспертного середовища за допомогою мов подання знань, мов програмування штучного інтелекту, використовуючи методи виведення і прийняття рішень з нечіткими та конфліктуючими знаннями, методи оптимізації рішень;
  • розробляти нечіткі експертні системи за знаннями експертів предметної галузі в умовах слабо структурованих предметних галузей за допомогою оболонок експертних систем, використовуючи технології набуття експертних та емпіричних знань, методи розпізнавання образів;
  • розробляти засоби набуття знань та механізм пояснень в умовах розробки експертних систем та рішення задач з області штучного інтелекту за допомогою програмного забезпечення;
  • розробляти стратегії та методи виведення для нечіткологічних моделей подання знань;
  • розробляти, оцінювати та використовувати механізми логічного виведення в умовах розробки систем штучного інтелекту;
  • використовувати методи нечіткої логіки для обробки даних;
  • будувати нейро-нечіткі моделі залежностей.
  • застосовувати емпіричні методи та засоби інженерії програмних засобів для створення інтелектуальних систем;
  • порівнювати методи та моделі штучного інтелекту;
  • вирішувати задачі автоматизації підтримки прийняття рішень, розпізнавання образів, діагностики, класифікації та аналізу даних;
  • визначати та вимірювати атрибути якості моделей штучного інтелекту та програмних засобів, що їх реалізують;
  • використовувати методи ідентифікації та класифікації інформації;
  • ідентифікувати параметри математичної моделі, аналізувати адекватність моделі реальному об’єкту або процесу;
  • розробляти розподілені системи штучного інтелекту в умовах обмеження ресурсів та необхідності декомпозиції задач обробки інформації;
  • подавати результати нейрообчислень у графічній та табличнiй формах;
  • аналiзувати результати побудови та використання нечітких моделей.

Метою викладання дисципліни є вивчення: ролі, задач, структури сучасних операційних систем та принципів їх проектування; засобів використання програмних інтерфейсів додатків; засобів керування загальними зовнішніми пристроями комп’ютерних систем на рівні апаратних засобів; базової системи вводу-виводу.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

– методи структуризації та абстракції, ресурси систем, функції програмних інтерфейсів додатків, механізм переривань, організацію режимів роботи користувача/супервізору та захисту, принципи синхронізації, стани та діаграми станів, паралельне виконання та блокування, розподіл фізичної пам’яті, оверлеї, сторінкову організацію пам’яті та сегментації, стратегії свопінгу та вивантаження сторінок, кешування, файлові системи.

вміти:

– здійснювати трансформацію інформації, отриманої від користувачів в чітко та однозначно визначені програмні вимоги, визначати високорівневі вимоги (стратегічні цілі), для досягнення яких створюється програмна система, використовувати можливості апаратного забезпечення, використовувати можливості операційних систем, проектувати системне програмне забезпечення.

Мета: вивчення теоретичних основ та практичних аспектів об'єктно-орієнтованого програмування.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • основні принципи розробки об'єктно-орієнтованих програм з використанням мови програмування С++;
  • основні принципи об'єктного підходу та взаємозв'язків об'єктно орієнтованого аналізу, об'єктно-орієнтованого проектування і об'єктно-орієнтованого програмування;

вміти:

  • використовувати основні засоби об'єктно-орієнтованої моделі - інкапсуляцію, спадкування поліморфізм при створенні програм з використанням мови програмування С++;
  • використовувати навички обробки об'єктно-орієнтованих даних.

Мета: вивчення теоретичних основ та практичних аспектів об'єктно-орієнтованого програмування.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • основні принципи розробки об'єктно-орієнтованих програм з використанням мови програмування С++;
  • основні принципи об'єктного підходу та взаємозв'язків об'єктно-орієнтованого аналізу, об'єктно-орієнтованого проектування і об'єктно-орієнтованого програмування;

вміти:

  • використовувати основні засоби об'єктно-орієнтованої моделі - інкапсуляцію, спадкування поліморфізм при створенні програм з використанням мови програмування С++;
  • використовувати навички обробки об'єктно-орієнтованих даних.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета - вивчення теоретичних основ та практичних аспектів використання нечіткого програмування для інженерії програмних засобів штучного інтелекту.

Завдання - надання студентам комплексу знань, необхідних для розуміння проблем, які виникають під час побудови та при використанні сучасних програмних систем, що вирішують інтелектуальні завдання, та ознайомити студентів з основними принципами побудови нейро-нечітких мереж. Підготувати студента до ефективного використання сучасних досягнень нечіткої логіки у подальшій професійній діяльності; допомогти набути навички практичної роботи iз програмними засобами для інтелектуальних обчислень. У процесі вивчення дисципліни у студента повинні сформуватися знання, уміння та навички, необхідні для створення програмних засобів із застосуванням нейро-нечітких мереж.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • методи інтелектуальної обробки даних;
  • основні операції та визначення нечіткої логіки;
  • елементи теорії штучних нейро-нечітких мереж;
  • моделi нейроелементiв та їхнi властивостi;
  • моделi та методи навчання штучних нейро-нечітких мереж;
  • сучаснi програмнi засоби для побудови нечітких моделей;
  • способи видобутку iнформацiї з нейро-нечітких моделей для аналiзу складних залежностей;
  • критерiї порiвняння моделей та методiв навчання нейро-нечітких мереж.

вміти:

  • володіти методами та технологіями організації та застосування даних у задачах штучного інтелекту;
  • вибирати формальний апарат для подання знань в умовах розробки експертних систем, виходячи з особливостей застосувань;
  • аналізувати та застосовувати існуючі, а при необхідності створювати нові, засоби реалізації дескриптивних моделей та стратегій і методів виведення для нечіткологічних моделей подання знань в умовах автоматизованого або неавтоматизованого проектування за допомогою сучасних програмних і технічних засобів, використовуючи процедури вибору та проектування;
  • будувати нечітку продукційну модель знань для розв’язання задач з області штучного інтелекту за допомогою формальних мов, використовуючи факти та правила;
  • здійснювати вибір програмних засобів для створення нечітких баз знань;
  • розробляти нечіткі бази знань за інформацією, отриманою з різноманітних джерел або експертів в умовах багатоекспертного середовища за допомогою мов подання знань, мов програмування штучного інтелекту, використовуючи методи виведення і прийняття рішень з нечіткими та конфліктуючими знаннями, методи оптимізації рішень;
  • розробляти нечіткі експертні системи за знаннями експертів предметної галузі в умовах слабо структурованих предметних галузей за допомогою оболонок експертних систем, використовуючи технології набуття експертних та емпіричних знань, методи розпізнавання образів;
  • розробляти засоби набуття знань та механізм пояснень в умовах розробки експертних систем та рішення задач з області штучного інтелекту за допомогою програмного забезпечення;
  • розробляти стратегії та методи виведення для нечіткологічних моделей подання знань;
  • розробляти, оцінювати та використовувати механізми логічного виведення в умовах розробки систем штучного інтелекту;
  • використовувати методи нечіткої логіки для обробки даних;
  • будувати нейро-нечіткі моделі залежностей.
  • застосовувати емпіричні методи та засоби інженерії програмних засобів для створення інтелектуальних систем;
  • порівнювати методи та моделі штучного інтелекту;
  • вирішувати задачі автоматизації підтримки прийняття рішень, розпізнавання образів, діагностики, класифікації та аналізу даних;
  • визначати та вимірювати атрибути якості моделей штучного інтелекту та програмних засобів, що їх реалізують;
  • використовувати методи ідентифікації та класифікації інформації;
  • ідентифікувати параметри математичної моделі, аналізувати адекватність моделі реальному об’єкту або процесу;
  • розробляти розподілені системи штучного інтелекту в умовах обмеження ресурсів та необхідності декомпозиції задач обробки інформації;
  • подавати результати нейрообчислень у графічній та табличнiй формах;
  • аналiзувати результати побудови та використання нечітких моделей.

Мета: засвоєння студентами основних теоретичних відомостей та практичних вмінь з курсу, підготовка студентів до ефективного використання сучасних засобів створення програмних агентів; допомогти набути навички практичної роботи з програмними засобами для проектування та розробки мультиагентних систем.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • основні поняття та визначення агентних систем;
  • моделі та методи побудови агентних систем та їхні властивості;
  • сучасні програмні засоби для проектування i розробки агентних систем;
  • критерії порівняння моделей агентів;

вміти:

  • обґрунтовувати й аналізувати вибір конкретного типу моделі та методу розробки агентних систем при вирішенні відповідних практичних задач;
  • використовувати сучасні програмні засоби для проектування та дослідження агентних систем;
  • створювати програми на мові макросів пакету MATLAB для побудови та використання сучасних агентних систем;
  • аналізувати результати побудови та використання агентних систем при вирішенні прикладних задач.

Мета: засвоєння студентами основних теоретичних відомостей та практичних вмінь з курсу, підготовка студентів до ефективного використання сучасних засобів створення програмних агентів; допомогти набути навички практичної роботи з програмними засобами для проектування та розробки мультиагентних систем.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • основні поняття та визначення агентних систем;
  • моделі та методи побудови агентних систем та їхні властивості;
  • сучасні програмні засоби для проектування i розробки агентних систем;
  • критерії порівняння моделей агентів;

вміти:

 

  • обґрунтовувати й аналізувати вибір конкретного типу моделі та методу розробки агентних систем при вирішенні відповідних практичних задач;
  • використовувати сучасні програмні засоби для проектування та дослідження агентних систем;
  • створювати програми на мові макросів пакету MATLAB для побудови та використання сучасних агентних систем;
  • аналізувати результати побудови та використання агентних систем при вирішенні прикладних задач.

Мета: засвоєння студентами основних теоретичних відомостей та практичних вмінь з курсу, підготовка студентів до ефективного використання сучасних засобів створення програмних агентів; допомогти набути навички практичної роботи з програмними засобами для проектування та розробки мультиагентних систем.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • основні поняття та визначення агентних систем;
  • моделі та методи побудови агентних систем та їхні властивості;
  • сучасні програмні засоби для проектування i розробки агентних систем;
  • критерії порівняння моделей агентів;

вміти:

  • обґрунтовувати й аналізувати вибір конкретного типу моделі та методу розробки агентних систем при вирішенні відповідних практичних задач;
  • використовувати сучасні програмні засоби для проектування та дослідження агентних систем;
  • створювати програми на мові макросів пакету MATLAB для побудови та використання сучасних агентних систем;
  • аналізувати результати побудови та використання агентних систем при вирішенні прикладних задач.

Сторінки