Ви є тут

Головна

Мета: ознайомлення студентів з основними проблемами та напрямками розвитку сучасного матеріалознавства і суміжних наук таких, як хімія твердого тіла та неорганічних матеріалів, фізика конденсованого стану, електроніка, нанохімія тощо, а також технологій, імпульс розвитку яких стимулює ці дослідження.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

мати уявлення:

– про місце та роль нанотехнології у розвитку науки і техніки;

– про фізико-хімічні методи дослідження синтезу, структури і властивостей нанокластерів, наночастинок і наносистем;

– про перспективні напрямки розвитку нанотехнології

знати:

– понятійний апарат дисципліни;

– предмет курсу: фізико-хімічні засади способів одержання наноструктурованих матеріалів, дослідження їх властивостей і застосування;

– термодинаміку поверхні і меж поділу;

– фізико-хімічні властивості поверхні твердого тіла і зміну цих властивостей при утворенні нанокластерів і наносистем

вміти:

– проводити аналіз основних характеристик і параметрів наноструктур і матеріалів;

– проводити термодинамічний аналіз фізико-хімічних процесів;

– проектувати технологічні процеси виготовлення наноструктурованих матеріалів;

– володіти прийомами дослідження твердофазних реакцій;

  1. обґрунтовано обирати окремі технологічні способи і апаратуру для їх реалізації

використовувати на практиці фундаментальні фізико-хімічні процеси й явища, що лежать в основі способів одержання і застосування наноструктурованих матеріалів

Викладач дисципліни: Коротун Андрій Віталійович, канд. фіз.-матем. наук, доцент кафедри мікро- та наноелектроніки

 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 6,0

Галузь знань:

0508 „Електроніка“

за вибором

Напрям підготовки:

6.050801 „Мікро- та наноелектроніка“

Модулів – 2

Спеціальність (професійне спрямування):

7(8).05080101 „Мікро- та наноелектронні прилади і пристрої“; 7.18010010 „Якість, стандартизація та сертифікація“

Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

2-й

2-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання Розрахунок зонної структури нанотрубок методом ЛКАО

Семестр

Загальна кількість годин – 216

4-й

4-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 6

самостійної роботи студента –

Освітній ступень:

бакалавр

48 год.

10 год.

Практичні, семінарські

32 год.

6 год.

Лабораторні

16 год.

4 год.

Самостійна робота

100 год.

176 год.

Індивідуальні завдання: 20 год.

Вид контролю: іспит

 

Мета: вивчення фундаментальних питань фізики напівпровідників, що визначають роботу напівпровідникових приладів

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

– основні фізичні процеси та явища у напівпровідниках, що зумовлюють роботу напівпровідникових приладів;

– основні характеристики напівпровідників;

– вплив зовнішніх факторів на властивості напівпровідників

вміти:

– експериментально визначати параметри та характеристики напівпровідників;

– здобути навики проведення інженерних розрахунків характеристик напівпровідникових матеріалів.

 

Викладач дисципліни: Коротун Андрій Віталійович, канд. фіз.-матем. наук, доцент кафедри мікро- та наноелектроніки

 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 7,5

Галузь знань:

0508 „Електроніка“

за вибором

Напрям підготовки:

6.050801 „Мікро- та наноелектроніка“

Модулів – 2

Спеціальність (професійне спрямування):

7(8).05080101 „Мікро- та наноелектронні прилади і пристрої“; 7.18010010 „Якість, стандартизація та сертифікація“

Рік підготовки:

Змістових модулів – 3

3-й

3-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання –

Семестр

Загальна кількість годин – 270

5-й

5-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 7

самостійної роботи студента –

Освітній ступень:

бакалавр

48 год.

10 год.

Практичні, семінарські

32 год.

8 год.

Лабораторні

32 год.

4 год.

Самостійна робота

122 год.

228 год.

Індивідуальні завдання: 20 год.

Вид контролю: іспит

 

 

Мета: Забезпечення студентів теоретичними знаннями та практичними навиками з верифікації та атестації програмного забезпечення.

Завдання: Ознайомити студентів з методами оцінювання якості, та навчити використовувати методи тестування програмного забезпечення.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • основні стандарти, що використовуються на різних етапах життєвого циклу програмних засобів для оцінювання якості,
  • існуючі моделі якості,
  • метрики, що використовуються для оцінювання якості,
  • методи тестування.

вміти:

  • визначати та вимірювати атрибути якості,
  • здійснювати модульне та комплексне тестування ПЗ
  • застосовувати емпіричні методи та засоби інженерії якості.

Метою викладання дисципліни є знайомство студентів з парадигмами логічного та функціонального програмування, їх засвоєння на базі мов Visual Prolog і Practical Common Lisp; вивчення та практичне засвоєння методів та засобів мов Visual Prolog і Practical Common Lisp до розв’язку задач штучного інтелекту, інших класів наукових і прикладних задач.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • принципи реалізації та функціонування програм, створених сучасними функціональними та логічними мовами програмування; методи та засоби мов Visual Prolog і Practical Common Lisp;
  • роль стандартів, класифікацію сучасних функціональних та логічних мов програмування та особливості родин і діалектів мов.

вміти:

  • обирати парадигму та мову програмування відповідно класу задач, що розв’язуються;
  • обирати ефективні в роботі засоби програмування мови з урахуванням експлуатаційних особливостей середовища програмної системи.

Метою викладання дисципліни є отримання фундаментальних знань у галузі управління ризиками з метою використання їх у процесі розроблення програмного забезпечення та практичне використання отриманих знань і вмінь у процесі розв’язання прикладних завдань.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • методи управління ризиками;
  • етапи управління ризиками;
  • особливості основних парадигм програмування;
  • принципи компонентно-орієнтованого програмування;
  • принципи прототипного програмування.

вміти:

  • аналізувати об’єкти на наявність ризиків;
  • керувати процесом розроблення програмного забезпечення з метою систематичного зменшення ризиків;
  • оптимізовувати програмний код для повторного використання та використовувати його.

Мета - вивчення методів і інструментів та отримання компетенцій, необхідних для визначення та успішного досягнення цілей ІТ-проектів шляхом керування обсягом робіт, ресурсами, часом, якістю, ризиками та змінами.

Завдання оволодіти основами управління ІТ-проектами, отримати базові знання та практичні навички для використання при розробці великих програмних додатків.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • - основні поняття менеджменту проектів;
  • - класифікацію проектів та задач менеджменту проектів;
  • - системні підходи та методи менеджменту проектів з розробки програмного забезпечення;
  • - засади використання прикладних засобів підтримки менеджменту проектів.

вміти:

  • - вміти виділяти та класифікувати проекти і задачі менеджменту проектів;
  • - використовувати прикладні засоби підтримки менеджменту проектів;
  • - розробляти загальний план проекту, що вимагає значного об’єму робіт;
  • - використовувати методи керування проектами, як гнучкими, так і традиційними;
  • - ефективно оцінювати проектні витрати, використовуючи декілька різних методів одночасно;
  • - вимірювати прогрес проекту, продуктивність та інші аспекти процесу розробки програмного забезпечення;
  • - використовувати методи аналізу вартості;
  • - керувати ризиками, динамічно регулювати плани проекту;
  • - ефективно використовувати засоби керування конфігураціями та системи керування змінами;
  • - використовувати стандарти керування проектами.

 

Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою викладання навчальної дисципліни “Технологія та використання штучних нейронних мереж” є надання майбутньому спеціалісту чіткого розуміння про моделі і методи та програмні засоби для роботи із нейронними мережами, зокрема при вирішенні завдань побудови інтелектуальних систем.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Технологія та використання штучних нейронних мереж” є надання студентам комплексу знань, необхідних для розуміння проблем, які виникають під час побудови та при використанні сучасних програмних систем, що вирішують інтелектуальні завдання, та ознайомити студентів з основними принципами побудови нейронних мереж. У процесі вивчення дисципліни у студента повинні сформуватися знання, уміння та навички, необхідні для створення програмних засобів із застосуванням нейронних мереж.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

  • нейромережні методи інтелектуальної обробки даних;
  • методи обробки результатів нейромоделювання;
  • критерії оцінювання точності і адекватності нейромоделей;
  • типи нейромоделей;
  • елементи теорії штучних нейромереж;
  • розподільні обчислення на основі нейронних мереж;
  • основні поняття та визначення нейроiнформатики;
  • моделi нейроелементiв та їхнi властивостi;
  • моделi та методи навчання штучних нейромереж;
  • сучаснi програмнi засоби для побудови нейромережевих моделей;
  • критерiї порiвняння моделей та методiв навчання нейромереж.

вміти:

  • володіти методами та технологіями організації та застосування даних у задачах штучного інтелекту;
  • застосовувати емпіричні методи та засоби інженерії програмних засобів для створення інтелектуальних cистем;
  • розв'язувати математичні задачі шляхом створення відповідних застосувань;
  • здійснювати вибір програмних засобів для вирішення задач штучного інтелекту;
  • порівнювати методи та моделі штучного інтелекту;
  • вирішувати задачі автоматизації підтримки прийняття рішень, розпізнавання образів, діагностики, rласифікації та аналізу даних;
  • аргументовано переконувати колег у правильності пропонованого рішення, вміти донести до інших свою позицію;
  • визначати та вимірювати атрибути якості моделей штучного інтелекту та програмних засобів, що їх реалізують;
  • використовувати методи ідентифікації та класифікації інформації;
  • ідентифікувати параметри математичної моделі, аналізувати адекватність моделі реальному об’єкту або процесу;
  • розробляти розподілені системи штучного інтелекту в умовах обмеження ресурсів та необхідності декомпозиції задач обробки інформації;
  • будувати моделі прийняття рішень на основі нейромереж ;
  • порівнювати методи навчання та моделі нейромереж;
  • вирішувати задачі автоматизації підтримки прийняття рішень, розпізнавання образів, діагностики, класифікації та аналізу даних на основі нейромереж.
  • обґрунтовувати та аналiзувати вибiр конкретного типу моделi та методу навчання нейромережi для вирiшення вiдповiдних практичних задач;
  • використовувати сучаснi програмнi засоби (пакети MATLAB, Statistica Neural Networks та iн.) для моделювання нейромереж та вирiшення оптимiзацiйних задач на основi еволюцiйного пiдходу;
  • створювати програми на мовi макросiв пакету MATLAB та алгоритмiчних мовах програмування для побудови та використання нейромережевих моделей багатомiрних залежностей за точковими даними;
  • здiйснювати пiдготовку та первинну обробку даних для побудови нейромережевих моделей;
  • використовувати нейроннi мережi та еволюцiйнi алгоритми для вирiшення практичних задач технiчної та бiомедичної дiагностики, прогнозування у економiцi, технiцi, соцiологiї.
  • подавати результати нейрообчислень у графічній та табличнiй формах;
  • аналiзувати результати побудови та використання нейромережевих моделей й вирiшення оптимiзацiйних задач на основi еволюцiйних алгоритмів.

Мета: вивчення та практичне засвоєння методів, засобів та технологій створення програмних продуктів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • поняття програмного забезпечення;
  • види життєвих циклів розробки програмного забезпечення;
  • поняття архітектури програмних засобів;
  • мету та задачі аналізу вимог до програмних засобів;
  • документацію на програмне забезпечення;

вміти:

  • вибирати інструментальні засоби для автоматизації розробки програмного забезпечення;
  • виконувати аналіз якості та оцінку програмного забезпечення;
  • оформлювати документацію на програмне забезпечення.

Мета: вивчення теоретичних основ та практичних аспектів використання паралельних обчислювальних систем для вирішення складних прикладних задач з великим об’ємом обчислень.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • основні положення сучасної концепції процесу;
  • формальні моделі паралельного програмування;
  • принципи організації взаємодії паралельних процесів;
  • принципи побудови апаратних засобів паралельних обчислювальних систем і організації паралельних обчислень в локальних мережах;

вміти:

  • розробляти вимоги і специфікації апаратного та програмного забезпечення для реалізації паралельної обробки інформації;
  • паралельні програми середньої складності, орієнтовані на реалізацію в середовищі MPI;
  • визначати якісну та кількісну оцінки ефективності розроблених паралельних алгоритмів та програм.

Метою викладання дисципліни є засвоєння студентами знань та одержання практичних навичок з структурного концептуального моделювання складних програмних систем за методологією IDEF0 та створення якісного програмного забезпечення мовою Visual Prolog на базі моделей.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • теоретичні основи методології створення функціональних моделей - IDEF0;
  • можливості засобів підтримки створення IDEF0 моделей;
  • основні моделі життєвого циклу складних програмних систем; їх недоліки та переваги.

вміти:

  • створювати функціональні моделі складних програмних систем за методологією IDEF0.
  • застосовувати інструментальний засіб підтримки DESIGN| IDEF для створення IDEF0 моделі складних програмних систем;
  • контролювати якість програмного забезпечення складних програмних систем на етапі концептуального проектування за критеріями якості.

Сторінки