Метою викладання дисципліни в тому, щоб на базі попередніх дисциплін («Вища математика», «Квантові радіотехнічні пристрої і системи», «Комп’ютерні мережі та Інтернет») сформувати у студентів чітке уявлення про принципи дії основних радіотехнічних процесів з використанням квантових радіотехнічних пристроїв, принципів побудови волоконно-оптичних ліній зв’язку на основі порівняння їх з системами в класичному електронному варіанті.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

– основні напрямки застосування волоконно-оптичних ліній зв’язку;

– методи і основні види протоколів передачі інформаційних потоків, устрій та принципи дій оптичного волокна та оптичних кабелів ;

– методи підвищення пропускної здатності лінії зв’язку і збільшення їх довжини;

– принцип дії та побудови основних типів квантових радіотехнічних пристроїв в класичному та інтегральному виконанні.

вміти:

– проводити вимірювання та виконання електроживлення;

– проводити проектування ВОСПІ.

Викладач дисципліни: Щекотихін Олег В’ячеславович, к.т.н.,професор кафедри радіотехніки та телекомунікацій.

Розподіл балів, які отримують студенти

Приклад для заліку

Приклад для іспиту

Метою викладання дисципліни є засвоїти сучасні правила і тенденції побудови антен з обробкою сигналу та навчитися співставляти реальні конструкції з відповідними математичними моделями, а також ознайомитись з існуючими потужними оболонками автоматизованого проектування як окремих елементів антенної техніки, так і складних антенних систем загалом.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

– ефективні алгоритми обробки сигналів за допомогою антен спеціального призначення;

– методи сучасного електродинамічного моделювання антен та пристроїв НВЧ за допомогою САПР.

вміти:

– вибрати ефективну структуру антени з обробкою сигналів з урахуванням наявних задач і апаратного та програмного забезпечення;

– здійснювати параметричний синтез антен спеціального призначення, створювати програми в середовищах MATLAB та MathCAD для моделювання антен спеціального призначення та їх окремих елементів;

– користуватися програмними середовищами електродинамічного моделювання Microwave Office та Ansoft HFSS.

Викладач дисципліни: Бугрова Тетяна Іванівна, к.т.н., доцент кафедри радіотехніки та телекомунікацій.

Розподіл балів, які отримують студенти

Приклад для іспиту

Мета полягає в тому, щоб на основі системного вивчення загальних основ метрології, метрологічних норм і правил та засобів вимірювальної техніки студенти накопичили знання та набули практичні навички, необхідні для досягнення єдності і потрібної точності вимірювань фізичних величин різних процесів, забезпечення високої якості продукції.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні

знати:

–  терміни та визначення в галузі метрології;

– одиниці фізичних величин;

– способи вираження та форми подання результатів та характеристики точності вимірювань;

– державні еталони, робочі еталони та зразкові ЗВТ;

– методи та засоби метрологічної перевірки, калібрування, випробувань та метрологічної атестації ЗВТ;

– норми точності вимірювань;

– методики виконання вимірювань;

– методики оцінки вірогідності та форми подання даних про властивості речовин та матеріалів, вимоги до проведення експертизи, а також атестації цих даних;

– організацію і порядок проведення державних випробувань, метрологічної перевірки, калібрування та метрологічної атестації ЗВТ;

– порядок та форми здійснення державного метрологічного нагляду;

– порядок здійснення акредитації метрологічних служб, вимірювальних, випробувальних, аналітичних та інших лабораторій на право проведення метрологічних робіт;

– порядок одержання суб`єктами підприємницької діяльності дозволів (ліцензій) на право виготовлення, метрологічної перевірки, калібрування, ремонту, імпорту ( ввезення ), прокату і продажу ЗВТ;

вміти:

– реалізувати метод вимірювання з використанням елементарних операцій та елементарних засобів вимірювання;

– класифікувати похибки та знати їх властивості;

– розраховувати погрішності вимірювань;

– інтерпретувати та представляти результати вимірювань;

– розробляти методики і проводити повірки засобів вимірювальної техніки;

– розробляти методики виконання вимірювань;

– проводити атестацію нестандартизованих засобів вимірювальної техніки;

– проводити калібрування термопари, іонізаційного термопарного вакуумметру, електровимірювальних приладів для проведення вимірювань струму, напруги і опору.

Викладач дисципліни: Бабіч Андрій Вікторович, канд. фіз.-матем. наук, доцент кафедри мікро- та наноелектроніки

Мета: вивчення фізичних явищ, що відбуваються на різних етапах процесу напилення і росту плівок; існуючих теорій росту тонких плівок, розгляд сучасних методів росту і контролю якості плівок, їх можливостей та обмежень; взаємозв’язку фізичних властивостей тонких плівок із структурою та дефектами.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

– фізичні основи технологій напилення тонких плівок і методи вимірювання їх товщини;

– специфіку структури тонких плівок, основні типи дефектів структури тонких плівок, взаємозв’язок фізичних властивостей тонких плівок зі структурою та дефектами;

– область застосування технологій напилення тонких плівок

вміти:

– переносити отриманні знання про технології напилення тонких плівок на суміжні предметні області і до використання цих знань для побудови міждисциплінарних методичних розробок;

– визначати експериментальним або розрахунковим шляхом оптимальні режими проведення окремих технологічних операцій

володіти:

– інформацією про значення тонких плівок у сучасній науці, техніці і технологіях, областях застосування і перспективах розвитку матеріалів твердотільної електроніки і приладів на їх основі;

– методами планування і проведення досліджень та експериментів з використанням технології напилення тонких плівок;

– методиками роботи на напилювальних установках;

– методами контролю параметрів тонких плівок і вибору технологічних режимів

Викладач дисципліни: Смирнова Ніна Анатоліївна, старший викладач