Метою викладання дисципліни є формування у студентів знань, навиків та уміння, які дозволять їм здійснювати проектування пристроїв підсилення різного призначення та використовувати їх для створення більш складних радіоелектронних засобів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

– основні параметри і характеристики пристроїв підсилення;

– основні режими роботи активних пристроїв;

– схемотехнічні методи забезпечення режимів підсилювальних каскадів з постійного струму;

– характеристики базових схем включення активних пристроїв: спільний емітер, спільна база, спільний колектор, спільний витік, спільний сток;

– частотні властивості каскадів підсилення;

– принципи застосування від’ємного зворотного зв’язку в підсилювачах і вплив зворотного зв’язку на характеристики підсилювачів;

– схемотехнічні аспекти реалізації підсилювачів постійного струму;

– принципи побудови вихідних каскадів підсилювачів потужності;

– принципи реалізації багатокаскадних підсилювачів;

– сучасні методи аналізу і схемотехнічного проектування пристроїв підсилення із застосуванням електронно-обчислювальної техніки.

вміти:

– читати електричні принципові схеми реальних пристроїв підсилення сигналів у дискретному та інтегральному виконанні для усіх діапазонів частот;

– проектувати пристрої підсилення різного призначення.

Викладач дисципліни: Кабак Владислав Семенович, к.т.н., доцент, доцент кафедри радіотехніки та телекомунікацій

Розподіл балів, які отримують студенти

Приклад для заліку

Мета: ознайомити студентів із основними напрямами розвитку матеріалознавства. Визначити найбільш приоритетні прикладні та наукові завдання сучасного матеріалознавства. Надати загальне уявлення про обсяги та зміст основних спеціальних дисциплін, які вивчаються студентами напряму підготовки «Інженерне матеріалознавство».

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основні класи матеріалів, які використовують в машинобудуванні, основні особливості отримання матеріалів та покриттів, місце та призначення термічного та хіміко-термічного оброблення в циклі виготовлення виробу, основні відомості про властивості матеріалів, методах їх визначення та контролю, функції інженера-матеріалознавця в наукової та виробничої галузях.

вміти: класифікувати матеріали за призначенням, прогнозувати структурні зміни на стадіях виготовлення виробів для забезпечення необхідного рівня механічних та експлуатаційних властивостей.

Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Теоретичні основи легування сталей.

Тема 1. Вступ. Металеві машинобудівні матеріали.

Вступ (предмет, задачі та зміст дисципліни). Матеріали і науково-технічний прогрес у машинобудуванні. Основні етапи і перспективи удосконалення машинобудівних матеріалів. Економічна доцільність використання спеціальних сталей та сплавів. Іх роль у підвищенні експлуатаційної надійності та зменшення матеріалоємності. Класифікація легованих сталей за хімічним складом та призначенням. Маркування у країнах СНД та провідних країнах світу (США, Японія, Німеччина).

Тема 2. Особливості фаз, які утворюються з легувальними елементами в сплавах на основі заліза.

Вплив легувальних елементів на поліморфізм заліза, на критичні (А1, А3, А4) і концентраційні (S, Е) точки. Структура та властивості легованого фериту та аустеніту. Карбіди та нітриди. Вплив легувальних елементів на термодинамічну активність вуглецю в залізі. Інтерметаліди та неметалеві включення. Структурні класи легованих сталей в рівноваговому стані.

Тема 3. Фазові перетворення в легованих сталях.

легувальних елементів на стійкість переохолодженого аустеніту, на перлитне, бейнітне та мартенситне перетворення. Структурні класи легованих сталей в нормалізованому стані. Вплив легувальних елементів на процеси відпуску. Теплостійкість та червоностійкість сталі. Відпускна крихкість.

Змістовий модуль 1. Металеві матеріали та їх роль в машинобудуванні

Тема 1. Вступ. Історія розвитку матеріалознавства як науки.

Вступ (предмет, задачі та зміст дисципліни). Основні етапи розвитку матеріалознавства. Роль матеріалознавства на сучасному етапі. Загальна класифікація матеріалів .

Тема 2. Металеві матеріали. Кристалічна будова металів, її дефекти.

Металеві матеріали-основна група машинобудівних матеріалів. Уявлення про кристалічну будову металів і сплавів. Основні дефекти кристалічної будови ,їх вплив на властивості.

Тема 3. Загальна характеристика виробництва виробів зі сталей та чавунів.

Класифікація металів. Уявлення про основні властивості металів (механічні, фізичні, хімічні),методи їх визначення. Структура металевих матеріалів її вплив на властивості. Металургія-головне джерело отримання машинобудівних матеріалів. Значення сталей та чавунів як машинобудівних матеріалів.

Технологічні етапи виготовлення машинобудівної продукції: гаряча та холодна деформації, механічне оброблення, зварювання, термічне та хіміко-термічне оброблення, чистове оброблення

Тема 4. Основні вимоги до металевих матеріалів в машинобудуванні та приладобудуванні.

Загальні вимоги до конструкційних матеріалів. Конструкційна міцність та її критерії. Технологічні вимоги. Особливості використання та вимоги до матеріалів у різноманітних галузях машинобудування та приладобудування.

Тема 5. Загальна характеристика найбільш поширених в машинобудуванні сплавів кольорових металів.

Класифікація кольорових металів та сплавів. Використання сплавів на основі Al,Cu,Ti,Mg,Ni, вжкотопких металів. Особливості матеріалів з високою корозійною стійкістю та жароміцністю

Змістовий модуль 2. Матеріали та технології, які підвищують експлуатаційні характеристики деталей та виробів

Тема 1. Характеристика неметалевих машинобудівних матеріалів.

Класифікація і характеристика неметалевих матеріалів, економічна доцільність їх використання. Термопласти та термореактопласти. Отримання, структура і властивості пластмас. Основні різновиди технологічних процесів отримання виробів з пластмас. Особливості хімічного складу та класифікація гумових матеріалів. Основні методи отримання виробів з гуми. Галузі застосування, склад, властивості і методи виготовлення виробів зі скла, кераміки, ситалів. Найбільш перспективні керамічні конструкційні матеріали та надпровідники

Тема 2. Композиційні та порошкові матеріали.

Класифікація композиційних матеріалів, технологія їх отримання, властивості. Антифрикційні матеріали, які отримують шляхом спікання. Пористі, волокнисті, сітчасті, комбіновані композиції. Порошкові важкотопкі метали та тверді сплави, які отримано шляхом спікання. Дисперсно-зміцнені матеріали, композити на основі графіту.

Тема 3. Захисні покриття в машинобудуванні.

Техніко-економічна доцільність використання виробів з покриттями. Основні технології нанесення захисних покриттів: гальванічне, дифузійне, конденсаційне, шляхом напилювання. Перспективні, високопродуктивні методи локального впливу для утворення покриттів: плазмове, електронно-променеве, лазерне, вакуумно-плазмове.

Змістовий модуль 3. Сучасні тенденції в сфері машинобудування

Тема 1. Нові технології отримання та обробки машинобудівних матеріалів.

Актуальність створення деталей машин з підвищеним комплексом властивостей. Використання моно- та спрямованої кристалізації сплавів. Лазерне та плазмове гартування. Аморфні та наноматеріали. Особливості технологій їх отримання, властивості та галузі застосування.

Тема 2. Основні функції фахівця-матеріалознавця в наукових та виробничих галузях

Загальне уявлення про навчальний план напряму підготовки»Інженерне матеріалознавство» та спеціальності»прикладне матеріалознавство». Спрямована підготовка фахівців для науково-дослідних, проектно-конструкторських установ та виробничих підприємств машинобудування. Оглядова екскурсія до лабораторій кафедри та провідних лабораторій університету: металографічної, рентгенівських методів дослідження, механічної, зварювання тощо.

Викладач дисципліни: Ткач Дар'я Володимирівна, доцент кафедри «Фізичне матеріалознавство»

Опис навчальної дисципліни

Примітка. Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: для денної форми навчання – 30% до 70% для заочної форми навчання – 4% до 96%

Розподіл балів, які отримують студенти

Метою викладання дисципліни є вивчення принципів побудови різноманітних пристроїв та систем,які застосовуються в телекомунікаційних мережах телебачення.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

– принцип побудови різноманітних схем та пристроїв телевізійної техніки;

– принципи організації служб та систем телевізійного та звукового мовлення;

– принципи кодування цифрових систем телебачення.

вміти:

– проводити розрахунок трас та структурних схем систем та мереж телевізійного мовлення;

– проводити вибір необхідного обладнання за технічним завданням системи;

– проводити профілактичні та ремонтні роботи окремих пристроїв та телевізійних систем в цілому.

Викладач дисципліни: Залевський Олексій Павлович, к.т.н., доцент кафедри радіотехніки та телекомунікацій.

Розподіл балів, які отримують студенти

Приклад для іспиту

Метою викладання дисципліни є формування у студентів знань, навиків та уміння, які дозволяють їм здійснювати математичне моделювання радіосигналів і сигналів перешкод; моделювання процесів перетворення сигналів і перешкод лінійними та нелінійними ланками, обробку результатів математичного моделювання на прикладі створення математичних моделей сучасних РТС різноманітного профілю.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

– математичні моделі сучасних радіосигналів та сигналів перешкод для РТС;

– методи моделювання випадкових процесів із різними законами розподілу ймовірностей і з завданими кореляційними властивостями;

– методи моделювання лінійних ланок за допомоги інваріантності імпульсної характеристики, білінійного перетворення, заміни диференціалів, методи моделювання КІХ - і БІХ – фільтрів;

– методи моделювання без інерційних нелінійних систем, а також систем, що складаються з замкнутих інерційних нелінійних ланок;

– способи оцінки закону розподілу ймовірностей сигналів;

– технології перевірки відповідності обраної моделі розподілу даних експерименту згідно критеріїв Пірсона, Колмогорова, Крамера-Мізеса, оцінки моментів розподілу, кореляційної функції, спектральної щільності потужності сигналів методом корелограм та періодограм;

– способи симуляції складних РТС, зокрема такого порядку складності, як контури самонаведення керованого снаряда на ціль або стежачого моноімпульсного амплітудного суммарно-різнецевого пеленгатора за допомоги середовищ MatLab та SimuLink.

Викладач дисципліни: Бугрова Тетяна Іванівна, к. т. н., доцент кафедри радіотехніки та телекомунікацій.

Розподіл балів, які отримують студенти

Приклад для іспиту