Ви є тут

Головна

Реінжиніринг існуючих механічних цехів

Мета - вивчення теоретичних основ та практичних аспектів використання методологій реінжинірингу для впровадження корпоративних систем управління виробництвом.

Завдання - надання студентам комплексу знань, необхідних для розуміння проблем, які виникають при використанні сучасних систем управління бізнес-процесами на виробництві та ознайомити студентів з методами і моделями реінжинірингу; підготувати студента до ефективного використання сучасних засобів поліпшення та перепроектування технічних та бізнесових процесів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • основні поняття та визначення реінжинірингу;
  • методологію спрощення та удосконалення процесів та програм;
  • застосування реінжинірингу;

вміти:

  • обґрунтовувати й аналiзувати вибiр конкретного методу перепроектування при вирiшеннi вiдповiдних практичних задач;
  • використовувати сучаснi програмнi засоби для проектування та моделювання;
  • створювати проекти реінжинірингу технічних та бізнес процесів;
  • аналiзувати результати використання реінжинірингу для вирішення конкретних задач.

Професійна практика програмної інженерії

Метою викладання дисципліни є вивчення та засвоєння методів та засобів професійної практики програмної інженерії в систематизованому вигляді для їх застосування на практиці.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • етапи планування програмного проекту;
  • методи визначення вимог до програмного забезпечення;
  • структуру та зміст договору у професійній сфері інженерії програмного забезпечення;
  • основні розділи та принципи складання технічного завдання;
  • проблеми, що виникають при роботі з замовником програмного забезпечення;
  • порядок реєстрації авторського права на комп’ютерну програму;
  • ліцензії відкритого програмного забезпечення.

вміти:

  • визначати вимоги до програмного забезпечення;
  • планувати процес розроблення програмних систем;
  • працювати із замовником програмного забезпечення, складати професійний договір, розробляти технічне завдання на створення програмного продукту;
  • застосовувати сучасні практики програмної інженерії в процесі розроблення програмного зебазпечення;
  • приймати етичні рішення при зіткненні з етичними дилемами;
  • виконувати підготовку документів для реєстрації авторського права на комп’ютерну програму.

Проектування та розробка Web-додатків

Мета є надання теоретичних знань і практичних навичок, необхідних для вирішення питань, пов'язаних із повним циклом проектування та розробки клієнт-серверних додатків у глобальній мережі Інтернет з використання сучасних інструментальних засобів.

Завдання дисципліни полягає в наданні студентам знань щодо сучасних підходів до побудови клієнт-серверних Web-додатків, їхньої взаємодії з реляційними СУБД, основних понять забезпечення безпеки функціонування Web-додатків у відкритій мережі Інтернет, а також практичній підготовці студентів в розробці таких додатків .

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати :

  • технології розробки та проектування Web-додатків;
  • складові компоненти клієнтської та серверної частин Web-додатків;
  • архітектуру Web-додатків;
  • сучасні фреймворки для побудови Web-додатків;
  • основи безпеки та збереження конфіденційної інформації при створення елементів Web-додатків;
  • мову HTML; складові DHTML; способи створення каскадних таблиць стилів (CSS); об’єктну модель документа (DOM); методи створення JavaScript-сценаріїв в складі Web-сторінок; керування елементами сторінок на основі об’єктної моделі документа; організацію взаємодії з користувачем на основі подій; засоби бібліотеки jQuery для організації взаємодії JavaScript та HTML; мову програмування PHP; методи взаємодії веб-сценаріїв та СУБД, методи створення форм для відправки даних на сервер та реалізація сценаріїв, які обробляють отримані дані, мову запитів до баз даних MySQL; підхід к побудові інтерактивних інтерфейсів користувача з використанням технології Ajax; протоколи та формати обміну даними в мережі Інтернет та методи їхньої обробки;
  • методи та засоби відлагодження та тестування Web-додатків;
  • сучасні інструментальні засоби, що використовуються в розробці Web-додатків;

вміти:

  • проектувати та створювати складні Web-додатки.

Проектування інформаційних систем

Мета: Ознайомити студентів з методами та засобами проектування та моделювання процесів розробки інформаційних систем.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • теоретичні основи об'єктно-орієнтованного аналізу та проектування інформаційних систем;
  • методи аналізу предметної області;
  • основи архітектурного аналізу інформаційних систем;
  • шаблони проектування інформаційних систем;
  • шаблони інтеграції інформаційних систем.

вміти:

  • виконувати аналіз предметної області та проектування інформаційних систем;
  • використовувати case-засоби проектування інформаційних систем.

Проектний практикум

Мета - надання майбутньому фахівцю знань та навичок з використання шаблонів проектування при розробці програмного забезпечення з метою підвищення його внутрішньої якості.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • сучасні процеси проектування і розробки програмних продуктів;
  • теоретичні засади використання шаблонів проектування при розробці архітектури програмного продукту;
  • існуючі типи шаблонів проектування (GoF, GRASP, SOLID, MVC), випадки використання, їхні переваги та недоліки.

вміти:

  • застосовувати та створювати компоненти багаторазового використання;
  • проектувати архітектуру системи з використанням шаблонів проектування.

Прийняття рішень у процесі управління ризиками проектів

Метою викладання дисципліни є отримання фундаментальних знань у галузі системного аналізу категорії ризику на підґрунті використання як вербального аналізу та якісних підходів, так і математичних методів і моделей, прийняття рішень та управління проектами на основі управління ризиками.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • суть управління ризиками;
  • методи та моделі, які використовуються для ідентифікації, аналізу та оцінювання ризиків;
  • принципи та способи управління ризиками проектів;
  • методи прийняття рішень, які використовуються під час прийняття ризик-орієнтованих рішень.

вміти:

  • вибирати стратегії для планування життєвого циклу системи, виходячи з управління ризиками;
  • вибирати та перетворювати математичні моделі явищ, процесів і систем для їх ефективної програмно-апаратної реалізації;
  • визначати організаційну, економічну, технічну та операційну здійсненність проекту на основі оцінювання ризиків;
  • створювати та досліджувати математичні та програмні моделі обчислювальних й інформаційних процесів, пов’язаних з функціонуванням об’єктів професійної діяльності.

Організація баз даних та знань

Мета: вивчення загальних принципів побудови та функціонування баз даних і знань, а також надбання практичних навичок розробки та налагодження відповідного програмного забезпечення.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • парадігми організації баз даних;
  • проблеми, які виникають під час побудови та використанні сучасних банків даних;
  • основні підходи та загальні принципи проектування баз даних на концептуальному, логічному та фізичному рівнях;

вміти:

  • проектувати інформаційне забезпечення інформаційних систем;
  • експлуатувати сучасні СКБД;
  • обслуговувати системи баз даних.

Основи програмування

Метою викладання дисципліни є вивчення та практичне засвоєння фундаментальних знань в галузі програмування та алгоритмізації процесів шляхом виконання наступних завдань:

  • отримати базові знання в галузі програмування;
  • вивчити основні поняття, необхідні для конструювання алгоритмів та програм;
  • вивчити основні принципи організації програм мовами програмування С та С++;
  • придбати навички та досвід зі створення елементарних програм мовами програмування С та С++.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • основні типи даних;
  • основні конструкції структурного програмування;
  • фундаментальні структури даних;
  • алгоритми сортування;
  • метод рекурсії;
  • основи введення та виведення даних.

вміти:

  • володіти основами конструювання програмного забезпечення.

Основи програмної інженерії

Мета: вивчення та практичне засвоєння методів та засобів програмної інженерії в систематизованому вигляді для їх застосування на процесах проектування, тестування та оцінки якості програмних систем.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • технології розробки програмного забезпечення;
  • методи визначення вимог до програмного забезпечення;
  • етапи життєвого циклу програмного продукту;
  • методи проектування програмних систем;
  • інструментальні засоби програмної інженерії;

вміти:

  • аналізувати та будувати моделі предметної області;
  • проектувати програмні системи, використовуючи різні підходи;
  • створювати програми на мовi C#;
  • аналізувати результати побудови та використання програмного забезпечення.

Викладач дисципліни: Олійник Андрій Олександрович, к.т.н., доцент, доцент кафедри програмних засобів.

Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання заочна форма навчання
Кількість кредитів - 5 Галузь знань
0501 «Інформатика та обчислювальна техніка»		 Нормативна
Напрям підготовки
6.050103 «Програмна інженерія»
Модулів - 2   Рік підготовки:
Змістових модулів - 2 2-й 2-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання Семестр
Загальна кількість годин - 150 3-й 3-й
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання:
аудиторних - 4
самостійної роботи студента - 8		 Освітньо-кваліфікаційний рівень:
бакалавр		 12 год. 4 год.
Практичні, семінарські
12 4
Лабораторні
26 год. 6 год.
Самостійна робота
100 год. 136 год.
Індивідуальні завдання: -
Вид контролю: Залік

Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота Сума
Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2
Т1 Т2 Т3 Т4 Т1 Т2 Т3 Т4 100
13 12 13 12 13 12 13 12

Т1, Т2, Т3, Т4 - теми змістових модулів.

Основи обчислювального інтелекту

Мета - вивчення теоретичних основ та практичних аспектів використання інтелектуальних обчислень для проектування систем штучного інтелекту.

Завдання - надання студентам комплексу знань, необхідних для розуміння проблем, які виникають під час побудови та при використанні сучасних інтелектуальних систем та ознайомити студентів з методами і моделями обчислювального інтелекту. У процесі вивчення дисципліни у студента повинні сформуватися знання, уміння та навички, необхідні для створення програмних засобів з елементами штучного інтелекту для вирішення прикладних задач аналiзу та прогнозування стану складних об'єктiв та процесiв управлiння та проектування.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • методи інтелектуальної обробки даних;
  • основні операції та визначення нечіткої логіки;
  • елементи теорії штучних нейро-нечітких мереж;
  • моделi нейроелементiв та їхнi властивостi;
  • моделi та методи навчання штучних нейро-нечітких мереж;
  • сучаснi програмнi засоби для побудови нечітких моделей;
  • способи видобутку iнформацiї з нейро-нечітких моделей для аналiзу складних залежностей;
  • критерiї порiвняння моделей та методiв навчання нейро-нечітких мереж.

вміти:

  • обирати формальний апарат для подання знань в умовах розробки експертних систем, виходячи з особливостей застосувань;
  • аналізувати та застосовувати існуючі, а при необхідності створювати нові, засоби реалізації дескриптивних моделей та стратегій і методів виведення для нечіткологічних моделей подання знань в умовах автоматизованого або неавтоматизованого проектування за допомогою сучасних програмних і технічних засобів, використовуючи процедури вибору та проектування;
  • будувати нечітку продукційну модель знань для розв’язання задач з області штучного інтелекту за допомогою формальних мов, використовуючи факти та правила;
  • здійснювати вибір програмних засобів для створення нечітких баз знань;
  • розробляти нечіткі бази знань за інформацією, отриманою з різноманітних джерел або експертів в умовах багатоекспертного середовища за допомогою мов подання знань, мов програмування штучного інтелекту, використовуючи методи виведення і прийняття рішень з нечіткими та конфліктуючими знаннями, методи оптимізації рішень;
  • розробляти нечіткі експертні системи за знаннями експертів предметної галузі в умовах слабо структурованих предметних галузей за допомогою оболонок експертних систем, використовуючи технології набуття експертних та емпіричних знань, методи розпізнавання образів;
  • розробляти засоби набуття знань та механізм пояснень в умовах розробки експертних систем та рішення задач з області штучного інтелекту за допомогою програмного забезпечення;
  • розробляти стратегії та методи виведення для нечіткологічних моделей подання знань;
  • розробляти, оцінювати та використовувати механізми логічного виведення в умовах розробки систем штучного інтелекту;
  • використовувати методи нечіткої логіки для обробки даних;
  • будувати нейро-нечіткі моделі залежностей.
  • застосовувати емпіричні методи та засоби інженерії програмних засобів для створення інтелектуальних систем;
  • порівнювати методи та моделі штучного інтелекту;
  • вирішувати задачі автоматизації підтримки прийняття рішень, розпізнавання образів, діагностики, класифікації та аналізу даних;
  • визначати та вимірювати атрибути якості моделей штучного інтелекту та програмних засобів, що їх реалізують;
  • використовувати методи ідентифікації та класифікації інформації;
  • ідентифікувати параметри математичної моделі, аналізувати адекватність моделі реальному об’єкту або процесу;
  • розробляти розподілені системи штучного інтелекту в умовах обмеження ресурсів та необхідності декомпозиції задач обробки інформації;
  • подавати результати нейрообчислень у графічній та табличнiй формах;
  • аналiзувати результати побудови та використання нечітких моделей.

Сторінки