Ви є тут

Головна

Мета: вивчення та практичне засвоєння методів, засобів та технологій створення програмних продуктів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • поняття програмного забезпечення;
  • види життєвих циклів розробки програмного забезпечення;
  • поняття архітектури програмних засобів;
  • мету та задачі аналізу вимог до програмних засобів;
  • документацію на програмне забезпечення;

вміти:

  • вибирати інструментальні засоби для автоматизації розробки програмного забезпечення;
  • виконувати аналіз якості та оцінку програмного забезпечення;
  • оформлювати документацію на програмне забезпечення.

Мета: вивчення теоретичних основ та практичних аспектів використання паралельних обчислювальних систем для вирішення складних прикладних задач з великим об’ємом обчислень.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • основні положення сучасної концепції процесу;
  • формальні моделі паралельного програмування;
  • принципи організації взаємодії паралельних процесів;
  • принципи побудови апаратних засобів паралельних обчислювальних систем і організації паралельних обчислень в локальних мережах;

вміти:

  • розробляти вимоги і специфікації апаратного та програмного забезпечення для реалізації паралельної обробки інформації;
  • паралельні програми середньої складності, орієнтовані на реалізацію в середовищі MPI;
  • визначати якісну та кількісну оцінки ефективності розроблених паралельних алгоритмів та програм.

Метою викладання дисципліни є засвоєння студентами знань та одержання практичних навичок з структурного концептуального моделювання складних програмних систем за методологією IDEF0 та створення якісного програмного забезпечення мовою Visual Prolog на базі моделей.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • теоретичні основи методології створення функціональних моделей - IDEF0;
  • можливості засобів підтримки створення IDEF0 моделей;
  • основні моделі життєвого циклу складних програмних систем; їх недоліки та переваги.

вміти:

  • створювати функціональні моделі складних програмних систем за методологією IDEF0.
  • застосовувати інструментальний засіб підтримки DESIGN| IDEF для створення IDEF0 моделі складних програмних систем;
  • контролювати якість програмного забезпечення складних програмних систем на етапі концептуального проектування за критеріями якості.

Метою викладання дисципліни є формування у студентів знань про основи теорії та основні принципи отримання рішень стандартних та нестандартних винахідницьких задач, технічних та нетехнічних винахідницьких задач на основі законів розвитку технічних систем з використанням винахідницьких засобів, принципів усунення протиріч, стандартів для вирішення винахідницьких задач, таблиць стандартних фізичних ефектів, речовинно-польового аналізу та алгоритмів вирішення винахідницьких задач.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • основні закономірності та напрямки розвитку техніки та інформаційних систем;
  • методи та засоби активізації творчої діяльності (засоби, стандарти та алгоритми вирішення винахідницьких задач);

вміти:

  • аналізувати винаходи з точки зору перспективного розвитку конструкцій, систем та інформаційних технологій;
  • знаходити проблемну ситуацію та ести пошук нових шляхів її вирішення;
  • використовувати основні методи та засоби активізації творчої діяльності при вирішення винахідницьких задач;

Метою викладання дисципліни є вивчення та практичне засвоєння студентами теоретичних засад побудови основних алгоритмів, методів розроблення та математичного аналізу алгоритмів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • основні засади виконання аналізу алгоритмів;
  • алгоритми, побудовані на використанні структур даних;
  • жадібні алгоритми;
  • динамічне програмування;
  • алгоритми для роботи з графами;

вміти:

  • виконувати аналіз алгоритмів;
  • виконувати розрахунок ефективності алгоритмів;
  • обирати та розроблювати алгоритм потрібного типу для розв’язування поставлених задач.

Метою викладання дисципліни є отримання фундаментальних знань у галузі системного аналізу на всіх етапах розроблення програмного забезпечення та засвоєння застосування відповідного підходу на практиці.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • принципи застосування системного підходу для розроблення програмного забезпечення;
  • парадигми та моделі розроблення програмного забезпечення на основі використання системного підходу;
  • принципи та способи управління ризиками проектів;
  • методи прийняття рішень, які використовуються під час прийняття ризик-орієнтованих рішень.

вміти:

  • вибирати стратегії для планування життєвого циклу системи на основі системного підходу;
  • вибирати та перетворювати математичні моделі явищ, процесів і систем для їх ефективної програмно-апаратної реалізації на основі виконання системного аналізу;
  • визначати організаційну, економічну, технічну та операційну здійсненність проекту на основі оцінювання ризиків;
  • створювати та досліджувати математичні та програмні моделі обчислювальних й інформаційних процесів, пов’язаних з функціонуванням об’єктів професійної діяльності.

Мета - придбання знань, вмінь та навичок, необхідних для самостійного використання студентами системного підходу в дослідженні та проектуванні інформаційних систем; знайомство студентів з перспективами у цій галузі знань; становлення i вдосконалення системного мислення майбутніх фахівців.

Завдання - ознайомлення студентів з основами теорії систем, системного аналізу, системного підходу, системотехніки; вивчення методів досліджень i розв’язання задач, пов’язаних з проектуванням складних систем; придбання уміння використання системного підходу при комп’ютерному моделюванні та при проектуванні інформаційних систем.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • ознаки класифікації систем і моделей систем;
  • типові підходи до дослідження великих складних систем;
  • основні етапи та методології системного аналізу;
  • методи моделювання систем;
  • системний підхід до проектування інформаційних систем;

вміти:

  • здійснювати системний аналіз на різних стадіях проектування та створення систем;
  • здійснювати процес декомпозиції систем;
  • використовувати системний підхід до проектування інформаційних систем, використовувати методи структурного системного аналізу, що включає аналіз вимог до системи, моделювання процесів із застосуванням діаграм потоків даних, моделювання даних із застосуванням діаграм «сутність - зв'язок», об'єктне моделювання із застосуванням мови UML.

Метою викладання дисципліни є засвоєння принципів побудови сучасних систем підтримки прийняття рішень на основі технологій Сховищ Даних (Data Warehousing), оперативного аналізу (OLAP) і добування даних (Data Mining) для аналітичної підтримки процесів прийняття рішень, особливостей проектування, реалізації, впровадження програмних комплексів і систем підтримки прийняття рішень, отримання практичних навичок роботи з відповідними інструментальними засобами і програмами для кінцевого користувача.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • базові поняття систем підтримки прийняття рішень, основні етапи процесу прийняття рішень, критерії вибору;
  • основні методи і моделі прийняття рішень в умовах невизначеності, в нечітких умовах;
  • методи аналізу і вибору відповідних моделей даних і засобів інтелектуального аналізу даних в залежності від специфіки галузі, розробки алгоритмів підготування вихідних даних.

вміти:

  • використовувати сучасні методи та технології формалізації задач вибору рішень у виробничих системах;
  • вибрати з освоєного арсеналу необхідні математичні моделі і застосувати відповідну методику їх використання при вирішенні згаданих завдань підготовки та управління виробництвом.
  • застосовувати математичні та програмні засоби підтримки прийняття рішень з їх реалізацією на ЕОМ.

Метою викладання дисципліни є отримання фундаментальних знань з конструювання та розроблення інтелектуально-орієнтованого програмного забезпечення на основі використання сучасних засобів програмування у різних прикладних галузях та практичне засвоєння отриманих знань.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • засоби високорівневого програмування мовою Python;
  • стандартні бібліотеки Python;
  • засоби роботи з базами даних у Python;
  • засоби виконання високопродуктивних математичних обчислень;
  • web-фреймворки для розроблення web-додатків у Python;
  • засоби інтелектуального аналізу XML-документів;
  • засоби роботи з природною мовою.

вміти:

  • володіти основами розроблення інтелектуально-орієнтованого програмного забезпечення;
  • застосовувати програмні засоби для розроблення інтелектуально-орієнтованого програмного забезпечення;
  • розробляти інтелектуальні web-додатки;
  • розробляти програмне забезпечення для інтелектуального аналізу XML-документів та природної мови.

Мета: вивчення та практичне засвоєння методів розробки офісних застосувань, підготовка студентів до ефективного використання сучасних програмних інструментаріїв для створення автоматизованих систем у подальшій професійній діяльності; надбання практичних навичок роботи з програмними засобами для побудови офісних застосувань.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • технологію взаємодії з COM об’єктами;
  • основи роботи с COM сервером Word;
  • ієрархію основних об’єктів Word, необхідних для розробки офісних застосувань;
  • основи роботи с COM сервером Excel;
  • основи мови XML;
  • особливості форматів Office Open XML;

вміти:

  •  
  • обирати програмні засоби для розробки офісних застосувань;
  • програмно оброблювати інформацію, подану у документах Word та Excel;
  • розробляти програмне забезпечення для обробки електронних документів формату Office Open XML.

Сторінки