Ви є тут

Головна

Мета: вивчення та практичне засвоєння методів та засобів конструювання програмного забезпечення в систематизованому вигляді для їх застосування на процесах розробки програмних систем.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • методи програмування;
  • принципи розробки програмного забезпечення;
  • методики сумісної розробки програм;
  • процеси та інструменти для відлагодження програм;
  • стратегії інтеграції;
  • інструментальні засоби конструювання програмного забезпечення;

вміти:

  • вибирати мови програмування для створення програмного забезпечення;
  • виконувати зборку програм;
  • керувати процесом конструювання програм;
  • обирати методику конструювання.

Метою викладання дисципліни є вивчення теоретичних основ та теоретичних аспектів побудови і схем комп’ютерних систем та функціонування основних вузлів обчислювальної техніки і периферійних пристроїв, а також надбання практичних навичок експлуатації комп’ютерних систем.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • сучасну вітчизняну та іноземну та елементарну базу комп’ютерів та складних обчислювальних систем;
  • сучасні принципи побудови та аналізу режимів елементів;
  • сучасні пакети програм аналізу електронних схем.

вміти:

  • розробляти математичні моделі елементів та вузлів комп’ютерних систем;
  • виконувати аналіз елементарних режимів комп’ютерних вузлів.

Метою викладання дисципліни є засвоєння студентами знань та одержання практичних навичок з структурного концептуального моделювання САПР за методологією IDEF0 та створення якісного програмного забезпечення мовою Visual Prolog на базі моделей.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • теоретичні основи методології створення функціональних моделей - IDEF0;
  • можливості засобів підтримки створення IDEF0 моделей;
  • основні моделі життєвого циклу складних програмних систем;
  • їх недоліки та переваги.

вміти:

  • створювати функціональні моделі САПР за методологією IDEF0.
  • застосовувати інструментальний засіб підтримки DESIGN/IDEF для створення IDEF0 моделі САПР;
  • контролювати якість програмного забезпечення САПР на етапі концептуального проектування систем за критеріями якості.

Мета викладання дисципліни

Метою курсу є отримання студентами знань з різних видів сучасної підприємницької діяльності з використанням Internet, з технічними та програмними засобами реалізації інформаційних процесів.

Завдання вивчення дисципліни:

Внаслідок вивчення дисципліни студенти повинні:

Мати уявлення про:

  • поняття: технологія, інформаційна технологія, інтернет - технологія;
  • принципи роботи мережі Інтернет;
  • технології пошуку, передавання та отримання інформації в мережі Інтернет.

Знати:

  • основні особливості комерційної діяльності в Internet;
  • класифікацію комп’ютерних мереж;
  • Інтернет-ресурси для створення Web-застосунків.

Вміти:

  • здійснювати пошук, передавання інформації за допомогою мережевих технологій;
  • здійснювати проектування інтернет-ресурсів, враховуючи вимоги бізнес логіки, навантажувальної ефективності та безпеки;
  • вміти залучати відвідувачів інтернет-ресурсів з різних джерел; здійснювати залучення трафіку на інтернет-ресурс, використовуючи комерційні та некомерційні джерела;
  • визначити основні метрики ефективності роботи інтернет-ресурсу з точки зору бізнес логіки; організувати заходи з оптимізації інтернет-ресурсу для поліпшення певних метрик;
  • здійснювати збір даних про дії користувача і наочне відображення цих даних в репорт з метою оптимізації існуючої бізнес логіки;
  • створювати зручний інтерфейс для ефективного використання інтернет-ресурсу відвідувачами;
  • організовувати інтернет-ресурси, враховуючи сучасні вимоги до інтернет безпеки та безпеки даних користувача.

Мета дисципліни: засвоєння принципів побудови сучасних систем підтримки прийняття рішень на основі технологій Сховищ Даних (Data Warehousing), оперативного аналізу (OLAP) і добування даних (Data Mining) для аналітичної підтримки процесів прийняття рішень, особливостей проектування, реалізації, впровадження програмних комплексів і систем підтримки прийняття рішень, отримання практичних навичок роботи з відповідними інструментальними засобами і програмами для кінцевого користувача.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • базові поняття систем підтримки прийняття рішень, основні етапи процесу прийняття рішень, критерії вибору;
  • основні методи і моделі прийняття рішень в умовах невизначеності, в нечітких умовах;
  • методи аналізу і вибору відповідних моделей даних і засобів інтелектуального аналізу даних в залежності від специфіки галузі, розробки алгоритмів підготування вихідних даних.

вміти:

  • використовувати сучасні методи та технології формалізації задач вибору рішень у виробничих системах;
  • вибрати з освоєного арсеналу необхідні математичні моделі і застосувати відповідну методику їх використання при вирішенні згаданих завдань підготовки та управління виробництвом.
  • застосовувати математичні та програмні засоби підтримки прийняття рішень з їх реалізацією на ЕОМ.

Метою викладання дисципліни є отримання фундаментальних знань у галузі керування ризиками з метою використання їх у процесі розроблення програмного забезпечення та практичне використання отриманих знань та вмінь у процесі розв’язання прикладних завдань.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • методи управління ризиками;
  • етапи управління ризиками;
  • особливості основних парадигм програмування;
  • принципи компонентно-орієнтованого програмування;
  • принципи прототипного програмування;
  • моделі компонентного програмного забезпечення.

вміти:

  • аналізувати об’єкти на наявність ризиків;
  • керувати процесом розроблення програмного забезпечення з метою систематичного зменшення ризиків;
  • розробляти програмне забезпечення у складі команди;
  • оптимізувати програмний код для повторного використання.

Мета - вивчення методів інтелектуального аналізу даних (Data Mining), спрямованого на аналітичне дослідження великих масивів інформації з метою виявлення нових раніше невідомих, практично корисних знань і закономірностей, необхідних для прийняття рішень; огляд методів, програмних продуктів і різних інструментальних засобів, які використовуються в Data Mining; розгляд практичних прикладів застосування Data Mining; підготовка студентів до самостійної роботи з вирішення задач засобами Data Mining і розробки інтелектуальних систем.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • основні поняття, задачі та стадії інтелектуального аналізу даних;
  • підходи к збереженню, представленню та обробці інформації в сучасних інформаційних системах;
  • методи побудови моделей та аналізу залежностей у великих масивах даних;
  • методи оцінки адекватності побудованих моделей;
  • концепцію сховищ даних, їх оперативної аналітичної обробки;

вміти:

  • обґрунтовувати вибір конкретного типу моделі та методу інтелектуального аналізу даних при вирішенні поставленої практичної задачі;
  • проводити необхідну попередню обробку даних, визначати тип задачі аналізу, вирішувати її адекватно обраним методом з оптимально визначеними параметрами, оцінювати результати, робити змістовні висновки та інтерпретацію;
  • використовувати сучасні програмні засоби для проведення інтелектуального аналізу даних;
  • застосовувати технології роботи зі сховищами даних, здійснювати їх аналітичну обробку та інтелектуальний аналіз для забезпечення надійної роботи інформаційних систем.

Мета - вивчення методів інтелектуального аналізу даних (Data Mining), спрямованого на аналітичне дослідження великих масивів інформації з метою виявлення нових раніше невідомих, практично корисних знань і закономірностей, необхідних для прийняття рішень; огляд методів, програмних продуктів і різних інструментальних засобів, які використовуються в Data Mining; розгляд практичних прикладів застосування Data Mining; підготовка студентів до самостійної роботи з вирішення задач засобами Data Mining і розробки інтелектуальних систем.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • основні поняття, задачі та стадії інтелектуального аналізу даних;
  • підходи к збереженню, представленню та обробці інформації в сучасних інформаційних системах;
  • методи побудови моделей та аналізу залежностей у великих масивах даних;
  • методи оцінки адекватності побудованих моделей;
  • концепцію сховищ даних, їх оперативної аналітичної обробки;

вміти:

  • обґрунтовувати вибір конкретного типу моделі та методу інтелектуального аналізу даних при вирішенні поставленої практичної задачі;
  • проводити необхідну попередню обробку даних, визначати тип задачі аналізу, вирішувати її адекватно обраним методом з оптимально визначеними параметрами, оцінювати результати, робити змістовні висновки та інтерпретацію;
  • використовувати сучасні програмні засоби для проведення інтелектуального аналізу даних;
  • застосовувати технології роботи зі сховищами даних, здійснювати їх аналітичну обробку та інтелектуальний аналіз для забезпечення надійної роботи інформаційних систем.

Метою викладання дисципліни є отримання фундаментальних знань у галузі конструювання інтегрованих середовищ розробки та практичних навичок у галузі реалізації компонентів інтегрованих середовищ розробки.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • принципи побудови основних компонентів інтегрованих середовищ розробки;
  • алгоритми виконання синтаксичного аналізу;
  • алгоритми виконання лексичного аналізу;
  • алгоритми виконання семантичного аналізу;
  • алгоритми генерації коду;
  • прийоми виконання оптимізації коду;
  • принципи відлагодження програмного забезпечення;
  • алгоритми представлення структури коду для візуалізації.

вміти:

  • використовувати та реалізовувати основні алгоритми, пов’язані з аналізом коду в інтегрованих середовищах розробки;
  • застосовувати алгоритми парсингу та генерації коду на практиці;
  • оптимізовувати програмний код.

Метою викладання дисципліни є вивчення теоретичних та методологічних основ ергономічного проектування «людино-машинних» систем (ЛМС) на всіх стадіях життєвого циклу, а також інтелектуальна підтримка процесу ергономічного проектування інформаційних моделей (ІМ)

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • загальну характеристику ергономічних досліджень та їх методів;
  • прийоми розробки та оцінки інтерактивного програмного забезпечення, орієнтованого на людину;
  • класифікацію операторської діяльності;
  • засоби створення GUI і UI-середовища програмування;
  • методи оптимізації засобів і систем відображення інформації;
  • методи ергономічного проектування інформаційних технологій (ІТ);
  • методи підвищення ефективності та надійності ЛМС.

вміти:

  • проводити системний аналіз ЛМС;
  • моделювати діяльність оператора у СЛМ;
  • застосовувати та розробляти програмне забезпечення методів ергономічного проектування СЛМ;
  • застосовувати та розробляти системи інтелектуальної підтримки (СІП) ергономіста-проектувальника.

Сторінки