Метою викладання дисципліни є ознайомлення студентів з основами дискретної математики, що необхідні для успішного опанування спеціальними дисциплінами (наприклад, теорія інформації та кодування), які будуть необхідні в майбутній діяльності; формування навичок математичного розв’язування та дослідження задач дискретної математики; розвиток логічного та алгоритмічного мислення; удосконалення навичок програмування та самостійного тестування розроблених програм; підвищення загального рівня математичної культури студентів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основні поняття дискретної математики такі як множина, операції над множинами, відношення, алгебраїчні структурі, елементи комбінаторики, основні поняття теорії графів, та екстремальні задачі на графах.

вміти: вибирати необхідні методи та моделі розв’язання задач на дискретних структурах, методичні прийоми дискретного аналізу для розв’язання прикладних задач; використовувати сучасні математичні алгоритми та програмування із самостійним тестуванням розроблених програм для розв’язання практичних інженерних задач та набути навичок самостійного вивчення літератури з даної дисципліни.

Викладачі дисципліни: Левицька Тетяна Ігорівна, к.т.н., доцент кафедри прикладної математики; Пожуєва Ірина Сергіївна, к.т.н., доцент кафедри прикладної математики; Щербина Оксана Анатоліївна, асистент кафедри прикладної математики..

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів та тем:

           Змістовий модуль 1. Теорія множин і алгебраїчні структури.

1. Теорія множин.
2. Алгебраїчні структури.

Змістовий модуль 2. Комбінаторика.

3. Елементи комбінаторики.

Змістовий модуль 3. Теорія графів.

4. Основи теорії графів. Операції над графами.
5. Екстремальні задачі на графах.

Розподіл балів, які отримують студенти

Під час навчання студент отримує 100-бальну рейтингову оцінка, яка складається з балів, одержаних при захисті лабораторних робіт і РГЗ та контрольних робот за відповідними модулями: 60 балів - лабораторні роботи, 40 балів - контрольні роботи.

Ця оцінка може бути зарахована як остаточна за дисципліною, або виправлена при триманні іспиту.

Методичне забезпечення

1. Методичні вказівки для самостійної роботи та виконання лабораторних робіт для студентів факультету КНТ денної та заочної форми навчання з дисципліни “Комп'ютерна дискретна математика” / уклад.: Т. І. Левицька, І. С. Пожуєва, В. С. Левада, О. А. Щербина – Запоріжжя : ЗНТУ, 2017. – 142 с.EIR ZNTU
2. Розрахунково-графічні завдання з дисципліни "Дискретна математика" за темою: «Теорія графів» для студентів факультету КНТ денної форми навчання / Укл.: Левицька Т.І., Пожуєва І.С., Левада В.С., Шишканова Г.А. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2016. – 50 с.EIR ZNTU
3. Методичні вказівки до виконання контрольних робіт та самостійної роботи для студентів факультету ІОТ заочної форми навчання з дисципліни "Дискретна математика" / Укл.: Левицька Т.І., Пожуєва І.С., Мізерна О.Л., Чумаченко Я.В. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2011. – 70 с.
4. Методические указания к выполнению лабораторных работ по курсу "Основы дискретной математики" для студентов специальности 7.080404 "Интеллектуальные системы принятия решений" / Сост.: Н.В. Савченко –  Харьков: НТУ "ХПИ", 2008. – 152 с.
5. Методические указания к выполнению лабораторных работ по курсу "Основы дискретной математики / Сост.: Н.В. Савченко –  Харьков: НТУ "ХПИ", 2012. – 192 с.

Рекомендована література

1.    Ф.А. Новиков. Дискретная математика для программистов. – СПб: Питер, 2000. – 304 с.

2.    Ю.М. Бардачов, Н.А. Соколова, В.Є. Ходаков. Дискретна математика. – К.:Вища школа, 2002. – 288 с.

3.    А.Ф. Кравчук. Основи дискретної математики. – К.:НМК ВО, 1992.

4.    В.Н. Нефедов, В.А. Осипова. Курс дискретной математики. – М.: Изд.МАИ, 1992.

5.    О.П. Кузнецов, Г.М. Адельсон-Вольский. Дискретная математика для инженера. – М.: Энергия, 1980.

6.    Н.М. Коршунов. Математические основы кибернетики. М.: Энергоатомиздат, 1987.

7.    В.Г. Новоселов,  А.В. Скатов. Прикладная математика для инженеров-системотехников. Дискретная математика в задачах и примерах. – К.:НМК ВО, 1992.

8.    Пінчук В.П., Засовенко В.Г. Основи дискретної математики. Теорія та застосування. Конспект лекцій. – Запоріжжя: ЗДТУ, 2001. – 104 с.

9.    В.П.Денисюк, В.К.Репета. Вища математика. Модульна технологія навчання: Навчальний посібник: У 4 ч. – К.: Книжкове видавництво НАУ, 2005

10. Г.П. Гаврилов, А.А. Сапоженко. Сборник задач по дискретной математике. – М.: Изд. «Наука», 1977. – 368 с.

11. И.А. Лавров, Л.Л. Максимова. Задачи по теории множеств математической логике и теории алгоритмов.  – М.: Изд. «Наука», 1984. – 222 с.

Мета: вивчення машинобудівних матеріалів та придбання навичок у формуванні інформації щодо їх властивостей, вирішення практичних питань, пов’язаних із вибором матеріалу та найбільш раціональних варіантів їх термічного оброблення.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: закономірності структуроутворення під впливом легувальних елементів у різних групах матеріалів на стадіях їх виготовлення та під час термообробки; залежності властивостей матеріалів від складу, структури та умов експлуатації виробів; методи зміцнення матеріалів для забезпечення оптимальних експлуатаційних властивостей.

вміти: класифікувати матеріали за призначенням, структурою в рівноваговому та нормалізованому станах; кваліфіковано прогнозувати структурні зміни на стадіях виготовлення виробів для забезпечення необхідного рівня механічних та експлуатаційних властивостей.

Викладач: Климов Олександр Володимирович, доцент кафедри "Фізичне матеріалознавство".

 Опис навчальної дисципліни

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 20%  до 80%

для заочної форми навчання – 8% до 92%

Розподіл балів, які отримують студенти

Т1, Т2 … Т6 – теми змістових модулів.

Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Теоретичні основи легування сталей.

Тема 1. Вступ. Металеві машинобудівні матеріали.

Вступ (предмет, задачі та зміст дисципліни). Матеріали і науково-технічний прогрес у машинобудуванні. Основні етапи  і перспективи удосконалення машинобудівних матеріалів. Економічна доцільність використання спеціальних сталей та сплавів. Іх роль у підвищенні експлуатаційної надійності та зменшення матеріалоємності. Класифікація легованих сталей за хімічним складом та призначенням. Маркування у країнах СНД та провідних країнах світу (США, Японія, Німеччина).

Тема 2. Особливості фаз, які утворюються з легувальними елементами в сплавах на основі заліза.

Вплив легувальних елементів на поліморфізм заліза, на критичні (А1, А3, А4) і концентраційні (S, Е) точки. Структура та властивості легованого фериту та аустеніту. Карбіди та нітриди. Вплив легувальних елементів на термодинамічну активність вуглецю в залізі. Інтерметаліди та неметалеві включення. Структурні класи легованих сталей в рівноваговому стані.

Тема 3. Фазові перетворення в легованих сталях.

Вплив легувальних елементів на стійкість переохолодженого аустеніту, на перлитне, бейнітне та мартенситне перетворення. Структурні класи легованих сталей в нормалізованому стані. Вплив легувальних елементів на процеси відпуску. Теплостійкість та червоностійкість сталі. Відпускна крихкість.

Змістовий модуль 2. Леговані сталі для машинобудівної промисловості.

Тема 4. Конструкційні сталі, які працюють при нормальних температурах.

Умови експлуатації, вимоги до властивостей виробів, при виготовленні яких використовують конструкційні матеріали. Основні механізми зміцнення, оптимізація структури з метою забезпечення підвищеної міцності у сполученні з достатньою пластичністю та в’язкістю. Мета легування.

Конструкційні машинобудівні матеріали, їх класифікація за хімічним складом та призначенням.

Конструкційні будівельні матеріали. Умови експлуатації. Вимоги до структури  та властивостей. Вуглецеві та низьколеговані сталі. Зміцнення під час легування та термічне зміцнення.

Сталі для холодного штампування. Нестаріючі холоднокатані та двофазні сталі.

Конструкційні сталі, що поліпшуються термічною обробкою. Умови експлуатації та вимоги до матеріалів. Принципи легування, різновиди термообробки (поліпшення, нормалізація, гартування СВЧ, гартування з низьким відпуском).

Цементовні (нітроцементовні) сталі. Хімічний склад, умови експлуатації, вимоги до властивостей поверхневого шару та серцевини. Вплив легувальних елементів на технологію термічної обробки після цементації.

Азотовні сталі. Умови експлуатації, особливості легування та утворення структури поверхневого шару.

Високоміцні низьковідпущені сталі та сталі, які піддають дисперсійному твердінню.

Мартенситостаріючі високоміцні сталі. Галузі та перспективи їх застосування.

Сталі для виготовлення пружних елементів (ресори, пружини тощо). Умови експлуатації, вимоги до матеріалів (опір малим пластичним деформаціям, здатність до зневуглецьовування, зростання зерна, стану поверхні). Особливості легування та термічної обробки.

Вальницеві сталі. Особливості їх експлуатації, вимоги до них, хімічний склад. Термічна обробка.

Рейкові сталі.

Тема 5. Інструментальні матеріали.

Умови експлуатації інструментів, вимоги до властивостей та мета їх легування. Сталі для різального інструменту. Вуглецеві та низьколеговані нетеплостійкі сталі, особливості їх термообробки.

Швидкорізальні сталі, хімічний склад, особливості їх структури в литому та відпаленому станах. Термічна обробка, що забезпечує високу червоностійкість. Особливості швидкорізальних сталей, отриманих шляхом порошкової металургії.

Тверді сплави. Теплостійкість та різальні властивості. Металокерамічні тверді сплави, їх хімічний склад.

Сталі для вимірювального інструменту. Хімічний склад, особливості термічної обробки.

Штампові сталі для холодного деформування, їх класифікація в залежності від умов експлуатації. Принципи легування, особливості термообробки.

Штампові сталі для гарячого деформування, їх класифікація в залежності від умов експлуатації. Принципи легування, особливості термообробки.

Сталі для виготовлення валків гарячої та холодної прокатки.

Тема 6. Техніко-економічна характеристика машинобудівних матеріалів.

Порівняльна оцінка різноманітних матеріалів за конструкційною міцністю, надійністю, коштовністю. Оцінка техніко-економічної ефективності під час заміни одного матеріалу на інший.

Розподіл балів, які отримують студенти

Т1, Т2 ... Т16 – теми змістових модулів.

Розподіл балів, які отримують студенти

Т1, Т2 ... Т16 – теми змістових модулів.