Ви є тут

Головна

Автоматизація та інформатизація наукових досліджень

 

Метою викладання дисципліни є надати студентам знання та відомості по принципам та засобам автоматизація та інформатизація наукових досліджень у галузі електричних машин, апаратів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

•  концепцію, склад, галузі застосування автоматизованих систем наукових досліджень

•  теоретичні основи автоматизованого синтезу знань, кластерного аналізу та ідентифікації даних експерименту, генетичних алгоритмів

•  структуру та складові частини апаратного та системного програмного забезпечення контролерних систем наукових досліджень

•  Область застосування комп’ютерних моделей у наукових дослідженнях, моделі об’єктів досліджень та зовнішніх дій, програмне забезпечення для моделювання.

вміти:

• розробляти архітектуру контролерних систем наукових досліджень, вибирати засіб її реалізації

• використовувати методи автоматизованого синтезу знань, кластерного аналізу та ідентифікації даних експерименту, генетичних алгоритмів у дослідженнях електричних машин.

• вибирати або розробляти комп’ютерні моделі електричних машин, апаратів

•  працювати у середовищі програмних пакетів моделювання для задач наукових досліджень.

 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 5

Галузь знань

0507 – Електротехніка та електромеханіка

Нормативна

(за вибором)

 

Напрям підготовки

050702 – Електромеханіка

Модулів – 1

Спеціальність (професійне

спрямування):

Електричні машини і апарати , Електромеханічне обладнання енергоємних виробництв

Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

5-й

5-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання

Семестр

Загальна кількість годин – 180

10-й

10й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 4

самостійної роботи студента - 10

Оснічвітньо-кваліфікаційний рівень:

магістр

24 год.

8 год.

Практичні, семінарські

Лабораторні

12 год.

8 год.

Самостійна робота

36 год.

56 год.

Індивідуальні завдання:

Вид контролю: екзамен

 

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 52/124

для заочної форми навчання –12/168

 

 

Розробник: доцент, канд. техн. наук М.О. Поляков 

 

Розподіл балів, які отримують студенти

 

 

Поточне тестування та самостійна робота

Підсумковий тест (екзамен)

 

Змістовсний модуль 1

30

100

T1

T2

T3

T4

T5

T6

T7

T8

T9

5

5

5

5

5

5

5

5

5

Змістовсний модуль2

T10

T11

T12

T13

T14

5

5

5

5

5

 

Т1, Т2 ... Т14 – теми змістових модулів

Метою викладання  є навчити фахівця розробляти технологічні процеси обробки типових деталей, їх використанню при виробництві деталей машинобудування та авіаційних двигунів з використанням високопродуктивного обладнання, засобів механізації та автоматизації, розробляти технологічні процеси складання машин із забезпеченням потрібної точності, прищепити практичні навички для самостійної роботи по складанню основних етапів технологічних процесів за допомогою практичних занять,  виробничої практики, а також у процесі повсякденної праці при виконанні курсових та дипломного проектів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- організаційно-методичні основи проектування технологічних процесів;

- проектування технологічних процесів механічної обробки;

- проектування технологічних процесів виготовлення деталей на основних металорізальних верстатах;

- проектування технологічних процесів складання машин;

- забезпечення  точності, якості та продуктивності при обробці деталей машинобудування та складанні машин при мінімальних витратах.

вміти:

- розробити технологічні процеси обробки типових деталей;

- розраховувати економічну ефективність розробленого технологічного процесу.        

Викладач дисципліни: Кононов Віталій Владиславович, доцент кафедри «Технологія машинобудування». 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітній ступень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 2,5

Галузь знань: 0505 Машинобудування та металообробка

За вибором

Напрям підготовки: 6.050502 "Інженерна механіка"

Змістових модулів – 2

Кваліфікація (професійне спрямування): Кваліфікація (професійне спрямування): 311 Технічний фахівець в галузі фізичних наук і техніки (3115 Технічний фахівець – механік)

Рік підготовки:

4-й

4-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання –

Семестр

Загальна кількість годин – 90

7-й

7-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 3 самостійної роботи студента – 4,5

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр з технології машинобудування

24 год.

8 год.

Практичні, семінарські

12 год.

4 год.

Лабораторні

год.

год.

Самостійна робота

54 год.

78 год.

Індивідуальні завдання:  год.

Вид контролю: іспит

Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота

 
Сума

Змістовий модуль №1

Змістовий модуль №2

T1

Т2

T3

Т4

Т5

T6

Т7

T8

 

 

 

8

12

20

20

10

10

10

10

 

 

100

 

Дослідження та випробування електричних та електронних апаратів

Метою викладання дисципліни є одержання студентами початкових знань з питань дослідження та випробування електричних та електронних апаратів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

 

знати:

- основні методи та технічні засоби вимірювань електричних та неелектричних параметрів в процесі експериментальних досліджень та випробувань електричних та електронних апаратів;

- структуру та основні схемні та технічні рішення випробних установок для проведення дослідницьких, виробничих та експлуатаційних випробувань;

- основні задачі та зміст експериментальних досліджень та випробувань, що проводяться в процесі розробки, промислового виробництва та експлуатації електричних та електронних апаратів;

 

вміти:

- планувати та здійснювати експериментальні дослідження та випробування електричних апаратів, оцінювати їх результати та приймати відповідні рішення щодо якості електричних та електронних апаратів;

- розробляти програми та методики випробувань електричних та електронних апаратів;

- складати протоколи випробувань електричних та електронних апаратів;

- моделювати схеми та розробляти технічні засоби експериментальних досліджень та випробувань електричних та електронних апаратів.

 

 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість

кредитів – 3

Галузь знань

0507 – Електротехніка та електромеханіка

За вибором ЗНТУ

 

Напрям підготовки

6.050702 – Електромеханіка

Модулів – 1

Спеціальність :

7(8).05070201 – Електричні машини і апарати

Рік підготовки:

Змістових модулів – 5

5-й

5-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________

                                          (назва)

Семестр

Загальна кількість годин – 180

9-й

9-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 4

самостійної роботи студента – 7

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

спеціаліст, магістр

32 год.

16 год.

Практичні, семінарські

-

-

Лабораторні

32 год.

16 год.

Самостійна робота

116 год.

148 год.

Індивідуальні завдання:  0 год.

Вид контролю:

диференційний залік

 

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 64/116 год.

для заочної форми навчання – 32/148 год.

 

Розробник: доцент кафедри ЕЕА Близняков Олександр Вікторович

 

Метою викладання дисципліни є надання студентам знань, навичок та вмінь, які дозволять використовувати здобуті знання з конструкції електричних машин та апаратів та електромеханічного обладнання енергоємних виробництв для діагностування їх стану, оволодіння спеціальними знаннями теорії та практики діагностування високовольтних

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

-         теоретичні та практичні основи діагностування технічного стану високовольтних електричних апаратів.

-         методи діагностування;

-         діагностичні параметри, та методи їх вимірювання;

-         сучасні прилади діагностування.

 

вміти:

-         обирати найбільш ефективні методи діагностування для різних типів апаратів;

-         вимірювати характеристики часткових розрядів в ізоляції;

-         вимірювати тангенс кута діелектричних втрат ізоляції;

-         користуватися сучасними засобами вимірювання температури;

-          інтерпретувати результати діагностування для здійснення експертної оцінки з технічного стану обладнання;

-         здійснювати оцінку технічного стану електричних машин та апаратів та залишкового ресурсу.

 

Розробник: доц., к.т.н. Сахно О.А., викладач кафедри «Електричні і електронні апарати»

 

 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 3,5

Галузь знань

0507 – Електротехніка та електромеханіка

За вибором ВНЗ

 

Напрям підготовки

050702 – Електромеханіка

Модулів – 1

Спеціальність (професійне

спрямування):

Електричні машини і апарати

Електромеханічне обладнання енергоємних виробництв

Рік підготовки:

Змістових модулів –3

5-й

6-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання - Розрахункове

 графічне завдання

                   (назва)

Семестр

Загальна кількість годин – 144

9-й

11-й

Лекції

Тижневих годин для: денної форми навчання:

аудиторних – 48

самостійної роботи студента – 78

заочної форми навчання:

аудиторних – 8

самостійної роботи студента – 118

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Спеціаліст (магістр)

32 год.

8 год.

Практичні, семінарські

Лабораторні

16 год.

Самостійна робота

78 год.

118 год.

Індивідуальні завдання: -

Вид контролю:

письмовий екзамен

 

Розподіл балів, які отримують студенти

 

Поточне тестування та самостійна робота

Підсумковий тест (екзамен)

Сума

 

Змістовий

модуль 1

Змістовий

модуль 2

Змістовий

модуль 3

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

Т10

Т11

Т12

Т13

Т14

Т15

Т16

Екзамен

100

2

10

2

12

2

10

10

2

10

10

2

2

2

8

8

8

                                       

Т1, Т2 ... Т16 – теми змістових модулів.

 

 

  • Залужный М.Ю. Моделирование потерь при совместной работе дуговых сталеплавильных печей [Текст] / М.Ю. Залужный, В.В. Зиновкин. -  Матеріали VI Міжнародної науково-технічної конференції пам’яті І.І. Марти- ненка «Енергозабезпечення технологічних процесів в агропромисловому комплексі України». - Мелітополь: ТДАТУ, 2015. – С. 30-33.
  • Залужный М.Ю. Моделирование потерь в электротехнологическом комплексе при совместной работе дуговых сталеплавильных печей [Текст] / М.Ю. Залужный. – Донецьк: Наукові праці ДонНТУ серія: “Електротехніка і енергетика”. -2013. - №1(14). – С.100-103.
  • Zinovkin V. Electromagnetic processes modeling in the electric equipment of the abruptly variable loads systems [Текст] / V.Zinovkin, M. Zaluzhniy, V. Kusch/ - United States: The Advanced Science. – 2012. – ISSUE 1. – P.138-140.
  • Бондаренко В.И. Совершенствование лабораторного практикума обучения студентов по направлению подготовки «Электромеханика» [Текст] / Бондаренко В.И., Орловский И.А., Пирожок А.В., Крисан Ю.А., Осадчий В.В., Залужный М.Ю.. - Электромеханические системы и комплексы: междунар. сб. науч. трудов. – Магнитогорск: Магнитогорск. гос. техн. ун-т им. Г.И. Носова, 2012.– Вып. 20. – С. 412-438.
  • Крисан Ю.О. Універсальний стенд дистанційного керування і контроля параметрів електропривода MICROMASTER 440 [Текст] / Крисан Ю. О., Залужный М. Ю. // Електротехніка та електроенергетика. – 2011. – № 1. – C. 56–59.
  • Зиновкин В.В. Моделирование нестационарных электромагнитных процессов в электротехническом оборудовании специального назначения [Текст] / В.В. Зиновкин, М.Ю. Залужный, Е.В. Васильева. - Комсомольск-на-Амуре: ГОУВПО «КнАГТУ», 2010. – Том 3. – С 52-56. (Международный симпозиум «Образование, наука и производство: проблемы, достижения и перспективы»: материалы международной научно-технической конференции «Электротехнические комплексы и системы» (Комсомольск-на-Амуре, 21-22 октября 2010 года): В 5 т. Т. 3 / Редкол.: А.М. Шпилёв (отв. ред.) и др. )
  • Зиновкин В.В. Моделирование нестационарных электромагнитных процессов в электротехническом оборудовании специального назначения [Текст] / В.В. Зиновкин, М.Ю. Залужный, С.И. Арсеньева. - Комсомольск-на-Амуре: ГОУВПО «КнАГТУ», 2010. – С 47-51. (Международный симпозиум «Образование, наука и производство: проблемы, достижения и перспективы»: материалы международной научно-технической конференции «Электротехнические комплексы и системы» (Комсомольск-на-Амуре, 21-22 октября 2010 года): В 5 т. Т. 3 / Редкол.: А.М. Шпилёв (отв. ред.) и др. )
  • Зиновкин В.В. Моделирование потерь электрической энергии в системах с резкопеременными нагрузками при различных схемах соединения обмоток трансформаторного оборудования [Текст] / В.В. Зиновкин, М.Ю. Залужный. – Харків: НТУ «ХПІ», 2010. – №28. – С. 487-488. (Вестник Национального технического университета «ХПИ», Выпуск №28. Проблемы автоматизированного электропривода. Теория и практика.)
  • Зиновкин В.В. Моделирование нестационарных электромагнитных процессов в неактивных деталях электротехнического оборудования [Текст] / В.В. Зиновкин, М.Ю. Залужный. – Кременчук: КДПУ, 2010 – Вип. 3(62), Часть 2. - 65-69с. (Вісник Кременчуського державного політехнічного університету імені Михайла Остоградського. Вип. 4/2007(45) частина 1)
  • Зиновкин В.В. Моделирование феррорезонансных процессов в системах с резкопеременными нагрузками [Текст] / В.В. Зиновкин, М.Ю. Залужный. – Варна: Фурфонд, 2009 –Том 1. - 180-183с. (Материалы 5 Международной конференции «Сратегия качества в промышленности и образовании», Варна, Болгария)
  • Залужный М.Ю. Моделирование нестационарных электромагнитных процессов в системе электроснабжения энергоемких электротехнологических комплексов [Текст] / М.Ю.Залужный – Запорожье: Электротехника и электроэнергетика, 2009. - №2. - С. 70-73.
  • Влияние параметров резкопеременных нагрузок на электромагнитные процессы в электротехническом оборудовании [Текст] / В.В.Зіновкін, В.В.Карпенко, М.Ю. Залужний, С.І. Арсеньева, О.Г. Волкова – К.:ІЕД НАНУ, 2008 – 85-91с. (Праці ІЕД НАНУ. Випуск 19)
  • Зиновкин В.В. Моделирование электромагнитных процессов в электрооборудовании в системах резкопеременных нагрузок [Текст] / В.В. Зиновкин, М.Ю. Залужный. – Варна: Фортуна – ТУ Варна, 2007 –Том 1. - 234-237с. (Материалы 3 Международной конференции «Сратегия качества в промышленности и образовании», Варна, Болгария)
  • Зиновкин В.В. Моделирование нестационарных электромагнитных процессов в электрооборудовании систем с резкопеременнвми нагрузками [Текст] / В.В. Зиновкин, М.Ю. Залужный – Тольятти: ТГУ, 2007 – 101-105с. (Труды II Всероссийской научно-технической конференции с международным участием, 16-18 мая 2007 Тольятти Часть 1.)
  • Зиновкин В.В. Моделирование электромагнитных процессов в электрооборудовании при изменяющейся нагрузке [Текст] / В.В. Зиновкин, М.Ю. Залужный. – Хмельницький: ХНУ, 2007 – 176-179с. (Вісник Хмельницького національного університету №2, т.1)
  • Зиновкин В.В. Физическое моделирование нестационарных электромагнитных явлений в электротехнологическом оборудовании специального назначения [Текст] / В.В. Зиновкин, М.Ю. Залужный. - Днепродзержинск: ДГТУ, 2007 – 104-106с. (Сборник научных трудов ДГТУ тематический выпуск «Проблемы автоматизированного электропривода. Теория и практика»)
  • Зиновкин В.В. Моделирование добавочных потерь в электрооборудовании и системе электротехнического комплекса при несинусоидальных токах [Текст] / В.В. Зиновкин, М.Ю. Залужный. – Кременчук: КДПУ, 2007. - Вип. 4 (45), частина 1. – 49-53с. (Вісник Кременчуського державного політехнічного університету імені Михайла Остоградського. Вип. 4/2007(45) частина 1)
  • Зиновкин В.В. Методологические основы моделирования нестационарных электромагнитных процессов в электротехнологическом оборудовании специального назначения  / В.В. Зиновкин, М.Ю. Залужный. – Алчевск: ДонГТУ, 2007 – 353-363с. (Сборник научных трудов ДонГТУ Вып.24)
  • Зиновкин В.В. Моделирование нестационарных электромагнитных процессов в массивных конструкционных сталях [Текст] / В.В. Зиновкин, М.Ю. Залужный, М.В. Зиновкин –К: Праці ІЕД НАН України, 2006 - № 3 (13). – 96-103с.
  • Экспериментальные исследования электромагнитных процессов в силовых трансформаторах при перевозбуждении магнитной системы [Текст] /  В.В.Зиновкин, В.Н.Снигирев, М.Ю.Залужный, В.В.Карпенко, Р.Н.Кулик. – Запорожье: Електротехніка  та електроенергетика, 2005. – № 1. –  50 – 54с.
  • Анализ исследований совокупности параметров резкопеременных нагрузок  энергоемких электротехнологических комплексов в составе дуговых сталеплавильных печей [Текст] / В.В. Зиновкин, В.И. Бондаренко, М.Ю. Залужный, Р.П. Кулик, В.В. Карпенко, А.В. Таран. –  Харьков: Восточно-европейский журнал передовых технологий, 2005. - № 6/1 (18).  - 62-67с.
  • Зиновкин В.В. Методика экспериментальных исследований физических процессов на моделях силового электрооборудования при резкопеременных токах [Текст] / В.В. Зиновкин, В.В. Кущ, М.Ю. Залужный - М:  «ЭНАС», 2004. – 264 – 268 с. (Доклады 4-й научно-технической конференции: «Метрология электрических измерений в электротехнике». РАО «ЕС России», ОАО «ВНИИЭ».)
  • Зиновкин В.В. Моделирование нестационарных электромагнитных процессов в трансформаторном оборудовании  систем резкопеременных нагрузок [Текст] / В.В. Зиновкин, М.Ю. Залужный. - Луганськ: Вестник ВНУ им. В.Даля, 2003. -  5с. ( Праці 2-ї Міжнародної наук.-техн. конф. „Інформаційна техніка та електромеханіка” (ІТЕМ-2003))
  • Зиновкин В.В. Особливості моделювання нестаціонарних електромагнітних процесів в електротехнічному обладнанні з різкозмінними навантаженнями [Текст] /  В.В. Зиновкин, М.Ю. Залужный. – Вінниця: ВДТУ, 2003. –  183-184 с. ( Тези доповідей 7-ї Міжнарод. наук.-техн. конф. “Контроль і управління в складних системах” (КУСС-2003))
  • Зиновкин В.В. Имитационное моделирование нестационарных электромагнитных процессов и их характерных особенностей с использованием TOOLBOX POWERSYSTEM пакета MATLAB [Текст] / В.В. Зиновкин, М.Ю. Залужный. – Севастополь: СНТУ, 2003. – 75 с. (Труды. Междунар. научн.-техн. конф.: “Проблемы повышения эффективности электромеханических преобразователей в электроэнергетических системах”)
  • Зиновкин В.В. Программно-аналитический анализ технического состояния систем возбуждения энергоемкого трансформаторного оборудования / В.В. Зиновкин, М.Ю.Залужный – Запоріжжя: Електротехніка та електроенергетика. – 2002. – №2. –59-64 с.
  • Зиновкин В.В. Исследование нестационарных электромагнитных процессов в энергоемком электротехническом оборудовании на физических моделях [Текст] / В.В. Зиновкин, М.Ю. Залужний. – Запорожье: Електротехніка та електроенергетика, 2002. - №1. – 77 – 82с.

 

 

Мета: розвинути наукове мислення студентів, сформувати у них здатність самостійно проводити теоретичні і експериментальні дослідження, опанувати методи організації наукових досліджень.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: методики проведення експериментів, аналітичні способи розв’язання задач, методи обробки експериментальних даних, методики організації лабораторних та промислових експериментів, методи моделювання технічних об’єктів та технологічних процесів.

вміти: розробити програму експерименту та реалізувати його, надати результати виконаної наукової роботи з урахуванням проаналізованих опублікованих матеріалів оформленні згідно з встановленими вимогами, оцінити ефективність впровадження у виробництво підготовлених рекомендацій.

Викладач дисципліни: Вініченко Валерій Степанович, доцент кафедри «Фізичне матеріалознавство»

Опис навчальної дисципліни

Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання заочна форма навчання
Кількість кредитів – 3 ден.,5.5 заоч.

Галузь знань

05.04 Металургія та матеріалознавство

Нормативна (за вибором)

Напрям підготовки

6.050403 «Інженерне матеріалознавство»

Модулів – 1

Спеціальність (професійне спрямування):

7(8).05040301 «Прикладне матеріалознавство»

Рік підготовки:
Змістових модулів – 2 5-й 5-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання

_____-_____

      (назва)

Семестр
Загальна кількість годин - 108 ден., 198 заоч. 9-й 10-й
Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента -

Освітньо-кваліфікаційний рівень:спеціаліст 16 год. 4 год.
Практичні, семінарські
16 год 2 год
Лабораторні
- год. - год.
Самостійна робота
76 год. 192 год.
Індивідуальні завдання:
Вид контролю: залік

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 30 %  до 70 %

для заочної форми навчання – 3 % до 97 %

Розподіл балів, які отримують студенти

 

Поточне тестування та самостійна робота Підсумковий тест Підсумкова середньозважена оцінка
Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2
T1 T2 T3 T4 T1 T2 T3 100 100
20 30 30 20 40 40 20

 

Метою викладання  є навчити фахівця проектувати лінії механічної обробки деталей з використанням прогресивних засобів обробки, високопродуктивного обладнання, засобам механізації та автоматизації завантаження і розвантаження верстатів, пересуванню деталей між верстатами, вміло будувати виробничі процеси, технічному переоснащенню, реконструкції виробництва та створенню нових цехів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- сучасні методи проектування механоскладального виробництва;

- принципи побудови автоматизованих виробничіх процесів;

- взаємодію етапів отримання готових виробів;

- кількісну та якістну зміну об’єктів виробництва;

- основні та допоміжні виробничі системи.

вміти:

- проектувати лінії механічної обробки деталей;

- проектувати дільниці цеху;

- проектувати механоскладальні цехи;

- розраховувати техніко-економічні показники дільниць та цехів.

Викладач дисципліни: Кононов Віталій Владиславович, доцент кафедри «Технологія машинобудування». 

 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітній ступень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 2,5

Галузь знань: 0505 Машинобудування та матеріалообробка

За вибором

Напрям підготовки: 6.050502 "Інженерна механіка"

Змістових модулів – 2

 Кваліфікація (професійне спрямування): 311 Технічний фахівець механік

Рік підготовки:

4-й

4-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання –

Семестр

Загальна кількість годин – 58/84

7-й

7-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 самостійної роботи студента – 3,625

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр з технології машинобудування

16 год.

4 год.

Практичні, семінарські

16 год.

2 год.

Лабораторні

год.

год.

Самостійна робота

58 год.

84 год.

Індивідуальні завдання:  год.

Вид контролю: залік

Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота

 
Сума

Змістовий модуль №1

Змістовий модуль №2

T1

Т2

Т3

T4

Т5

Т6

10

Т7

Т8

T9

Т10

Т11

Т12

Т13

Т

14

 

 

4

8

12

10

10

8

6

8

6

8

6

 4

 

4

 

100

 

Метою викладання дисципліни є забезпечення знань щодо структури, властивостей, методів дослідження наноматеріалів та раціонального застосування нанотехнологій в матеріалознавстві.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: можливості змінювати властивості твердих тіл модифікацією структури та електронної будови, а також раціональним легуванням хімічними елементами;

вміти: раціонально вибирати склад, та технологію виготовлення матеріалів з наноструктурою і відповідними властивостями.

                                                                             Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Класифікація, структура та властивості наноматеріалів.

Тема 1. Вступ. Класифікація наноматеріалів.

Вступ. (предмет, задачі та зміст дисципліни). Історія та перспективи розвитку нанотехнологій. Загальні відомості щодо нанорозмірних структур. Термінологія (нанотехнологія, наноматеріали, наносистемна техніка). Основи класифікації наноматеріалів. Перспективні напрямки застосування нанотехнологій в матеріалознавстві.

Тема 2. Характеристика наноструктури.

Основні типи структур наноматеріалів. Дефекти, особливості поверхонь поділу, сегрегації, зерна, шари, включення, пори в консолідованих матеріалах. Співвідношення між загальною часткою поверхні поділу, часткою міжзеренних границь та розміром кристалітів. Схильність до утворення кластерів. Фазові рівноваги. Термічна стабільність об'ємних наноструктур.

Тема 3. Зв’язок між структурою та властивостями наноматеріалів.

Розмірні ефекти. Ріст зерен та дифузія в наноматеріалах. Механічні властивості. Закон Холла-Петча щодо наноматеріалів. Фізика твердості, міцності та пластичності наноматеріалів. Особливості діаграм напруження – деформація наноматеріалів. Механічні властивості плівкових наноматеріалів. Зв’язок між дислокаційною структурою та механічними властивостями наноматеріалів. Особливості поширення тріщин в наноматеріалах. Механізм деформації наноматеріалів. Специфіка зміни К наноматеріалів при деформації. Надпластичність та повзучість в наноматеріалах. Магнітні характеристики наноматеріалів.

Змістовий модуль 2. Технології виробництва та застосування наноматеріалів в техніці.

Тема 1. Технології виробництва наноматеріалів з застосуванням методів порошкової металургії.

Методи порошкової металургії, що базуються на фізичних процесах (розпилення розплаву, механічне подрібнення). Методи, що базуються на хімічних процесах (високоенергетичний синтез, осадження із розчинів, розпад нестабільних з’єднань, відновлювальні процеси). Отримання однокомпонентних наночастинок (Fe, Ni, Cu) та легованих частинок (Fe–Co, Ni–Cu). Особливості компактування та спікання наноструктурних матеріалів (Cu–Al2O3 WC–Co) методами порошкової металургії. Методи з використанням аморфізації (контролюєма кристалізація із аморфного стану).

Тема 2. Технології виробництва наноматеріалів методами інтенсивної пластичної деформації.

Методи інтенсивної пластичної деформації (метод рівноканального кутового пресування, кручення під тиском, всебічне кування, пакетна прокатка за режимами термомеханічної обробки). Експериментальне дослідження процесу рівноканального кутового пресування. Матеріали для рівноканального кутового пресування. Інструмент для рівноканального кутового пресування. Вплив технологічних факторів процесу рівноканального кутового пресування на структуру та властивості матеріалів, що виготовляються даним методом. Еволюція структури в ході інтенсивної пластичної деформації.

Тема 3. Технології плівок і покрить.

Фізичні методи (фізичне осадження з парогазової фази, газотермічне напилення, катодне і магнетронне розпилення, іонно-променеві методи, іонне осадження, іона імплантація, іонне перемішування, лазерна група методів, інтенсивна деформація поверхневого шару, застосування ультразвуку). Хімічні методи (літографія, хімічне та електрохімічне окислення). Технологія полімерних, пористих і трубчастих наноматеріалів. Комплексні методи.

Тема 4. Основні області застосування наноматеріалів і причини обмеження їх використання.

Захист поверхні матеріалів. Використання наноматеріалів як жароміцних та магнітних. Конструкційні, надтверді, тріботехнічні, адаптаційні та ядерні матеріали. Нанокомпозиційні матеріали в техніці. Потенційні можливості застосування вуглецевих нанотрубок. 

Викладач дисципліни:Вініченко Валерій Степанович, доцент кафедри «Фізичне матеріалознавство»

Опис навчальної дисципліни

Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання заочна форма навчання
Кількість кредитів – 5

Галузь знань

13 "Механічна інженерія"

Нормативна

(за вибором)

Спеціальність

132 «Матеріалознавство»

Модулів – 1

Спеціалізація, освітня програма:

 «Прикладне матеріалознавство»

Рік підготовки:
Змістових модулів – 2 5-й 6-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання

_____-_____

     (назва)

Семестр
Загальна кількість годин - 105 10-й 12-й
Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 3

самостійної роботи студента - 5

Освітньо-кваліфікаційний рівень:магістр 28 год. 6 год.
Практичні, семінарські
   
Лабораторні
14 год. 2 год.
Самостійна робота
60 год. 93,7 год.
Індивідуальні завдання:
Вид контролю: екзамен

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 42 %  до 58 %

для заочної форми навчання – 10,8% до 89,2%

Розподіл балів, які отримують студенти

 

Поточне тестування та самостійна робота

Підсумковий тест (екзамен)

Підсумкова середньозважена оцінка

 

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2

 

Т1

Т2

Т3

Т1

Т2

Т3

Т4

100

100

20

40

40

20

30

30

20

 

Мета: вивчення взаємозв’язків між структурою та властивостями матеріалів, призначення матеріалів та способів отримання оптимальних властивостей відповідно до умов експлуатації виробів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: фізичну сутність явищ, що відбуваються в матеріалах в процесі виготовлення виробів, під час експлуатації; вплив технологічних факторів на властивості матеріалів; основні групи матеріалів та їх властивості.

вміти: правильно обирати матеріали для виготовлення виробів, враховуючи умови їх експлуатації; обґрунтовано призначати технологію обробки виробів для отримання необхідного комплексу властивостей із забезпеченням оптимальної структури, що дозволяє досягти високих показників надійності та довговічності виробів.

Викладач дисципліни: Кононенко Юлія Іванівна, старший викладач кафедри «Фізичне матеріалознавство»;

Грабовський Володимир Якович, доцент кафедри «Фізичне матеріалознавство».

Опис навчальної дисципліни

Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання заочна форма навчання
Кількість кредитів – 4

Спеціальність

136 Металургія

Нормативна (за вибором)

Напрям підготовки

13 «Механічна інженерія»

Модулів – 1

Освітня програма, спеціалізація:

«Ливарне виробництво чорних та кольорових металів і сплавів»

Рік підготовки:
Змістових модулів – 2 3-й 3-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання

_____-_____

       (назва)

Семестр

Загальна кількість годин -

120

5-й 5-й
Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 3

 самостійної роботи студента -5,6

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр 28 год. 6 год.
Практичні, семінарські
   
Лабораторні
14 год. 2 год.
Самостійна робота
78 год. 112 год.
Індивідуальні завдання:
Вид контролю: іспит

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 20%  до 80%

для заочної форми навчання – 8% до 92%

Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота

Підсумковий тест (екзамен)

Сума

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2

100

100

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

10

10

40

40

30

10

40

20

 

Сторінки