Мета: формування знань  із основ теплогенерації та теплоперенесення; із основ фізико-хімічних процесів, котрі відбуваються в ОПТО.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: сутність теплогенераційних процесів; механізм передачі тепла; вимоги до матеріалів печей; методики розрахунків ОПТО; конструкцію і роботу основного, дадаткового і допоміжного ОПТО;

вміти: здійснювати теплотехнічні розрахунки, розробляти заходи по енергозбереженню; читати креслення обладнання, вибирати обладнання для здійснення технологічних операцій і процесів ТО, здійснювати розрахунки і конструювання нагрівальних пристроїв; визначати шкідливі і небезпечні чинники при експлуатації обладнання.

Викладач дисципліни: Лазечний Іван Миколайович, доцент кафедри «Фізичне матеріалознавство»

Опис навчальної дисципліни

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 0,45

для заочної форми навчання – 

Розподіл балів, які отримують студенти

Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Основи теплової генерації і теплоперенесення.

Тема 1. Мета і задачі дисципліни. Процеси генерації тепла. Перетворення електроенергії в тепло. Теплова генерація при горінні палива.

Тема 2. Розрахунки горіння палива. Матеріальний та тепловий баланси процесу горіння.

Тема 3. Матеріали печей та вимоги до них: вогнетривкі, теплоізоляційні, для нагрівачів. Технології отримання заготовок із цих матеріалів та їх властивості.

Тема 4. Основи теплопередачі. Загальні поняття. Теплопровідність, конвекція, випромінювання. Основні закони. Розрахунки теплових потоків крізь кладку печей і від кладки до виробів.

Тема 5. Складний теплообмін. Інтенсифікація теплообміну між робочим середовищем і виробами. Зменшення теплових втрат в печах.

Тема 6. Розрахунки тривалості нагрівання виробів і їх теплотехнічні характеристики. Режими нагрівання. Тривалість нагрівання в печах із постійною температурою.

Тема 7. Двостадійний режим нагрівання в печах із змінною темпепратурою. Тривалість охолодження виробів. Розрахунки тривалості нагрівання за допомогою графіків Будріна.

Змістовий модуль 2. Конструкція, робота і розрахунки ОПТО.

Тема 8. Класифікація ОПТО: основне, додаткове, допоміжне. Індексація печей. Конструкція печей і їх складових.

Тема 9. Розрахунки печей. Розміри печей: габаритні, внутрішні, робочі. Визначення: маси садки, балансу теплових потоків; теплової ємності; продуктивності; проектування нагрівачів.

Тема 10. Робочі середовища печей: окисні, захисні, контрольовані. Розрахунки складу захисних та контрольованих атмосфер.

Тема 11. Основне обладнання ПТО: печі немеханізовані періодичної дії; печі механізовані періодичної дії.

Тема 12. Печі механізовані неперервної дії. Термічні агрегати. Непічне нагрівальне обладнання.

Тема 13. Додаткове обладнання ПТО: для вилучення окалини; для промивання; для рихтування; для поверхневої пластичної деформації виробів.

Тема 14. Допоміжне обладнання ПТО: для створення низьких тисків; для отримання захисних (контрольованих) атмосфер; для охолодження гартівних рідин. Засоби механізації технологічних процесів і операцій.

Мета дисципліни  - надати студентам знання, навичок та вмінь, які дозволять використовувати здобуті знання з конструкції електричних машин та апаратів та електромеханічного обладнання енергоємних виробництв для діагностування їх стану, оволодіння спеціальними знаннями теорії та практики діагностування високовольтних електромеханічних пристроїв та систем.

Завдання дисципліни – полягають у вивченні теорії та практики діагностування електромеханічних пристроїв та систем, зокрема: елементної бази засобів діагностування, типових дефектів та відказів обладнання. Підвищення рівня знань з експлуатації, та процесів деградування та руйнування електромеханічних пристроїв та систем, розширення знань з сучасних методик та методів діагностування високовольтної техніки.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: - теоретичні та практичні основи діагностування технічного стану високовольтних електричних апаратів. - методи діагностування; - діагностичні параметри, та методи їх вимірювання; - сучасні прилади діагностування.

вміти: - обирати найбільш ефективні методи діагностування для різних типів апаратів; - вимірювати характеристики часткових розрядів в ізоляції; - вимірювати тангенс кута діелектричних втрат ізоляції; - користуватися сучасними засобами вимірювання температури; - інтерпретувати результати діагностування для здійснення експертної оцінки з технічного стану обладнання; -здійснювати оцінку технічного стану електричних машин та апаратів та залишкового ресурсу.

Викладач дисципліни: проф., д.т.н. Поляков М.О.

Методичне забезпечення

1. Завантажити робочу програму 

2. Завантажити методичні вказівки для виконання лабораторних робіт

3. Завантажити методичні вказівки для самостійної роботи

Метою викладання дисципліни є надати студентам знання та відомості по принципам та засобам автоматизація та інформатизація наукових досліджень у галузі електричних машин, апаратів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

• концепцію, склад, галузі застосування автоматизованих систем наукових досліджень
• теоретичні основи автоматизованого синтезу знань, кластерного аналізу та ідентифікації даних експерименту, генетичних алгоритмів
• структуру та складові частини апаратного та системного програмного забезпечення контролерних систем наукових досліджень
• область застосування комп’ютерних моделей у наукових дослідженнях, моделі об’єктів досліджень та зовнішніх дій, програмне забезпечення для моделювання.

вміти:

• розробляти архітектуру контролерних систем наукових досліджень, вибирати засіб її реалізації
• використовувати методи автоматизованого синтезу знань, кластерного аналізу та ідентифікації даних експерименту, генетичних алгоритмів у дослідженнях електричних машин.
• вибирати або розробляти комп’ютерні моделі електричних машин, апаратів
• працювати у середовищі програмних пакетів моделювання для задач наукових досліджень.\

Викладач дисципліни: к.т.н., доц. Поляков М.О.

Методичне забезпечення

• Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни "Автоматизація та інформатизація наукових досліджень" для студентів денної форми навчання спеціальності 8.05070201 "Електричні машини і апарати" з англійською мовою навчання [Електронний ресурс]/уклад. : М. О. Поляков, Т. Ю. Ларіонова.– Запоріжжя:ЗНТУ, 2015.– 18 с.
• Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Автоматизація та інформатизація наукових досліджень" для студентів спеціальності 8.05070201, 8.05070207 усіх форм навчання/уклад. : Т. Ю. Ларіонова, М. О. Поляков.– Запоріжжя:ЗНТУ, 2014.– 22 с.
• Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни "Автоматизація та інформатизація наукових досліджень":для студентів усіх форм навчання спеціальності 8.05070201 "Електричні машини та апарати" зі спеціалізацією "Електричні апарати"/уклад.: М. О. Поляков.– Запоріжжя:ЗНТУ, 2011.– 18 с

Мета: викладання дисципліни полягає в тому, щоб розкрити можливості раціонального вибору матеріалу і технології термічної обробки, які забезпечуватимуть одержання необхідного рівня механічних та експлуатаційних властивостей виробів при умові економного витрачання матеріалів і енергетичних ресурсів в процесі їх виготовлення.

Завдання: полягає в тім, що на основі знань теорії термічної обробки і принципів легування машинобудівних матеріалів, ураховуючи при цьому умови роботи виробів при експлуатації, навчити майбутніх фахівців науково обґрунтовувати вибір матеріалів і технологій термічної обробки для окремих груп виробів. При виборі технології необхідно враховувати її переваги та економічну доцільність в порівнянні з іншими спорідненими технологіями.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен отримати:

загальні компетентності: вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми; здатність генерувати нові ідеї та реалізовувати їх у вигляді обґрунтованих інноваційних рішень; навички використання новітніх інформаційних технологій; здатність до подальшого автономного та самостійного навчання на основі новітніх науково-технічних досягнень; здатність спілкуватися іноземною мовою в професійній (науково-технічній) діяльності;

фахові компетентності: здатність критичного аналізу та прогнозування характеристик нових та існуючих матеріалів, параметрів процесів їх отримання та обробки; здатність застосовувати отримані знання для стандартизації, сертифікації й акредитації процесів термічної обробки металів, матеріалів та виробів; здатність застосовувати системний підхід до вирішення інженерних проблем на основі досліджень в рамках спеціалізації; здатність інтерпретувати, презентувати і захищати результати науково-дослідницької діяльності в фаховому середовищі та публікувати результати своїх досліджень у наукових фахових виданнях; здатність здійснювати аналіз техніко-економічних показників, безпеки застосування та експертизу конструкторсько-технологічних рішень щодо процесів термічної обробки та обладнання для їх здійснення; здатність розробляти плани і проекти для забезпечення досягнення поставленої певної мети з урахуванням всіх аспектів проблеми, що вирішується, включаючи виробництво, експлуатацію, технічне обслуговування та утилізацію компонентів здійснення термічної обробки металі; здатність оцінювати показники надійності та ефективності функціонування виробів з застосованими процесами термічної обробки

Очікувані програмні результати навчання: знання щодо оптимального вибору технологій термічної обробки і обладнання. Знання, що забезпечать можливість теоретично обґрунтовувати конструкції обладнання на основі, загальних принципів конструювання, теорії взаємозамінності, нормативних та довідкових даних для контролю відповідності технічної документації, виробів і технологій стандартам, технічним умовам та іншим нормативним документам. Знання конструкцій, методик вибору і розрахунку, основ обслуговування і експлуатації обладнання, що застосовується в процесах термічної обробки

  Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Класифікація матеріалів і видів термічної обробки.

Тема 1. Класифікація конструкційних та інструментальних матеріалів за функціональним призначенням.

Класифікація конструкційних та інструментальних матеріалів за функціональним призначенням. Матеріали із підвищеними міцністю та технологічністю. Матеріали, стійкі до спрацювання. Види спрацювань.

Матеріали із високими пружними властивостями, стійкі до дії умов експлуатації (середовища, тиску, температури, часу): жароміцні, жаротривкі, корозійностійкі тощо. Інструментальні матеріали.

Тема 2. Класифікація технологічних операцій та процесів термічної обробки.

Загальна характеристика, сутність та призначення основних операцій термічного оброблення (відпал І та ІІ роду, гартування, відпускання, старіння, ХТО, в тому числі і комплексні методи оброблення).

Тема 3. Основи вибору матеріалів для деталей машин та інструментів.

Основи вибору матеріалів для деталей машин та інструментів. Основні інформаційні джерела при пошуку матеріалів. Визначення експлуатаційних напружень та допустимих рівнів напружень. Чинники, котрі на них впливають. Заходи по підвищенню надійності виробів. Основні складові, котрі визначають цю характеристику.

Основні складові довговічності виробів. Заходи по забезпеченню та підвищенню довговічності виробів. Комплексні методи впливу на ресурс виробів: металургійні, конструкторські, технологічні, експлуатаційні.

Тема 4. Вибір матеріалів для виробів із врахуванням змін структури і властивостей в процесі зберігання, експлуатації та забезпечення розмірної стабільності.

Зміни структури, хімічного складу, властивостей матеріалів в процесі зберігання та експлуатації виробів. Зміни, котрі відбуваються при зберіганні гум, полімерів, пластмас, сплавів на основі алюмінію. Вплив умов експлуатації на зміни структури, хімічного складу, властивостей корозійнотривких, жаростійких, жароміцних сталей та сплавів. Заходи по зменшенню швидкості протікання цих процесів.

Стабільність розмірів виробів та заходи по її забезпеченню.

Тема 5. Комплексні методи оцінки ефективності вибору матеріалу.

Комплексні методи оцінки ефективності вибору матеріалу. Несівна здатність виробу, основні чинники впливу. Обґрунтування вибору матеріалу за мінімальною масою при постійній надійності.

Змістовий модуль 2. Основи вибору технології оброблення.

Тема 6. Система технологічної підготовки виробництва (СТПВ).

Система технологічної підготовки виробництва СТПВ. Сутність, призначення, стандарти (ГОСТ 14.003). Складові СТПВ: забезпечення технологічності виробу, розроблення технологічних процесів, проектування технологічного обладнання та пристосувань. Розробка та передача у виробництво нових технологій. Види випробувань виробів.

Тема 7. Статистичний контроль та регулювання якості виробів.

Статистичний контроль та регулювання якості виробів та технологічних процесів: основні терміни та їх визначення: вибірка, проба, точність, стабільність, статистичний контроль та регулювання. Статистичні характеристики матеріалів. Статистичний контроль та регулювання якості виробів: комплексна схема і її використання.

Статистичне регулювання технологічних процесів та статистичний аналіз точності та стабільності процесу. Методи визначення точності та стабільності технологічних процесів. Аналіз рекламацій.

Тема 8. Порядок розроблення та передачі продукції у серійне виробництво.

Порядок розроблення та передачі продукції у серійне виробництво. Основні етапи по розробці нових деталей, інструментів, приладів, обладнання. Пошукові роботи, науково-дослідні роботи, ескізне проектування. Розроблення технологічної документації. Технічне проектування, дослідно-експериментальні роботи.

Виготовлення дослідних зразків виробів, інструментів, машин та проведення випробувань (лабораторних, стендових, натурних). Система державних випробувань продукції (ГОСТ 16505). Основні терміни, визначення, сутність. Перевірка експлуатаційно-технічної, конструктивної, технологічної, контрольної документації та передача у виробництво.

Тема 9. Матеріалознавчі основи вибору технології оброблення та обладнання.

Матеріалознавчі основи вибору технології обробки та обладнання. Вхідні дані для вибору ТП, урахування альтернативних методів оброблення. Критерії оптимізації при виборі технології: енергозатрати, трудові затрати, собівартість, вплив на екологію. Енергозберігальні технології, термічне оброблення в потоці металургійного виробництва.

Співставлення вибраних варіантів технології на одно – та багатокритеріальній основах. Обґрунтування вибору обладнання для здійснення вибраного технологічного процесу (річний випуск, умови праці, цехова собівартість). Уніфікація технолгій, технологічних пристосувань.

Тема 10. Техніко-економічне обґрунтування вибору варіанта термічної обробки (ТО).

Вибір варіантів ТО на підставі техніко-економічного обґрунтування. Цехова собівартість – як базова характеристика запропонованого варіанта ТО. Складові цехової собівартості: основні матеріали, допоміжні матеріали, паливо, електроенергія, заробітна плата.

Складові цехової собівартості: силова електроенергія, амортизація обладнання, технологічні речовини, ремонт і обслуговування обладнання, витрати на технологічні пристосування, на утримання виробничої площі. Аналіз цехової собівартості та напрямки по її зниженню.

Викладач дисципліни: Глотка Олександр Анатолійович, доцент кафедри «Фізичне матеріалознавство»

Опис навчальної дисципліни

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 0,51

                                                                                          Розподіл балів, які отримують студенти