Мета викладання дисципліни – опанування студентами законодавчих, технічних та організаційних основ метрології при виконанні завдань, стосовно здійснення вимірювань, оцінки їх точності та контролю якості продукції.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- основні метрологічні правила, вимоги і норми, державні акти і нормативно-технічні документи щодо стандартизації і контролю якості продукції, дотримуватися їх в своїй практичній діяльності;

- типи та системи аналогових вимірювальних приладів;

- особливості електричних вимірів електричних величин;

- методи реєстрації електричних величин;

- методи вимірювання магнітних величин;

- особливості вимірювального процесу із застосуванням цифрових і мікропроцесорних приладів.

вміти:

- висувати комплекс вимог до електровимірювальних приладів;

- оцінювати точність вимірювань величин;

- читати електричні принципові схеми;

- застосовувати методи вимірювання електричних величин;

- оцінювати можливості аналогових та цифрових приладів;

- застосовувати отримані знання, уміння і навики для підвищення якості продукції і забезпечення її конкурентоспроможності на світовому ринку.

Викладачі дисципліни: Назарова Олена Сергіївна, доцент кафедри електропривода та автоматизації промислових установок; Андріяс Ірина Аркадіївна, доцент кафедри електропривода та автоматизації промислових установок; Кущ Володимир Вікторович, доцент кафедри електропривода та автоматизації промислових установок.

Розподіл балів, які отримують студенти

Методичне забеспечення:

• Методичні вказівки з виконання лабораторних робіт дисципліни «Основи метрології та електричні вимірювання» для студентів спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка і електромеханіка» денної форми навчання. /Укл: О.С. Назарова, І.А. Андріяс, В.В. Кущ – Запоріжжя: ЗНТУ, 2016. – 51 с. №6031е
• Методичні вказівки з виконання лабораторних робіт дисципліни «Основи метрології та електричні вимірювання» для студентів спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка і електромеханіка» заочної форми навчання. /Укл: О.С. Назарова, І.А. Андріяс, В.В. Кущ – Запоріжжя: ЗНТУ, 2016. – 44 с. №6032е
• Методичні вказівки з виконання самостійних робіт дисципліни «Основи метрології та електричні вимірювання» для студентів спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка і електромеханіка» всіх форм навчання. /Укл: І.А. Андріяс, В.В. Кущ, О.С. Назарова – Запоріжжя: ЗНТУ, 2016. – 23 с. №6033е
• Methodical guides for laboratory works on course "Fundamentals of electrical measurement and metrology" students towards the specialty 141 - Electric Power Engineering, Electrical Engineering and Electromechanics of all forms of learning / укл. : В.В. Кущ, О.С. Назарова - Запоріжжя: ЗНТУ, 2016. –50 p. №6005е

Метою викладання дисципліни є опанування студентами основ класичної та сучасної теорії автоматичного керування, принципів побудови систем автоматичного керування, а також методів їх проектування і дослідження.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

– основні принципи побудови систем автоматичного керування;

– математичний апарат теорії автоматичного керування;

– методи аналізу та синтезу систем автоматичного керування;

– основні проблеми та перспективи напрямку розвитку теорії автоматичного керування;

вміти:

– складати математичні описи автоматичних систем керування;

– здійснювати аналіз стійкості та якості автоматичних систем керування;

– обґрунтовано обирати структури та схеми автоматичного керування;

– синтезувати закони та алгоритми оптимального керування об’єктами;

– використовувати набуті знання з теорії автоматичного керування у вивченні фахових дисциплін та у подальшій професійній діяльності.

Викладач дисципліни: Казурова Аліна Євгенівна, доцент кафедри Електропривода та автоматизації промислових установок;

Андріяс Ірина Аркадієвна, доцент кафедри Електропривода та автоматизації промислових установок;

Арсеньєва Світлана Іванівна, доцент кафедри Електропривода та автоматизації промислових установок;

Деєв Сергій Георгієвич, старший викладача кафедри Електропривода та автоматизації промислових установок.

Розподіл балів, які отримують студенти

Кожний модуль оцінюється за 100-бальною системою.

Оцінювання академічних успіхів студента з дисципліни «Теорія автоматичного керування» здійснюється за такими критеріями та у відповідності до такої методики.

У відповідності до названих вище норм отримання балів визначається підсумкова модульна оцінка першого (третього) поточного контролю (ПК-1 (ПК-3)) та другого (четвертого) поточного контролю (ПК-2 (ПК-4)) за 100-бальною шкалою. Загальна оцінка за знання курсу визначається як середнє зваження результатів ПК-1 (ПК-3) і ПК-2 (ПК-4).

Мета: вивчення взаємозв’язків між структурою та властивостями матеріалів, призначення матеріалів та способів отримання оптимальних властивостей відповідно до умов експлуатації виробів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: фізичну сутність явищ, що відбуваються в матеріалах в процесі виготовлення виробів, під час експлуатації; вплив технологічних факторів на властивості матеріалів; основні групи матеріалів та їх властивості.

вміти: правильно обирати матеріали для виготовлення виробів, враховуючи умови їх експлуатації; обґрунтовано призначати технологію обробки виробів для отримання необхідного комплексу властивостей із забезпеченням оптимальної структури, що дозволяє досягти високих показників надійності та довговічності виробів.

Викладач дисципліни: Кононенко Юлія Іванівна, старший викладач кафедри «Фізичне матеріалознавство»;

Денісов Деніс Леонідович, старший викладач кафедри «Фізичне матеріалознавство»;

Вініченко Валерій Степанович , доцент кафедри «Фізичне матеріалознавство»;

Глотка Олександр Анаталійович , доцент кафедри «Фізичне матеріалознавство»;

Лисиця Олена Володимирівна, старший викладач  кафедри «Фізичне матеріалознавство».

Опис навчальної дисципліни

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 45%  до 55%

для заочної форми навчання – 7% до 93%

Розподіл балів, які отримують студенти

1.     Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Закономірності формування структури металевих матеріалів. Залізо та сплави на його основі. Теорія термічної обробки сталі.

Тема 1. Вступ. Будова металів та сплавів.

Атомно-кристалічна будова металів. Поліморфізм. Дефекти кристалічної будови.

Тема 2. Кристалізація.

Основні параметри кристалізації. Гомогенна та гетерогенна кристалізація. Будова металевого зливка.

Тема 3. Подвійні діаграми стану.

Фази в металевих сплавах. Подвійні діаграми стану з необмеженою розчинністю в твердому стані. Подвійні діаграми з обмеженою розчинністю в твердому стані з евтектичним, перитектичним, евтектоїдним та поліморфним перетворенням. Принцип побудови кривої охолодження.

Тема 4. Деформація та рекристалізація.

Пружна та пластична деформація. Механізми зсуву при пластичній деформації. Структура та властивості холоднодеформованого металу. Вплив нагрівання на структуру та властивості холоднодеформованого металу. Холодна та гаряча деформація.

Тема 5. Залізо та сплави на його основі.

Компоненти, фази та структурні складові залізо-вуглецевих сплавів. Метастабільна діаграма стану Fe-Fe₃С, точки та лінії діаграми. Вуглецеві сталі. Класифікація та маркування, вплив вуглецю та домішок на властивості сталей.

Білий чавун. Стабільна діаграма стану Fe-С. Чавуни: сірі, високоміцні, ковкі (маркування, властивості). Елементи-графітизатори. Модифікування. Графітизуючий відпал.

Тема 6. Теорія термічної обробки сталі.

Критичні точки сталі. Перетворення в сталях при нагріванні. Ріст зерна аустеніту при нагріванні. Спадково крупно- та дрібнозернисті сталі.

Перетворення переохолодженого аустеніту (діаграма ізотермічного розпаду переохолодженого аустеніту). Перлітне перетворення (перліт, сорбіт, троостит).

Мартенситне перетворення, його особливості. Морфологічні форми мартенситу. Зміна властивостей сталей при утворенні мартенситу. Загартовуваність та прогартовуваність сталі. Бейнітне (проміжне) перетворення.

Перетворення при нагріванні в сталях, загартованих на мартенсит (перетворення при відпуску). Вплив температури відпускання на властивості сталі. Відпускна крихкість І-го та ІІ-го роду.

Тема 7. Будова зварювального з’єднання.

Схема будови. Основні ділянки зварювального з’єднання. Зв’язок з діаграмою стану Fe-Fe₃С та С-подібною діаграмою. Вплив структури на властивості. Неметалеві включення та пористість зварювальних з’єднань.

Змістовий модуль 2. Технологія термічної обробки. Машинобудівні матеріали.

Тема 8. Технологія термічної обробки сталі.

Відпал І-го та ІІ-го роду. Гартування. Способи гартування. Відпуск.

Тема 9. Методи поверхневого зміцнення.

Гартування СВЧ. Хіміко-термічна обробка сталі. Цементація, азотування.

Тема 10. Леговані сталі.

Фази в легованих сталях. Карбідо- та некарбідоутворювачі. Вплив легувальних елементів на поліморфізм заліза. Вплив легувальних елементів на структуру та властивості сталей. Класифікація та маркування легованих сталей.

Конструкцій          ні леговані сталі. Основні групи (особливості хімічного складу, термічна обробка, структура та властивості).

Інструментальні леговані сталі. Основні групи (особливості хімічного складу, термічна обробка, структура та властивості).

Сталі та сплави з особливими властивостями: корозійностійкі, жаростійкі, жароміцні, зносостійкі (особливості хімічного складу, термічна обробка, структура та властивості).

Тема 11. Кольорові метали та сплави на їх основі.

 Сплави на основі титану. Сплави на основі алюмінію. Сплави на основі міді. Сплави на основі магнію.