Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: формування у студентів економічного мислення, наукового розуміння історії становлення та стану сучасної системи грошово-кредитних відносин. У результаті студенти повинні опанувати систему знань про дію об’єктивних законів грошового обігу, про мету, завдання й методи державного регулювання сфери грошово-кредитних відносин.

Завдання: полягає в теоретичній та практичній підготовці студентів з питань, що вирішуються відповідними державними установами при регулюванні грошового обігу та кредитних відносин.

У результаті вивчення курсу студент повинен

знати:

 - закономірності організації та функціонування грошово-кредитних відносин в умовах сучасного суспільного відтворення, а саме:

- закономірності грошово-кредитного обігу в умова ринкового господарства;

- принципи та форми організації сучасної грошово-кредитної системи;

- особливості вітчизняної та зарубіжних ринкових моделей грошей і кредиту;

- характеристики ринку позичкових капіталів, грошового обігу, банків та банківської діяльності;

- функціонування спеціалізованих небанківських інститутів;

- сутність методів, принципів та інструментів грошово-кредитної політики;                                                                                    

вміти:        

- вільно орієнтуватися в теоретичних та практичних проблемах грошово-кредитного характеру;

- аналізувати функціонування спеціалізованих небанківських інститутів;

- аналізувати поточну ситуацію на вітчизняному та зарубіжному грошово-кредитному ринку.

Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Основні положення теорії грошей.

Тема 1. Походження, сутність і функції грошей.

Тема 2 . Грошовий обіг і грошові потоки.

Тема 3. Грошовий ринок.

Тема 4. Грошові системи.

Тема 5. Валютний ринок та валютні системи.

Змістовий модуль 2. Кредит та кредитна система.

Тема 1. Необхідність та сутність кредиту.

Тема 2. Види, функції та роль кредиту.

Тема 3. Центральні банки.

Тема 4. Послуги комерційних банків.

Тема 5. Міжнародні валютно-кредитні установи.

Викладач: Лозова О.А., к.е.н., доцент кафедри «Міжнародного туризму»

Розподіл балів, які отримують студенти

Кожен змістовний модуль оцінюється за 100-бальною шкалою.

Під час контролю враховуються наступні види робіт:

− активність студента на практичному занятті оцінюється в 10 балів (5 годин практичних у першому модулі 10х5=50 балів, 5 годин практичних у другому 10х5=50 балів);

− виконання індивідуального завдання до 30 балів у кожному модулі;

− аудиторна контрольна робота у кожному модулі до 20 балів.

Підсумковий контроль визначається як середня двох контролів за перший та другий змістовні модулі.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: підготовка студентів до проведення самостійних наукових досліджень; ознайомити студента з основними поняттями та принципами проведення наукового дослідження; навчити студента оцінювати науковий потенціал певного наукового дослідження та самостійно запроваджувати усі етапи наукового дослідження.

Завдання: засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час у формі самостійної навчальної роботи, призначеної формувати практичні навички роботи студентів зі спеціальною літературою, орієнтувати їх на інтенсивну роботу, критичне осмислення здобутих знань і глибоке вивчення теоретичних і практичних проблем проведення наукового дослідження для підвищення якості професійної підготовки управлінських кадрів в сфері туризму.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- визначення основних понять курсу;

?           загальні закономірності планування проведення і виконання студентами наукових досліджень;

?           форми звітів, методику підготовки повідомлень, доповідей, наукових статей, курсових та дипломних робіт;

вміти:

- володіти навичками дослідження і творчої роботи;

- приймати участь у наукових, науково-практичних, науково-методичних семінарах, конференціях, олімпіадах, конкурсах, науково-дослідних роботах, що проводяться у вищому навчальному закладі;

- самостійно виконувати наукову роботу;

- володіти формами звітів, методикою підготовки повідомлень, доповідей, наукових статей.

Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Теоретичні основи наукових досліджень.

Тема 1. Наука ? продуктивна сила розвитку суспільства.

Тема 2. Наукові дослідження - шлях до розв’язання проблем методики.

Тема 3. Основи методології науково-дослідної роботи.

Змістовий модуль 2. Практичне опанування науково-дослідної роботи.

Тема 4. Інформаційне забезпечення наукових досліджень.

Тема 5. Курсова, дипломна, магістерська роботи: написання, оформлення, захист.

Тема 6. Оформлення та форми впровадження результатів наукового дослідження.

Викладач: Лозова О.А., к.е.н., доцент кафедри «Міжнародного туризму»

Розподіл балів, які отримують студенти

Кожен змістовний модуль оцінюється за 100-бальною шкалою.

Під час контролю враховуються наступні види робіт:

− активність студента на практичному занятті оцінюється в 10 балів (6 практичних у першому модулі 6х10=60 бала, 7 практичних у другому 7х10=70 балів);

− виконання індивідуального завдання до 20 балів у кожному модулі;

− модульна контрольна робота у першому модулі до 20 балів, у другому − до 10 балів.

Підсумковий контроль визначається як середня двох контролів за перший та другий змістовні модулі.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою викладання навчальної дисципліни “Антикризове управління в туризмі” є формування у студентів комплексу теоретичних знань і практичних умінь що до застосування ним методик для якісної оцінки ризику на практиці. Грамотний керівник повинен знати, що треба не уникати неминучого ризику, а уміти відчувати ризик, оцінювати його ступінь і не переходити за допустимі межі

Завдання: засвоєння навчального матеріалу студентами, формування практичних навичок роботи студентів зі спеціальною літературою, осмислення здобутих знань і глибоке вивчення теоретичних і практичних проблем індустрії туризму і гостинності для підвищення якості професійної підготовки управлінських кадрів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

-          як виникають ризики на підприємстві;

– як уникнути економічного ризику;

   – основні підходи до управління ризиками;

-          класифікації ризиків.

вміти:

-         аналізувати і прогнозувати ризики на підприємстві;

-         розраховувати рентабельність інвестицій для визначення ризикованості проекту;

-          аналізувати фінансову стійкість фірми;

-         досліджувати ризик на основі аналізу ліквідності і платоспроможності.

Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Кризові ситуації та економічні наслідки.

Тема 1. Загальні положення безпеки туризму. Кризові ситуації та економічні наслідки.

Тема 2. Економічна безпека організацій особливих видів туризму.

Тема 3. Проблеми організації туризму. Криміногенна ситуація та соціальна напруга.

Змістовий модуль 2. Заходи підвищення економічної та інших видів безпеки туристської діяльності.

Тема 1. Шахрайство та банкрутство. Фінансові гарантії цивільної відповідальності організаторів туризму.

Тема 2. Інформаційна безпека. Заходи підвищення економічної та інших видів безпеки туристської діяльності.

Тема 3. Форс–мажорні обставини.

Викладач: Гресь-Євреінова  С.В., к.е.н., доцент кафедри «Міжнародного туризму»

Розподіл балів, які отримують студенти

Кожен змістовний модуль оцінюється за 100-бальною шкалою.

Під час контролю враховуються наступні види робіт:

− активність студента на практичному занятті оцінюється в 10 балів (6 практичних у першому модулі 6х10=60 балів, 7 практичних у другому 7х10=60 балів);

− виконання індивідуального завдання до 20 балів у кожному модулі;

− аудиторна контрольна робота у кожному модулі до 20 балів.

Підсумковий контроль визначається як середня двох контролів за перший та другий змістовні модулі.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета визначити сутність і особливості стратегічного управління (СУ) на туристичному підприємстві; сформувати знання теоретико-методологічних аспектів та навички практичного застосування прийомів і методів формулювання стратегій, розробки стратегічних планів, проектів і програм, створення системи стратегічного управління та забезпечення її ефективного функціонування в динамічному ринковому середовищі; ознайомити з вітчизняним і зарубіжним досвідом застосування стратегічного управління.

Завдання: засвоєння навчального матеріалу студентами, формування практичних навичок роботи студентів зі спеціальною літературою, осмислення здобутих знань і глибоке вивчення теоретичних і практичних проблем індустрії туризму.У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

–        місце та роль СУ в системі управління;

–        причини виникнення та переваги СУ;

–        сфери використання СУ;

–        відмінності концепцій СУ;

–        основні методологічні підходи до СУ;

–        особливості використання СУ на підприємствах різних форм власності.

вміти:

– здійснювати поточне та стратегічне планування;

– оцінювати ефективність менеджменту в туризмі;

– розробляти організаційні структури;

– знати системний підхід до менеджменту туристичного підприємства.

Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Загальні теоретичні основи стратегічного менеджменту.

Тема 1. Загальні основи стратегічного управління підприємством.

Тема 2. Класифікація стратегій.

Тема 3. Стратегічний аналіз середи підприємства.

Змістовий модуль 2. Практичні основи стратегічного менеджменту в туризмі.

Тема 1. Загальний стан стратегічного вибору підприємства.

Тема 2. Стратегічний потенціал підприємства та визначення його конкурентоспроможності.

Тема 3. Планування, управління, контроль та оцінка реалізації стратегії підприємства.

Викладач: Шелеметьєва Т.В., к.е.н., доцент кафедри «Міжнародного туризму»

Розподіл балів, які отримують студенти

Кожен змістовний модуль оцінюється за 100-бальною шкалою.

Під час контролю враховуються наступні види робіт:

–                   вхідний контроль на першому занятті оцінюється в 20 балів;

–                   активність студента на практичному занятті оцінюється в 10-12 балів (4 практичних у першому модулі 4х10=40 балів, 5 практичних у другому 5х12=60 балів);

− виконання індивідуального завдання (реферат) у першому та другому модулях до 20 балів;

− аудиторна контрольна робота у кожному модулі до 20 балів.

Підсумковий контроль визначається як середня двох контролів за перший та другий змістовні модулі.