- Книга пам'яті Запорізької політехніки
- Підготовка до ЗНО
- Новини та події
- Конференції
- Бібліотека
- Каталог
- Репозитарій
- Періодика
- Партнери
- Брендбук
- Освіта для бізнесу
- Дитячо-юнацький науковий університет
- Сертифікація з енергоефективності
- Міжнародні проекти
- Поточні науково-дослідні роботи, грантові та стипендіальні конкурси
- Дистанційне навчання
- Охорона праці
- Вакансії
- Накази та розпорядження
- Запобігання та протидія корупції
- Підвищення кваліфікації
Мета: метою дисципліни «Функціональне призначення матеріалів газотурбінних установок (ГТУ) в енергетиці», є розширення уявлення про будову та використання газотурбінних двигунів, їх основні вузли та деталі, умови експлуатації та матеріали для їх виготовлення.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: основні деталі та вузли газотурбінних двигунів, умови їх роботи; основні групи матеріалів, що застосовуються для виготовлення деталей газотурбінних двигунів;
вміти: вибрати раціональні матеріали для виготовлення деталей газотурбінних двигунів.
Викладач дисципліни: Гайдук Сергій Валентинович,д.т.н., професор кафедри «Фізичне матеріалознавство»
Опис навчальної дисципліни
| Найменування показників | Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчальної дисципліни | |
|---|---|---|---|
| денна форма навчання | заочна форма навчання | ||
| Кількість кредитів – 5 |
Галузь знань 13 Механічна інженерія |
Нормативна (за вибором) |
|
|
Спеціальність 132 «Матеріалознавство» |
|||
| Модулів – 1 |
Освітня програма: «Прикладне матеріалознавство» |
Рік підготовки: | |
| Змістових модулів – 2 | 4-й | 4-й | |
|
Індивідуальне науково-дослідне завдання _____-_____ (назва) |
Семестр | ||
| Загальна кількість годин - 150 | 7-й | 7-й | |
| Лекції | |||
|
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 4 самостійної роботи студента - |
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр | 28 год. | 6 год. |
| Практичні, семінарські | |||
| Лабораторні | |||
| 28 год. | 6 год. | ||
| Самостійна робота | |||
| 94 год. | 128 год. | ||
| Індивідуальні завдання: | |||
| Вид контролю: залік | |||
Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:
для денної форми навчання – 60% до40%
для заочної форми навчання – 10% до 90%
Розподіл балів, які отримують студенти
| h Поточне тестування та самостійна робота | Підсумковий тест (залік) | Підсумкова середньозважена оцінка | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Змістовий модуль 1 | Змістовий модуль 2 | ||||||
| T1 | T2 | T3 | T4 | T5 | T6 | 100 | 100 |
| 30 | 40 | 30 | 40 | 30 | 30 | ||
Мета: теоретичної дисципліни «Фізичне матеріалознавство» - удосконалення теоретичних знань для підвищення фахового рівня спеціальності «Прикладне матеріалознавство».
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: відповіді на питання, що стосуються теоретичних розділів дисципліни.
вміти: орієнтуватися у складних питаннях фізичної термодинаміки, фізики поверхневих явищ та кінетики росту зерен.
Викладач дисципліни: Ольшанецький Вадим Юхимович, професор
Опис навчальної дисципліни
| Найменування показників | Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчальної дисципліни | |
|---|---|---|---|
| денна форма навчання | заочна форма навчання | ||
| Кількість кредитів – 4,5 ден.,6 заоч. |
Галузь знань 05.04 Металургія та матеріалознавство |
Нормативна (за вибором) |
|
|
Напрям підготовки 6.050403 «Інженерне матеріалознавство» |
|||
| Модулів – 1 |
Спеціальність (професійне спрямування): 7(8).05040301 «Прикладне матеріалознавство» |
Рік підготовки: | |
| Змістових модулів – 2 | 5-й | 6-й | |
|
Індивідуальне науково-дослідне завдання _____-_____ (назва) |
Семестр | ||
| Загальна кількість годин - 162 ден., 216 заоч. | 10-й | 11-й | |
| Лекції | |||
|
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 3 самостійної роботи студента - |
Освітньо-кваліфікаційний рівень:магістр | 32 год. | 6 год. |
| Практичні, семінарські | |||
| 16 год | 2 год | ||
| Лабораторні | |||
| - год. | - год. | ||
| Самостійна робота | |||
| 114 год. | 208 год. | ||
| Індивідуальні завдання: | |||
| Вид контролю: іспит | |||
Розподіл балів, які отримують студенти
| Поточне тестування та самостійна робота | Підсумковий тест (іспит) | Підсумкова середньозважена оцінка | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Змістовий модуль 1 | Змістовий модуль 2 | |||||
| T1 | T2 | T3 | T1 | T2 | 100 | 100 |
| 10 | 65 | 25 | 30 | 70 | ||
Мета: теоретичної дисципліни «Фізика конденсованого стану матеріалів» - створення наукової бази для успішного засвоєння багатьох науково-технічних курсів, що визначають необхідний фаховий рівень спеціальності «Матеріалознавство».
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: відповіді на питання, що стосуються теоретичних розділів дисципліни.
вміти: орієнтуватися у складних питаннях взаємодії і перетворень дефектів атомної будови, фізичної термодинаміки, фізики поверхневих явищ, теорії дифузії, фізики кристалізаційних процесів, кінетики росту зерен тощо; знаходити логічні зв’язки між суто фізичними явищами і розв’язувати задачі теоретичного та прикладного напрямків; оцінювати можливий вплив спостерігаємих явищ на зміни структури і відповідно властивостей металів та сплавів.
Викладач дисципліни: Ольшанецький Вадим Юхимович д.т.н., професор кафедри "Фізичне матеріалознавство"
Опис навчальної дисципліни
| Найменування показників | Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчальної дисципліни | |
|---|---|---|---|
| денна форма навчання | заочна форма навчання | ||
| Кількість кредитів – 4 |
Галузь знань 13 Механічна інженерія |
Нормативна (за вибором) |
|
|
Спеціальність 132 «Матеріалознавство» |
|||
| Модулів – 1 |
Освітня програма, спеціалізація: "Прикладне матеріалознавство", "Термічна обробка металів", «Композиційні та порошкові матеріали, покриття» |
Рік підготовки: | |
| Змістових модулів – 2 | 2-й | 2-й | |
|
Індивідуальне науково-дослідне завдання _____-_____ (назва) |
Семестр | ||
| Загальна кількість годин - 120 | 4-й | 4-й | |
| Лекції | |||
|
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 3 самостійної роботи студента -5,6 |
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр | 28 год. | 6 год. |
| Практичні, семінарські | |||
| Лабораторні | |||
| 14 год. | 2 год. | ||
| Самостійна робота | |||
| 78 год. | 112 год. | ||
| Індивідуальні завдання: | |||
| Вид контролю: іспит | |||
Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:
для денної форми навчання – 54% до 46%
для заочної форми навчання – 8% до 92%
Розподіл балів, які отримують студенти
| Поточне тестування та самостійна робота | Підсумковий тест (іспит) | Підсумкова середньозважена оцінка | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Змістовий модуль 1 | Змістовий модуль 2 | |||||||
| T1 | T2 | T3 | T4 | T5 | T6 | T7 | 100 | 100 |
| 15 | 60 | 25 | 25 | 20 | 40 | 15 | ||
Мета: експериментально-аналітичне дослідження поведінки фізичних властивостей матеріалів при певному впливі зовнішніх факторів та режимів термічної обробки з метою встановлення загального характеру структурно-фазових перетворень.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: фізичну сутність процесів, що відбуваються в матеріалах при намагнічуванні-розмагнічуванні, пропусканні електричного струму та під впливом температури; основні групи матеріалів та особливості їх фізичних властивостей.
вміти: правильно обирати методи фізичних досліджень та на підставі отриманих експериментальних даних аналізувати характер структурно-фазових перетворень під впливом температури, деформації, електричного та магнітного полів.
Викладач дисципліни: Грешта Віктор Леонідович, професор кафедри «Фізичне матеріалознавство», Ткач Дар'я Володимирівна, доцент кафедри «Фізичне матеріалознавство»
Опис навчальної дисципліни
| Найменування показників | Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчальної дисципліни | |
|---|---|---|---|
| денна форма навчання | заочна форма навчання | ||
| Кількість кредитів – 5 |
Галузь знань 13 Механічна інженерія |
Нормативна (за вибором) |
|
|
Спеціальність 132 «Матеріалознавство» |
|||
| Модулів – 1 |
Освітня програма: «Прикладне матеріалознавство», "Термічна обробка" |
Рік підготовки: | |
| Змістових модулів – 3 | 4-й | 4-й | |
|
Індивідуальне науково-дослідне завдання _____-_____ (назва) |
Семестр | ||
| Загальна кількість годин - 150 | 8-й | 8-й | |
| Лекції | |||
|
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 4 самостійної роботи студента - |
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр | 20 год. | 6 год. |
| Практичні, семінарські | |||
| Лабораторні | |||
| 20 год. | 6 год. | ||
| Самостійна робота | |||
| 110 год. | 138 год. | ||
| Індивідуальні завдання: | |||
| Вид контролю: екзамен | |||
Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:
для денної форми навчання – 27% до 73%
для заочної форми навчання – 8% до 92 %
Розподіл балів, які отримують студенти
| Поточне тестування та самостійна робота | Підсумковий тест (екзамен) | Підсумкова середньозважена оцінка | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Змістовий модуль 1 | Змістовий модуль 2 | Змістовий модуль 3 | ||||||||
| T1-3 | T4-6 | T7-8 | T1-2 | T3-5 | T6-7 | T1-4 | T5-8 | T9-12 | 100 | 100 |
| 35 | 35 | 30 | 35 | 35 | 30 | 35 | 35 | 30 | ||
Мета: опанування студентами знань та придбання навичок визначення структури сплавів відповідно до діаграми стану; освоєння умов фазових перетворень і процесів структуроутворення в сплавах при нагріванні та охолодженні в подвійних та потрійних системах.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: основи побудови діаграм стану; правило фаз Гіббса; види рівноваг в системі; правило відрізків і концентрацій для проведення кількісного аналізу; типи твердих розчинів; поняття розчинності; фазові перетворення а діаграмах стану з проміжними фазами і поліморфними модифікаціями компонентів; основи побудови ізотермічних і політермічних перерізів для потрійних систем.
вміти: визначати структуру та фазовий склад сплавів, використовуючи діаграму стану системи; проводити якісний та кількісний аналіз структурних складових сплавів; визначати характер фазових перетворень при нагріванні та охолодженні сплавів; прогнозувати властивості сплавів системи в залежності від їх структури і типу діаграми стану; аналізувати перерізи реальних діаграм стану потрійних систем.
Викладач дисципліни: Степанова Любов Петрівна, доцент кафедри "Фізичне матеріалознавство"
Опис навчальної дисципліни
| Найменування показників | Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчальної дисципліни | |
|---|---|---|---|
| денна форма навчання | заочна форма навчання | ||
| Кількість кредитів – 6 |
Галузь знань 13 Механічна інженерія |
Нормативна (за вибором) |
|
|
Спеціальність 132 «Матеріалознавство» |
|||
| Модулів – 1 |
Освітня програма, спеціалізація: «Прикладне матеріалознавство», «Термічна обробка металів», «Композиційні та порошкові матеріали, покриття» |
Рік підготовки: | |
| Змістових модулів – 2 | 2-й | 2-й | |
|
Індивідуальне науково-дослідне завдання - відсутнє
|
Семестр | ||
| Загальна кількість годин - 180 | 4-й | 5-й | |
| Лекції | |||
|
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 4 самостійної роботи студента -9 |
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр | 28 год. | 6 год. |
| Практичні, семінарські | |||
| Лабораторні | |||
| 28 год. | 6 год. | ||
| Самостійна робота | |||
| 124 год. | 168 год. | ||
| Індивідуальні завдання: курсова робота | |||
| Вид контролю: залік | |||
Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:
для денної форми навчання –30% на 70%
для заочної форми навчання –8% на92%
Розподіл балів, які отримують студенти
| Поточне тестування та самостійна робота |
Підсумковий тест (залік, курсова робота) |
Підсумкова середньозважена оцінка | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Змістовий модуль 1 | Змістовий модуль 2 | ||||||
| T1,Т2 | T3,Т4 | T5,Т6 | T1 | T2 | T3 | 100 | 100 |
| 20 | 40 | 40 | 40 | 20 | 40 | ||
Змістовний модуль 1.
Тема 1. Побудова діаграм стану подвійних систем.
Вступ (предмет, задачі, та зміст дисципліни). Основні поняття і терміни: система, фаза, компонент, структурна складова, ступінь свободи. Поняття стабільної і метастабільної рівноваги у системах. Фази в металевих системах, їх характеристи. Тверді розчини заміщення, впровадження та вилучення. Поняття розчинності. Упорядковані тверді розчини. Хімічні сполуки.Загальна характеристика фаз. Способи зображення діаграм стану. Координатні осі діаграми стану. Побудова діаграм стану за допомогою термічного методу. Поняття критичних точок.
Тема 2.Діаграми стану з необмеженою розчинністю компонентів у твердому стані.
Умови утворення діаграм стану із безперервними твердими розчинами. Правило відрізків і концентрацій або правило важеля . Кристалізація і структура сплавів. Правило фаз Гібса. Види рівноваг в подвійних системах. Побудова кривих охолодження за допомогою правила фаз. Темп кристалізації. Нерівноважна кристалізація.Поняття нерівноважного солідусу. Діаграми стану із різною схильністю до ліквації. Діаграми стану з точками екстремуму на кривих солідусу і ліквідусу. Система з бінодальною кривою (купол розшарування за концентрацією). Поняття розпаду твердого розчину. Діаграми стану з упорядкованими твердими розчинами. Кристалізація і структура сплавів.
Тема 3. Діаграми стану з обмеженою розчинністю компонентів у твердому стані.
Умови утворення обмежених твердих розчинів на основі компонентів. Діаграма стану з евтектичною рівновагою. Кристалізація і структура сплавів. Механізм кристалізації і структура евтектики. Поняття фазової суміші. Криві охолодження типових сплавів. Умова нонваріантної рівноваги. Діаграма стану із змінною взаємною розчинністю компонентів. Крива сольвусу. Поняття вторинної кристалізації. Класифікація сплавів за структурою, Кількісний аналіз: визначення кількості евтектики в типових сплавах. Діаграма стану з майже відсутньою розчинністю компонентів у твердому стані. Вироджена евтектика.Структура евтектичних сплавів. Трикутник Тамана. Діаграма стану з ретроградним солідусом. Діаграма стану системи з перитектичною рівновагою. Механізм перитектичного перетворення. Кристалізація і структура сплавів. Криві охолодження типових сплавів. Вироджена перитектика.
Тема 4. Діаграми стану систем з проміжними фазами.
Класифікація проміжних фаз за складом і характером плавлення (постійного і змінного складу, стійкі і нестійкі, або фази з конгруентним і інконгруентним плавленням). Діаграми стану систем з конгруентним плавленням проміжних фаз. Поняття твердого розчину на основі гратки хімічної сполуки. Діаграми стану із проміжними фазами змінного складу.Умови вторинної кристалізації проміжних фаз на на основі хімічних сполук. Діаграми стану систем з інконгруентним плавленням проміжних фаз. Діаграми стану систем з утворенням проміжної фази в твердому стані за перитектоїдною реакцією. Діаграма стану системи з існуванням проміжної фази в певному інтервалі температур.Звязок між типом діаграми і властивостями сплавів (правило Курнакова-Бочвара). Технологічні властивості (отримання виробів литвом, схильність до деформування).
Тема 5. Діаграми стану систем з полиморфними модифікаціями компонентів.
Поняття поліморфізму. Діаграми стану із ізоморфними модифікаціями високотемпературної та низькотемпературною модифікаціями другого компонента. Поняття a- і b-стабілізаторів. Діаграма стану з евтектоїдною рівновагою. Фазові перетворення і структура сплавів. Криві охолодження типових сплавів. Діаграма стану системи з поліморфним компонентом і відсутньою розчиністю компонентів у твердому стані. Діаграма стану, коли один із компонентів має три інтервали існування поліморфних модифікацій (типу Fe-Cr). Діаграма стану з евтектоїдною рівновагою. Фазові перетворення і кристалізація сплавів системи. Діаграми стану систем з метатектичною та монотектоїдною рівновагами. Кристалізація і структура сплавів. Криві охолодження типових сплавів.
Тема 6. Діаграми стану з обмеженою розчинністю у рідкому стані.
Діаграма стану з обмеженою розчинністю компонентів у всьому інтервалі концентрацій сплавів. Діаграми стану з метатектичною та монотектоїдною рівновагами.
Змістовий модуль 2. Діаграми стану потрійних систем.
Тема 1. Геометричні основи зображення діаграм стану потрійних систем.
Концентраційний трикутник і його властивості. Правило фаз. Правило відрізків у потрійній системі для двофазних сплавів. Правило центру маси конодного трикутника.
Тема 2. Діаграма стану системи з необмеженою розчинністю компонентів у рідкому і у твердому стані.
Умови кристалізації потрійних сплавів. Структура і фазові перетворення. Кількісний аналіз структурних складових. Ізотермічні і політермічні перерізи. Можливості аналізу фазових перетворень в сплавах при користуванні перерізами.
Тема 3. Діаграма стану системи з відсутньою розчинністю компонентів у твердому стані і утворенням потрійної евтектики.
Проекції поверхонь діаграми на площину концентраціного трикутника. Кристалізація і структура типових сплавів; фазові перетворення. Кількісний аналіз структурних складових. Побудова ізотермічних і політермічних перерізів в системі. Аналіз політермічних перерізів реальних систем
Мета навчальної дисципліни «Теорія та історія соціальних комунікацій» – дати студентам-журналістам грунтовні знання про закономірності виникнення, становлення, а також сучасного етапу формування наукової школи соціальних комунікацій. Курс повинен цілісно показати процес зародження й розвитку, теоретичного і практичного опрацювання основних положень та здобутків у сфері соціальних комунікацій, має бути проаналізовано найбільш вагомі наукові праці, подано оцінку цих праць із позицій сьогоднішнього дня. У процесі реалізації задуму сформовано концепцію суперечливого, але неухильного поступу наукової думки, спрямованої на визначення витоків, важливих моментів нерівномірного, пов’язаного зі складними політичними умовами розвитку науки про українську журналістику.
Завдання навчальної дисципліни:
- осмислити у загальних рисах історію й основні проблеми, етапи розвитку досліджень соціальних комунікацій від зародження і до сьогодення;
- сформувати концепцію поступу наукової думки.
- наразі, коли наука позбувається ідеологічної зашореності і збагачується методологічно на основі утвердження національної ідеї, назріла потреба тверезо оцінити досвід попередників.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні знати:
- стан дослідження питання;
- на основі вивчення фактологічного матеріалу, основних публікацій про журналістику і публіцистику, соціальну комунікацію і соціологію масової комунікації розуміти процес формування і наповнення нового наукового напрямку «соціальні комунікації»;
- головні періоди розвитку наукової думки про журналістику, публіцистику, соціальні комунікації в її зв’язку із суспільним життям, поступу чи деградації політичного мислення, концепцій і філософських уявлень суспільства;
уміти:
- визначати діалектику взаємовідносин історичної і теоретичної думки в соціальних комунікаціях, процес формування певних поглядів на журналістику, публіцистику, соціологію масової комунікації, соціальних комунікацій в цілому та на окремі сторони журналістики як виду суспільно-політичної і професійної діяльності, акцентувати увагу на дослідженні журналістської майстерності, природі і можливостях публіцистики, взаємозв’язках змісту і форми, розвитку соціальних комунікацій тощо;
- характеризувати найпомітніші досягнення окремих вчених і творчих колективів, показати, як праці діаспорних та західних дослідників компенсували висвітлення тих видань і періодів історії, яких не могли в умовах цензури торкатися радянські й сучасні національні вчені.
Дисципліна «Теорія та історія соціальних комунікацій» (4 кредити; 120 год.) вивчається студентами V курсу протягом 5 навчального семестру. Аудиторна робота становить 35 % від загального обсягу курсу, проводиться у вигляді лекцій (14 год.) і практичних занять (28 год.). Для самостійної роботи студентів у навчальному плані виділяється 58 год., для виконання індивідуальних завдань – 20 год. Після вивчення курсу студенти складають екзамен. Дисципліну викладає кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики Пода Олена Юріївна.
