Ви є тут

Головна

Вітаємо цьогорічну переможницю І етапу Всеукраїнського конкурсу науково-студентських робіт з природничих, технічних і гуманітарних наук – Зелінську Богдану (ФЕУ-415). Її робота «Особливості офшорного бізнесу та його нетрадиційний вплив на національну економіку: теоретичний контроль» відзначена з поміж кращих, представлених у секції «Світове господарство і міжнародні економічні відносини» (керівник роботи – ст. викладач Сиволап Т.Г.).

Наукову роботу студентки цієї ж групи Мирошниченко Анастасії на тему «Перспективи інноваційного розвитку промисловості України» відмічено як актуальну, змістовну, добре структуровану та відзначеною грамотою за участь.

Студентка заочного відділення Хітарова Анастасія (ФЕУз-411) з роботою на тему «Маркетингове дослідження впливу соціально-демографічних та психологічних факторів на попит в галузі продуктів кіноіндустрії» (керівник – доц. к.е.н. Куриленко І.І.) посіла друге місце у секції «Маркетинг, управління персоналом і економіка праці». Члени журі звернули увагу на відмінний захист роботи та вдалу презентацію.

Приємно відмітити, що студентки Зелінська Богдана та Мирошниченко Анастасія є студентами першого курсу спеціальності «Маркетинг», що показує інтерес до наукової роботи з боку здобувачів та свідчить про високий потенціал кафедри. Підтримати свої одногрупників прийшли всі студенти ФЕУ-415, які виявилися ще й найдопитливішими слухачами з присутніх, оскільки більшість запитань, що надійшли від аудиторії, було задано саме студентами-маркетологами.

Роботу Зелінської Богдани, що посіла 1 місце, рекомендовано до участі у другому етапі Всеукраїнського конкурсу науково-студентських робіт, що відбудеться у березні 2016 р. у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Роботу Хітарової Анастасії, що посіла 2 місце, рекомендовано до участі у другому етапі Всеукраїнського конкурсу науково-студентських робіт, що відбудеться у березні 2016 р. у Харківському національному економічному університеті ім. Семена Кузнеця. Саме тут і будуть визначені переможці конкурсу.

Бажаємо нашим студенткам наснаги та подальших успіхів!

Мета: Метою викладення дисципліни є набуття студентами знань та навичок використання сучасних тонких методів дослідження мікроструктури та атомної будови сплавів, а також вирішення питань контролю якості матеріалів. Поряд із більш глибоким вивченням методу рентгеноструктурного аналізу передбачено опанування методів електронно-мікроскопічного дослідження матеріалів. Вивчення методів супроводжується аналізом результатів конкретних досліджень кристалічної будови та змін, що відбуваються у матеріалах під впливом технологічних обробок.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основи теорії дифракції рентгенівських променів на досконалих кристалічних гратках; основні методи дослідження структури (рентгеноструктурний, рентгеноспектральний, електронографічний, електроннооптична мікроскопія, растрова електронна мікроскопія, термоелектронна емісійна мікроскопія та автоіонна мікроскопія); принципи роботи сучасних приладів для структурного аналізу; теоретичні та практичні можливості сучасних методів аналізу, актуальні проблеми і перспективи їх розвитку;практичне використання методів тонких досліджень в матеріалознавстві; знати методики приготування зразків для тонких досліджень металів.

вміти: грамотно обирати необхідні методи для тонких досліджень; використовувати сучасні методи для вирішення питань контролю якості матеріалів; проводити якісний та кількісний аналіз із відповідною обробкою результатів; вірно визначитися в одержаних кристалографічних характеристиках матеріалів; визначати хімічний склад структурних складових і розподілення хімічних елементів; розшифровувати інформацію, отриману на приладах тонких досліджень матеріалів та грамотно її використовувати при аналізі результатів.

Викладачі дисципліни: Степанова Любов Петрівна, Грабовський Володимир Якович, доценти кафедри «Фізичне матеріалознавство»

Опис навчальної дисципліни

Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання заочна форма навчання
Кількість кредитів – 4,5

Спеціальність

132 Матеріалознавство

Нормативна

(за вибором)

Напрям підготовки

13 «Механічна інженерія»

Модулів – 1

Освітня програма, спеціалізація:

 «Прикладне матеріалознавство»

Рік підготовки:
Змістових модулів – 2 5-й 5-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання

_____-_____

      (назва)

Семестр
Загальна кількість годин - 135 10-й 10-й
Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 56

самостійної роботи студента - 79

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

магістр

28 год. 6 год.
Практичні, семінарські
   
Лабораторні
28 год. 6 год.
Самостійна робота
79 год.  80 год.
Індивідуальні завдання:
Вид контролю: залік

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 20%  до 80%

для заочної форми навчання – 8% до 92%

Розподіл балів, які отримують студенти

 

Поточне тестування та самостійна робота Підсумковий тест Підсумкова середньозважена оцінка
Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2
T1 T2 T3,Т4 T1,Т2 T3 T4 100 100
30 40 30 30 20 20

 Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Тонкі методи дослідження за допомогою рентгенівських променів.

Тема 1. Рентгенографічне дослідження текстури в металах і сплавах. Побудова полюсної фігури для визначення компонент текстури прокатки у сталі 08Ю.

Вступ(предмет, задачі, та зміст дисципліни) Утворення текстур та їх вплив на властивості матеріалу. Класифікація текстур і основні параметри, що характеризують текстуру. Рентгеноструктурний метод дослідження аксіальних текстур. Методика дослідження із використанням фотографічного методу. Вивчення текстур прокатки (обмежених текстур). Метод нахилу і повороту зразка (метод Шульца.)Визначення і аналіз текстури за допомогою полюсних фігур. Методика побудови полюсних фігур для визначення текстур прокатки із використанням безперервної зйомки текстурограм на дифрактометрі. Побудова ліній однакової інтенсивності. Аналіз полюсних фігур за допомогою стандартних стереографічних сіток Закса із набором різних кристалографічних орієнтацій відносно осі проекції. Кількісний аналіз компонент текстури із використанням полюсної густини розподілу інтенсивності рентгенівських променів.

Тема 2. Визначення орієнтації  монокристалів кубічної сингонії за методом Лауе.

Вимоги наукових дослідників та виробництва монокристалів щодо точного знання орієнтації кристалографічних площин і напрямків в кристалах. Способи одержання заданих орієнтацій. Використання суцільного спектра при одержанні лауеграм.Хід променів і схема зйомки за методом  Лауе. Побудова Евальда для монокристала. Одержання дифракційної картини на відбиття і просвічування (пряма і зворотна зйомки). Метод розрахунків лауеграм і епіграм. Встановлення зв’язку між рефлексами на лауеграмах і стереографічними проекціями площин. Використання сітки Вульфа. Стандартні сітки Закса. Визначення орієнтації кристалів відносно зовнішніх координатних осей. Знаходження кутів між координатними осями і основними кристалографічними напрямками.

Тема 3. Вивчення упорядкованих твердих розчинів в структурах сплавів.

Поняття упорядкованого твердого розчину на прикладах систем Cu – Zn,  Cu – Au, Fe –Al. Зображення упорядкованих твердих розчинів на діаграмах стану. Діаграми стану сталей з упорядкованими твердими розчинами на основі компонентів А і В. Діаграма стану системи з упорядкованим твердим розчином на основі хімічних сполук (фазові переходи І та ІІ роду). Рентгеноструктурний метод виявлення надструктури в сплавах.

Розрахунки структурної амплітуди для β – фази CuZn із ОЦК граткою. Визначення інтенсивності надструктурних ліній і побудова схеми рентгенограми. Розрахунки структурної амплітуди для упорядкованого твердого розчину γ΄-фази на основі хімічної сполуки Ni3(Ti, Al) із ГЦК –граткою в жароміцних нікелевих сплавах та утворення антифазних границь при переміщенні дислокацій. Вплив упорядкування та утворення антифазних границь на властивості сплавів.

 

Змістовий модуль 2. Електронно-мікроскопічне дослідження тонкої структури металів.

Тема 1. Просвічувальна електронна мікроскопія та її використання для дослідження структури сталей та сплавів.

Переваги та сутність дослідження мікроструктури  в електронному випромінюванні. Принцип дії просвічувального електронного мікроскопа та хід променів в режимі зображення; Особливості роботи просвічувального електронного мікроскопа в режимі мікродифракції. Еспериментальне визначення збільшення (тарирування) та сталої приладу при електронно-мікроскопічному дослідженні. Спосіб розшифрування електронограми при відомому та невідомому значенні сталої приладу. Призначення та отримання темпольного зображення в електронному мікроскопі. Розгляд прикладів використання просвічувального електронного мікроскопа при вирішенні задач в матеріалознавстві.

Тема 2. Прилади та використання растрової електронної мікроскопії та рентгеноспектрального мікроаналізу в матеріалознавстві.

Принцип дії та специфіка призначення растрових електронних мікроскопів (РЕМ). Використання РЕМ для дослідження мікроструктури та зламів сталей та сплавів. Техніка отримання стереопар. Види зламів сталей та сплавів різних рівней легування. Рентгеноспектральний мікроаналіз (РСМА) та області його використання для якісної та кількісної оцінки перерозподілу легувальних елементів в структурних складових. Розгляд прикладів використання РЕМ та РСМА при вирішенні задач в матеріалознавстві.

Тема 3. Термоелектронна емісійна мікроскопія (ТЕЕМ) та її використання для дослідження металів.

Області використання та сутність методу ТЕЕМ. Устрій та принцип дії термоелектронного мікроскопу; електронно-оптична система, отримання та реєстрація зображення. Особливості приготування зразків та використання процесу активації. Утворення контрасту термоелектронних емісійних зображень для виявлення орієнтації кристалів, структури фаз, топографії поверхні, неметалевих включень. Вплив активатора на контраст зображення. Спостереження зростання зерен методом ТЕЕМ. Використання ТЕЕМ для досліджень ізотермічного перетворення аустеніту (перлітного та бейнітного). Спостереження процесу деформації та руйнування металів за допомогою ТЕЕМ. Перспективи використання методу ТЕЕМ для дослідження металів в майбутньому.

Тема 4. Автоіонна мікроскопія (АІМ) та її використання в матеріалознавстві.

Задачі, що вирішуються методом АІМ. Конструкція та принцип дії авто іонного проектора; сутність автоіонізації. Особливості випаровування полем. Взаємодія молекул газу з поверхнею емітера. Фактором, що обумовлюють роздільну здатність іонного проектора. Основи інтерпретації іонних зображень; точкові та лінійні дефекти кристалічної гратки; особливості контрасту та виявлення дефектів пакування в різних типах граток (ГЦК, ОЦК, ГПУ). Аналіз будови границь зерен та міжфазних границь за допомогою метода АІМ; структура малокутових, двійникових та довільних границь. Використання АІМ для дослідження мікроструктури стопів: процесів упорядкування, утворення сегрегацій, виділення вторинних фаз. Приклади застосування методу АІМ в матеріалознавстві.

Метою викладання навчальної дисципліни «Теорія і практика експерименту» є підготовка фахівців до планування наукових експериментів, формуванні у них здатності самостійно проводити аналіз результатів експериментальних досліджень та приймати обґрунтовані рішення щодо задач оптимізації хімічного складу матеріалів і технологій їх обробки.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен отримати:

загальні компетентності: здатність використовувати під час виконання професійних завдань базові знання з теорії і методики досліджень щодо організації і проведення експериментів, здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях, мати навички використання інформаційних і комунікаційних технологій, мати здатність здійснювати виміри у відповідності до метрологічних вимог, контролювати технологічні процеси, матеріали та вироби, проводити впровадження сучасних технологій, матеріалів і здійснювати керування виробництвом;

фахові компетентності: здатність використовувати під час виконання професійних видів робіт основні принципи розробки плану, вибору умов проведення експерименту, здатність аналізувати закономірності процесів щодо утворення структури та властивостей матеріалів і виробів.

Очікувані програмні результати навчання: студент, після завершення навчання за даною програмою, повинен бути в змозі:

аналізувати й оцінювати висунуті гіпотези щодо рішення конкретних проблем матеріалознавчої галузі та планувати експерименти для їх перевірки;

застосовувати набуті знання при вирішенні задач щодо доцільного вибору планів проведення експериментів;

використовувати практичні знання при плануванні, оптимізації та здійсненню контролю за проведенням експериментів;

самостійно використовувати нормативно-технічну і довідкову літературу, вимоги ДСТУ;

аналізувати, розраховувати та експериментально уточнювати оптимальні значення технологічних параметрів процесів виробництва;

володіти навичками роботи необхідними для здійснення випробувань зразків та виробів.

 

1.     Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Експеримент як предмет дослідження та застосуванням планів першого порядку.

Тема 1. Стратегія та задачі дисципліни при проектуванні виробничих об’єктів та оптимізації технологічних процесів. Актуальність вивчення методик планування експериментів. Показники технологічного процесу, їх ймовірнісний сенс. Особливості планування екстремальних експериментів. Доцільність застосування різних методик рандомізації та греко-латинських квадратів.

Тема 2. Застосуванням планів першого порядку при вирішенні питань з оптимізації технологічних процесів. Основні поняття і визначення. Плани першого порядку. Параметри оптимізації, фактори, вимоги до них, способи їх визначення, кодування факторів (незалежних змінних). Поверхня відгуку, припущення про її форму. Приклади вибору даних параметрів.

Тема 3 Повний та дробовий факторний експерименти. Характеристика повного факторного експерименту. Основна ідея дробового факторного експерименту. Кількість дослідів при повному та дробовому експериментах. Контраст, що визначає, співвідношення, що генерує. Розрізнювальна здатність дробових реплік. Властивості матриць повного і дробового факторних експериментів. Насичені і не насичені дробові репліки. Фактори, що впливають на ефективність дробових реплік та рекомендації щодо вибору дробової репліки.

Тема 4. Методика проведення експерименту та обробка результатів дослідів. Методи зменшення систематичних похибок. Оцінка випадкових похибок при рівномірному дублюванні дослідів, при нерівномірному дублюванні дослідів. Виключення сумнівних результатів дослідів. Довірчий інтервал коефіцієнтів рівнянь регресії. Визначення необхідної кількості повторних експериментів. Дослідження рівнянь регресії.

Тема 5. Круте сходження по поверхні відгуку. Характеристика факторів, що впливають на вибір розміру кроку. Варіанти можливих рішень по завершенню даних досліджень.

Тема 6. Дослідження виробничих процесів з застосуванням статечних рівнянь. Ліанерізація рівнянь з застосуванням логарифмування. Формули кодування факторів. Складання планів експерименту, їх реалізація, перевірка адекватності отриманих рівнянь регресії. Методика переходу від кодованих значень до натуральних, потенціювання і приклади доцільного застосування отриманого рівняння.

 

Змістовий модуль 2. Опис практично стаціонарної області з застосуванням планів другого порядку.

Тема 1. Центральні композиційні плани. Вибір ядра центрального композиційного плану. Вибір плеча зірчастих точок та кількості експериментів в центрі плану. Способи досягнення ортогональності і ротатабельності планів другого порядку. Ротатабельне уніформ планування. Порівняння ортогональних і ротатабельних планів другого порядку за властивостями. Методика застосування ротатабельних планів другого порядку для дослідження області оптимуму. Приклади вирішення матеріалознавчих задач за допомогою реалізації вказаних планів.

Тема 2. Не композиційні плани другого порядку. Методика застосування не композиційних планів другого порядку при дослідженні технологічних процесів виробництва, матеріалів і виробів. Приведення рівнянь другого ступеню до канонічного виду (перенесення початку координат та поворот осей). Методика аналізу рівняння в канонічному виді при k=2, k=3 і k>3, застосування графоаналітичного методу, можливі варіанти рішень за результатами аналізу. Порівняння доцільності застосування не композиційних та центральних композиційних планів. Приклади вирішення матеріалознавчих задач за допомогою вказаних методів планування експериментів.

Тема 3 Експерименти для відсіювання мало впливових факторів. Насичені плани. Наднасичені плани. Послідовне відсіювання.

Тема 4. Фізико-хімічна інтерпретація результатів дослідження отриманих у виді рівнянь регресії. Евристична інформація поліноміального рівняння. Перевірка гіпотез висунутих апріорі. Формалізація апріорних знань.

Тема 5. Методи пошуку умовного оптимуму при дослідженні багатофакторних процесів. Застосування лінійного програмування для пошуку умовного оптимуму функції відгуку. Використання методу невизначених множників Лагранжа для пошуку умовного оптимуму функції відгуку. Нелінійне програмування при відсутності та наявності обмежень. Застосування комп’ютерних програм для пошуку умовного оптимуму функції відгуку

Тема 6. Приклади застосування методів планування експерименту при розробці  технологій отримання матеріалів та їх обробці. Приклад застосування рототабельного планування другого порядку для оптимізація хімічного складу та режиму термообробки сталі Н18К9М5Т. Вплив технологічних факторів на істинне напруження при деформації дроту.

Тема 7. Фактори економічної ефективності при використанні теорії експерименту. Економічна ефективність застосування планування експерименту в виробництві. Підвищення ефективності міркувань та осмислення дійсності за допомогою теорії експерименту. Можливості зменшення вартості робіт щодо планування та проведення експериментів. 

Викладач дисципліни: Вініченко Валерій Степанович, доцент кафедри «Фізичне матеріалознавство»

Опис навчальної дисципліни

Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання заочна форма навчання
Кількість кредитів – 4.5

Галузь знань

13 Механічна інженерія

Нормативна

(за вибором)

Спеціальність

132 «Матеріалознавство»

Модулів – 1

Освітня програма:

«Прикладне матеріалознавство»

Рік підготовки:
Змістових модулів – 2 5-й 5-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання

_____-_____

    (назва)

Семестр
Загальна кількість годин - 135 10-й 10-й
Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 3

самостійної роботи студента -5,57

Освітньо-кваліфікаційний рівень:магістр 28 год. 6 год.
Практичні, семінарські
   
Лабораторні
14 год. 6 год.
Самостійна робота
78 год. 123 год.
Індивідуальні завдання:
Вид контролю: екзамен

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 35% до -65%

 

для заочної форми навчання – 10 % до 90 %

 

Розподіл балів, які отримують студенти

 

Поточне тестування та самостійна робота

Підсумковий тест (екза-мен)

Су-ма

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль 2

 

100

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

Т10

Т11

Т12

Т13

 

 

16

16

16

16

16

20

14

14

14

14

14

15

15

 

 

 
           

 

Мета: вивчення матеріалів з особливими властивостями та придбання навичок у формуванні інформації щодо їх властивостей, вирішення практичних питань, пов’язаних із вибором матеріалу та найбільш раціональних варіантів їх термічного оброблення.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: закономірності структуроутворення під впливом легувальних елементів у різних групах матеріалів на стадіях їх виготовлення та під час термообробки; залежності властивостей матеріалів від складу, структури та умов експлуатації виробів; методи зміцнення матеріалів для забезпечення оптимальних експлуатаційних властивостей.

вміти: класифікувати матеріали за призначенням, структурою в рівноваговому та нормалізованому станах; кваліфіковано прогнозувати структурні зміни на стадіях виготовлення виробів для забезпечення необхідного рівня механічних та експлуатаційних властивостей.

Викладач дисципліни: Климов Олександр Володимирович , доцент кафедри «Фізичне матеріалознавство»

Опис навчальної дисципліни

Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання заочна форма навчання
Кількість кредитів – 4

Спеціальність

132 Матеріалознавство

Нормативна

(за вибором)

Напрям підготовки

13 «Механічна інженерія»

Модулів – 1

Освітня програма, спеціалізація:

«Прикладне матеріалознавство», "Термічна обробка металів"

Рік підготовки:
Змістових модулів – 2 4-й 4-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання

_____-_____

     (назва)

Семестр
Загальна кількість годин - 120 7-й 7-й
Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 3

самостійної роботи студента -5,6

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр 28 год. 6 год.
Практичні, семінарські
   
Лабораторні
14 год. 2 год.
Самостійна робота
78 год. 112 год.
Індивідуальні завдання:
Вид контролю: екзамен

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 20%  до 80%

для заочної форми навчання – 8% до 92%

Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота Підсумковий тест Підсумкова середньозважена оцінка
Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2
T1 T2 T3 T4 T1 T2 100 100
10 30 30 30 80 20

 

Сторінки