Мета. Метою вивчення дисципліни "Основи схемотехніки" (перший модуль – дискретна схемотехніка) є формування у студентів знань, навиків та уміння, що дозволить їм здійснювати проектування аналогових пристроїв (зокрема, підсилюючих пристроїв) та використовувати їх для створення більш складних радіоелектронних засобів.

Дисципліна "Основи схемотехніки" є першою інженерною дисципліною і розташована у навчальному плані спеціальності 172 “Телекомунікації та радіотехніка” на стику дисциплін, які забезпечують базову теоретичну та інженерну підготовку радіоінженерів.

В процесі вивчення дисципліни "Основи схемотехніки", студенти вперше знайомляться з методами аналізу електронних пристроїв, з основними параметрами і характеристиками аналогових пристроїв, принципами побудови підсилювальних каскадів, різновидами підсилювачів, видами робочих режимів активних пристроїв, частотними властивостями підсилювальних каскадів, видами від’ємного зворотного зв’язку, що використовується в аналогових пристроях,  принципами побудови багатокаскадних підсилювачів та визначенням їх параметрів, методами аналізу підсилювачів в режимах підсилення  гармонічних та імпульсних сигналів та  іншими питаннями системотехніки та схемотехніки, які використовуються у сучасних засобах телекомунікацій

Завдання. Задачею дисципліни "Основи схемотехніки" є ознайомлення студентів з теорією і принципами побудови та схемотехнікою сучасних засобів телекомунікацій, зокрема, підсилювальними каскадами, які використовуються як вхідні, проміжні та вихідні каскади аналогових пристроїв, методиками аналізу і синтезу багатокаскадних схем та визначенням їх параметрів, впливом різних типів від’ємного зворотного зв’язку  на параметри аналогових пристроїв, з сучасними тенденціями апаратної реалізації підсилювачів різного призначення, навчання студентів сучасним методам аналізу аналогових пристроїв із застосуванням електронно-обчислювальної техніки.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен отримати

загальні компетенції:

– здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово  (ЗК-5);

– здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями (ЗК-7);

– знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності (ЗК-4);

– здатність  до абстрактного мислення, аналізу та синтезу (ЗК-1);

– здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях (ЗК-2);

– вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми (ЗК-8);

фахові компетенції:

– здатність вирішувати стандартні завдання професійної діяльності на основі інформаційної та бібліографічної культури із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій і з урахуванням основних вимог інформаційної безпеки (ПК-2);

– здатність використовувати базові методи, способи та засоби отримання, передавання, обробки та зберігання інформації) (ПК-3);

– здатність здійснювати комп’ютерне моделювання пристроїв, систем і процесів з використанням універсальних пакетів прикладних програм (ПК-4) ;

– здатність проводити інструментальні вимірювання в інформаційно-телекомунікаційних мережах, телекомунікаційних та радіотехнічних системах (ПК-6);

– здатність здійснювати монтаж, налагодження, налаштування, регулювання, дослідну перевірку працездатності, випробування та здачу в експлуатацію споруд, засобів і устаткування телекомунікацій та радіотехніки (ПК-10);

– здатність проводити розрахунки у процесі проектування споруд і засобів інформаційно-телекомунікаційних мереж, телекомунікаційних та радіотехнічних систем, відповідно до технічного завдання з використанням як стандартних, так і самостійно створених методів, прийомів і програмних засобів автоматизації проектування (ПК-15).

Очікувані програмні результати навчання.

Результати вивчення дисципліни деталізують наступні програмні результати:

– знання теорій та методів фундаментальних та загальноосвітніх наук в об’ємі необхідному для розв’язання спеціалізованих задач та практичних проблем у галузі професійної діяльності;

–  вміння застосовувати базові знання основних нормативно – правових актів та довідкових матеріалів, чинних стандартів і технічних умов, інструкцій та інших нормативно-розпорядчих документів у галузі електроніки та телекомунікацій;

- вміння застосовувати знання в галузі інформатики й сучасних інформаційних технологій, обчислювальної і мікропроцесорної техніки та програмування, програмних засобів для розв’язання спеціалізованих задач та практичних проблем у галузі професійної діяльності;

– вміння проводити розрахунки елементів телекомунікаційних систем та систем телевізійного й радіомовлення, згідно технічного завдання у відповідності до міжнародних стандартів, з використанням засобів автоматизації проектування, в т. ч. створених самостійно;

– вміння проектувати, в т.ч. схемотехнічно нові (модернізуючи існуючі) елементи (модулі , блоки, вузли) телекомунікаційних та радіотехнічних систем, систем телевізійного й радіомовлення тощо;

– здатність брати участь у проектуванні нових (модернізації існуючих) телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних, телекомунікаційних мереж, радіотехнічних  систем та систем телевізійного й радіомовлення тощо;

– вміння застосовувати сучасні досягнення у галузі професійної діяльності з метою побудови перспективних телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних, телекомунікаційних мереж, радіотехнічних  систем  та систем  телевізійного й радіомовлення тощо;

– вміння діагностувати стан обладнання (модулів, блоків, вузлів) телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних, телекомунікаційних мереж, радіотехнічних  систем та систем телевізійного й радіомовлення тощо;

– вміння використовувати системи моделювання та автоматизації схемо технічного проектування для розроблення елементів, вухзлів, блоків радіотехнічних та телекомунікаційних систем;

– здатність до вибору методів та інструментальних засобів вимірювання параметрів та робочих характеристик телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних, телекомунікаційних, мереж, радіотехнічних систем та стистем телевізійного й радіомовлення та їх елементів;

В результаті вивчення дисципліни  у третьому семестрі студенти повинні:

– знати основні параметри і характеристики пристроїв підсилення;

– знати основні режими роботи активних пристроїв;

– розуміти фізичні процеси в сучасних підсилювальних каскадах

– знати схемотехнічні методи забезпечення режимів підсилювальних каскадів з постійного струму;

– знати характеристики базових схем включення активних пристроїв: спільний емітер, спільна база, спільний колектор, спільний витік, спільний сток;

– знати частотні властивості каскадів підсилення;

– знати принципи застосування від’ємного зворотного зв’язку в підсилювачах і вплив зворотного зв’язку на характеристики підсилювачів;

– знати схемотехнічні аспекти реалізації підсилювачів постійного струму

– знати принципи побудови вихідних каскадів підсилювачів потужності;

– знати принципи реалізації багатокаскадних підсилювачів;

– уміти читати електричні принципові схеми реальних пристроїв підсилення  сигналів у дискретному та інтегральному виконанні для усіх діапазонів частот;

– знати сучасні методи аналізу і схемотехнічного проектування пристроїв підсилення із застосуванням електронно-обчислювальної техніки.

– вміти проектувати пристрої підсилення  різного призначення;

– мати уявлення про підсилювачі різноманітного призначення в інтегральному виконанні;

– бути ознайомленими з особливостями схемотехнічних рішень, вибором елементної бази та конструкторською реалізацією пристроїв у різних діапазонах частот.

Викладачі дисципліни:

Кабак Владислав Семенович, доцент кафедри «Радіотехніка та телекомунікації», к.т.н., доцент

Опис навчальної дисципліни (перший модуль)

Мета. Метою вивчення дисципліни "Основи схемотехніки" (другий модуль – інтегральна схемотехніка) є формування у студентів знань, навиків та уміння, що дозволить їм здійснювати проектування аналогових пристроїв на базі інтегральних мікросхем та використовувати їх для створення більш складних радіоелектронних засобів.

Дисципліна "Основи схемотехніки", яка вивчається у четвертому семестрі є логічним продовженням першого модуля курсу “Основи схемотехніки” третього навчального семестру і розташована у навчальному плані спеціальності 172 “Телекомунікації та радіотехніка” на стику дисциплін, які забезпечують базову теоретичну та інженерну підготовку радіоінженерів..

В процесі вивчення дисципліни "Основи схемотехніки", студенти на підставі отриманих знань щодо особливостей аналогової схемотехніки у дискретному виконанні, знайомляться з методами аналізу електронних пристроїв на базі інтегральних мікросхем (ІС), з основними параметрами і характеристиками аналогових ІС, різновидами спеціалізованих інтегральних мікросхем, принципами побудови пристроїв різного призначення на базі ІС, видами від’ємного зворотного зв’язку, що використовується в аналогових пристроях та іншими питаннями системо- та схемотехніки, які використовуються у сучасних засобах телекомунікацій

Завдання. Задачею дисципліни "Основи схемотехніки" у четвертому навчальному семестрі є ознайомлення студентів з принципом дії пристроїв обробки і перетворення аналогових сигналів, в тому числі схем на підставі операційних підсилювачів та спеціалізованих інтегральних мікросхем, навчання студентів сучасним методам аналізу і схемотехнічного проектування цих пристроїв із застосуванням електронно-обчислювальної техніки.

Вивчення дисципліни має прищепити студентам системний підхід до побудови пристроїв, що входять до складу радіотехнічних систем різного призначення.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен отримати

загальні компетенції:

– здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово  (ЗК-5);

– здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями (ЗК-7);

– знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності (ЗК-4);

– здатність  до абстрактного мислення, аналізу та синтезу (ЗК-1);

–  здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях (ЗК-2);

– вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми (ЗК-8);

фахові компетенції:

– здатність вирішувати стандартні завдання професійної діяльності на основі інформаційної та бібліографічної культури із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій і з урахуванням основних вимог інформаційної безпеки (ПК-2);

– здатність використовувати базові методи, способи та засоби отримання , передавання, обробки та зберігання інформації) (ПК-3);

– здатність здійснювати комп’ютерне моделювання пристроїв, систем і процесів з використанням універсальних пакетів прикладних програм (ПК-4) ;

– здатність проводити інструментальні вимірювання в інформаційно-телекомунікаційних мережах, телекомунікаційних та радіотехнічних системах (ПК-6);

– готовність сприяти впровадженню перспективних технологій і стандартів (ПК-8);

– здатність здійснювати монтаж, налагодження, налаштування, регулювання, дослідну перевірку працездатності, випробування та здачу в експлуатацію споруд, засобів і устаткування телекомунікацій та радіотехніки (ПК-10);

– здатність складати нормативну документацію (інструкції) з експлуатаційно-технічного обслуговування інформаційно-телекомунікаційних мереж, телекомунікаційних та радіотехнічних систем, а також за програмами випробувань (ПК-11);

– здатність проводити розрахунки у процесі проектування споруд і засобів інформаційно-телекомунікаційних мереж, телекомунікаційних та радіотехнічних систем, відповідно до технічного завдання з використанням як стандартних, так і самостійно створених методів, прийомів і програмних засобів автоматизації проектування (ПК-15).

Очікувані програмні результати навчання

Результати вивчення дисципліни деталізують наступні програмні результати:

– знання теорій та методів фундаментальних та загальноосвітніх наук в об’ємі необхідному для розв’язання спеціалізованих задач та практичних проблем у галузі професійної діяльності;

– вміння застосовувати базові знання основних нормативно – правових актів та довідкових матеріалів, чинних стандартів і технічних умов, інструкцій та інших нормативно-розпорядчих документів у галузі електроніки та телекомунікацій;

– вміння застосовувати знання в галузі інформатики й сучасних інформаційних технологій, обчислювальної і мікропроцесорної техніки та програмування, програмних засобів для розв’язання спеціалізованих задач та практичних проблем у галузі професійної діяльності;

– вміння проводити розрахунки елементів телекомунікаційних систем та систем телевізійного й радіомовлення, згідно технічного завдання у відповідності до міжнародних стандартів, з використанням засобів автоматизації проектування, в т. ч. створених самостійно;

– вміння проектувати, в т.ч. схемотехнічно нові (модернізуючи існуючі) елементи (модулі, блоки, вузли) телекомунікаційних та радіотехнічних систем, систем телевізійного й радіомовлення тощо;

– вміння діагностувати стан обладнання (модулів, блоків, вузлів) телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних, телекомунікаційних мереж, радіотехнічних систем та систем телевізійного й радіомовлення тощо;

– вміння використовувати системи моделювання  та автоматизації схемо технічного проектування для розроблення елементів, вузлів, блоків радіотехнічних та телекомунікаційних систем;

– здатність до вибору методів та інструментальних засобів вимірювання параметрів та робочих характеристик телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних, телекомунікаційних, телекомунікаційних мереж, радіотехнічних систем та систем телевізійного й радіомовлення та їх елементів;

В результаті вивчення дисципліни  у четвертому семестрі студенти повинні:

– знати основну елементну базу аналогової інтегральної схемотехніки;

– знати принципи схемотехнічної реалізації масштабних і вимірювальних підсилювачів на базі операційних підсилювачів;

– знати основні причини та джерела похибки роботи операційної схеми та шляхи її мінімізації;

– знати принципи схемотехнічної реалізації аналогових схем, які виконують математичні операції;

– знати частотні властивості ОП та принципи формування частотних характеристик схем на базі ОП;

– знати принципи схемотехнічної реалізації та основні характеристики перетворювачів на базі ОП: перетворювачі струм – напруга, перетворювачі напруга – струм, логарифмічні та антилогарифмічні перетворювачі, перемножувачі сигналів;

– уміти читати електричні принципові схеми реальних пристроїв аналогової обробки сигналів в інтегральному виконанні для усіх діапазонів частот;

– знати сучасні методи аналізу і схемотехнічного проектування пристроїв аналогової обробки із застосуванням електронно-обчислювальної техніки;

– вміти проектувати пристрої аналогової обробки сигналів різного призначення;

– бути ознайомленими з особливостями схемотехнічних рішень, вибором елементної бази та конструкторською реалізацією аналогових пристроїв у різних діапазонах частот.

Викладачі дисципліни:

Кабак Владислав Семенович, доцент кафедри «Радіотехніка та телекомунікації», к.т.н., доцент

Опис навчальної дисципліни (другий модуль)

Мета. Метою вивчення дисципліни "Основи схемотехніки" (третій модуль – цифрова схемотехніка) є формування у студентів знань, навиків та уміння, що дозволить їм здійснювати проектування цифрових пристроїв на базі інтегральних мікросхем та використовувати їх для створення більш складних радіоелектронних засобів.

Дисципліна "Основи схемотехніки", яка вивчається у п’ятому семестрі є логічним продовженням першого та другого модулів курсу “Основи схемотехніки” третього та четвертого навчальних семестрів і розташована у навчальному плані спеціальності 172 “Телекомунікації та радіотехніка” на стику дисциплін, які забезпечують базову теоретичну та інженерну підготовку радіоінженерів..

В процесі вивчення дисципліни "Основи схемотехніки", студенти на підставі отриманих знань щодо особливостей цифрової схемотехніки у дискретному виконанні, знайомляться з методами аналізу електронних пристроїв на базі цифрових інтегральних мікросхем (ІС), з основними параметрами і характеристиками цифрових ІС, принципами побудови пристроїв різного призначення на базі ІС,

Завдання. Задачею дисципліни "Основи схемотехніки" у п’ятому навчальному семестрі є ознайомлення студентів з принципом дії цифрових пристроїв обробки і перетворення сигналів, навчання студентів сучасним методам аналізу та схемотехнічного проектування цих пристроїв із застосуванням електронно-обчислювальної техніки.

Вивчення дисципліни має прищепити студентам системний підхід до побудови пристроїв, що входять до складу радіотехнічних систем різного призначення.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен отримати

загальні компетенції:

– здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу (ЗК-1);

– здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях (ЗК-2);

– здатність планувати та управляти часом (ЗК-3);

– знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності (ЗК-4);

– здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово (ЗК-5);

– здатність працювати в команді (ЗК-6);

– здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями (ЗК-7);

– вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми (ЗК-8).

фахові компетенції:

– здатність вирішувати стандартні завдання професійної діяльності на основі інформаційної та бібліографічної культури із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій і з урахуванням основних вимог інформаційної безпеки (ПК-2);

– здатність використовувати базові методи, способи та засоби отримання , передавання, обробки та зберігання інформації) (ПК-3);

– здатність здійснювати комп’ютерне моделювання пристроїв, систем і процесів з використанням універсальних пакетів прикладних програм (ПК-4) ;

– здатність проводити інструментальні вимірювання в інформаційно-телекомунікаційних мережах, телекомунікаційних та радіотехнічних системах (ПК-6);

– готовність сприяти впровадженню перспективних технологій і стандартів (ПК-8) ;

– здатність здійснювати монтаж, налагодження, налаштування, регулювання, дослідну перевірку працездатності, випробування та здачу в експлуатацію споруд, засобів і устаткування телекомунікацій та радіотехніки (ПК-10);

– здатність складати нормативну документацію (інструкції) з експлуатаційно-технічного обслуговування інформаційно-телекомунікаційних мереж, телекомунікаційних та радіотехнічних систем, а також за програмами випробувань (ПК-11) ;

– здатність проводити розрахунки у процесі проектування споруд і засобів інформаційно-телекомунікаційних мереж, телекомунікаційних та радіотехнічних систем, відповідно до технічного завдання з використанням як стандартних, так і самостійно створених методів, прийомів і програмних засобів автоматизації проектування (ПК-15).

Очікувані програмні результати навчання

Результати вивчення дисципліни деталізують наступні програмні результати:

– знання теорій та методів фундаментальних та загальноосвітніх наук в об’ємі необхідному для розв’язання спеціалізованих задач та практичних проблем у галузі професійної діяльності;

– вміння застосовувати базові знання основних нормативно – правових актів та довідкових матеріалів, чинних стандартів і технічних умов, інструкцій та інших нормативно-розпорядчих документів у галузі електроніки та телекомунікацій;

– вміння застосовувати знання в галузі інформатики й сучасних інформаційних технологій, обчислювальної і мікропроцесорної техніки та програмування, програмних засобів для розв’язання спеціалізованих задач та практичних проблем у галузі професійної діяльності;

– вміння проводити розрахунки цифрових елементів телекомунікаційних систем та систем телевізійного й радіомовлення, згідно технічного завдання у відповідності до міжнародних стандартів, з використанням засобів автоматизації проектування, в т. ч. створених самостійно;

– вміння проектувати, в т.ч. схемотехнічно нові (модернізуючи існуючі) цифрові елементи (модулі, блоки, вузли) телекомунікаційних та радіотехнічних систем та систем телевізійного й радіомовлення тощо;

– вміння діагностувати стан цифрового обладнання (модулів, блоків, вузлів) телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних, телекомунікаційних мереж, радіотехнічних систем та систем телевізійного й радіомовлення тощо;

– вміння використовувати системи моделювання  та автоматизації схемо технічного проектування для розроблення цифрових елементів, вузлів, блоків радіотехнічних та телекомунікаційних систем;

– здатність до вибору методів та інструментальних засобів вимірювання параметрів та робочих характеристик телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних, телекомунікаційних, телекомунікаційних мереж, радіотехнічних систем та систем телевізійного й радіомовлення та їх елементів;

В результаті вивчення дисципліни  у п’ятому семестрі студенти повинні:

– знати основну елементну базу цифрової інтегральної схемотехніки;

– знати принципи схемотехнічної реалізації типових цифрових комбінаційних вузлів, та вузлів з пам’яттю.

– знати основні причини та джерела похибки роботи операційної схеми та шляхи її мінімізації;

– знати принципи схемотехнічної реалізації аналогових схем, які виконують математичні операції;

– знати частотні властивості ОП та принципи формування частотних характеристик схем на базі ОП;

– знати принципи схемотехнічної реалізації та основні характеристики перетворювачів на базі ОП: перетворювачі струм – напруга, перетворювачі напруга – струм, логарифмічні та антилогарифмічні перетворювачі, перемножувачі сигналів;

– уміти читати електричні принципові схеми реальних пристроїв аналогової обробки сигналів в інтегральному виконанні для усіх діапазонів частот;

– знати сучасні методи аналізу та схемотехнічного проектування пристроїв аналогової обробки із застосуванням електронно-обчислювальної техніки;

– вміти проектувати пристрої аналогової обробки сигналів різного призначення;

– бути ознайомленими з особливостями схемотехнічних рішень, вибором елементної бази та конструкторською реалізацією аналогових пристроїв у різних діапазонах частот.

Поляков Михайло Олексійович , професор кафедри "Електричні та електронні апарати", к.т.н., доцент

Опис навчальної дисципліни (третій модуль)

Мета. Метою викладання дисципліни «Інформаційні технології» є формування у  студентів погляду на даний предмет як з історичної точки зору, так і з технічної. Опанування цим курсом дає студентам можливість плавно включитися у світ інформаційних технологій, який швидко змінюється.

Дисципліна «Інформаційні технології» є першою інженерною дисципліною, що викладається на першому курсі разом з вищою математикою та фізикою, тобто забезпечує базову теоретичну та інженерну підготовку спеціалістів зі спеціальності  «Інформаційні мережі зв’язку».

Вивчаючи дисципліну «Інформаційні технології», студенти проходять шлях  від перших комп’ютерів на базі процесорів Intel 8088 та першої програмної оболонки MS Dos  до сучасних  комп’ютерів з операційними системами Windows 2010, Unix і комп’ютерної мережі  Internet. В результаті стають зрозумілими загальні закономірності в обробці інформації  при її підготовці до передачі  по каналам радіозв’язку в стільникових мережах, в  мережах радіомовлення та телебачення, в локальних  телекомунікаційних мережах та в глобальній мережі Інтернет.

Завдання: Формування у студентів системного підходу до побудови каналів передачі інформації різного призначення.

У результаті вивчення даної навчальної дисципліни студент повинен отримати:

загальні компетентності:

– знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності (ЗК-4);

– здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово (ЗК-5);

– здатність працювати в команді (ЗК-6);

– здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями (ЗК-7);

фахові (професійні) компетентності:

– здатність розуміти сутність і значення інформації в розвитку сучасного інформаційного суспільства (ПК-1);

– здатність використовувати базові методи, способи та засоби  отримання, передавання, обробки та зберігання інформації (ПК-3);

– здатність здійснювати комп'ютерне моделювання пристроїв, систем і процесів з використанням універсальних пакетів прикладних програм (ПК-4); 

– здатність організовувати і здійснювати заходи з охорони праці та техніки безпеки в процесі експлуатації, технічного обслуговування і ремонту обладнання інформаційно-телекомунікаційних мереж, телекомунікаційних та радіотехнічних систем (ПК-14).

очікувані програмні результати навчання:

– навички оцінювання, інтерпретації та синтезу інформації і даних (РН-5);

– здатність грамотно застосовувати термінологію галузі телекомунікацій та радіотехніки (РН-7);

– здатність спілкуватись з професійних питань, включаючи усну та письмову комунікацію державною мовою та однією з поширених європейських мов (англійською, німецькою, італійською, французькою, іспанською) (РН-10);

– вміння застосовувати міжособистісні навички для взаємодії з іншими людьми та залучення їх до командної роботи  (РН-11);

– вміння знаходити, оцінювати і використовувати інформацію з різних джерел, необхідну для розв’язання професійних завдань, включаючи відтворення інформації через електронний пошук (РН-18).

Викладач дисципліни:

Костенко Валер'ян Остапович, доцент кафедри «Радіотехніка та телекомунікації», к.т.н., доц.

Опис навчальної дисципліни

Мета. Надання майбутньому спеціалісту чіткого розуміння про сучасну мікропроцесорні системи, методи їх розробки та особливості використання у складі систем та пристроїв.

Викладач дисципліни:

Морщавка Сергій Володимирович, завідувач кафедри «Радіотехніка та телекомунікації», к.т.н., доц.

Мета курсу полягає в наданні студентам базових знань про функціонування, проектуванні й налагодження мікропроцесорних систем. Студенти повинні отримати основи знань в області апаратного та програмного забезпечення мікропроцесорних систем. Вивчення дисципліни спрямоване на освоєння принципів побудови і функціонування мікропроцесорних систем, роботи в середовищі операційної системи і в інтегрованому середовищі програмування, а також на успішне засвоєння матеріалу ряду спеціальних дисциплін телекомунікаційного напрямку.

Завдання – вивчення структур сучасних мікропроцесорів, мікроконтролерів та периферійних пристроїв зв’язку.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

знати

• принципи побудови сучасної мікропроцесорної елементної бази;
• архітектуру, структурні та алгоритмічні рішення сучасних мікроконтролерних пристроїв і систем;
• функціональні властивості та можливості елементів МПС;
• основи побудови мікропроцесорних систем управління та телекомунікацій;
• основи взаємодії МПС з зовнішньою периферією (ПК, іншими МПС);
• принципи і методи програмування МПС;
• технологію розробки прикладних програм, необхідні для грамотного вирішення інженерних завдань і більш повного використання функціональних можливостей і засобів МПС.

вміти:

•  вільно володіти державною мовою та спілкуватися іноземною мовою;
• використовувати сучасні мікроконтролери; 
• проектувати мікропроцесорні пристрої, відповідні рішенню необхідної задачі;
• алгоритмізувати процес функціонування мікропроцесорної системи;
• програмувати алгоритми функціональних завдань;
• програмувати мікропроцесорні системи;
• користуватися довідною літературою;
• оформлювати програмну та технічну документацію.

мати:

• уявлення про мікропроцесорну техніку, про  можливості сучасної мікропроцесорної техніки, доцільність використання мікропроцесорної техніки в системах управління та телекомунікацій;
• уявлення про шляхи подальшого розвитку сучасної мікропроцесорної техніки;
• навички (набути досвід) створення, налагодження та виконання прикладних програм мовами програмування асемблер та С.
• навички (набути досвід) роботи з сучасними засобами проектування прикладного програмного забезпечення мікроконтролерів і його налагодження на програмних емуляторах і «системах-прототипах».

Викладачі дисципліни:

Поляков Михайло Олексійович , професор кафедри "Електричні та електронні апарати", к.т.н., доцент

Опис навчальної дисципліни