Мета - засвоєння сучасних методів і тенденцій розвитку побудови моделей зв’язку між структурою сигналу і механізмом його дії на радіотехнічні кола, формування здатності до вибору адекватного розв’язуваній задачі математичного апарату і  вироблення навичок вирішення певних технічних та наукових задач, які пов’язані з перетворенням радіотехнічних сигналів.

Завдання – засвоєння основного комплексу знань та фундаментальних закономірностей, що пов’язані з формуванням детермінованих та випадкових сигналів та процесів у лінійних та нелінійних радіотехнічних колах, пристроях та системах;    засвоєння принципів функціонування електричних кіл; засвоєння на певних прикладах тісного зв’язку між математичним описом і фізичним боком розглянутих явищ.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен отримати:

загальні компетентності:

–       здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу (ЗК-1);

–       здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях (ЗК-2);

–       здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово (ЗК-5);

–       здатність працювати в команді (ЗК-6);

–       здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями (ЗК-7);

–       вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми (ЗК-8);

фахові (професійні) компетентності:

–       здатність розуміти сутність і значення інформації в розвитку сучасного інформаційного суспільства (ПК-1);

–       здатність вирішувати стандартні завдання професійної діяльності на  основі інформаційної та бібліографічної культури із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій із урахуванням основних вимог інформаційної безпеки (ПК-2);

–       здатність використовувати базові методи, способи та засоби  отримання, передавання, обробки та  зберігання інформації (ПК-3);

–       здатність здійснювати комп'ютерне  моделювання пристроїв, систем і процесів з використанням універсальних пакетів прикладних програм (ПК-4).

Результати навчання:

–       вміння аналізувати, аргументувати, приймати рішення при розв’язанні спеціалізованих задач та практичних проблем телекомунікацій та радіотехніки, які характеризуються комплексністю та неповною визначеністю умов (РН-1);

–       вміння застосовувати результати особистого пошуку та аналізу інформації для розв’язання якісних і кількісних задач подібного характеру в інформаційно-комунікаційних мережах, телекомунікаційних і радіотехнічних системах (РН-2);

–       вміння пояснювати результати, отримані в результаті проведення вимірювань, в термінах їх значущості та пов’язувати їх з реальними  структурами (РН-4);

–       мати навички оцінювання, інтерпретації та синтезу інформації і даних (РН-5);

–       вміння адаптуватись в умовах зміни технологій інформаційно-комунікаційних мереж, телекомунікаційних та радіотехнічних систем (РН-6).

Викладач дисципліни:

Бугрова Тетяна Іванівна, доцент кафедри «Радіотехніка та телекомунікації», к.т.н.

Опис навчальної дисципліни

Мета. Метою вивчення дисципліни є формування у студентів знань, навиків та уміння, які дозволять їм проводити аналіз, синтез і  здійснювати проектування систем радіоавтоматики різного призначення та використовувати їх для створення більш складних радіоелектронних засобів як складових сучасних телекомунікаційних засобів.

Дисципліна «Радіоавтоматика» є логічним продовженням курсів «Теорія електричних кіл та сигналів»,«Сигнали та процеси в радіотехніці»,«Основи схемотехніки», «Системи сучасних сигналів», “Пристрої прийому та обробки радіосигналів”, “Пристрої генерації, передавання та формування радіосигналів”, “Обчислювальна техніка та мікропроцесори” і є однією з підсумкових технічних дисциплін у навчальному плані спеціальності 172 “Телекомунікації та радіотехніка”, які завершують базову теоретичну та інженерну підготовку бакалаврів.

У процесі опанування дисципліни "Радіоавтоматика" студенти, на підставі отриманих знань з фундаментальних понять теорії електричних кіл та сигналів, базових положень аналогової та цифрової схемотехніки знайомляться з видами, архітектурою і принципами побудови систем радіоавтоматики, які базуються на основних засадах теорії систем автоматичного управління, особливостями статичних і астатичних систем, методами аналізу систем радіоавтоматики у часовій і частотній областях, показниками якості систем радіоавтоматики,  алгоритмами обробки сигналів і принципами апаратної реалізації функціонально необхідних вузлів систем автоматичного управління (частотні, фазові, часові і кутові дискримінатори, пристрої порівняння, фільтри нижніх частот) та іншими аспектами системотехніки, які використовуються у сучасних засобах телекомунікацій.

Завдання. Задачею дисципліни "Радіоавтоматика" є ознайомлення студентів з функціональними схемами і принципом дії систем радіоавтоматики, з основними показниками якості роботи системи регулювання, навчання студентів сучасним методам аналізу, синтезу і схемотехнічного проектування систем радіоавтоматики з використанням електронно-обчислювальної техніки

Вивчення дисципліни має прищепити студентам системний підхід до побудови систем автоматичного управління, що входять до складу радіотехнічних систем різного призначення.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен отримати

Викладачі дисципліни:

Кабак Владислав Семенович, доцент кафедри «Радіотехніка та телекомунікації», к.т.н., доцент

Опис навчальної дисципліни

Перший модуль

Мета. Метою вивчення дисципліни "Основи схемотехніки" (перший модуль – дискретна схемотехніка) є формування у студентів знань, навиків та уміння, що дозволить їм здійснювати проектування аналогових пристроїв (зокрема, підсилюючих пристроїв) та використовувати їх для створення більш складних радіоелектронних засобів.

Дисципліна "Основи схемотехніки" є першою інженерною дисципліною і розташована у навчальному плані спеціальності 172 “Телекомунікації та радіотехніка” на стику дисциплін, які забезпечують базову теоретичну та інженерну підготовку радіоінженерів.

В процесі вивчення дисципліни "Основи схемотехніки", студенти вперше знайомляться з методами аналізу електронних пристроїв, з основними параметрами і характеристиками аналогових пристроїв, принципами побудови підсилювальних каскадів, різновидами підсилювачів, видами робочих режимів активних пристроїв, частотними властивостями підсилювальних каскадів, видами від’ємного зворотного зв’язку, що використовується в аналогових пристроях,  принципами побудови багатокаскадних підсилювачів та визначенням їх параметрів, методами аналізу підсилювачів в режимах підсилення  гармонічних та імпульсних сигналів та  іншими питаннями системотехніки та схемотехніки, які використовуються у сучасних засобах телекомунікацій

Завдання. Задачею дисципліни "Основи схемотехніки" є ознайомлення студентів з теорією і принципами побудови та схемотехнікою сучасних засобів телекомунікацій, зокрема, підсилювальними каскадами, які використовуються як вхідні, проміжні та вихідні каскади аналогових пристроїв, методиками аналізу і синтезу багатокаскадних схем та визначенням їх параметрів, впливом різних типів від’ємного зворотного зв’язку  на параметри аналогових пристроїв, з сучасними тенденціями апаратної реалізації підсилювачів різного призначення, навчання студентів сучасним методам аналізу аналогових пристроїв із застосуванням електронно-обчислювальної техніки.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен отримати

загальні компетенції:

– здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово  (ЗК-5);

– здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями (ЗК-7);

– знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності (ЗК-4);

– здатність  до абстрактного мислення, аналізу та синтезу (ЗК-1);

– здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях (ЗК-2);

– вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми (ЗК-8);

фахові компетенції:

- здатність вирішувати стандартні завдання професійної діяльності на основі інформаційної та бібліографічної культури із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій і з урахуванням основних вимог інформаційної безпеки (ПК-2);

- здатність використовувати базові методи, способи та засоби отримання, передавання, обробки та зберігання інформації) (ПК-3);

- здатність здійснювати комп’ютерне моделювання пристроїв, систем і процесів з використанням універсальних пакетів прикладних програм (ПК-4) ;

- здатність проводити інструментальні вимірювання в інформаційно-телекомунікаційних мережах, телекомунікаційних та радіотехнічних системах (ПК-6);

- здатність здійснювати монтаж, налагодження, налаштування, регулювання, дослідну перевірку працездатності, випробування та здачу в експлуатацію споруд, засобів і устаткування телекомунікацій та радіотехніки (ПК-10);

- здатність проводити розрахунки у процесі проектування споруд і засобів інформаційно-телекомунікаційних мереж, телекомунікаційних та радіотехнічних систем, відповідно до технічного завдання з використанням як стандартних, так і самостійно створених методів, прийомів і програмних засобів автоматизації проектування (ПК-15).

Очікувані програмні результати навчання.

Результати вивчення дисципліни деталізують наступні програмні результати:

– знання теорій та методів фундаментальних та загальноосвітніх наук в об’ємі необхідному для розв’язання спеціалізованих задач та практичних проблем у галузі професійної діяльності;

–  вміння застосовувати базові знання основних нормативно – правових актів та довідкових матеріалів, чинних стандартів і технічних умов, інструкцій та інших нормативно-розпорядчих документів у галузі електроніки та телекомунікацій;

– вміння застосовувати знання в галузі інформатики й сучасних інформаційних технологій, обчислювальної і мікропроцесорної техніки та програмування, програмних засобів для розв’язання спеціалізованих задач та практичних проблем у галузі професійної діяльності;

– вміння проводити розрахунки елементів телекомунікаційних систем та систем телевізійного й радіомовлення, згідно технічного завдання у відповідності до міжнародних стандартів, з використанням засобів автоматизації проектування, в т. ч. створених самостійно;

– вміння проектувати, в т.ч. схемотехнічно нові (модернізуючи існуючі) елементи (модулі , блоки, вузли) телекомунікаційних та радіотехнічних систем, систем телевізійного й радіомовлення тощо;

– здатність брати участь у проектуванні нових (модернізації існуючих) телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних, телекомунікаційних мереж, радіотехнічних  систем та систем телевізійного й радіомовлення тощо;

– вміння застосовувати сучасні досягнення у галузі професійної діяльності з метою побудови перспективних телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних, телекомунікаційних мереж, радіотехнічних  систем  та систем  телевізійного й радіомовлення тощо;

– вміння діагностувати стан обладнання (модулів, блоків, вузлів) телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних, телекомунікаційних мереж, радіотехнічних  систем та систем телевізійного й радіомовлення тощо;

– вміння використовувати системи моделювання та автоматизації схемо технічного проектування для розроблення елементів, вухзлів, блоків радіотехнічних та телекомунікаційних систем;

– здатність до вибору методів та інструментальних засобів вимірювання параметрів та робочих характеристик телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних, телекомунікаційних, мереж, радіотехнічних систем та стистем телевізійного й радіомовлення та їх елементів;

В результаті вивчення дисципліни  у третьому семестрі студенти повинні:

– знати основні параметри і характеристики пристроїв підсилення;

– знати основні режими роботи активних пристроїв;

– розуміти фізичні процеси в сучасних підсилювальних каскадах

– знати схемотехнічні методи забезпечення режимів підсилювальних каскадів з постійного струму;

– знати характеристики базових схем включення активних пристроїв: спільний емітер, спільна база, спільний колектор, спільний витік, спільний сток;

– знати частотні властивості каскадів підсилення;

– знати принципи застосування від’ємного зворотного зв’язку в підсилювачах і вплив зворотного зв’язку на характеристики підсилювачів;

– знати схемотехнічні аспекти реалізації підсилювачів постійного струму

– знати принципи побудови вихідних каскадів підсилювачів потужності;

– знати принципи реалізації багатокаскадних підсилювачів;

– уміти читати електричні принципові схеми реальних пристроїв підсилення  сигналів у дискретному та інтегральному виконанні для усіх діапазонів частот;

– знати сучасні методи аналізу і схемотехнічного проектування пристроїв підсилення із застосуванням електронно-обчислювальної техніки.

– вміти проектувати пристрої підсилення  різного призначення;

– мати уявлення про підсилювачі різноманітного призначення в інтегральному виконанні;

- бути ознайомленими з особливостями схемотехнічних рішень, вибором елементної бази та конструкторською реалізацією пристроїв у різних діапазонах частот.

Опис навчальної дисципліни

Другий  модуль

Мета. Метою вивчення дисципліни "Основи схемотехніки" (другий модуль – інтегральна схемотехніка) є формування у студентів знань, навиків та уміння, що дозволить їм здійснювати проектування аналогових пристроїв на базі інтегральних мікросхем та використовувати їх для створення більш складних радіоелектронних засобів.

Дисципліна "Основи схемотехніки", яка вивчається у четвертому семестрі є логічним продовженням першого модуля курсу “Основи схемотехніки” третього навчального семестру і розташована у навчальному плані спеціальності 172 “Телекомунікації та радіотехніка” на стику дисциплін, які забезпечують базову теоретичну та інженерну підготовку радіоінженерів..

В процесі вивчення дисципліни "Основи схемотехніки", студенти на підставі отриманих знань щодо особливостей аналогової схемотехніки у дискретному виконанні, знайомляться з методами аналізу електронних пристроїв на базі інтегральних мікросхем (ІС), з основними параметрами і характеристиками аналогових ІС, різновидами спеціалізованих інтегральних мікросхем, принципами побудови пристроїв різного призначення на базі ІС, видами від’ємного зворотного зв’язку, що використовується в аналогових пристроях та іншими питаннями системо- та схемотехніки, які використовуються у сучасних засобах телекомунікацій

Завдання. Задачею дисципліни "Основи схемотехніки" у четвертому навчальному семестрі є ознайомлення студентів з принципом дії пристроїв обробки і перетворення аналогових сигналів, в тому числі схем на підставі операційних підсилювачів та спеціалізованих інтегральних мікросхем, навчання студентів сучасним методам аналізу і схемотехнічного проектування цих пристроїв із застосуванням електронно-обчислювальної техніки.

Вивчення дисципліни має прищепити студентам системний підхід до побудови пристроїв, що входять до складу радіотехнічних систем різного призначення.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен отримати

загальні компетенції:

–     здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово  (ЗК-5);

– здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями (ЗК-7);

– знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності (ЗК-4);

–     здатність  до абстрактного мислення, аналізу та синтезу (ЗК-1);

–  здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях (ЗК-2);

–     вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми (ЗК-8);

фахові компетенції:

–     здатність вирішувати стандартні завдання професійної діяльності на основі інформаційної та бібліографічної культури із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій і з урахуванням основних вимог інформаційної безпеки (ПК-2);

–     здатність використовувати базові методи, способи та засоби отримання , передавання, обробки та зберігання інформації) (ПК-3);

–     здатність здійснювати комп’ютерне моделювання пристроїв, систем і процесів з використанням універсальних пакетів прикладних програм (ПК-4) ;

–     здатність проводити інструментальні вимірювання в інформаційно-телекомунікаційних мережах, телекомунікаційних та радіотехнічних системах (ПК-6);

–     готовність сприяти впровадженню перспективних технологій і стандартів (ПК-8);

–     здатність здійснювати монтаж, налагодження, налаштування, регулювання, дослідну перевірку працездатності, випробування та здачу в експлуатацію споруд, засобів і устаткування телекомунікацій та радіотехніки (ПК-10);

–     здатність складати нормативну документацію (інструкції) з експлуатаційно-технічного обслуговування інформаційно-телекомунікаційних мереж, телекомунікаційних та радіотехнічних систем, а також за програмами випробувань (ПК-11);

–     здатність проводити розрахунки у процесі проектування споруд і засобів інформаційно-телекомунікаційних мереж, телекомунікаційних та радіотехнічних систем, відповідно до технічного завдання з використанням як стандартних, так і самостійно створених методів, прийомів і програмних засобів автоматизації проектування (ПК-15).

Очікувані програмні результати навчання

Результати вивчення дисципліни деталізують наступні програмні результати:

–     знання теорій та методів фундаментальних та загальноосвітніх наук в об’ємі необхідному для розв’язання спеціалізованих задач та практичних проблем у галузі професійної діяльності;

– вміння застосовувати базові знання основних нормативно – правових актів та довідкових матеріалів, чинних стандартів і технічних умов, інструкцій та інших нормативно-розпорядчих документів у галузі електроніки та телекомунікацій;

–      вміння застосовувати знання в галузі інформатики й сучасних інформаційних технологій, обчислювальної і мікропроцесорної техніки та програмування, програмних засобів для розв’язання спеціалізованих задач та практичних проблем у галузі професійної діяльності;

–     вміння проводити розрахунки елементів телекомунікаційних систем та систем телевізійного й радіомовлення, згідно технічного завдання у відповідності до міжнародних стандартів, з використанням засобів автоматизації проектування, в т. ч. створених самостійно;

–      вміння проектувати, в т.ч. схемотехнічно нові (модернізуючи існуючі) елементи (модулі, блоки, вузли) телекомунікаційних та радіотехнічних систем, систем телевізійного й радіомовлення тощо;

–     вміння діагностувати стан обладнання (модулів, блоків, вузлів) телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних, телекомунікаційних мереж, радіотехнічних систем та систем телевізійного й радіомовлення тощо;

–      вміння використовувати системи моделювання  та автоматизації схемо технічного проектування для розроблення елементів, вузлів, блоків радіотехнічних та телекомунікаційних систем;

–      здатність до вибору методів та інструментальних засобів вимірювання параметрів та робочих характеристик телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних, телекомунікаційних, телекомунікаційних мереж, радіотехнічних систем та систем телевізійного й радіомовлення та їх елементів;

В результаті вивчення дисципліни  у четвертому семестрі студенти повинні:

– знати основну елементну базу аналогової інтегральної схемотехніки;

– знати принципи схемотехнічної реалізації масштабних і вимірювальних підсилювачів на базі операційних підсилювачів;

– знати основні причини та джерела похибки роботи операційної схеми та шляхи її мінімізації;

– знати принципи схемотехнічної реалізації аналогових схем, які виконують математичні операції;

– знати частотні властивості ОП та принципи формування частотних характеристик схем на базі ОП;

– знати принципи схемотехнічної реалізації та основні характеристики перетворювачів на базі ОП: перетворювачі струм – напруга, перетворювачі напруга – струм, логарифмічні та антилогарифмічні перетворювачі, перемножувачі сигналів;

– уміти читати електричні принципові схеми реальних пристроїв аналогової обробки сигналів в інтегральному виконанні для усіх діапазонів частот;

– знати сучасні методи аналізу і схемотехнічного проектування пристроїв аналогової обробки із застосуванням електронно-обчислювальної техніки;

– вміти проектувати пристрої аналогової обробки сигналів різного призначення;

– бути ознайомленими з особливостями схемотехнічних рішень, вибором елементної бази та конструкторською реалізацією аналогових пристроїв у різних діапазонах частот.

Опис навчальної дисципліни

Третій модуль

Мета. Метою вивчення дисципліни "Основи схемотехніки" (третій модуль – цифрова схемотехніка) є формування у студентів знань, навиків та уміння, що дозволить їм здійснювати проектування цифрових пристроїв на базі інтегральних мікросхем та використовувати їх для створення більш складних радіоелектронних засобів.

Дисципліна "Основи схемотехніки", яка вивчається у п’ятому семестрі є логічним продовженням першого та другого модулів курсу “Основи схемотехніки” третього та четвертого навчальних семестрів і розташована у навчальному плані спеціальності 172 “Телекомунікації та радіотехніка” на стику дисциплін, які забезпечують базову теоретичну та інженерну підготовку радіоінженерів..

В процесі вивчення дисципліни "Основи схемотехніки", студенти на підставі отриманих знань щодо особливостей цифрової схемотехніки у дискретному виконанні, знайомляться з методами аналізу електронних пристроїв на базі цифрових інтегральних мікросхем (ІС), з основними параметрами і характеристиками цифрових ІС, принципами побудови пристроїв різного призначення на базі ІС,

Завдання. Задачею дисципліни "Основи схемотехніки" у п’ятому навчальному семестрі є ознайомлення студентів з принципом дії цифрових пристроїв обробки і перетворення сигналів, навчання студентів сучасним методам аналізу та схемотехнічного проектування цих пристроїв із застосуванням електронно-обчислювальної техніки.

Вивчення дисципліни має прищепити студентам системний підхід до побудови пристроїв, що входять до складу радіотехнічних систем різного призначення.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен отримати

загальні компетенції:

– здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу (ЗК-1);

– здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях (ЗК-2);

– здатність планувати та управляти часом (ЗК-3);

– знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності (ЗК-4);

– здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово (ЗК-5);

– здатність працювати в команді (ЗК-6);

– здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями (ЗК-7);

– вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми (ЗК-8).

фахові компетенції:

–     здатність вирішувати стандартні завдання професійної діяльності на основі інформаційної та бібліографічної культури із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій і з урахуванням основних вимог інформаційної безпеки (ПК-2);

–     здатність використовувати базові методи, способи та засоби отримання , передавання, обробки та зберігання інформації) (ПК-3);

–     здатність здійснювати комп’ютерне моделювання пристроїв, систем і процесів з використанням універсальних пакетів прикладних програм (ПК-4) ;

–     здатність проводити інструментальні вимірювання в інформаційно-телекомунікаційних мережах, телекомунікаційних та радіотехнічних системах (ПК-6);

–     готовність сприяти впровадженню перспективних технологій і стандартів (ПК-8) ;

–     здатність здійснювати монтаж, налагодження, налаштування, регулювання, дослідну перевірку працездатності, випробування та здачу в експлуатацію споруд, засобів і устаткування телекомунікацій та радіотехніки (ПК-10);

–     здатність складати нормативну документацію (інструкції) з експлуатаційно-технічного обслуговування інформаційно-телекомунікаційних мереж, телекомунікаційних та радіотехнічних систем, а також за програмами випробувань (ПК-11) ;

–     здатність проводити розрахунки у процесі проектування споруд і засобів інформаційно-телекомунікаційних мереж, телекомунікаційних та радіотехнічних систем, відповідно до технічного завдання з використанням як стандартних, так і самостійно створених методів, прийомів і програмних засобів автоматизації проектування (ПК-15).

Очікувані програмні результати навчання

Результати вивчення дисципліни деталізують наступні програмні результати:

–     знання теорій та методів фундаментальних та загальноосвітніх наук в об’ємі необхідному для розв’язання спеціалізованих задач та практичних проблем у галузі професійної діяльності;

– вміння застосовувати базові знання основних нормативно – правових актів та довідкових матеріалів, чинних стандартів і технічних умов, інструкцій та інших нормативно-розпорядчих документів у галузі електроніки та телекомунікацій;

–      вміння застосовувати знання в галузі інформатики й сучасних інформаційних технологій, обчислювальної і мікропроцесорної техніки та програмування, програмних засобів для розв’язання спеціалізованих задач та практичних проблем у галузі професійної діяльності;

–     вміння проводити розрахунки цифрових елементів телекомунікаційних систем та систем телевізійного й радіомовлення, згідно технічного завдання у відповідності до міжнародних стандартів, з використанням засобів автоматизації проектування, в т. ч. створених самостійно;

–      вміння проектувати, в т.ч. схемотехнічно нові (модернізуючи існуючі) цифрові елементи (модулі, блоки, вузли) телекомунікаційних та радіотехнічних систем та систем телевізійного й радіомовлення тощо;

–     вміння діагностувати стан цифрового обладнання (модулів, блоків, вузлів) телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних, телекомунікаційних мереж, радіотехнічних систем та систем телевізійного й радіомовлення тощо;

–      вміння використовувати системи моделювання  та автоматизації схемо технічного проектування для розроблення цифрових елементів, вузлів, блоків радіотехнічних та телекомунікаційних систем;

–      здатність до вибору методів та інструментальних засобів вимірювання параметрів та робочих характеристик телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних, телекомунікаційних, телекомунікаційних мереж, радіотехнічних систем та систем телевізійного й радіомовлення та їх елементів;

В результаті вивчення дисципліни  у п’ятому семестрі студенти повинні:

– знати основну елементну базу цифрової інтегральної схемотехніки;

– знати принципи схемотехнічної реалізації типових цифрових комбінаційних вузлів, та вузлів з пам’яттю.

– знати основні причини та джерела похибки роботи операційної схеми та шляхи її мінімізації;

– знати принципи схемотехнічної реалізації аналогових схем, які виконують математичні операції;

– знати частотні властивості ОП та принципи формування частотних характеристик схем на базі ОП;

– знати принципи схемотехнічної реалізації та основні характеристики перетворювачів на базі ОП: перетворювачі струм – напруга, перетворювачі напруга – струм, логарифмічні та антилогарифмічні перетворювачі, перемножувачі сигналів;

– уміти читати електричні принципові схеми реальних пристроїв аналогової обробки сигналів в інтегральному виконанні для усіх діапазонів частот;

– знати сучасні методи аналізу та схемотехнічного проектування пристроїв аналогової обробки із застосуванням електронно-обчислювальної техніки;

– вміти проектувати пристрої аналогової обробки сигналів різного призначення;

– бути ознайомленими з особливостями схемотехнічних рішень, вибором елементної бази та конструкторською реалізацією аналогових пристроїв у різних діапазонах частот.

Опис навчальної дисципліни

Викладачі дисципліни:

Кабак Владислав Семенович, доцент кафедри «Радіотехніка та телекомунікації», к.т.н., доцент

Поляков Михайло Олексійович , професор кафедри "Електричні та електронні апарати", к.т.н., доцент

Мета: Знайомство з основними поняттями квантової електроніки, закономірностями процесів генерації і підсилення лазерного випромінювання, з методами управління його параметрами, а також з його конструкцією і принципом дії різноманітних приладів квантової електроніки.

Завдання: Ознайомитись з фізичними основами взаємодії оптичного випромінювання з квантовими системами; з підсилюванням та генерацією оптичного випромінювання; основні типи когерентних і некогерентних джерел оптичного випромінювання; з фізичними та основними елементами для реєстрації, модуляції, відхилення, трансформації, реєстрації та обробки оптичного випромінювання.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен отримати:

загальні компетентності:

–  здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу (ЗК-1);

– здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях (ЗК-2);

– здатність спілкуватися державною мовою як усно так і письмово(ЗК-5);

– здатність працювати у команді (ЗК-6);

– здатність вчитися та оволодівати сучасними знаннями (ЗК-7).

Фахові (професійні) компетентності:

– здатність проводити інструментальне вимірювання в інформаційно-телекомунікаційних мережах, телекомунікаційних радіотехнічних системах (ПК-6);

– готовність до контролю дотримання та забезпечення екологічної безпеки (ПК-7);

– здатність проводити розрахунки у процесі проектування споруд і засобів інформаційно-комунікаційних мереж, телекомунікаційних та радіотехнічних систем, відповідно до технічного завдання з використанням як стандартних, так і самостійно створених методів, прийомів і програмних засобів автоматизації проектування (ПК-15).

Результати навчання:

– знати основні фізичні та математичні моделі, які використовуються на – аналізувати, аргументувати, приймати рішення при розв’язанні спеціалізованих задач та практичних проблем телекомунікацій та радіотехніки, які характеризуються комплексністю та неповною визначеністю умов (РН-1);

– застосовувати результати особистого пошуку та аналізу інформації для розв’язання якісних і кількісних задач подібного характеру в інформаційно-комунікаційних мережах, телекомунікаційних і радіотехнічних системах (РН-2);

спілкуватись з професійних питань, включаючи усну та письмову комунікацію державною мовою та однією з поширених європейських мов (англійською, німецькою, італійською, французькою, іспанською) (РН-10);

– застосовувати міжособистісні навички для взаємодії з іншими людьми та залучення їх до командної роботи (РН-11);

– толерантно сприймати та застосовувати етичні норми поведінки відносно інших людей (РН-12);

– застосування фундаментальних і прикладних наук для аналізу та розробки процесів, що відбуваються в телекомунікаційних та радіотехнічних системах (РН-13);

– розуміння та дотримання вітчизняних і міжнародних нормативних документів з питань розроблення, впровадження та технічної експлуатації інформаційно-телекомунікаційних мереж, телекомунікаційних і радіотехнічних систем (РН-17);

– знати основні фізичні та математичні моделі, які використовуються на етапах розрахунку та проектування; основні характеристики лазерного випромінювання;

– вміти використовувати базові елементи квантової і оптичної електроніки і застосовувати основні методи аналізу квантових і оптоелектронних приладів для вирішення задач в системах передачі та обробки інформації;

– мати уявлення про основні науково-технічні проблеми та перспективах розвитку квантових і оптоелектронних приладів та пристроїв, а також о основних областях їх застосування і ступеня екологічної небезпеки;

– вміти використовувати математичний апарат квантової електроніки, теорії хвиль і електродинаміки для аналізу роботи та розрахунку характеристик приладів квантової електроніки.

Викладач дисципліни:

Логачова Людмила Михайлівна, старший викладач кафедри «Радіотехніка та телекомунікації»

Опис навчальної дисципліни