Ви є тут

Головна
Метою викладання навчальної дисципліни «Практикум з фаху (з телевізійного менеджменту)» є:
- ознайомити студентів з основами телевізійного менеджменту, а саме з процесом організації діяльності телекомпанії, окреслення необхідної певної стратегії, яка фіксуватиме основну мету компанії та наближатиме її досягнення;
- навчити  студентів  розробляти  бізнес-план  та  сітку  штатних  одиниць 
телеканалу.
Основне завдання вивчення дисципліни «Практикум з фаху (з телевізійного менеджменту)» – дати основи підготовки майбутніх телеменеджерів, які визначають цілі та  завдання,  конкретизують  їх  для  вибору стратегії,  спрямованої  на  досягнення  мети, поставленої телекомпанією.
 Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати:
- передумови  та  джерела  виникнення,  основні  віхи  становлення  та розвитку телебачення та тележурналістики як професії; 
- визначення  основних  категорій  і  теоретичних  понять  у  галузі тележурналістики;  
- місце  й  роль  телебачення  в  системі  соціальних  комунікацій  та  суспільно-політичних процесах;  
- технологію телевізійного виробництва; 
- журналістські професії та амплуа на ТБ, основи репортерської та авторської  тележурналістики,  журналістської спеціалізації;
- особливості підготовки бізнес-планів для майбутнього теелканалу.
уміти :
-  самостійно  та  вільно  орієнтуватися  в  теоретико-методологічних  та практичних аспектах тележурналістики; 
-  професійно  оперувати  поняттями,  термінами  та  ключовими  категоріями  з курсу (телебачення, фінансовий, рекламний та програмний телеменеджмент); 
-  застосовувати  отримані  теоретичні  знання  в  конкретній  журналістській діяльності на телебаченні; 
- вирішувати організаційні проблеми, які підвищуватимуть  ефективність  діяльності  телеканалу;
- формувати  кадрову  політику телеканалу;
- формувати сітку мовлення телеканалу; 
- добирати штатні одиниці для телеорганізації;  
- складати бізнес-план для організації телеканалу.
Дисципліна «Практикум з фаху (з телевізійного менеджменту)» (3 кредити; 90 год.) вивчається магістрантами V курсу протягом 9 навчального семестру. Аудиторна робота становить 14 % від загального обсягу курсу, проводиться у вигляді  практичних занять (13 год.). Для самостійної роботи студентів у навчальному плані виділяється 57 год.,  для виконання індивідуальних завдань – 20 год. Після вивчення курсу студенти складають залік. Дисципліну викладає старший викладач кафедри журналістики Яценко Олена Олександрівна.
 
 
Метою викладання навчальної дисципліни «Спортивна проблематика в ЗМІ» є надання студентам теоретичних знань з основ спортивної журналістики та формування практичних навичок, враховуючи специфіку фаху спортивного журналіста. 
Основними завданнями вивчення дисципліни є:
усвідомлення студентами місця курсу «Спортивна проблематика ЗМІ» в системі  підготовки журналіста;
визначення ролі журналістських матеріалів на спортивну тематику в житті суспільства; 
ознайомлення з історією становлення і розвитку спортивної журналістики;
вивчення  спортивної преси України в її різновидах;
вивчення специфіки висвітлення спортивної проблематики каналами ефірних ЗМІ;
вивчення жанрового розмаїття висвітлення спортивної проблематики;
ознайомлення з глосарієм спортивної проблематики;
ознайомлення зі специфікою підготовки тексту на спортивну тематику;
ознайомлення зі специфікою формування заголовка, заголовкового комплексу в текстах спортивної проблематики;
ознайомлення зі специфікою використання в журналістських матеріалах статистичних даних, результатів змагань тощо;
знайомство з особливостями підготовки аналітичних журналістських матеріалів;
знайомство зі специфікою проведення журналістських розслідувань в межах спортивної проблематики.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати :
- принципи роботи спортивної редакції;
- основну термінологію спортивної журналістики; 
- принципи побудови журналістського спортивного матеріалу; 
- жанри спортивної журналістики;
- структуру побудови спортивного матеріалу залежно від виду ЗМК, для якого він готується та жанру матеріалу;
- основи історії національного олімпійського руху;
- специфіку окремих видів спорту.
уміти :
- самостійно добрати матеріали, необхідні для створення спортивного журналістського твору; 
- організувати та підготувати інтерв'ю;
- використовувати необхідні довідкові знання для практичної підготовки матеріалу; 
- створити самостійний спортивний журналістський матеріал для певного ЗМК (в залежності від спеціалізації). 
Дисципліна «Спортивна проблематика в ЗМІ» (3 кредити; 90 год.) вивчається студентами ІІІ курсу протягом 6 навчального семестру. Аудиторна робота становить 27 % від загального обсягу курсу, проводиться у вигляді  лекцій (12 год.) і практичних занять (12 год.). Для самостійної роботи студентів у навчальному плані виділяється 46 год.,  для виконання індивідуальних завдань – 20 год. Після вивчення курсу студенти складають залік. Дисципліну викладає кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики Скуртул Гання Сергіївна.
 
 
 
 
Метою викладання навчальної дисципліни «Практична стилістика» є допомогти студентам опанувати можливості української мови в різних функціональних стилях (підстилях) на лексичному, фразеологічному, морфологічному й синтаксичному рівнях, удосконалення мовних знань, систематизація їх і на цій основі формування розуміння сучасних мовленнєвих норм та особливостей мови майбутнього фаху. Глибшому засвоєнню теоретичного мовного матеріалу сприятиме виконання завдань різного типу аж до стилістичного аналізу фахової літератури. Важливо також сформувати навички роботи з «Українським правописом», лінгвістичними словниками, довідниками, необхідними для писемного та усного спілкування українською мовою у професійній сфері.
Основними завданнями вивчення дисципліни  є 
- сформувати у студентів-третьокурсників систему орієнтуючих знань про практичну стилістику сучасної української мови;
- сформувати у студентів концептуальне розуміння теоретичних засад практичної стилістики та культури мовлення;
- дати студентам ґрунтовні й системні знання з усіх розділів навчальної дисципліни “Практична стилістика сучасної української літературної мови”;
- дати стилістичну характеристику лексичним та граматичним явищам української мови;
- розглянути норми сучасної української мови, звертаючи особливу увагу зокрема на орфоепічні та акцентуаційні;
- виробити стійкі практичні навички у володінні нормами української літературної мови на всіх її рівнях.
- удосконалити вміння й навички студентів у дотриманні вимог культури усного й писемного мовлення;
- сформувати стійкі навички стилістичної правки текстів різних стилів та жанрів, яка ґрунтуватиметься на чіткому визначенні характеру мовленнєвих помилок та їх вправному усуненні.
сформувати навички вмілого добору мовних засобів відповідно до життєвих ситуацій.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати :
основні поняття та категорії стилістики;
стилістичне розшарування української лексики;
стилістичне використання багатозначності, омонімії, паронімії, синонімії, антонімії в мові ЗМК;
стилістичне використання в мові ЗМК іншомовних слів, діалектизмів, неологізмів, історизмів та архаїзмів;
канцеляризми та штампи в мові ЗМК;
стилістичне використання фразеологізмів у мові мас-медіа;
стилістичне використання морфологічних засобів;
стилістичне використання синтаксичних засобів; 
уміти :
- виступати з доповідями і повідомленнями перед аудиторією за результатами власної пізнавальної діяльності, дотримуючись орфоепічних і граматичних норм;
- дискутувати, переконливо аргументуючи особисту життєву позицію, узгоджуючи її із загальнолюдськими моральними і етичними нормами;
- писати твори, добираючи відповідні мовні засоби, виражаючи своє ставлення, враховуючи ситуацію спілкування, зокрема адресата;
- вільно користуватися словниками;
- редагувати неправильно побудовані речення, виправляти орфоепічні і граматичні помилки в мові ЗМК;
- проводити комплексний аналіз текстів на підставі здобутих знань;
- застосовувати    фахову    українську    термінологію    у    професійній діяльності журналіста; 
- визначати типові помилки у використанні орфоепічних, орфографічних, граматичних, фразеологічних, синтаксичних норм;
- виявляти типові помилки у мовностилістичному використанні різних частин мови;
- давати стилістичну оцінку уривкам із газетних текстів;
- виконувати правку медіа-текстів.
Дисципліна «Практична стилістика» (3 кредити; 90 год.) вивчається студентами ІІІ курсу протягом 6 навчального семестру. Аудиторна робота становить 42 % від загального обсягу курсу, проводиться у вигляді  лекцій (12 год.) і практичних занять (26 год.). Для самостійної роботи студентів у навчальному плані виділяється 32 год.,  для виконання індивідуальних завдань – 20 год. Після вивчення курсу студенти складають екзамен. Дисципліну викладає кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики Волинець Галина Миколаївна.
 
  1. А.Д. Коваль, В.И. Шмирко. Комплексные исследования свойств жаропрочных сплавов ЖС6К, ВЖЛ-12У, ЭП-957ВД, ЗМИ-3, ЗМИ-3У. Вестник двигателестроения № 1/2006. стр. 143-146с.
  2. Патент на винахід № 80699, Украина, С 22.19.2005. Ливарний жароміцний корозійностійкий нікелевий сплав / А.Г. Андрієнко, С.В. гайдук, В.В. Кононов, В.І. Шмирко та ін.,-Заявл.21.10.04, № 20041008594 – опубл. 25.10.07. – Бюл. № 17.
  3. Ольшанецкий В.Е., Лавренко А.С., Коробко А.В., Шмирко В.И. О модернизации технологии изготовления образцов и деталей из листовых металлокомпозитов с целью улучшения качества материала и повышения безопасности процесса. Нові матеріали і технології в металургії та машинобудуванні. – Запоріжжя, ЗНТУ-2009. - № 1 – С.137-138.
  4. Шмырко В.И. Снижение утомляемости оператора Персонального компьютера [Текст] / В.И. Шмырко, Г.И. Дудник, А.А. Писарский // Тиждень науки-2010: щоріч. наук.-практ. конф. викладачів, науковців, молодих учених, аспірантів, студентів ЗНТУ, 12-16 квіт. 2010 р.:тези доповідей в 4т.  / відп.ред.Ю.М. Внуков. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2010. –Т.1. С. 60–67.
  5. Информационные технологии гигиены зрительно – психологической работы оператора ЭВМ  /  А.П. Лютый, И.Д. Труфанов, Т.И. Михайлова, В.И. Шмырко, Г.И. Дудник, С.И. Арсеньева // Восточно-европейский журнал передовых технологий, 2010. – №2/8(44). – С. 9-20.
  6. Шмирко В. І. Візуальні дисплейні термінали та зорова система людини [Текст] / В.І. Шмирко, А.О. Писарський // Тиждень науки-2011:щоріч. наук.-практ. конф. викладачів, науковців, молодих учених, аспірантів, студентів ЗНТУ, 11-15 квіт. 2011 р.: тези доповідей в 4т. / відп.ред. Ю.М. Внуков. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2011. – Т.1.– С. 85–87.
  7. Психофізіологічні якості людини та їх вплив на особисту безпеку/  Шмирко В.І., Троян Ю.І., Якімцов Ю.В.// Сборник научных трудов по материалам Всеукраинской научно-практической конференции «Теория и практика совершенствования машин: проблемы и перспективы» - Симферополь, 2011. – С. 17-20.
  8. Писарський А.О. Актуальность проблем профилактики негативного влияния визуальных дисплейных терминалов на зрительную систему человека в процессе жизнедеятельности [Электронный ресурс] / А.О. Писарський, В.І. Шмирко, Т.І. Михайлова// Zborník príspevkov z medzinárodného vedeckého seminára  „Riadenie bezpe?nosti zlo?itých systémov“ 2011. –  ISBN:978-80-8040-417-8 (Elektronický zborník príspevkov – CD nosi?).
  9. Использование феноменологической модели Работнова-Лепина для прогноза срока эксплуатации лопаток газовых турбин, повышения их надежности и безопасности Шмирко В.І., Писарський А.О., Журавель С.М.// - “Riadenie bezpecnosti zlozitych systemov 2013”, електронний збірник тез 2013, с.424-428.
  10. Оцінка психофізіологічних якостей студентів, як засіб покращення ефективності навчання. В.І Шмирко, Ю.І. Троян, Ю.В. Якімцов.  Сборник научных трудов Sworld. – Выпуск 4 (37). Том 11. – Иваново: Маркова АД, 2014 – с.3-7.
  11. Шмирко В.І. Рекомендації студентам-реабілітологам щодо покращення розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» [Текст] / В.І Шмирко, Ю.І. Троян, Ю.В. Якімцов. Научне видання «Мир науки и инноваций», віпуск 1, том 15, Иванова: Научный мир 2015. - стр. 70-77.
  12. Шмырко В.И. Интеллектуальный труд и безопасность [Текст] / В.И. Шмырко, Ю.И. Троян, Ю.В. Якимцов // Мир науки и инноваций. – Выпуск 2(2). Том 4. – Иваново: Научный мир, 2015 – с. 80-83.
  13. Шмырко В.И. О ранней диагностике заболеваний кистей рук пользователей компьютеров с помощью вибротестирования [Текст] / В.И. Шмырко, О.Б. Егорченко, А.С. Лавренко, Ю.И. Троян // Молодий вчений. - 2016. – С. 291-293.

 

Метою викладання навчальної дисципліни «Медіабезпека» є теоретична та практична підготовка, яка передбачає формування знань і навичок щодо створення безпечних і здорових умов життя і діяльності для журналіста та осіб з якими він співпрацює, умов гармонійного розвитку особистості і сталого розвитку суспільства.
Основними завданнями вивчення дисципліни  є 
– вивчення оптимальних параметрів життєдіяльності людини;
– з’ясування умов формування небезпек; 
– прогнозування небезпек, визначення методів та  засобів попередження за зменшення впливу негативних чинників на людину, колектив;
– оволодіння системами формування та підтримання здоров’я та забезпечення гармонійного розвитку;
– знання основ надання першої допомоги у надзвичайних ситуаціях;
– знання законодавчої бази в галузі безпеки життєдіяльності та роботи журналіста.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати :
     –основні принципи формування безпечної життєдіяльності людини;
     – принципи гармонійного розвитку людини та сталого розвитку      суспільства;
     – характеристики зовнішніх та внутрішніх негативних факторів;
     – вплив психофізіологічних особливостей людини на формування її безпеки;
     – класифікацію і нормування шкідливих та небезпечних факторів, що негативно впливають на здоров'я людини, та методи їх виявлення;
     – основні принципи колективної безпеки;     
     – законодавчі акти та нормативні документи з питань безпеки життєдіяльності людини;
уміти :
–аналізувати та оцінювати небезпечні ситуації, ідентифікувати небезпеку;
–оцінювати кількісні, часові та  просторові характеристики небезпеки;
–оцінювати середовище перебування стосовно особистої безпеки, безпеки колективу;
–оцінювати потенційні проявлення остаточного ризику;
–оцінювати негативні фактори середовища перебування та визначати шляхи усунення їх дії на людину;
– самостійно приймати рішення про термінові заходи у разі виникнення екстремальних ситуацій;
–забезпечити особисту безпеку в екстремальних ситуаціях;
–розробляти і впроваджувати систему заходів, спрямованих на збереження здоров'я людини та її гармонійний розвиток;
–визначити психофізіологічні особливості людини та їх роль у забезпеченні особистої безпеки;
– надати першу медичну допомогу в екстремальних ситуаціях собі та іншим потерпілим;
–визначити вимоги законодавчих актів у межах особистої та колективної відповідальності.
Дисципліна «Медіабезпека» (3 кредити; 90 год.) вивчається студентами І курсу протягом 2 навчального семестру. Аудиторна робота становить 42 % від загального обсягу курсу, проводиться у вигляді  лекцій (12 год.) і практичних занять (26 год.). Для самостійної роботи студентів у навчальному плані виділяється 32 год.,  для виконання індивідуальних завдань – 20 год. Після вивчення курсу студенти складають залік. Дисципліну викладає кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри журналістики Скуртул Ганна Сергіївна.

 

 

 

 

Сторінки