Ви є тут

Головна

Мета: оволодіння студентами теоретичних основ діагностики та дефектоскопії, принципів побудови технічних засобів діагностування в матеріалознавстві, практичними навичками контролю матеріалів і виробів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: методи проведення діагностики та дефектоскопії матеріалів і виробів, принципи дії і технологію застосування відповідних приладів;

вміти: раціонально вибирати методи діагностики та дефектоскопії сталей, сплавів і неметалевих матеріалів та виробів з них; використовувати моделі об'єктів, що підлягають діагностиці, застосовувати найбільш доцільну апаратуру в кожному конкретному випадку.

Викладач дисципліни:Вініченко Валерій Степанович ,доцент кафедри «Фізичне матеріалознавство»

Опис навчальної дисципліни

Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання заочна форма навчання
Кількість кредитів – 5

Галузь знань

13 Механічна інженерія

Нормативна (за вибором)

Спеціальність

132 «Матеріалознавство»

Модулів – 1

Освітня програма, спеціалізація:

"Прикладне матеріалознавство", «Термічна обробка металів», «Композиційні та порошкові матеріали, покриття»

Рік підготовки:
Змістових модулів – 2 3-й 3-й

Індивідуальне науково-дослідне

завдання _____

                (назва)

Семестр
Загальна кількість годин - 150 5-й 5-й
Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 4

самостійної роботи студента -

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр

28 год. 8 год.
Практичні, семінарські
- -
Лабораторні
14 год. 2 год.
Самостійна робота
108 год. 140 год.
Індивідуальні завдання:
Вид контролю: іспит

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 38 %  до 62 %

для заочної форми навчання – 7% до 93%

Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота Підсумкова середньозважена оцінка
Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2
T1 T2 T3 T4 T5 T1 T2 T3 T4 T5 100
20 30 30 20 20 20 20 20 20 20

 

Мета дисципліни «Високотемпературна корозія матеріалів газотурбінних установок» є розширення уявлення про основні особливості корозійних руйнувань деталей гарячої частини ГТУ, вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на корозійну стійкість деталей з жароміцних сплавів та способів її підвищення.

Завдання: є розвинення знань та навичок студентів в напрямку вивчення жароміцних матеріалів та основних особливостей корозійних руйнувань деталей гарячої частини ГТУ.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен отримати:

загальні компетентності: по термодинаміці основних механізмів корозійних процесів та кінетичним законам за якими протікають ці процеси; впливу легування на стійкість матеріалів до високотемпературного окислення (ВТО) і високотемпературної корозії  (ВТК); способам підвищення корозійної стійкості деталей ГТУ, типам захисних покриттів, особливостям технології їх нанесення.

фахові компетентності: по раціональному вибору матеріалів для деталей з врахуванням умов експлуатації; методам корозійних випробувань; визначенню для сплавів питомої втрати маси і середньої швидкості корозії та сумарної глибини корозійного проникнення; визначенню корозійних характеристик сплавів, використовуючи параметричні діаграми.

Очікувані програмні результати навчання: усне опитування на лабораторних роботах, аудиторні контрольні роботи з тем змістових модулів, тестування, залік.

 Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1.                                                                                

Тема 1. Термодинаміка та кінетика високотемпературного окислення (ВТО). Термодинамічна можливість окислення металів та сплавів. Вимоги до захисних оксидних шарів. Критерій суцільності. Кінетика процесу окислення, лінійний, логарифмічний, параболічний та ступеневий закони.                                 Тема 2. Вплив зовнішніх факторів на процес ВТО. Основні показники корозійної стійкості.   Вплив температури, тиску, рухомості газового середовища на процес ВТО. Багатошарові окалини, умови їх утворення. Втрата (приріст) маси, питома втрата (приріст) маси, глибина корозійного проникнення (рівномірна та зерно межова), середня швидкість корозії.                                                                                          

Тема 3. Окислення сплавів та теорії жаростійкого легування.   Окислення сплавів. Теорія Вагнера-Хауффе. Теорія Смірнова. Теорія Архарова. Внутрішнє окислення сплавів. Особливості ВТО складнолегованих сплавів, залежність типу оксидних плівок та жаростійкості від хімічного складу сплавів.                           Тема 4. Основні особливості ВТК жароміцних сплавів.  Високотемпературна корозія як прискорене та катастрофічне руйнування. Двостадійність процесу ВТК. Типова морфологія продуктів високотемпературної корозії. Вплив зовнішніх факторів на процес ВТК, критична температура.

Змістовий модуль 2.                                                                              

Тема 5. Вплив ВТК на жароміцність сплавів. Вплив ВТК на довготривалу міцність. Вплив ВТК на повзучість та витривалість.                                                          Тема 6. Механізми ВТК.  Лужне флюсування. Кислотне флюсування. Сульфідування. Утворення летких продуктів корозії. Електрохімічна гіпотеза. Сульфідно-оксидна корозія.

 Тема 7. Вплив складу сплавів на їх стійкість до ВТК. Методи визначення стійкості сплавів в умовах ВТК.   Вплив металу основи сплаву. Вплив окремих легувальних елементів (хром, алюміній, титан, вольфрам, молібден, кобальт, тантал, ніобій, церій, ітрій). Комплексний вплив легувальних елементів на стійкість сплавів в умовах ВТК Типові схеми легування жароміцних сплавів на основі нікелю Методи визначення стійкості матеріалів в умовах ВТК.                                                                                    

Тема 8. Захисні покриття.  Доцільність використання захисних покрить. Руйнування захисних покрить. Дифузійні покриття. Покриття, що наносяться напиленням, їх хімічній склад та властивості.

Викладач дисципліни: Гайдук Сергій Валентинович, професор кафедри «Фізичне матеріалознавство»

Опис навчальної дисципліни

Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання заочна форма навчання
Кількість кредитів – 3

Галузь знань

13 Механічна інженерія

Нормативна (за вибором)

Спеціальність

132 «Матеріалознавство»

Модулів – 1

Освітня програма:

 «Прикладне матеріалознавство»

Рік підготовки:
Змістових модулів – 2 4-й 4-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання _____-_____

    (назва)

Семестр
Загальна кількість годин - 90 7-й 7-й
Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 4

самостійної роботи студента -

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр

14 год. 4 год.
Практичні, семінарські
   
Лабораторні
14 год. 2 год.
Самостійна робота
62 год. 84 год.
Індивідуальні завдання:
Вид контролю: залік

Примітка. Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: для денної форми навчання – 60% до 40% для заочної форми навчання – 7% до 93%

Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота Підсумковий тест

Підсумкова

середньозважена оцінка

Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2
T1 T2 T3 T4 T5 T6 T7 T8 100 100
25 25 25 25 25 25 25 25

 

Мета: ознайомити студентів із основними напрямами розвитку матеріалознавства. Визначити найбільш приоритетні прикладні та наукові завдання сучасного матеріалознавства. Надати загальне уявлення про обсяги та зміст основних спеціальних дисциплін, які вивчаються студентами напряму підготовки «Інженерне матеріалознавство».

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основні класи матеріалів, які використовують в машинобудуванні, основні особливості отримання матеріалів та покриттів, місце та призначення термічного та хіміко-термічного оброблення в циклі виготовлення виробу, основні відомості про властивості матеріалів, методах їх визначення та контролю, функції інженера-матеріалознавця в наукової та виробничої галузях.

вміти: класифікувати матеріали за призначенням, прогнозувати структурні зміни на стадіях виготовлення виробів для забезпечення необхідного рівня механічних та експлуатаційних властивостей.

 Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Теоретичні основи легування сталей.

Тема 1. Вступ. Металеві машинобудівні матеріали.

Вступ (предмет, задачі та зміст дисципліни). Матеріали і науково-технічний прогрес у машинобудуванні. Основні етапи  і перспективи удосконалення машинобудівних матеріалів. Економічна доцільність використання спеціальних сталей та сплавів. Іх роль у підвищенні експлуатаційної надійності та зменшення матеріалоємності. Класифікація легованих сталей за хімічним складом та призначенням. Маркування у країнах СНД та провідних країнах світу (США, Японія, Німеччина).

Тема 2. Особливості фаз, які утворюються з легувальними елементами в сплавах на основі заліза.

Вплив легувальних елементів на поліморфізм заліза, на критичні (А1, А3, А4) і концентраційні (S, Е) точки. Структура та властивості легованого фериту та аустеніту. Карбіди та нітриди. Вплив легувальних елементів на термодинамічну активність вуглецю в залізі. Інтерметаліди та неметалеві включення. Структурні класи легованих сталей в рівноваговому стані.

Тема 3. Фазові перетворення в легованих сталях.

легувальних елементів на стійкість переохолодженого аустеніту, на перлитне, бейнітне та мартенситне перетворення. Структурні класи легованих сталей в нормалізованому стані. Вплив легувальних елементів на процеси відпуску. Теплостійкість та червоностійкість сталі. Відпускна крихкість.

Змістовий модуль 1. Металеві матеріали та їх роль в машинобудуванні

Тема 1. Вступ. Історія розвитку матеріалознавства як науки.

Вступ (предмет, задачі та зміст дисципліни). Основні етапи розвитку матеріалознавства. Роль матеріалознавства на сучасному етапі. Загальна класифікація матеріалів .

Тема 2. Металеві матеріали. Кристалічна будова металів, її дефекти.

Металеві матеріали-основна група машинобудівних матеріалів. Уявлення про кристалічну будову металів і сплавів. Основні дефекти кристалічної будови ,їх вплив на властивості.

Тема 3. Загальна характеристика виробництва виробів зі сталей та чавунів.

Класифікація металів. Уявлення про основні властивості металів (механічні, фізичні, хімічні),методи їх визначення. Структура металевих матеріалів її вплив на властивості. Металургія-головне джерело отримання машинобудівних матеріалів. Значення сталей та чавунів як машинобудівних матеріалів.

Технологічні етапи виготовлення машинобудівної продукції: гаряча та холодна деформації, механічне оброблення, зварювання, термічне та хіміко-термічне оброблення, чистове оброблення

Тема 4. Основні вимоги до металевих матеріалів в машинобудуванні та приладобудуванні.

Загальні вимоги до конструкційних матеріалів. Конструкційна міцність та її критерії. Технологічні вимоги. Особливості використання та вимоги до матеріалів у різноманітних галузях машинобудування та приладобудування.

Тема 5. Загальна характеристика найбільш поширених в машинобудуванні сплавів кольорових металів.

Класифікація кольорових металів та сплавів. Використання сплавів на основі Al,Cu,Ti,Mg,Ni, вжкотопких металів. Особливості матеріалів з високою корозійною стійкістю та жароміцністю

Змістовий модуль 2. Матеріали та технології, які підвищують експлуатаційні характеристики деталей та виробів

Тема 1. Характеристика неметалевих машинобудівних матеріалів.

Класифікація і характеристика неметалевих матеріалів, економічна доцільність їх використання. Термопласти та термореактопласти. Отримання, структура і властивості пластмас. Основні різновиди технологічних процесів отримання виробів з пластмас. Особливості хімічного складу та класифікація гумових матеріалів. Основні методи отримання виробів з гуми. Галузі застосування, склад, властивості і методи виготовлення виробів зі скла, кераміки, ситалів. Найбільш перспективні керамічні конструкційні матеріали та надпровідники

Тема 2. Композиційні та порошкові матеріали.

Класифікація композиційних матеріалів, технологія їх отримання, властивості. Антифрикційні матеріали, які отримують шляхом спікання. Пористі, волокнисті, сітчасті, комбіновані композиції. Порошкові важкотопкі метали та тверді сплави, які отримано шляхом спікання. Дисперсно-зміцнені матеріали, композити на основі графіту.

Тема 3. Захисні покриття в машинобудуванні.

Техніко-економічна доцільність використання виробів з покриттями. Основні технології нанесення захисних покриттів: гальванічне, дифузійне, конденсаційне, шляхом напилювання. Перспективні, високопродуктивні методи локального впливу для утворення покриттів: плазмове, електронно-променеве, лазерне, вакуумно-плазмове.

Змістовий модуль 3. Сучасні тенденції в сфері машинобудування

Тема 1. Нові технології отримання та обробки машинобудівних матеріалів.

Актуальність створення деталей машин з підвищеним комплексом властивостей. Використання моно- та спрямованої кристалізації сплавів. Лазерне та плазмове гартування. Аморфні та наноматеріали. Особливості технологій їх отримання, властивості та галузі застосування.

Тема 2. Основні функції фахівця-матеріалознавця в наукових та виробничих галузях

Загальне уявлення про навчальний план напряму підготовки»Інженерне матеріалознавство» та спеціальності»прикладне матеріалознавство». Спрямована підготовка фахівців для науково-дослідних, проектно-конструкторських установ та виробничих підприємств машинобудування. Оглядова екскурсія до лабораторій кафедри та провідних лабораторій університету: металографічної, рентгенівських методів дослідження, механічної, зварювання тощо.

Викладач дисципліни: Ткач Дар'я Володимирівна, доцент кафедри «Фізичне матеріалознавство»

Опис навчальної дисципліни

Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання заочна форма навчання
Кількість кредитів – 4

Галузь знань

13 Механічна інженерія

Нормативна (за вибором)

Спеціальність

132 «Матеріалознавство»

Модулів – 1

Освітня програма:

 «Прикладне матеріалознавство», "Термічна обробка металів"

Рік підготовки:
Змістових модулів – 3 1-й 1-й

Індивідуальне науково-дослідне

завдання __-___

                 (назва)

 

Семестр
Загальна кількість годин - 120 1-й 1-й
Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента -

Освітньо-кваліфікаційний рівень:бакалавр 14 год. 6 год.
Практичні, семінарські
14 год. 2 год.
Лабораторні
- год. - год.
Самостійна робота
80 год. 112 год.
Індивідуальні завдання:

Вид контролю: залік

Примітка. Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: для денної форми навчання – 30% до 70% для заочної форми навчання – 4% до 96%

Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота Підсумковий тест Підсумкова середньозважена оцінка
Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2 Змістовий модуль 3
T1 T2 T3 T4 T5 T1 T2 T3 T1 T2 100 100
20 20 20 20 20 35 35 30 50 50

 

Метою викладання Надання студентам цілісних знань про новітні системи САПР CAD/CAM/CAE, розрахованих на вирішення актуальних проблем виробництва.

знати:

-  основні можливості сучасних предметно-орієнтованих пакетів САПР;

-  характеристику і можливості систем САПР CAD/CAM/CAE

-  нормативні документи щодо оформлення і складання технологічних карт

вміти:

- користуватись геометричними редакторами і спеціалізованими програмами технолога програміста;

- оформляти технологічну документацію в автоматичному режимі;

- виконувати необхідні розрахунки на міцність деталей або їх елементів, враховуючи експлуатаційні навантаження.

Викладач дисципліни: Вишнепольський Євген Валерійович, ст.викладач кафедри "Технологія машинобудування"

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітній ступень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 4

Галузь знань:

13 "Механічна інженерія"

вибіркова

Спеціальність: 131 "Прикладна механіка"

Змістових модулів – 2

Другий рівень вищої освіти

Рік підготовки:

5-й

4-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання –

Семестр

Загальна кількість годин – 120

9-й

8-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 3

3 самостійної роботи студента – 5,5

Освітній ступінь: магістр з прикладної механіки

28 год.

4 год.

Практичні, семінарські

14 год.

4 год.

Лабораторні

 

 

Самостійна робота

78 год.

142 год.

Індивідуальні завдання: год.

Вид контролю: залік

Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота

 
Сума

Змістовий модуль №1

Змістовий модуль №2

Змістовий модуль №3

T1

T2

Т3

Т4

T5

T6

T7

 

14

14

14

14

14

15

15

100

 

Метою викладання підготувати фахівця для проектування раціональних технологічних процесів виготовлення типових деталей, складальних одиниць машин і механізмів, з використанням прогресивного і високопродуктивного обладнання за допомогою систем автоматизованої конструкторсько-технологічної підготовки виробництва.

знати:

- послідовність створення комплекту технологічної документації;

- різновиди комплектів карт технологічної документації;

вміти:

- вміти заповнювати комплект карт технологічної документації за допомогою програми «TIMELINE»

Викладач дисципліни: Вишнепольський Євген Валерійович, ст.викладач кафедри "Технологія машинобудування"

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітній ступень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 2

Галузь знань

0505 Машинобудування та металообробка

вибіркова

Напрям підготовки

6.050502 Інженерна механіка

Змістових модулів – 1

Спеціальність (професійне

спрямування):

311 Технічний фахівець в галузі фізичних наук і техніки (3115 Технічний фахівець – механік)

Рік підготовки:

4-й

4-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання –

Семестр

Загальна кількість годин – 60

8-й

8-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2

3 самостійної роботи студента – 5

Освітній ступень: Бакалавр з Технології машинобудування

 год.

 год.

Практичні, семінарські

год.

год.

Лабораторні

20 год.

8 год.

Самостійна робота

40 год.

52 год.

Індивідуальні завдання: год.

Вид контролю: залік

Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота

 
Сума

Змістовий модуль №1

T1

Т2

 

50

50

100

 

Метою викладання дисципліни є надання студентам цілісних знань про сучасну технологію виготовлення машин та їх елементів на машинобудівних підприємствах, про види та типи технологічних процесів, про етапи технологічного процесу, знання про комплект технологічної документації.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- історію розвитку методів отримання заготівок;

-  історію розвитку видів технологічних процесів;

-  історію розвитку методів обробки поверхонь деталей машин;

-   історію розвитку методів автоматизації конструкторсько-технологічного проектування технологічних процесів.

вміти:

- вміти налагоджувати універсальний токарний верстат;

- вміти налагоджувати вертикально-свердлильний верстат;

- вміти налагоджувати вертикально-фрезерний верстат;

- вміти налагоджувати поздовжньо-шліфувальний верстат 

Викладач дисципліни: Вишнепольський Євген Валерійович, ст.викладач кафедри "Технологія машинобудування"

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітній ступень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 4

Галузь знань

0505 Машинобудування та металообробка

вибіркова

Напрям підготовки

6.050502 Інженерна механіка

Змістових модулів – 4

Спеціальність (професійне

спрямування):

311 Технічний фахівець в галузі фізичних наук і техніки (3115 Технічний фахівець – механік)

Рік підготовки:

2-й

2-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання –

Семестр

Загальна кількість годин – 120

4-й

4-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 4

3 самостійної роботи студента – 5

Освітній ступень: Бакалавр з Технології машинобудування

26 год.

4 год.

Практичні, семінарські

год.

год.

Лабораторні

26 год.

4 год.

Самостійна робота

68 год.

112 год.

Індивідуальні завдання: год.

Вид контролю: залік

Розподіл балів, які отримують студенти

 

Поточне тестування та самостійна робота

 
Сума

Змістовий модуль №1

Змістовий модуль №2

Змістовий модуль №3

Змістовий модуль №4

T1

Т2

T3

Т4

T5

T6

T7

Т8

Т9

T10

Т11

Т12

 

8

8

8

8

8

12

8

8

8

8

8

8

100

 

Метою викладання підготувати фахівця для проектування раціональних технологічних процесів виготовлення типових деталей, складальних одиниць машин і механізмів, з використанням прогресивного і високопродуктивного обладнання за допомогою систем автоматизованої конструкторсько-технологічної підготовки виробництва.

знати:

-  процедуру створення створення графічних примітивів;

-  команди та процедури, що є необхідними для побудови та редагування 2D об’єктів та вміти ними користуватись;

-  команди та процедури, що є необхідними для побудови та редагування 3D об’єктів та вміти ними користуватись;

вміти:

- розробляти операції чорнової обробки в NX CAM;

- розробляти операції 2.5 осьове фрезерування в NX CAM;

- розробляти операції виконувати обробку отворів в NX CAM;

- розробляти операції 3 осьове фрезерування в NX CAM;

- розробляти операції 5 осьове фрезерування в NX CAM;

- виконувати симуляцію роботи верстата.

Викладач дисципліни: Вишнепольський Євген Валерійович, ст.викладач кафедри "Технологія машинобудування"

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітній ступень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 4,5

Галузь знань

0505 Машинобудування та металообробка

вибіркова

Напрям підготовки

6.050502 Інженерна механіка

Змістових модулів – 2

Спеціальність (професійне

спрямування):

311 Технічний фахівець в галузі фізичних наук і техніки (3115 Технічний фахівець – механік)

Рік підготовки:

4-й

8-й

Індивідуальне науково-дослідне завдання –

Семестр

Загальна кількість годин – 135

8-й

8-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 3

3 самостійної роботи студента – 5

Освітній ступень: Бакалавр з Технології машинобудування

20 год.

4 год.

Практичні, семінарські

год.

год.

Лабораторні

20 год.

4 год.

Самостійна робота

112 год.

127 год.

Індивідуальні завдання: год.

Вид контролю: залік

 Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота

 
Сума

Змістовий модуль №1

Змістовий модуль №2

T1

Т2

T3

Т4

T5

T6

T7

 

14

14

14

14

14

10

20

100

 

8-9 жовтня 2015 року згідно з планом проекту TEMPUS ICo-op: «Промислове співробітництво та креативна інженерна освіта на основі дистанційного інженерного та віртуального інструментарію» на базі інженерного факультету Університету Деусто (м. Більбао, Іспанія) відбулася підсумкова конференція «Перспективи співпраці між університетами та підприємствами».

В роботі конференції прийняли участь представники консорціуму проекту:

- Технічний університет Ільменау, Німеччина

- Каринтійський університет прикладних наук, Австрія

- Університет Деусто, Іспанія

- Університет «Трансільванія», м. Брашов, Румунія

- Quality Austria – Training, Certification and Evaluation Ltd, Австрія

- Державний університет імені Іллі Чавчавадзе, Грузія

- Державний університет ім. Шота Руставелі, Грузія

- Американський університет Вірменії, Вірменія

- Вірменський державний інженерний університет, Вірменія

- Капанська філія Вірменського державного інженерного університету, Вірменія

- Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Україна

- Національний Івано-Франківський технічний університет нафти і газу, Україна

- Запорізький національний технічний університет, Україна

- «Українська асоціація фахівців інформаційних технологій», Україна

- Акціонерне товариство відкритого типу «Харків Онлайн», Україна

- «Українська промислова енергетична компанія», Україна

- Науково-виробнича фірма ЗОНД (UA), Україна

- ТОВ ЕСКО «Екологічні Системи», Україна

- Micro and Nano Electronics Institute, Грузія

- Transformer and Electric Equipment, Грузія

- National Instruments—Armenia, Вірменія

- Synopsis, Вірменія

Згідно з програмою конференції (pdf, 2.7 МБ) працювали наступні секції:

- Включення підприємництва в перелік інженерних дисциплін підготовки бакалаврів;

- Досвід університетського підприємництва;

- ІCo-op проект;

- Співпраця між промисловістю та університетами;

- LEGO® СЕРЙОЗНІ ІГРИ®.

Звіт про основні активності ЗНТУ з жовтня 2012 року по жовтень 2015 року (pdf, 2.7 МБ) став вагомою частиною загального звіту українських вишів.

У вільний час учасники конференції могли ознайомитись з історичними та культурними пам'ятками міста Більбао, відвідати музей Гуггенхайма та обговорити майбутні проекти.


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Метою викладання отримання знань про закономірності побудови технологічних процесів, відомостями про останні досягнення науки; системному побудові; моделюванні; оптимізації собівартості виготовлення, експлуатації та ремонту виробу; комп'ютерної технологічному середовищі і комплексної автоматизації виробництва.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

– застосування нових технологій в машинобудуванні і сфери їх використання;

– основні науково-технічні проблеми і перспективи розвитку машинобудування в світлі світових тенденцій науково-технічного прогресу;

– новітні технології отримання матеріалів з високими фізичними та механічними властивостями;

– основні технологічні і експлуатаційні характеристики сучасних матеріалів.

 

вміти:

– обґрунтовувати прийняті рішення при проектуванні та управлінні процесами створення і виготовлення машин на належному науково-технічному рівні;

– вибирати параметри обробки сучасними методами .

Викладач дисципліни: Логомінов Віктор Олексійович, доц. кафедри "Технологія машинобудування".

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітній ступень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 5

Галузь знань:

13 "Механічна інженерія"

нормативна

Спеціальність: 131 "Прикладна механіка"

Змістових модулів – 2

Другий рівень вищої освіти

Рік підготовки:

4-й

 

Індивідуальне науково-дослідне завдання –

Семестр

Загальна кількість годин – 150

8-й

 

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 3

 самостійної роботи студента – 5,5

Освітній ступінь: магістр з прикладної механіки

26 год.

 

Практичні, семінарські

14 год.

 

Лабораторні

-

 

Самостійна робота

100 год.

 

Індивідуальні завдання: 

Вид контролю: іспит

Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота

 
Сума

Змістовий модуль №1

Змістовий модуль №2

 

T1

T2

T3

T4

T5

T6

 

15

15

16

16

18

20

100

 

Метою викладання підготувати фахівця до виконання розрахунків лінійних технологічних розмірів, які необхідно визначати при проектуванні технологічних процесів (ТП) і забезпечувати при виготовленні деталей. Також ознайомити з прийомами і напрямками розмірного аналізу проекту ТП та критеріями оцінки якості розмірних зв’язків ТП.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

– поняття технологічних баз, схем обробки і настройки; способи постановки лінійних розмірів; правила і прийоми виявлення/пошуку розмірних зв’язків – замкнутих розмірних контурів;

– що таке розмірна схема ТП і її основні характеристики; вихідні рівняння розмірних ланцюгів і їх складові.

– методи розв’язання розмірних ланцюгів.

 

вміти:

– визначати необхідні вихідні дані для розмірних розрахунків; будувати схеми обробки (операційні ескізи) і розміщувати їх в певному порядку;

– будувати розмірну схему ТП;

– виконувати пошук замкнутих розмірних контурів з одним невідомим технологічним розміром; записувати вихідне рівняння розмірного ланцюга;

– розв’язувати розмірний ланцюг – визначати невідомий лінійний технологічний розмір;

– виконувати перевірку отриманих результатів; аналізувати результати розрахунків.

 

Викладач дисципліни: Логомінов Віктор Олексійович, доц. кафедри Технології машинобудування

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітній ступень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 1,5

Галузь знань: 0505 Машинобудування та матеріалообробка

нормативна

Напрям підготовки: 6.050502 «Інженерна механіка»

Змістових модулів – 3

Кваліфікація (професійне спрямування): 311 Технічний фахівець механік

Рік підготовки:

4-й

 

Індивідуальне науково-дослідне завдання –

Семестр

Загальна кількість годин – 45

8-й

 

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 20 самостійної роботи студента – 25

Освітній ступень: Бакалавр з інженерної механіки

10 год.

 

Практичні, семінарські

10 год.

 

Лабораторні

-

 

Самостійна робота

25 год.

 

Індивідуальні завдання: 10 год.

Вид контролю: залік

Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота

 
Сума

Змістовий модуль №1

Змістовий модуль №2

Змістовий модуль №3

 

T1

T2

T3

T4

T5

T6

T7

T8

 

12

12

13

13

13

12

12

13

100

 

Сторінки