Метою викладання дисципліни є:  формування у студентів вмінь та навичок монологічного та діалогічного мовлення, аудіювання. Читання та письма. Перекладу текстів різної тематики. Виходячи із загальної мети, цілі нвчання зводяться до практичних (формування мовленнєвих навичок і вмінь.

Студент повинен знати:

– фонетичні, гараматичні явища мови, що вивчається, в їх системності;

– мовні характеристики різних видів дискурсу;

– стратегії читання як мовленнєвого вміння за рахунок формування усіх його видів;

– близько 1500 лексичних одиниць (слів та зворотів) в межах вивчених тем за рік;

– певний обсяг соціокультурних особливостей мови, що вивчається, за рахунок читання відповідних текстів, застосування ілюсттратичного матеріалу тощо.

Студент повинен вміти:

– розуміти тексти з аудіювання за темами, що вивчаються;

– впевнено спілкуватися в межах вивчених тем;

– долати чинники, що перешкоджають розумінню під час спілкування;

– письмово оформлювати різножанрову продукцію (документи туристичного характеру аналіз позитивних та негативних аспектів ситуації, звіт про результати аналізу), а також складати невеликі твори.

Викладач дисципліни:

Бережна Олена Олександрівна, старший викладач кафедри

Кулабнева Олена Андріївна, викладач кафедри

Методичні вказівки - Завантажити

Розподіл балів, які отримують студенти

Приклад для заліку?

Приклад для іспиту?

Метою викладання дисципліни є:  ознайомлення студентів із загальнотеоретичними питаннями технічного редагування; забезпечення оволодіння методикою роботи з композиційною, тематичною і фактологічною структурами тексту, його лексико-стилістичним оформленням; формування вміння редагувати наукові тексти різних видів, жанрів і працювати із зверстаним текстом.

Студент повинен знати:

– визначення понять «технічне редагування», «науковий стиль та його підстилі», «норма» та її відмінності;

– етапи, специфіку та особливості редагування науково-технічних текстів;

– основні норми і методи редагування;

– сутність логічного аналізу тексту, способи виявлення і перевірки логічних зв’язків у ньому;

– основні методичні вимоги до аналізу мови і стилю твору;

– загальну класифікацію помилок;

– особливості різних видів правки і коректури;

– правила застосування коректурних знаків.

Студент повинен вміти:

– охарактеризувати структуру наукового тексту;

– виділити аспекти наукової літератури;

– дати загальну характеристику досліджуваного видання;

– застосовувати на практиці методику редагування науково-технічного тексту, використовуючи набуті теоретичні знання;

– здійснити тематичний аналіз науково-технічного тексту;

– перевіряти логічну будову науково-технічного тексту;

– перевіряти точність і достовірність фактологічного матеріалу;

– проаналізувати недоліки науково-технічного видання, надати рекомендації щодо їх усунення та зробити висновки;

– здійснити правки наукового тексту, застосовуючи коректурні знаки;

– користуватися прийомами видалення типових нормативно-стилістичних помилок;

– визначити загальну схему процесу редагування науково-технічного тексту;

– вміти використовувати види редакторського читання (ознайомлювального, оцінювального, шліфувального) науково-технічного тексту;

– використовувати різні види правки наукового тексту (правка-вичитка, правка-скорочення, правка-переробка, правка-обробка);

– володіти практичною методикою аналізу стилю та мови наукового тексту;

– вміти усунути типові нормативно-стилістичні помилки наукового тексту;

– аналізувати та оцінювати композицію наукового тексту та усунути його недоліки.

Викладач дисципліни:

Кузнєцова Ірина Володимирівна, к.ф.н., доцент кафедри

Розподіл балів, які отримують студенти

Приклад для заліку?

Приклад для іспиту?

Метою викладання дисципліни є:  ознайомити студентів зі стилістичними ресурсами англійської та української мов, із стилістичними особливостями текстів різних стилів та жанрів; вдосконалити вміння текстового аналізу та навичок перекладу із врахуванням виявленої специфіки.

Студент повинен знати:

– основні поняття й категорії стилістики;

– ознаки функціональних стилів мови;

– стилістичні особливості використання мовних засобів;

– способи відтворення стилістичних ознак текстів різних функціональних стилів при перекладі.

Студент повинен вміти:

– розрізняти особливості мовлення в різних сферах функціонування мови;

– відбирати мовно-стилістичні засоби для повноцінного й ефективного передавання відповідної інформації;

– виконувати комплексний порівняльно-стилістичний аналіз тексту;

–робити адекватний переклад текстів різних стилів та жанрів із максимальним збереженням всіх стилістичних особливостей.

Викладач дисципліни:

Волошук Вікторія Іванівна, к.ф.н., професор кафедри

Лут Катерина Анатоліївна, к.ф.н., доцент кафедри

Методичні вказівки: Лут К.А., Волошук В.І.: Методичні вказівки до семінарських занять з дисципліни «Стилістика» для студентів 3 курсу спеціальності 035 «Філологія». Денна форма навчання - Завантажити

Розподіл балів, які отримують студенти

Приклад для іспиту?

Метою викладання дисципліни є:  створеннястійкихнавичокчитання та перекладу оригінальноїнауково-технічноїлітератури на німецькій і українськіймовах з використаннямфаховихсловників. Крім того, курс передбачаєсистематичну роботу над основними аспектами мови - лексичним, граматичним.

Студент повинен знати:

– основні поняття та терміни теорії перекладу;

– основні види перекладацьких трансформацій;

– основні методи, засоби та прийоми адекватного перекладу;

– термінологічну лексику, яка вживається в науково-технічних текстах (німецьких та українських);

– лексичні та граматичніпроблеми перекладу.

Студент повинен вміти:

– здійснювати адекватний письмовий та усний переклад оригінальних фаховоспрямованих текстів з німецької мови на рідну та навпаки;

– самостійно застосовувати лексичні та граматичні трансформації під час перекладу;

– редагувати переклади на рідну мову науково-технічних текстів;

– використовувати у перекладацькій роботі новітні інформаційні технології (комп'ютерні словники, різноманітні комп'ютерні програми з перекладу);

– використовувати практичні знання та навички з організації праці перекладача, ведення перекладацької документації;

– виділяти найбільш розповсюджені у НТЛ синтаксичні конструкції з ціллю пошуку їх адекватного відповідника;

– визначати семантико-структурні особливості лексики з ціллю пошуку адекватного відповідника;

– використовувати на практиці широко вживані перекладацькі прийоми (вилучення, доповнення, конкретизація, транскодування, калькуваннятощо), які мають місце приперекладі науково-технічних текстів.

Викладач дисципліни:

Волошук Вікторія Іванівна, к.ф.н., професор кафедри

Гура Наталія Петрівна, к.ф.н., доцент кафедри

Практичні заняття та самостійна робота з дисципліни “Практичний курс другої іноземної мови (німецької)” - Завантажити

Методи контролю:

Для студентів денної форми навчання: усне опитування на практичних заняттях, словникові диктанти, аудиторне індивідуальне рубіжне контрольне завдання, статті за темами модулей.

Для студентів заочної форми навчання: захист контрольних робіт, статті за темами модулей.

Розподіл балів, які отримують студенти:

Кожен змістовний модуль оцінюється за 100-бальною шкалою.

Під час контролю враховуючи наступні види робіт:

– активність роботи студента на практичному занятті оцінюється до 40 балів;

– виконання індивідуального рубіжного контрольного завдання студента оцінюється до 50 балів за кожне;

– знання активного словникового запасу (диктати) до 10 балів;

– підготовка та захист статей за темами модулей до 10 балів.