Ви є тут

Головна

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Корекційна психологія» складена відповідно до освітньо-професійної програми «Корекційна освіта» бакалаврів спеціальності  016 «Спеціальна освіта»,.
Предметом навчальної дисципліни є вивчення загальнотеоретичних та методологічних основ проведення заходів психологічної корекції при корекції мовлення..
Міждисциплінарні зв’язки: Для освоєння дисципліни «Корекційна психологія» студенти використовують знання, вміння і навички, сформовані в ході вивчення дисциплін «Загальна і спеціальна психологія», «Анатомія людини», «Фізіологія людини», «Дефектологія», «Корекціцна педагогіка педагогіка», «Логопедія», «Мовленеві та сенсорні системи та їх порушення» та ін. Освоєння даної дисципліни є необхідною основою для подальшого вивчення дисципліни «Психолого-педагогічна діагностика та відбір» та ін.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
1. Вступ до корекційної психології
2. Сучасні напрямки та форми психологічної корекції з дітьми з особливими освітніми потребами
Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою навчальної дисципліни «Корекційна психологія» є формування знань, навичок і вмінь, розвиток здібностей, що дають змогу формувати у студентів професійні компетенції в області психологічних технологій, обстеження та корекційно-компенсуючого навчання осіб з особливими освітніми потребами.
Основними завданнями є створення теоретичного та практичного підґрунтя для володіння студентами інформації щодо виявлення й відмежування порушеного мовленнєвого розвитку та провідних напрямків виправлення порушень мовлення за допомогою психологічних методик корекційного впливу.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати:

  • зміст психологічної корекції: основні підходи до визначення поняття;
  • сучасні погляди на психорекцію;
  • принципи та форми корекційної роботи;
  • теоретико-методологічні основи використання заходів психологічної корекції, які використовують під час формування та корекції мовлення дітей дошкільного та шкільного віку;
  • етичні засади проведення заходів психокорекції з дітьми з особливими освітніми потребами.

вміти:

  • орієнтуватися в сучасних напрямах психокорекційної роботи;
  • проводити заходи психологічної корекції для формування та корекції мовлення дітей дошкільного та шкільного віку;
  • орієнтуватися в основних теоретичних питаннях колекційної психології;
  • організовувати простір кабінету корекційного психолога та логопеда;
  • складати програми арт-терапетичної корекції дітей з особливими освітніми потребами.

 

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни “Долікарська медична допомога у невідкладних станах” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра спеціальності 016 Спеціальна освіта.
Предметом вивчення  навчальної дисципліни є сучасні теоретичні уявлення та практичні досягнення в галузі лікарського контролю , що в комплексному використанні дозволяють максимально точно визначити стан організму спортсмена та фізкультурника.
 Міждисциплінарні зв’язки: “Анатомія”, ”Фізіологія”, ”Біохімія”, “Морфологія“, “Гігієна і екологія“, “Теорія фізичної культури і спорту”, “Спортивна медицина”, а також дисциплін, пов’язаних з лікуванням і реабілітацією хворих.

Мета та завдання навчальної дисципліни
1. Метою викладання навчальної дисципліни “Медична допомога при організації приватної охоронної діяльності” є засвоїти комплекс найпростіших медичних заходів, виконуваних на місці отримання ушкодження переважно у вигляді само- і взаємодопомоги, а також усунення чинників, що загрожують життю потерпілого в данний момент і запобігання розвитку тяжких ушкоджень.
2. Завданнями вивчення дисципліни “ Медична допомога при організації приватної охоронної діяльності” є навчити студентів принципам діагностики невідкладних станів, загрозливих життю; виконувати реанімаційні заходи; застосовувати стандартні і нестандартні засоби для тимчасової зупинки кровотечі; проводити ін'єкції лікарських препаратів; накладати стандартні і нестандартні транспортні шини; накладати пов'язки на рани; знати і уміти застосовувати протиотрути; основам асептики і антисептики; правилам транспортування потерпілих; правилам надання допомоги при найбільш поширених невідкладних станах.
3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати:

  • основні клінічні ознаки патологічних станів, загрозливих життя пострадавшего і вимагаючі надання невідкладної долікарської медичної допомоги;
  •  порядок і черговість виконання заходів долікарської допомоги по врятуванню життя потерпілих
  • причини і основні етапи розвитку патологічних станів, що виникають в результаті гострих захворювань, травматичних уражень, отруєнь для надання обгрунтованої і адекватної долікарської медичної допомоги;
  • основні методи асептики і антисептики як при роботі в звичайних умовах, так і при виникненні екстремальних ситуацій;

вміти:

  • По простих клінічних ознаках оцінити спільний стан постраждалого:

стан свідомості;
серцево-судинної системи (частота пульсу, величина артеріального тиску);
дихальної системи (характер і тип дихання, частота дихання, наявність задишки);

  • Розпізнати    стан    клінічної    смерті    і    провести реанімаційні заходи:

усунути механічну асфіксію;
провести штучне дихання методом з рота в рот
непрямий масаж серця;

  • Здійснити тимчасову зупинку зовнішніх артеріальних кровотеч
  • Провести   тимчасову   зупинку   венозних   і   капілярних кровотеч.
  • Забезпечити доступними засобами збереження життя пораненим, що переніс гостру крововтрату.
  • Надати невідкладну долікарську допомогу при пораненнях м'яких тканин (включаючи використання індивідуального перев'язувального пакету для накладення асептичних, бинтових фіксуючих і сітчастих пов'язок).
  • Надати невідкладну допомогу при пошкодженнях опорно-рухового апарату (включаючи знеболення, транспортну іммобілізацію з використанням сходових шин, шин Дітеріхса, а також імпровізованих шин).

 

Робочу навчальну програму укладено згідно з вимогами Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС) організації навчання.
Програма визначає обсяги знань, які повинен опанувати здобувач відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики, алгоритму вивчення навчального матеріалу з дисципліни «Теорія і методика дошкільного навчання та виховання дітей з вадами мовлення», необхідне методичне забезпечення, складові та технологію оцінювання навчальних досягнень здобувачів вищої освіти.
Метою викладання навчальної дисципліни є формування систематизованих знань з організації навчально-виховногопроцесу в спеціальних дошкільних закладах (групах компенсуючого типу) для дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку.
Основними завданнями є:

  • ознайомлення студентів з теоретичними основами організації навчально-виховногопроцесу в спеціальних дошкільнихзакладах (групах компенсуючого типу) для дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку, які підкріплюються конкретними практичними матеріалами;
  • формуваннявміння застосовувати теоретичні знання з даного курсу та споріднених дисциплін і знання, здобуті при самостійному опрацюванні спеціальної літератури, на практиці (під час підготовки до практичних занять, при написанні реферату тощо);
  • навчання плануванню спільної роботи логопеда з вихователями з розвитку мовлення та інших розділів програми навчання і виховання дітей дошкільного віку;
  • ознайомлення з передовим педагогічним досвідом працівників спеціальних дошкільних установ для дітей з порушеннями мовлення.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати:

  • професійну термінологію, що існує в даній галузі;
  • знати організацію та зміст навчально-виховної роботи з дітьми раннього та дошкільного віку в різних формах: фронтальна, спільна, самостійна.
  • фронтальні та індивідуальні форми роботи з батьками, умови наступності в освітньо-виховній роботі між дитячим садом і школою, між сімейним і суспільним вихованням.
  • зміст, методи, форми, методики навчання і виховання дітей у спеціальному дошкільному закладі та сучасні вимоги до них.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні вміти:

  • ознайомлюватися із передовим педагогічним досвідом працівників спеціальних дошкільних установ для дітей з порушеннями мовлення.
  • вибирати адекватні методи, прийоми, засоби педагогічного впливу.
  • прогнозувати результати цих впливів, планувати роботу, користуючись доступною для самостійної роботи з програмною, методичною, психолого-педагогічною літературою.

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Основи науково-дослідної роботи» складена відповідно до освітньо-професійної програми «Корекційна освіта» підготовки бакалавр спеціальності 016 «Спеціальна освіта».
Предметом вивчення навчальної дисципліни є система знань, вмінь, і навичок з проведення наукових досліджень.
Необхідним елементом успішного засвоєння навчального матеріалу дисципліни є самостійна робота студентів, що сприяє формуванню їх пізнавальних здатностей, спрямованості на постійну самоосвіту та безперервне навчання.
Міждисциплінарні зв’язки: Навчальних курс тісно пов’язаний з колекційною педагогікою, колекційною психологією, соціологією, педагогікою, психологією, та іншими спеціальними дисциплінами.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
1. Методологія, теоретичні та експериментальні методи наукових досліджень у спеціальній освіті.
2. Методика тестування, вимірювання та оформлення наукових досліджень.

Мета та завдання навчальної дисципліни
1. Метою викладання навчальної дисципліни «Основи науково-дослідної роботи» є формування знань, вмінь і навичок для проведення наукових досліджень у вибраній галузі та озброєння студентів елементами методики наукових досліджень, що сприятиме розвитку їхнього творчого мислення, оптимальній організації розумової діяльності. Дисципліна «Основи науково-дослідної роботи» спрямована на оволодіння студентами спеціальними знаннями та методичними навичками самостійної, творчої роботи з організації і проведення науково-дослідницької роботи та написання дипломної праці.
2.Основними завданнями вивчення дисципліни «Основи науково-дослідної роботи» є

  1. Дати студентам уявлення про логіку проведення наукових досліджень.
  2. Ознайомити з методологією проведення наукових досліджень у спеціальній освіті.
  3. Ознайомити з методикою написання і оформлення студентської наукової роботи.

3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати :

  • терміни та поняття науково-дослідної роботи, класифікацію науково-дослідних робіт;
  • види та напрямки наукових досліджень у спеціальній освіті;
  • інформаційні основи науково-дослідної роботи, методи пошуку наукової інформації;
  • алгоритм побудови наукового дослідження;
  • поняття про об’єкт і предмет наукових досліджень;
  • методологію наукових досліджень, характеристики і можливості використання педагогічних і супутніх методів наукового дослідження при виконанні науково-дослідницької роботи;
  • етапи, види, структуру і тривалість педагогічного експерименту;
  • способи формування груп для проведення педагогічного експерименту;
  • особливості і алгоритм оформлення наукової роботи.

вміти :

  • користуватися сучасними джерелами наукової інформації;
  • ставити мету, визначати завдання і гіпотезу досліджень;
  • планувати та проводити експеримент;
  • обробляти отримані дані за допомогою методів математичної статистики, оформляти роботу згідно вимог, що пред’являються, готувати доповіді, тези та матеріали статей.
  • застосовувати у практичній діяльності отримані знання, використовувати педагогічні і супутні методи наукового дослідження у написанні кваліфікаційних робіт зі спеціальної освіти.

 

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Основи інклюзивної освіти» складена відповідно до освітньо-професійної програми «Корекційна освіта» підготовки бакалавр спеціальності 016 «Спеціальна освіта».
Мета викладання дисципліни «Основи інклюзивної освіти» полягає у формуванні системи знань, умінь, навичок з корекційної діяльності вчителя, що забезпечують реалізацію функцій, покладених на корекційного педагога у цілому, здійснення майбутніми фахівцями — дефектологами навчально-корекційного процесу на високому якісному рівні, можливість самореалізації й самовдосконалення.
Завдання вивчення дисципліни «Основи інклюзивноЇ освіти»:

  • надання студентам знань теоретичних положень основ педагогіки інклюзивного навчання;
  • озброєння прийомами і уміннями відбору необхідних форм організації навчально-виховного процесу, який би задовольняв освітні потреби дітей з вадами у розвитку;
  • практичне оволодіння спеціальними освітніми і фаховими техніками керівництва процесом навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами;
  • формування професійно-педагогічної позиції, потреби у самовдосконаленні;
  • формування освіченої, творчої особистості майбутнього вчителя, корекційного педагога, здатного створити позитивний клімат в шкільному середовищі та поза його межами.

У результаті вивчення дисципліни фахівець повинен знати:

  • специфіку предмета, його роль в системі спеціальної педагогіки;
  • становлення та розвиток інклюзивної освіти в історії зарубіжної та вітчизняної педагогіки;
  • умови психолого-педагогічного супроводу дітей з особливостями психофізичного розвитку в умовах інклюзивної школи;
  • основні принципи діяльності інклюзивної школи;
  • характерні особливості інклюзивного навчання;
  • основні документи, які лежать в основі інклюзії;
  • сутність процесів адаптації та модифікації навчального середовища, дидактичного матеріалу тощо;
  • сновні принципи, методи спеціальної педагогіки.

У результаті вивчення дисципліни підготовлений фахівець повинен вміти:

  • володіти собою, позбавлятися емоційного напруження;
  • бути впевненими у собі як в учителі;
  • позбавлятися страху перед дітьми з особливими освітніми потребами;
  • встановлювати контакт з дітьми;
  • організовувати певний освітній простір;
  • реалізовувати принцип диференційованого підходу;
  • упроваджувати сучасні технології навчання до роботи з дітьми, які мають вади розвитку;
  • створювати атмосферу взаємної довіри, поваги, допомоги, співробітництва та співтворчості;
  • підтримувати й формувати сприятливий для успішної педагогічної діяльності соціально-психологічний клімат у колективі;
  • попереджати й знаходити ефективні шляхи вирішення педагогічних конфліктів.

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Організація та методика навчального процесу осіб з психофізичними вадами» складена відповідно до освітньо-професійної програми магістр спеціальності  016 «Спеціальна освіта», спеціалізації «Логопедія».
 
Предметом вивчення навчальної дисципліни є психолого-педагогічна характеристика дітей із психофізичними вадами та особливості навчально-виховної та корекційно-розвивальної роботи серед означеної категорії дітей.
Міждисциплінарні зв’язки: Для освоєння дисципліни «Логопедичні технології» студенти використовують знання, вміння і навички, сформовані в ході вивчення дисциплін «Загальна і спеціальна психологія», «Невропатологія», «Анатомія, фізіологія і патологія органів слуху, мови та зору», «Загальна і спеціальна педагогіка», «Логопедія» та ін. Освоєння даної дисципліни є необхідною основою для подальшого вивчення дисципліни «Форми логопедичної роботи», дисциплін модуля «Методики навчання дітей з порушеннями мови» та ін.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
1. Науково-теоретичні засади корекційно-виховної роботи.
2. Психолого-педагогічна характеристика осіб із психофізичними вадами.
3. Система навчально-виховної та корекційно-розвивальної роботи серед дітей із психофізичними вадами.
 Мета та завдання навчальної дисципліни
1. Метою викладання навчальної дисципліни є поглиблення знань про зміст, мету та завдання спеціальної психології та спеціальної дидактики, їх зв’язок із іншими науками та місце у структурі сучасної логопедії.
2. Основними завданнями вивчення дисципліни є

  • сформувати цілісний науковий погляд щодо сутності феномену дизонтогенезу;
  • систематизувати та поглибити знання студентів щодо особливостей прояву психофізичних вад;
  • створити уявлення про сучану цілісну систему корекційно-виховної роботи в Україні та за кордоном;
  • сприяти оволодінню студентами науково-методичними засади самостійного здійснення професійної діяльності логопеда.

3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати :

  • сутність феномену дизонтогенетичного розвитку, його структуру та властивості, а також місце у структурі інших наук;
  • особливості психолого-педагогічної характеристики дітей із психофізичними вадами;
  • сучасні підходи до організації цілісної системи корекційно-розвивального навчання та основні напрями корекційно-виховної роботи.

вміти :

  • правильно організовувати систему корекційно-виховної роботи з дітьми в умовах спеціальних закладів для дітей із порушеннями мовлення;
  • самостійно організовувати та здійснювати експериментальне дослідження з метою вдосконалення корекційно-виховної роботи.

 

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Мовленнєві та сенсорні системи та їх порушення» складена відповідно до освітньо-професійної програми «Корекційна освіта» бакалаврів спеціальності  016 «Спеціальна освіта»,.
Предметом навчальної дисципліни є вивчення особливостей .
Міждисциплінарні зв’язки: Для освоєння дисципліни «Мовленнєві та сенсорні системи та їх порушення» студенти використовують знання, вміння і навички, сформовані в ході вивчення дисциплін «Анатомія людини», «Основи нозології», «Невропатологія», «Фізіологія людини», «Корекційна психологія», «Корекційна психологія», «Логопедія» та ін. Освоєння даної дисципліни є необхідною основою для подальшого вивчення дисципліни «Логопедичні технології», «Організація відбору дітей до спеціальних логопедичних закладів» та ін.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
1. Діти з порушеннями сенсорних систем їх навчання та виховання
2. Діти з порушеннями мовленнєвого апарату  їх навчання та виховання
Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета курсу - висвітлити закономірності і особливості розвитку, виховання та навчання дітей з мовленнєвими та сенсорними порушеннями, у яких внаслідок фізичного або морфологічного дефекту порушується нормальний хід загального розвитку. Показати, що такі відхилення в розвитку, а саме: стійкі порушення слухової функції (глухі, туговухі); порушення зору (сліпі та слабозорі); тяжкі порушення мови (діти-логопати); комплексним порушенням ряду функцій (сліпоглухі діти, у яких порушення слуху або зору поєднується з розумовою відсталістю, що викликано хвороботворним впливом і викликає необхідність створення спеціальних умов для навчання та виховання таких дітей).

  • ознайомлення з особливостями розвитку, виховання та навчання різних категорій дітей з вадами;
  • визначити структуру дефекту при різних аномаліях та потенціальні можливості розвитку особистості кожної категорії дітей з фізичними та розумовими вадами;
  • обґрунтувати принципи створення і розвитку системи спеціальних закладів для виховання дітей з метою здійснення оптимального впливу на хід розвитку, формування активної соціально-корисної особистості до самостійної трудової діяльності.

У процесі вивчення курсу важливо зосередити увагу на засвоєнні знань про:

  • клініко-фізіологічні особливості і закономірності фізичного і психічного розвитку дітей з мовленнєвими та сенсорними порушеннями;
  • структуру дефекту при порушенні мовлення та функції сенсорних систем та потенціальні можливості розвитку різних сторін особистості кожної з категорій дітей з такими вадами.

Під час семінарських занять, індивідуальної навчально-дослідницької та самостійної роботи студенти набувають уміння та навички:

  • встановлюють закономірності і особливості навчально-виховного процесу в спеціальних закладах для дітей з мовленнєвими та сенсорними порушеннями, визначають мету, завдання, зміст, принципи та методи навчання, виховання та трудової підготовки;
  • використовують різні спеціальні технічні засоби, які допомагають дітям з вадами в їх пізнавальної діяльності та встановленні контакту з оточуючим світом;
  • визначають ефективні шляхи та засоби профілактики вад в розвитку попередженні дитячої дефективності;
  • виявляють особливості та шляхи покращення життя та діяльності дітей з вадами в соціальному оточенні (сім'ї, трудових та навчальних колективах).

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Логоритміка з методикою» складена відповідно до освітньо-професійної програми магістр спеціальності  016 «Спеціальна освіта», спеціалізації «Логопедія».
Предметом вивчення  навчальної дисципліни є закономірності, принципи, методи, організація та проведення  логоритмічних занять з дітьми, які мають порушення мовлення.
Міждисциплінарні зв’язки: Вивчення дисципліни «Логоритміка з методикою» базується на засадах інтеграції теоретичних та практичних знань з багатьох галузей педагогіки і психології таких  як  сурдопедагогіка, тифлопедагогіка, олігофренопедагогіка, загальна і спеціальна психологія та ін. Міжсистемні зв?язки: з медико біологічними і лінгвістичними науками.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
1. Основи логоритмiки.
2. Логоритміка в системі корекцiйно-реабiлiтацiйної роботи при різних вадах мовлення.
Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою курсу є ознайомлення здобувачів з особливостями рухової сфери у дітей з порушеннями мовлення та формування в них умінь проведення логоритмічних занять з урахуванням вимог, які висуваються на сучасному етапі до вчителя-логопеда.
Завдання курсу:

  • надання студентам теоретичних знань про особливості розвитку дітей з мовленнєвими порушеннями;
  • формування у студентів категоріальних понять з логопедичної ритміки;
  • формування у студентів уміння правильного структурування;
  • логоритмічних занять з дітьми з порушеннями мовлення;
  • прищеплення особливого ставлення до дітей з мовленнєвими порушеннями;

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати:

  • основні поняття категоріального апарату, принципи, завдання і методи логоритмічної роботи при порушеннях мовлення; історичні аспекти її становлення;
  • основні показники нормативного і патологічного розвитку моторної і мовленнєвої діяльності при різних мовленнєвих розладах;
  • клінічну типологію і психолого-педагогічну характеристику контингенту, який займається логопедичною ритмікою;
  • основні напрями в системі профілактичних заходів і методиці діагностичної і корекційної логоритмічної роботи при порушеннях моторики і мовлення;

вміти:

  • виявляти особливості моторних і мовленнєвих функцій, диференціювати їх від нормативного розвитку;
  • визначати клінічну типологію мовленнєвої патології, рівень мовленнєвого і моторного розвитку.
  • використовувати різні методи та прийоми навчання та виховання в процесі проведення логоритмічних занять, виходячи з пізнавальних можливостей та перспектив розвитку дітей з мовленнєвими порушеннями;
  • здійснювати специфічний та індивідуальний підхід до дітей з порушеннями мовлення на основі знань про структуру їх дефекту, умов виховання, здібностей, мотивації.

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Логопедія» складена відповідно до освітньо-професійної програми бакалавра спеціальності  016 «Спеціальна освіта», спеціалізації «Логопедія».
Предметом вивчення навчальної дисципліни є такі види порушень мовлення, як дислексія, дисграфія та дизорфографія, а також, причини, що їх викликають, шляхи їх подолання та попередження.
Міждисциплінарні зв’язки:
внутрішньосистемні: з педагогікою, різними галузями спеціальної педагогіки: сурдопедагогіки, тифлопедагогіки, олігофренопедагогіки; методиками навчання рідної мови, математики; з логопедичної ритмікою, загальною і спеціальною психологією;
міжсистемні: зв?язки з медико біологічними і лінгвістичними науками.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
1. Науково-теоретичні засади вивчення порушень писемного мовлення
2. Особливості діагностики порушень писемного мовлення
3. Сучасні підходи до подолання порушень писемного мовлення
4. Попередження порушень писемного мовлення у дошкільників та молодших школярів.
5. Особливості мовленнєвого розвитку у дітей із РВ, ЗПР, ДЦП та аутизмом.
Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою навчальної дисципліни «Логопедія» є формування у здобувачів вищої освіти теоретико-методологічних знань про такі види порушень мовлення, як дислексія, дисграфія та дизорфографія, про причини, що їх викликають, шляхи їх подолання та попередження; надати практичні навички роботи з дітьми на основі засвоєних прийомів виявлення, корекції та профілактики мовленнєвих розладів; специфіку мовленнєвих порушень в умовах наявності розумової відсталості (РВ), затримки психічного розвитку (ЗПР), раннього дитячого аутизму (РДА), дитячого церебрального паралічу (ДЦП), про причини, що її викликають.
Основними завданнями навчальної дисципліни «Логопедія» є:

  • надати студентам теоретичні знання щодо загальної характеристики порушень писемного мовлення, етіології, механізмів, симптоматики, класифікації, динаміки перебігу даних порушень мовлення за умов спонтанного та цілеспрямованого навчання та виховання;
  • сформувати у студентів уміння правильно діагностувати порушення писемного мовлення та визначати ефективні шляхи корекційного впливу в осіб різних вікових категорій із ТВМ;
  • ознайомити студентів з питаннями організації логопедичної допомоги та профілактики порушень писемного мовлення.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати:

  • види мовленнєвих порушень (форми дислексій, дисграфій, дизорфографій), їх причини, механізми, структуру, симптоматику; методики корекційної роботи з подолання порушень писемного мовлення; зміст та організацію логопедичної допомоги дитячому та дорослому населенню в Україні з означеним вище мовленнєвими розладами;
  • особливості логопедичної роботи при ускладнених дефектах розвитку, таких як аутизм, вади слуху, зору, опорно-рухового апарату; зміст та організацію логопедичної допомоги дитячому та дорослому населенню в Україні.

вміти:

  • проводити  кваліфіковане  психолого-педагогічне  обстеження  з  метою визначення перебігу психічного розвитку, відповідності його віковим нормам, а також структурі дефекту в контексті певного розладу писемного мовлення;
  • володіти методами диференційованої діагностики для визначення виду порушень;
  • здійснювати корекційний вплив, володіти методами навчання та виховання дітей з різними порушеннями писемного мовлення;
  • впроваджувати в практику різні профілактичні засоби з метою попередження виникнення мовленнєвих вад або вторинних відхилень у психічному розвитку дитини;
  • здійснювати консультування дітей та дорослих з відхиленнями у мовленнєвому розвитку, їхніх батьків та педагогів з проблеми навчання, розвитку, життєвого та професійного самовизначення;
  • володіти прийомами навчання дітей із зазначеними вище вадами мовлення навчальних предметів в загальноосвітніх та спеціальних корекційних закладах.

Сторінки