Мета та завдання навчальної дисципліни
 
Мета викладання дисципліни «Основи інклюзивної освіти» полягає у формуванні системи знань, умінь, навичок з корекційної діяльності вчителя, що забезпечують реалізацію функцій, покладених на корекційного педагога у цілому, здійснення майбутніми фахівцями — дефектологами навчально-корекційного процесу на високому якісному рівні, можливість самореалізації й самовдосконалення.
Завдання вивчення дисципліни «Основи інклюзивноЇ освіти»:
Ø       надання студентам знань теоретичних положень основ педагогіки інклюзивного навчання;
Ø       озброєння прийомами і уміннями відбору необхідних форм організації навчально-виховного процесу, який би задовольняв освітні потреби дітей з вадами у розвитку;
Ø       практичне оволодіння спеціальними освітніми і фаховими техніками керівництва процесом навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами;
Ø       формування професійно-педагогічної позиції, потреби у самовдосконаленні;
Ø       формування освіченої, творчої особистості майбутнього вчителя, корекційного педагога, здатного створити позитивний клімат в шкільному середовищі та поза його межами.
 
У результаті вивчення дисципліни фахівець повинен знати:
-                     специфіку предмета, його роль в системі спеціальної педагогіки;
-                     становлення та розвиток інклюзивної освіти в історії зарубіжної та вітчизняної педагогіки;
-                     умови психолого-педагогічного супроводу дітей з особливостями психофізичного розвитку в умовах інклюзивної школи;
-                     основні принципи діяльності інклюзивної школи;
-                     характерні особливості інклюзивного навчання;
-                     основні документи, які лежать в основі інклюзії;
-                     сутність процесів адаптації та модифікації навчального середовища, дидактичного матеріалу тощо;
-                     основні принципи, методи спеціальної педагогіки.
 
У результаті вивчення дисципліни підготовлений фахівець повинен вміти:
-                     володіти собою, позбавлятися емоційного напруження;
-                     бути впевненими у собі як в учителі;
-                     позбавлятися страху перед дітьми з особливими освітніми потребами;
-                     встановлювати контакт з дітьми;
-                     організовувати певний освітній простір;
-                     реалізовувати принцип диференційованого підходу;
-                     упроваджувати сучасні технології навчання до роботи з дітьми, які мають вади розвитку;
-                     створювати атмосферу взаємної довіри, поваги, допомоги, співробітництва та співтворчості;
-                     підтримувати й формувати сприятливий для успішної педагогічної діяльності соціально-психологічний клімат у колективі;
попереджати й знаходити ефективні шляхи вирішення педагогічних конфліктів.

Мета та завдання дисципліни
 
Мета вивчення дисципліни:
1.Ознайомити студентів з основними фундаментальними принципами та методами відбору дітей у спеціальні заклади.
2.        Ознайомити студентів зі структурою та завданням медико-психолого-педагогічної комісії та відбором дітей у спец заклади.
3.        Ознайомити студентів з принципами відбору дітей з відхиленнями в психічному та фізичному розвитку в спеціальні дошкільні та шкільні заклади
4. Навчити студентів методам та засобам відбору дітей даної категорії, оцінки їх
психічного та фізіологічного здоров'я
5.Дати студентам базові положення відносно завдань, структури та методів роботи у медико-психолого-педагогічній комісії.
6.Сформувати навички діагностики індивідуально-психологічних характеристик дитини, розладів психічних пізнавальних процесів.
7.Навчити студентів проведенню психодіагностичних методів дослідження, сформовані діагностичний психологічний інструментарій
 
Завдання вивчення дисципліни
Ознайомити студентів з сучасними напрямками роботи медико-психологічної комісії, навчити студентів теоретичним та практичним методам відбору дітей з відхиленнями в психічному та фізичному розвитку в спеціальні дошкільні та шкільні заклади.
У результаті вивчення дисципліни фахівець повинен
знати:
•        Загальні засади формування медико-психолого-педагогічної комісії;
•        Основні поняття, що використовуються при відборі та діагностиці дітей у спецзаклади;
•        Вікову динаміку формування особистості з відхиленнями у розвитку;
•        Характеристики діагностичних психологічних методик для проведення діагностики та відбору;
•        Основні ознаки порушень онтогенетичного розвитку дитини.
 
У результаті вивчення дисципліни фахівець повинен вміти:
•        Працювати з психологічною та медичною літературою, щодо питань відбору та діагностики дітей у спец заклади.
•        Визначити психологічні особливості дитини з відхиленнями у розвитку за допомогою психодіагностичного інструментарія.
•        Оформити матеріали на дитину з відхиленнями при діагностиці та відбору у спецзаклади
Консультувати батьків та дітей з питань проблем відбору у спецзаклади.

Мета та завдання навчальної дисципліни
 
Метою викладання навчальної дисципліни «Корекційна психологія» є формування знань, навичок і вмінь, розвиток здібностей, що дають змогу формувати у студентів професійні компетенції в області психологічних технологій, обстеження та корекційно-компенсуючого навчання осіб з особливими освітніми потребами.
Предметом вивчення навчальної дисципліни є вивчення загальнотеоретичних та методологічних основ проведення заходів психологічної корекції при корекції мовлення.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
зміст психологічної корекції: основні підходи до визначення поняття;
сучасні погляди на психорекцію;
принципи та форми корекційної роботи;
теоретико-методологічні основи використання заходів психологічної корекції, які використовують під час формування та корекції мовлення дітей дошкільного та шкільного віку;
етичні засади проведення заходів психокорекції з дітьми з особливими освітніми потребами.
 
вміти:
орієнтуватися в сучасних напрямах психокорекційної роботи;
проводити заходи психологічної корекції для формування та корекції мовлення дітей дошкільного та шкільного віку;
орієнтуватися в основних теоретичних питаннях колекційної психології;
організовувати простір кабінету корекційного психолога та логопеда;
складати програми арт-терапетичної корекції дітей з особливими освітніми потребами.