| НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЗАПОРІЗЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Згідно з Постановою № 758 від 28.06.2024 року вступник особисто повинен створити електронний кабінет вступника в Єдиній міжвідомчій інформаційній системі України для іноземців та осіб без громадянства, які бажають навчатися у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти України. Для цього вступник повинен зареєструватись в Єдиній міжвідомчій інформаційній системі України.

Оформлення електронного запрошення, прибуття в Україну, вступ відбувається виключно з використанням "Єдиної міжвідомчої інформаційної системи України", яка знаходиться за посиланням:

https://apply.studyinukraine.gov.ua/

В Єдиній системі є можливість подати заяву в декілька університетів, вартість оформлення однієї заяви складає 3100 грн (оплачує вступник самостійно при оформленні заявки).

Документи про здобуту освіту (атестат, додаток до атестату; диплом бакалавра, додаток до диплому бакалавра; диплом магістра, додаток до диплома магістра, академічна довідка) обов'язково повинні мати штамп АПОСТИЛЬ або Консульську легалізацію (залежно від країни походження документа).

***Документи про здобуту освіту, які не мають штамп АПОСТИЛЬ або Консульську легалізацію (залежно від країни походження документа) до розгляду не приймаються і кошти у розмірі 3100 грн за оплачену заявку повернути буде неможливо!

Всі документи, які подаються при оформленні заявки обов'язково повинні бути з перекладом українською мовою!

Якщо оригінальний документ складений англійською мовою – при оформленні заяви переклад українською мовою не обов'язковий.

Строк дії Електронного запрошення – 6 місяців
(На момент зарахування Електронне запрошення повинно бути дійсне).

Для проходження всієї процедури реєстрації, перевірки документів і оформлення запрошення потрібно не менше 2 тижнів.

***В Єдиній системі ВІДСУТНЯ термінова обробка заявки і термінове оформлення Електронного запрошення.

У доданих файлах надаємо Вам інструкцію для користування Єдиною Системою (українською та англійською мовами)

Інструкція іноземного вступника (DOCX, 4,6 MБ)

Instructions-for-foreign-applicants_ENG (DOCX, 4,6 MБ)

Положення про прийом іноземців та осіб без громадянства на навчання до Національного університету «Запорізька політехніка» (PDF, 18 MБ)

Руслан Суранович — випускник транспортного факультету

2 січня 1981 року–19 липня 2023 року

Руслан Суранович народився 2 січня 1981 року в селищі Кушугум Запорізької області. Після закінчення школи навчався в НУ «Запорізька політехніка» на кафедрі автомобілів, теплових двигунів та гібридних енергетичних установок. Після випуску працював зварювальником на ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод».

У 2014 році добровільно вступив до лав Збройних сил України, брав участь в антитерористичній операції та отримав статус учасника бойових дій. 31 грудня 2021 року, напередодні повномасштабного вторгнення, підписав новий контракт із ЗСУ. З першого дня війни Руслан Суранович разом із побратимами став на захист рідної землі на Запорізькому напрямку. Спочатку служив сержантом стрілецької роти. За зразкову службу 26 травня 2022 року отримав почесний нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» III ступеня.

У жовтні 2022 року був призначений командиром протитанкового взводу роти вогневої підтримки. Руслан Суранович був не лише відважним воїном, а й людиною з великим серцем. Побратими лагідно називали його «Дєд» через сиву бороду. Руслан був командиром, якого поважали та любили. Його підлеглі та товариші по службі зазначають, що він завжди підтримував бойовий дух, ділився досвідом з молодшими військовими та піклувався про свою команду.

Він був дуже справедливим, з гарним почуттям гумору та завжди був поряд. Таким згадує Руслана його побратим: «Залишався на фронті з поламаною ногою, в гіпсу, згодом його відправили до шпиталю. Але він повернувся в гіпсу, я йому кажу: "Ти, «костяна нога», чому ти сюди приперся?", — а він у відповідь: "Я без вас нікуди". Ми його називали «Дєд», бо в нього була велика сива борода. Колись він виліз такий брудний після обстрілу, а хлопчина пробігає і кричить: "Дєд, дєд, ти з якого підрозділу?". Він такий: "Я тобі зараз дам, дєд, мені 40 років". Це такий смішний момент запам'ятався, з того часу він у нас був «Дєд».

19 липня 2023 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Приютне Запорізької області, Руслан Суранович героїчно загинув. Прощання з воїном відбулося 24 липня в рідному селищі Кушугум. Вшанувати пам'ять Руслана прийшли його рідні, друзі, військові побратими, мешканці громади. Він назавжди залишиться в серцях тих, хто знав його як відважного воїна, люблячого батька, чоловіка, вірного друга та патріота України. Його дружина згадує, що він був турботливим батьком і чоловіком. Його дочка Вікторія розповідає, що тато завжди знаходив час для родини, навіть на відстані підтримував їх, телефонував і хвилювався за рідних.

Директорка Кушугумської гімназії, в якій навчався Руслан, Тетяна Апостолова розповідає, що він часто відвідував рідну школу, приносив до музею бойові знахідки. "Майже щомісяця, тільки його відпускали у відпустку, він нам щось привозив до музею. І говорив про те, що нехай діти бачать і знають, як ми боронимо Україну і заради чого, адже свято вірив у перемогу. А коли він відпустив свою сиву бороду, я йому говорила: “Руслане, ти такий ще молодий, ну коли ти нарешті побриєш свою бороду?" І ось останнього разу, майже перед загибеллю, за декілька днів він був у нашій гімназії й обіцяв: “Збрию обов'язково, але лише після перемоги”. Але довелося поховати його з бородою", – каже Тетяна Апостолова.

Його ім'я назавжди залишиться в історії селища Кушугум та України як приклад безмежної любові до рідної землі та готовності віддати за неї життя.

Вічна пам'ять Героєві! Герої не вмирають!

Станіслав Миколайович Дяченко — випускник факультету інформаційної безпеки та електронних комунікацій, спеціальність «Радіотехніка»

30 липня 1986 року–14 червня 2023

Станіслав Миколайович Дяченко народився 30 липня 1986 року в місті Запоріжжі.

У 1993 році пішов до першого класу Запорізької загальноосвітньої школи №29, яку закінчив у 2003 році. Паралельно з навчанням у школі займався бально-спортивними танцями, а в 1994–2001 роках навчався в Запорізькій дитячій музичній школі №5.

З 2003 до 2007 року навчався в НУ «Запорізька політехніка» за спеціальністю «Радіотехніка» та здобув кваліфікацію бакалавра з радіотехніки. Під час навчання також проходив підготовку на військовій кафедрі.

У 2015–2016 роках перебував на службі в Національній гвардії України.

З початком повномасштабного вторгнення 25 лютого 2022 року добровільно став на захист Батьківщини, вступивши до 110–ї окремої бригади територіальної оборони. Був призначений командиром 2–го взводу 2–ї роти 114–го батальйону цієї бригади. Виконував бойові завдання на Донецькому напрямку.

14 червня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новопіль Донецької області отримав поранення, несумісні з життям.

За відданість службі та героїзм, виявлений у боях за незалежність України, посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

Зі слів побратимів, Стас був дуже добрим, справедливим командиром. Він мав сильний характер, був надійним другом і справжнім лідером, який надихав своїх підлеглих власним прикладом.

Олександр Супрун — випускник транспортного факультету, спеціальність «Організація перевезень і управління на залізничному транспорті»

4 січня 1999 року–10 жовтня 2024 року

Олександр Олексійович Супрун народився 4 січня 1999 року в селі Приморське Запорізької області у багатодітній сім'ї. У нього є чотири брати, з якими він любив проводити час, грати у футбол. Олександр на відмінно закінчив 9 класів у сільській школі, вступив до Металургійного коледжу Запоріжжя.

Після закінчення коледжу отримав диплом молодшого спеціаліста за спеціальністю «Організація перевезень і управління на залізничному транспорті». Після завершення навчання працював помічником машиніста на комбінаті «Запоріжсталь». У 2019 році вступив до Національного університету «Запорізька політехніка» за спеціальністю «Транспортні технології (на залізничному транспорті)», освітня програма «Організація перевезень і логістичне управління на залізничному транспорті». Закінчив навчання у 2022 році, здобув навчальний ступінь бакалавра, свідомо відмовився продовжити навчання в магістратурі, натомість вирішив стати на захист України.

29 вересня 2022 року вступив до лав ЗСУ на контрактну службу в 47 ОМБр до самохідного артилерійського дивізіону. Сержант, позивний «Hunter», командир гармати.

Захищав Україну на Авдіївському напрямку, брав участь у бойових діях на Оріхівському і Покровському напрямках. Згодом бригаду, в якій воював Олександр, перевели до Сумської області.

8 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання був тяжко поранений. Під час евакуації 10 жовтня 2024 року його серце не витримало і зупинилось у кареті швидкої допомоги.

У Олександра залишився маленький синочок, який народився 10 червня 2024 року.

Олександр був відважним і хоробрим, ніколи не боявся, завжди усміхався, допомагав усім не зважаючи ні на що. Всі, хто були поруч із ним, теж відповідали усмішкою, заряджалися позитивом від нього.

Вічна пам'ять Героєві! Герої не вмирають!

Олександр Нахман — випускник факультету інформаційної безпеки та електронних комунікацій, спеціальність «Мікро- та наноелектронні прилади та пристрої»

29 травня 1993 року–2 грудня 2023 року

Олександр Володимирович Нахман народився 29 травня 1993 року в місті Запоріжжя.

Здобув вищу освіту в Запорізькому національному технічному університеті (нині НУ «Запорізька політехніка»), де навчався з 2010 до 2015 рр. за спеціальністю «Мікро- та наноелектронні прилади та пристрої».

Продовжив навчання в Чехії, в магістратурі Технічного університету в місті Брно.

У 2022 році здобув ступінь магістра в Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

У дитинстві професійно займався карате та має багато нагород, серед яких золоті медалі.

Олександр грав на декількох музичних інструментах: гітарі, піаніно та акордеоні.

Дуже любив прогулянки містом, читати та проводити час із родиною.

У квітні 2022 року добровільно приєднався до Збройних сил України.

Служив молодшим сержантом і бойовим медиком у 15-й бригаді оперативного призначення імені Героя України лейтенанта Богдана Завади (військова частина 3029) Національної гвардії України «Кара-Даг».

Понад рік виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку.

Загинув 2 грудня 2023 року поблизу села Вербове Пологівського району Запорізької області внаслідок штурмових дій противника, отримавши смертельні осколкові поранення голови.

Похований на кладовищі Святого Миколая в Запоріжжі.

У нього залишилися батьки, молодший брат, дружина Дар'я та син, якому на момент загибелі батька не було й року.

«Я хочу, щоб його пам'ятали та знали. Таких, як він, ніколи не було і не буде. Він був надзвичайно добрим та життєрадісним. Перш за все цінував честь і людяність. Був люблячим чоловіком та найкращим батьком для свого сина. Став на захист своєї держави та родини за власним бажанням. Ще до війни його прозвали Соломон, тому що він був надзвичайно мудрим чоловіком, тому і на війні за ним закріпився такий позивний. А молодші побратими називали його наставником. Після нашої перемоги планував залишитися та відбудовувати країну, дуже хотів мати донечку. Поважав батьків та старших людей, цінував сімейні традиції. Був хоробрим, відданим своїй справі та побратимам», — згадує дружина загиблого Дар'я.

Друзі та близькі пам'ятають його як надзвичайно добру, життєрадісну та хоробру людину, яка понад усе цінувала честь і людяність.

Павло Моргун — випускник Бердянського машинобудівного фахового коледжу НУ «Запорізька політехніка»

19 травня 2000 року–11 січня 2023 року

Павло Миколайович Моргун народився 19 травня 2000 року. Після закінчення 9 класу Чернігівської загальноосвітньої школи І-III ступенів Чернігівської районної ради Запорізької області вступив до Відокремленого структурного підрозділу «Бердянський машинобудівний фаховий коледж Національного університету «Запорізька політехніка».

У 2019 році закінчив коледж та отримав диплом молодшого спеціаліста за спеціальністю «Технічне обслуговування і ремонт устаткування підприємств машинобудування».

За спогадами кураторки групи Тамари Кухар, Павло був дуже скромним і чуйним хлопцем, який завжди готовий допомогти, відгукувався на чужу біду, мав багато друзів.

Загинув Моргун Павло 11 січня 2023 року, захищаючи Україну.

Вічна пам'ять Герою!

Владислав Васиньов — випускник транспортного факультету спеціальності «Організація перевезень і логістичне управління на залізничному транспорті»

28 січня 2000 року–20 липня 2023 року

Народився Владислав Васиньов 28 січня 2000 року. До початку повномасштабного вторгнення працював помічником машиніста на ПАТ «Запоріжсталь». Успішно завершив навчання на кафедрі транспортних технологій Національного університету «Запорізька політехніка», здобув бакалаврський ступінь освіти за спеціальністю «Організація перевезень і логістичне управління на залізничному транспорті», але, на жаль, не встиг отримати документ про освіту та застосувати набуті знання у мирному житті.

Солдат, водій Владислав Васиньов з позивним «Веселий» героїчно загинув влітку, 20 липня 2023 року, захищаючи Україну на Запорізькому напрямку поблизу населеного пункту Приютне у складі 2–го стрілецького відділення 1–го стрілецького взводу 2–ї стрілецької роти військової частини А7277.

Владислав Васиньов завжди залишиться в пам'яті викладачів університету та товаришів по групі усміхненим та життєрадісним, з великим серцем. Владислав віддав своє життя за вільну Україну.

Вічна пам'ять Героєві!

Відповідність Ліцензійним вимогам Воденнікова С.А.

Воденніков Сергій Анатолійович є доктором технічних наук за спеціальністю 05.02.01 «Матеріалознавство» (диплом ДД №008261 від 14.04.2010р.), професором (атестат професора 12ПP 006817, виданий 14.04.2011р.) з базовою освітою за спеціальністю «Металургія кольорових металів» (Запорізький індустріальний інститут, 1988 р.). Його кваліфікація та науковий доробок повністю відповідають вимогам п. 37 та 38 Ліцензійних умов.

Академічна та професійна кваліфікація забезпечує цілі та програмні результати навчання за ОП, що засвідчується виконанням пункту 38 чинних Ліцензійних умов, а саме:

П.1. Наявність не менше п’яти публікацій у періодичних наукових виданнях, що включені до переліку фахових видань України, до наукометричних баз, зокрема Scopus, Web of Science Core Collection:

Івахненко Є.І., Воденнікова О.С., Парахнєвич Є.М., Воденніков С.А., Капустян О.Є. Дослідження жаростійких сплавів в умовах високотемпературного абразивно-корозійного зношування. Наука та виробництво. 2024. Вип. 27. С.43-51. http://sap.pstu.edu/
Воденнікова, О.С. Заходи з модернізації спікального відділення агломераційної фабрики ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» [Текст] / О.С. Воденнікова, С.А. Воденніков, Я.В. Бондаренко // Метал та лиття України. – 2023. – Том 31. –№1 (332)’. – С.8-18.
Воденнікова, О.С. Аналіз заходів з модернізації спікального відділення агломераційної фабрики ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» [Текст] / О.С. Воденнікова, С.А. Воденніков, Я.В. Бондаренко// Вісник Криворізького національного університету: збірник наукових праць. – 2022. – № 55. – C. 49–58.
Воденнікова, О.С. Вирощування авіаційної деталі «Завихрувач» з жароміцного сплаву Inconel 718 за технологією селективного лазерного спікання [Текст] / О.С. Воденнікова, С.А. Воденніков, М.О. Коваль М.О. // «Матеріалознавство та обробка металів». – 2022. – № 2(102). – С. 12-21.
Vodennikova, O. S. Investigation of Mechanical Properties and Structure of Inconel 718 Alloy Obtained by Selective Laser Sintering from Powder Produced by ‘LPW’ [Текст] / O. S. Vodennikova, M. O. Koval, S. A.Vodennikov // Металофизіка та новітні технології. — 2021. — Т 43. — Вип. 7. — C. 925–937.
Тарасов, В. К. Удосконалення методів підготовки виливниць до розливки сталі [Текст] / В. К. Тарасов, О. С. Воденнікова, С. А. Воденніков, Є. А. Манідіна // Метал та лиття України. - 2021. – Т. 29. – № 3. – C. 28-35.

П.2. Наявність одного патенту на винахід або п’яти деклараційних патентів на винахід чи корисну модель, включаючи секретні, або наявність не менше п’яти свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір:

Пат. 146572 Україна: МПК В22D 19/10. № u 2020 06063. Спосіб відновлення деталей ґрунтових насосів / І.Е. Скідін І.Е, О.С. Воденнікова, С.А.Воденніков, Л.Н. Саітгареєв, Д.Ю. Бабошко, Г.А. Бялік ;заявл. 02.09.2020 ; опубл. 04.03.2021, Бюл. № 9 (кн. 1). – 115 с.

П.4. Наявність виданих навчально-методичних посібників/посібників для самостійної роботи здобувачів вищої освіти та дистанційного навчання, електронних курсів на освітніх платформах ліцензіатів, конспектів лекцій/практикумів/методичних вказівок/рекомендацій/ робочих програм:

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Фізико-хімічні основи ливарного виробництва" та "Фізична хімія" для студентів спеціальності 136 «Металургія» і 131 «Прикладна механіка», 132 «Матеріалознавство» всіх форм навчання. НУ "Запорізька політехніка" / Запоріжжя. 2020. – 69с.
Робоча програма до дисципліни "Фізична хімія" для студентів спеціальності 132 – Матеріалознавство, освітня програма - прикладне матеріалознавство. – 2024. – 9с.
Робоча програма до дисципліни "Фізична хімія" для студентів спеціальності 132 – Матеріалознавство, освітня програма – композиційні та порошкові матеріали, покриття. – 2024. – 9с.

П.7. Участь в атестації наукових кадрів як офіційного опонента або члена постійної спеціалізованої вченої ради, або члена не менше трьох разових спеціалізованих вчених рад:

Член спеціалізованої вченої ради Д 17.052.01

П.12. Наявність апробаційних та/або науково-популярних, та/або консультаційних (дорадчих), та/або науково-експертних публікацій з наукової або професійної тематики загальною кількістю не менше п’яти публікацій:

Воденнікова, О.С. Модернізація агломераційної фабрики ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ»: технологічні, екологічні й економічні аспекти [Текст] / О.С. Воденнікова, С.А. Воденніков // Розвиток промисловості та суспільства: міжнародна науково-технічна конференція (Кривий Ріг, 23-25 травня 2023р.). – 2023. – С. 8.
Воденнікова, О.С. Дослідження механічних властивостей сплаву Inconel 718, отриманого методом селективного лазерного спікання з порошку компанії LPW Technology [Текст] / О.С. Воденнікова, М.О. Коваль, С.А. Воденніков / Розвиток промисловості та суспільства: міжнародна науково-технічна конференція (Кривий Ріг, 23-25 травня 2023р.). – 2023. – С. 28.
Воденнікова, О. С. Заходи для енергозбереження при виплавці сталі в електропечах [Текст] / О.С. Воденнікова, С.А. Воденніков, І.Е. Скідін // Нові сталі та сплави і методи їх оброблення для підвищення надійності та довговічності виробів: збірка матеріалів ХV міжнародної науково-технічної конференції (Запоріжжя, 08–09 листопада 2022 р.). Запоріжжя : НУ «Запорізька політехніка. —2022. — С. 22–23.
Воденнікова, О.С. Аналіз заходів з модернізації спікального відділення агломераційної фабрики ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» [Текст] / О.С. Воденнікова, С.А. Воденніков, Я.В. Бондаренко// Вісник Криворізького національного університету: збірник наукових праць. – 2022. – № 55. – C. 49–58.
Воденніков, С.А. Енерго- та ресурсозбереження в металургійній галузі: основні принцити, тенденції та інновації [Електронний ресурс] / С.А. Воденніков, О.С. Воденнікова, М.С. Курінний, С.М. Калашник // Тиждень науки-2022. Тези доповідей науково-практичної конференції, Запоріжжя, 18–22 квітня 2022 р. / Редкол. :В. В. Наумик (відпов. ред.) Електрон. дані. – Запоріжжя : НУ «Запорізька політехніка», 2022. – C. 257-260.

П.19. Діяльність за спеціальністю у формі участі у професійних та/або громадських об’єднаннях:

Всеукраїнська громадська організація "Асоціація ливарників України" (витяг з протоколу засідання Правління ВГО "АЛУ" № 04.03.Пр. від 11.04.2024р.)

Професійний розвиток.

Підвищення кваліфікації: Криворізький національний університет, кафедра металургії чорних металів та ливарного виробництва (з 01.04.2022 р. по 01.07.2022 р., обсягом 180 годин / 6 кредитів), тема стажування «Розглянути актуальні питання сучасних методів навчання та інноваційних технологій у вищій освіті в галузі механічної інженерії, зокрема у металургії та матеріалознавстві», свідоцтво № 495-2022 від 01.07.2022 р.

Ви є тут

Сторінки