Метою викладання дисципліни є формування здібностей до логічного, комбінаторного та системного мислення, отримання базових знань бакалавра з математичної логіки та теорії алгоритмів, отримання здібностей до матенматичного формулювання задач аналізу дискретних систем та їх проектування, формування здібностей до опанування наступних дисциплін навчального плану спеціальності і новиїх теоретичних підходів у майбутньому при підвищенні своєї кваліфікації у відпровідності дофаху.

Завданнями вивчення дисципліни  є отримання знань з таких напрямків теорії дискретних систем: математична логіка, логіка висловлювань, логіка предикатів, формальні аксіоматичні теорії і формальні системи, числення висловлювань і числення предикатів, теорія алгоритмів, машини Т’юринга і Поста, рекурсивні функції та обчислювальність, основи теорії обчислювальної складності алгоритмів.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати :

• изначення та властивості математичного об’єкту-«алгоритм»;
• основні типи алгоритмічних моделей: машини Тьюрінга, рекурсивні функії та нормальні алгоритми;
• поняття  алгоритмічно нерозв'язної задачі;
• принципи побудови формальної теорії;
• метатеорія логічних числень. Поняття числення висловлювань та числення предикатів;
• формальні системи та алгоритми. Системи підстановок. Системи продукцій Поста;
• визначення булевої функції. Основні тотожності алгебри логіки;
• поняття  функціональної повноти наборів булевих функцій;
• визначення алгебри Жегалкина;
• методи мінімізації булевих функцій

вміти:

• розробляти алгоритми засобами визначеної алгоритмічної моделі;
• застосовувати аксіоми  числення висловлювань та числення предикатів;
• застосовувати основні тотожності булевої алгебри;
• визначати   функціональну повноту наборів булевих функцій;
• будувати багаточлен Жегалкина, ДДНФ, ДКНФ;
• застосовувати методи мінімізації булевих функцій;
• будувати комбінаційні схеми.

Викладач дисципліни: Терещенко Еліна Валентинівна, доцент кафедри системного аналіза та обчислювальної математики

 
Розподіл балів, які отримують студенти

Приклад для іспиту

Метою викладання дисципліни є забезпечити глибоку теоретичну і практичну підготовку студентів, формуючи у них систему професійних знань та умінь; відокремити та вивчити основні нормативно-правові акти, щодо правового регулювання суспільних відносин в сфері фізичної культури та спорту.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- основні поняття та положення тем передбачених курсом «Правове забезпечення фізичної культури і спорту»;

- в чому полягає державна політика стосовно фізичної культури та спорту;

- правову основу олімпійського спорту в Україні;

- санітарно-гігієнічні норми щодо фізичної культури та спорту;

- будівельні норми та правила щодо фізичної культури та спорту;

- медичне законодавство для фізичної культури та спорту;

- правові основи приватної підприємницької діяльності;

- організацію роботи, для занять нетрадиційною медициною;

- адміністративно-правову та кримінальну відповідальність;

- міжнародні норми стосовно фізичної культури та спорту

вміти:

- користуватись спеціальною додатковою юридичною літературою;

- підбирати нормативно-правові акти, щодо своєї галузі;

- організувати справу та працювати як приватний підприємець в сфері фізичної культури та спорту;

- складати необхідні правові документи для роботи;

- самостійно проводити дослідження в сфері правового регулювання фізичної культури та спорту.

Викладач дисципліни: Шпитальов Геннадій Георгійович, к.і.н., доцент, завідувач кафедри приватної охоронної діяльності

Мета дисципліни - формування системи теоретичних знань з теорії та практики   ведення бухгалтерського обліку на підприємствах.    

Завдання дисципліни – вивчення методів раціональної організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємствах на підставі використання прогресивних форм і національних стандартів; набуття навичок опрацювання і використання облікової інформації в управлінні.

Предмет дисципліни  – загальна теорія бухгалтерського обліку.

студент повинен знати :

-основні положення нормативної та законодавчої бази з організації бухгалтерського обліку в Україні;

- основні елементи методу бухгалтерського обліку;

- значення і використання в управлінні бухгалтерського балансу;

-економічний зміст рахунків бухгалтерського обліку;

-форми бухгалтерського обліку;

-економічну суть господарських операцій та процесів;

- облік господарських процесів;

-основи нормативної бази, вимоги, основні положення по складанню бухгалтерської звітності.

студент повинен вміти:

-використовувати облікову інформацію для оптимізації планів, контролю за їх виконанням для встановлення факторів, що впливають на економічні показники діяльності підприємства;

-правильно оформляти первинні та групувальні документи бухгалтерського обліку господарських операцій;

-представляти   загальну систему бухгалтерського обліку з рахунками  бухгалтерського обліку;

- відображати господарські операції та процеси на рахунках бухгалтерського обліку;

- складати бухгалтерський Баланс;

- визначати  методику складання  фінансової звітності та її призначення. 

Викладач дисципліни:Чередниченко Наталія Олександрівна,старший викладач кафедри фінансів і кредиту.

Семестровий курс дисципліни „Бухгалтерський облік” розбито на 2 модулі. Кожен модуль має ряд поточних контрольних заходів і закінчується підсумковим модульним контролем, обов'язковим для студента. Підсумковий модульний контроль проводиться під час контрольних тижнів за розкладом, складеним деканатом на підставі пропозицій кафедри, яка викладає дану дисципліну. За кожний вид поточного І рубіжного (модульного) контролю студент отримує бальні оцінки, які сумуються в межах модулю і виступатимуть надалі складовою загальної бальної оцінки за всі модулі дисципліни. Одержання студентом мінімальної бальної оцінки за кожен з 2 модулів є обов'язковою умовою його допуску до екзамену з дисципліни. Студентам, які здали всі модульні контролі протягом семестру, екзамен проставляється без додаткових умов наприкінці останнього заняття. Види поточного і рубіжного контролю модулів:

- захист індивідуальних завдань по плановим темам практичних занять;

- здача тестів з кожної теми теоретичного матеріалу.

Поточний контроль здійснюється у кожній академічній групі, полягає у тому, що студенти виконують завдання з кожного модулю у відповідні аудиторні часи та за рахунок часу відведеного на індивідуальну роботу, а також у години самостійних роботи відпрацьовуючи індивідуальне завдання (контрольну роботу), яке одержує кожний студент. Це сприяє організації та стимулюванню роботи студентів у часи, відведені навчальним планом на самостійну роботу. Індивідуальне завдання (контрольна робота) містить ряд ситуацій виробництва, аналіз і прийняття рішення передбачають розрахунок системи показників оцінки економічної ефективності виробництва й управління підприємством.

За результатами виконання і захисту всіх завдань студенти одержує бальну оцінку за практикум з даного модулю, яка заноситься до системи рейтингу "Корпоративної інформаційної системи навчання".

Завдання за кожну тему модуля повинно бути оформлення у паперовому вигляді і надіслано на перевірку та захищено. Викладачеві до встановленого планом терміну. Наприкінці рішення зробити стислі висновки на основі обчислення показників.

Виконано завдання комплексно оцінюється викладачем, враховуючи такі критерії:

-правильність одержаних відповідей;

-логічна єдність рішення;

-повнота відповіді;

-наявність висновків та ілюстративних прикладів тощо.

Кожний студент повинен узгодити номер власного варіанту індивідуального завдання по практикуму з викладачем. Для остаточного закріплення теоретичного та практичного матеріалу студент повинен пройти тест, що включає питання по кожній темі модулю, результати з якого також заносяться  до  системи  рейтингу  "Корпоративної  інформаційної системи

навчання".

Система бальних оцінок видів поточного і рубіжного контролю за модулями.

1.Практикум по дисципліні складається з семи завдань, об'єднаних в два модулі. Результати виконання й захисту студентом кожного завдання оцінюється окремо за такою шкалою:

-18-20 балів: всі завдання повністю виконані без помилок, відповідає виявленню студентом всебічного глибокого знання програмного матеріалу і засвоєнню ним основної і додаткової літератури; чіткому оволодінню методами, та інструментами передбаченим апаратом, методами, методиками, та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміти використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій, виявленню творчих здібностей в розумінні, викладі та використанні навчально-програмного матеріалу.

-12-16 балів: всі завдання повністю виконані без суттєвих помилок; відповідає виявленню знань основного програмного матеріалу, засвоєнню інформації в межах лекційного курсу; оволодінню необхідними методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; вмінню використовувати їх для вирішення типових ситуацій, припускаючи окремих незначних помилок.

-6-10 балів: більше 30% завдання виконано не вірно; відповідає виявленню значних прогалин у знаннях основного програмного матеріалу; не достигнув упевненому володінню окремими поняттями, методиками та інструментами, про що свідчать допущені помилки під час їх використання.

Захист завдання зараховується студентові, якщо він отримав більше 18 балів. В іншому разі, студенту повертається робота на доопрацювання.

2.Тестові випробовування. Складаються з чотирьох тестів (модуль 1 – 2 тести, модуль 2-2 тести). Тест вважається пройденим успішно і зараховується студентові, якщо він вірно відповідає не менше ніж на 90% тестових завдань. Кожний пройдений тест оцінюється в 8 балів.

3.Бальна система стимулювання активності студентів ("бонуси"). Ця система додаткових балів вводиться з метою заохочування студентів до планомірної, систематичної роботи по вивченню теоретичного матеріалу і оволодінню ними знаннями І уміннями, передбаченими даною дисципліною, а також з метою стимулювання їх до творчого підходу при розв'язанні практичних завдань. Вона передбачає додаткові бали за:

-відвідування лекційних занять - 0,5 бали за кожну пару;

-захист завдання на першому тижні з першого разу — 1 бал;

Загальна бальна оцінка одержується простим сумуванням одержаних студентом балів за всі види контролю та "бонуси". Максимальна можлива бальна оцінка, яку може набрати студент за всі модулі дисципліни дорівнює 100 балів, а за окремий модуль, відповідно по 50 балів.

Модуль зараховується студентові, якщо він набрав не менше 67% (або 2/3) від максимальної суми балів за модуль.

Студентові, який не з'явився в продовж навчального семестру на проміжний або рубіжний контроль згідно з встановленим кафедрою графіком, виставляється не залік з відповідного модуля. Студент, який не отримав заліки з двох модулів, не допускається до здачі екзамену із дисципліни.

Захід відбувся у стінах Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. У саміті взяли участь 12 команд-учасниць із різних регіонів України (Дніпропетровська, Києва, Луцька, Одеси, Харькова, Чернівців), Сполучених Штатів Америки, Польщі та інших держав.

Молоді науковці представили наукові проекти з таких тем: «Національно-патріотичне виховання молоді: стан та перспективи» (Харківський національний університет внутрішніх справ), «Люстрація як умова євроінтеграції та консолідації суспільства: міжнародний досвід та перспективи в Україні» (Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ), «Проблеми формування та перспективи розвитку Національної поліції України з урахуванням зарубіжного досвіду» (Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки), «Ґендерна рівність. Історія становлення, міжнародні стандарти, проблеми реалізації в Україні та світі» (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича), «Впровадження антикорупційної поліції» (Рідженський університет), «Окремі категорії прав людини і громадянина в Україні в сучасних євроінтеграційних умовах: сучасний стан нормативно-правового регулювання та проблеми реалізації» (Запорізький національний технічний університет), «Проблема ґендерної рівності: історія та сучасність» (Донецький юридичний інститут), «Національна безпека як фундаментальна складова життєво важливих інтересів людини, суспільства та держави» (Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого), «Ґендерні стереотипи на заваді становлення ґендерної рівності в сучасній Україні» (Одеський державний університет внутрішніх справ), «Оцінка діяльності антикорупційних органів різних держав світу: порівняльно-правовий аналіз» (Національна академія внутрішніх справ).

Оцінювали роботи студентів провідні вітчизняні та зарубіжні науковці, політики, юристи-практики, представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, а саме: народні депутати Верховної Ради України Ірина Луценко та Марія Іонова; доцент кафедри юриспруденції в університеті «Регент», доктор права, доктор філософії Джеймс А. Дейвідс; Президент ВГО «Асоціація українських правників», член-кореспондент Національної академії правових наук України, заслужений юрист України, доктор юридичних наук, професор Василь Костицький; ректор Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ Віталій Глуховеря; т.в.о. декана факультету № 4 ДДУВС, кандидат педагогічних наук, доцент Вікторія Савіщенко; віце-президент Всеукраїнської громадської організації «Асоціація українських правників», завідувач кафедри загальноправових дисциплін ДДУВС, доктор юридичних наук, професор Лариса Наливайко; президент Міжнародної організації «Еммануїл» Стів Вебер; віце-президент Всеукраїнської громадської організації «Асоціація українських правників», голова Львівської крайової організації «Асоціація українських правників», адвокат Галина Мельник; директор Дніпропетровського відділення Малої академії наук України Наталія Тягло; заступник начальника управління – начальник відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Наталія Щебликіна; суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду, кандидат юридичних наук, доцент Василь Ільков; директор Третього Дніпропетровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Андрій Прокопенко; проректор з наукової роботи Класичного приватного університету, голова Запорізької обласної організації «Асоціація українських правників», заслужений юрист України, доктор юридичних наук, професор Антон Монаєнко.

Міжнародний студентський саміт проводився з метою підвищення рівня освіченості здобувачів вищої освіти з актуальних питань сучасних процесів державотворення та правотворення; набуття практичного досвіду у ході спілкування з науковцями, політиками, юристами-практиками, представниками органів державної влади та органів місцевого самоврядування; підвищення позитивного іміджу правничої професії; покращення правової освіти в Україні; подальшого розвитку інституту національної ідеї як рушійної сили національного прогресу в Україні.

Команду від Запорізького національного технічного університету представляли студентки магістратури Інституту управління та права ЗНТУ Бахір Маргарита, Орлова Анастасія та Павлова Юлія, які презентували науковий проект на тему «Окремі категорії прав людини і громадянина в Україні в сучасних євроінтеграційних умовах: сучасний стан нормативно-правового регулювання та проблеми реалізації» підготовлений ними під керівництвом доктора юридичних наук, професора, завідувача кафедри конституційного, адміністративного та трудового права Максакової Руслани Миколаївни. В представленому на Саміті науковому проекті було зроблено висновки та внесено пропозиції щодо забезпечення і захисту прав жінок і дітей, прав вразливих груп (іммігрантів, ромів, кримських татар, представників ЛГБТ-спільнот, наркозалежних та хворих на ВІД/CНІД), а також права на охорону здоров’я.

За рішенням колегії суддів робота команди від ЗНТУ була відзначена дипломом у номінації: «За актуальність проекту».

Вітаємо членів команди та наукового керівника! Бажаємо нових наукових досягнень і перемог!