Мета викладання дисципліни:

• навчити студентiв глибоко розумiти проблеми, якi виникають при автоматизацiї процесiв обробки дискретної iнформацiї;
• прищеплювати навики природничого використання формальних методiв дискретної математики, пов'язаних з розробкою та експлуатацiєю засобiв обчислювальної технiки та програмного забезпечення;
• ознайомити з широким спектром методiв дискретної математики; ?
• навчити розумiти проблеми, що виникають при синтезi пристроїв обробки дискретної iнформацiї, при побудовi алгоритмiв та програм для таких пристроїв.

Студенти повинні

знати:

• iсторiю розвитку математичного апарату, орiєнтованого на формалізацію дискретних процесiв;
• мову теорiї множин, алгебри логiки, теорiю графiв;
• методи дискретної математики в галузі опису та формалiзацiї дискретних процесiв;
• методи дискретної математики у сфері побудови пристроїв для обробки дискретної iнформацiї.

вміти:

• аналiзувати логiчну та алгоритмiчну структуру фiзичних та технологiчних процесiв, процесiв обробки iнформацiї в природi та суспiльствi,
• використовувати апарат дискретної математики для формалiзацiї та математичного опису задач, що виникають у сферi науки та виробництва.

Викладач дисципліни: Терещенко Еліна Валентинівна, доцент кафедри системного аналіза та обчислювальної математики

 
Розподіл балів, які отримують студенти

Залік у 5 семестрі

Іспит у 6 семестрі

Мета виладання дисципліни:

• вивчення основних моделей даних при проектуванні баз знань;
• вивчення механізмів вилучення знань з баз знань;
• вивчення математичного апарату подання і формалізації знань;
• вивчення принципів побудови і функціонування експертних систем.

Завдання: необхідно закласти основи проектування та принципи функціонування баз даних та експертних систем для подальшого самостійного вивчення та освоєння численних програмних продуктів, призначених для управління базами даних, створення та підтримки експертних систем.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

• призначення експертних систем, компонентів експертних систем, функції учасників розробки;
• володіти теоретичними знаннями про експертні системах, про моделі подання знань, про механізм логічного висновку, про структуру статичних і динамічних експертних систем, про процес побудови експертних системах;
• мови маніпулювання та визначення даних.

вміти:

• орієнтуватися в інструментарії по створенню експертних систем, у схемі побудови експертних систем;
• проектувати бази даних; проектувати експертні системи.

Викладач дисципліни: Подковаліхіна Олена Олександрівна, доцент кафедри системного аналіза та обчислювальної математики

 
Розподіл балів, які отримують студенти

Приклад для іспиту

Викладач дисципліни (лектор/практика): Бабенко-Левада Вікторія Геннадіївна,к.е.н.,доцент кафедри фінансів, банківської справи та страхування

Дисципліна "Основи мехатроніки" є спеціальною дисципліною при підготовці магістрів за напрямом 8.05050308 "Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання".

Мета викладання дисципліни: ознайомити студентів з поняттями, принципами побудови і функціонування, конструкціями та основами теорії мехатронних систем і навчити використанню методів створення  мехатронних модулів при конструюванні підйомно-транспортних, будівельних, дорожних, меліоративних машин.

Задачі освоєння дисципліни

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні 

Знати:

Основні принципи функціонування мехатронних модулів та систем, напрями їх застосування, а також методи раціонального конструювання.

Вміти: 

1) Зробити вибір типу мехатронного модуля або системи;

2) Конструювати принципові схеми мехатронних модулів для конкретних цілей їх застосування;

3) Зробити вибір типу та характеристик приводів мехатронної системи;

5) Підібрати тип механічної частини мехатронного модуля;

6) Користуватися спеціальною літературою, довідниками, стандартами.

Придбати практичні навички:

1. До самостійної роботи при підборі або конструюванні та розрахунку мехотронних модулів.

2. Критичного аналізу різних конструктивних рішень при створенні мехатронної системи з метою вибору найбільш раціональної конструкції.

3. Впровадження сучасних мехатронних систем при створенні підйомно-транспортних, будівельних, дорожних, меліоративних машин.

Перелік дисциплін, засвоєння  яких необхідно для  вивчення даної дисципліни  

Викладення дійсного курсу базується на матеріалах попередніх теоретичних і загальноінженерних курсів, таких як Вища математика, Фізика, Теоретична механіка, Теорія машин і механізмів, Електротехніка, Електропривод, Інформатика, Мікропроцесорна техніка, Деталі машин.

Дійсна програма складена з урахуванням розвитку в світі систем автоматизації і роботизації транспортних і інших робіт.

Методологічні аспекти дисципліни засновані на конкретизації принципів і законів діалектики. Повинно чітко проглядається певне співвідношення емпіричних і теоретичних підходів до рішення дослідницьких і розрахунково-конструкторських завдань. Мехатронні системи, що базуються на синергії трьох напрямів технічних наук мають сформувати у студента бачення можливої інтеграції різних за своєю суттю елементів машини. 

При вивченні цієї дисципліни на конкретних прикладах повинні бути знайдені напрями розвитку сучасної української мехатронної інженерії.

Рекомендована література:

1. Алексієв В.О. Мехатроніка транспортних засобів та систем: Навчальний посібник / В.О. Алексієв, В.П. Волков, В.І. Калмиков. – Харків: ХНАДУ, 2003. – 225 с.
2. Гура В.Д. Пособие  по курсу "Основі электромеханики и мехатроники" / В.Д. Гура. – Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2005. – 106 с.
3. Егоров О.Д. Мехатронные модули. Расчет и конструирование / О.Д. Егоров, Ю.В. Подураев.  –  М.: МГТУ "СТАНКИН", 2004. – 360 с.
4. Подураев Ю.В. Основы мехатроники: учебное пособие.  – М.: МГТУ "СТАНКИН", 2000. – 104 с.
5. Скубов Д.Ю. Нелинейная электромеханика / Д.Ю. Скубов, К.Ш. Ходжаев. –  М.: ФИЗМАТЛИТ, 2003. – 360 с.
6. Смирнов А.Б. Мехатроника и робототехника. Системы микроперемещений с пъезоэлектрическими датчиками: учеб. пособие / А.Б. Смирнов. – СПб.: СПбГПУ, 2003. – 106 с.
7. Исии Т. Мехатроника: Пер. с япон. / Т. Исии, И. Симояма, Х. Иноуэ, М. Хиросэ, Н. Накадзима. – М.: Мир, 1988. – 318 с.
8. Конюх, В.Л. Компьютерная автоматизация производства : учеб. пособие: В.Л. Конюх.  –  Новосибирск: Изд-во НГТУ, 2006.  – 108 с. Черныш П.И. Преобразование энергии в электромеханических системах: Учебное пособие / П.И. Гура.  – Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2001. – 200 с.

Викладачі:

Лятуринський Василь Олександрович.