Ви є тут

Головна

Метою викладання навчальної дисципліни є виховання у майбутнього фахівця математичної освіти, яка дозволить йому використовувати набуті знання для побудови та дослідження математичних моделей, застосовувати здобуті навички в споріднених дисциплінах.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • основні поняття та теореми алгебри матриць;
  • теоретичні основи векторної алгебри; теорію лінійних об’єктів на площині та в просторі;
  • методи досліджень кривих та поверхонь другого порядку;
  • еорію лінійних просторів та лінійних операторів.

вміти:

  • кваліфіковано користуватись методами алгебри матриць;
  • досліджувати системи лінійних рівнянь;
  • використовувати методи розв’язку систем лінійних рівнянь;
  • володіти навичками роботи з комплексними числами;
  • застосовувати алгебру векторів для практичних задач;
  • досліджувати геометричні об’єкти засобами аналітичної геометрії;
  • користуватись апаратом теорії лінійних операторів;
  • досліджувати квадратичні форми.

Викладач дисципліни: Денисенко Олександр Іванович, доцент кафедри системного аналізу та обчислювальної математики.

Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, освітній ступень Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання заочна форма навчання
Кількість кредитів – 6,5 Галузь знань: 0403 – Системні науки і кібернетика нормативна
Напрям підготовки: 6.040303 – Системний аналіз
Змістових модулів – 3 Кваліфікація (професійне спрямування): Напрям підготовки: 6.040303 – Системний аналіз Рік підготовки:
1-й 1-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання – Семестр
Загальна кількість годин – 195 2-й 2-й
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 3,5
 самостійної роботи студента – 5
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр 28 год. 6 год.
Практичні, семінарські
42 год. 10 год.
Лабораторні
   
Самостійна робота
120 год. 162 год.
Індивідуальні завдання: 1
Вид контролю: іспит

 
Розподіл балів, які отримують студенти

Приклад для іспиту

Поточне тестування та самостійна робота Підсумковий тест Сума
Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2 Змістовий модуль 3 50 100
Т1 Т2 Т3 Т4 Т5 Т6 Т7 Т8 Т9
5 5 5 5 5 5 5 5 10

 

Мета викладання дисципліни:

  • формування сучасного рівня інформаційної та комп’ютерної культури;
  • вивчення загальних принципів побудови та функціонування сучасних персональних комп'ютерів ( ПК ЕОМ);
  • розвиток здібностей до логічного та алгоритмічного мислення;
  • розвиток вміння використовувати комп’ютер для зберігання та обробки інформації різноманітного характеру.

Задачі вивчення дисципліни навчити студентів працювати на сучасній комп’ютерній техніці з текстовими редакторами, електронними таблицями, будувати алгоритми, програмувати мовою Visual Basic, працювати в середовищі Visual Basic for Application (VBA), створювати інтерфейс користувача.

Викладач дисципліни: к.ф.-м.н., доц. кафедри САОМ Подковаліхіна Олена Олександрівна

Метою вивчення дисципліни є здобуття студентами теоретичних знань та розуміння сучасних методів управління і прогнозування складних систем, а також навичок їх застосування на прикладах реальних завдань.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: ?

  • теоретичні основи сучасних методів управління і прогнозування складних систем, сфери їх застосування та обмеження;
  • методи пошуку та оброблення інформації, основні джерела даних про об’єкти управління;
  • типові інструменти і механізми впливу на об’єкти управління; ?
  • основні підходи та методи прийняття багатокритеріальних рішень в умовах визначеності та невизначеності;
  • сучасні методи та інструменти коротко- середньо- і довгострокового прогнозування.

вміти:

  • визначати проблематику, цілі управління, завдання і критерії на основі загальної методології системного аналізу;
  • оцінювати стан об’єкта управління відповідно до цілей і завдань управління;
  • обґрунтовувати і порівнювати альтернативні варіанти досягнення цілей;
  • ідентифікувати АРПКС моделі динаміки систем за наявними спостереженнями;
  • прогнозувати поведінку об’єктів управління на основі аналізу сценаріїв.

Викладач дисципліни: Бахрушин Володимир Євгенович, д.ф.-м.н., професор кафедри системного аналізу та обчислювальної математики.

Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, освітній ступень Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання заочна форма навчання
Кількість кредитів – 4,5 Галузь знань: 0403 – Системні науки і кібернетика за вибором
Напрям підготовки: 6.040303 – Системний аналіз
Змістових модулів – 4 Кваліфікація (професійне спрямування): Напрям підготовки:
8.040303 – Системний аналіз і управління
Рік підготовки:
5-й 5-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання – Семестр
Загальна кількість годин – 135 10-й 10-й
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання:
 аудиторних – 4
 самостійної роботи студента – 6,5
Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр 26 год. 6 год.
Практичні, семінарські
   
Лабораторні
26 год. 6 год.
Самостійна робота
83 год.  
Індивідуальні завдання:
Вид контролю: іспит

 
Розподіл балів, які отримують студенти

Приклад для іспиту

Поточне тестування та самостійна робота Підсумковий тест Сума
Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2 Змістовий модуль 3 Змістовий модуль 4 36 100
Т1 Т2 Т1 Т2 Т1 Т2 Т1 Т2
8 8 8 8 8 8 8 8

 

Метою вивчення дисципліни є здобуття студентами теоретичних знань та розуміння обчислювальних методів, що використовуються у системному аналізі, а також навичок їх застосування для вирішення типових завдань.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • теоретичні основи і принципи реалізації обчислювальних експериментів;
  • теоретичні основи і алгоритми генерування псевдовипадкових послідовностей із заданими законами розподілу;
  • теоретичні основи сучасних алгоритмів багатовимірної оптимізації;
  • теоретичні основи і алгоритми оцінювання моделей.

вміти:

  • обирати найбільш придатні методи і обчислювальні алгоритми для розв’язання типових завдань системного аналізу;
  • коректно використовувати алгоритми, що вивчаються, і оцінювати результати обчислень;
  • обирати і використовувати потрібні програмні засоби для розв’язання обчислювальних задач.

Викладач дисципліни: Бахрушин Володимир Євгенович, д.ф.-м.н., професор кафедри системного аналізу та обчислювальної математики

Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, освітній ступень Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання заочна форма навчання
Кількість кредитів – 4,5 Галузь знань: 0403 – Системні науки і кібернетика за вибором
Напрям підготовки: 6.040303 – Системний аналіз
Змістових модулів – 4 Кваліфікація (професійне спрямування): Напрям підготовки:
8.040303 – Системний аналіз і управління
Рік підготовки:
5-й 5-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання – Семестр
Загальна кількість годин – 135 9-й 9-й
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання:
 аудиторних – 3
 самостійної роботи студента – 7.25
Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр 12 год. 4 год.
Практичні, семінарські
   
Лабораторні
26 год. 6 год.
Самостійна робота
90 год.  
Індивідуальні завдання: 1
Вид контролю: іспит

 
Розподіл балів, які отримують студенти

Приклад для іспиту

Поточне тестування та самостійна робота Підсумковий тест Сума
Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2 Змістовий модуль 3 Змістовий модуль 4 36 100
Т1 Т2 Т1 Т2 Т1 Т2 Т1 Т2
8 8 8 8 8 8 8 8

 

Метою вивчення дисципліни є здобуття студентами теоретичних знань та розуміння базових методів системного аналізу, а також навичок їх застосування для вирішення типових завдань.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • класифікацію систем за різними ознаками;
  • основні завданні і методи системного аналізу;
  • методи формалізованого подання систем;
  • основні типи моделей, що використовуються в системному аналізі, та інструменти їх побудови і дослідження;
  • основні методи генерування та порівняння альтернатив; алгоритми декомпозиції і агрегування.

вміти:

  • визначати тип системи за основними класифікаціями;
  • здійснювати формалізацію типових систем;
  • обирати найбільш придатні методи і засоби розв’язання типових завдань системного аналізу;
  • будувати і аналізувати моделі чорного ящика, складу і структури системи, структурні схеми;
  • визначати проблематику, цілі і критерії;
  • генерувати альтернативи та порівнювати їх з використанням різних мов опису задач вибору.

Викладач дисципліни: Бахрушин Володимир Євгенович, д.ф.-м.н., професор кафедри системного аналізу та обчислювальної математики.

Метою вивчення дисципліни є здобуття студентами теоретичних знань та розуміння базових методів аналізу даних та знань, а також навичок їх застосування для вирішення типових завдань з використанням спеціалізованої мови програмування R.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • класифікацію завдань аналізу даних і знань;
  • базові алгоритми аналізу даних і знань;
  • засоби мови програмування R, що використовуються для розв’язування типових завдань аналізу даних і знань.

вміти:

  • обирати найбільш придатні методи і засоби розв’язання типових завдань аналізу даних та знань;
  • здійснювати підготовку даних до аналізу;
  • обирати і застосовувати адекватні засоби і методи візуалізації даних;
  • будувати описову статистику, перевіряти гіпотези про закон розподілу, однорідність вибірок та наявність зв’язку між даними, будувати регресійні моделі, здійснювати факторний та кластерний аналіз даних, будувати хмару тегів, відшуковувати асоціативні правила.

Викладач дисципліни: Бахрушин Володимир Євгенович, д.ф.-м.н., професор кафедри системного аналізу та обчислювальної математики.

Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, освітній ступень Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання заочна форма навчання
Кількість кредитів – 5,5 Галузь знань: 0403 – Системні науки і кібернетика нормативна
Напрям підготовки: 6.040303 – Системний аналіз
Змістових модулів – 4 Кваліфікація (професійне спрямування): Напрям підготовки: 6.040303 – Системний аналіз Рік підготовки:
3-й 3-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання  Семестр
Загальна кількість годин – 165 5-й 5-й
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 4
 самостійної роботи студента – 8,5
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр 26 год.  
Практичні, семінарські
   
Лабораторні
26 год. 10 год.
Самостійна робота
110 год. 162 год.
Індивідуальні завдання: 1
Вид контролю: іспит

 
Розподіл балів, які отримують студенти

Приклад для іспиту

Поточне тестування та самостійна робота Підсумковий тест Сума
Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2 Змістовий модуль 3 Змістовий модуль 4 20 100
Т1 Т2 Т3 Т4 Т5 Т6 Т7 Т8
10 10 10 10 10 10 10 10

 

Метою викладання дисципліни є формування у студентів теоретичної бази та практичних навичок при застосуванні методів системного аналізу та сучасних інформаційних технологій до дослідження соціальних та економічних відносин в суспільстві, передбачення сценаріїв їх розвитку, попередження негативних наслідків процесів самоорганізації в соціально-економічних системах.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • сучасні тенденції розвитку математичного моделювання соціально-економічних процесів на основі системного підходу,
  • наукові методи пізнання соціально-економічних процесів на основі системного підходу;
  • математичні методи моделювання: когнітивне, системної динаміки, багатоагентних систем.

вміти:

  • оформляти результати наукових досліджень з аналізу соціально-економічних процесів;
  • проводити аналіз теоретико-експериментальних даних;
  • формулювати висновки та пропозиції;
  • працювати з джерелами інформації на інших мовах;
  •  застосовувати математичні підходи, методи та моделі до аналізу соціально-економічних процесів.

Викладач дисципліни: Бакурова Анна Володимирівна, професор кафедри Системного аналізу та обчислювальної математики

Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, освітній ступень Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання заочна форма навчання
Кількість кредитів – 4,5 Галузь знань: 0403 – Системні науки і кібернетика нормативна
Напрям підготовки: 6.040303 – Системний аналіз
Змістових модулів – 2

Кваліфікація (професійне спрямування): Напрям підготовки:

8.040303 – Системний аналіз і управління

Рік підготовки:
5-й 6-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання – Семестр
Загальна кількість годин – 135 9 11
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання:
 аудиторних – 3,
 самостійної роботи студента – 8;
 
Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр 26 год. 6 год.
Практичні, семінарські
   
Лабораторні
12 год. 2  год.
Самостійна робота
97 год. 125 год.
Індивідуальні завдання: 1
Вид контролю:  іспит

 
Розподіл балів, які отримують студенти

Приклад для іспиту

Поточне тестування та самостійна робота Сума
Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2 100
Т1 Т2 Т3 Т4
25 25 25 25

 

Метою викладання дисципліни є підготовка фахівців у сфері автоматизації завдань, що складно формалізуються та вважаються прерогативою людини; формування у студентів уявлень про основні напрями моделювання штучного інтелекту; отримання знань, що закладають основи для засвоєння дисциплін: «Експертні системи», «Системи підтримки прийняття рішень», «Інтелектуальні системи».

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • основні напрями розвитку методів моделювання штучного інтелекту;
  • методи представлення знань в інтелектуальних системах ;
  • основні поняття нечіткої математики;
  • основи побудови та застосування байєсовських мереж.

вміти:

  • будувати систему нечіткого виведення для прийняття рішення;
  • виконувати арифметичні дії над нечіткими числами;
  • розраховувати байєсовські мережі;
  • будувати семантичні мережі.

Викладач дисципліни: Бакурова Анна Володимирівна, професор кафедри Системного аналізу та обчислювальної математики

Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, освітній ступень Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання заочна форма навчання
Кількість кредитів – 3 Галузь знань: 0403 – Системні науки і кібернетика нормативна
Напрям підготовки: 6.040303 – Системний аналіз
Змістових модулів – 2 Кваліфікація (професійне спрямування): Напрям підготовки: 6.040303 – Системний аналіз Рік підготовки:
3-й 3-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання – Семестр
Загальна кількість годин – 90 7 7
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання:
 аудиторних – 3,
 самостійної роботи студента – 4;
 
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр 26 год. 6 год.
Практичні, семінарські
   
Лабораторні
12 год. 2  год.
Самостійна робота
58 год. 88 год.
Індивідуальні завдання: 1
Вид контролю:  іспит

 
Розподіл балів, які отримують студенти

Приклад для іспиту

Поточне тестування та самостійна робота Сума
Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2 100
Т1 Т2 Т3 Т4
15 35 35 15

 

Метою викладання дисципліни є

  • підготовка фахівців у сфері аналізу систем, що складно формалізуються та вважаються прерогативою людини;
  • формування у студентів уявлень про основні напрями застосування нечітких моделей для дослідження таких систем;
  • отримання знань, що закладають основи для виконання дипломного дослідження.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • основні поняття та методи моделювання на основі нечіткої математики;
  • методи побудови систем нечіткого виведення для прийняття рішень ;
  • основні поняття нечітких часових рядів;
  • основи побудови та застосування нечітких когнітивних карт.

вміти:

  • будувати систему нечіткого логічного виведення для прийняття рішення;
  • застосовувати нечіткий підхід до моделювання часових рядів;
  • аналізувати нечіткі тенденції часових рядів;
  • будувати нечіткі когнітивні карти та виконувати їх статичний і динамічний аналіз.

Викладач дисципліни: Бакурова Анна Володимирівна, професор кафедри Системного аналізу та обчислювальної математики

Метою викладання дисципліни є підготовка фахівців у сфері статистичного дослідження та моделювання систем та процесів довільної природи, представлених статистичними і експериментальними даними у вигляді часових рядів; формування у студентів уявлень про основні методи дослідження часових рядів; отримання знань, що закладають основи для виконання дипломного дослідження.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • основні напрями розвитку методів аналізу часових рядів;
  • методи статистичного підходу до моделювання часових рядів;
  • основні поняття нейромережного підходу до моделювання часових рядів;
  • основи фрактального аналізу часових рядів.

вміти:

  • будувати статистичні моделі часових рядів;
  • виконувати нейромережне прогнозування;
  • розраховувати показники часових рядів (розмірності, Херста, Гельдера тощо);
  • будувати прогнозні моделі часових рядів природного походження.

Викладач дисципліни: Бакурова Анна Володимирівна, професор кафедри Системного аналізу та обчислювальної математики

Сторінки