Дисципліна «Оптичні технології в телекомунікаційних системах» (ОТ в ТКС) є логічним продовженням курсу «Кантові радіотехнічні пристрої та системи», «Волоконно-оптичні  системи  передачі інформації».

У процесі опанування дисципліни «ОТ в ТКС» студенти на підставі отриманих знань щодо особливостей схемотехніки радіоелектронних пристроїв та квантових електронних пристроїв, знайомляться з методами побудови волоконно-оптичних систем передавання інформації.

Основна мета дисципліни полягає в тому, щоб на базі попередніх дисциплін («Вища математика», «Квантові радіотехнічні пристрої та системи», «Волоконно-оптичні системи передачі інформації») сформували у студентів чітке уявлення про принципи дії основних радіотехнічних процесів з використанням квантових радіотехнічних пристроїв, принципів побудови волоконно-оптичних ліній зв’язку на основі порівняння їх з системами в класичному електронному варіанті.

Завдання. Вивчення дисципліни має прищепити студентам системний підхід до використання ОТ ТКС для передачі аналогової та цифрової інформації, знання сучасних методів аналізу, синтезу і схематичного проектування квантово-електронних систем передачі інформації з використанням волоконної оптики.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен отримати

загальні компетентності: вільно володіти державною та спілкуватися іноземною мовами; знати основні напрямки застосування волоконно-оптичних ліній зв’язку; знати принципи використання ОТ ТКС; знати методи підвищення пропускної здатності лінії зв’язку і збільшення їх довжини;

фахові компетентності: вміти проводити експлуатацію ОТ в ТКС; бути ознайомленими з особливостями схемотехнічних рішень, вибором елементної бази та конструкторською реалізацією ОТ в ТКС; знати методи і основні види протоколів передачі інформаційних потоків, устрій та принципи дій оптичного волокна та оптичних кабелів; знати методи прокладання оптичних ліній, їх монтаж та експлуатацію; знати принцип дії та побудови основних типів квантових радіотехнічних пристроїв в класичному та інтегральному виконанні.

Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1 Розвиток оптичних технологій ТКС

Тема 1 Вступ. Історичний нарис. Етапи розвитку оптичних технологій в телекомунікаційних системах

Тема 2 Види телекомунікаційних систем: магістральні системи, системи доступу, локальні системи. Узагальнена схема телекомунікаційних систем

Змістовий модуль 2 Магістральні системи

Тема 3 Плезіохронні технології PDH

Тема4 Синхронні системи SDH

Змістовий модуль 3 Удосконалені магістральні системи

Тема 5 Системи спектрального мультиплексування WDM

Тема 6 Система OTN

Змістовий модуль 4 ОТ систем доступу

Тема 7 Волоконно-коаксиальні технології доступу FTTx

Тема 8 Повністю оптичні технології доступу АО

Змістовий модуль 5 ОТ систем доступу РОN

Тема 9 Устрій і принцип дії ОТ BPON

Тема10 Розрахунок  збалансованої схеми ОТ  РОN

Змістовий модуль 6. ОТ  ТКС  локальних  мереж

Тема11  Технологія Ethernet

Тема 12 Технології  Toren  Ring, FDDI

Викладач дисципліни:

Щекотихін Олег В’ячеславович, доцент кафедри «Радіотехніка та телекомунікації», к.т.н., доц.

Опис навчальної дисципліни

Розподіл балів, які отримують студенти

Мета дисципліни – надати студентам знання та відомості по принципам та засобам моделювання у галузі радіотехнічних систем.

Завдання викладання дисципліни у ознайомленні з загальною концепцією моделювання, висвітлення теоретичних та практичних питань моделювання радіотехнічних систем

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- теоретичні основи моделювання радіотехнічних систем та їх вузлів;

- основні методи моделювання радіотехнічних систем, їх вузлів, сигналів та процесів використання;

- концепцію, склад, галузі застосування комп’ютерних систем моделювання;

вміти:

- вибирати або розробляти математичні та комп’ютерні моделі радіотехнічних систем та їх елементів відповідно до мети дослідження;

- працювати у середовищі програмних пакетів комп’ютерного моделювання для задач досліджень радіотехнічних систем;

- вільно володіти державною мовою та спілкуватися іноземною мовою;

- документувати розроблені моделі за допомогою мови UML або іншої;

- моделювати процеси використання та поведінку радіотехнічних систем;

- виконувати дослідження результатів моделювання радіотехнічних систем з використанням методів математичного аналізу, теорії автоматів, нечіткої логіки, нейронних мереж, генетичних алгоритмів, Фур’є та вейвлет аналізу, кластерного аналізу та інші. 

Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Теоретичні питання моделювання

Тема 1 Загальні відомості про моделювання РТС

Введення. Основні види та класи моделей РТС. Приклади моделювання РТС передачі інформації (радіозв'язок, радіомовлення, телебачення), добування інформації (виявлення і вимірювання - РЛС, РНС, радіоастрономія і т. п.), радіотелеуправління (БПЛА) і РТС руйнування інформації (радіопротидія).

Тема 2. Комп’ютерні пакети моделювання Simulink та Stateflow.

Загальні відомості. Запуск Simulink. Оглядач розділів бібліотеки Simulink. Створення моделі. Вікно моделі. Основні прийоми підготовки і редагування моделі. Установка параметрів розрахунку і його виконання.

Тема 3. Комп’ютерні пакети моделювання Simulink та Stateflow: типові моделі радіотехнічних ланцюгів, сигналів, фільтрів, диференційних рівнянь, регуляторів та інші.

Тема4. Уніфікована мова моделювання UML

Сучасні технології об'єктно-орієнтованого аналізу і проектування інформаційних систем. Основні елементи мови UML. Діаграми класів, компонент, кооперації, станів, прецедентів, послідовності, розсортування, огляду взаємодії , послідовності.

Змістовий модуль 2. Методи моделювання

Тема 5. Моделі нечіткості

Нечітка логіка та кластерний аналіз даних експерименту; Загальна характеристика задач та алгоритми їх розв’язання. Засоби рішення задачі побудови нечітких моделей та нечіткої кластерізації у пакеті Fuzzy Logic Toolbox.

Тема 6. Нейромережеві моделі

Штучний нейрон. Нейронні мережі. Використання нейронних мереж у дослідженнях моделей РТС. Засоби створення нейрон-фазі моделей у пакеті Матлаб.

Тема 7. Генетичні алгоритми

Використання генетичних алгоритмів у дослідженнях РТС. Основні поняття еволюційних алгоритмів. Робота генетичного алгоритму. Приклади використання генетичних алгоритмів.

Тема 8. Моделі обробки сигналів

Моделі аналогово- цифрового перетворення, аналогової та цифрової фільтрації, перетворення Фур’є.

Тема 9. Вейвлет аналіз сигналів

Принцип вейвлет-преобразования. Типи вейвлетів. Засоби вейвлет аналізу у пакеті Матлаб. Приклади вейвлет аналізу.

Тема 10. Моделі знань. Логічне програмування

Математическая логика. Логіка висловлювань. Логічний наслідок. Логіка предикатів та логічне виведення, Логічне програмування. Логічне виведення у мові програмування "ПРОЛОГ". Поняття про автоматизований синтез знань Застосування логічного виведення для пошуку нових знань.

Змістовий модуль 3. Моделі систем

Тема 11. Безперервні моделі динамічних систем

Визначення динамічної системи. Техніка побудови безперервних математичних та комп’ютерних моделей динамічних систем. Приклади безперервних моделей РТС.

Тема 12. Дискретні моделі динамічних систем

Основні поняття теорії дискретних динамічних систем. Основи програмного моделювання.. Нормальна форма Коші диференціальних рівнянь, фазові змінні. Чисельне інтегрування диференціальних рівнянь .

Тема 13. Гібридні моделі динамічних систем

Моделювання гібридних систем. Гібридна поведінка в моделі динамічної системи.. Гібридні моделі в інструментальних засобах моделювання. Гібридні моделі на базі формалізму «гібридний автомат» Приклади гібридних моделей РТС.

Тема 14. Інтегровані та когнітивні системи

Визначення, структура та склад інтегрованої системи. Операційні та керуючи автомати. Визначення, структура та склад когнітивної системи. Підсистеми пізнання, когнітивности і діяльності. Піраміди форм знань і діяльності. Конвертори форм знань. Рівні управління когнітивної системи.

Викладач дисципліни:

Поляков Михайло Олексійович, доцент кафедри «Радіотехніка та телекомунікації», к.т.н., доцент

Опис навчальної дисципліни

Розподіл балів, які отримують студенти

Мета. Метою вивчення дисципліни є формування у студентів знань, навиків та уміння, які дозволять їм здійснювати аналіз і синтез широкосмугових безпровідних мереж та використовувати їх для створення і експлуатації сучасних телекомунікаційних засобів.

Дисципліна «Широкосмугові технології телекомунікацій» є логічним продовженням курсів «Теорія електричних кіл та сигналів», «Сигнали та процеси в радіотехніці», «Основи схемотехніки», «Системи сучасних сигналів», «Пристрої генерації, формування, передачі радіосигналів», «Пристрої прийому та обробки сигналів», «Мікропроцесори в системах та пристроях», «Системи мобільного зв’язку», «Радіотехнічні системи», «Основи телебачення» і є, практично, підсумковою у навчальному плані спеціальності 172 з блоку  дисциплін, які забезпечують базову теоретичну та інженерну підготовку магістрів.

В процесі опанування дисципліни «Широкосмугові технології телекомунікацій» студенти, на підставі отриманих знань з фундаментальних понять теорії електричних кіл та сигналів, особливостей аналогової і цифрової схемотехніки, основ теорії систем та принципів побудови телекомунікаційних та інформаційних мереж, систем мобільного зв’язку, систем та мереж радіо- та телевізійного мовлення знайомляться з видами, архітектурою і принципами побудови широкосмугових безпровідних мереж, особливостями радіоінтерфейсів, методами багатостанційного (множинного) доступу, схемами призначення каналів у виділеному ресурсі, з основними видами цифрової модуляції, які знайшли застосування в широкосмугових безпровідних мережах, алгоритмами обробки сигналів і принципами апаратної реалізації для відповідних стандартів (трансивери, модулятори, демодулятори, кодери, декодери) та іншими питаннями системотехніки та схемотехніки, які використовуються у сучасних засобах телекомунікацій.

Завдання. Задачею дисципліни "Широкосмугові технології телекомунікацій" є ознайомлення студентів з теорією і принципами побудови сучасних безпровідних мереж, зокрема персональних , локальних і мереж регіонального масштабу, в тому числі під управлінням стандартів IEEE 802.15, IEEE 802.11, IEEE 802.16, з основними аспектами реалізації мереж стільникового зв'язку 3G, 4G, цифрового телебачення DVB-T, DVB-T2, з сучасними архітектурами апаратної реалізації для відповідних стандартів, навчання студентів сучасним методам аналізу таких мереж із застосуванням електронно-обчислювальної техніки.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен отримати

загальні компетенції:

– здатність вільно володіти державною мовою та спілкуватися іноземною мовою;

– знання та розуміння предметної області та розуміння професії;

– здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях;

– здатність до проведення досліджень на відповідному рівні;

– здатність до критичного аналізу, оцінки і синтезу нових та складних ідей;

– навички використання інформаційних і комунікаційних технологій;

– здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел;

– здатність приймати обґрунтовані рішення;

фахові компетенції:

– проведення розробки і дослідження теоретичних і експериментальних моделей об’єктів професійної діяльності; 

– здатність здійснювати збір, аналіз науково-технічної інформації, вітчизняного і зарубіжного досвіду по тематиці дослідження;

– вміння здійснювати постановку та проведення експериментів по заданій методиці;

– здатність проводити аналіз результатів експериментів, здійснювати вибір оптимальних рішень, готувати і складати огляди, звіти та наукові публікації;

–  здатність до критичного аналізу, оцінки і синтезу нових та складних ідей;

– здатність спілкуватися іноземною мовою;

– навички використання інформаційних і комунікаційних технологій;

– здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел;.

– здатність приймати обґрунтовані рішення;

– здатність демонструвати і використовувати фундаментальні знання принципів побудови сучасних систем передачі інформації, електронних систем, систем контролю та керування, систем перетворення та збереження електричної енергії, перспективні напрямки розвитку їх елементної бази;

– здатність демонструвати і використовувати знання сучасних комп’ютерних та інформаційних технологій та інструментів інженерних і наукових досліджень, розрахунків, обробки та аналізу даних, моделювання та оптимізації. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій;

– здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел;

– здатність демонструвати, аналізувати і використовувати знання сучасних друкованих та електронних ресурсів (в тому числі іншомовних) науково-технічної, довідникової та наукової інформації щодо стану, тенденцій та розвитку електронної техніки;

– здатність прогнозувати зміни в технологіях та параметрах радіотехнічних та телекомунікаційних систем та їх складових, використовуючи патентні дослідження, рекомендації і стандарти, світову наукову та технічну літературу;

– здатність застосовувати знання методів обробки та відображення інформації в сучасних електронних системах та демонструвати уміння проектування, розрахунку та програ¬мування мікропроцесорних електронних засобів та систем.

– здатність обґрунтовувати при проектуванні компромісні технічні рішення для виконання вимог технічного завдання;

Вивчення дисципліни має прищепити студентам системний підхід до побудови пристроїв, що входять до складу телекомунікаційних систем різного призначення.

Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Безпровідні мережі передачі інформації

Тема 1. Вступ. Задачі дисципліни Розвиток мережевих технологій. Переваги безпровідних мереж. Класифікації і технології безпровідних мереж. Стандартизація в області телекомунікацій. Модель взаємодії відкритих систем.

Тема 2. Методи доступу до середовища у безпровідних мережах. Види множинного доступу. Ущільнення з просторовим розділенням. Ущільнення з частотним розділенням (FDM). Ущільнення з часовим розділенням (TDM). Ущільнення з кодовим розділенням (CDM). Методи розширення спектра.. Метод розширення спектра за допомогою прямої послідовності (DSSS). Метод розширення спектра за допомогою частотних стрибків (FHSS). Метод розширення спектра за допомогою стрибків у часі (THSS). Метод мультиплексирування за допомогою ортогональних несучих (OFDM).

Тема 3. Розподіл канальних ресурсів Розподіл канальних ресурсів на базі TDM. Фіксований розподіл часових інтервалів між різними пристроями. Механізм повністю випадкового доступу – ALOHA. Метод множинного доступу з детектуванням (контролем) несучої (CSMA). Метод множинного доступу з детектуванням несучої із запобіганням конфліктів (CSMA/CA). Метод доступу з цифровим детектуванням (DSMA). Метод множинного доступу з розподілом за запрошенням (DAMA). Метод TDMA з резервуванням. Схема доступу з резервуванням пакетів (PRMA).

Змістовий модуль 2 Технології і архітектури бездротових мереж.

Тема 4. Персональні безпровідні мережі. Специфікації HomeRF. Стандарти сімейства IEEE 802.15. Основні характеристики технологій Bluetooth і HomeRF. Побудова мережі для технології Bluetooth. Метод дуплексу. Організація стандартного пакету Bluetooth. Основні протоколи взаємодії Bluetooth. Технічні засоби мережі Bluetooth. Структурна схема Bluetooth - контролера. Структура трансивера. Високошвидкісні персональні мережі стандарту IEEE 802.15.3 (3а). Організація пікомережі. Поняття ad hoc систем. Структура суперкадрів фізичного рівня мережі IEEE 802.15.3. Методи модуляції і швидкості передачі даних в мережах IEEE 802.15.3. Надшвидкодіючі персональні мережі (IEE 802.15.3a).Над широкосмуговий зв’язок (UWB). Метод мультисмугового множинного доступу за допомогою ортогональних несучих (MB - OFDM). Розширення спектра прямою послідовністю (DS-UWB). Низько швидкісні мережі стандарту IEEE 802.15.4. Основні характеристики і особливості технології ZigBee. Топологія мережі і організація інформаційного обміну. Структура пакетів. Концепція “розумний будинок” . Технологія надширокосмугового зв’язку. Визначення UWB - пристроїв. “Імпульсне” радіо. Моноцикл Гауса. Часова імпульсно-позиційна модуляція.

Тема 5. Локальні бездротові мережі. Локальні мережі під управлінням IEE802.15.11. Специфікації IEE802.15.11, IEE802.15.11b, IEE802.15.11a, IEE802.15.11g,. Модуляція/мультиплексирування для стандарту IEE802.15.11b, метод комплементарних кодових послідовностей, пакетне бінарне згорткове кодування. Модуляція/мультиплексирування для стандарту IEE802.15.11а, механізм частотного мультплексирування за допомогою ортогональних несучих –OFDM, організація пакетів з використанням BPSK, QPSK, 16-QAM, 64-QAM методів модуляції. Спектральна маска і розподіл каналів. Особливості специфікації IEE 802.11g. Специфікації (доповнення).

Тема 6 Стандарт DECT Раліоінтерфейс DECT. Організація методу доступу і дуплексного зв’язку. Організація інформаційного обміну. Захист від несанкціонованого доступу. Системи DECT. Апаратна реалізація DECT-пристроїв.

Тема 7 Регіональні безпровідні мережі Багатоканальні багатоточкові розподільчі системи MMDS,LMDS/MVDS. Регіональні мережі широкосмугового доступу під управлінням IEEE 802.16. Мобільні стільникові технології. Стандарти 2G, 2,5 G (GSM, DAMPS, cdmaOne, GPRS, EDGE). Стандарти 3G, 4G. Технології транкінгового зв’язку. Широкомовельні мережі – цифрове телебачення. Стандарт DVB. Формування сигналу в системі DVB-T. Модуляція COFDM. Стандарт DVB-T2. Всесвітове цифрове радіо (DRM). Супутникові мережі. Методи множинного доступу в системах супутникового зв’язку.

Змістовий модуль 3. Математичні основи передачі інформації.

Тема 8. Аналогова і цифрова передача інформації. Структура і функціональна схема системи передачі дискретної інформації. Моделі і типи каналів широкосмугового доступу. Інформація як фізична величина. Теорема відліків та її використання для вибору режимів функціонування каналів зв’язку. Теореми Найквіста і Шенона. Узагальнення формули Найквіста. Теореми Шенона для сигналів з обмеженим спектром.

Тема 9. Коди та їх застосування в системах передачі інформації. Коди з усуненням надлишковості. Теорема Шенона для дискретного джерела. Корегуючі коди. Теорема Шенона для каналу з шумами. Лінійні, циклічні, блокові коди. Ітеративні і каскадні коди. М’яке декодування, енергетичний виграш кодування. Згорткові коди. Турбокоди.

Тема 10. Системи модуляції і сигнально-кодові конструкції Дискретна модуляція. Сигнально-кодові конструкції. Блокові конструкції в гаусівському каналі. Модель каналу з міжсимвольною інтерференцією. Пропускна здатність каналу з між символьною інтерференцією.

Змістовий модуль 4. Фізичний і MAC - рівні стандартів IEEE 802.11, IEEE 802.16

Тема 11. Безпровідні локальні мережі стандарту IEEE 802.11 Основні принципи IEEE 802.11. MAC-рівень стандарту IEEE 802.11 Цикли роботи мережі з концентрованим і розподіленим управлінням. Структура кадрів мережі IEEE802.11 MAC- рівня. Кодування комплементарним кодом. Схема пакетного бінарного згорткового кодування. Апаратна реалізація для мережі IEEE 802.11. Стандарти IEEE 802.11a, IEEE 802.11g. Функціональна схема трактів прийому/передачі стандарту IEEE 802.11a. Змішаний режим ССK—OFDM для мережі IEE 802.11g. Структура кадрів для різних режимів модуляції. Можливі швидкості і тип модуляції для специфікації IEE 802.11g. Групова передача OFDM-пакетів. Схема розподіленого управління в локальній мережі.

Тема 12. Стандарт широкосмугового доступу IEEE 802.16 -2004 MAC- рівень стандарту IEEE 802.16. Структура MAC-рівня. Загальна структура кадрів IEEE 802.16. Принцип надання канальних ресурсів. Фізичний рівень IEEE802.16. Режим WirelessMAN-OFDM. Mesh-мережа. Режим OFDMA. Підтримка адаптивних антенних систем. Апаратна підтримка стандарту IEEE 802.16.

Тема 13. Архітектура і апаратні засоби безпровідних регіональних мереж. Архітектура безпровідних регіональних мереж з фіксованою технологією. Повітряні інтерфейси і розподіл спектра для систем 3G. Різниця між WCDMA і системами 2G. Класифікація якості послуг. Архітектура мережі радіодоступу. Архітектура UTRAN. Загальна модель протоколу для наземних інтерфейсів UTRAN. Фізичний рівень. Типи каналів. Класифікація антенних систем. Фрактальні антени. SMART-антени. Цифрові антенні решітки. MIMO-системи. Технологія LTE.

Викладач дисципліни:

Кабак Владислав Семенович, доцент кафедри «Радіотехніка та телекомунікації», к.т.н., доцент

Розподіл балів, які отримують студенти

Мета. Вивчення основних принципів методології досліджень для оволодіння системним апаратом пізнання в науці, який щільно зв’язаний з філософією і логікою, з загальнонауковими прийомами та засобами дослідження.

Завдання. Основними завданнями дисципліни є Формування у студентів системного підходу до одержання і перевірки нових знань.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен отримати:

загальні компетентності: по вільному володінню державною мовою та спілкуванню іноземною мовою, здатності розв’язувати складні задачі і проблеми в певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог, застосовувати знання у практичних ситуаціях, приймати обґрунтовані рішення, а також по здатності до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел;

фахові компетентності: здатність здійснювати збір, аналіз науково-технічної інформації, вітчизняного і зарубіжного досвіду по тематиці дослідження; вміння здійснювати постановку та проведення експериментів по заданій методиці; здатність проводити аналіз результатів проведення експериментів, здійснювати вибір оптимальних рішень, готувати і складати огляди, звіти та наукові публікації; здатність обробляти отримані результати, аналізувати і осмислювати їх з урахуванням опублікованих матеріалів, подавати підсумки роботи, що виконана, у вигляді звітів, рефератів, наукових статей і заявок на винаходи, які оформлені згідно з установленими вимогами із залученням сучасних засобів редагування і друку.

Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1 Наукові проблеми та методи емпіричного дослідження

Тема 1. Вступ. Предмет і завдання методології наукового пізнання

Розгляд процесу пізнання в науці з різних точок зору, суті наукового пізнання та його характеристиками.

Вивчення проблем методів дослідження та методології науки, розуміння відмінностей наукового знання від буденного.

Сучасна постановка проблеми методу дослідження і методології науки, предмет і завдання методології наукового пізнання.

Способи аналізу наукового знання, головна мета методології науки.

Тема 2. Вибір та постановка наукових проблем. Класифікація наукових проблем

Вибір і постановка наукових проблем. Необхідні умови для формулювання та постановки наукової проблеми.

Розробка і рішення наукових проблем. Попереднє дослідження, точне формулювання проблеми, приблизні шляхи і методи її вирішення. Основні напрямки розробки проблеми: обговорення нових фактів та явищ, що не можуть бути пояснені в рамках існуючих теорій; попередній аналіз і оцінка ідей та методів вирішення проблеми; визначення типу вирішення проблеми, мети, що переслідується рішенням, зв’язку з іншими проблемами, можливості контролю рішення; попередній опис та інтерпретація проблеми.

Класифікація наукових проблем. Емпіричні та концептуальні, теоретичні засоби дослідження. Етапи теоретичного дослідження.

Тема 3. Методи емпіричного дослідження

Розгляд основних форм та можливих варіантів методів емпіричного дослідження. Вивчення вимог до наукових гіпотез.

Тема 4. Спостереження

Визначення, роль та характеристика спостереження у науці. Різниця між науковим та повсякденним спостереженням.

Інтерсуб’єктивність та об’єктивність. Необхідні умови отримання даних спостереження.

Безпосередні та непрямі спостереження. Особливості та властивості безпосередніх та непрямих спостережень, їх роль у сучасній науці.

Інтерпретація даних спостереження. Вимоги до наукових даних. Залежність даних спостереження від теорії.

Функції спостереження в науковому дослідженні. Дві основні форми емпіричного пізнання. Відмінність спостереження від експерименту. Три основні функції спостереження.

Тема 5. Структура та основні види експерименту. Планування та побудова експерименту. Вимірювання

Характерні особливості експерименту. Основні елементи експерименту і найважливіші їх типи.

Планування і побудова експерименту. Вибір типу експерименту. Зв’язок планування експерименту з характером величин, які доводиться оцінювати. Етапи в здійсненні експерименту.

Контроль експерименту.

Тема 6. Інтерпретація результатів експерименту.

Статистичний аналіз результатів експерименту. Теоретичне обґрунтування результатів в рамках відповідної галузі наукового знання.

Функції експерименту в науковому дослідженні. Виявлення функціонального зв'язку між досліджуваними факторами.

Вимірювання. Класифікаційні, порівняльні та кількісні класи наукових понять. Інтенсивні та екстенсивні величини.

Тема 7. Гіпотеза та індуктивні методи дослідження. Гіпотетико-дедуктивний метод. Математична гіпотеза.

Гіпотеза як форма наукового пізнання. Вивчення основних функцій та логічної структури гіпотези. Отримання логічного слідства яке доступне дослідній перевірці. Характер посилок гіпотези. Розгляд ролі логічної дедукції, гіпотетичні міркування.

Математична гіпотеза. Сутність математичної гіпотези і область її застосування. Принципи відбору математичних гіпотез.

Змістовий модуль 2. Закони і методи аналізу. Побудова теорій

Тема 8. Логіко-гносеологічний аналіз поняття «наукового закону»

Зміст і форма поняття «науковий закон». Вивчення вирішальної ролі гіпотези в пошуках і відкритті законів науки. Вимоги до гіпотези щоб вона стала законом.

Емпіричні та теоретичні закони.

Тема 9. Динамічні та статистичні закони

Порівняння законів за типом передбачення: детерміновані та одержані імовірнісним чином. Частотний підхід до ймовірності.

Тема 10. Роль законів у науковому поясненні та передбаченні

Вимоги до реального пояснення. Визначення загальної структури наукового пояснення, характер пояснення.

Розгляд дедуктивної та індуктивної моделей пояснення, їх відмінності та приклади застосування.

Наукове передбачення. Зв’язок між поясненням і прогнозом. Різниця між поясненням і передбаченням.

Тема 11. Методи аналізу та побудови теорій. Основні типи наукових теорій

Основні типи наукових теорій, їх природа та функції. Раціональна обробка теоретичного матеріалу. Залежність від рівня абстракції.

Тема 12. Мета, структура та функція теорії

Систематизація наукового знання. Розширення, поглиблення і уточнення наукового знання. Пояснення і передбачення явищ. Підвищення надійності наукового знання.

Об’єктивна істинність теоретичного знання. Теорія як перехід від абстрактного до конкретного знання.

Тема 13. Гіпотетико-дедуктивний метод побудови теорії

Гіпотетико-дедуктивна система. Відмінності дедуктивної побудови дослідницького знання від аксіоматизації математичних теорій. Розгляд переваг та недоліків гіпотетико-дедуктивного методу побудови теорії.

Тема 14. Аксіоматичний спосіб побудови теорії. Математизація теоретичного знання

Розвиток та вдосконалення аксіоматичного методу, розгляд його переваг та недоліків. Типи аксіоматизації. Абстрактні аксіоматичні системи.

Математизація теоретичного знання. Метричні та неметричні аспекти математизації.

Викладач дисципліни:

Костенко Валерян Остапович, доцент кафедри «Радіотехніка та телекомунікації», к.т.н., доцент

Морщавка Сергій Володимирович, завідувач кафедри «Радіотехніка та телекомунікації», к.т.н., доцент

Опис навчальної дисципліни

Розподіл балів, які отримують студенти