Ви є тут

Головна

Доцільність вивчення матеріалу курсу «PR-технології в міжнародних відносинах» обумовлена зміцненням інформаційної складової в системі чинників основоположних для здійснення міжнародного бізнесу В умовах глобалізації використання стратегій та інструментарію рublic relations забезпечує можливість для вітчизняних підприємств витримувати конкуренцію на внутрішньому та зовнішньому ринках. Повноцінна діяльність підприємств в галузі міжнародного бізнесу може бути ефективною лише за умови наявності спеціалістів, що володіють теорією та практикою рublic relations з урахуванням особливостей національних та міжнародних ринків.

Доцільність вивчення матеріалу курсу «Міжнародний бізнес» обумовлена особливостями сучасного економічного розвитку. Здійснення міжнародного бізнесу та вихід національних підприємств на світові ринки як повноцінного суб’єкта міжнародного бізнесу є одним з важливих аспектів для України. У цьому зв’язку виникає необхідність у ґрунтовних знаннях світових економічних процесів, що відбуваються  на рівні окремих фірм, конкретних форм і методів ведення бізнесу. Повноцінний вихід підприємств на зовнішні ринки може бути ефективним за умови наявності спеціалістів із зовнішньоекономічної діяльності, які володіють теорією і практикою здійснення міжнародних комерційних угод з урахуванням особливостей конкретних ринків, правового регулювання та оподаткування міжнародних бізнес-операцій.

Навчальна дисципліна «Інформаційний бізнес» присвячена питанням розробки та практичного застосування найбільш ефективних форм побудови організаційних систем в сфері інформаційного бізнесу. Програма передбачає вивчення методів ведення інформаційного бізнесу, що застосовуються в управлінні виробничими та технологічним ресурсами інформаційних фірм. Опанування дисципліни дозволяє здобувачам оволодіти компетентностями аналізувати та використовувати інформаційні ресурси для технології формування і ведення інформаційного бізнесу, та його входження в інформаційний ринок. Предметом вивчення дисципліни є принципи, закони розвитку та функціонування інформаційного бізнесу.

Мета: ознайомити студентів з фізико-хімічними основами створення покриттів найбільш розповсюдженими і прийнятними способами; засвоїти основи вибору покриттів у залежності від їх фізико-механічних властивостей та умов експлуатації; ознайомити з обладнанням і технологічними процесами нанесення покриттів.
 
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
 
знати: фізичну і хімічну сутність явищ, які відбуваються при створенні покриттів найбільш розповсюдженими способами і їх зв'язок з властивостями; основні фізико-механічні властивості та експлуатаційні можливості цих покриттів;
 
вміти: давати оцінку фізико-механічним і експлуатаційним властивостям покриттів; вибирати спосіб нанесення покриттів у залежності від умов експлуатації та економічної доцільності.

Мета: ознайомити студентів з основними методами одержання та контролю властивостей порошкових матеріалів, з оснасткою та технологічними процесами виготовлення композитів, з сучасними досягненнями в галузі використання композитів. 

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: основні властивості і методи одержання порошкових матеріалів; вплив фізичних, хімічних та механічних властивостей порошків на структуру, механічні та службові властивості композитів, методи виготовлення та контролю якості композитів.

вміти: класифікувати та визначати властивості порошкових матеріалів, складати суміш порошкових матеріалів, вибирати технологію виготовлення та прогнозувати властивості композитів для конкретних умов експлуатації.

Викладач дисципліни: Волчок Іван Петрович, професор, завідувач кафедри "Композиційні матеріали, хімія та технології"

Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 4,5

Галузь знань:

13 – Механічна інженерія

Нормативна

Спеціальність:

132 – Матеріалознавство

Модулів – 2

Освітня програма: "Композиційні та порошкові матеріали, покриття"

Рік підготовки:

Змістовних модулів – 3

2-й

2-й

ІНДЗ –

Семестр

Загальна кількість годин –162

3-й

3-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 48;

самостійної роботи студента – 114

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр

32 год.

8 год.

Практичні, семінарські

Лабораторні

16 год.

6 год.

Самостійна робота

114 год.

148 год.

Індивідуальні завдання:

Вид контролю:

залік

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 1:2,75

для заочної форми навчання – 1:10,6

Розподіл балів, які отримують студенти

 

Максимальна кількість балів по видам контролю

Всього балів

Лабораторні роботи

МК1

МК2

60

20

20

100

 

Предметом вивчення навчальної дисципліни є типові та спеціальні технологічні процеси, інструменти, обладнання по виробництву ПТМ.

Міждисциплінарні зв’язки: дисципліни, що передують вивченню цієї дисципліни – «Технологія металів», «Теоретичні основи машинобудування»; дисципліни, вивчення яких спирається на цю дисципліну – ВПТ та ТТ машини, спеціальні крани, дипломування.

 

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Основи загального машинобудування

2. Основи технології ПТМ

3. Технологія виготовлення металоконструкцій ПТМ

4. Завершальні операції та організаційні заходи з готовими ПТМ

 

Метою викладання навчальної дисципліни “Виробництво ПТМ” полягає в тому, щоб майбутній бакалавр

знав: основні прийоми складання технологічних процесів виготовлення деталей та вузлів загальномашинобудівного та спеціального (для ПТМ) призначення, особливості збирання та випробування готових вантажопідйомних кранів та машин безперервного транспорту.

вмів: скласти маршрутну технологію виготовлення типових та спеціальних деталей ПТМ, підібрати необхідне обладнання, інструменти та оснащення для цього, розробити послідовність збирання та випробування вантажопідйомних кранів, користуватися довідниками з режимів різання, каталогами та стандартами з обладнання та інструментів, розраховувати технологічні показники режимів, операційний час, продуктивність виробництва.

 

Дисципліни, засвоєння яких необхідне для вивчення курсу «Виробництво ПТМ»: теоретичні основи машинобудування, деталі машин, матеріалознавство, підйомно-транспортна та транспортуюча техніка, проектування металоконструкцій, машини безперервного транспорту.

 

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 144 годин / 4 кредити ECTS.

 

Інформаційний обсяг навчальної дисципліни 

 

  • Змістовий модуль 1.

Вступ

Технологічні основи машинобудування

Склад технологічного процесу

Інструменти обробляючі та вимірні

Основне технологічне обладнання

Технологічне приладдя

  • Змістовий модуль 2.

Технологічні особливості виробництва деталей ПТДМ машин

Заготівельні операції

Розмірні ланцюги

Виробництво ПТМ

Особливості виробництва, контролю, виміру, збирання та випробування вузлів ПТМ

  • Змістовий модуль 3.

Заготівельні операції виробництва металоконструкцій

Збиральні операції

Зварні операції при виготовленні металоконструкцій

  • Змістовий модуль 4.

Контроль та випробування металоконструкцій

Виставка ходових коліс 

Приймання, випробування, сертифікація ПТБД машин

 

Рекомендована література

 

Основна:

1. Технология производства подъемно-транспортных машин. Косилова А.Г., Сухов М.Ф., М.: Машиностроение, 1982.

2. Технология производства металлоконструкций подъемно-транспортных машин. Рубин М.А., Брянск, 1984.

3. Правила будови та безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів. / НПАОП 0.00-1.01-07/ - К.: Основа, 2007. – 312 с.

 

Додаткова:

1. Справочник по кранам / Под ред. М.М. Гохберга. – Л.: Машиностроение, Т1, Т2 – 1988.

2. Никитин К.Д. и др. Специальные металлургические краны, М.: 1989.

3. Петухов П.З. и др. Специальные краны. – М.: 1986.

 

Форма підсумкового контролю успішності навчання – залік.

 

Засоби діагностики успішності навчання включають:

  • п’ять практичних занять;
  • тестування з кожного змістовного модулю.

Викладачі:

доц. Мартовицький Леонід Максимович;
Лятуринський Василь Олександрович.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є методи проектування, розрахунку, конструювання металоконструкцій ПТДБМ машин.

Міждисциплінарні зв’язки: дисципліни, що передують вивченню цієї дисципліни – «Металознавство», «Опір матеріалів», «Теоретична механіка»; дисципліни, вивчення яких спирається на цю дисципліну – «ВПТ та ТТ», «Спец крани», дипломування.

 

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Металічні конструкції підйомно-транспортних, будівельних, дорожних, меліоративних машин і обладнання

2. З’єднання елементів металоконструкцій

3. Балки кранові 

4. Гратчасті конструкції (ферми, стрижні)

5. Рами

6. Стрілові крани

7. Особливості проектування металічних конструкцій різних машин

 

Метою викладання навчальної дисципліни “Проектування металоконструкцій” являється формування у студентів знань, умінь та навиків в області розрахунку та конструюван¬ня металевих конструкцій підйомно-транспортних, будівельних, дорожних меліоративних машин та обладнання. 

 

Основними завданнями вивчення дисципліни “Проектування металоконструкцій” полягає в тому, щоб майбутній дипломований бакалавр

 

знав методи розрахунку та проектування типових конструкцій з забезпеченням їх несучої здатності, монтажу та транспортування; 

 

вмів виконувати розрахунки на міцність, стійкість, деформативність та втомну витривалість елементів спроектованих металоконструкцій вантажопідйомних, будівельних, дорожніх, меліоративних машин і обладнання

 

 

 На вивчення навчальної дисципліни відводиться 180 годин / 5 кредитів ECTS.

 

Інформаційний обсяг навчальної дисципліни 

 

  • Змістовий модуль 1.

Загальні принципи проектування конструкцій

Матеріали металічних конструкцій

Вибір навантажень

 

  • Змістовий модуль 2.

Зварні з’єднання

Болтові та шарнірні з'єднання

Заклепкові з’єднання

Шарнірні з' єднання, конструктивне оформлення та роз¬рахунок

 

  • Змістовий модуль 3.

Балки

Особливості розрахунку балок в зонах місцевого впливу зосереджених навантажень

 

 

  • Змістовий модуль 4.

Робота стрижнів на розтяг та стиск

Порядок розрахунку стрижнів 

 

  • Змістовий модуль 5.

Типові конструкції порталів поворотних та ходових рам екскаваторів, кранів, автогрейдерів та ін.

Загальний принцип розрахунку та проектування рам

 

  • Змістовий модуль 6. 

Типи стріл та їх раціональне застосування

Конструкції башт

 

  • Змістовий модуль 7.

Крани мостового типу

Одноковшові екскаватори

Землерийно-транспортні машини

 

Рекомендована література

 

Основна:

1. Вершинский А. В. , Гохберг М. М. , Семенов В. П./ Строительная механика и металлические конструкции: Учебник. -Л. : Машиностроение, 1984. -167 с.

2. Дарков А. В. , Шапошников Н. Н. Строительная механика: Учебник, 8-е изд. ,-М. : Высшая школа, 1986. -607 с.

3. Живейнов Н. И. , Карасев Г. Н. , Цвей И. Ю. Строительная механика и металлоконструкции строительных и дорожных машин: Учебник. - М.: Машиностроение, 1988.-129 с.

4. Гохберг М.М. Металлические конструкции подъемно- транспортных машин. – Л.: Машиностроение, 1976.

 

Додаткова:

1. Николаев Г.А., Куркин С. А., Винокуров В.А. Сварные конструкции. -М.: Высшая школа, 1982.- 272 с.

2. Расчет и проектирование строительных и дорожных машин на ЭВМ./ Е.Ю. Малиновский, Л.Б. Зарецкий, Ю.Г. Беренгард и др. Под. ред.                Е.Ю. Малиновского, 1980. - 216 с.

3. Ряхин В.А. , Мошкарев Г.Н. Долговечность и устойчивость сварных конструкции строительных и дорожных ма¬шин. - М.: Машиностроение, 1984. -232 с.

4. Справочник по кранам/ Под ред. М.М. Гохберга. - Л.: Машиностроение, Т1,Т2 - 1988.

5. Строительные норми и правила. Стальные конструкции: Нормы проектирования: СНиП П-В 3-72.

6. ОСТ 24.090.72-83. Нормы расчета стальных конструкций мостовых и козловых кранов. 91с.

7. FЕМ 9.811 Section 11 Глава 3. Расчет напряжений в конструкциях. ПЗ-3. Проверка устойчивости конструкции на предмет деформации и изгиба.

8. Абрамович И.И., Котельников Г.А. Козловые краны общего назначения. -М.. Машиностроение, 1971.

9. Беглов В.В., Кох П.И. Мостовые перегружатели. - М: Машиностроение, 1974.

10. Богинский К.С, Зотов Ф.С. Николаевский Г.М. Мостовые и металлургические краны. - М.: Машиностроение, 1970.

11. Иванченко Ф.К., Бондарев В.С., Колесник Н.П., Барабанов В.Я. Расчеты грузоподъемных и транспортирующих машин. - Киев: Вища школа, 1975.

12. Казак С.А. Динамика мостовых кранов. - И.: Машиностроение, 1968.

13. Коган И.Я. Строительные башенные краны. - М.: Машиностроение, 1971.

14. Краны грузоподьемные. Строительные конструкции: Методы расчета. -РТМ 24.090.32-77.

15. Ланг А.Г., Мазовер И.С, Мейзель В.С. ГТортальные краны. - М; Л.: Машгиз, 1962.

16. Левитин Б.С, Воронцов Г.А. Применение алюминиевых сплавов в крановых металлоконструкциях. - М.. Машиностроение, 1969.

17. Нормы проектирования. Алюминиевые конструкции: СБиП 1-24-74.

18. Правила будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів. /НПАОП 0.00-1.01-07/ - К.: Основа, 2007. – 312 с.

19. Методичні вказівки до курсової роботи з курсу «Проектування металоконструкцій ПТМ»/Укл. Л.М. Мартовицький. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2013. – 75 с.

20. Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу «Проектування металоконструкцій». / Укл. Л.М. Мартовицький. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2014 р.

 

Форма підсумкового контролю успішності навчання – іспит.

 

Засоби діагностики успішності навчання включають:

  • 3 лабораторних роботи;
  • захист курсової роботи;
  • тестування з кожного змістовного модулю.

Викладачі:

доц. Мартовицький Леонід Максимович.

 

Предметом вивчення навчальної дисципліни є вивчення типів, конструкцій, особливостей проектування, розрахунків використання та експлуатації ліфтів.

Міждисциплінарні зв’язки: дисципліни, що передують вивченню цієї дисципліни – ВПТ та ТТ, «Спеціальний привод ПТДБМ машин»; дисципліни, вивчення яких спирається на цю дисципліну – дипломування

 

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Вступ до дисципліни

2. Ліфти пасажирські та вантажні

3. Підйомники

4. Перспективні ліфти та підйомники

 

Метою викладання навчальної дисципліни “Ліфти та підйомники” являється вивчення конструкції, роботи, головних принципів розрахунку спеціальних вантажопідйомних машин, які застосовуються для підіймання різних вантажів за допомогою вантажонесучих органів, які рухаються вздовж вертикальних або похилих направляючих.

 

Основними завданнями вивчення дисципліни “Ліфти та підйомники” полягає в тому, щоб майбутній дипломований спеціаліст (інженер)

 

знав: головні типи і конструктивні особливості підйомників, а також методи розрахунку і раціонального конструювання їх із збірних одиниць та окремих елементів;

 

вмів: виконати механізм підйому та головного устаткування, яке забезпечує надійну експлуатацію вантажних, вантажо-пасажирських і пасажирських ліфтів; користуватися спеціальною літературою, довідниками, стандартами, нормалями;

 

придбав практичні навики в самостійній роботі по користуванню і розрахунку ліфтів з використанням засобів обчислювальної техніки, а також в галузі критичного аналізу різних конструктивних рішень.

Ця дисципліна базується на матеріалах попередніх теоретичних, загально-інженерних і спеціальних предметів і може використовуватися для вивчення подальших дисциплін, а також при виконанні дипломного проекту.

 

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 144 годин / 4 кредити ECTS.

 

Інформаційний обсяг навчальної дисципліни 

 

  • Змістовий модуль 1.

Вступ

 

  • Змістовий модуль 2.

Визначення ліфтів

Підйомні механізми ліфтів

Кабіни противаги і вирівнювальні канати

Шахти, машинне приміщення і машинне обладнання

 

  • Змістовий модуль 3.

Рудничні підіймальні пристрої

Підіймальні машини та їх елементи

Системи шахтного підйому

Скіпові підйомники доменних печей

Фунікулери

Автопідйомники із телескопічними та колінно-шарнірними стрілами

Будівельні та монтажні підйомники ножицевого (пантографного) типу, телескопічні підйомні деталі послідовної та одночасної дії

Сучасні підйомники: багатосекційні, комбіновані, телескопічно-колісно-шарнирні, будівельно-монтажні

Міні підйомники. Конструкції, технічні характеристики, експлуатаційні властивості, розрахунки

 

  • Змістовий модуль 4.

Тенденції розвитку підйомників різних типів

 

Рекомендована література

 

Основна 

1. Федорова З.М. та інші. Підйомники. – Київ: Вища школа. Головне видавництво, 1976. – 256с.

2. Ушаков П.Н., Бродський М.Г. Крани і ліфти промислових підприємств. – М.: Металургія, 1974 – 352с.

3. Іонов А.А. та інші. Атлас конструкцій ліфтів. – М.: Машинобудування, 1984 – 60с.

 

Додаткова 

1. Правила улаштування і безпечної експлуатації ліфтів. – Київ: Держгірпромнагляд України, 1993 – 180с.

2. Штремель Г.Х. Вантажопідйомні машини. – М.: Вища школа, 1980. – 304с.

3. ГОСТи, ДЕСТи,  FEMu  і інші норми.

4. Проспекти, буклети фірм виробників, періодичні видання.

5. Паспорти, інструкції до експлуатації ліфтів та підйомників.

6. Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу «Ліфти та підйомники». /Укл. Л.М. Мартовицький, - Заоріжжя: ЗНТУ, - 2012.

 

Форма підсумкового контролю успішності навчання – залік.

 

Засоби діагностики успішності навчання включають:

  • три лабораторні роботи;
  • тестування з кожного змістовного модулю.

Викладачі:

доц. Мартовицький Леонід Максимович.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є вивчення способів визначення внутрішніх силових факторів в елементах будівель пі дією зовнішніх навантажень.

Міждисциплінарні зв’язки: дисципліни, що передують вивченню цієї дисципліни – «Опір матеріалів», «Теоретична механіка»; дисципліни, вивчення яких спирається на цю дисципліну – «Проектування металоконструкцій».

 

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Будівельна механіка – як теоретична основа проектування споруд

2. Статично-визначені системи

3. Статично-невизначені системи

4. Основи динаміки конструкцій

 

Метою викладання навчальної дисципліни “Будівельна механіка” полягає а тому, щоб ознайомити студента з методами визначення внутрішніх силових факторів, що викликають в елементах споруд під дією зовнішніх навантажень.

 

Основними завданнями вивчення дисципліни “Будівельна механіка” полягає в тому, щоб майбутній дипломований бакалавр

 

знав: які основні елементи є основою для будь-якої металоконструкції ПТДБМ машин, як визначити найбільші розрахункові внутрішні силові фактори в елементах споруди, що виникають під дією зовнішніх навантажень;

 

вмів: розбивати складні металеві споруди на прості елементи, визначати внутрішні силові фактори в цих елементах,які виникають від дії експлуатаційних навантажень.

 

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 годин / 3 кредити ECTS.

 

Інформаційний обсяг навчальної дисципліни 

 

  • Змістовий модуль 1.

Вступ до дисципліни

 

  • Змістовий модуль 2.

Розбір найскладніших конструкцій на елементарні складові

Принципи побудови та аналіз розрахункових схем. Поняття про розрахункові схеми

Визначення зусиль в елементах конструкцій при нерухомих навантаженнях

Використання методів наскрізних перерізів, вирізання вузлів, діаграм Максвела-Кремона для розрахунку плоских ферм

Просторові ферми

Визначення зусиль в стержнях просторових ферм методами наскрізних перерізів, вирізання вузлів та розкладання на плоскі системи

Визначення внутрішніх силових факторів в елементах конструкцій при рухомих навантаженнях

Найбільш невигідне навантаження л.в. перерізуючих сил згинаючих моментів максимальні в балках

Побудова ліній впливу для стержнів і опор решітчастих конструкцій (ферм)

Основні теореми розрахунку пружних систем

 

  • Змістовий модуль 3.

Метод сил, ступінь статичної невизначеності

Метод переміщень, ступінь статичної невизначеності

 

  • Змістовий модуль 4.

Металоконструкції, як складова частина динамічної системи підйомно-транспортної, будівельної та дорожної машини

Динамічні схеми металічних конструкцій

Приведення мас, коефіцієнтів жорсткостей в динамічних навантажень в металічних конструкціях (на прикладах конкретних машин)

 

Рекомендована література

 

Основна

1. Дарков А.В., Кузнецов В.И. Строительная механика. – М.: Высш. шк., 1976. – 600 с.

2. Дыховичный А.И. Строительная механика. – М.: Высш. шк., 1966.

3. Кубланов Н.П., Спенглер И.Е. Строительная механика и металлоконструкции кранов. – Киев: Будывельник, 1968. – 268 с.

4. Вершинский А.В. Гохберг М.М., Семенов В.П. Строительная механика и металлоконструкции. – Л.: Машиностроение, 1984. – 232 с.

 

Додаткова 

1. Строительная механика. Руководство к практическим занятиям / Под ред. Ю.И. Бутенко. – Киев: Вища шк., 1984. – 328 с.

2. Методичні вказівки до виконання РГР. /Укл. Л.М. Мартовицький, В.І. Глушко, Г.В. Клименко. – Запоріжжя: ЗНТУ, - 2014.

 

Форма підсумкового контролю успішності навчання – залік.

 

Засоби діагностики успішності навчання включають:

  • захист розрахунково-графічного завдання;
  • тестування з кожного змістовного модулю.

Викладачі:

доц. Мартовицький Леонід Максимович;
Лятуринський Василь Олександрович.

 

Сторінки