Студентка кафедри програмних засобів НУ «Запорізька політехніка» В. Хохлова пройшла стажування за програмою академічної мобільності студентів Еразмус+ з 1 лютого по 31 липня 2020 року у Технічному Університеті Ільменау в Німеччині.

Враження студентки від стажування такі.

Підготовку до стажування я почала ще в Україні за півтора року до початку стажування. У НУ "Запорізька політехніка" регулярно проводяться збори, на яких студентам розповідають про всі можливі стажування для бакалаврів і магістрів в країнах Європи. Так само дана інформація публікується в каналі новин моєї кафедри програмних засобів. Я відвідувала такі заходи декілька разів і зацікавилася вже з першого разу. Але на той момент в університеті не було відповідного для мене стажування як для бакалавра. Тому я вирішила взяти участь у стажуванні для магістрів пізніше.

Коли набір на стажування для магістрів був відкритий, я подала заявку і отримала план дій. Я пройшла кілька співбесід англійською мовою в моєму університеті, а потім була запрошена на співбесіду з професором з партнерського університету, на якому я розповіла про свої навички, знання, уміння і мотивацію взяти участь у стажуванні. Через кілька місяців я отримала запрошення на стажування в ТУ Ільменау і почала готувати всі документи. Зі збором всіх документів мені допомагали обидва університети. Для стажування я оформила візу на півроку. Так само заздалегідь європейський університет допоміг мені укласти контракт з гуртожитком, а також договори на навчання та стипендію. Я отримала всю необхідну інформацію про процес підготовки до стажування, про фінансування і про житло.

По прибуттю мене відразу ж поселили в гуртожиток, видали план про реєстрацію в місті і в університеті, план кампусу, розповіли, де знаходяться магазини і супермаркети, їдальня. Хоч і процеси реєстрації в Німеччині відрізняються від українських, але я отримала вичерпну інформацію і пройшла їх самостійно без проблем.

На початку мого першого робочого тижня я обговорила з професором завдання на стажування і приступила до роботи. Мені виділили комп'ютер та стіл в кабінеті - моє робоче місце, забезпечили всім необхідним програмним забезпеченням. Кожну тиждень я звітувала про виконану роботу.

Моє перше завдання було аналіз бази даних з зображеннями чіпів комп'ютерних плат. Мені потрібно було проаналізувати програмними засобами всі зображення і привести їх до однакового виду. Дані зображення - це набір навчальних даних для нейронних мереж.

Другим моїм завданням було створити нейронні мережі та навчити їх класифікувати зображення, які були опрацьовані в першому завданні. На зображеннях могли бути зображені правильні чіпи або чіпи з дефектами.

Ідея полягала в тому, щоб створити програмне забезпечення, яке буде аналізувати плати на виробництві та повідомляти операторам про чіпи з дефектами або підозрілі чіпи, які вимагають додаткового обстеження оператором. Це програмне забезпечення допоможе скоротити кількість плат з дефектними чіпами, які надходять у продаж. Моє третє завдання було створити документацію для описаного вище програмного забезпечення. Я працювала над нею кілька місяців.

Моє останнє завдання було проаналізувати низку наукових робіт, пов'язаних з автоматичним оптичним розпізнаванням, та розробити таксономію для них.

Додатково я взяла курси німецької мови. Заняття проходили онлайн і в кінці курсу був іспит. Ці заняття були дуже корисні і пізнавальні. Вони допомогли мені адаптуватися в чужій країні і краще розуміти місцевих жителів. Німецька мова мені дуже сподобався і я буду продовжувати вивчати її і далі.

Оскільки мій робочий день тривав 8 годин, то час на дозвілля у мене був тільки на вихідних. Я приділяла вихідні своєму хобі - в'язанню. Під час коронавірусу складно було знайти пряжу, але я дослідила майже всі крамнички міста. Ще у вільний час я спілкувалася зі своїми друзями та родиною. Так само я планувала подорожувати по Німеччині і подивитися інші міста. Але, на жаль, через коронавірус це було небезпечно. Тому я обов'язково планую повернутися і подивитися Німеччину з усіх боків.

Але для мене виявилося випробуванням працювати 40 годин на тиждень. Це досить велике навантаження, тому потрібно бути готовим багато працювати і справлятися з втомою. Також студентам, які їдуть на стажування потрібно розуміти, що поряд не буде родини та друзів.

Я дуже задоволена, що взяла участь в програмі мобільності студентів для стажування від Еразмус+. Я поліпшила свої знання англійської мови, так як моя робота була на ній, почала вивчати нову для себе німецьку мову. Я познайомилася з людьми з різних країн, адаптувалася в чужій країні. Завдяки стажуванню я зрозуміла, що хочу займатися в житті і спробувала себе в різних сферах наукової діяльності. Я познайомилася з іншою системою навчання і підходом до навчання студентів. Я вважаю що це дуже цінний досвід і раджу кожному, у кого є така можливість, брати участь в програмах мобільності студентів.