З метою вивчення задоволення здобувачів вищої освіти та випускників кафедри програмних засобів Національного університету «Запорізька політехніка» провадженням освітнього процесу, умовами навчання та сервісами університету протягом 2021-2022 навчального року проведено низку опитувань з використанням хмарних сервісів Гугл та опитувань Телеграм.

Серед випускників магістратури кафедри програмних засобів 2021 р. на момент завершення підготовки (грудень 2021 р.) проведено масове анкетування, що дозволило з'ясувати їхнє ставлення до умов навчання й стан працевлаштування. В анкетуванні взяли участь 65 осіб, з яких 41 (63,1%) закінчили спеціальність 121 Інженерія програмного забезпечення (освітня програма «Інженерія програмного забезпечення») та 24 (36,9%) закінчили спеціальність 122 Комп'ютерні науки (освітня програма «Системи штучного інтелекту»).

Щодо задоволеності навчанням в університеті за результатами анкетування в цілому задоволені навчанням 98,5% студентів (з них: повністю задоволені – 55,4%, задоволені в цілому, але вважають потрібним посилити практичну підготовку – 40%, задоволені в цілому, але потребують посилення теоретичної підготовки – 3,1%). Не задоволені навчанням – 1,5% респондентів. Щодо ставлення з боку викладачів кафедри програмних засобів до себе особисто: повністю задоволені – 70,8%, переважно задоволені – 29,2%, не задоволені – 0%.

Щодо форм організації навчального процесу в університеті проведення усіх видів занять тільки в очній формі хочуть 20%, повний перехід на дистанційне проведення усіх видів занять хочуть 30,8%, проведення занять за змішаною формою хочуть 49,2% (у т.ч. проведення лекцій у дистанційному режимі, а лабораторних занять – у очному хочуть 32,3%, проведення лекцій у очному режимі, а лабораторних занять – у дистанційному хочуть 16,9%).

На момент опитування (кінець навчання в магістратурі, період захисту магістерських робіт) вже фактично були працевлаштовані 78,5% здобувачів (з них офіційно працевлаштовані як штатні співробітники на підприємствах – 20%, оформлені як Фізична особа–підприємець (ФОП) – 26,2%, офіційно не працевлаштовані, але фактично мають роботу (є фрилансерами без оформлення) – 32,3%), непрацевлаштовані – 21,5%. При цьому заявили, що потребують допомоги у працевлаштуванні, лише 1,5% випускників.

Випускники магістратури кафедри програмних засобів працевлаштовані на таких підприємствах, як SoftServe, Copmutools, Freshcode, Infocom ltd, Light IT, Vimeo, Absolute Web, DoneIT, Drum`N`Code, Koitechs, Logix ITS, Lumighost, Revolut ltd., Rezet, Uran, Urich, Zakaz.ua, ПрАТ "Карлсберг Україна", ТОВ "Дрімнет" та ін., а також у навчальних закладах і ФОП.

На момент анкетування вже мають власну справу (підприємство) 7,7% випускників, збираються відкрити власну справу (підприємство) після закінчення університету 30,8%. Не планують відкриття власної справи 61,5% респондентів.

Після закінчення університету планують працювати за спеціальністю, за якою навчалися в університеті, 87,7% (у т.ч. 73,8% ґрунтуються саме на інтересі до спеціальності, а 13,9% ґрунтуються на можливості знайти високооплачувану роботу). Не планують працювати за отриманою спеціальністю 12,3% випускників.

Серед респондентів 58,4% після закінчення навчання планують працювати в Запорізькому регіоні, 26,2% – в іншому регіоні України, за кордоном – 15,4%.

Протягом навчання відвідували профорієнтаційні заходи: на базі кафедри програмних засобів НУ «Запорізька політехніка» – 41,5% (у т.ч. отримали від цього користь 29,2%), Ярмарок вакансій НУ «Запорізька політехніка» – 21,5%, (у т.ч. отримали від цього користь 13,8%), заходи поза межами НУ «Запорізька політехніка» – 58,5% (у т.ч. отримали від цього користь 50,8%). До Центру сприяння працевлаштування НУ «Запорізька політехніка» зверталися лише 6,2% респондентів (у т.ч. отримали від цього користь 1,5%).

Під час навчання в університеті практику / стажування на підприємствах проходили 81,5% студентів (з них 26,2% – на базі практики, рекомендованої університетом, 53,8% – на базі практики, запропонованої студентом з власної ініціативи). Решта (18,5%) проходили навчальну практику на базі випускової кафедри в університеті.

Щодо побажань до покращення умов навчання в університеті та на кафедрі за відповідними спеціальностями та освітніми програмами студенти також висловили окремі думки, які зводяться до того, що треба продовжити постійне оновлення змістовного наповнення навчальних курсів для врахування тенденцій ринку праці, зробити навчання більш проєктно-орієнтованим, кейс-орієнтованим, командним, зменшити кількість непрофільних (гуманітарних) дисциплін, виключити розділи з економіки та охорони праці з дипломних кваліфікаційних робіт магістрів, автоматизувати процес документообігу в університеті, скасувати звіти з лабораторних робіт, збільшити обсяг практичних занять з профільних дисциплін, розвивати матеріальну базу (оновлювати комп'ютерну техніку), більш широко використовувати сучасні засоби дистанційної комунікації через мережу Інтернет.

Задля сприяння працевлаштування студентів та випускників кафедри респонденти пропонують продовжити проведення зустрічей з роботодавцями, залучати фахівців компаній до проведення окремих курсів на кафедрі,запровадити елементи дистанційного або дуального навчання для магістрів на постійній основі, сприяти участі студентів у проєктах для реальних замовників.

Серед випускників бакалаврату 2022 р. на момент завершення підготовки (травень–червень 2022 р.) проведено масове опитування, в якому взяли участь 127 студентів, з яких навчалися у бакалавраті за спеціальністю: 121 Інженерія програмного забезпечення – 81 (64%), 122 Комп'ютерні науки – 46 (36%). Навчалися за формою оплати навчання: держбюджет (безкоштовно) – 71 (56%), контракт – 56 (44%).

Оцінюють власний рівень володіння іноземною мовою як: високий (маю або здатен отримати сертифікат не нижче B2) – 20%, середній (читаю, спілкуюсь, пишу без словника), але маю проблеми з граматикою) –61%, низький (недостатньо добре володію) – 19%. Навчалися на курсах з іноземної мови – 56%.

Щодо можливість навчання в магістратурі за програмою подвійних дипломів з одним з європейських університетів: хотіли б навчатися на такій програмі і готові були б поїхати на один семестр за кордон за кошти Євросоюзу – 35%, не хотіли б навчатися на такій програмі – 19%, потребують більше інформації для відповіді – 46%.

Планують подальший вступ до магістратури (множинний вибір): до НУ «Запорізька політехніка» – 72%, до інших університетів Запорізького регіону – 2%, до університетів з інших регіонів України – 5%, до іноземних університетів – 4%. Не планують взагалі вступати до магістратури – 24%.

Вважають прийнятними для себе такі форми оплати за навчання в магістратурі: держбюджет та контракт – 61%, тільки держбюджет – 33%, тільки контракт – 6%.

Вступ до магістратури планують за такими спеціальностями (множинний вибір): 121 Інженерія програмного забезпечення – 77%, 122 Комп'ютерні науки – 45%, Інша – 28%. Віддали б більший пріоритет при вступі до магістратури спеціальності: 121 Інженерія програмного забезпечення – 65%, 122 Комп'ютерні науки – 35%.

Оцінюють власний рівень володіння спеціальністю: хороші знання, як з реальної практики, так і отримані в університеті – 38%, достатні знання, отримані в університеті, але мені бракує реальної практики – 56%, тільки реальні практичні знання або самоосвіта – 4%, професійні знання не високі – 2%.

Планують після закінчення університету працювати за спеціальністю, за якою навчалися – 91% (з них: оскільки вважають її цікавою для себе – 66%, якщо зможуть знайти роботу – 25%), планують працювати за іншою спеціальністю – 9%.

На момент опитування щодо типу працевлаштування зазначили: я безробітний і не маю заробітку – 22%, я офіційно не працевлаштований, але є фрилансером – 40%, офіційно працевлаштований як штатний співробітник на підприємстві (не ФОП) – 18%, оформлений як Фізична особа–підприємець (ФОП) – 20%.

Підприємства, де працевлаштовані студенти, або з якими вони співпрацюють на момент заповнення анкети (травень–червень 2022 р.): Brainence, Cart2Cart, CHI, Computools, CubeX, DEVIT, DNC, Drum'n'Code, EPAM, Extrums, Extrums, Freshcode, Golden Team, Group BWT, Headworks, Idealogic, Infocom, ironSource, IT Center Polygon, Kevin, Kozak Group, LightIT, Logix ITS, Metinvest Digital, Natife, OpenGeeksLab, Progress Web, Shelli Art Video, Softserve, Sparkling, Together Networks, WindForce, Апельмон, АТ "Мотор Січ", АТ МетаБанк, Державна прикордонна служба України, Запорізький електротехнічний коледж, Запорізький ливарно–механічний завод, Нова пошта, СЄВАН–УКРАЇНА, ТОВ "Альбакор", ТОВ "Евінтек", ТОВ "ЕпіцентрК", ТОВ "ОТК "Європлюс", "Запоріжелектротранс" та інші.

Підприємства, на яких студенти раніше мали досвід роботи або з якими неофіційно співпрацювали: Academ Web Solution, ArtResponse, Bon Boisson, Brainence LP, CHI, Citrus, CMS Games, Computools, CubeX, DevIT, DiaNet, EPAM, Extrums, Fiverr, Flagman, Frechcode, Fydem, GenovaWebArt, Gigabit, Glovo, Group BWT, Infocom, IT stat, KozakGroup, Light–IT, Mine Finance Group, Monie, Opengeekslab, Pixelteh, Playtika, QATestlab, Redwerk, Shelli Art Video, Softserve, Solid Soft, SolidSolution, Spine Media, Synapse team, TenTonTeam LP, TradeTracker, Traffic Terminal, Upwork, WeMyIT, Алкор, ВО "Батьківщина", ДТЕК, Макдональдз Юкрейн ЛТД, Нова Пошта, ПАТ «Запоріжсталь», ТМ "Хлібодар", ТОВ "Альбакор", ТОВ "АШАН УКРАЇНА", ТОВ "Ваша готівочка", ТОВ "Катрін Хоріка Груп", ТОВ "Театральний", ТОВ «Плутон IC», ТОВ Евромікс, ФОП Лаппа, Цитрус та інші.

Підприємства, на яких студенти хотіли б працевлаштуватися у найближчій перспективі або які мають найкращу репутацію на думку студентів: Amedia, Apple, Binance, Brainence, BWT Group, Cisco, Computools, CubeX, DataArt, DevIT, Digital Lab, Drum N Code, EPAM, FAANG, FaceIT, Facility, Freshcode, GlobalLogic, Golden Team, Google, Group BWT, Headworks, Hero Teams, Incode Group, Infokom Ltd, IT Center Polygon, IT Polygon Center, Kozak Group, Light IT, Luxoft, Magnum, Microsoft, Netflix, OpenGeaksLab, PowerCode, QATestLab, Sd solutions, SoftServe, S-PRO, Tesla, Vintage Web Production, WADLINE, Wargaming та інших.

ІТ–фірми Запорізького регіону, на яких студенти не хотіли б працювати або які мають погану репутацію на їхню думку: A1 Logistic, Academ Web Solution, Computools, Cubex, DevIT, Drum`n`code, Epam, Face IT, Freshcode, GeoComply, Group BWT, Gvanto, IDEALogic, Incode group, Itomych Studio, JavaScript Ninjas, Light IT, Orbita-UG, PcService, Proсom, Racoon IT, Redwerk, ReZet, Serpstat, Slice Planet, Solid solutions, Studio–B, Together Networks, X–TORUS, Академія "Шаг" та інші.

Як мови програмування, якими упевнено володіють і здатні працювати, зазначені: 1С:Предприятие, Assembler, Delphi, C#, C++, CSS, Dart, Django, Flutter, Go, HTML, Java, JavaScript, Kotlin, Lua, Pascal, PHP, Phyton, R, React, Ruby, Shell, SQL, TypeScript, Visual Basic, Vue та інші.

При працевлаштуванні вважають для себе більш важливим: зарплату (за високу зарплату готовий працювати де і ким завгодно, навіть, якщо буде нецікаво) – 20%, кар'єру (готовий почати працювати за помірну зарплату, але потребую перспектив кар'єрного росту) – 41%, практику (готовий почати працювати за помірну зарплату, але хочу навчатися професії й отримати досвід роботи саме за нею) – 34%, інше – 5%.

Мінімальний розмір зарплати, за яку погодилися б працювати: найбільший – 175 тис. грн., середній – 22,5 тис. грн., найменший – 5 тис. грн.

Вважають для себе найбільш привабливими такі види діяльності (множинний вибір): кодування (написання програм, що реалізують існуючі алгоритми) – 64%, користування (використання існуючих алгоритмів та програм для вирішення задач) – 47%, дизайн (комп'ютерна графіка, 3d–моделювання, створення інтерфейсів, вебдизайн) – 38%, менеджмент (управління людьми для розробки програм, надання сервісів) – 35%, інженерія (проєктування, збірка комп'ютерних систем, мереж, адміністрування) – 32%, наука (створення нових алгоритмів, моделей, методів) – 17%, маркетинг та продажі (спілкування з замовниками, продаж чужих рішень) – 25%, викладання (навчання людей програмуванню, розробці алгоритмів, консультування) – 14%.

Зазначили, що не хотіли б займатися такими видами діяльності (множинний вибір): маркетинг та продажі (спілкування з замовниками, продаж чужих рішень) – 44%, викладання (навчання людей програмуванню, розробці алгоритмів, консультування) – 46%, наука (створення нових алгоритмів, моделей, методів) – 43%, дизайн (комп'ютерна графіка, 3d–моделювання, створення інтерфейсів, вебдизайн) – 31%, інженерія (проєктування, збірка комп'ютерних систем, мереж, адміністрування) – 28%, кодування (написання програм, що реалізують існуючі алгоритми) – 17%, користування (використання існуючих алгоритмів та програм для вирішення задач) – 10%, менеджмент (управління людьми для розробки програм, надання сервісів) – 21%.

Щодо зацікавленості у науково-дослідній роботі респонденти зазначили, що їм: цікаві тільки типові / прості практичні задачі (не зацікавлені) – 40%, зацікавлені – 60% (у т.ч.: тільки як додаток до основної інженерної роботи – 55%, хотіли б займатися наукою як основною роботою – 3%, хотіли б поєднувати науку та викладацьку роботу – 2%).

Як напрямки роботи, які для них є найбільш цікавими, студенти зазначили (множинний вибір): розроблення клієнт-серверних застосунків – 55%, вебдизайн, графіку, анімацію, відео, віртуальну та доповнену реальність – 45%, розроблення мобільних застосунків – 44%, розроблення десктоп застосунків – 39%, інформаційні системи (у т.ч. бази даних) – 31%, якість та тестування програмного забезпечення – 27%, штучний інтелект (у т.ч. машинне навчання, нейромережі, розпізнавання, прогнозування) – 23%, захист інформації – 19%, комп'ютерну інженерію (проєктування, збір та програмування апаратних систем, зокрема вбудованих систем, комп'ютерних мереж, системне програмування) – 17%.

Планують працювати після завершення навчання в університеті: у Запорізькому регіоні – 59%, в іншому регіоні України – 21%, за кордоном – 20%.

Потребують допомоги у працевлаштуванні – 21%, не потребують допомоги – 79%. Вже мають власну справу (підприємство) – 2%, планують відкрити власну справу (підприємство) після закінчення університету – 35%, не планують відкриття власної справи – 50%, потребують допомоги у вирішенні питання відкриття власної справи – 13%.

Відвідували зустрічі з IT-фірмами на кафедрі програмних засобів – 47% (у т.ч. отримали від цього користь для себе – 39%, не отримали від цього користі для себе – 8%), не відвідували – 53% (у т.ч. вважають це корисним – 44%, не бачать у цьому користі для себе – 9%).

Відвідували Ярмарок вакансій в НУ «Запорізька політехніка» – 23% (у т.ч. отримали від цього користь для себе – 19%, не отримали від цього користі для себе – 4%), не відвідували – 77% (у т.ч. вважають це корисним – 69%, не бачать у цьому користі для себе – 8%).

Відвідували Центр сприяння працевлаштуванню студентів НУ «Запорізька політехніка» – 10% (у т.ч. отримали від цього користь для себе – 7%, не отримали від цього користі для себе – 3%), не відвідували – 90% (у т.ч. вважають це корисним – 77%, не бачать у цьому користі для себе – 13%).

Відвідували зовнішні заходи (ІТ-форум, хакатони, мітапи, змагання і т.п.) – 52% (у т.ч. отримали від цього користь для себе – 40%, не отримали від цього користі для себе – 12%), не відвідували – 48% (у т.ч. вважають це корисним – 42%, не бачать у цьому користі для себе – 6%).

Проходили під час навчання в університеті практику / стажування / навчання / тренінги на підприємствах – 67% (у т.ч. місце практики надав університет – 28%, місце практики знайшли самостійно – 39%), проходили практику на базі кафедри програмних засобів – 33%.

Щодо програм академічної мобільності до закордонних університетів студенти зазначили: зацікавлений у цьому – 49%, не зацікавлений – 51%.

Вважають для себе особисто найкращою формою організації навчання: повністю очну (лекції та лабораторні заняття в аудиторіях) – 24%, повністю дистанційну (лекції у Zoom і т.п., лабораторні у Moodle/Google Classroom) – 41%, гібридну – 35% (у т.ч. лекції мають бути очні, а лабораторні роботи – дистанційними – 13%, лекції мають бути дистанційними, а лабораторні роботи – очними – 22%).

Інформаційну та комунікаційну роботу з боку кафедри оцінюють як: достатню – 87%, надмірну– 11%, недостатню – 2%.

Інформаційну та комунікаційну роботу з боку деканату оцінюють як: достатню -94%, надмірну– 2%, недостатню – 4%.

Інформаційну та комунікаційну роботу з боку загальноуніверситетських питань та адміністрації університету оцінюють як: достатню – 94%, надмірну – 2%, недостатню – 4%.

Взаємодію з керівником дипломної роботи під час дипломування характеризують як: мінімальну (студент усе зробив самостійно, керівник лише оцінив роботу і не втручався у її виконання) – 16%, максимальну (студент постійно консультувався з керівником, роблячи роботу за його значної підтримки) – 41%, середню (студент періодично (не дуже часто) консультувався з керівником, але враховував його зауваження) – 43%.

Вважають, що для стимулювання студентів краще навчатися потрібно(множинний вибір): частіше повідомляти студентів про заборгованості, нагадувати про навчання – 43%, карати якось за пропуски, заборгованості – 13%, заохочувати матеріально за гарне навчання – 39%, повідомляти батьків про успіхи та проблеми студента у навчанні – 7%, нічого не треба робити, оскільки не мали бажання краще вчитися – 26%.

Реально користувалися такими інформаційними ресурсами: вебсайт університету (zp.edu.ua) – 64%, інституційний репозиторій університету – 14%, Мудл університету – 80%, Телеграм-канал кафедри програмних засобів – 94%, вебсайт кафедри програмних засобів (pz.zntu.net) – 42%, Ютьюб-канал кафедри програмних засобів – 15%, Фейсбук-група кафедри програмних засобів – 4%.

На момент заповнення форми (травень–червень 2022 р.) зазначили як місце свого перебування: м. Запоріжжя – 63%, неокупована частина Запорізької області – 6%, окупована частина Запорізької області – 3%, інша область України – 17%, інша країна – 11%.

Зазначили як доступні засоби комунікації для захисту дипломної кваліфікаційної роботи на момент заповнення форми: постійний швидкий Інтернет (доступний Зум) – 83%, обмежений постійний доступ до Інтернет (онлайн обмін текстом, Зум недоступний) – 14%, дуже непостійний обмежений доступ до Інтернет (переважно електронна пошта) – 3%, відсутній доступ до Інтернет, але є доступ до телефонного зв'язку – 0%.

Загалом корисність свого навчання за спеціальністю в університеті оцінюють як: повністю задоволений навчанням – 47%, частково задоволений – 51% (у т.ч. достатня теоретична підготовка, але бракує практичної – 48%, достатня практична підготовка, але бракує теоретичної – 3%), не задоволений – 2%.

Зазначили, що кафедру програмних засобів їхні знайомі оцінюють як: краще інших кафедр – 50%, на рівні інших кафедр (не краще і не гірше) – 48%, гірше інших кафедр – 2%.

Ставлення до себе особисто з боку викладачів кафедри програмних засобів оцінюють як: повністю задоволений ставленням– 77%, частково задоволений (більшість викладачів ставляться добре) – 23%, не задоволений (більшість викладачів ставляться погано) – 0%.

Ставлення до більшості студентів з боку викладачів кафедри програмних засобів оцінюють як: в основному ставляться добре –98%, переважно ставляться погано – 2%.

Ставлення до більшості викладачів з боку більшості студентів кафедри програмних засобів оцінюють як: студенти ставляться добре та поважають викладачів – 92%, студенти негативно оцінюють викладачів, але поводять себе з повагою до них – 8%, студенти негативно та зневажливо ставляться до викладачів – 0%.

Пропонують для збільшення залучення абітурієнтів: збільшити обсяг реклами, зокрема у соціальних мережах (у т.ч. Інстаграмі), більше інформувати абітурієнтів про кафедру на зустрічах у школах, вебінарах, проводити майстер-класи й відкриті лекції для учнів шкіл, організувати зустрічі абітурієнтів із студентами, що вже навчаються, та випускниками для отримання реальних відгуків та порад на майбутнє, брати участь в організації шкільних змагань, хакатонів, олімпіад для випускників старших класів, зменшити плату за навчання, демонструвати абітурієнтам приклади робіт студентів, посилити співпрацю зі школами, інформувати школи про кафедру та спеціальності, оновити дизайн сайту кафедри, підіймати престижність університету.

Пропонують в університеті або на кафедрі для того, аби сприяти працевлаштуванню випускників: збільшити кількість та тривалість виробничих практик, залучати більше працівників IT-компаній для викладання, посилити співпрацю з фірмами, зокрема шляхом зустрічей з їх представниками, організувати неформальні зустрічі і спілкування з викладачами, збільшити обсяг інформації про вакансії на фірмах, надавати студентам рекомендації щодо працевлаштування, зменшити кількість та обсяг загальноосвітніх предметів, збільшити кількість та обсяг профільних для спеціальності дисциплін, наводити приклади реальних задач та проєктів від партнерів кафедри, проводити індивідуальні опитування серед студентів 2–4 курсів щодо їхніх професійних інтересів, робити рекомендації певних фірм для працевлаштування, робити мiкропроєкти (у т.ч. збільшити кількість курсових робіт та проєктів), якi можна додати до портфолiо, окрім дипломного проекту, збільшити проєктний та кейс-орієнтований підхід, розбирати справжні завдання, що з'являються у процесі роботи компаній, розширювати перелік компаній для співпраці, шукати компанії, які пропонують кращі умови для працевлаштування, забезпечити можливість стажування студентiв на підприємствах за кордоном.

Вважають потрібним змінити у змісті дисциплін в освітній програмі (спеціальності), за якою навчалися: виключити загальноосвітні дисципліни (право, філософія, українська мова, історія та ін.), оновлювати технології та підходи, середовища розробки, мови і засоби програмування, збільшити увагу на практичні навички, збільшити можливість вибору мови програмування або фреймворку (там де можливо), збільшити обсяг матеріалу з захисту даних, веб- та мобільної розробки, збільшити обсяг вивчення нейронних мереж та хмарних технологій, захисту інформації, поглибити рівень вивчення мов програмування та фреймворків, паттернів програмування, архітетури програмного забезпечення, криптовалют, доповненої та віртуальної реальності, збільшити обсяг вибору дисциплін та профілізацію підготовки, збільшити кількість практичних занять, зробити форми контролю з профільних для спеціальності предметів іспитами, а з непрофільних – заліками, посилити інтерактив у навчанні, збільшити пропозиції щодо програми академічної мобільності, зменшити складання різноманітних звітів, особливо друкованих, запровадити примусове стажування в ІТ-фірмах з реальною практикою.

Вважають потрібним змінити у сервісах та матеріально-технічній базі кафедри / університету: оновити комп'ютерну техніку, придбати ноутбуки, встановити більші монітори з вищою роздільною здатністю, зробити ремонт у корпусі, використовувати онлайн сервіси, зробити Мудл університету більш зручним або замінити на інші системи.

Анонімні експрес-опитування підписників Телеграм каналу кафедри програмних засобів проводилися з метою оперативного визначення думки здобувачів щодо найбільш актуальних проблем організації навчального процесу.

29.03.2022 на питання "Чи маєте Ви особисто можливість навчатися у дистанційному форматі?" зі 436 осіб, що надалі відповіді: 25% – так, маю можливість з повним використанням Zoom / TheBigBlueButton / Google Meet та Moodle, 29% – так, але маю дуже обмежений інтернет (тільки текстова взаємодія), 9% – ні, не маю інтернету, але маю доступ до мобільного зв'язку, 37% – ні, взагалі не маю або дуже обмежений у доступі до каналів зв'язку, або взагалі мені не до навчання. Отже, майже половина студентів здатна навчатися у дистанційному режимі, проте решта – не може або не бажає навчатися взагалі.

04.04.2022 на питання "Яка форма навчання для Вас є найбільш зручною зараз?" з 417 осіб, що надали відповіді: 23% – самостійне вивчення текстових конспектів / книг викладачів (асинхронний режим, Moodle, репозиторій), 11% – заняття у Zoom (онлайн навчання), 10% – вивчення матеріалів курсів на сторонніх платформах (неформальна освіта), 56% – навчатися не можу або не хочу за будь–якою формою. Отже, значна частина студентів (через військові дії) не має можливості та бажання навчатися очно та у синхронному форматі. При цьому майже третина є схильною до самостійного навчання.

19.07.2022 на питання "Яка форма навчання в університеті для Вас є більш зручною з вересня?" з 497 осіб, що надали відповіді: 65% - асинхронне дистанційне навчання (лекції та звіти у Мудлі, дистанційні консультації з викладачем), 19% - синхронне дистанційне навчання (лекції та лабораторні роботи за розкладом дистанційно у Зумі), 16% - повністю очне навчання в аудиторіях. Отже, значна частина студентів (через військові дії) не має можливості та бажання навчатися очно та у синхронному форматі. При цьому майже дві третини є схильними до самостійного навчання. Значне посилення тенденцій до самостійного навчання може пояснюватися не тільки доступом до інтернету та військовими діями, але й тим, що значна частина студентів суміщує навчання з роботою і вивільняє час для роботи у такий спосіб.

29.04.2022 на питання "Від кого Ви хотіли б отримати відповіді на запитання щодо освітнього процесу або вступу на подальше навчання?" з 99 осіб, що надали відповіді (множинний вибір): 60% – від ректора / адміністрації університету, 42% – від декана / деканату факультету, 27% – від завідувача кафедри, 22% – від представників приймальної комісії. Отже, є актуальною потреба періодичного спілкування студентів з адміністрацією університету.

02.05.2022 на питання "Чи маєте Ви особисто потребу дистанційній зустрічі з представниками ІТ–фірм Запоріжжя?" зі 167 осіб, що надали відповіді: 22% – так, готовий взяти участь онлайн у зустрічі, 30% – так, але подивився б відеозапис, 48% – ні, у мене у цьому не має потреби.

26.05.2022 на питання "Чи використовували Ви можливість зарахування замість іспитів/заліків/курсових результатів неформальної (сторонні курси) або інформальної (робота на фірмі, самоосвіта) освіти?" зі 107 осіб, що надали відповіді: 1% – так, мені перезарахували такі результати, 17% – ні, але збираюся подати такі результати щодо перезарахування, 20% – ні і не збираюся, це мені не потрібно, 50% – я це не розумію, потребую більше інформації про це, 12% – хотів перезарахувати, але отримав відмову. Отже, значна частина студентів є необізнаною з питань перезарахування результатів неформальної та інформальної освіти.

28.06.2022 на питання "Чи потрібна Вам допомога щодо працевлаштування або стажування на ІТ-фірмах у Запоріжжі?" зі 176 осіб, що надали відповіді: 19% – так, хотів би дистанційно зустрітися з представниками фірм, 38% – так, хотів би отримати оголошення про вакансії / стажування на фірмах, 17% – ні, бо вже маю роботу / стажування на одній з фірм у Запоріжжі, 16% – ні, бо знаходжуся поза межами регіону або в окупації, 10% – ні, бо і так забагато інформації у каналі кафедри. Отже, доцільним є збільшення обсягів публікації інформації про можливості працевлаштування студентів.

05.06.2022 на питання "Чи потребуєте Ви допомоги від університету?" зі 181 особи, що надали відповіді (множинний вибір): 25% – потребую психологічної допомоги, 22% – потребую більшої кількості консультацій викладачів, 2% – потребую медичної допомоги, 9% – потребую матеріальної підтримки (їжа, житло), 29% – потребую допомоги у працевлаштуванні, стажуванні на фірмі, 30% – не потребую жодної допомоги. Отже, певна кількість студентів має проблеми психологічного стану, а також відчуває нестачу спілкування, зокрема з викладачами.

22.06.2022 на запитання для 4 курсу "Що для Вас зручніше, робити окремий відеозапис виступу і окремо відповідати на питання, чи проводити традиційний захист?" зі 132 осіб, що надали відповіді: 65% – мені зручніше окремо записати відео, а потім окремо надавати комісії відповіді на питання, 20% – мені зручніше доповідати та відповідати відразу на питання, 15% – мені це однаково. Тобто для 80% студентів є прийнятним варіант розмежування відеозапису доповіді та онлайн відповідей на питання ЕК.

16.06.2022 на питання "Як Ви особисто зіштовхувалися з олімпіадним програмуванням?" із 156 осіб, що надали відповіді (множинний вибір): 55% – мені це не цікаво / не потрібно зараз, 14% – я беру участь як член команди кафедри / університету у студ. олімпіадах, 21% – я брав участь лише у школі / коледжі, але як студент не цікавився, 19% – мені це цікаво, але я не маю інформації про це. Переважна більшість студентів не цікавиться участю в олімпіадах з програмування. Певна кількість студентів не обізнана про можливості участі в олімпіадах.

27.06.2022 р. щодо питання "У якій формі для Вас особисто краще навчатися в осінньому семестрі?" із 356 проголосувавших 53% обрали "Повністю асинхронна дистанційна (Moodle, Google Classroom) – мінімальний контакт з викладачем", 31% – "Дистанційна онлайн (Zoom, Google Meet) – дистанційний контакт з викладачем", та 16% – "Очна форма в аудиторіях (офлайн) – максимальний безпосередній контакт з викладачем". Таким чином, переважна більшість студентів (84%) виступає за дистанційний онлайн та асинхронний формат навчання.

У формі анонімного надання запитань, зауважень та відгуків про навчальний процес та освітні програми кафедри програмних засобів отримано питання та звернення, на які було надано відповіді у Телеграм-каналі кафедри: питання щодо вступу – 5, питання щодо складання академічних заборгованостей – 2, питання щодо оплати за навчання – 1, питання щодо графіку та форм і поточних питань навчання – 4, зауваження до проєктів освітніх програм – 0, загальні відгуки та пропозиції – 5. В основному пропозиції зводяться до оновлення матеріальної бази та програмного забезпечення, збільшення роботи з онлайн ресурсами, індивідуалізації навчання, перевірки обсягів навантаження студентів на окремих дисциплінах (надмірність кількості лабораторних робіт), посилення контролю проведення окремими викладачами консультацій та лабораторних занять, надмірних вимог окремих викладачів, виключити або зменшити обсяги та кількість загальноосвітніх дисциплін, залишивши тільки професійно-орієнтовані предмети, а також індивідуальні пропозиції щодо порядку вивчення окремих дисциплін.

У формі анонімного опитування здобувачів вищої освіти та випускників кафедри програмних засобів щодо якості освітніх послуг та викладачів отримано 79 анкет–відповідей. Зазначили як свій поточний статус відносно кафедри програмних засобів: 69% – студент бакалаврату, 18% – студент магістратури, 13% – випускник – колишній студент.

Оцінюють загалом якість отримуваних освітніх послуг на кафедрі програмних засобів: достатня для мене: нічого не треба змінювати – 63%, недостатня для мене: варто було б підвищити вимоги до якості – 31%, надмірна для мене: варто знизити вимоги до якості – 6%.

Ставляться до навчання в університеті: як до товару / послуги, яку купують і навзаєм нічого не винні – 9%, як до способу саморозвитку та професійного становлення – 74%, як до змушеної повинності (аби отримати відстрочку від армії, або задовольнити батьків, або отримати грошову підтримку чи житло, або вчуся заради диплому як документу – знання мені не потрібні) – 17%.

Порадили б вступити на кафедру програмних засобів своїм молодшим родичам або знайомим 92% (при цьому рекомендували б розглядати вступ тільки на кафедру програмних засобів – 61%).

Оцінюють, що на кафедрі програмних засобів отримали порівняно з очікуваннями: більше, ніж хотіли/очікували – 11%, те, на що розраховували – 73%, не отримали того, що очікували – 16%.

Вважають, що їм на кафедрі програмних засобів більше усього не вистачає (множинний вибір з поєднаннями): уваги адміністрації (ректор, проректори, декан, заст. декана, зав. кафедри) – 11%, уваги викладачів – 19%, уваги одногрупників, неформального спілкування з однолітками – 13%, навчальної літератури, методичних матеріалів – 24%, відеозаписів лекцій – 44%, тестів для самоперевірки – 9%, олімпіад, конкурсів, наукових заходів зі спеціальності – 2%, оголошень про вакансії, стажування від фірм – 20%, зустрічей з ІТ–фірмами, майстер–класів від професіоналів – 23%.

Оцінюють контакт з викладачами кафедри програмних засобів як: мені викладачі приділяли достатню увагу – 63%, мені увага викладачів не була потрібна – 30%, я не завжди отримував достатню увагу від викладачів, коли вона була потрібна – 7 %.

Сприймають більшість викладачів кафедри програмних засобів: як менторів – досвідчених фахівців, що завжди прийдуть на допомогу – 68%, як друзів, з якими приємно спілкуватися – 13%, як чиновників, які формально ставляться до процесу взаємодії зі студентами – 19%.

Серед викладачів кафедри програмних засобів окремо виділяють як кращих лекторів: Льовкіна В.М., Каплієнко Т.І., Пархоменко А.В., Субботіна С.О., Табунщик Г.В., Сердюка С.М.

Серед викладачів кафедри програмних засобів окремо виділяють як тих, хто краще за інших проводив лабораторні заняття або є авторитетом як практик: Качана О.І., Дейнегу Л.Ю., Камінську Ж.К., Льовкіна В.М., Пархоменко А.В.

Серед викладачів кафедри програмних засобів окремо виділяють тих, хто більше за інших надавав корисну інформацію щодо працевлаштування, стажування, роботи на фірмах, сприяв кар'єрі: Качана О.І., Субботіна С.О., Дейнегу Л.Ю., Каплієнко Т.І., Леощенка С.Д., Льовкіна В.М., Камінську Ж.К.

Серед викладачів кафедри програмних засобів окремо виділяють тих, хто більше інших проводив виховну роботу або неформальне спілкування щодо загальножиттєвих чи особистих проблем і справив приємне враження: Качана О.І., Дейнегу Л.Ю., Каплієнко Т.І., Леощенка С.Д.

Серед викладачів кафедри програмних засобів окремо виділяють як тих, з якими було б найбільш цікаво спільно займатися курсовою / дипломною або науковою роботою чи комерційним проєктом: Качана О.І., Льовкіна В.М., Каплієнко Т.І., Дейнегу Л.Ю., Камінську Ж.К., Колпакову Т.О., Федорончак Т.В.

Підсумки проведених опитувань випускників магістратури та бакалаврату, а також експрес-опитувань в цілому добре корелюють з результатами попередніх років і свідчать про стабільно високий рівень задоволення студентами кафедри програмних засобів навчанням в університеті.

Завідувач кафедри програмних засобів
С.О. Субботін