Метою викладання дисципліни є ознайомлення студентів з основами дискретної математики, що необхідні для успішного опанування спеціальними дисциплінами (наприклад, теорія інформації та кодування), які будуть необхідні в майбутній діяльності; формування навичок математичного розв’язування та дослідження задач дискретної математики; розвиток логічного та алгоритмічного мислення; удосконалення навичок програмування та самостійного тестування розроблених програм; підвищення загального рівня математичної культури студентів.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: основні поняття дискретної математики такі як множина, операції над множинами, відношення, алгебраїчні структурі, елементи комбінаторики, основні поняття теорії графів, та екстремальні задачі на графах.
вміти: вибирати необхідні методи та моделі розв’язання задач на дискретних структурах, методичні прийоми дискретного аналізу для розв’язання прикладних задач; використовувати сучасні математичні алгоритми та програмування із самостійним тестуванням розроблених програм для розв’язання практичних інженерних задач та набути навичок самостійного вивчення літератури з даної дисципліни.
Викладачі дисципліни: Левицька Тетяна Ігорівна, к.т.н., доцент кафедри прикладної математики; Пожуєва Ірина Сергіївна, к.т.н., доцент кафедри прикладної математики.
Найменування показників | Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчальної дисципліни | |
денна форма навчання | заочна форма навчання | ||
Кількість кредитів – 4 |
Галузь знань 12 Інформаційні технології |
Обов’язкова | |
Спеціальність 123 Комп’ютерна інженерія |
|||
Модулів – 2 |
Освітня програма (Спеціалізація): Комп’ютерні системи та мережі
|
Рік підготовки: | |
Змістових модулів – 3 | 1-й | 1-й | |
Індивідуальне науково-дослідне завдання | Семестр | ||
Загальна кількість годин – 120 | 2-й | 2-й | |
Лекції | |||
Тижневих годин для денної форми навчання:
аудиторних – 3 |
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр | 14 год. | 4 год. |
Практичні, семінарські | |||
30 год. | 6 год. | ||
Індивідуальні | |||
Самостійна робота | |||
78 год. | 110 год. | ||
Індивідуальні завдання: | |||
Вид контролю: екзамен |
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів та тем:
Змістовий модуль 1. Теорія множин і алгебраїчні структури.
Змістовий модуль 2. Комбінаторика.
Змістовий модуль 3. Теорія графів.
Розподіл балів, які отримують студенти
Кожен змістовний модуль оцінюється за 100-бальною шкалою.
Ця оцінка складається з двох частин: 50 балів студент отримує за напівсеместрову аудиторну контрольну роботу та 50 балів накопичує за поточні контрольні заходи. При цьому бали розподіляються таким чином:
Підсумкова оцінка знань студента визначається як середня арифметична результатів першого та другого рубіжного контролю.
Методичне забезпечення
Рекомендована література
1. Ф.А. Новиков. Дискретная математика для программистов. – СПб: Питер, 2000. – 304 с.
2. Ю.М. Бардачов, Н.А. Соколова, В.Є. Ходаков. Дискретна математика. – К.:Вища школа, 2002. – 288 с.
3. А.Ф. Кравчук. Основи дискретної математики. – К.:НМК ВО, 1992.
4. В.Н. Нефедов, В.А. Осипова. Курс дискретной математики. – М.: Изд.МАИ, 1992.
5. О.П. Кузнецов, Г.М. Адельсон-Вольский. Дискретная математика для инженера. – М.: Энергия, 1980.
6. Н.М. Коршунов. Математические основы кибернетики. М.: Энергоатомиздат, 1987.
7. В.Г. Новоселов, А.В. Скатов. Прикладная математика для инженеров-системотехников. Дискретная математика в задачах и примерах. – К.:НМК ВО, 1992.
8. Пінчук В.П., Засовенко В.Г. Основи дискретної математики. Теорія та застосування. Конспект лекцій. – Запоріжжя: ЗДТУ, 2001. – 104 с.
9. В.П.Денисюк, В.К.Репета. Вища математика. Модульна технологія навчання: Навчальний посібник: У 4 ч. – К.: Книжкове видавництво НАУ, 2005
10. Г.П. Гаврилов, А.А. Сапоженко. Сборник задач по дискретной математике. – М.: Изд. «Наука», 1977. – 368 с.
11. И.А. Лавров, Л.Л. Максимова. Задачи по теории множеств математической логике и теории алгоритмов. – М.: Изд. «Наука», 1984. – 222 с.