У середині 80-х років на кафедрі остаточно утверджується основний науковий напрям з розробки і дослідження систем автоматизації та автоматизованих електроприводів. За цим напрямом виконуються прикладні й фундаментальні пошукові роботи, значна частина яких фінансовані, більшість кафедральних науково-дослідних робіт мають державну реєстрацію, усі роботи відповідають профілю фахової підготовки студентів.

Увесь час на кафедрі виключна увага приділяється підготовці фахівців вищої кваліфікації посеред ПВС.

За для реалізації цієї мети до виконавців НДР кафедри висуваються доволі жорсткі вимоги з актуальності, рівня наукових положень, наукової новизни і практичної цінності їх досліджень, до вибору фаховості технічних журналів, для публікації до рівня НТ конференцій і семінарів, або апробації результатів названих досліджень, зокрема, ефективною є багатолітня співпраця з науковими школами і спеціалізованими вченими радами національних і державних технічних університетів Києва, Харкова, Дніпродзержинська, Кременчука, Одеси, Львова, Донецька, Дніпропетровська і Вінниці.

Особливо слід відзначити багаторічну плідну співпрацю кафедри ЕПА з Щорічною міжнародною науково-технічною конференцією «Проблеми автоматизованого електропривода. Теорія і практика», яка функціонує під егідою Національного технічного університету «Харківська політехніка» в Криму, а пізніше і Української асоціації інженерів-електриків. Вперше вона була скликана в жовтні 1993 р. (спортивний табір ХПІ, м. Алушта). У складі організаційного комітету конференції Запорізький регіон представляє уже багато років зав. каф. ЕПА В.Бондаренко.

Переважна більшість докторських і кандидатських дисертацій, захищених на кафедрі ЕПА з середини 90-х років, пройшли гарт на цій конференції і рекомендовані до захисту.

Щорічно кафедра ЕПА репрезентує велику кількість доповідей аспірантів і викладачів кафедри, в основному за результатами дисертаційних досліджень, значні витрати університету на оргвнески і відрядження головним чином співробітників кафедри ЕПА з лихвою окуплюються великою кількістю захищених докторських і кандидатських дисертацій (понад 20).

У результаті такої наукової співпраці кафедра ЕПА останнє десятиліття посідає провідні позиції в університеті з публікації у фахових журналах наукових статей, а 2007 р. був рекордним (кафедра у цей рік мала понад 90 публікацій, з яких близько 90 наукових статей у фахових журналах).

Така активність дала свої взнаки. Так починаючи з 1995 р. співробітниками кафедри ЕПА успішно захищені чотири докторські дисертації:

- дисертаційне дослідження Євгена Потапенка було спрямоване на розробку методів синтезу і аналізу робастних систем керування, 1995 р.;

- дисертаційне дослідження Івана Труфанова було спрямоване на енергозбереження і підвищення надійності електросталеплавильного обладнання, 2002 р.;

- дисертаційне дослідження Володимира Зіновкіна було спрямоване на розгляд електромагнітних процесів у електротехнічних комплексах викликаних різко змінним навантаженням, 2006 р.;

- дисертаційне дослідження Ігоря Орловського, докторанта кафедри ЕПА, було спрямоване на підвищення якості регулювання та енергозбереження в автоматизованих електроприводах засобами штучного інтелекту, 2012 р.

Кафедра ЕПА єдина на ЕТФ має постійну докторантуру і аспірантуру.

Як вже відмічалось на кафедрі ЕПА захищено 22 кандидатських дисертацій, з них 14 співробітниками кафедри.

Тут простежується характерна ознака – із 14 названих пошуковців наукового ступеня за останніх декілька років захистилось сім (Ю.Крисан, М.Антонов, А.Казурова, В.Осадчий, О.Назарова, Е.Кулинич, Е.Куланіна), усі вони випускники кафедри ЕПА, усі без винятку пройшли, в свій час, підготовку через аспірантуру кафедри ЕПА, більшість з них завершили дисертаційні дослідження у визначені на це терміни й усі вони вельми успішні й обнадійливо перспективні викладачі кафедри ЕПА.

Дай боже не марних сподівань на перетворення цієї ознаки в майбутньому на сталу традицію.