З метою вивчення зворотної реакції випускників бакалаврату кафедри програмних засобів у 2020/2021 навчальному році проведено опитування 120 осіб, що завершили підготовку за спеціальностями 121 Інженерія програмного забезпечення (освітня програма – Інженерія програмного забезпечення, ІПЗ) та 122 Комп’ютерні науки (освітня програма – Комп’ютерні науки, КН). З опитаних навчалися у бакалавраті за спеціальністю: 121 ІПЗ – 73 (60,8%), 122 КН – 47 (39,2%). Форма оплати за навчання в бакалавраті: коштом держбюджету (безкоштовно) – 58 (48,3%), за контрактом – 62 (51,7%). Випускників денної форми – 109 (90,8%), заочної – 11 (9,2%).

Планують подальший вступ на навчання до магістратури: в НУ "Запорізька політехніка" – 90 (75%), до інших ЗВО Запорізького регіону – 3 (2,5%), до інших ЗВО України - 2 (1,6%), до закордонних ЗВО –1 (0,8%), не планують вступати до магістратури – 30 (25%). З тих, що планують вступати до магістратури, будуть подавати заявки за спеціальностями: 121 ІПЗ – 69 (47,9%), 122 КН – 45 (31,3%), за іншими – 30 (20,8%). Вважають для себе прийнятними такі форми оплати за навчання в магістратурі: як бюджет, так і контракт – 59 (49,1%), тільки бюджет – 53 (44,2%), тільки контракт – 8 (6,7%). Про вступі до магістратури віддали б більш високий пріоритет спеціальності: 121 ІПЗ – 75 (62,5%), 122 КН – 45 (37,5%):

Навчалися на курсах з іноземної мови для підготовки до ЄВІ – 21 (17,5%). Самостійно оцінюють свій рівень володіння іноземною мовою як: високий рівень (має або здатен отримати сертифікат не нижче B2).– 25 (20,8%), середній рівень – 66 (55%), низький рівень (недостатньо добре володіє). 29 (24,2%).

Самостійно оцінюють свій рівень володіння спеціальністю як: відмінний (є глибокі як теоретичні, так і практичні знання, надані університетом) – 47 (39,2%), високий (є достатні знання, отримані в університеті, але бракує реальної практики) – 62 (51,2%), середній (є тільки практичні знання або кустарна самоосвіта) – 8 (6,7%), низький – 3 (2,5%).

Планують після закінчення університету працювати за спеціальністю, за якою навчалися – 109 (90,8%), у т.ч. грунтуються переважно на інтересі до спеціальності – 75 (62,5%), грунтуються на можливості знайти роботу – 34 (28,3%). Не планують подальшу роботу за спеціальністю – 11 (9,2%). Працевлаштовані на момент опитування (завершення бакалаврату) – 69 (57,5%), у т.ч. офіційно працевлаштовані як штатні співробітники на підприємствах (не ФОП). – 19 (15,9%), оформлені як Фізична особа-підприємець (ФОП) – 22 (18,3%), неофіційно працюють (є фрилансерами) – 28 (23,3%). Не мають працевлаштування та заробітку – 51 (42,5%).

Серед тих, хто працевлаштований і не є фрілансером, зазначили як поточне місце роботи: Noosphere, FreshCode, Computools, Light IT, Kozak Group, S-PRO, Upwork, Behance, Boosta, DataXDev, DnC, Evernetica, FreeUA, Neosight, Affiliate Dragons, Weeteam, ЗТР, ПАТ "Запоріжсталь", АТ "Мотор Січ", КП НВК "Іскра", ТОВ "Алмаз", ТОВ "АСУ Інжиніринг", ТОВ "АТБ", ТОВ "Бар Челендж", ТОВ "Лайм Кепітел", Oblstomat Clinic, а також середні навчальні заклади.

Зазначили фірми / підприємства, на яких мали досвід роботи або з якими неофіційно співпрацювали, окрім зазначеного раніше: Freshcode, Computools, QATestLab, Qwerty Software, Powercode, OpenGeeksLab, Neosight, Light IT, GroupBWT, Noosphere, Infocom Ltd,, 4DPipeline, Albedo, BestWebSoft, Binance, Coinmarket, CookieDev, CubeX, Digital Sight, Drum n code, Dygit, FreeUa, Global and Virtual, Huobi, koitechs, Kukoin, Level99, Lumighost, Magora Systems, MITK, Mobidev, Natife, Pitch, SMKvision, SquadMind, Traffic Terminal, Visartech, WhiteBit, Yabloki, АТ "Мотор Сич", Джет-маркетинг, Комфі-трейд, Лепрекон, "Автоматика. Інтернет. Зв'язок", ТОВ "ЛАДА-ЛТД", ТОВ "СІЛЬПО-ФУД", ТОВ "СТІЛЬ Д", ТОВ "УкрГрафіт", УПФУ, УПФУ, ФОП Громницька, ФОП Коротенко, Центромебель, ЧП Кубах.

Назвали фірми, на яких хотіли б працевлаштуватися у найближчій перспективі або які мають найкращу репутацію (у порядку зменшення кількості відповідей): Light IT, Computools, Freshcode, Google, ПАТ "Запоріжсталь", Netpeak0, Apple, DataX, Devit, EPAM, QAtestlab, Renedes, Selenium, Setters, Sigma Software, SkillBox, SoftServe, Solid Solutions, Synapse Team, BWT Group, DataArt, Drum'n'code, Luxoft, Spotify, S-Pro, Ubisoft, Vimeo, Інфоком, АТ "Мотор Січ", Binance, Ciklum, Evoplay, Fit haus, Get in Pro League, GlobalLogic, Kozak Group, Light IT , OpenGeeksLab, QATestLab,, Readdle, Red Hamster, Redwerk, reZet, Rollncode, Social Solutions, Terrasoft, Terrasoft , Unity, Uran, WhiteBit, ДП "НАЕК "Енергоатом" ВП ЗАЕС, ПриватБанк.

Зазначили як фірми / підприємства Запорізького регіону, на яких би принципово не хотіли працювати або які мають на думку респондентів погану репутацію (у порядку зменшення кількості відповідей): Freshcode, Light IT, GroupBWT, Dev.Pro, Powercode, CubeX, Computools, Kozak Group, OpenGeeksLab, Qwerty Software, Золотий вік, 2muchcoffee, BWT, done it, DoneIT, HeadWorks, QATestLab, Rezet, TopDevs, Traffic Terminal, WebDesignSun.

При працевлаштуванні вважають для себе основним пріоритетом: кар'єру (готові почати працювати за помірну зарплату, але потребують перспектив кар'єрного росту) – 53 (44,2%), практику (готові почати працювати за помірну зарплату, але хочуть навчатися професії й отримати досвід роботи саме за нею) – 37 (30,8%), зарплату (за високу зарплату готові працювати де і ким завгодно, навіть, якщо буде нецікаво) – 23 (19,2%).

Погодилися б працювати за щомісячну зарплату усередньому не менше 16,9 тис. грн. При чому як найменшу прийнятну плату було заначено 5 тис. грн., а найбільшу – 150 тис. грн. на місяць.

Найбільш привабливими для себе вважають такі види діяльності: кодування (написання програм, що реалізують існуючі алгоритми) – 68 (56,7%), дизайн (комп'ютерна графіка, 3d-моделювання, створення інтерфейсів, вебдизайн) – 52 (43,3%), користування (використання існуючих алгоритмів та програм для вирішення задач) – 52 (43,3%), менеджмент (управління людьми для розробки програм, надання сервісів) – 47 (39,2%), інженерія (проєктування, зборка комп'ютерних систем, мереж, адміністрування) – 37 (30,8%), маркетинг та продажі (спілкування з замовниками, продаж чужих рішень) – 33 (27,5%), наука (створення нових алгоритмів, моделей, методів) – 18 (15%), викладання (навчання людей програмуванню, розробці алгоритмів, консультування) – 16 (13,3%).

Найбільш небажаними для себе вважають такі види діяльності: маркетинг та продажі (спілкування з замовниками, продаж чужих рішень) – 53 (44,2%), викладання (навчання людей програмуванню, розробці алгоритмів, консультування) – 51 (42,5%), наука (створення нових алгоритмів, моделей, методів) – 47 (39,2%), дизайн (комп'ютерна графіка, 3d-моделювання, створення інтерфейсів, вебдизайн) – 29 (24,2%), менеджмент (управління людьми для розробки програм, надання сервісів) – 29 (24,2%), інженерія (проєктування, зборка комп''ютерних систем, мереж, адміністрування) – 23 (19,2%), кодування (написання програм, що реалізують існуючі алгоритми) – 22 (18,3%), користування (використання існуючих алгоритмів та програм для вирішення задач) – 15 (12,5%).

Хотіли б займатися діяльністю з елементами наукових досліджень – 73 (60,8%), у т.ч. тільки додатково до основної роботи – 64 (53,3%), як основною роботою – 6 (5%), у поєднанні з викладацькою роботою – 3 (2,5%). Не хотіли б займатися наукою, бо бажають вирішувати переважно типові задачі – 47 (39,2%).

Найбільш професійно цікавими для себе вважають такі тематичні напрямки: вебдизайн, графіка, анімація, відео, віртуальна та доповнена реальність – 62 (51,7%), розробка клієнт-серверних застосунків – 59 (49,2%), розробка мобільних застосунків – 39 (32,5%), інформаційні системи (у т.ч. бази даних) – 36 (30%), розробка десктоп застосунків – 33 (27,5%), штучний інтелект (у т.ч. машинне навачання, нейромережі, розпізнавання, прогнозування) – 27 (22,5%), якість та тестування програмного забезпечення – 25 (20,8%), комп'ютерна інженерія (проєктування, збір та програмування апаратних систем, зокрема вбудованих систем, комп''ютерних мереж, системне програмування) – 22 (18,3%), захист інформації – 11 (9,2%).

Зазначили мови програмування, якими упевнено володіють і здатні працювати: мова C та її похідні – 115 (95,8%, у т.ч. C# – 58 (48,3%), C++ – 56 (46,7%), С – 11 (9,2%)), мова Java та її похідні – 109 (90,8%, у т.ч. JAVASCRIPT – 82 (68,3%), JAVA – 27 (22,5%)), PYTHON – 49 (40,8%), PHP – 39 (32,5%), TYPESCRIPT – 7 (5,8%), GO – 6 (5%), AUTOLISP – 3 (2,5%), DELPHI – 3 (2,5%), KOTLIN – 3 (2,5%), X++ – 3 (2,5%), ORACLE – 2 (1,7%), SWIFT – 2 (1,7%), RUST – 2 (1,7%), VBSCRIPT – 2 (1,7%), MATLAB – 1 (0,8%), RUBY – 1 (0,8%), SASS – 1 (0,8%), SOLIDITY – 1 (0,8%), LUA – 1 (0,8%). Також зазначили як робочу мову програмування SQL – 16 (13,3%), HTML – 32 (26,7%), CSS – 29 (24,2%).

Планують працювати після закінчення навчання в університеті: у Запорізькому регіоні – 75 (62,5%), в іншому регіоні України – 34 (26,3%), за кордоном – 11 (9,2%).

Потребують допомоги у працевлаштуванні – 22 (18,3%). Вже мають власну справу – 4 (3,3%), збираються відкрити власну справу (підприємство) після закінчення університету – 41 (34,2%), планують працювати тільки за наймом – 69 (57,5%), потребують допомоги у вирішенні питання відкриття власної справи – 6 (5%).

Відвідували зустрічі з IT-фірмами на кафедрі програмних засобів – 56 (46,7%), з них отримали від цього користь – 44 (36,7%), не отримали користі – 12 (10%), не відвідували – 64 (53,3%), з них вважають це корисним – 50 (41,7%), вважають це некорисним – 14 (11,6%).

Відвідували "Ярмарок вакансій" в НУ "Запорізька політехніка" – 15 (12,5%), з них отримали від цього користь – 10 (8,3%), не отримали користі – 5 (4,2%), не відвідували – 105 (87,5%), з них вважають це корисним – 89 (74,2%), вважають це некорисним – 16 (13,3%).

Відвідували Центр сприяння працевлаштуванню студентів НУ "Запорізька політехніка"– 13 (10,8%), з них отримали від цього користь – 9 (7,5%), не отримали користі – 4 (3,3%), не відвідували – 107 (89,2%), з них вважають це корисним – 81 (67,5%), вважають це некорисним – 26 (21,7%).

Відвідували зовнішні заходи (ІТ-форум, хакатони, мітапи, змагання і т.п.) – 84 (70%), з них отримали від цього користь – 70 (58,3%), не отримали користі – 14 (11,7%), не відвідували – 36 (30%), з них вважають це корисним – 31 (25,8%), вважають це некорисним – 5 (4,2%).

Проходили під час навчання в університеті практику / стажування / навчання / тренінги на підприємствах – 89 (74,2%), у т.ч. на місці практики, наданому університетом – 28 (23,4%), на місці практики запропонованому студентом з власної ініціативи – 61 (50,8%), на базі кафедри програмних засобів або інших підрозділів університету – 31 (25,8%).

Щодо особистої зацікавленості стосовно участі у програмах академічної мобільності до закордонних університетів: вважають це цікавим – 63 (52,5%), з них мають досвід реальної участі – 4 (3,3%), не мають досвіду реальної участі – 59 (49,2%), вважають це нецікавим і непотрібним для себе – 57 (47,5%).

Задоволені корисністю свого навчання за спеціальністю в університеті: повністю задоволені – 68 (56,7%), частково задоволені – 47 (39,1%, у т.ч. достатня практична підготовка, але бракує теоретичної – 3 (2,5%), достатня теоретична підготовка, але бракує практичної – 44 (36,6%)), не задоволені – 5 (4,2%).

На думку респондентів їхні знайомі кафедру програмних засобів оцінюють краще інших кафедр – 73 (60,8%), на рівні інших кафедр – 46 (38,4%), гірше інших кафедр – 1 (0,8%).

Щодо ставлення до себе особисто з боку більшості викладачів кафедри програмних засобів повністю задоволені ставленням – 101 (84,2%), частково задоволені ставленням – 19 (15,8%), незадоволені ставленням – 0 (0%).

Ставлення до більшості студентів з боку більшості викладачів кафедри програмних засобів як переважно позитивне оцінюють – 119 (99,2%), як переважно негативне оцінюють – 1 (0,8%).

Ставлення до більшості викладачів з боку більшості студентів кафедри програмних засобів позитивно оцінюють – 109 (90,8%), негативно оцінюють – 11 (9,2%).

Вважають для себе найбільш бажаною формою організації навчання: лекційних зянять: дистанційну – 70 (58,3%), очну – 50 (41,7%); лабораторних занять: дистанційну – 53 (44,2%), очну – 67 (55,8%).

Радять вжити такі дії задля збільшення кількості та якості контингенту абітурієнтів, що залучаються на спеціальності кафедри програмних засобів: зменшити плату за контрактне навчання, продовжити ремонти приміщень, оновлення комп’ютерної техніки, зробити сайт університету більш корисним та прозорим для студентів, працювати над підвищенням рейтингових показників університету, збільшити кількість викладачів, що залучаються до роботи на кафедрі, запровадити конкурси та призи для вступників, публікувати статистику працевлаштованих студентів та випускників за спеціальністю, у рекламній кампанії навести більше прикладів кар'єрного росту, демонструвати школярам програмні розробки студентів і випускників, проводити профорієнтаційні заходи для школярів, демонструвати на днях відкритих дверей для абітуриєнтів більше інформації по трендовим темам (штучний інтелект, робототехніка, розробка ігор), проводити курси з основ програмування для школярів, популяризувати викладачів кафедри, поширювати рекламу кафедри на білбордах по місту й області, у тарнспорті, соцмережах, поширювати кафедральні буклети у школах, розвивати Ютуб канал, запрошувати більше представників фірм на нього, зняти відеоролик про переваги професії, яку можна здобути на кафедрі.

Радять задля сприяння працевлаштуванню студентів і випускників вжити в університеті / на кафедрі таких заходів: збільшити кількість практичних занять, виробничих практик і стажувань на фірмах, розширити кількість місць для стажування й практики, проводити більше зустрічей з представниками фірм, демонструвати студентам, як заробляти гроші, запровадити стажування на фірмах з оплатою праці або зворотним зв’язком по завершенню стажування, запровадити факультативи з практикою, організовувати екскурсії на підприємства, запровадити додаткові курси з англійської мови на платній/безоплатній основі, сприяти профілізації навчання студентів в області тих мов і технологій программування, які їх цікавлять, сприяти формуванню у студентів комунікативних навичок, зменшити кількість та обсяг загальноосвітніх дисциплін на користь професійноорієнтованих, зменшити вимоги з боку викладачів, прив’язувати підготовку до квалфікаційних вимог фірм щодо Junior позицій, сприяти в університеті створенню середовища для розвитку soft skills у студентів, надавати всім студентам електронну пошту, за якою вони можуть простіше отримувати безкоштовні студентські плани хмарних сервісів та ліцензії на ПЗ (або навіть надавати аккаунти з готовим налаштуванням, наприклад єдиний аккаунт Microsoft зі студеньским офісом та Azure).

Вважають за потрібне внести такі зміни до освітньої програми (спеціальності), за якою навчалися: збільшити кількість та обсяг практик, збільшити кількість практичних занять, збільшити різноманітність мов і технологій програмування (зокрема звернути більше уваги на Go, Python, JavaScript, Python, Java, Mob Dev), запровадити кейс-орієнтоване навчання (частіше демонтрувати реальні роботи програмістів), збільшити увагу на веб-розробку, вивчати більше фреймворків, звернути увагу на питання відкритого програмного забезпечення та правові аспекти ліцензування, оновлювати частіше навчальні матеріали, упроваджувати сучасні методи навчання, додати інтерактив та демонстрації до лекцій, збільшити обсяг та впливовість на середній бал предметів, які надають знання з програмування, зменшити обсяг занять з фізичного виховання на на користь профільного предмета за спеціальністю, оновлювати обладнання та інофрмаційне й методичне забезпечення, додати розробку командних проектів протягом семестру задля опанування одразу декількох навчальних курсів, сприяти профілізації підготовки студентів з урахуванням їхніх інтересів з мов і технологій програмування.

Серед випускників магістратури кафедри програмних засобів 2020 р. проведено масове анкетування, що дозволило з'ясувати їхнє ставлення до умов навчання й стан працевлаштування. В анкетуванні взяли участь 65 осіб, з яких 41 (63,1%) закінчили спеціальність 121 Інженерія програмного забезпечення (освітня програма "Інженерія програмного забезпечення") та 24 (36,9%) закінчили спеціальність 122 Комп'ютерні науки (освітня програма "Системи штучного інтелекту").

Щодо задоволеності навчанням в університеті за результатами анкетування в цілому задоволені навчанням 98,5% студентів (з них: повністю задоволені – 55,4%, задоволені в цілому, але вважають потрібним посилити практичну підготовку – 40%, задоволені в цілому, але потребують посилення теоретичної підготовки – 3,1%). Не задоволені навчанням – 1,5% респондентів. Щодо ставлення з боку викладачів кафедри програмних засобів до себе особисто: повністю задоволені – 70,8%, переважно задоволені – 29,2% , незадоволені – 0%.

Щодо форм організації навчального процесу в університеті проведення усіх видів занять тільки в очній формі хочуть 20%, повний перехід на дистанційне проведення усіх видів занять хочуть 30,8%, проведення занять за змішаною формою хочуть 49,2 % (у т.ч. проведення лекцій у дистанційному режимі, а лабораторних занять – у очному хочуть 32,3%, проведення лекцій у очному режимі, а лабораторних занять – у дистанційному хочуть 16,9%).

На момент опитування (кінець навчання в магістратурі, період захисту магістерських робіт) вже фактично були працевлаштовані 78,5% здобувачів (з них офіційно працевлаштовані як штатні співробітники на підприємствах – 20%, оформлені як Фізична особа-підприємець (ФОП) – 26,2%, офіційно не працевлаштовані, але фактично мають роботу (є фрилансерами без оформлення) – 32,3%), непрацевлаштовані – 21,5%. При цьому заявили, що потребують допомоги у працевлаштуванні, лише 1,5% випускників.

Випускники магістратури кафедри програмних засобів працевлаштовані на таких підприємствах, як SoftServe, Copmutools, Freshcode, Infocom ltd, Light IT, Vimeo, Absolute Web, DoneIT, Drum`N`Code, Koitechs, Logix ITS, Lumighost, Revolut ltd., Rezet, Uran, Urich, Zakaz.ua, ПрАТ "Карлсберг Україна", ТОВ "Дрімнет" та ін., а також у навчальних закладах і ФОП.

На момент анкетування вже мають власну справу (підприємство) 7,7% випускників, збираються відкрити власну справу (підприємство) після закінчення університету 30,8%. Не планують відкриття власної справи 61,5% респондентів.

Після закінчення університету планують працювати за спеціальністю, за якою навчалися в університеті, 87,7% (у т.ч. 73,8% ґрунтуються саме на інтересі до спеціальності, а 13,9% ґрунтуються на можливості знайти високооплачувану роботу). Не планують працювати за отриманою спеціальністю 12,3% випускників.

Серед респондентів 58,4% після закінчення навчання планують працювати в Запорізькому регіоні, 26,2% – в іншому регіоні України, за кордоном – 15,4%.

Протягом навчання відвідували профорієнтаційні заходи: на базі кафедри програмних засобів НУ «Запорізька політехніка» – 41,5% (у т.ч. отримали від цього користь 29,2%), Ярмарок вакансій НУ «Запорізька політехніка» – 21,5%, (у т.ч. отримали від цього користь 13,8%), заходи поза межами НУ «Запорізька політехніка» – 58,5% (у т.ч. отримали від цього користь 50,8%). До Центру сприяння працевлаштування НУ «Запорізька політехніка» зверталися лише 6,2% респондентів (у т.ч. отримали від цього користь 1,5%).

Під час навчання в університеті практику / стажування на підприємствах проходили 81,5% студентів (з них 26,2% – на базі практики, рекомендованої університетом, 53,8% – на базі практики, запропонованої студентом з власної ініціативи). Решта (18,5%) проходили навчальну практику на базі випускової кафедри в університеті.

Щодо побажань до покращення умов навчання в університеті та на кафедрі за відповідними спеціальностями та освітніми програмами студенти також висловили окремі думки, які зводяться до того, що треба продовжити постійне оновлення змістовного наповнення навчальних курсів для врахування тенденцій ринку праці, зробити навчання більш проєктно-орієентованим, кейс-орієнтованим, командним, зменшити кількість непрофільних (гуманітарних) дисциплін, виключити розділи з економіки та охорони праці з дипломних кваліфікаційних робіт магістрів, автоматизувати процес документообігу в університеті, скасувати звіти з лабораторних робіт, збільшити обсяг практичних занять з профільних дисциплін, розвивати матеріальну базу (оновлювати комп'ютерну техніку), більш широко використовувати сучасні засоби дистанційної комунікації через мережу Інтернет.

Задля сприяння працевлаштування студентів та випускників кафедри респонденти пропонують продовжити проведення зустрічей з роботодавцями, залучати фахівців компаній до проведення окремих курсів на кафедрі,запровадити елементи дистанційного або дуального навчання для магістрів на постійній основі, сприяти участі студентів у проєктах для реальних замовників.

Підсумки проведеного опитування в цілому добре корелюють з минулорічними результатами (https://zp.edu.ua/?q=node/7942) і свідчать про стабільно високий рівень задоволення студентами кафедри програмних засобів навчанням в університеті.

Завідувач кафедри програмних засобів
С.О. Субботін