4 січня 1999 року–10 жовтня 2024 року

Олександр Олексійович Супрун народився 4 січня 1999 року в селі Приморське Запорізької області у багатодітній сім'ї. У нього є чотири брати, з якими він любив проводити час, грати у футбол. Олександр на відмінно закінчив 9 класів у сільській школі, вступив до Металургійного коледжу Запоріжжя.

Після закінчення коледжу отримав диплом молодшого спеціаліста за спеціальністю «Організація перевезень і управління на залізничному транспорті». Після завершення навчання працював помічником машиніста на комбінаті «Запоріжсталь». У 2019 році вступив до Національного університету «Запорізька політехніка» за спеціальністю «Транспортні технології (на залізничному транспорті)», освітня програма «Організація перевезень і логістичне управління на залізничному транспорті». Закінчив навчання у 2022 році, здобув навчальний ступінь бакалавра, свідомо відмовився продовжити навчання в магістратурі, натомість вирішив стати на захист України.

29 вересня 2022 року вступив до лав ЗСУ на контрактну службу в 47 ОМБр до самохідного артилерійського дивізіону. Сержант, позивний «Hunter», командир гармати.

Захищав Україну на Авдіївському напрямку, брав участь у бойових діях на Оріхівському і Покровському напрямках. Згодом бригаду, в якій воював Олександр, перевели до Сумської області.

8 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання був тяжко поранений. Під час евакуації 10 жовтня 2024 року його серце не витримало і зупинилось у кареті швидкої допомоги.

У Олександра залишився маленький синочок, який народився 10 червня 2024 року.

Олександр був відважним і хоробрим, ніколи не боявся, завжди усміхався, допомагав усім не зважаючи ні на що. Всі, хто були поруч із ним, теж відповідали усмішкою, заряджалися позитивом від нього.

Вічна пам'ять Героєві! Герої не вмирають!