Іван народився 18 грудня 1990 року, навчався в гімназії № 50, закінчив ЗІЕІТ, здобув диплом магістра. З 2011 до 2013 навчався на кафедрі військової підготовки Запорізької політехніки й отримав звання офіцера запасу.

У квітні 2014 року добровільно вступив до лав Національної гвардії України. Під час служби брав активну участь у координації волонтерів, які збирали матеріальну допомогу для підрозділу Івана.

Командир окремого взводу військової частини 3033 Національної гвардії України Іван Гутнік-Залужний у ніч з 9 на 10 серпня перебував у «секреті» (таємна охорона певної ділянки) разом із кількома військовослужбовцями. Українські бійці виявили групу противника, яка насувалася на них. Зав'язалася перестрілка.

В Івана потрапили дві кулі: одна в груди, а інша в шию, пройшовши між пластинами бронежилета. Пораненого, але живого лейтенанта повезли до Амвросіївської лікарні, де на той час не було лікарів, медичну допомогу надати було нікому. Іван Гутнік-Залужний помер від отриманих поранень 10 серпня 2014 року.

Поховали Івана на Осипенківському кладовищі Запоріжжя. Він був єдиним сином у матері й онуком ветерана Другої світової війни, на честь діда його і назвали Іваном. На могилі онука він відкрив пам'ятник.

У Запоріжжі встановлені меморіальні дошки пам'яті загиблого лейтенанта Івана Гутніка-Залужного — у гімназії № 50 та на кафедрі військової підготовки НУ «Запорізька політехніка».

У Запоріжжі вулицю Червоної Кінноти перейменовано на вулицю Івана Гутніка-Залужного.

У парку Дніпровського району міста відкрили дитячий і спортивний майданчики, які названо на честь героя АТО.

Указом Президента України № 651/2014 від 14 серпня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Іван Гутнік-Залужний нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

9 листопада 2016 року лейтенант Іван Гутнік-Залужний нагороджений орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» III ступеня (посмертно).

Слава Герою!