Прихований текст

При кафедрі фізики відкрита аспірантура із спеціальності „Фізика твердого тіла”. Над підготовкою кандидатських дисертацій працюють аспіранти Щетініна М.О., Зеленіна О.А. Підготовлена до захисту кандидатська дисертація старшого викладача Сейдаметова С.В. 

На стадії завершення докторські дисертації доцентів кафедри Соколова Є. П., Курбацького В.П., Гуляєвої Л.В. На кафедрі фізики постійно проводиться семінар з наукової та методичної роботи під керівництвом доцента Курбацького В.П.

Колектив кафедри фізики готує студентів для подальшого вивчення спеціальних дисциплін на основі формування у студентів наукового світогляду i сучасного фізичного мислення, ознайомлення студентів з методами фізичного дослідження, методами вирішення конкретних задач з різних напрямків фізики, формування навиків проведення фізичного експерименту. Кафедра фізики забезпечує навчальний процес з курсу фізики англійською мовою. Лекційний курс фізики супроводжується демонстраціями.

Кожен рік на кафедрі фізики проводиться олімпіада для школярів і студентів. Студент гр..Е-115 Кулеш Є.А. став переможцем ІІ туру Всеукраїнської студентської олімпіади з фізики. В результаті студентських наукових робіт розробляються нові лекційні демонстрації, готуються доповіді на наукові конференції.

          Доцент кафедри фізики Соколов Є.П. приймає участь у роботі семінару USETI(американський центр сприяння освіти), працює експертом РЦОЯО (регіональний центр оцінки якості освіти) – фізика, у журі обласної олімпіади з фізики, у журі Всеукраїнської олімпіади з фізики, у журі Всеукраїнського турніру з фізики. Також Соколов Є.П. працює викладачем на відбіркових тренувальних зборах кандидатів до складу команди України на IPhO2017 – міжнародна олімпіада по фізиці .

          Кафедра фізики ЗНТУ заснована в 1930 році, коли відбулося перетворення індустріального технікуму в інститут сільгоспмашинобудування. До 1938 року кафедру очолював професор Згустинський В.П., а з 1938 - старший викладач Симоновський І.П. Розробляються прилади для ­науково-дослідних робіт, що проводились на заводі ім. Баранова по дослідженню зразків металів на лінійне та об'ємне розширення. Кафедра веде навчальну ро­боту на І-ІІ курсах інституту з дисципліни "загальна фізика".

Лабораторія кафедри фізики, 1938 р.

В 1945 році кафедру фізики очолив доцент Недвига П.Я. На той час кафедра мала такі лабораторії: "Механіка", "Молекулярна фізика", "Електромагне­тизм" і "Оптика".

В 1958 році кафедру очолив професор Клюшин Г.В. Працівни­ки кафедри виконують великий обсяг навчальної та методичної роботи, наполег­ливо поліпшуючи методику викладання, матеріально-технічний стан лабораторій та лекційних демонстрацій. Тематика наукової роботи тоді стосувалася створення рі­динних інтерферометрів для визначення концентрації метану в шахтах.

В 1960 році кафедра розділилась на дві частини: кафедру електротехніки і кафедру фізики. Кафедру фізики очолив молодий, енергійний кандидат технічних наук Кучін Василь Дмитрович (Томський політехнічний інститут).

В.Д. Кучін розпочав активну діяльність по створен­ню нової матеріальної бази навчальних та наукових лабораторій. Фактично вперше в Запорізькому машинобудівному інституті була організована навчальна лабораторія з фронтальною методикою проведення лабораторного практикуму.

Під керівництвом і заохочен­ням молодого завідувача кафедри Кучіна В.Д. молоді викладачі разом із своїми старшими колегами енергійно взялися освоювати методику викладання в вищій школі, розширювати лабораторну базу як навчального процесу, так і наукової роботи.

Напрямок наукової роботи на той час визначався науковими інтересами доцентів Кучіна В.Д. і Горбаня О.М. Кучін В.Д. займався досліджен­ням фізичних процесів в високоомних матеріалах під впливом електричних по­лів, а Горбань О.М. вивчав люмінесцентні явища в класичних кристалічних лю­мінофорах під дією вільних радикалів. Спочатку до наукової роботи по своїй те­матиці Горбань О.М. залучив Корніча В.Г. Вже весною 1962 року Корніч В.Г. змонтував вакуумну установку для отримання тонких плівок окису цинку з ме­тою дослідження їх люмінесценції та електропровідності під дією вільних атомів водню. Воловик М.В. в той же час виконував підготовчу роботу для проведення дослідів по електролюмінесценції. Ним була освоєна технологія отримання на­півпровідникових прозорих плівок двоокису олова на поверхні скляних підкладинок. За цей же навчальний рік асистентами кафедри були запроваджені в на­вчальний процес п'ять нових лабораторних робіт.

На протязі наступного періоду з 1962 року по 1969 рік особовий склад ка­федри суттєво і  якісно  змінився. Доцент Волков P.A. повернувся до Москви,  Конєв В.В. став працювати в Обнінську, де пізніше захистив кандидатську дисерта­цію,  Воловик М.В. вступив до аспірантури в Києві,  Корніч В.Г. вступив до аспі­рантури на кафедрі оптики Дніпропетровського державного університету. Свої дослідження під час аспірантури Кор­ніч В.Г. виконував на кафедрі фізики ЗМІ під керівництвом Горбаня О.М. Дисер­тацію захистив в 1966 році.

Кучін В.Д. перейшов на посаду старшого наукового співробітника для закінчення докторської дисертації, а кафедрою став завідувати Горбань О.М. На кафедрі стали працювати доценти: Андріанов А.С. (закінчив Казанський ДУ), Маслєнніков I.I. ( Алма-Атинський ДУ), Желтоногов П.О.  (Томський ДУ), Прогрущенко О.В.( Київський ДУ), Лєбєдєв Р.С., Сукачов А.В. 

При кафедрі була відкрита аспірантура. До аспірантури вступили Богачова Л.С. (керівник Андріанов A.C.), Корніч Л.П., Богатков A.B., Шапаренко В.І. (керівник Горбань О.М.). Доцент Желтоногов П.О. створив стенд для дослідження внутрішнього тертя в металах в широкому інтервалі температур. Під керівництвом доцента Про­грущенко О.В. стали створювати експериментальну установку для дослідження температурної залежності теплоємності металів старший викладач Паталах Г.В. та асистент Шевченко В.А. Пізніше Шевченко В.А вступив до аспірантури і продовжив цю роботу, яка закінчилася захистом кандидатської дисертації.

Після захисту докторської дисертації доцент Кучін В.Д. знову став завідувачем кафедри фізики в 1966 році. В тому ж році на молодому електротехнічному факультеті відкрили нову спеціальність «напівпровідникові прилади». При дуже  великому конкурсі була набрана одна група на денний відділ. А в 1969 році для цієї спеціальності була створена кафедра, яку очолив доцент Горбань О.М. Оскільки для викладачів нової кафедри навчального навантаження не вистачало, то було прийняте рішення частину навчального навантаження кафедри фізики передати новій кафедрі разом з частиною викладачів. Нова кафедра стала вести навчальний процес, який містив в собі викладання спеціальних предметів з напівпровідникових приладів і одного розділу з фізики (фізика твердого тіла) на протязі третього семестру вивчення фізики. Фактично відбувся розділ кафедри фізики на дві частини. На нову кафедру разом з Горбанем О.М. перейшли доценти Корніч В.Г. та Маслєнніков І.І., старший викладач Федорченко В.Є., старший викладач Кравцов О.В., асистент Богатков A.B., асистент Шапаренко В.І., аспірант Корніч Л.П., завідуючий лабораторіями Грушко Б.П.

На новій кафедрі колишні співробітники кафедри фізики під енергійним керівництвом Горбаня О.М. практично за два роки створили лабораторну базу з усіх навчальних предметів і в тому числі з фізики твердого тіла. Був розроблений детальний лекційний курс і створена велика методична база даних для запровадження технічних засобів в навчальний процес. Крім цього велася значна наукова робота. Розширилися дослідження взаємодії вільних атомів водню з поверхнею твердих тіл. Цю тематику на протязі 1969÷1977 років активно розробляли Корніч В.Г., Корніч Л.П., Пінчук В.П. (Одеський ДУ, фізфак), Савченко М.М. (Дніпропетровський ДУ, фізфак), Швець Ю.О. (ЗМІ, кафедра напівпровідникових приладів), Манько В.К.(ЗМІ, кафедра напівпровідникових приладів), Напора І.О. Аспіранти Корніч Л.П. і Пінчук В.П. на протязі цього часу захистили кандидатські дисертації, а Савченко М.М., Манько В.К. і Швець Ю.О. захистили дисертації трохи пізніше. Разом з цією держбюджетною тематикою почалася довготривала наукова робота по створенню електролюмінісцентних і напівпровідникових матриць, яка фінансувалася Харківським філіалом спеціального конструкторського бюро по електроніці.

На основі досліджень по взаємодії вільних атомів і радикалів з поверхнею твердих тіл в 1973 році Горбань О.М. успішно захистив докторську дисертацію. В цей же час кафедра фізики поповнилася новими викладачами. Почали працювати асистент Чижов В. В. (Азербайдж.ДУ, фізфак), асистент Мітін Г.Г. (Одеський ДУ), Безсонов А.Ф., асистент Трофіменко К. Р., асистент Світенок В.М.. Лабораторна база кафедри поповнюється новими лабораторними роботами, які розробляють асистент Білан Д.П. (лабораторія оптики), асистент Швецова Р.Є. (лабораторія механіки), асистент Трофіменко K.P. (лабораторія електрики), асистент Мажара В.П. (лабораторія ядерної фізики).

На початку листопада 1976 року ректорат запропонував доценту Корнічу В.Г. виконувати обов'язки завідувача кафедри фізики у зв'язку з переходом професора Кучіна В.Д. в інший вуз. В лютому 1977 року Корніч В.Г. був обраний на цю по­саду за конкурсом. Молодий завідувач енергійно взявся за радикальну перебудо­ву матеріально-технічної бази навчальних лабораторій з метою переходу на фро­нтальну методику виконання лабораторних робіт. Завідуючому кафедрою доценту В.Г. Корнічу вдається створити на кафедрі майже унікальну творчу атмосферу наполегливої дружньої праці колективу, взаємодопомоги, доброзичливих відносин.

В 1980 році на кафедрі став працювати як обраний за конкурсом професор, доктор технічних наук В.В. Левітін. Після закінчення Харківського державного університету він працював на посаді інженера-дослідника металургійного заводу на Уралі, та згодом старшим науковим співробітником Уральского інституту чорних металів (м. Свердловськ). Тоді В.В. Левітін вивчав процеси розкладу твердих розчинів на межах кристалітів, розробляв нові економні спеціальні сталі, застосовував численні фізичні методи для рішення різноманітних завдань. В 1962-му році він захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата фізико-математичних наук. Після повернення на Україну працював завідуючим лабораторією фізичних методів дослідження наново створеного в місті Запоріжжі Українського науково-дослідного інституту спеціальних сплавів, сталей та феросплавів, де підготував чотирьох кандитатів фізико-математичних наук, згодом захистив докторську дисертацію. На протязі років продовжував теоретичну та експериментальну роботу та здійснив заходи, щоб створити і розвинути Запорізьку школу металофізиків. Наукові інтереси В.В. Левітіна полягають в галузі фізичних основ втоми та повзучості металів, природи міжатомних зв’язків, вивчення міцності та плинності на атомно-молекулярному рівні, фізики поверхневих явищ. Він є автором трьох книг, 12 винаходів та більш 130 статей в рецензованих журналах.

В.В. Левітін одразу відкрив на кафедрі аспірантуру із спеціальності „Фізика твердого тіла”. В наступні роки до неї вступили С.В. Лоскутов, С.П. Лущін, М.I. Правда, Б.O. Серпецький, Ю.С. Павлюткін. Водночас розвиваються різноманітні творчі зв’язки з Запорізьким заводом „Мотор - Січ” та підприємством СКБ „Прогрес”.

Завдяки клопотанням професора Левітіна В.В. кафедра придбала два сучасних рентгенівських дифрактометра. На ос­нові цих приладів професор Левітін В.В. розгорнув роботу по дослідженню залишкових напружень в тонкому поверхневому шарі металів. В роботі беруть участь доцент Шевченко В.А., інженер Стороженко А.I.

На кінець 80-х – 90-ті роки припадає розквіт науково-дослідницької діяльності групи у складі на той час В.В. Левітіна, С.В. Лоскутова, В.В. Погосова, В.К. Манько, М.I. Правди, Б.О. Серпецького, Ю.С. Павлюткіна. Група водночас з проведенням якісного учбового процесу глибоко вивчає тонку структуру поверхневих шарів різноманітних металів сучасними фізичними методами, розробляє теорію явищ. С.В. Лоскутов за власною ініціативою розвиває дослідження впливу пластичної деформації на роботу виходу електрону з поверхневого шару металів. Співробітники групи вперше відкривають, що робота виходу електрону дозволяє завчасно провістити зародження тріщин втоми на металічній поверхні. Окрім теоретичного, це відкриття має велике практичне значення, зокрема, для деталей газотурбінних двигунів. В.В. Погосов розробляє нову кількісну теорію впливу деформації на роботу виходу електрону з поверхні металевих тіл. В.К. Манько створює відповідну апаратуру, вперше розробляє та впроваджує комп’ютерну програму, що дає можливість on-line обробляти результати рентгенівських досліджень та одержати різноманітні параметри тонкої структури твердих тіл. Велику кількість експериментів проводять М.I. Правда та Б.О. Серпецький, використовуючи рентгеноструктурні дослідження, вимірювання роботи виходу електрону, випробування матеріалів на втому. Дослідження виконуються на такому рівні, що представляє інтерес для міжнародної наукової спільноти; результати вчасно публікуються колективом в авторитетних міжнародних наукових журналах. В.В. Левітін узагальнює багаторічні експериментальні та теоретичні дослідження, що кладуться в основу написаної ним монографії „Атомні коливання в твердих тілах”. Монографія виходить в Кембриджі англійською мовою.

Крім наукової роботи, що велася під керівництвом професора Левітіна В.В., на кафедрі виконувалась наукова робота і в інших напрямках. Вивчення електро­люмінесценції, що було розпочате доц. Андріановим A.C. і Богачовою Л.С., було про­довжене далі Білан Д.П. і Кубишкіним A.A. На основі цих досліджень була під­готовлена кандидатська дисертація Білан Д.П. Доцент Работкіна Л.Р. разом з асистентом Бабченко І.А. виконала дуже корисну роботу на замовлення ЗТМК по реєстрації субмікронних частинок в рідкому силані. Корніч В.Г. змонтував нову дослідни­цьку установку для продовження вивчення різноманітних ефектів, що виникають при взаємодії атомів водню з поверхнею твердих тіл. На основі цієї установки декілька років виконувалась господарча робота з науковим підприємством Зеленограда «Електрон». Ця робота була започата асистентом Лущіним С.П., який потім вступив до аспірантури при кафедрі. Дослідження Лущіна С.П. і Корніча В.Г. стосувалися взаємодії вільних атомів водню з поверхнею ЦТС кераміки. Отри­мані результати дали змогу Лущіну С.П. успішно захистити кандидатську дисертацію. Під керівництвом Корніча В.Г. була виконана актуальна для Запоріжжя господарча робота, що фінансувалась інститутом УкрНДІгаз, по дослідженню електропровідності пилу, який вловлюється електрофільтрами, в умовах кондиціювання пилового шару водяною парою. На основі проведених досліджень співробітник інституту Огибалов Ю.С. захистив кандидатську дисертацію. В кінці 1989 року Корніч В.Г., Манько В.К., Барвінок О.Д., Парушев O.K. власноруч перебудували аудиторію № 321, де розмістили серійну вакуумну установку УВН-75 для виготовлення тонких плівок металів, напівпровідників і діелектриків, Установку привели повністю в робочий стан в 1990 році. В цьому ж приміщенні була також встановлена вакуумна лабораторна установка ВУП-4, яка призначена для вакуумного виготовлення тонких плівок термічним або катодним розпиленням. Кафедра планувала широке наукове співробітництво з підприємствами електронного профілю. Але обставини склалися, на жаль, так, що електронні технології на території України, починаючи з 1991 року, миттю перестали існувати. Незважаючи на це, вакуумні установки кафедра використовує і сьогодні в держбюджетній науковій роботі.

В вісімдесятих роках в складі кафедри одночасно працювало 28 ÷ 29 викла­дачів і 10 співробітників учбово-допоміжного персоналу. Викладачі кафедри по­стійно підвищували свою кваліфікацію шляхом стажування в провідних вузах країни. Кафедра виконувала функції опорної кафедри по Кримському регіону. Це давало можливість регулярно проводити науково-методичні семінари з колегами інших технічних вузів регіону і ділитись досвідом учбової, методичної та наукової роботи. Завідувач кафедри фізики Корніч В.Г. входив до складу науково-методичної комісії з фізики при міністерстві освіти України і один раз на рік мав можливість під час чергової наради знайомитись з кафедрами фізики інших вузів Укра­їни. Ця неофіціальна інформація оперативно доводилась до відома кафедр свого регіону, що давало можливість регулярно порівнювати стан навчально-методич­ної роботи власної кафедри з кафедрами інших вузів України. Ці порівняння в багатьох випадках були на користь кафедри фізики ЗМІ.

Зауважимо, що англійська мова об’єктивно стала мовою міжнародного спілкування вчених. Вперше в Україні при нашій кафедрі почала працювати студентська група з англійською мовою викладання курсу фізики (викладачі Левітін В.В., Лоскутов С.В., Лущін С.П.). В.В. Левітін розробив тръохсеместровий курс лекцій англійською мовою, підготував методичні вказівки для практичних робіт. Це дозволяло, зокрема,  іноземним студентам скоротити час навчання на цілий рік. Студенти також вивчали математику, нарисну геометрію та інші предмети цією мовою. Ініціатором викладання англійською мовою був в „роки перебудови професор Єгоров Я.О. Студентську групу із англійською мовою навчання було організовано за підтримкою ректорату ЗМI (ректор професор Попов В.С., проректор доцент Сипко А.В.). Корисну допомогу викладачам при підготовці учбових матеріалів надала кафедра іноземних мов (доцент Соболь Ю.О., старший викладач Сокол Т.О.). Старший викладач Білан Д.П. працює із студентами з Китаю, розробляє корисний фізичний китайсько – англійсько – український словник.

Починаючи з 1990 року, поступово, завдяки безперервним змінам навчальних планів, різкому скороченню навчальних часів на викладання фізики, реформам вищої освіти, жорсткій економії коштів, штати кафедри невпинно ско­рочуються. За 15 років склад кафедри зменшився практично вдвічі.

Майже при­пинилась наукова робота на замовлення підприємств, лише групі В.В. Левітіна ще вдавалося плідно продовжувати господоговорні роботи з заводом „Мотор-Січ”. Продовжувалися також систематичні публікації цієї групи в авторитетних журналах в Україні, Росії, та в тому числі за кордоном англійською мовою.

Незважаючи на скрутні обставини, що виникли на початку 90-х років, на кафедрі продовжувалась досить активна методична та наукова робота. Закінчив­ши аспірантуру у професора Левітіна В.В., Лоскутов С.В у 1991 році захищає кандидатську дисертацію і продовжує без перепочинку дослідження, розширюючи фронт наукових пошуків. Правда М.І. теж після аспірантури у Левітіна В.В. за­хищає дисертацію в 1996 році. Під керівництвом Левітіна В.В та Лоскутова С.В. в 2000 році захищає дисертацію Серпецький Б.О.

В.В. Погосов після закінчення цільової аспірантури і захисту кандидатської дисертації в теоретичному відділі ІВТ AH СРСР в 1987 році повертається на кафедру і працює до 1993 року на посаді доцента. В цьому ж році він поступає в докторантуру до ІВТ АН РФ, яку ус­пішно закінчує і в 1997 році знову він повертається на кафедру доктором фізико-математичних наук з дипломом російського зразка. Тематикою наукової роботи Погосова В.В. являється теоретичне дослідження квантових ефектів в металевих кластерах. Через деякий час В.В. Погосов очолив кафедру напівпровідникових приладів.

Курбацький В.П. почав працювати на кафедрі з 1980 року через деякий час після закінчення Московського державного університету (спеціальність теоретична фізика). Маючи прекрасну освіту, він однак не одразу зміг визначитись з напрямком наукової роботи. Професор В.В. Погосов запропонував йому спробувати свої сили в теоретичних дослідженнях по своїй тематиці. Спро­ба виявилась дуже вдалою, і в 2005 році Курбацький В.П. успішно захищає кан­дидатську дисертацію.

Єршов А.В. закінчив факультет „Двигуни літальних апаратів” Московського авіаційного інституту ім. Серго Орджонікідзе у 1971р. і був залишений на спецкафедрі для виконання науково – дослідної роботи та навчання в аспірантурі. Одночасно виконував обов'язки вченого секретаря Всесоюзного міжгалузевого наукового семінару „Енергоперенесення у газоразрядних пристроях” під керівництвом академіка М.М. Рикаліна та професора І. Г. Панєвіна, де був введений у коло різноманітних актуальних питань створення нової плазмової техніки і технології.  У 1979 р. під керівництвом професора І.Г. Панєвіна  захистив дисертацію за спецтемою та отримав науковий ступінь кандидата технічних наук за спеціальністю 05.14.08 – перетворення видів енергії. Має понад 60 наукових праць.

Єршов A.B. почав працювати на посаді доцента кафедри фізики в 1984 році. Веде активну наукову роботу по дослідженню процесів в плазмі, яка утворюється між електродами низьковольтної дуги та в плазмотронах. В 2002 року вступає до докторантури кафедри зварювання ЗНТУ і в 2010 р. захищає докторську дисертацію.  

Лоскутов С.В., продовжуючи активну наукову роботу після захисту канди­датської дисертації, в 1999÷2002 роках закінчує докторантуру і в 2005 році захи­щає в інституті металофізики НАН України ім. Г.В. Курдюмова докторську дисертацію.

З 25-го серпня 2008 року завідувачем кафедрою фізики стає Степан Васильович Лоскутов. Наукові інтереси Лоскутова С.В. полягають у вивченні фізичних особливостей поверхневого шару твердих тіл, комп’ютерному моделюванні кристалів, фізичних основах явища втоми. С.В. Лоскутов має понад 100 наукових праць, 10 винаходів. Наприкінці 2008-го року він оприлюднив сумісно з В.В. Левітіним монографію „Напружені металеві поверхні: теорія, наноструктування, втомна міцність”. Проводиться науково-дослідна робота по вивченню впливу ударних хвиль, електричних та магнітних полів на структуру і механічні властивості поверхневого шару металів.

За 80 літній період співробітники кафедри захистили 14 кандидатських і 5 докторських дисертації. За цей час колектив кафедри фізики підготував біля 100 тисяч студентів для подальшого вивчення спеціальних дисциплін на основі формування у студентів наукового світогляду i сучасного фізичного мислення, ознайомлення студентів з методами фізичного дослідження, методами рішення конкретних задач з різних галузей фізики, формування навиків проведення фізичного експерименту.

Звичайно, в цьому короткому огляді багато значних подій із життя кафедри фізики залишились не висвітленими, а може, навіть, втраченими. Але те, про що тут згадано, показує, що викладачі кафедри і навчально-допоміжний персонал завжди віддавали багато сил, часу і вміння, щоб навчальна, методична і наукова робота знаходились на необхідному рівні.

Шістнадцять років поспіль, починаючи з 1995 р. група викладачів кафедри фізики ЗНТУ у складі доцента Курбацького В.П., доцента Правди М.І,  Бабченко І.А., здійснює гірські туристичні походи. У 2006 р. до групи приєднався доцент кафедри вищої математики Пьянков В.П. За цей період туристи самотужки розробили і здійснили чисельні походи по горах Криму, де практично не лишилось куточка, де б не ступала їх нога. Останніми роками туристи відвідали Північний Кавказ – 2007 р. (г. Фішт); Північний Урал – 2008 р. (г. Конжаковський камінь); Карпати – 2009 р. (г. Петрос). Група не збирається зупинятись на досягнутому, вважаючи що.

Кафедра загальної фізики була створена 1 березня 2002 р. як структурний підрозділ факультету довузівської підготовки ЗНТУ. Кафедру очолив   доцент, кандидат фізико-математичних наук Соколов Євгеній Петрович. З моменту створення кафедри на ній працювали: академік Академії національного прогресу, доцент, кандидат фізико-математичних наук Барвінок Олександр Дмитрович,  доцент, кандидат педагогічних наук Гуляєва Людмила Володимирівна, старші викладачі Анпілогов Дмитро Ігорович, Таланова Лариса Серафимівна та Суятина Ельвіра Анатоліївна. У 2010 році на кафедру прийшли доцент, кандидат фізико-математических наук Корніч Володимир Григорович та доцент, кандидат педагогічних наук Лозовенко Оксана Анатоліївна. Завідувачем лабораторії кафедри загальної фізики з момента її заснування працює Мехед Світлана Станіславівна.

Кафедра забезпечує викладання семи спеціальних курсів фізики для слухачів системи доуніверситетської підготовки, роботу Школи вихідного дня і  Заочної Школи. На кафедрі створені спецкурси для студентів - віпускників коледжів та слухачів групи підготовки при підприємствах «Мотор-Січ» та «АвтоЗАЗ». З вересня 2010 року кафедра загальної фізики почала навчальну роботу зі студентами-випускниками коледжів, що навчаються в ЗНТУ за скороченою програмою.

До сьогодні на кафедрі загальна фізика завершене створення повного узагальнюючого, що систематизує і розвиває курс фізики для абітурієнтів, які вступають на технічні і комп’ютерні спеціальності. Методичне забезпечення включає в себе три навчальні посібники з грифом МОНМС і понад  тридцять науково-методичних видань. Система доуніверситетської підготовки є базою для проведення наукової роботи кафедри по темі «Продовження фізичної освіти в системі школа - доуніверситетська підготовка-технічний університет». За цією тематикою викладачами кафедри опубліковано у фахових журналах понад 100 наукових робіт. Про свій досвід роботи викладачі кількаразово доповідали на республіканських та міжнародних конференціях.

Велика  увага викладачами кафедри приділяється роботі з обдарованою молоддю. Всі викладачі кафедри працюють в системі Малої академії наук, беруть участь в проведенні обласних та республіканських олімпіад з фізики, працюють в журі Всеукраїнського турніру юних фізиків. Висновки цієї роботи періодично публікуються в науково-популярних журналах для молоді.

У 2007 році на Четвертій виставці-презентації «Освіта України «Інноваційні технології навчання»» навчальний комплекс, створений на кафедрі загальної фізики, був відзначений почесним дипломом.

Найближчі роки кафедра планує:

1. Закінчити публікацію навчальних  посібників з грифом МОНМС України, в яких буде відображено досвід роботи кафедри з абітурієнтами та  талановитою молоддю.

2. Створити для студентів - випускників коледжів ЗНТУ спеціальний курс фізики, що відображує досягнення сучасної науки і технологій. Створити для нього повне методичне, мультимедійне і лабораторне забезпечення.

З початку утворення кафедри фізики різні покоління співробітників доклали багато зусиль для створення матеріально-технічної бази навчального процесу і наукової роботи. Цю діяльність в різні періоди очолювали завідувачі кафедри: професор В.П. Згустинський (1930 – 1938 рр.); ст. викладач І.П. Симоновський (1938 – 1941 рр.); доцент П.Я. Недвига  (1945 – 1958 рр.); професор Г.В. Клюшин (1958 – 1960 рр.); доцент В.Д. Кучін  (1960 – 1962 рр.); доцент О.М. Горбань (1962 – 1964 рр.); професор В.Д. Кучін (1964 – 1976 рр.); доцент В.Г. Корніч (1976 – 2008 рр.); доцент А.І. Біляк 1981 р.; доцент В.А. Шевченко 1981 р.; доцент В.Г. Корніч (1982 – 2008 рр.); професор С.В. Лоскутов  2008 р. – теперішній час.