Мета. Метою вивчення дисципліни "Основи схемотехніки" (перший модуль – дискретна схемотехніка) є формування у студентів знань, навиків та уміння, що дозволить їм здійснювати проектування аналогових пристроїв (зокрема, підсилюючих пристроїв) та використовувати їх для створення більш складних радіоелектронних засобів.

Дисципліна "Основи схемотехніки" є першою інженерною дисципліною і розташована у навчальному плані спеціальності 172 “Телекомунікації та радіотехніка” на стику дисциплін, які забезпечують базову теоретичну та інженерну підготовку радіоінженерів.

В процесі вивчення дисципліни "Основи схемотехніки", студенти вперше знайомляться з методами аналізу електронних пристроїв, з основними параметрами і характеристиками аналогових пристроїв, принципами побудови підсилювальних каскадів, різновидами підсилювачів, видами робочих режимів активних пристроїв, частотними властивостями підсилювальних каскадів, видами від’ємного зворотного зв’язку, що використовується в аналогових пристроях,  принципами побудови багатокаскадних підсилювачів та визначенням їх параметрів, методами аналізу підсилювачів в режимах підсилення  гармонічних та імпульсних сигналів та  іншими питаннями системотехніки та схемотехніки, які використовуються у сучасних засобах телекомунікацій

Завдання. Задачею дисципліни "Основи схемотехніки" є ознайомлення студентів з теорією і принципами побудови та схемотехнікою сучасних засобів телекомунікацій, зокрема, підсилювальними каскадами, які використовуються як вхідні, проміжні та вихідні каскади аналогових пристроїв, методиками аналізу і синтезу багатокаскадних схем та визначенням їх параметрів, впливом різних типів від’ємного зворотного зв’язку  на параметри аналогових пристроїв, з сучасними тенденціями апаратної реалізації підсилювачів різного призначення, навчання студентів сучасним методам аналізу аналогових пристроїв із застосуванням електронно-обчислювальної техніки.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен отримати

загальні компетенції:

– здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово  (ЗК-5);

– здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями (ЗК-7);

– знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності (ЗК-4);

– здатність  до абстрактного мислення, аналізу та синтезу (ЗК-1);

– здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях (ЗК-2);

– вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми (ЗК-8);

фахові компетенції:

– здатність вирішувати стандартні завдання професійної діяльності на основі інформаційної та бібліографічної культури із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій і з урахуванням основних вимог інформаційної безпеки (ПК-2);

– здатність використовувати базові методи, способи та засоби отримання, передавання, обробки та зберігання інформації) (ПК-3);

– здатність здійснювати комп’ютерне моделювання пристроїв, систем і процесів з використанням універсальних пакетів прикладних програм (ПК-4) ;

– здатність проводити інструментальні вимірювання в інформаційно-телекомунікаційних мережах, телекомунікаційних та радіотехнічних системах (ПК-6);

– здатність здійснювати монтаж, налагодження, налаштування, регулювання, дослідну перевірку працездатності, випробування та здачу в експлуатацію споруд, засобів і устаткування телекомунікацій та радіотехніки (ПК-10);

– здатність проводити розрахунки у процесі проектування споруд і засобів інформаційно-телекомунікаційних мереж, телекомунікаційних та радіотехнічних систем, відповідно до технічного завдання з використанням як стандартних, так і самостійно створених методів, прийомів і програмних засобів автоматизації проектування (ПК-15).

Очікувані програмні результати навчання.

Результати вивчення дисципліни деталізують наступні програмні результати:

– знання теорій та методів фундаментальних та загальноосвітніх наук в об’ємі необхідному для розв’язання спеціалізованих задач та практичних проблем у галузі професійної діяльності;

–  вміння застосовувати базові знання основних нормативно – правових актів та довідкових матеріалів, чинних стандартів і технічних умов, інструкцій та інших нормативно-розпорядчих документів у галузі електроніки та телекомунікацій;

- вміння застосовувати знання в галузі інформатики й сучасних інформаційних технологій, обчислювальної і мікропроцесорної техніки та програмування, програмних засобів для розв’язання спеціалізованих задач та практичних проблем у галузі професійної діяльності;

– вміння проводити розрахунки елементів телекомунікаційних систем та систем телевізійного й радіомовлення, згідно технічного завдання у відповідності до міжнародних стандартів, з використанням засобів автоматизації проектування, в т. ч. створених самостійно;

– вміння проектувати, в т.ч. схемотехнічно нові (модернізуючи існуючі) елементи (модулі , блоки, вузли) телекомунікаційних та радіотехнічних систем, систем телевізійного й радіомовлення тощо;

– здатність брати участь у проектуванні нових (модернізації існуючих) телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних, телекомунікаційних мереж, радіотехнічних  систем та систем телевізійного й радіомовлення тощо;

– вміння застосовувати сучасні досягнення у галузі професійної діяльності з метою побудови перспективних телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних, телекомунікаційних мереж, радіотехнічних  систем  та систем  телевізійного й радіомовлення тощо;

– вміння діагностувати стан обладнання (модулів, блоків, вузлів) телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних, телекомунікаційних мереж, радіотехнічних  систем та систем телевізійного й радіомовлення тощо;

– вміння використовувати системи моделювання та автоматизації схемо технічного проектування для розроблення елементів, вухзлів, блоків радіотехнічних та телекомунікаційних систем;

– здатність до вибору методів та інструментальних засобів вимірювання параметрів та робочих характеристик телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних, телекомунікаційних, мереж, радіотехнічних систем та стистем телевізійного й радіомовлення та їх елементів;

В результаті вивчення дисципліни  у третьому семестрі студенти повинні:

– знати основні параметри і характеристики пристроїв підсилення;

– знати основні режими роботи активних пристроїв;

– розуміти фізичні процеси в сучасних підсилювальних каскадах

– знати схемотехнічні методи забезпечення режимів підсилювальних каскадів з постійного струму;

– знати характеристики базових схем включення активних пристроїв: спільний емітер, спільна база, спільний колектор, спільний витік, спільний сток;

– знати частотні властивості каскадів підсилення;

– знати принципи застосування від’ємного зворотного зв’язку в підсилювачах і вплив зворотного зв’язку на характеристики підсилювачів;

– знати схемотехнічні аспекти реалізації підсилювачів постійного струму

– знати принципи побудови вихідних каскадів підсилювачів потужності;

– знати принципи реалізації багатокаскадних підсилювачів;

– уміти читати електричні принципові схеми реальних пристроїв підсилення  сигналів у дискретному та інтегральному виконанні для усіх діапазонів частот;

– знати сучасні методи аналізу і схемотехнічного проектування пристроїв підсилення із застосуванням електронно-обчислювальної техніки.

– вміти проектувати пристрої підсилення  різного призначення;

– мати уявлення про підсилювачі різноманітного призначення в інтегральному виконанні;

– бути ознайомленими з особливостями схемотехнічних рішень, вибором елементної бази та конструкторською реалізацією пристроїв у різних діапазонах частот.

Викладачі дисципліни:

Кабак Владислав Семенович, доцент кафедри «Радіотехніка та телекомунікації», к.т.н., доцент

Опис навчальної дисципліни (перший модуль)

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання	заочна форма навчання
Кількість кредитів – 4	Галузь знань 17 «Електроніка та телекомунікації»	нормативна
Змістових модулів – 5	Спеціальність, освітня програма 172 «Телекомунікації та радіотехніка» ОП «Інформаційні мережі зв’язку»	Рік підготовки:
		2-й	2-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання – розрахункове завдання		Семестр
Загальна кількість годин – 120		3-й	3-й
		Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 3 самостійної роботи студента –5	Освітньо-кваліфікаційний рівень: Перший (бакалаврський)	30 год.	6 год.
		Практичні, семінарські
		год.	год.
		Лабораторні
		14 год.	4 год.
		Самостійна робота
		76 год.	110 год.
		Індивідуальні завдання:.
		Вид контролю: іспит

Мета. Метою вивчення дисципліни "Основи схемотехніки" (другий модуль – інтегральна схемотехніка) є формування у студентів знань, навиків та уміння, що дозволить їм здійснювати проектування аналогових пристроїв на базі інтегральних мікросхем та використовувати їх для створення більш складних радіоелектронних засобів.

Дисципліна "Основи схемотехніки", яка вивчається у четвертому семестрі є логічним продовженням першого модуля курсу “Основи схемотехніки” третього навчального семестру і розташована у навчальному плані спеціальності 172 “Телекомунікації та радіотехніка” на стику дисциплін, які забезпечують базову теоретичну та інженерну підготовку радіоінженерів..

В процесі вивчення дисципліни "Основи схемотехніки", студенти на підставі отриманих знань щодо особливостей аналогової схемотехніки у дискретному виконанні, знайомляться з методами аналізу електронних пристроїв на базі інтегральних мікросхем (ІС), з основними параметрами і характеристиками аналогових ІС, різновидами спеціалізованих інтегральних мікросхем, принципами побудови пристроїв різного призначення на базі ІС, видами від’ємного зворотного зв’язку, що використовується в аналогових пристроях та іншими питаннями системо- та схемотехніки, які використовуються у сучасних засобах телекомунікацій

Завдання. Задачею дисципліни "Основи схемотехніки" у четвертому навчальному семестрі є ознайомлення студентів з принципом дії пристроїв обробки і перетворення аналогових сигналів, в тому числі схем на підставі операційних підсилювачів та спеціалізованих інтегральних мікросхем, навчання студентів сучасним методам аналізу і схемотехнічного проектування цих пристроїв із застосуванням електронно-обчислювальної техніки.

Вивчення дисципліни має прищепити студентам системний підхід до побудови пристроїв, що входять до складу радіотехнічних систем різного призначення.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен отримати

загальні компетенції:

– здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово  (ЗК-5);

– здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями (ЗК-7);

– знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності (ЗК-4);

– здатність  до абстрактного мислення, аналізу та синтезу (ЗК-1);

–  здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях (ЗК-2);

– вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми (ЗК-8);

фахові компетенції:

– здатність вирішувати стандартні завдання професійної діяльності на основі інформаційної та бібліографічної культури із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій і з урахуванням основних вимог інформаційної безпеки (ПК-2);

– здатність використовувати базові методи, способи та засоби отримання , передавання, обробки та зберігання інформації) (ПК-3);

– здатність здійснювати комп’ютерне моделювання пристроїв, систем і процесів з використанням універсальних пакетів прикладних програм (ПК-4) ;

– здатність проводити інструментальні вимірювання в інформаційно-телекомунікаційних мережах, телекомунікаційних та радіотехнічних системах (ПК-6);

– готовність сприяти впровадженню перспективних технологій і стандартів (ПК-8);

– здатність здійснювати монтаж, налагодження, налаштування, регулювання, дослідну перевірку працездатності, випробування та здачу в експлуатацію споруд, засобів і устаткування телекомунікацій та радіотехніки (ПК-10);

– здатність складати нормативну документацію (інструкції) з експлуатаційно-технічного обслуговування інформаційно-телекомунікаційних мереж, телекомунікаційних та радіотехнічних систем, а також за програмами випробувань (ПК-11);

– здатність проводити розрахунки у процесі проектування споруд і засобів інформаційно-телекомунікаційних мереж, телекомунікаційних та радіотехнічних систем, відповідно до технічного завдання з використанням як стандартних, так і самостійно створених методів, прийомів і програмних засобів автоматизації проектування (ПК-15).

Очікувані програмні результати навчання

Результати вивчення дисципліни деталізують наступні програмні результати:

– знання теорій та методів фундаментальних та загальноосвітніх наук в об’ємі необхідному для розв’язання спеціалізованих задач та практичних проблем у галузі професійної діяльності;

– вміння застосовувати базові знання основних нормативно – правових актів та довідкових матеріалів, чинних стандартів і технічних умов, інструкцій та інших нормативно-розпорядчих документів у галузі електроніки та телекомунікацій;

– вміння застосовувати знання в галузі інформатики й сучасних інформаційних технологій, обчислювальної і мікропроцесорної техніки та програмування, програмних засобів для розв’язання спеціалізованих задач та практичних проблем у галузі професійної діяльності;

– вміння проводити розрахунки елементів телекомунікаційних систем та систем телевізійного й радіомовлення, згідно технічного завдання у відповідності до міжнародних стандартів, з використанням засобів автоматизації проектування, в т. ч. створених самостійно;

– вміння проектувати, в т.ч. схемотехнічно нові (модернізуючи існуючі) елементи (модулі, блоки, вузли) телекомунікаційних та радіотехнічних систем, систем телевізійного й радіомовлення тощо;

– вміння діагностувати стан обладнання (модулів, блоків, вузлів) телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних, телекомунікаційних мереж, радіотехнічних систем та систем телевізійного й радіомовлення тощо;

– вміння використовувати системи моделювання  та автоматизації схемо технічного проектування для розроблення елементів, вузлів, блоків радіотехнічних та телекомунікаційних систем;

– здатність до вибору методів та інструментальних засобів вимірювання параметрів та робочих характеристик телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних, телекомунікаційних, телекомунікаційних мереж, радіотехнічних систем та систем телевізійного й радіомовлення та їх елементів;

В результаті вивчення дисципліни  у четвертому семестрі студенти повинні:

– знати основну елементну базу аналогової інтегральної схемотехніки;

– знати принципи схемотехнічної реалізації масштабних і вимірювальних підсилювачів на базі операційних підсилювачів;

– знати основні причини та джерела похибки роботи операційної схеми та шляхи її мінімізації;

– знати принципи схемотехнічної реалізації аналогових схем, які виконують математичні операції;

– знати частотні властивості ОП та принципи формування частотних характеристик схем на базі ОП;

– знати принципи схемотехнічної реалізації та основні характеристики перетворювачів на базі ОП: перетворювачі струм – напруга, перетворювачі напруга – струм, логарифмічні та антилогарифмічні перетворювачі, перемножувачі сигналів;

– уміти читати електричні принципові схеми реальних пристроїв аналогової обробки сигналів в інтегральному виконанні для усіх діапазонів частот;

– знати сучасні методи аналізу і схемотехнічного проектування пристроїв аналогової обробки із застосуванням електронно-обчислювальної техніки;

– вміти проектувати пристрої аналогової обробки сигналів різного призначення;

– бути ознайомленими з особливостями схемотехнічних рішень, вибором елементної бази та конструкторською реалізацією аналогових пристроїв у різних діапазонах частот.

Викладачі дисципліни:

Кабак Владислав Семенович, доцент кафедри «Радіотехніка та телекомунікації», к.т.н., доцент

Опис навчальної дисципліни (другий модуль)

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання	заочна форма навчання
Кількість кредитів – 5	Галузь знань 17 Електроніка та телекомунікації	нормативна
Змістових модулів – 7	Спеціальність, освітня програма 172 Телекомунікації та радіотехніка ОП «Інформаційні мережі зв’язку»	Рік підготовки:
		2-й	2-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання – курсова робота 30 годин		Семестр
Загальна кількість годин – 150		4-й	4-й
		Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 3 самостійної роботи студента –5	Освітньо-кваліфікаційний рівень: Перший (бакалаврський)	30 год.	6 год.
		Практичні, семінарські
		год.	год.
		Лабораторні
		14 год.	4 год.
		Самостійна робота
		76 год.	110 год.
		Індивідуальні завдання: 30 год..
		Вид контролю: залік

Мета. Метою вивчення дисципліни "Основи схемотехніки" (третій модуль – цифрова схемотехніка) є формування у студентів знань, навиків та уміння, що дозволить їм здійснювати проектування цифрових пристроїв на базі інтегральних мікросхем та використовувати їх для створення більш складних радіоелектронних засобів.

Дисципліна "Основи схемотехніки", яка вивчається у п’ятому семестрі є логічним продовженням першого та другого модулів курсу “Основи схемотехніки” третього та четвертого навчальних семестрів і розташована у навчальному плані спеціальності 172 “Телекомунікації та радіотехніка” на стику дисциплін, які забезпечують базову теоретичну та інженерну підготовку радіоінженерів..

В процесі вивчення дисципліни "Основи схемотехніки", студенти на підставі отриманих знань щодо особливостей цифрової схемотехніки у дискретному виконанні, знайомляться з методами аналізу електронних пристроїв на базі цифрових інтегральних мікросхем (ІС), з основними параметрами і характеристиками цифрових ІС, принципами побудови пристроїв різного призначення на базі ІС,

Завдання. Задачею дисципліни "Основи схемотехніки" у п’ятому навчальному семестрі є ознайомлення студентів з принципом дії цифрових пристроїв обробки і перетворення сигналів, навчання студентів сучасним методам аналізу та схемотехнічного проектування цих пристроїв із застосуванням електронно-обчислювальної техніки.

Вивчення дисципліни має прищепити студентам системний підхід до побудови пристроїв, що входять до складу радіотехнічних систем різного призначення.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен отримати

загальні компетенції:

– здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу (ЗК-1);

– здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях (ЗК-2);

– здатність планувати та управляти часом (ЗК-3);

– знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності (ЗК-4);

– здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово (ЗК-5);

– здатність працювати в команді (ЗК-6);

– здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями (ЗК-7);

– вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми (ЗК-8).

фахові компетенції:

– здатність вирішувати стандартні завдання професійної діяльності на основі інформаційної та бібліографічної культури із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій і з урахуванням основних вимог інформаційної безпеки (ПК-2);

– здатність використовувати базові методи, способи та засоби отримання , передавання, обробки та зберігання інформації) (ПК-3);

– здатність здійснювати комп’ютерне моделювання пристроїв, систем і процесів з використанням універсальних пакетів прикладних програм (ПК-4) ;

– здатність проводити інструментальні вимірювання в інформаційно-телекомунікаційних мережах, телекомунікаційних та радіотехнічних системах (ПК-6);

– готовність сприяти впровадженню перспективних технологій і стандартів (ПК-8) ;

– здатність здійснювати монтаж, налагодження, налаштування, регулювання, дослідну перевірку працездатності, випробування та здачу в експлуатацію споруд, засобів і устаткування телекомунікацій та радіотехніки (ПК-10);

– здатність складати нормативну документацію (інструкції) з експлуатаційно-технічного обслуговування інформаційно-телекомунікаційних мереж, телекомунікаційних та радіотехнічних систем, а також за програмами випробувань (ПК-11) ;

– здатність проводити розрахунки у процесі проектування споруд і засобів інформаційно-телекомунікаційних мереж, телекомунікаційних та радіотехнічних систем, відповідно до технічного завдання з використанням як стандартних, так і самостійно створених методів, прийомів і програмних засобів автоматизації проектування (ПК-15).

 

Очікувані програмні результати навчання

Результати вивчення дисципліни деталізують наступні програмні результати:

– знання теорій та методів фундаментальних та загальноосвітніх наук в об’ємі необхідному для розв’язання спеціалізованих задач та практичних проблем у галузі професійної діяльності;

– вміння застосовувати базові знання основних нормативно – правових актів та довідкових матеріалів, чинних стандартів і технічних умов, інструкцій та інших нормативно-розпорядчих документів у галузі електроніки та телекомунікацій;

– вміння застосовувати знання в галузі інформатики й сучасних інформаційних технологій, обчислювальної і мікропроцесорної техніки та програмування, програмних засобів для розв’язання спеціалізованих задач та практичних проблем у галузі професійної діяльності;

– вміння проводити розрахунки цифрових елементів телекомунікаційних систем та систем телевізійного й радіомовлення, згідно технічного завдання у відповідності до міжнародних стандартів, з використанням засобів автоматизації проектування, в т. ч. створених самостійно;

– вміння проектувати, в т.ч. схемотехнічно нові (модернізуючи існуючі) цифрові елементи (модулі, блоки, вузли) телекомунікаційних та радіотехнічних систем та систем телевізійного й радіомовлення тощо;

– вміння діагностувати стан цифрового обладнання (модулів, блоків, вузлів) телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних, телекомунікаційних мереж, радіотехнічних систем та систем телевізійного й радіомовлення тощо;

– вміння використовувати системи моделювання  та автоматизації схемо технічного проектування для розроблення цифрових елементів, вузлів, блоків радіотехнічних та телекомунікаційних систем;

– здатність до вибору методів та інструментальних засобів вимірювання параметрів та робочих характеристик телекомунікаційних систем, інфокомунікаційних, телекомунікаційних, телекомунікаційних мереж, радіотехнічних систем та систем телевізійного й радіомовлення та їх елементів;

В результаті вивчення дисципліни  у п’ятому семестрі студенти повинні:

– знати основну елементну базу цифрової інтегральної схемотехніки;

– знати принципи схемотехнічної реалізації типових цифрових комбінаційних вузлів, та вузлів з пам’яттю.

– знати основні причини та джерела похибки роботи операційної схеми та шляхи її мінімізації;

– знати принципи схемотехнічної реалізації аналогових схем, які виконують математичні операції;

– знати частотні властивості ОП та принципи формування частотних характеристик схем на базі ОП;

– знати принципи схемотехнічної реалізації та основні характеристики перетворювачів на базі ОП: перетворювачі струм – напруга, перетворювачі напруга – струм, логарифмічні та антилогарифмічні перетворювачі, перемножувачі сигналів;

– уміти читати електричні принципові схеми реальних пристроїв аналогової обробки сигналів в інтегральному виконанні для усіх діапазонів частот;

– знати сучасні методи аналізу та схемотехнічного проектування пристроїв аналогової обробки із застосуванням електронно-обчислювальної техніки;

– вміти проектувати пристрої аналогової обробки сигналів різного призначення;

– бути ознайомленими з особливостями схемотехнічних рішень, вибором елементної бази та конструкторською реалізацією аналогових пристроїв у різних діапазонах частот.

Поляков Михайло Олексійович , професор кафедри "Електричні та електронні апарати", к.т.н., доцент

Опис навчальної дисципліни (третій модуль)

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання	заочна форма навчання
Кількість кредитів – 3,5	Галузь знань 17 Електроніка та телекомунікації	нормативна
Змістових модулів – 1	Спеціальність, освітня програма 172 Телекомунікації та радіотехніка ОП «Інформаційні мережі зв’язку»	Рік підготовки:
		3-й	3-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання –		Семестр
Загальна кількість годин – 105		5-й	5-й
		Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 3 самостійної роботи студента –4	Освітньо-кваліфікаційний рівень: Перший (бакалаврський)	30 год.	6 год.
		Практичні, семінарські
		год.	год.
		Лабораторні
		15 год.	4 год.
		Самостійна робота
		60 год.	95год.
		Індивідуальні завдання:
		Вид контролю: іспит