На кафедри програмних засобів НУ «Запорізька політехніка» проведено масове анкетування студентів невипускних курсів, у якому взяли участь 424 респонденти (65% від загальної кількості студентів невипускних курсів на кафедрі станом на кінець 2019-2020 навчального року – 652 особи), з яких 65,8% навчаються за спеціальністю 121 «Інженерія програмного забезпечення» (бакалаврська та магістерська освітні програми «Інженерія програмного забезпечення») та 34,2% – за спеціальністю 122 «Комп'ютерні науки» (бакалаврська освітня програма «Комп'ютерні науки», магістерська освітня програма «Системи штучного інтелекту»). Розподіл респондентів за формою оплати за навчання: 59,7% – бюджет, 40,1% – контракт. За формою навчання: 96,9% – денна форма, 3,1% – заочна форма. Розподіл респондентів по курсам: 1 курс – 27,2%, 2 курс – 32,7%, 3 курс – 26%, 5 курс – 14%. Раніше проводилося масове опитування випускників магістерських освітніх програм спеціальностей кафедри. Найближчим часом також планується провести опитування випускників бакалаврських освітніх програм спеціальностей кафедри.

Прийнятною формою оплати за навчання для себе вважають тільки бюджетну – 56%, можуть сплачувати за навчання за контрактом – 44% (у т.ч. бажають навчатися тільки за контрактом – 17,2%).

Щодо задоволеності навчанням в університеті за результатами анкетування студентів невипускних курсів визначено, що в цілому задоволені навчанням 94,1% студентів (з них: повністю задоволені – 46,1%, задоволені в цілому, але вважають потрібним посилити теоретичну підготовку – 14,5%, задоволені в цілому, але вважають потрібним посилити практичну підготовку – 33,5%). Не задоволені навчанням – 5,9% респондентів.

Щодо ставлення до себе з боку викладачів випускової кафедри програмних засобів в цілому задоволені 97,6% студентів (з них: повністю задоволені – 58,4%, задоволені в цілому ставленням більшості викладачів – 39,2%). Не задоволені ставленням більшості викладачів – 2,4% респондентів.

Самооцінювання рівня володіння англійською мовою студентами показало, що 18% студентів вважають, що мають високий рівень володіння англійською мовою (рівня B2 і вище), 56% вважають, що мають середній рівень володіння англійською мовою, а 26% вважають, що мають недостатній рівень володіння англійською мовою. При цьому додаткові оплачувані курси з англійської мови бажають відвідувати 10,9% респондентів.

Найважливішими для студентів питаннями в роботі університету і кафедри є організація навчального процесу, змістовне наповнення дисциплін та розвиток матеріально-технічної база та навчально-методичного забезпечення.

Під час анкетування студентам кафедри програмних засобів пропонувалося надати пропозиції щодо покращення цих найважливіших елементів роботи університету і кафедри.

Отримані пропозиції від студентів щодо покращення навчального процесу в університеті та на кафедрі у значній мірі зводяться до того, аби:

– ширше розвивати та покращувати матеріально-технічну базу університету та кафедри (зокрема оновлювати комп'ютерну техніку та програмне забезпечення, забезпечити масово доступний (більше ніж для 100 користувачів) широкосмуговий Wi-Fi Інтернет);

– покращити організацію навчального процесу (забезпечити розклад занять без «вікон», покращити взаємодію між студентами та викладачами, зокрема посиливши інтерактив на лекціях, запроваджувати інноваційні технології навчання, ширше використовувати дистанційне навчання, зокрема для консультацій, надати студентам більше мотивації до навчання шляхом обґрунтування дисциплін у навчальному плані, пов'язуючи їх до вимог ринку праці, перевірити обсяг та виправданість завдань і вимог з дисциплін, зменшити обсяг і складність завдань з непрофільних для спеціальності дисциплін, посилити професійну орієнтацію студентів з першого курсу шляхом проведення агітаційних заходів, екскурсій на ІТ-фірми, деталізувати виклад лекційного матеріалу, зробивши його більш глибоким);

– посилити роботу щодо змістовного наповнення освітніх програм, навчальних планів і дисциплін відповідно до світових і регіональних тенденцій ринку праці (частіше оновлювати навчальні плани, зменшити кількість та обсяг гуманітарних дисциплін, замінивши їх профільними для спеціальності, більше годин віддати практичним заняттям, іспит як форму контролю ставити тільки на профільні для спеціальності дисципліни, оперативніше оновлювати змістовне наповнення навчальних дисциплін, приділяючи більше уваги практичним складовим, знанням та навичкам, релевантним вимогам ринку праці, робити завдання більш цікавими для студентів в аспекті працевлаштування, збільшити можливості вивчення іноземних мов, додати до навчальної програми вивчення базових стандартів ISO, збільшити практичну орієнтацію змісту дисциплін на потреби ІТ-фірм регіону, поглибити вивчення мов програмування, вивчати більше фреймворків та бібліотек, розширити вивчення сучасних технологій і засобів віртуальної та доповненої реальності, тривимірного моделювання, штучного інтелекту на C++ та Python);

– забезпечити можливості вільного вибору студентом індивідуальної траєкторії навчання, (зокрема шляхом обрання предметів для вибіркового вивчення, використовуваних мов програмування та фреймворків для практичних робіт у межах предмету);

– розвивати методичне забезпечення дисциплін (зробити методичні вказівки достатніми для виконання лабораторних без потреби пошуку додаткової інформації, зменшити обсяг і складність самостійної роботи з пошуку й засвоєння додаткової інформації, збільшити кількість практичних прикладів у методичних посібниках, зробити завдання з предметів на старших курсах реально пов'язаними з проєктами фірм-партнерів, частіше оновлювати методичне забезпечення);

– розвивати кадровий потенціал кафедри шляхом омолодження викладацького складу кафедри, підвищення кваліфікації викладачів та залучення як викладачів професіоналів-практиків з підприємств.

Ці пропозиції свідчать про нагальну потребу щорічного оновлення матеріально-технічної бази, навчально-методичного забезпечення, кадрового потенціалу. З боку кафедри програмних засобів ця робота ведеться постійно: завдяки участі у численних міжнародних проєктах програм «Темпус» та «Еразмус+» Європейського Союзу та Німецької служби академічних обмінів DAAD кафедрою отримано та продовжує закуповуватися новітнє комп'ютерне обладнання, проводиться стажування викладачів кафедри у передових європейських університетах, створено й оновлюються навчально-методичні матеріали, релевантні світовим тенденціям розвитку ІТ та ринку праці, організуються та проводяться лекції іноземних викладачів, подаються пропозиції керівництву університету та раді факультету щодо поліпшення матеріально-технічної бази та організації навчального процесу, змістовного наповнення навчальних планів освітніх програм спеціальностей кафедри.

Обсяг і якість працевлаштування студентів і випускників розглядається кафедрою програмних засобів як один з найголовніших критеріїв оцінювання та пріоритетів її роботи. Задля цього встановлено та активно підтримуються партнерські відносини з багатьма ІТ-підприємствами регіону.

На момент опитування (кінець 2019-2020 навчального року) вже фактично були працевлаштовані 35,8% здобувачів невипускних курсів (з них офіційно працевлаштовані як штатні співробітники на підприємствах – 9,3%, оформлені як Фізична особа-підприємець (ФОП) – 8,3%, офіційно не працевлаштовані, але фактично мають роботу (є фрилансерами без оформлення) – 18,2%), непрацевлаштовані – 64,2%. При цьому заявили, що потребують допомоги у працевлаштуванні, 37,3% респондентів. На момент анкетування вже мають власну справу (підприємство) 4% респондентів, збираються відкрити власну справу (підприємство) після закінчення університету 32,8%, потребують допомоги щодо вирішення питання стосовно відкриття власної справи 14,9%, не планують відкриття власної справи 48,4% респондентів.

Студенти кафедри, що офіційно працевлаштовані не як ФОП, у якості місця роботи зазначили такі підприємства: Computools, Freshcode, Light IT, Incode Group, Vimeo, GroupBWT, Kozak Group, OpenGeeksLab, S-PRO, SoftServe, ДТЕК Сервіс, ПАТ «Запоріжсталь», ПАТ «Мотор Січ», ПАТ «Приват банк», ТОВ «Фоззі-Фуд», Fozzy-group, ТОВ ЗТМК, Сільпо, Albedo, Alvakos, CUDEV, Drum'n'code, Estimate, Estminate, Extrums, RabotaLab, ReZet, Svitla Systems, Urich, Volta, X-Torus, Агенція нерухомості «Маяк», Регіон-Продукт, ТОВ «Барвінок, ЛТД», ТОВ «Дрімнет», ТОВ «ОМЕГА», ТОВ «Срібна країна», а також навчальні заклади. Широке різноманіття підприємств, де працюють студенти кафедри програмних засобів, свідчить про високий попит на ринку праці на фахівців зі спеціальностей кафедри програмних засобів та можливість для студентів кафедри легко знайти собі роботу в регіоні.

Кафедра програмних засобів велику увагу приділяє питанню працевлаштування студентів. Регулярно організуються ознайомчі зустрічі студентів з представниками ІТ-компаній, забезпечується проходження студентами практик на підприємствах.

Протягом навчання відвідували профорієнтаційні заходи: зустрічі з представниками ІТ-фірм на базі кафедри програмних засобів НУ «Запорізька політехніка» – 57,5% (у т.ч. вважають це корисним 42,2%), Ярмарок вакансій НУ «Запорізька політехніка» – 67,9% (у т.ч. вважають це корисним 31,7%), заходи поза межами НУ «Запорізька політехніка» – 53,1% (у т.ч. вважають це корисним 46,7%). Центр сприяння працевлаштуванню НУ «Запорізька політехніка» відвідували 70,3% (у т.ч. вважають це корисним 29,5%).

З числа студентів, що під час навчання в університеті проходили практику / стажування на підприємствах, 72,2% проходили на базі практики власно запропонованої студентом, а 27,8% – на базі практики, наданої університетом. Це свідчить про високий попит з боку підприємств регіону на студентів спеціальностей кафедри програмних засобів, що дозволяє студентам легко самостійно знаходити бази практики.

На додаток до роботи яка вже проводиться кафедрою програмних засобів щодо забезпечення сталого працевлаштування студентів, під час анкетування отримано пропозиції від студентів щодо того, як покращити їхнє працевлаштування. Більшість цих пропозицій зводиться до того, що потрібно продовжити наявну на кафедрі практику організації зустрічей з представниками підприємств, звернути особливу увагу на організацію спеціальних заходів для студентів молодших курсів щодо з'ясування ними перспектив працевлаштування за спеціальністю в регіоні та професійних вимог роботодавців, актуальних напрямів програмування в яких можна розвиватися, організацію екскурсій на підприємства, збільшення кількості та обсягу практик і стажувань на підприємствах (у тому числі неформальних в сенсі навчального процесу), продовжити організацію на базі кафедри спеціалізованих майстер-класів та курсів від ІТ-компаній, залучати до навчального процесу працюючих на фірмах фахівців-практиків, запровадити спеціальний сайт з працевлаштування для студентів.

Кафедра програмних засобів врахує ці пропозиції у плані роботи, звернувши увагу на рекрутинг та мотивування студентів щодо навчання через призму релевантності вимогам ринку праці, активно продовжуватиме організовувати майстер-класи професіоналів ІТ-підприємстів та практики на фірмах.

Під час анкетування також з'ясовувалися плани студентів щодо подальшого навчання та роботи.

Після завершення навчання за освітньою програмою серед студентів бакалаврських програм 1–3 курсів не планують взагалі подальше навчання 25,5%, планують вступати на подальше навчання 74,5%, зокрема до НУ «Запорізька політехніка» – 62,3%, до інших закладів Запорізького регіону – 3,6%, до інших закладів України – 13,9%, до інших закордонних закладів – 10,3%. Ці дані корелюють зі статистикою останніх років щодо вступу до магістратури, коли продовжує навчатися в магістратурі кафедри близько половини випускників бакалаврату кафедри.

Серед студентів 1–3 курсів, що планують продовжити навчання після завершення поточної бакалаврської освітньої програми, 67% планують вступати до магістратури за спеціальністю 121 «Інженерія програмного забезпечення», 30,5% планують вступати за спеціальністю 122 «Комп'ютерні науки», 22,5% розглядають також вступ за іншою спеціальністю. При цьому серед випускників бакалаврату спеціальності 121 «Інженерія програмного забезпечення», що планують подальше навчання в магістратурі, вступатимуть за цією ж спеціальністю 91,1%, за спеціальністю «Комп'ютерні науки» – 10,3%, а за іншими спеціальностями – 11,2%. Серед випускників бакалаврату спеціальності 122 «Комп'ютерні науки», що планують подальше навчання в магістратурі, вступатимуть за цією ж спеціальністю 92,7%, за спеціальністю 121 «Інженерія програмного забезпечення» – 8%, за іншими спеціальностями – 12,6%. Дані результати свідчать про свідомий вибір більшістю студентів спеціальності при вступі до університету та задоволеністю навчанням за обраною спеціальністю на кафедрі програмних засобів.

Після завершення навчання за освітньою програмою серед студентів магістерських програм 5 курсу не планують взагалі подальше навчання 85,1%, а решта – 14,9% планують вступати до НУ «Запорізька політехніка». Ці результати також добре корелюють зі статистикою випуску, бо випускники магістерських програм, як правило, бажають працювати на підприємствах і не відчувають потребу у подальшому навчанні.

Після закінчення університету планують працювати за спеціальністю, за якою навчалися в університеті, 89,9% (з них 60,9% ґрунтуються саме на інтересі до спеціальності, а 29,0% ґрунтуються на можливості знайти високооплачувану роботу). Не планують працювати за отриманою спеціальністю 10,1% випускників.

Серед респондентів 51,4% після закінчення навчання планують працювати в Запорізькому регіоні, 28,8% – в іншому регіоні України, за кордоном – 19,8%.

Результати проведеного опитування студентів невипускних курсів, хоча кількісно й відрізняються від результатів проведеного раніше опитування випускників магістерських програм, у цілому якісно співпадають та узгоджуються з ним, відбиваючи головні тенденції сприйняття студентами університету, кафедри та спеціальності, а також ситуації на ринку праці та в індустрії в цілому.

За результатами проведеного анкетування можна зробити висновки, що студенти кафедри програмних засобів переважно орієнтовані на подальшу роботу за спеціальністю в Запорізькому регіоні, вважають свою спеціальність престижною, задоволені навчанням в університеті та ставленням до себе з боку кафедри, підтверджують корисність від проваджуваних кафедрою заходів, спрямованих на працевлаштування студентів, прагнуть подальшої інноватизації та удосконалення навчального процесу та матеріально-технічної бази кафедри.

Проведене анкетування надало корисну інформацію для планування подальшої роботи кафедри програмних засобів. Подібна практика масового опитування студентів показала себе корисною для отримання як загальної усередненої картини сприйняття студентами навчального процесу, так і для оцінювання і врахування індивідуальних потреб конкретних студентів.

С.О. Субботін
завідувач кафедри програмних засобів