Новини кафедри УЗМП
30 років Конституції України: документ, що утвердив державу, права людини та європейський вибір
28 червня 2026 року Україна відзначає 30-річчя ухвалення Конституції України – Основного Закону держави, який став фундаментом сучасної української державності, демократії та правової системи. Саме цього дня у 1996 р. після безперервного майже добового засідання Верховної Ради України було прийнято Конституцію незалежної України. Ця історична подія стала визначальним етапом завершення процесу державотворення, розпочатого проголошенням незалежності 24 серпня 1991 р.
Конституція України не виникла на порожньому місці. Вона стала результатом багатовікової боротьби українського народу за власну державність, свободу та право самостійно визначати своє майбутнє. Ідеї конституціоналізму мають в Україні глибоке історичне коріння. Ще у 1710 р. було укладено Конституцію Пилипа Орлика, яка стала однією з перших європейських конституцій нового часу. У ХХ ст. прагнення українців жити у власній незалежній державі знайшло своє продовження у діяльності Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки та численних поколінь борців за свободу.
Після проголошення незалежності Україна потребувала нового Основного Закону, який би відповідав демократичним принципам, закріплював суверенітет держави та визначав права і свободи громадян. Робота над Конституцією тривала кілька років і супроводжувалася активними політичними дискусіями. У ніч із 27 на 28 червня 1996 р. народні депутати працювали безперервно, розглянувши тисячі поправок. Цю подію в історії українського парламентаризму назвали «конституційною ніччю». О 9 годині 18 хвилин 28 червня Конституцію України було ухвалено конституційною більшістю – «за» проголосували 315 народних депутатів.
Конституція визначила Україну як суверенну і незалежну, демократичну, соціальну та правову державу. Вона закріпила принцип народовладдя, поділ державної влади на законодавчу, виконавчу та судову, гарантії місцевого самоврядування, рівність усіх громадян перед законом, а також широкий перелік прав і свобод людини. Людина, її життя, честь, гідність, недоторканність і безпека були проголошені найвищою соціальною цінністю, що стало визначальним орієнтиром для розвитку українського законодавства.
Особливе значення має стаття 20 Конституції, яка визначає державні символи України – Державний Прапор, Державний Герб і Державний Гімн, а також стаття 10, яка закріплює українську мову як єдину державну. Водночас Конституція гарантує вільний розвиток національних меншин, їхніх мов і культур, що свідчить про демократичний характер української держави.
За три десятиліття Конституція неодноразово змінювалася відповідно до суспільних потреб і розвитку демократичних інститутів. Важливими стали конституційні реформи щодо децентралізації влади, судової системи та курсу України на членство в Європейському Союзі й Організації Північноатлантичного договору (НАТО). У 2019 р. до Конституції було внесено положення про незворотність європейського та євроатлантичного стратегічного курсу України, що стало важливим політичним і цивілізаційним вибором держави.
Сьогодні, коли Україна продовжує боротьбу за свою незалежність, територіальну цілісність і демократичні цінності, Конституція набуває особливого змісту. Вона є не лише юридичним документом, а й символом єдності українського народу, його прагнення до свободи, справедливості та верховенства права. Саме на конституційних засадах функціонують державні інституції, здійснюється захист прав громадян, розвивається громадянське суспільство та утверджуються європейські стандарти демократії.
Тридцята річниця прийняття Конституції України – це не лише нагода згадати історичні події 1996 р., а й можливість усвідомити особисту відповідальність кожного громадянина за майбутнє своєї держави. Конституція діє лише тоді, коли її норми поважаються всіма – від органів державної влади до кожного громадянина. Знання своїх прав, виконання обов’язків, повага до закону та активна громадянська позиція є запорукою розвитку сильної, демократичної та незалежної України.
Конституція України залишається живим документом, що об’єднує покоління українців навколо спільних цінностей – свободи, людської гідності, справедливості, відповідальності та любові до Батьківщини. Через тридцять років після її ухвалення Основний Закон продовжує бути надійною правовою опорою української державності й дороговказом на шляху до мирного, демократичного та європейського майбутнього.
23 травня – День Героїв України
23 травня в Україні відзначають День Героїв — особливу дату, присвячену всім борцям за свободу, незалежність і гідність нашої держави. Це неофіційне, але надзвичайно важливе свято об’єднує різні покоління українців навколо спільної пам’яті про тих, хто в різні часи віддавав своє життя, силу, молодість і мрії заради майбутнього України.
День Героїв має глибоке історичне коріння. Його започаткували представники українського національного руху ще у ХХ ст. на честь видатних діячів боротьби за незалежність України — Євген Коновалець, Симон Петлюра та Микола Міхновський. Саме у травні загинули ці провідники української ідеї, тому місяць став символом героїзму й жертовності в ім’я Батьківщини.
Проте День Героїв — це не лише про історичне минуле. Це про всіх українців, які у різні епохи ставали на захист рідної землі. Героями є воїни княжої доби, козаки Запорозької Січі, січові стрільці, воїни Української Народної Республіки, учасники визвольного руху ХХ століття, Герої Небесної Сотні та сучасні захисники й захисниці України, які сьогодні боронять державу від російської агресії.
У кожного покоління — свої герої. Але всіх їх об’єднує одна риса — безмежна любов до України. Герої не народжуються для слави чи нагород. Вони роблять вибір на користь правди, свободи та людської гідності навіть тоді, коли це небезпечно. Саме завдяки таким людям український народ вистояв у найтяжчі періоди історії та продовжує боротьбу сьогодні.
Сучасна війна особливо гостро нагадала українцям справжню ціну незалежності. Щодня ми дізнаємося про подвиги військових, медиків, волонтерів, рятувальників, учителів, журналістів та звичайних громадян, які допомагають країні вистояти. Хтось тримає оборону на передовій, хтось рятує життя під обстрілами, хтось підтримує армію працею і допомогою в тилу. Кожен із них є частиною великої історії незламності українського народу.
Особливе значення День Героїв має для молодого покоління. Це нагадування про те, що свобода ніколи не дається легко. Її потрібно берегти, захищати та цінувати. Пам’ять про героїв формує національну свідомість, виховує повагу до історії свого народу та відповідальність за майбутнє держави. Коли ми згадуємо імена полеглих захисників, читаємо про їхні подвиги чи бачимо синьо-жовті прапори на алеях пам’яті — ми усвідомлюємо, що Україна живе завдяки мужності своїх людей.
День Героїв України — це не просто дата в календарі. Це символ нескореності українського духу. Поки ми пам’ятаємо своїх героїв, шануємо їхній подвиг і передаємо цю пам’ять наступним поколінням — Україна буде жити й перемагати.
Вічна слава Героям України!
Слава Україні!
Інформаційно-просвітницький захід «Міжнародний день музеїв: вчора, сьогодні, завтра»
19 травня 2026 року в НУ «Запорізька політехніка» відбувся інформаційно-просвітницький захід «Міжнародний день музеїв: вчора, сьогодні, завтра», організований історичною секцією кафедри «Українознавство та загальна мовна підготовка» спільно з Музеєм історії технічного прогресу, ВСП «Запорізький гуманітарний фаховий коледж» та Науковою бібліотекою університету.
Захід урочисто відкрив проректор з науково-педагогічної роботи, соціально-економічного розвитку та молодіжної політики НУ «Запорізька політехніка» Андрій Іванченко. У своєму виступі він наголосив на особливій місії музеїв в умовах російсько-української війни — збереженні історичної пам’яті та вшануванні загиблих Героїв України.
З вітальним словом до учасників звернулася деканка гуманітарного факультету Тетяна Хітрова, яка акцентувала увагу на гаслі Міжнародного дня музеїв 2026 року — «Музеї об’єднують розділений світ» та привітала з особливою подією в житті університетської спільноти, а саме з присвоєнням почесного звання «Заслужений діяч науки і техніки України» завідувача кафедри «Українознавство та загальна мовна підготовка» Георгія Шаповалова.
Почесною гостею заходу стала депутатка Запорізької обласної ради Ірина Півень. Вона підкреслила важливу роль музеїв у час повномасштабного вторгнення, їхній внесок в об’єднання релокованих громад та підтримку культурної пам’яті.
Директор музею історії ЗНУ Володимир Лініков ознайомив присутніх з історією створення музею та його унікальною колекцією артефактів.
Активну участь у заході взяли й здобувачі освіти ВСП «Запорізький гуманітарний фаховий коледж» — Марія Руденко, Юлія Ратова та Володимир Жатченко. Вони представили змістовні доповіді-відеопрезентації, які стали яскравою частиною заходу. Науковий супровід підготовки здійснили доцентка Ірина Спудка та старша викладачка Галина Сигида.
Про багатогранну та надзвичайно відповідальну роботу музейного працівника розповів завідувач кафедри УЗМП Георгій Шаповалов, який понад 40 років очолював Запорізький обласний краєзнавчий музей.
Історією створення та розвитку Музею історії технічного прогресу поділилася Наталя Деркач, а завершальним етапом заходу стала екскурсія музеєм, яку провів доцент кафедри УЗМП Володимир Чоп.
Учасники заходу ознайомились з книжковою експозицією «Музеї – дзеркало віків та голос сучасності», підготовленою завідувачкою секцією бібліотеки Наталією Федько. Модератор заходу – Наталя Деркач.
Захід став важливою платформою для збереження історичної пам’яті, популяризації музейної справи та об’єднання академічної спільноти навколо культурних і національних цінностей.
18 травня День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу
17 травня День пам’яті жертв політичних репресій
9 травня День Європи
8 травня День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (1939-1945)
26 квітня Чорнобиль -40: пам’ять, що об’єднує покоління
“Чорнобиль — 40: пам’ять, що об’єднує покоління”
У науковій бібліотеці відбулася особлива подія — інтерактивний захід, присвячений 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи. Подія, яка не залишає байдужими й сьогодні, зібрала тих, хто пам’ятає, досліджує та прагне передати правду далі.
Захід організований науковою бібліотекою, кафедрою українознавства та загальної мовної підготовки та ЗГФК НУ «Запорізька політехніка».
Відбулася не просто зустріч — це була жива розмова поколінь. Присутні слухали істориків, які допомогли глибше зрозуміти події 1986 року, а також зворушливі спогади ліквідаторів, що нагадали: за кожною сторінкою історії — людські долі.
У програмі заходу передбачено виступи науковців кафедри українознавства та ЗМП НУ «Запорізька політехніка» — професора Георгія Шаповалова та доцента Володимира Чопа, а також деканки гуманітарного факультету Тетяни Хітрової. Учасники мали змогу почути спогади очевидців і ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, виступ письменниці Т.М. Тіховської, переглянути документальні відеоматеріали, що спонукають до глибоких роздумів. Окрему увагу приділено книжковій експозиції «Чорнобиль – довгий слід трагедії».
Особливо вразили студентські доповіді — щирі, глибокі й небайдужі:
«Чорнобильська трагедія у творчості Ліни Костенко» — Марія Руденко (студ. гр. 25-61 ЗГФК НУ «Запорізька політехніка», науковий керівник — доц. Спудка І.М.);
«Втрачена спадщина: Полісся, якого більше немає» – Юлія Ратова (студ. гр. 25-61 с ЗГФК НУ «Запорізька політехніка», науковий керівник – ст. викл. Сигида Г.А.);
«Чорнобиль: ліквідація та наслідки» — Володимир Жатченко (студ. гр. 25-51 ЗГФК НУ «Запорізька політехніка», науковий керівник – ст. викл. Сигида Г.А.) .
Молодь не просто вивчає історію — вона відчуває її, переосмислює та говорить про важливе своєю мовою.
Цей захід став нагадуванням: пам’ять — це не лише про минуле. Це про відповідальність перед майбутнім.
Пам’ятаємо. Осмислюємо. Не дозволяємо забути.
Екскурсія по «Місту Майбутнього»
18 квітня 2026 р. в нашій країні в черговий раз відзначався Міжнародний день пам’яток історії та культури. Нагадуємо, що його відзначення було встановлено Указом Президента України від 23 серпня 1999 р. Цього дня відомий знавець архітектури Запоріжжя та краєзнавець, доцент кафедри українознавства та ЗМП – Володимир Миколайович Чоп, провів для представників муніципального телеканалу МТМ екскурсію-репортаж по найбільш знаковим об’єктам запорізького Шостого селища («Соцміста»). Нагадуємо читачам, що даний район нашого міста, з 2019 р., претендує на своє внесення до Списку матеріальних об’єктів культурної спадщини ЮНЕСКО. Результатом екскурсії стали два репортажі, які після телеефірів були викладені на сайті телеканалу для загального ознайомлення. Запрошуємо до перегляду всих бажаючих, що цікавляться історією культури рідного міста.
Повний варіант передачі:
Скорочений варіант передачі:
https://www.youtube.com/watch?v=x4BC9Cz0d2A&t=3s
14 березня День українського добровольця
26 лютого День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя
20 лютого – День вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні
19 лютого День Державного Герба
16 лютого День єднання
29 січня День Героїв Крут: символ жертовності, гідності та національної стійкості
22 січня День соборності України
6 грудня День Збройних Сил України
22 листопада День вшанування жертв Голодомору
21 листопада День Гідності та Свободи
14 листопада Володимир Чоп про батька Махна на запорізькому телеканалі МТМ
13 листопада Міжвишівська науково-історична конференція «Сторінками історії технічної освіти Запоріжжя»
30 жовтня 2025 І етап ХVІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка
28 жовтня День визволення України від нацистських загарбників
27 жовтня 2025 Всеукраїнський радіодиктант національної єдності
02.10.2025 – XV Міжнародна науково-практична конференція «Південь України в умовах глобальних соціокультурних трансформацій: питання культурної, етнорелігійної, етнічної та національно-громадянської ідентичності» Перше інф. повідомлення 2025
24 серпня – День Незалежності України
