Участь студентів НУ «Запорізька політехніка» в міжнародній академічній мобільності

Упродовж весняного семестру 2025–2026 н. р. здобувачі освіти НУ «Запорізька політехніка» Дмитро Черненко (М–614) та Кирило Філіпенков (КНТ–615м) пройшли навчання за програмою академічної мобільності в кампусі De Nayer Католицького університету Льовена, Бельгія.

Співпраця між Католицьким університетом Льовена та НУ «Запорізька політехніка» у сфері академічної мобільності триває з 2015 року. Взаємний обмін студентами, викладачами та адміністративним персоналом став можливим завдяки міжінституційній угоді між університетами. За цей час у КУ Льовена навчалися та проходили стажування 32 здобувачі вищої освіти НУ «Запорізька політехніка».

Координаторка проєкту академічної мобільності з боку КУ Льовена — Галина Табунщик, професорка кафедри програмних засобів.Запрошуємо здобувачів освіти НУ «Запорізька політехніка» долучатися до програм міжнародної академічної мобільності. Інформація про актуальні можливості доступна на вебсайті університету: https://zp.edu.ua/international-activities/academic-mobility/.

Пропонуємо ознайомитися з враженнями Кирила Філіпенкова від навчання в KU Leuven:

Вітаю! Мене звати Кирило Філіпенков, я студент кафедри комп’ютерних систем та мереж НУ «Запорізька політехніка». Весняний семестр 2026 року я провів у Бельгії, навчаючись за програмою академічної мобільності Erasmus+ у KU Leuven — найстарішому університеті країни та одному з провідних дослідницьких університетів Європи.

Моїм домом на півроку став кампус De Nayer факультету інженерних технологій у містечку Сінт-Кателейне-Вавер, між Брюсселем і Антверпеном. Зізнаюсь: я довго вагався, навіть після подання документів — покинути дім було непросто, але це унікальний досвід.

Бельгія — компактна країна, трохи більша за нашу Запорізьку область. Має високий рівень життя та розвинену інфраструктуру. Особливо мене вразила велоінфраструктура. Це також чудова можливість поринути в історію старої Європи, адже бельгійські міста зберегли її на кожному кроці: середньовічні Брюгге і Гент, портовий Антверпен, а поруч із кампусом — старовинний Мехелен. До Парижа чи Амстердама звідси лише кілька годин поїздом.

Бельгійці — привітні люди, які чудово говорять англійською, тож мовного бар’єра в побуті практично немає, принаймні я його не відчув.

Тим, хто вагається, скажу просто: ідеально готовими ви навряд чи будете — просто подумайте, чи матимете таку можливість, коли закінчите навчання. Якщо ви іноді читаєте та дивитеся відео англійською — цього достатньо, а решту надолужите на місці. Вам допоможуть на кожному етапі — як колеги з рідного університету, так і з бельгійського боку.

У 2021–му був карантин, у 2022–му — повномасштабна війна, що триває і донині. За весь цей час я і мої колеги в найкращому випадку навчалися очно лише 1–2 семестри з перебоями, і, відверто кажучи, я не думав, що це така проблема. Тому знову відчути, що тобі регулярно фізично кудись треба йти та бути серед інших людей, було незвично, але дуже корисно. А можливість безпосередньо взаємодіяти з апаратурою — взагалі безцінна: це чергова можливість, яку ми втратили через дистанційне навчання.

У KU Leuven я обрав чотири дисципліни: Real-time Embedded Design, Embedded Algorithm Optimization, Information Management та Student project. На Real-time Embedded Design ми проєктували системи реального часу — від теорії планування задач і операційних систем реального часу до лабораторних робіт на справжньому обладнанні. Підсумком став проєкт із побудови конвеєра виявлення контурів зображення (фільтр Гауса + оператор Собеля), що працює в реальному часі на вбудованій платформі.

Embedded Algorithm Optimization навчив дивитися на алгоритми очима «заліза»: теорія похибок, обчислювальна складність, оптимізація коду під жорсткі обмеження пам’яті та енергоспоживання. Information Management охопив проєктування інформаційних систем і роботу з даними.

Тема Student project — оптимізація виконання нейронних мереж на вбудованих системах. Якщо коротко: сучасні мережі для обробки зображень «не вміщаються» в пам’ять маленьких пристроїв, тож порядок обчислень доводиться ретельно планувати. Я розробив інструмент, який автоматично знаходить такий порядок і показує найкращі компроміси між обсягом пам’яті на кристалі та обміном даними.
Результатом стали захист проєкту перед дослідницькою групою та чернетка майбутньої наукової статті, підготовлена у співавторстві з керівниками.

Насамкінець хочу подякувати людям, завдяки яким цей обмін відбувся. З боку рідного університету — Ларисі Миколаївні Дуйко, Галині Володимирівні Табунщик, Ірині Яківні Зеленьовій, Марії Юріївні Тягуновій та деканату КНТ, які супроводжували мене на всіх етапах — від подання заявки до повернення. Якщо після цього тексту вам захотілося спробувати — звертайтеся саме до них. Особливу вдячність висловлюю Пітеру Аррасу (Peter Arras), який забезпечував підтримку й супровід під час мого навчання в KU Leuven, та Стівену Коллеману (Steven Colleman) — моєму науковому керівнику дослідницького проєкту.

Erasmus+ — це не «канікули в Європі», а інтенсивна робота з елементами туризму, яка повертається сторицею: професійними контактами, упевненістю у власних силах і чітким розумінням, куди рости далі.

Щиро раджу цей досвід кожному студенту нашої кафедри. Щасти!