Рейтинг ЗНТУ за версією CEDOS

Аналітичний центр CEDOS протягом жовтня 2014 – березня 2015 року провів рейтингування 96 національних університетів України. До першої десятки потрапили:

1. Національний університет «Львівська Політехніка» (71,3 бали);
2. Харківський національний університет імені Каразіна (66,9);
3. Тернопільський національний університет імені Пуля (62,6);
4. Львівський національний університет імені Івана Франка (59);
5. Київський національний університет імені Тараса Шевченка (57,1);
6. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» (56,1);
7. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького (55,5);
8. Київський національний торговельно-економічний університет (54,9);
9. Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (54,7);
10. Хмельницький національний університет (54,3).

Наш університет посів в рейтингу 32 місце. Тобто знаходиться у верхній частині рейтингового списку.

Для наповнення веб-сайтів кафедр, інститутів та інших структурних підрозділів університету наводимо методологію розрахунку рейтингу, за версією аналітичного центу CEDOS, яка підтримана МОН України.

Методологія рейтингу прозорості національних ВНЗ

Джерела інформації. Рейтинг використовує веб-сайти ВНЗ як основне джерело інформації та вимірює факт наявності або ж відсутності певної інформації на них. Також джерелом інформації є факт задоволення/незадоволення запиту на публічну інформацію.

Моніторинг охопив усі національні ВНЗ, окрім тих, які опинились на окупованих територіях, а також ВНЗ силових структур. Загалом у рейтинзі представлені 96 національних ВНЗ.

Фінансова прозорість (30%)

Індикатор у першу чергу відображає, наскільки університети виконують вимоги Закону «Про вищу освіту» та Закону «Про доступ до публічної інформації» щодо публікації своєї фінансової документації у відкритому доступі або ж надання її на запит.

Публікація фінансових документів на сайті ВНЗ:

• кошторис ВНЗ на 2014 або на 2015 рік – 4 бали;
• звіт про використання та надходження коштів за 2014 рік – 4 бали;
• штатний розпис ВНЗ на 2014 або на 2015 рік – 4 бали (зведений штатний розпис – 2 бали).

Публікація інформації про державні закупівлі на сайті ВНЗ за 2014 роки – 2 бали.

Наявність інформації про розмір плати за весь термін навчання:

• українською – 2,5 бали;
• англійською – 2,5 бали.

Наявність інформації про розмір плати за надання додаткових освітніх послуг – 2 бали.

Відповідь на запити про публічну інформацію:

• кошторис ВНЗ за 2013 р. зі змінами – 1,5 бали, а також звіт про використання та надходження коштів за 2013 р. – 1,5 бали;
• штатний розпис ВНЗ на поточний рік – 3 бали (зведений штатний розпис – 1,5 бали);
• інформація про кількість студентів (бюджетників та контрактників) – 1,5 бали;
• інформація про кількість штатних науково-педагогічних та педагогічних працівників та сумісників – 1,5 бали (зведена або неповна інформація – 1 бал).

Протягом жовтня 2014 року – березня 2015 року відбувався щомісячний моніторинг сайтів ВНЗ, якщо протягом цього періоду на сайті була зафіксована згадана інформація, виш отримував відповідний бал. Якщо інформації була опублікована після наказу МОН № 166 від 19.02.2015, максимальний бал вдвічі зменшувався.

Адміністративна прозорість (20%)

Індикатор відображає, наскільки ВНЗ виконує вимоги Закону «Про вищу освіту» щодо відкритості основних Положень ВНЗ та інформації про його керівні органи, а також наскільки ВНЗ дотримується прозорості у своїй кадровій політиці, зокрема під час оголошення конкурсів на вакантні посади.

Наявність на сайті ВНЗ:

• статуту ВНЗ – 4 бали;
• положення про Вчену раду – 2 бали;
• інформації про вище керівництво (ректорат):
  • склад – 1 бал,
  • контактні дані членів – 1 бал,
  • години прийому його членів – 1 бал,
• склад Вченої Ради ВНЗ – 2 бали,
• склад останніх Зборів трудового колективу – 1 бал,
• річного звіту ректора – 2 бали,
• оголошень про вакантні науково-педагогічні посади на сайті ВНЗ – 3 бали.

Відповіді на два запити на публічну інформацію про наявність/відсутність вакантних посад – 1,5+1,5 бали.

Протягом жовтня 2014 року – березня 2015 року щомісяця моніторились сайти ВНЗ. Якщо протягом цього періоду на сайті була зафіксована згадана інформація, виш отримував відповідний бал. Бал за оголошення про вакантні посади залежав від відповіді ВНЗ на наш запит про їх наявність. Якщо протягом окресленого періоду ВНЗ не проводив конкурсу на заміщення вакантних посад, тоді зараховувалась максимально можлива кількість балів за цей показник, скоригована на коефіцієнт, який розраховувався як відношення суми набраних балів до максимально можливої суми балів за всіма іншими параметрами індикатора. Якщо ВНЗ не відповів на запити і при цьому на сайті не було оголошень – за параметр оголошень виш отримував 0 балів.

Якщо публікація інформації відбувалась після наказу МОН № 166 від 19.02.2015, максимальний бал вдвічі зменшувався.

Наявність на сайті ВНЗ стратегічного плану розвитку (10%)

Індикатор відображає, чи ВНЗ здійснює стратегічне планування, а також показує наявність основних компонентів у стратегії.

Охоплення таких сфер діяльності у стратегічному плані розвитку:

• інформація щодо забезпечення якості освіти – 1 бал;
• дослідницька діяльність – 1 бал;
• формування (залучення коштів) та розподіл бюджету – 1 бал;
• розвиток персоналу, зокрема сприяння розвитку кар'єри молодих викладачів – 1 бал;
• міжнародна діяльність – 1 бал;
• розвиток інфраструктури – 1 бал.

Наявність у стратегічному плані розвитку таких компонентів:

• стратегічні цілі – 1 бал;
• проекти, заходи та операційні цілі, на основі яких будуть досягатися стратегічні цілі – 1 бал;
• показники, на основі яких можна перевірити виконання стратегічних цілей, – 2 бали.

Протягом жовтня 2014 року – березня 2015 року відбувався щомісячний моніторинг сайтів ВНЗ, якщо протягом цього періоду на сайті була зафіксована згадана інформація, виш отримував відповідний бал.

Інформування про зміст навчання на сайті ВНЗ (40%)

Індикатор показує, наскільки ВНЗ використовує свою веб-сторінку, аби інформувати про зміст власних навчальних програм, кадровий потенціал та систему оцінювання.

Опис навчальної програми, а саме:

• перелік дисциплін – 7 балів,
• короткий опис мети дисципліни, знань та навичок, які вона дає, – 3 бали,
• інформація про кількість годин або кількість кредитів ЄКТС в рамках інформації про дисципліни – 3 бали,
• види робіт в рамках інформації про дисципліни – 4 бали,
• розподіл оцінки в рамках дисципліни – 4 бали,
• хто саме викладає ці дисципліни – 5 балів.

Наявність інформації про можливості проходження практики – 4 бали (для університету або факультету загалом) або 6 балів (для кожної кафедри/програми).

Інформаційний пакет ЄКТС – 3 бали (для університету або факультету загалом) або 5 балів (для кожної кафедри/програми).

Англомовний пакет ЄКТС – 2 бали (для університету або факультету загалом) або 3 бали (для кожної кафедри/програми).

Протягом жовтня 2014 року – березня 2015 року відбувався щомісячний моніторинг сайтів ВНЗ, якщо протягом цього періоду на сайті була зафіксована згадана інформація, виш отримував відповідний бал. Моніторинг охоплював бакалаврські програми денної форми навчання, виняток склала Національна академія управління (магістерські програми).

Оцінка опису навчальної програми відбувалась на кожному факультеті/інституті. Спочатку ділили максимальний бал кожного параметра на кількість кафедр (рідше – програм) на факультеті. Потім отримане число множили на кількість кафедр (програм), які мають відповідну вимірювану складову. І так для кожного параметра. Потім додавали усі бали, які отримував факультет. Після цього додавали отримані кожним факультетом бали та ділили на кількість факультетів.

За таким же принципом відбувався розрахунок балів для параметрів інформації про практику та інформаційний пакет ЄКТС. Відмінність полягала лише в тому, що максимальна кількість балів для цих параметрів, якщо інформація була розміщена для усього факультету чи університету, зменшувалась.

Для мистецьких ВНЗ за складову інформації про практику зараховувалась максимально можлива кількість балів за цей показник скоригована на коефіцієнт, який розраховувався як відношення суми набраних балів до максимально можливої суми балів за всіма параметрами опису навчальної програми.

У моніторингу не брали участь загальноуніверситетські кафедри як гуманітарного, так і технічного профілю, військові кафедри, відокремлені підрозділи, а також факультети для іноземних студентів (окрім параметра щодо англомовного Інформаційного пакету ЄКТС). Якщо кафедра забезпечує загальну дисципліну лише для одного факультету, то вона також враховувалась.

Якщо оцінювана інформація знаходилась лише у внутрішній мережі ВНЗ, то це не враховувалось, адже до неї не мають доступу зацікавлені абітурієнти.

Якщо інформація про навчальну програму, яка підлягала моніторингу, містилася в інформаційному пакеті ЄКТС, то враховували її аналогічно до тієї, що розміщена на сторінці кафедри чи факультету.

Інформація про практику враховувалась лише в тому випадку, якщо були вказані конкретні підприємства та установи для її проходження.

Наявність інформаційного пакету ЄКТС враховувалась за умови, що він містив щонайменше 60% переліченої нижче інформації:

• загальний опис університету (включаючи тип і статус);
• перелік програм, які пропонує університет;
• загальні процедури реєстрації та зарахування;
• інформація про консультативну допомогу студентам;
• вартість проживання;
• житло;
• харчування;
• медичне забезпечення;
• можливості для студентів з особливими потребами;
• страхування/фінансове забезпечення (підтримка) студентів;
• відділ студентських справ;
• умови для навчання;
• міжнародні програми;
• практична інформація для мобільних студентів;
• мовні курси;
• практика;
• умови для занять спортом та дозвілля;
• студентські організації.

Розміщення на офіційному сайті навчального закладу переліку та опису курсів, що викладаються, характеристика викладачів, що їх викладають, є важливими з кількох причин. Перш за все, таким чином університет показує, що саме будуть вивчати майбутні студенти. Це необхідно і для того, аби абітурієнти при виборі ВНЗ та спеціальності могли зробити інформований вибір (а це, у свою чергу, означатиме більш мотивованих та краще підготованих до навчання вступників), і для того, аби роботодавці могли оцінити, які конкретно знання та вміння отримають випускники різних спеціальностей. Таке інформування становить не меншу користь і для самих студентів, які самостійно обирають чверть обсягу освітньої програми.

Ця складова інформаційної політики ВНЗ набуває особливої актуальності в умовах теперішньої реформи вищої освіти, адже державні стандарти віднині будуть містити лише кінцеві компетенції, якими повинен оволодіти студент, а наповнення освітніх програм залежатиме від університету. Відтак, у різних ВНЗ студентів однієї спеціальності можуть навчати по-різному і кожен університет зацікавлений у тому, щоб показати унікальність і переваги саме його програм.