Реальну якість української освіти оцінити неможливо, – І. Лікарчук
Директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти вважає, що споживачі освітніх послуг не можуть дізнатися про якість освіти через відсутність незалежної системи моніторингу
Про це Ігор Лікарчук повідомив під час проведення прес-конференції, що була присвячена презентації аналітичної доповіді “Про стан моніторингу якості освіти в Україні”.
За даними авторів звіту, Україна є єдиною країною Європейського простору вищої освіти, де немає незалежної недержавної агенції з оцінювання якості освіти, незважаючи на те, що наша держава є урядовим членом Європейського реєстру забезпечення якості освіти.
За словами Ігоря Лікарчука, сьогодні в Україні одні й ті ж органи управління освітою виконують як управління галуззю так і функції контролю якості освіти.
“В результаті замовники та споживачі освітніх послуг – учні, студенти та їх батьки, роботодавці, незалежні експерти, громадські організації не мають можливості дізнатися, якою ж є реальна якість української освіти”, – зазначив він.
Ігор Лікарчук також повідомив, що саме через це більшість реформаторських заходів у системі освіти не досягають мети, ведуть до неефективного використання бюджетних і приватних коштів, знецінюють сутність і зміст освітньої діяльності.
Він наголосив, що нормативні документи, прийняті в листопаді 2011 року – січні 2012 року, не можуть забезпечити створення системи моніторингу освіти. Зокрема, це стосується положення про національну систему рейтингового оцінювання діяльності вищих навчальних закладів, що затверджене Міністерством освіти.
“Ці документи орієнтовані на отримання формальних показників, проведення безсистемних ситуативних контрольних процедур і посилення централізації в управлінні освітньою галуззю”, – підкреслив Ігор Лікарчук.
Автори аналітичної доповіді щодо моніторингу якості освіти в Україні також повідомили, що в Україні немає визначеної й адаптованої з освітніми цілями системи державних освітніх стандартів, аналіз виконання яких міг би давати підстави для висновків про якість функціонування освіти.
“У державі не розроблено та не впроваджено національної системи освітніх індикаторів, яка б могла стати важливим джерелом інформації про функціонування галузі та забезпечила порівняння її результатів із аналогічними даними інших країн світу, зокрема тих, що входять до складу Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)”.
