Академічна мобільність студентів кафедри програмних засобів до європейських університетів за програмою за Еразмус+
У весняному семестрі 2019-2020 н.р. впродовж п'яти місяців студент кафедри програмних засобів І. Лимарєв навчався у Мадридській Політехніці (Іспанія), а студентка кафедри програмних засобів Н. Джрагацпанян – в Університеті Томаса Мора (Бельгія).
Враження І. Лимарєва такі.
Campus Sur, де я навчався, був дуже зручним та сучасним. Окрім обладнання аудиторій, також є можливість взяти необхідне для навчання обладнання додому, чим я і скористався при підготовці моєї магістерської роботи (Master thesis).
Звичайно, карантин вніс корективи в моє навчання. Однак, процес віддаленого навчання було швидко налагоджено та воно дійсно майже не відрізнялось від офлайн навчання, яке відбувалося протягом місяця до карантину.
Магістерська програма, на якій я навчався (Master Internet of Things – Магістр Інтернету речей), є дуже практично орієнтованою. Як я дізнався, в Іспанії є наукова та практична магістратури, які суттєво відрізняються одна від одної за змістом та стилем навчання. Перевагою моєї програми було те, що заняття завжди починалися о 17:30, для того щоб студенти могли працювати та навчатися. На заняттях викладачі намагалися проводити лекції коротко, завжди супроводжуючи їх презентаціями, які, як і всі інші матеріали з курсів, були доступні у Moodle. Основною на заняттях була практична індивідуальна робота.
Найкориснішою для мене, я вважаю роботу над Master thesis. Мені надзвичайно пощастило з керівником моєї роботи. Ми мали зустрічі кожен тиждень, спочатку офлайн, а потім онлайн. Адміністрація університету також є дуже привітною, вони допомогли мені продовжити терміни моєї мобільності та виплатили стипендію за додатковий час через карантин, для того, щоб я зміг закінчити свою роботу. Я працював з новою для себе сферою, пов'язаною з біосенсорами та біосигналами. Вона виявилась дуже цікавою для мене. Та на її прикладі я суттєво підвищив свої навички технічного письма англійською мовою, що взагалі вважаю найкориснішим за минулі півроку, бо цьому дуже важко навчитися в Україні без спеціальної освіти.
Життя в Іспанії є недорогим відносно інших країн ЄС. Ціни на їжу у супермаркетах відносно такі ж як в Україні, щось трохи дешевше, а щось дорожче. Транспорт взагалі дуже дешевий. Для будь-якої людини віком до 26 років 30-денний проїзд без обмежень на будь-якому транспорті по всій Провінції Мадрид коштує всього 20 євро. Мадрид дуже гарне та велике місто, для мене залишається загадкою чому він не користується такою популярністю у туристів як Париж чи Рим, бо я так як я не встиг тут усе подивитися навіть за півроку. Незважаючи на карантин, у вільний час я відвідав також інші відомі міста Іспанії: Барселону, Валенсію, Пальму де Майорку.
На початку мого життя в Іспанії, я знав лише кілька слів іспанською мовою. Тепер я можу розуміти більшість інформації у місті та спілкуватися на побутові теми, на вулиці, в магазині, в кафе. Університет надав можливості пройти навчання на двох мовних курсах (на рівнях A1 та A2), а у мовному середовищі рівень підвищується швидко. Я дуже задоволений своїм навчанням у Іспанії та вдячний усім моїм викладачам, які навчали та допомагали мені.
Враження Н. Джрагацпанян такі.
Я навчалася у сучасному університеті Томас Мор, в якому є все для розвитку студентів.
На жаль, коронавірус сильно вплинув на мою діяльність в Бельгії, тому що через карантин велика частина навчання була дистанційною. Але, незважаючи на онлайн-режим навчання та інші обмеження, введені для запобігання поширенню вірусу, я змогла в повній мірі насолодитися життям у новій для мене країні. У Бельгії я познайомилася з абсолютно іншою освітньою системою і перебувала у поліетнічному освітньому середовищі.
Люди в Бельгії дуже доброзичливі. Незважаючи на те, що їм самим було важко під час карантину, вони все одно пропонували і надавали допомогу тим, хто цього потребує. Я жила на території кампуса та не залишалась без уваги, нам часто видавали маски та інші речі, необхідні під час карантину.
Я була у захваті, коли дізналась, що під час карантину бельгійці почали ставити плюшевих ведмедиків біля вікон, щоб людям, які проходять біля будинків, було не так сумно. Дійсно, коли йдеш по вулиці і бачиш, як діти розглядають будинки і шукають ведмедиків, змагаються, хто більше нарахує, складно не посміхнутися! Також мені дуже сподобалося, як бельгійці дружно кожен день о 20:00 аплодували медикам, які перебували на передовій лінії боротьби з вірусом.
Досвід самостійного життя і навчання в іншій країні незрівнянний, жодна книга не пояснить людині те, що вона зможе самостійно зрозуміти та відчути, якщо потрапить у таке середовище. Я вдячна програмі Еразмус+ за такий цінний досвід, за придбані в Бельгії навички, які допоможуть мені в подальшому житті.
Кафедра програмних засобів забезпечує студентам і викладачам можливості академічної мобільності до провідних європейських університетів, зокрема Бельгії, Іспанії, Німеччини, Румунії, Польщі. Поєднання навчання на кафедрі програмних засобів НУ "Запорізька політехніка" із мобільністю до закордонних вишів надає студентам широкі можливості для подальшого навчання працевлаштування та кар'єрного розвитку.
С.О. Субботін
завідувач кафедри програмних засобів
