підготовка фахівців, здатних розв’язувати складні задачі і проблеми галузевого машинобудування в умовах невизначеності.

Студенто-центроване навчання з елементами завдання-орієнтованого навчання та включає сучасні освітні технології, такі як кейс-методи (наприклад, аналіз реальних інженерних задач при розробці управляючих програм для верстатів з ЧПУ); командні задачі, проєктна діяльність в тому числі з використанням CAD систем; інтерактивні симуляції (моделювання програмної обробки на верстаті з ЧПУ на базі симулятору та в CAM-системах) та інші методики, адаптовані до специфіки машинобудування. Викладання здійснюється у формі лекцій, лабораторних робіт, практичних занять, консультацій та самостійної роботи, що передбачає розв’язання здобувачем освіти інженерних задач і виконання проєктів, спрямованих на дослідження, проектування та розробку виробів галузевого машинобудування, елементів металообробного обладнання, ріжучого інструменту, створення керуючих програм для верстатів з ЧПУ. Використовуються сучасні мультимедійні технології, технології змішаного та дистанційного навчання (платформа Moodle https://moodle.zp.edu.ua), які забезпечують гнучкість і доступність навчальних матеріалів. Здобувачі освіти залучаються до виконання комплексних науково-дослідних проєктів, переддипломної практики та підготовки магістерської кваліфікаційної роботи, що сприяє формуванню практичних навичок проектування, моделювання, діагностики та впровадження інноваційних рішень у галузевому машинобудуванні.

Система оцінювання складається з:

• Поточного контролю, який проводиться у формі усного опитування або письмового експрес-контролю на практичних заняттях та лекціях, у формі виступів студентів при обговоренні питань на лабораторних та практичних заняттях, у формі тестування, тощо. Результати поточного контролю (поточна успішність) є основною інформацією для визначення модульної оцінки, при проведенні заліку і враховуються при визначенні підсумкової екзаменаційної оцінки з дисципліни. Засвоєння тем (поточний контроль) контролюється на лабораторних та практичних заняттях відповідно до конкретних цілей, засвоєння змістових модулів (проміжний контроль) – на практичних та підсумкових заняттях та/або виконанням індивідуальної семестрової роботи. Застосовуються такі засоби діагностики рівня підготовки студентів:
  1. тестові завдання;
  2. розв’язування задач;
  3. виконання практичних завдань;
  4. виконання індивідуальної семестрової роботи. Поточний контроль здійснюється під час проведення лекційних, лабораторних, практичних та індивідуальних занять.
• Семестровий підсумковий контроль з дисциплін є обов’язковою формою контролю навчальних досягнень студента. Він проводиться відповідно до навчального плану у вигляді семестрового заліку або екзамену в терміни, встановлені графіком освітнього процесу. Включає семестрові екзамени та заліки, захист курсових робіт (проєктів), захист звітів з практики, публічний захист кваліфікаційної роботи.

Оцінювання навчальних досягнень здобувачів вищої освіти здійснюється: за 100‐ бальною шкалою або за двобальною шкалою (зараховано – не зараховано). Позитивними оцінками для всіх форм контролю є оцінки від 60 до 100 балів за 100-бальною шкалою та оцінка «зараховано» за двобальною шкалою. Межею незадовільного навчання за результатами підсумкового контролю є оцінка нижче 60 балів за 100-бальною шкалою або оцінка «не зараховано» за двобальною шкалою.

Отримання оцінки 60 балів та вище передбачає отримання позитивних оцінок за всіма визначеними навчальною програмою освітнього компонента обов’язковими видами поточного та семестрового контролю. Методи оцінювання результатів навчання за окремими освітніми компонентами розробляються та запроваджуються у відповідності до «Положення про організацію освітнього процесу в Національному університеті «Запорізька політехніка»» (введеного в дію наказом ректора від 04 квітня 2025 р. № 147) і відображуються у робочих програмах та силабусах відповідних освітніх компонент

Викладання освітніх компонентів здійснюють 6 викладачів, що мають відповідну кваліфікацію. Серед них 1 доктор наук, професор, 2 кандидати наук, доценти. Науково-педагогічні працівники мають стаж науково-педагогічної діяльності, рівень наукової та професійної активності згідно чинних Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності. Викладання окремих освітніх компонентів та їх частин передбачає можливість залучення фахівців-практиків і компетентних експертів у сфері галузевого машинобудування.

Для виконання освітньої програми кафедра «Металорізальні верстати та інструменти» має комп’ютерний клас на 25 робочих місць з програмним забезпеченням PowerShape, PowerMill, PowerInspect від Autodesk; SolidWorks; Carveco; Tebis; верстаний парк, що включає: 3 токарно-гвинторізних верстатів 2 з яких з ЧПУ; 1 плоскошліфувальний верстат; 1 гравірувально-фрезерний верстат з ЧПУ Camaro; 4 спеціалізованих заточувальних верстати; 2 зуборізні верстати; 1 фрезерний верстат-сканер малогабаритний MDM; 1 модернізований верстат для електроконтактної обробки; вимірювальна рука; 3D принтер – 2 шт.; 3 шт. 3-D сканери: Creality Raptor X, Moose Intelligent 3D, Scan-D; 2 динамометра багатоканальних з комплектом комп’ютеризованого обладнання АЦП; 1 профілометр-профілограф; 2 трибологічні машини; 3 пристрої для налагодження інструментальних блоків.

Відповідно до вимог Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності включає в себе ресурси науково-технічної бібліотеки (https://zp.edu.ua/science/library/). На офіційному веб-сайті НУ «Запорізька політехніка» https://zp.edu.ua/ та офіційній сторінці кафедри «Металорізальні верстати та інструменти» https://zp.edu.ua/department/metalorizalniverstati-ta-instrumenti/) розміщена основна інформація щодо провадження освітньої діяльності за освітньою програмою.

Здійснюється на підставі укладення угод про співробітництво між НУ «Запорізька політехніка» та закладами вищої освіти України. Укладено договори про партнерські відносини і академічну мобільність з закладами вищої освіти України, зокрема: Харківським національним автомобільнодорожнім університетом, Національним транспортним університетом, Національним університетом «Полтавська політехніка» імені Юрія Кондратюка, Національним університетом кораблебудування імені адмірала Макарова. Порядок організації та реалізації програм академічної мобільності регламентується «Положенням про порядок реалізації права на академічну мобільність учасників освітнього процесу НУ «Запорізька політехніка»: https://zp.edu.ua/uploads/dept_nm/Polozhennia_pro_akademichnu_mobilnist.pdf

Регламентується Положенням про порядок реалізації права на академічну мобільність учасників освітнього процесу НУ «Запорізька політехніка» (https://zp.edu.ua/uploads/dept_nm/Polozhennia_pro_akademichnu_mobilnist.pdf), а також на основі двосторонніх угод між НУ «Запорізька політехніка» та закладами вищої освіти країнпартнерів. Укладено договори про партнерські відносини і академічну мобільність з іноземними закладами вищої освіти, зокрема: Льовенським католицьким університетом (Бельгія), Технічним університетом Ільменау (Німеччина), Дортмундським університетом прикладних наук і мистецтв (Німеччина).

Навчання проводиться відповідно до чинного законодавства України на загальних умовах після опанування здобувачами освіти курсу української мови. Регламентовано Положенням про організацію набору та навчання (стажування) іноземців та осіб без громадянства в Національному університеті «Запорізька політехніка»

Атестація здобувачів вищої освіти за освітньо-професійною програмою «Металорізальні верстати та системи» спеціальності G11 «Машинобудування (за спеціалізаціями)», спеціалізації G11.1 «Верстати та інструменти» проводиться у формі публічного захисту кваліфікаційної роботи магістра (дипломного проекту).