2 жовтня ректор Національного університету «Запорізька політехніка» Віктор Грешта та директорка КЗ «Запорізький обласний центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю» Запорізької обласної ради Вікторія Ковальова підписали Договір про співпрацю. У зустрічі також взяла участь директорка департаменту соціального захисту населення Запорізької ОДА Світлана Лисенко.

До підписання договору від НУ «Запорізька політехніка» долучилися деканка факультету управління фізичною культурою і спортом Світлана Кокарева, завідувачка кафедри спеціальної освіти Ірина Пущина та завідувачка кафедри фізичної терапії та ерготерапії Ольга Ковальова.

Партнерство спрямоване на поєднання освітнього, наукового та практичного потенціалу університету й Центру та розвиток взаємодії у сфері фізичної терапії та реабілітації, спеціальної освіти, логопедії та соціальної підтримки.

Основні напрями співпраці:

• розширення можливостей для практичної та клінічної підготовки студентів
• залучення фахівців Центру до вдосконалення освітніх програм, проведення гостьових лекцій, тренінгів і майстер-класів
• організація спільних наукових і прикладних досліджень, підготовка наукових публікацій
• участь у конференціях, конкурсах і грантових програмах
• професійний розвиток працівників Центру через спільні освітні, методичні та науково-практичні заходи
• обмін професійним досвідом і науково-методичними напрацюваннями
• реалізація спільних реабілітаційних, корекційно-розвиткових та просвітницьких ініціатив для дітей з інвалідністю та їхніх сімей
• опрацювання можливості запровадження дуальної форми здобуття освіти та залучення Центру як партнера до її реалізації
• розширення можливостей для стажування та подальшого працевлаштування випускників

Співпраця НУ «Запорізька політехніка» та Центру — це крок до сталої взаємодії освіти й практики, що поєднує підготовку конкурентоспроможних фахівців, розвиток науки та реальну підтримку дітей з інвалідністю та їхніх сімей.

Попереду — нові спільні проєкти, професійні ініціативи, дослідження та можливості для розвитку.

Разом створюємо середовище, у якому знання перетворюються на професійну майстерність, а партнерство — на реальні зміни для людей.

Шановні студентки, працівниці університету та мешканці гуртожитків!

У межах грантового проєкту за організації профкому та ректорату ви можете безплатно пройти розширене обстеження та отримати консультації фахівців!

У приміщенні медичного пункту університету працюватиме мобільна бригада сексуально-репродуктивного здоров’я (СРЗ) КНП «Територіальне медичне об’єднання “Здорова родина”» ЗОР.

До комплексу послуг входить:

• консультація та огляд лікаря-акушера-гінеколога + кольпоскопія
• забір матеріалу на мікробіологічне дослідження та онкоцитологію (ПАП-тест)
• УЗД органів малого тазу (трансабдомінально/трансвагінально)
• огляд та УЗД молочних і щитоподібної залоз
• експрес-тести: сифіліс, ВІЛ, гепатити B та C (абсолютно конфіденційно)
• визначення рівня глюкози в крові та експрес-тест на вагітність
• консультування за результатами аналізів

Де? Медичний пункт університету (4 корпус, аудиторія 194)

Попередня реєстрація за посиланням: https://forms.gle/rGSraWPgoFeajhbj7
Дату та час повідомлять після реєстрації.

Дбайте про своє здоров’я — скористайтеся нагодою пройти якісний скринінг прямо в університеті!

29 вересня ректор НУ «Запорізька політехніка» Віктор Грешта та директорка Запорізької гімназії № 106 Запорізької міської ради Тетяна Колупаєва уклали договір про співробітництво, офіційно закріпивши багаторічне партнерство між університетом і гімназією.

НУ «Запорізька політехніка» та гімназію № 106 багато років об’єднує спільна співпраця. За цей час реалізовано чимало цікавих ініціатив, а учні гімназії активно долучаються до життя університету, беруть участь у дослідницьких і творчих проєктах, відкриваючи для себе нові можливості для розвитку та самореалізації.

Мета співпраці — розвиток взаємодії в науковій, науково-технічній, інженерно-технічній, економічній, гуманітарній та освітній сферах, підтримка профільної освіти, підвищення якості освітнього процесу, розвиток STREAM-освіти та посилення профорієнтаційної роботи серед учнів.

Основні напрями співпраці:

• проведення кар’єрних консультацій, додаткових занять із профільних предметів, факультативів і гуртків
• надання методичної та науково-методичної підтримки педагогічним працівникам гімназії
• організація науково-дослідницької діяльності, конкурсів, змагань, наукових конференцій і майстер-класів
• реалізація спільних навчально-виховних, науково-освітніх і профорієнтаційних проєктів
• розвиток STREAM-освіти та створення можливостей для практичного ознайомлення учнів із сучасними напрямами науки й технологій
• інформування учнів про спеціальності, умови вступу, освітні можливості та матеріально-технічну базу НУ «Запорізька політехніка»
• спільне планування та проведення освітніх і виховних заходів
• залучення учнів до дослідницької, проєктної та громадської діяльності
• обмін професійним досвідом та вдосконалення спільних освітніх ініціатив

Це партнерство відкриває для учнів нові простори для пізнання, творчості та самореалізації, допомагає виявляти здібності й упевнено визначатися з майбутнім професійним шляхом.

Попереду — нові ідеї, цікаві проєкти, спільні відкриття та яскраві можливості.
Разом творимо середовище, у якому народжуються мрії, зростають таланти й формується майбутнє!

17 вересня студенти Національного університету «Запорізька політехніка» завітали до КПІ ім. Ігоря Сікорського, де познайомилися з представниками студентської ради університету.

Провели змістовну зустріч, під час якої обмінялися досвідом роботи студентського самоврядування, розповіли про проєкти молоді Запорізької політехніки та ініціативи й дізналися більше про діяльність студентської ради КПІ.

Для наших представників провели екскурсію університетом — познайомили з його просторами, інфраструктурою та університетським середовищем.

Важливим результатом зустрічі стало підписання меморандуму про співпрацю між органами студентського самоврядування КПІ ім. Ігоря Сікорського та НУ «Запорізька політехніка».

Зустріч стала важливим кроком для подальшого партнерства двох університетів. Попереду — розширення спільних ініціатив, нові проєкти та більше можливостей для студентів, викладачів і науковців обох університетів.

Дякуємо адміністрації КПІ та студентській раді за гостинність, відкритість до співпраці й теплу зустріч! До нових зустрічей і спільних проєктів!

24–25 вересня в Національному університеті «Запорізька політехніка» відбулася II Міжнародна науково-практична конференція «Бізнес-екосистеми: сталий розвиток» (BESD–2026).

Конференція об’єднала науковців, представників закладів вищої освіти, бізнесу, органів місцевого самоврядування, роботодавців та міжнародних академічних інституцій для обговорення актуальних питань трансформації бізнес-екосистем, цифровізації, інновацій та сталого розвитку.

Перший день конференції, 24 вересня, розпочався з офіційного відкриття. Учасників привітали ректор НУ «Запорізька політехніка» Віктор Грешта, перший проректор Сергій Шило, заступник міського голови Запоріжжя Андрій П’ятницький, перший заступник голови Наглядової ради університету Євгеній Сотніков, директорка Запорізького обласного центру зайнятості Зінаїда Бойко, виконавчий директор Запорізького обласного союзу промисловців і підприємців (роботодавців) «Потенціал» та голова ради Запорізької обласної федерації роботодавців Валерій Крайній, проректор Куявсько-Поморського університету в Бидгощі (Польща) Даріуш Чаковський, ректори та представники провідних українських університетів, професор Східнобаварського технічного університету Амберг-Вайден (Німеччина) Дмитро Антонюк, віцепрезидент Запорізької торгово-промислової палати Андрій Куц.

Особливо важливими були слова підтримки міжнародних та українських партнерів для Запоріжжя — міста, яке в умовах війни продовжує працювати, навчати, здійснювати наукові дослідження та розвиватися. 

Під час пленарної сесії науковці з різних країн представили результати своїх досліджень. Тематика пленарних доповідей охоплювала ефективність та екологічну результативність аграрних регіонів ЄС, цифрову трансформацію бізнес-процесів і сталий розвиток малого та середнього бізнесу, розвиток людського капіталу, AI-enabled екосистеми та трансфер технологій, просторові особливості економічного розвитку регіонів України, управління змінами й лідерство в умовах невизначеності, енергетичну стійкість, стратегічне управління цифровими бізнес-екосистемами та питання гідної і продуктивної праці українських вимушених мігрантів.
Другий день конференції, 25 вересня, був присвячений роботі трьох паралельних тематичних секцій, які представили різні виміри сталого розвитку сучасних бізнес-екосистем.

У межах секції «Виробничі технології в контексті “зеленого переходу”», модераторами якої були Лідія Горошкова, професорка Київського національного університету імені Тараса Шевченка, та Олена Біленко, доцентка НУ «Запорізька політехніка», обговорювалися питання просторового відновлення Запорізького регіону, зелених інновацій у системах очищення води, поводження з радіоактивно забрудненою водою, розвитку логістичних систем, зеленого синтезу наночастинок, використання енергетичних культур, безпеки електротранспортної інфраструктури та низьковуглецевого розвитку енергетики України. Особлива увага приділялася поєднанню технологічних інновацій із ресурсоефективністю, екологічною безпекою та відновленням економіки.

Секція «Цифрова трансформація, моделювання та прогнозування сталого розвитку бізнес-екосистем», модераторами якої були Дмитро Антонюк, професор Східнобаварського університету Амберг-Вайден (Німеччина), та Ірина Лазнєва, доцентка НУ «Запорізька політехніка», охопила широкий спектр досліджень у сфері цифрових технологій. Учасники представили результати досліджень щодо штучного інтелекту та data-driven маркетингу, цифрових платформ, ESG-звітності, взаємодії людини й алгоритмів, цифровізації агропродовольчої торгівлі, управління промисловими кластерами, моделювання цін, цифрових технологій у туризмі, Smart Factory, цифрових двійників, IIoT, антикризового менеджменту, цифрової безпеки та системно-інтелектуальної підтримки управлінських рішень. Окремий напрям досліджень стосувався цифрових стратегій розвитку регіонів України, туризму та медичного туризму, а також взаємодії маркетингових і логістичних підходів.

Третя секція — «Формування людського капіталу для інновацій» — була присвячена одному з ключових ресурсів сталого розвитку — людському капіталу. Її модераторами були Олена Васильєва, деканка факультету бізнес-технологій та економіки НУ «Запорізька політехніка», та Ірина Максименко, доцентка Національного університету «Запорізька політехніка». Учасники представили дослідження щодо якості регіонального інноваційного управління, формування та розвитку людського капіталу територіальних громад у контексті повоєнного відновлення, регіональних траєкторій людського капіталу в умовах воєнної полікризи, розвитку людського капіталу у сфері розмінування, цифровізації HRM, інтеграції ветеранів у корпоративне середовище, соціального підприємництва, застосування штучного інтелекту в управлінні персоналом та розвитку соціального й людського капіталу кризових інноваційних екосистем. Окрему увагу було приділено цифровій участі як механізму збереження та розвитку людського капіталу України, цифровому лідерству та формуванню компетентностей системного мислення.

Дякуємо усім доповідачам, модераторам, членам Програмного комітету, партнерам та учасникам BESD–2026 за професійну дискусію, нові наукові ідеї, міжнародну співпрацю та підтримку. Особлива подяка українським та міжнародним учасникам, які долучилися до конференції та разом із НУ «Запорізька політехніка» формують простір для наукового діалогу про сталий розвиток, цифрову трансформацію та майбутнє України.

BESD–2026 — наука, що об’єднує. Ідеї, що працюють на майбутнє!

Комунарський районний центр молоді та школярів відзначив свій 35–річний ювілей. Колектив привітали проректор Національного університету «Запорізька політехніка» Андрій Іванченко та директорка Дитячо-юнацького наукового університету Олена Назарова.

На святковому заході було представлено куточок декоративно-ужиткового мистецтва, а також виставку нагород Центру, кубки та медалі юних спортсменів, які є свідченням багаторічної плідної праці вихованців і педагогів.

Концертну програму склали яскраві танцювальні номери, зі сцени лунали теплі слова привітань і побажань від керівництва, партнерів, працівників, випускників та друзів закладу. Особливо зворушливим моментом стало вручення педагогічної премії «Створено серцем» — відзнаки тим, хто щоденно вкладає душу у виховання та розвиток дітей.

Символічно було виведено формулу успіху Центру. До її складу увійшли професіоналізм, творчість, наполегливість, партнерство, підтримка, любов до дітей та віра в їхній потенціал.

Сьогодні, в умовах стрімких змін і викликів, особливого значення набуває співпраця між закладами освіти різних рівнів. Саме партнерство та створення єдиної освітньої екосистеми «школа — позашкілля — університет» відкриває для дітей більше можливостей для розвитку, самореалізації та свідомого професійного вибору. Такі заклади, як Комунарський районний центр молоді та школярів, є важливою ланкою цієї екосистеми, адже допомагають дітям розкривати свої таланти, знаходити покликання та впевнено будувати власне майбутнє.

Щиро вітаємо колектив! Бажаємо нових звершень, натхнення, миру та процвітання на багато років уперед!

14–18 вересня делегація НУ «Запорізька політехніка» взяла участь у Міжнародному літньому форумі 2026 (International Summer Convention, ISC) на базі Дортмундського університету прикладних наук та мистецтв (FH Dortmund), Німеччина.

У форумі взяли участь 160 представників 45 інституцій із 20 країн світу. Програма заходу поєднувала практичне навчання та наукову діяльність: семінари зі штучного інтелекту в освіті, «ORCAthon 2026», присвячений цифровим навчальним матеріалам, екскурсії лабораторіями та зустрічі для розвитку наукової співпраці.

Вітальна церемонія відбулася в Компресорній залі колишнього коксохімічного заводу Ганза (Kokerei Hansa) у Дортмунді — унікальному майданчику для проведення масштабних заходів. Учасників форуму привітали ректорка FH Dortmund Тамара Аппель, проректор з навчальної роботи, досліджень та міжнародних зв’язків Штефан Вейєрс і представники міської адміністрації Дортмунда. Під час заходу «Прогулянка галереєю» представники НУ «Запорізька політехніка» Тетяна Соловйова, Наталя Фурманова, Андрій Пархоменко, Анастасія Зеркаль, Олександр Малий, Олексій Кузькін, Андрій Карпенко, Галина Табунщик, Анжеліка Пархоменко, Катерина Антонюк, Дмитро Антонюк представили наукові та освітні проєкти, програми й напрями діяльності університету.

14–15 вересня викладачі Запорізької політехніки активно долучилися до заходів проєкту ORCAthon, працюючи в інтернаціональних командах. Команди було сформовано ще під час онлайн-зустрічей на етапі підготовки до ORCAthon для спільної розробки нових відкритих освітніх ресурсів. Наші аспіранти та студенти Владилен Бороліс, Сергій Табунщик, Костянтин Барняк, Ілля Пархоменко стали учасниками студентських інтернаціональних команд і в онлайн-форматі представили журі результати виконання Віртуальних транскордонних інноваційних проєктів у галузі сталого розвитку.

18 вересня представники університету взяли участь у робочій зустрічі виконавців проєкту Project and Innovation Management for Ukraine (UA4PIM), що фінансується Німецькою службою академічних обмінів (DAAD) у межах програми «German-Ukrainian University Network» (DUHN). Директор інституту IDiAL (FH Dortmund), почесний професор Запорізької політехніки Карстен Вольфф представив поточний стан розроблення нових навчальних модулів та визначив основні напрями подальшої роботи.

На ISC2026 також відбулася чергова робоча зустріч представників двох проєктів Запорізької політехніки — UA4PIM та TANDEM-UA-DE (Teaching and Administration Network for Double Degree Education and Mobility — Ukraine and Germany), що реалізуються в межах DUHN, за участі їхніх координаторів — професорки Катерини Антонюк та професора Дмитра Антонюка.

Важливою подією тижня стала стартова зустріч учасників нового наукового проєкту ReSE-Lab (2026–2029), що фінансується Федеральним міністерством досліджень, технологій та космосу Німеччини (BMFTR) у межах німецько-української наукової співпраці задля сталого відновлення. Разом із Запорізькою політехнікою у проєкті беруть участь FH Dortmund та Західноукраїнський національний університет (Тернопіль). Координатори проєкту професор Карстен Вольфф (FH Dortmund) та доцентка Анжеліка Пархоменко (НУ «Запорізька політехніка») презентували його цілі, фінансове планування, часові рамки, ключові етапи та робочі пакети.

Міжнародний літній форум ISC уже втретє став центральним майданчиком для розвитку давніх партнерських відносин і поглиблення міжнародної співпраці за різними напрямами, адже інтернаціоналізація є важливим напрямом діяльності нашого університету.

18–19 вересня в Україні (Буковель) відбувся історичний установчий Carpathian 8 Summit, який дав старт новому регіональному об’єднанню — «Карпатській вісімці» (C8). Ініціатором цього формату виступила Україна, згуртувавши навколо спільних цілей вісім держав регіону: Україну, Польщу, Румунію, Сербію, Словаччину, Чехію, Австрію та Угорщину.

Головна мета C8 — перетворити Карпатський регіон із периферії на потужний простір безпеки, логістики, енергетичної незалежності та масштабних інвестицій. Разом країни «вісімки» — це ринок на 126 мільйонів людей із сукупним ВВП близько 3,5 трлн доларів США.

Саміт зібрав безпрецедентну кількість лідерів та топпосадовців європейського масштабу. Захід відкрив Президент України Володимир Зеленський. Серед ключових високопосадовців, які особисто взяли участь у дискусіях:
– Президент Румунії Нікушор Дан
– Виконавчий віцепрезидент Європейської комісії з питань згуртованості та реформ Раффаеле Фітто

З української сторони в Буковелі працювала потужна команда керівництва держави: Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, Прем’єр-міністр Сергій Корецький та ключові члени Кабінету Міністрів України, включаючи Міністра освіти і науки України Андрія Бутенка.

Запорізький регіон на саміті гідно представляли керівники області — Михайло Семікін та Олена Жук.

Пріоритетні сектори та внесок «Запорізької політехніки»:
Майже половина залучених коштів буде спрямована в енергетику (сонячна та вітрова генерація, системи накопичення енергії). Також у фокусі: промисловість, транспорт, логістика та інфраструктура.
Національний університет «Запорізька політехніка», маючи понад віковий досвід у підготовці висококласних фахівців енергетичної, машинобудівної, інженерно-технологічної, економічної та гуманітарної сфер, а також потужний науковий потенціал, був активно залучений до роботи профільних секцій саміту.
Наш університет представили проректор з науково-педагогічної роботи, соціально-економічного розвитку та молодіжної політики Андрій Іванченко, а також декан електротехнічного факультету Микола Антонов.

У програмі саміту було проведено круглий стіл «Карпатська мережа енергетичної освіти. Енергетика: від дефіциту кадрів і розриву в навичках до сталого розвитку»
Цей захід об’єднав представників державних органів, академічних кіл, енергетичних компаній та міжнародних партнерів для обговорення того, як Карпатський регіон може посилити співпрацю у сферах енергетичної освіти, розвитку навичок і кадрового потенціалу, одночасно підтримуючи нагальні потреби України у відновленні та її довгострокову інтеграцію в європейський енергетичний ринок.
Експертиза «Запорізької політехніки» у сферах розподіленої генерації, відновлюваної енергетики, енергоефективності та сучасного машинобудування, транспорту і туризму є надзвичайно затребуваною для реалізації амбітних інвестиційних проєктів, зафіксованих у Карпатській декларації.

Результатом круглого столу стало схвалення та підписання Спільної заяви про створення Карпатської мережі енергетичної освіти — регіональної платформи для тривалої співпраці між урядами, університетами, енергетичними компаніями, провайдерами освітніх послуг та міжнародними партнерами. У спільній заяві визначено спільні пріоритети співпраці та закладено основу для розробки практичних ініціатив.

Пишаємося тим, що наукова спільнота нашого університету стає драйвером великих європейських змін та інноваційного відновлення України!

У межах ініціатив із належного збереження національної пам’яті та поступового розвитку інституційної музейної справи Музей історії технічного прогресу Національного університету «Запорізька політехніка» здобув грантову підтримку від Українського музею у Нью-Йорку на впровадження проєкту сучасної експозиції «Цифрова Книга пам’яті».

Зазначена ініціатива, процес реалізації якої охоплює період із серпня по вересень поточного року, покликана сформувати оновлений виставковий простір, у якому глибоке вшанування подвигу українських воїнів гармонійно поєднуватиметься з цифровими форматами подання історичної інформації шляхом придбання та монтажу спеціалізованої інтерактивної сенсорної панелі на мобільній стійці. Відповідне посилення матеріально-технічної бази комплексу надасть відвідувачам можливість зручної та всебічної взаємодії з оцифрованими архівними матеріалами, котрі містять збережені біографічні відомості та фотографії загиблих героїв, гарантуючи в такий спосіб гідне фіксування важливої спадщини.

Вже 1 жовтня, безпосередньо до Дня захисників і захисниць України, команда музею презентує оновлений інтерактивний простір під час проведення спеціального тематичного комемораційного заходу, який сприятиме залученню студентства до вивчення локальної історії та гідному вшануванню тих, хто віддав своє життя за державну незалежність.

Упродовж весняного семестру 2025–2026 н. р. здобувачі освіти НУ «Запорізька політехніка» Дмитро Черненко (М–614) та Кирило Філіпенков (КНТ–615м) пройшли навчання за програмою академічної мобільності в кампусі De Nayer Католицького університету Льовена, Бельгія.

Співпраця між Католицьким університетом Льовена та НУ «Запорізька політехніка» у сфері академічної мобільності триває з 2015 року. Взаємний обмін студентами, викладачами та адміністративним персоналом став можливим завдяки міжінституційній угоді між університетами. За цей час у КУ Льовена навчалися та проходили стажування 32 здобувачі вищої освіти НУ «Запорізька політехніка».

Координаторка проєкту академічної мобільності з боку КУ Льовена — Галина Табунщик, професорка кафедри програмних засобів.Запрошуємо здобувачів освіти НУ «Запорізька політехніка» долучатися до програм міжнародної академічної мобільності. Інформація про актуальні можливості доступна на вебсайті університету: https://zp.edu.ua/international-activities/academic-mobility/.

Пропонуємо ознайомитися з враженнями Кирила Філіпенкова від навчання в KU Leuven:

Вітаю! Мене звати Кирило Філіпенков, я студент кафедри комп’ютерних систем та мереж НУ «Запорізька політехніка». Весняний семестр 2026 року я провів у Бельгії, навчаючись за програмою академічної мобільності Erasmus+ у KU Leuven — найстарішому університеті країни та одному з провідних дослідницьких університетів Європи.

Моїм домом на півроку став кампус De Nayer факультету інженерних технологій у містечку Сінт-Кателейне-Вавер, між Брюсселем і Антверпеном. Зізнаюсь: я довго вагався, навіть після подання документів — покинути дім було непросто, але це унікальний досвід.

Бельгія — компактна країна, трохи більша за нашу Запорізьку область. Має високий рівень життя та розвинену інфраструктуру. Особливо мене вразила велоінфраструктура. Це також чудова можливість поринути в історію старої Європи, адже бельгійські міста зберегли її на кожному кроці: середньовічні Брюгге і Гент, портовий Антверпен, а поруч із кампусом — старовинний Мехелен. До Парижа чи Амстердама звідси лише кілька годин поїздом.

Бельгійці — привітні люди, які чудово говорять англійською, тож мовного бар’єра в побуті практично немає, принаймні я його не відчув.

Тим, хто вагається, скажу просто: ідеально готовими ви навряд чи будете — просто подумайте, чи матимете таку можливість, коли закінчите навчання. Якщо ви іноді читаєте та дивитеся відео англійською — цього достатньо, а решту надолужите на місці. Вам допоможуть на кожному етапі — як колеги з рідного університету, так і з бельгійського боку.

У 2021–му був карантин, у 2022–му — повномасштабна війна, що триває і донині. За весь цей час я і мої колеги в найкращому випадку навчалися очно лише 1–2 семестри з перебоями, і, відверто кажучи, я не думав, що це така проблема. Тому знову відчути, що тобі регулярно фізично кудись треба йти та бути серед інших людей, було незвично, але дуже корисно. А можливість безпосередньо взаємодіяти з апаратурою — взагалі безцінна: це чергова можливість, яку ми втратили через дистанційне навчання.

У KU Leuven я обрав чотири дисципліни: Real-time Embedded Design, Embedded Algorithm Optimization, Information Management та Student project. На Real-time Embedded Design ми проєктували системи реального часу — від теорії планування задач і операційних систем реального часу до лабораторних робіт на справжньому обладнанні. Підсумком став проєкт із побудови конвеєра виявлення контурів зображення (фільтр Гауса + оператор Собеля), що працює в реальному часі на вбудованій платформі.

Embedded Algorithm Optimization навчив дивитися на алгоритми очима «заліза»: теорія похибок, обчислювальна складність, оптимізація коду під жорсткі обмеження пам’яті та енергоспоживання. Information Management охопив проєктування інформаційних систем і роботу з даними.

Тема Student project — оптимізація виконання нейронних мереж на вбудованих системах. Якщо коротко: сучасні мережі для обробки зображень «не вміщаються» в пам’ять маленьких пристроїв, тож порядок обчислень доводиться ретельно планувати. Я розробив інструмент, який автоматично знаходить такий порядок і показує найкращі компроміси між обсягом пам’яті на кристалі та обміном даними.
Результатом стали захист проєкту перед дослідницькою групою та чернетка майбутньої наукової статті, підготовлена у співавторстві з керівниками.

Насамкінець хочу подякувати людям, завдяки яким цей обмін відбувся. З боку рідного університету — Ларисі Миколаївні Дуйко, Галині Володимирівні Табунщик, Ірині Яківні Зеленьовій, Марії Юріївні Тягуновій та деканату КНТ, які супроводжували мене на всіх етапах — від подання заявки до повернення. Якщо після цього тексту вам захотілося спробувати — звертайтеся саме до них. Особливу вдячність висловлюю Пітеру Аррасу (Peter Arras), який забезпечував підтримку й супровід під час мого навчання в KU Leuven, та Стівену Коллеману (Steven Colleman) — моєму науковому керівнику дослідницького проєкту.

Erasmus+ — це не «канікули в Європі», а інтенсивна робота з елементами туризму, яка повертається сторицею: професійними контактами, упевненістю у власних силах і чітким розумінням, куди рости далі.

Щиро раджу цей досвід кожному студенту нашої кафедри. Щасти!

8–9 вересня НУ «Запорізька політехніка» запросив до партнерського діалогу представників шкіл Запоріжжя та закладів освіти області. Партнерський форум «Школа та університет: екосистема спільних рішень» — об’єднав освітян, представників органів управління освітою — тих, хто щодня працює заради розвитку молоді й формує освітнє середовище Запоріжжя.

Для освітянської спільноти така зустріч є традиційною, але цьогоріч форум відбувся в новому форматі. Його головна особливість — перехід від презентації можливостей до конкретних пропозицій партнерства та спільних дій.

Відкрив роботу форуму ректор НУ «Запорізька політехніка» Віктор Грешта. До учасників також звернулися голова Запорізької райдержадміністрації Олег Буряк, заступник директора Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради Андрій Хмельницький та засновник HELPER Україна, кавалер ордена «За заслуги» і відзнаки Президента України «Золоте серце» Данило Щербаков.

Далі форум перейшов до практичної роботи. Під час практичних сесій було представлено нові формати взаємодії зі школами, де загальна ідея партнерства перетворювалася на конкретні можливості. Кожна із сесій мала чітку логіку: результати попереднього анкетування, презентація проєкту та його можливостей для школи й учнів, практичний кейс, алгоритм подальшої взаємодії та конкретна пропозиція партнерства.

Директорка ННЦ «Запорізький регіональний центр політехнічної освіти» Тетяна Соловйова представила університет, його освітній потенціал та концепцію екосистеми партнерства «школа — університет». Йшлося не лише про можливості вступу чи знайомство з університетом, а про створення для школярів безперервного простору розвитку — від перших освітніх і професійних спроб до усвідомленого вибору майбутньої професії. Директорка Дитячо-юнацького наукового університету Олена Назарова представила діяльність ДЮНУ, зокрема роботу гуртків, STEM-уроки та інші формати залучення школярів до науки, технологій і творчої діяльності.

Особливістю форуму стала демонстрація практичних напрацювань університету — реальних кейсів та форматів роботи зі школярами, які вже мають досвід реалізації та можуть стати основою для нових партнерських ініціатив.

Про Центр обдарованої молоді розповіла Тетяна Хітрова, деканка гуманітарного факультету, професорка, докторка філологічних наук.
Стартап-школу «Майбутнє починається з ідеї» представив Андрій Куц, доцент кафедри менеджменту та адміністрування, віцепрезидент Запорізької торгово-промислової палати.
Створення спільних STEM-проєктів презентувала Наталія Фурманова, деканка факультету інформаційної безпеки та електронних комунікацій, кандидатка технічних наук.
Як працює практичний кейс STEM-проєкту «Розумний будинок» представила його авторка Катерина Братковська, доцентка кафедри «Електропостачання промислових підприємств», кандидатка економічних наук.
Проєкт «Медіашкола» презентувала Наталія Островська, завідувачка кафедри журналістики, кандидатка наук із соціальних комунікацій.
Проєкт «Спробуй себе в професії» представила Ольга Шиян, доцентка кафедри «Кримінальне, цивільне та міжнародне право».

Такий формат дозволив не просто представити освітні ініціативи університету, а запропонувати систему створення синергії партнерської співпраці, адже школа має власний запит, університет — ресурси та експертизу, а разом ми відкриваємо нові можливості для учнів і педагогів. Це створює для молоді постійний доступ до науки, технологій, підприємництва, медіа, професійного досвіду, командної роботи та університетського середовища ще задовго до вступу. Саме такий підхід дозволяє молодій людині спробувати себе в різних напрямах, краще зрозуміти власні інтереси й усвідомлено будувати своє майбутнє.

Це інвестиція не лише в освітню траєкторію окремого учня, а в майбутнє Запоріжжя. Молодь, яка має знання, професійні компетентності та прагнення діяти, стане основою відновлення й розвитку міста та регіону.

Результатом форуму стали не лише нові знайомства та обговорення освітніх ініціатив. Учасники визначили перспективні напрями взаємодії, окреслили можливості реалізації спільних проєктів і започаткували формування єдиного плану дій на 2026–2027 навчальний рік.

Від окремих заходів — до системної співпраці. Від пропозицій — до спільних дій. Від розвитку учня — до розвитку Запоріжжя.

НУ «Запорізька політехніка» та комунальний заклад «Запорізький обласний центр позашкільної освіти «Мала академія наук учнівської молоді “Саєнс-Хаб”» Запорізької обласної ради підписали меморандум про співпрацю. Документ підписали ректор НУ «Запорізька політехніка» Віктор Грешта та директор «Саєнс-Хаб» Павло Долгорукий.

Партнерство передбачає реалізацію спільних освітніх і наукових проєктів, підтримку STEM-освіти, залучення школярів до дослідницької діяльності, популяризацію науки та сучасних технологій, а також створення нових можливостей для професійного самовизначення молоді.

Сьогодні Мала академія наук об’єднує науково-технічний, еколого-натуралістичний, туристсько-краєзнавчий, художньо-естетичний і дослідницько-експериментальний. Така багатовекторність створює широкі можливості для розвитку здібностей, самореалізації та формування компетентностей, необхідних молоді для майбутнього.

Нове партнерство вже має міцне підґрунтя завдяки діяльності Дитячо-юнацького наукового університету НУ «Запорізька політехніка», який очолює директорка Олена Назарова — залучення доцентів університету до роботи у складі журі конкурсу професійної майстерності «WorldSkills» у компетенції «Мобільна робототехніка», а також участь професорсько-викладацького складу університету в роботі МАН. 

Найбільший ефект для розвитку молоді дає не робота кожної освітньої ланки окремо, а створення цілісної екосистеми співпраці «школа — позашкілля — університет — бізнес». Саме така взаємодія дозволяє вибудувати безперервну траєкторію розвитку дитини: від першого зацікавлення наукою та технологіями у школі — через практичні проєкти й дослідження у позашкіллі — до професійної підготовки в університеті та подальшої реалізації молодого фахівця в економіці регіону.

Об’єднання зусиль освітян, науковців, закладів позашкільної освіти та представників бізнесу — це інвестиція не лише в освіту, а й у збереження та примноження людського потенціалу Запорізького регіону.

Разом створюємо середовище, у якому молодь може навчатися, досліджувати, експериментувати, знаходити однодумців і бачити можливості для свого майбутнього саме в рідному регіоні!