Соціальна справедливість має бути головним пріоритетом державної політики, — Мінсоцполітики
Як відомо, гуманізм суспільства проявляється в тому, як держава ставиться до дітей, людей похилого віку, інвалідів, до тих, кому особливо важко в житті. Проголошений 3 грудня 1992 року Генеральною асамблеєю ООН Міжнародний день інвалідів призваний звернути увагу кожного з нас до проблем людей з обмеженими можливостями. Цей день нагадує нам про те, що суспільство зобов'язане піклуватися про тих, хто має потребу в сприянні й підтримці. А таких в Україні – саме неповносправних людей – налічується майже 2,6 млн осіб.
Про те, як і що держава, котра прагне сповідувати європейські цінності, зробила для них конкретно у 2015 році – розмова з Міністром соціальної політики Павлом Розенком.
– Павле Валерійовичу, напевно для Уряду, і зокрема для Мінсоцполітики, відзначення Міжнародного дня інвалідів – це насамперед привід осмислити зроблене та визначитися із кроками на найближчу перспективу, аби люди з особливими потребами якнайшвидше відчули себе рівними у суспільстві. Про які реальні досягнення можна говорити вже зараз?
– Про людей, які потребують особливої уваги суспільства і підтримки, необхідно згадувати не лише в день, окреслений в календарі, а щоденно. Саме цим принципом ми керуємося в роботі Міністерства соціальної політики, яке я представляю. Щодня ми працюємо над тим, щоб соціальна справедливість була не лише красивими словами, а головним пріоритетом державної політики. Аби поліпшити рівень соціальної захищеності людей з інвалідністю, держава спрямовує значні бюджетні кошти на підвищення розмірів пенсій та допомог.
Так, з 1 вересня 2015 року з підвищенням рівня соціальних стандартів відбулося підвищення на 13 відсотків мінімальних пенсійних виплат, у тому числі для людей з інвалідністю. Зокрема, мінімальна пенсія підвищилася на 125 гривень. А для інвалідів війни та учасників бойових дій зростання становить від 206,25 грн до 356,25 гривень.
Середній розмір пенсії по інвалідності станом на 1 жовтня 2015 року становить
1 497,93 грн та середній розмір пенсії інвалідам війни – 3 653,76 грн.
Нагадаю і про те, що Кабінет Міністрів України 18 листопада 2015 року вніс зміни до своєї постанови від 26 березня 2008 р. № 265, якими забезпечив пенсійні виплати інвалідам ІІІ групи загального захворювання та виплату державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам у розмірі на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
А ще раніше – у червні 2015 року – Верховною Радою України було прийнято Закон України щодо встановлення (з 1 січня 2016 року) щомісячної доплати інвалідам з дитинства підгрупи А І групи: розмір державної соціальної допомоги дорослим інвалідам буде підвищено до розміру допомоги з надбавкою на догляд, що виплачується на дітей-інвалідів, які мають однаково найважчий ступінь втрати здоров'я (підгрупою А).
– Чи достатньо існуючої законодавчої бази для ефективної допомоги інвалідам?
Ми постійно працюємо над її удосконаленням. Наприклад, з початку 2015 року законодавчо дозволено одному з батьків, який доглядає за інвалідом з дитинства з високим ступенем втрати здоров'я, брати додаткову соціальну відпустку. Раніше на законодавчому рівні таке право було у матерів або батьків дітей-інвалідів для догляду за дитиною-інвалідом з високим ступенем втрати здоров'я до досягнення нею повноліття.
Також хочу поінформувати, що у 2015 році розроблено і подано на розгляд Кабінету Міністрів України проект Закону України «Про опіку і піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, цивільна дієздатність яких обмежена». У ньому визначено основні засади встановлення, здійснення і припинення опіки та піклування над повнолітніми особами, діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в цій сфері та забезпечення майнових прав таких осіб.
Крім того, для забезпечення виконання Україною міжнародних зобов'язань проектом Закону передбачено низку нововведень, у тому числі надання права повнолітнім недієздатним особам на звернення зі скаргами на рішення, дії чи бездіяльність, пов'язані зі здійсненням опіки над ними, та на звернення до суду за поновленням своєї дієздатності і звільненням опікуна.
З метою комплексного врегулювання питання зайнятості людей з інвалідністю, у тому числі стимулювання роботодавців працевлаштовувати їх, а також комплексного врегулювання проблемних питань технічного характеру, що мають місце у сфері зайнятості, та приведення національного законодавства у відповідність до норм Конвенції ООН про права інвалідів за ініціативи Мінсоцполітики розроблено проект Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зайнятості інвалідів”, який зареєстровано у Верховній Раді України (реєстр. № 2322а від 09.07.2015).
– До речі, якщо Ви вже згадали питання зайнятості, то дозвольте запитати: чи надається інвалідам допомога у працевлаштуванні? Адже для більшості з них це велика проблема. Тобто бажання є, а можливості знайти роботу – немає. Така ситуація не може не викликати занепокоєння…
– Так, проблема забезпечення гідного працевлаштування для людей з інвалідністю ще далека до свого повного вирішення. Слід визнати, що майже у кожному суспільстві такі люди не мають можливостей для належного працевлаштування. Однак ми працюємо у цьому напрямі – через державну службу зайнятості.
За десять місяців 2015 року послугами державної служби зайнятості скористалося 39,7 тис. осіб з інвалідністю, зареєстрованих як безробітні. Всього за направленнями центрів зайнятості протягом січня – жовтня 2015 року працевлаштовано 10,4 тис. осіб зазначеної категорії. З них 648 осіб започаткували власну справу, отримавши допомогу по безробіттю одноразово. До громадських та інших робіт тимчасового характеру залучено 3,6 тис. осіб з інвалідністю.
Зауважу, що з метою прискорення працевлаштування 3,8 тис. осіб з інвалідністю проходили професійне навчання. Водночас у цей період за сприяння державної служби зайнятості 38,1 тис. осіб з інвалідністю скористалися профорієнтаційними послугами, що спрямовані на допомогу у виборі професії та напряму навчання.
Також хочу повідомити, що за ініціативи Державної служби зайнятості та підтримки Міністерства соціальної політики України з 01 по 10 грудня 2015 року відбудеться Всеукраїнська декада зайнятості для осіб з інвалідністю та учасників антитерористичної операції. Відповідні заходи проходитимуть в усіх районних та міських центрах зайнятості (всього їх 612), центрах реабілітації, медичних закладах, на підприємствах та в навчальних закладах.
– А чи врегульоване питання надання статусу інваліда війни, яке є вкрай актуальним, зважаючи на продовження бойових дій на Сході?
– Так. З метою підвищення рівня соціальних і правових гарантій військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації в особливий період, у тому числі тих, які отримали поранення, внесено зміни до низки нормативно-правових актів.
Питання надання статусу інваліда війни відповідно до частини третьої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” особам, які отримали інвалідність під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 № 685 „Про затвердження Порядку надання статусу інваліда війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення”.
– Проблеми з протезуванням поранених учасників АТО виникають?
– Вони вирішуються. За рахунок державних коштів фінансується протезування учасників антитерористичної операції як в Україні, так і за кордоном.
Станом на 20 листопада 2015 року потребували забезпечення технічними засобами реабілітації, у тому числі протезуванням, 358 учасників АТО, з яких: 146 бійцям здійснено протезування (у тому числі 6 бійцям проведено протезування за кордоном); 117 бійців потребують протезування (у тому числі 4 бійці потребують протезування за кордоном), з них 48-ми – розпочато протезування, а 61 за станом здоров'я не готові до протезування, бо перебувають на лікуванні; решта бійців – 95 чоловік – потребують забезпечення іншими засобами реабілітації.
До речі, у нинішньому році на забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2015 рік” затверджено видатки у сумі 906,1 млн гривень, що на 332,8 млн гривень більше ніж торік.
Також хочу зауважити, що вперше виділені бюджетні кошти (майже 64 млн грн) для забезпечення доступним житлом осіб, які під час антитерористичної операції втратили кінцівки або мають порушення опорно-рухового апарату. Станом на 17.11.2015 укладено 17 договорів купівлі-продажу житла особам зазначеної категорії на суму 8 217,721 тис. грн. Відносно 33 осіб здійснюються організаційні заходи, зокрема підбір житла та підготовка до укладання договорів на його придбання.
Крім того, понад 50 млн грн передбачені на соціальну і професійну адаптацію та санаторно-курортне лікування постраждалих учасників антитерористичної операції.
За результатами конкурсних торгів визначено 16 переможців (закладів санаторно-курортного лікування), з якими укладено договори на закупівлю 4902 путівок на суму 22,45 млн гривень.
За оперативними даними (станом на 03.11.2015), забезпечено санаторно-курортним лікуванням 1 896 постраждалих учасників антитерористичної операції (в тому числі інвалідів з числа учасників АТО).
З березня 2015 року для осіб, звільнених з військової служби, які в результаті участі в АТО отримали інвалідність, передбачено право на одноразове отримання ваучера на навчання нової професії. Протягом січня-жовтня 2015 року отримали ваучери для перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації 15 осіб з інвалідністю.
Забезпечення соціальних гарантій учасникам АТО та їхнім сім'ям – серед пріоритетних напрямів діяльності нашого Міністерства.
– Держава нині у вкрай важкій політичній та економічній ситуації. У зв'язку з цим чи не зменшив Уряд фінансування соціальних бюджетних програм для інвалідів?
Ні. У 2015 році у Державному бюджеті для надання фінансової підтримки громадським організаціям інвалідів, які мають статус всеукраїнських, було передбачено 57 205,5 тис. гривень. Зазначена фінансова підтримка надана 23 всеукраїнським громадським організаціям. Соціальні гарантії підприємствам громадських організацій інвалідів у вигляді пільг з оподаткування (податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, земельного податку) у 2015 році також збережені.
Також пролонгована до 1 січня 2020 року і норма для підприємств громадських організацій інвалідів щодо нульової ставки оподаткування податком на додану вартість постачання товарів та послуг. Раніше строк дії цієї пільги закінчувався 1 січня 2015 року.
Завдяки цьому лише за І півріччя поточного року 295 підприємств отримали допомогу у вигляді пільг з оподаткування на суму 72,3 млн. гривень.
– У Мінсоцполітики часто говорять про реформування системи соціальних послуг. Як це стосуватиметься людей з інвалідністю?
На виконання Угоди з ЄС Міністерство розробило нову редакцію Закону України „Про соціальні послуги”. Його вже подано до Верховної Ради України (реєстр. № 3143 від 18.09.2015). Хочу підкреслити, що прийняття Закону забезпечить єдині підходи в організації роботи системи соціальних послуг; доступність послуг та прозорість процесу їх надання, захист прав отримувачів тощо.
На сьогодні процес реформування системи надання соціальних послуг триває. Його мета – покращення якості та ефективності надання соціальних послуг, зокрема, стосовно інвалідів. Продовжується робота із запровадження стандартизації соціальних послуг, зокрема, 11 державних стандартів соціальних послуг вже затверджено наказами Мінсоцполітики, у тому числі у 2015 році – 4 (підтриманого проживання, соціальної адаптації, консультування, соціальної послуги профілактики). 7 державних стандартів соціальних послуг опрацьовуються центральними органами виконавчої влади та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.
Протягом 2014-2015 років спрощено процедуру отримання компенсації фізичними особами за надані соціальні послуги, зокрема запроваджено електронний обмін інформацією між Мінсоцполітики та Державною фіскальною службою України про фізичних осіб-платників податків, що зменшило перелік документів для призначення компенсації.
В Україні соціальні та реабілітаційні послуги особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, зокрема інвалідам та дітям-інвалідам, надає ціла мережа установ та закладів. Це – 656 територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг), де обслуговуються понад 1,5 млн осіб; 289 будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів (у них проживають понад 45,8 тис осіб); 151 реабілітаційна установа для інвалідів та дітей-інвалідів (станом на 01.10.2015 у зазначених реабілітаційних установах отримали реабілітаційні послуги понад 12 тис. осіб з інвалідністю, з них 10,4 тис. дітей-інвалідів).
– І на завершення, будь ласка, кілька слів стосовно оздоровлення людей з інвалідністю, що є для них, звичайно ж, дуже важливим.
Для підтримки здоров'я інвалідів та ветеранів війни у сфері управління Мінсоцполітики діє 4 санаторії, а саме: «Перемога» (м. Київ), «Батьківщина» (м. Трускавець), «Слава» (м. Миргород), «Салют”» (м. Одеса), у яких щороку проходять санаторно-курортне лікування майже 15 тисяч осіб.
У рамках реформування системи місцевого самоврядування та децентралізації державної влади Мінсоцполітики передало з центрального рівня на регіональний закупівлю путівок до санаторно-курортних закладів для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи громадян, у тому числі дітей-інвалідів. Це дозволило регіонам, де передбачена сума коштів для закупівлі путівок становила менше 100,0 тис. грн, укладати договори на санаторно-курортне лікування із закладами без застосування процедури закупівлі. В результаті вдалося забезпечити лікуванням майже 100 відсотків осіб, які звернулися із відповідною заявою.
Напередодні Міжнародного дня інвалідів особливо хочеться наголосити ось на чому. В Україні є близько 2,6 млн людей, які хочуть жити повноцінним життям, бути корисними для держави та своєї родини. Суспільство повинно з розумінням ставитися до їх насущних потреб, бажань і прагнень, а держава – дбати про їх реалізацію. Тому я звертаюся до представників центральних та місцевих органів влади, установ та закладів, що опікуються проблемами інвалідів: не на словах, а конструктивними справами проявити до них особливу увагу та чуйність.
Розмову вела Лідія Качан
Завантажити версію для друку (pdf, 2.4 МБ)
