Право на пам’ять. Право на голос. Право бути почутими.
18 травня в Науковій бібліотеці НУ «Запорізька політехніка» відбулася знакова подія — офіційне відкриття Кіноклубу медіапросвіти з прав людини Docudays UA при університеті. Першою зустріччю став правозахисний захід «Боротьба Джамали: право на пам’ять і голос народу», приурочений до Дня пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу.
Попри завершення навчального року та насичений травневий графік подій, захід зібрав 21 учасника — студентів, науковців і співробітників НУ «Запорізька політехніка», які прийшли не лише переглянути документальну стрічку, а й стати частиною глибокого діалогу про історію, права людини, культуру та силу пам’яті.
Серед учасників і гостей заходу були проректор з науково-педагогічної роботи, соціально-економічного розвитку та молодіжної політики університету Андрій Іванченко, регіональна координаторка Мандрівного фестивалю Docudays UA, модераторка кіноклубу «Талоні», психологиня Лариса Головко, а також викладачі, студенти й запрошені експерти — доцент кафедри українознавства та загальної мовної підготовки Катерина Бондарчук та декан юридичного факультету, професор кафедри «Кримінальне, цивільне та міжнародне право» Юрій Філей.
З вітальним словом до присутніх звернувся Андрій Іванченко, який наголосив на важливості створення в університеті відкритого дискусійного простору для формування громадянської свідомості, розвитку критичного мислення та активної молодіжної позиції. Лариса Головко привітала учасників із входженням до міжнародної спільноти Docudays UA та підкреслила значення кіноклубів як майданчиків для розвитку правозахисної культури й обговорення суспільно важливих тем.
Керівниця та модераторка Кіноклубу Наталія Федько спрямувала дискусію від перших емоційних вражень до змістовного аналізу питань, порушених у стрічці. Вона окреслила історичний контекст депортації кримськотатарського народу 1944 року та нагадала про важливу символічну дату — 10 років від перемоги Джамали на Євробаченні-2016. Її виступ став нагадуванням про те, що мистецтво здатне не лише зберігати пам’ять, а й бути потужним інструментом культурної дипломатії та правозахисної діяльності.
Особливу атмосферу заходу створив етнічний кавер композиції «1944» Ярослава Джуся у виконанні на бандурі, дудуці та джембе. Уже з перших хвилин музика налаштувала присутніх на глибоке емоційне сприйняття теми та створила простір для осмислення історичної пам’яті.
У центрі уваги опинилася документальна стрічка шведської журналістки Елін Йонссон «Боротьба Джамали». Через історію родини співачки фільм розкриває трагічну долю всього кримськотатарського народу, який пережив депортацію, заборони та багаторічну боротьбу за право зберігати власну ідентичність.
Під час експертного обговорення Юрій Філей акцентував увагу на правовому вимірі трагедії кримськотатарського народу та необхідності міжнародної відповідальності за злочини проти людяності. Катерина Бондарчук звернула увагу на значення культури й мови в збереженні національної ідентичності та важливість вивчення спільної історії українського й кримськотатарського народів. Лариса Головко розкрила психологічний аспект колективної пам’яті та пояснила, як мистецтво допомагає долати травматичний досвід цілих поколінь.
Окремим напрямом дискусії стало обговорення сучасної цифрової дипломатії на прикладі діяльності Джамали та її присутності у світовому інформаційному просторі.
Жива дискусія поступово перетворилася на відверту розмову про мистецтво як форму спротиву, історичну пам’ять, особисту відповідальність і силу голосу кожної людини. Учасники проводили паралелі між трагедіями минулого та сучасними подіями, наголошуючи на тому, що непокаране зло має здатність повертатися.
Перша зустріч Кіноклубу Docudays UA переконливо довела: документальне кіно сьогодні — це значно більше, ніж перегляд фільму. Це простір, де народжується критичне мислення, формується громадянська позиція, розвивається емпатія та з’являється прагнення діяти.
