Омельченко Василь Іванович

В червні 1938 р. закінчив навчання в Запорізькому аваційному технікумі та вступив  на роботу до Запорізького заводу № 29 (нині АТ «Мотор Січ») на посаду техніка, а з 1940 року – старшого техніка-експерементатора.

Брав участь у бойових діях протягом усіх років німецько-радянської війни.

Уже після війни – 1946 року вступив на технологічний факультет ЗАІ («машинки»), а після отримання диплому повернувся працювати на Запорізький моторобудівний завод. Починаючи від посади простого майстра (в 1950 р.) він за 8 років досягнув посади директора ЗМЗ та генерального директора ЗВО «Моторобудівник» .

Організував серійне виробництво газотурбінних двигунів (ГТД): турбогвинтові ГТД великого ресурсу АІ-20К, АІ-20Д, АІ-20М, АІ-24; турбореактивний двоконтурний двигун АІ-25; турбореактивні двоконтурні двигуни для НТЛ АІ-25ТЛ, ДВ-2; двигуни великого ступеню двоконтурності Д-36, Д-18Т; турбовальний двигун для гвинтокрила Д-136.

Видатний український моторобудівник, вчений В. І. Омельченко вважається автором та ініціатором впровадження прогресивних технологічних процесів: лиття деталей в кокіль, штампування вибухом, виготовлення заготовок лопаток компресора з титанових сплавів і легованих сталей періодичною прокаткою, ультразвукового зміцнення важконавантажених деталей і, загалом, використання авіадвигунів в народному господарстві.