Лисечко Михайло Оксентійович
Лисечко Михайло Оксентійович (1909 – 1984)
Видатний український вчений електронно-обчислювальної техніки, державний діяч, міністр приладобудування і засобів автоматизації.
В п’ятнадцятирічному віці у 1924 році М. Лисечко починає працювати токарем на Херсонському заводі імені Г. Петровського. У 1928 р. він вступає до ЗІСМ, який успішно закінчує в 1933 р. і розподіляється на роботу технолога в Москву, на «Комбінат з виробництва експериментальних авіаційних двигунів». Того ж року вступає на вечірнє відділення МАІ.
В 1936 р. – начальник цеху, згодом заступник головного інженера авіаційного заводу. В 1940 р. М.Лисечко отримує посаду завідувача комбінату з виробництва авіаційних двигунів МАІ.
З початком німецько-радянської війни кар’єра робить різкий ривок. На початку 1942 р. він вже заступник начальника Головного управління народного комісаріату авіаційної промисловості СРСР. За роботу на цій посаді він згодом буде нагороджений орденом Червоної зірки.
По закінченню Другої світової М. Лисечко, з 1946 р., працює в апараті Технічної ради з механізації при Раді Міністрів СРСР.
17 грудня 1948 р. призначається директором першого в країні Московського заводу обчислювально-аналітичних машин та, одночасно з цим, начальником спеціального конструкторського бюро 245 /СКБ-245/. Саме в цьому КБ, під керівництвом нашого випускника, були створені перші серійні радянські лампові комп’ютери «Стріла», «М-20», «М-205», «М-206», «Урал-1».
Паралельно цій роботі, М. Лесечко стає директором Науково-дослідного інституту обчислювально-аналітичних і математичних машин Головного управління поліграфічного машинобудування.
17 липня 1957 р., М. Лисечко, стає заступником голови Держплану Української РСР. В травні 1958 р. призначається першим заступником, але вже голови Держплану СРСР. В квітні 1960 р. стає головою комісії Президії Ради Міністрів СРСР з зовнішньоекономічних питань. Згодом вісімнадцять років М. Лисечко працював заступником голови Ради Міністрів СРСР і, одночасно, постійним представником СРСР в Раді Економічної Взаємодопомоги країн соціалістичного блоку. Протягом життя був нагороджений чотирма орденами Леніна та орденом Трудового Червоного Прапора.
