Литовка Юрій Володимирович народився 10 лютого 1980 року в місті Запоріжжі. Після закінчення загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №84 м. Запоріжжя в 1997 році вступив до Запорізького державного технічного університету. У 2001 році отримав диплом бакалавра з організації перевезень і управління на автомобільному транспорті.
У 2002 році закінчив Запорізький національний технічний університет та здобув кваліфікацію інженера з транспортних технологій. За словами куратора групи, Литовка Юрій проявляв себе як студент врівноважений та з позитивними якостями характеру.
З перших днів війни став до лав захисників. Позивний «Карі» воював на різних напрямках фронту.
Загинув 5 лютого 2026 року під час виносу свого дрона на позиції. Похований на Правобережному кладовищі.
Спогади про Юрія
Юрія Литовку я пам’ятаю дуже добре, оскільки він навчався в одній з перших навчальних груп кафедри транспортних технологій, з яких я розпочав свою трудову діяльність в університеті. Серед одногрупників вирізнявся доволі кремезною статурою та незвичайним поглядом, у якому відчувалася твердість та цілеспрямованість. Йому були також притаманні, як і багатьом студентам того покоління, деяка дитячість, байдикуватість та легковажність. Втім, коли доходило до справи, його було важко зупинити. Він був максимально концентрованим, завжди прагнув досягти поставленої мети та докладав до цього всіх зусиль. Ми зустрічалися з Юрієм і декілька разів після успішного завершення ним навчання. У вільний час він любив пограти на більярді … А у важкі для України часи, не вагаючись, став на її захист. Звістка про загибель Юрія була приголомшливою для всіх нас. Він залишиться в пам’яті всіх, хто його знав, як приклад служіння Вітчизні. Слава Герою!
Олексій Кузькін, викладач кафедри «Транспортні технології»
Юрій був моїм одногрупником, з яким ми разом навчалися в університеті протягом 5 років. Мені він запам’ятався як безвідмовна людина, хто б до нього і з яким проханням не звертався. Він завжди був готовий прийти на допомогу в будь-якій ситуації як у стінах університету, так і поза його межами. Бережи нас усіх згори! Вічна слава та пам’ять герою!
Володимир Дериглазов, студент групи АМ-317.
